ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ!

суботу, 30 листопада 2013 р.

30.11.2013р. Б. / Варіант С для України

Майдан
Якщо в Україні дійде до найгіршого, то не через громадян, які досі виходили на мирні демонстрації.
 
Я вчора повернувся з Києва. Тому не знаю, що точно сталося сьогодні на світанку — крім того, що міліцейські відділи побили десятки осіб, які чували на Майдані Незалежності. Я не знаю, за яких умов до цього дійшло, — крім того, що ми всі знаємо з розповідей потерпілих.

Натомість я знаю, що бачив за останні дні: тисячі людей на мирній демонстрації, яким не байдуже, у якій країні вони житимуть. Навіть із деякою заздрістю я дивився на молодих студентів, які зі сльозами на очах, зосередженістю на обличчя та руками на серці співали гімн України. З заздрістю, бо то не був стадіонний патріотизм, политий уболівальницьким соусом. Ані політичний патріотизм з урядовим пафосом. Не було в тих людях агресії, спалення ляльки Януковича, а тільки голосно й виразно виражена думка: ми хочемо бути господарями у власній країні й маємо на це право. 

Я бачив молодь і старших, які стояли поруч — всупереч думці, що за Унію і проти Росії виступає тільки молодь. На Майдані слухав розповіді також і старших віком українців, які з гордістю тримали українські прапори й нервово реагували тільки на одне: на питання, чи їм, однак, Росія не є ближча. Я слухав незвичайні дискусії між молодими і старшими — які найчастіше погоджувалися одні з одними, й тільки підкидали одні одним міцніші аргументи. Одна сцена «зіткнення» між молодим і старшим поколінням, у якій я брав участь, виглядала так: до молодих студентів, які співали національний гімн, підійшов приблизно 70-річний чоловік. Почекав, поки закінчать співати. І тоді «напав» на них: як вони взагалі можуть, зрештою, від Москви то саме лиш добро. На це вони спокійно про своє. Увійшли в історичну суперечку: він — як совєти несли мир усьому світу, вони — як ті само совєти вимордували їхніх дідів. То була захоплива сцена, справжній обмін поглядів, досвідів, нуль агресії, хоча й багато (ясна річ) емоцій. На кінець вони потиснули одні одним руки… 

Тому й дії міліції, яка сьогодні над ранком почала бити кийками учасників протесту, не мають виправдання у тому, що можна було побачити останніми днями. Там не вийшла на демонстрацію група розгнузданої молоді, якій нема чого робити увечері, ото вона і прийшла у центр столиці. Багато хто з них ризикує вигнанням із вишів: студенти, які вчиняють страйк, автоматично опиняються в чорному списку, а на виші державна влада навіть вирядила окремих міністрів, щоб їх переконували залишатися на місці. Я не бачив на майдані жодної групки п’яних демонстрантів, навіть у пізні вечірні години. У найближчі бари з дешевою їжею якщо демонстранти й заходили, то аби живо дискутувати, що далі з Україною. Серйозно! 

Тому ця акція розгону є остаточною компрометацією властей України. І вираженням безсилля. На жаль, це тільки може справити, що наступні дні вже не матимуть такого мирного перебігу, як досію Українці не поступляться перед кийками поліції Януковича та проросійських олігархів. «Ми не хочемо революції, ми хочемо підписання угоди з Євросоюзом, — казав мені ще в четвер 45-річний Олег. — Якщо ні, то варіант В передбачає початок процедури усунення Януковича від функцій президента. Варіанту С ми насправді не хочемо, але якщо будемо до цього примушені, то тоді може статися різне…» 

На жаль, скидається на те, що влада провокує людей до того, щоб вони почали обдумувати подробиці варіанту С.
 
Яцек Дзедзіна, Gość Niedzielny

Джерело:   КРЕДО 

пʼятницю, 29 листопада 2013 р.

29.11.2013р. Б. / Постане фільм про Толкіна

Толкиен
Хоча Джон Роналд Руел Толкін є чи не найбільш популярним письменником усіх часів, а його повісті дочекалися фантастичних екранізацій, та сам автор «Гобіта» і «Володаря перснів» все ще не має фільмобіографії, на яку заслуговує.
 
Однак незабаром усе зміниться. Про початок роботи над ігровим фільмом про Толкіна інформує «Толкінівський інформаційний сервіс Еленділіон», посилаючись на британську «The Independent». 

Сценарій має охопити час студій Толкіна у коледжі Пемброк в Оксфорді, а також роки І Світової війни. Автор сценарію — ірландський режисер і письменник Девід Глісон. Він збирається показати, як в уяві Професора зродилася й розвивалася ідея Середзем’я — світу, в якому точиться історія «Гобіта» і «Володаря перснів». 

Як пише «The Holywood Reporter», продюсерство взяли на свої плечі «Fox Searchlight» і «Chernin Entertainment», а робоча назва фільму звучить просто: «Толкін». Хоч робота над сценарієм вже рушила, та майбутнє проекту значною мірою залежить від того, яке становище щодо готового сценарію займе «Tolkien Estate», спадкоємець авторських прав на доробок письменника. 

Ще не відомо, хто зіграє роль головного героя.
 
За матеріалами: Gość Niedzielny 

Джерело:   КРЕДО 

четвер, 28 листопада 2013 р.

28.11.2013р. Б. / За підписання асоціації України з ЄС сьогодні відбудеться молитва у Вільнюсі


За підписання асоціації України з ЄС сьогодні відбудеться  молитва у ВільнюсіУ Вільнюсі сьогодні пройде хода, під час якої молитимуться за Україну.

Як повідомляє агентство Elta, ініціатором виступив Вільнюський монастир Василіанського ордену святого Йосафата.

Учасники ходи хочуть підтримати прагнення України до європейських цінностей ,- повідомляє Християнський портал КІРІОС з посиланням на ТСН.

 Як очікується, участь у молитві візьмуть від 100 до 500 осіб. Процесія завершиться на Кафедральній площі литовської столиці.

Як повідомлялося раніше, студенти світових університетів випустили заяву з підтримкою проєвропейського протестного руху в Україні. Під зверненням підписалися студенти Гарварду, Оксфорду, Колумбійського університету, Райерсон університету, Єльського університету тощо. Також свою підтримку висловили Союз українських студентів Німеччини і Товариство української молоді в Австрії.
 
Джерело:   КІРІОС

середу, 27 листопада 2013 р.

26.11.2013р. Б. / Каменем у дитину, або «ліві» у дії

діти за життя
У чотирирічну дівчинку влучив камінь, коли вона разом із батьками брала участь у мирній маніфестації на вулицях французького міста Нансі.
 
Під час однієї з маніфестацій, організованих захисниками життя та сім’ями з «SOS Tout-Petits», «лівацькі» бойовики напали на учасників, що молилися. 

Це зіткнення сталося 16 листопада ц. р. Близько сотні екстремістів з організації «La Horde», підносячи революційні гасла, закликали «втихомирити католицьких фундаменталістів», які молилися на Розарії. Понад головами поліцейських, що вишикувалися в охоронний кордон, вони стали кидати у пролайферів каменями та іншими предметами. 

Дівчинка, яка молилася разом зі своїми батьками і трьома братами, отримала удар каменем у скроню. Закривавлене і заплакане дитя ховалося під плащем мами. Батько сім’ї відмовився від особистого ескорту поліції, оскільки, як він підкреслив, до поліції довіри не має. З тієї само причини сім’я не подала скаргу у відділок. 

З нагоди 27-ї річниці виникнення руху «SOS Tout-Petits» у минулі вихідні в усій Франції було організовано 30 таких демонстрацій. 

У Парижі не було дозволено провести пікет охоронців життя перед одним зі шпиталів, де здійснюється більшість абортів у французькій столиці.
 
За матеріалами: Gość Niedzielny

Джерело:   КРЕДО 

вівторок, 26 листопада 2013 р.

26.11.2013р. Б. / Перша країна світу, де заборонили іслам

бан ісламу
Уряд Анголи проголосив іслам поза законом. Його практивування суворо заборонене. Мечеті мають бути закриті і знесені.
 
Це перша така заборона на світі. Підставою її впровадження були переслідування християн сповідниками ісламу в інших країнах Африки. 

Мусульманська спільнота Анголи налічує 80-90 тис. осіб (загальна кількість населення становить приблизно 18,5 млн.). Визначальна більшість люду цієї країни сповідує християнство. 

Хоча Конституція Анголи гарантує свободу віросповідання для всіх її громадян, та для мусульман певною мірою зробили виняток. 22 листопада міністр культури Анголи Роза Марія Мартінс Крус-е-Сільва сказала: «Процес легалізації ісламу не дістав схвалення Міністерства юстиції та прав людини, тож їхні мечеті будуть зачинені, до подальших розпоряджень». 

Закриття мечетей, сказала міністр Крус-е-Сільва, є одним з останніх кроків Анголи у спробах зупинити поширення так званих «нелегальних релігійних сект». 

24 листопада 2013 р. президент Анголи Едуарду душ Сантуш заявив, що йдеться про прагнення покласти край ісламському впливу в Анголі, раз і назавжди. Губарнатор Луанди, Бенто Бенто сказав, що радикальні ісламісти не викликають схвального сприйняття у країні, тож мечеті та інші місця поклоніння для мусульман будуть закриті. 

Іслам у цій країні сповідують переселенці першої хвилі, тобто не корінні ангольці, а ті, хто прибув із хвилями міграції з Західної Африки та Лівану. Понад 1000 різних угруповань та об’єднань, базованих на ісламі, подавали документи на затвердження, але політика держави щодо сект досить сувора, і жодне з тих об’єднань не дістало дозволу на свою діяльність. Отже, іслам опинився у ситуації діяльності без державного дозволу, а як такий, він має бути заборонений, і мечеті, відповідно, замкнені, наразі «до особливого розпорядження». Хоча ці слова визначають певну юридичну відстрочку, в Анголі вже триває процес відсунення ісламу з життя країни. Одну з мечетей та її мінарет зруйнували у жовтні в місті Занго, щойно в Анголі заговорили про «бан ісламу». 

За матеріалами: Gość Niedzielny The Guardian

Джерело:   КРЕДО 

суботу, 23 листопада 2013 р.

23.11.2013р. Б. / «Жертв Голодомору позбавили не лише права на життя, а й права на пам’ять», - Глава УГКЦ

Таку думку висловив Блаженніший Святослав (Шевчук) в інтерв’ю італійському інтернет-виданню «Vatican Insider» - провідному інформаційному джерелу про життя Католицької Церкви у світі.

У розмові з відомим ватиканістом Андреа Торніеллі Глава УГКЦ розповів про екуменічний діалог, вплив Папи Франциска на християн в Україні та вшанування 80-ї річниці  Голодомору 1932-1933 рр.

«На превеликий жаль, християни в Україні розділені між собою, - зазначив Блаженніший Святослав, - часто Православні Церкви не розуміють сенсу нашого існування, вважають нас геополітичним проектом минулого. Однак є також позитивні знаки: багато християн втомлені поділом і прагнуть єдності, зростає екуменічний рух “знизу”». На переконання Предстоятеля УГКЦ, екуменізм не може бути справою лише дипломатів і політиків та предметом дискусії вузького кола богословів: «Мусимо проповідувати екуменізм у наших парафіях, навчати наших вірних не робити нічого, що б могло зашкодити нашим ближнім. Душпастирі та сповідники повинні почати проповідувати екуменізм у парафіях». Блаженніший Святослав сказав також, що християнські Церкви в Україні «стоять осторонь світового екуменічного руху, вони майже “заморожені” в цьому процесі», визнаючи одночасно, що «тільки католики в Україні розпочали період переосмислення Другого Ватиканського Собору».

Відповідаючи на запитання журналіста про вплив Папи Франциска на вірних в Україні, Глава УГКЦ розказав, що «найбільше вражає його простота та вміння бути поруч із людьми. Дуже часто єпископів різних Церков в Україні звинувачують у надмірних розкошах їхнього побуту та створені Церкви для багатих. Папа Франциск свідчить про Церкву, яка є близькою до людей, зокрема до бідних, та проголошує Євангеліє Христа».

Зачіпаючи тему вшанування 80-ї річниці Голодомору в Україні, Предстоятель УГКЦ наголосив на важливості історичної пам’яті про цю жахливу трагедію, адже «жертвам цього жахливого Голодомору було відібрано також право на пам’ять про них». «Я б хотів уточнити, - додав він, - що йдеться не про голод, спричинений природними катастрофами… Це був штучно спровокований голод, дешева зброя масового знищення, злочин, від спомину про який ще сьогодні стигне кров у наших жилах. У той час комуністи продавали зерно західним країнам, причому деякі з них були свідомі, що це була ціна смерті людей, які помирали з голоду. Я вірю, що вшанування пам’яті жертв цієї великої трагедії дасть нам можливість сподіватися також на міжнародну справедливість».

23.11.2013р. Б. / Франція: єпископи про аборти, подружжя і священство

аборти
«Ми не можемо поводитися так, ніби нічого про це не чули й не були свідками різноманітних страждань жінок, які зробили аборти. Страждання їх супроводжує інколи дуже довго».
 
Це один із висловів архиєпископа Жоржа Поля Понтьє на завершення пленарного засідання єпископату Франції, яке відбулося в Лурді. Тема переривання вагітності була однією з перших, якими займалися ієрархи. Голова єпископату додав, що це страшенно болюча для Церкви сторона людського життя. Він нагадав, що вслуховуватися у крик тих, хто плаче, є однією з найважливіших місій Церкви. 

«Аборти не є чимось банальним, їх неможливо виконувати без шкоди; аборт не є видаленням однієї клітини, — сказано у підсумковому документі. — Вагітна жінка добре знає, що носить у собі людське життя при його початку. Йдеться саме про це. Багато лікарів не сприймають того, що переривання вагітності трактується як терапевтичний захід. Не можна також задовольнитися зведенням аборту до усунення наслідку невдалої контрацепції або пропонувати їх як єдине вирішення перед лицем несподіваної інформації, сприйнятої як серйозний клопіт», — пишуть французькі єпископи. 

Ієрархи також дискутували щодо процесу підготування до прийняття Таїнства подружжя. За нинішніх умов видається обов’язковим пропонувати подовжений підготовчий цикл, який дозволив би кандидатам на укладення шлюбу належним чином зрозуміти, чим є справжня любов. Така підготовка має також допомогти нареченим визначити їхнє бачення шлюбу та напрямок майбутнього спільного життя, розпізнати певність залученості кожного з них на все життя, а також повністю відкритися на прийняття дітей. 

Наступне з важливих питань, які розглядали єпископи, це становище з покликанням у Франції, а також формаційний профес, пропонований кандидатам до священства. «Наша Церква потребує священиків-місіонерів, які будуть взірцем для ввіреної їм вівчарні», — нагадав архиєпископ Понтьє. Він підкреслив, що перед лицем такої серйозної кризи священики майбутнього мають бути людьми гарячими, ревнителями Христа, аби віддати все своє життя Євангелію, а разом із тим бути чутливими до стражденних і відкинутих.
 
За матеріалами: Radiо Watykańskie 

Джерело:   КРЕДО 

пʼятницю, 22 листопада 2013 р.

22.11.2013р. Б. / Півстоліття після смерті творця Аслана і Нарнії

Аслан
Рівно 50 років тому, 22 листопада 1963 року, помер Клайв Стейплз Льюїс, англійський письменник, історик, філософ і теолог.
 
Його книжки багато разів перекладено, адаптовано та використано для творів на радіо, в телебаченні, у театрі та кіно. Знаний він також і за своїми релігійно-філософськими фейлетонами. 

«Хроніки Нарнії» попервах не здобули визнання критиків та інших письменників, серед них і славетного Дж. Р. Р. Толкіна; однак швидко стали популярні у читачів і гарно продавалися. Загалом розійшлося понад 120 млн. примірників «Нарнії», перекладеної більше ніж 40 мовами. 

Великий вплив на творчість Льюїса справила християнська література. Його перший твір «Повернення паломника» стосується роздумів на тему віри, а наступні публікації утвердили його образ не тільки як автора релігійних книжок, а й творця академічних досліджень і популярних повістей. До найбільш відомих належить «Алегорія любові», яка й понині вважається на найкраще дослідження любові у літературі від Середньовіччя до Шекспірівських часів. 

Льюїс народився 29 листопада 1898 року в Белфасті. У 19‑річному віці брав участь у Першій світовій війні, у Франції. Повернувшись з війни, вступив до Окфордського університету. 1922 року здобув ступінь бакалавра літератури. Ще за рік став найкращим студентом Англії, дістав численні державні нагороди. 

Був викладачем в Оксфордському університеті, а потім професором літератури Середньовіччя й Ренесансу в університеті Кембріджа. Помер в Оксфорді 22 листопада 1963 року. 

Навернення Льюїса — тема велика; найпростіше згадати, що з війни (Першої світової), на якій він втратив близького друга, юний Клайв Стейплз повернувся, маючи переконання, що сотворений світ є диявольським. Війна багатьох приводить до роздумів про життя, смерть і Бога; але не всі спроможні за очевидною тяжкістю буття розпізнати неочевидну присутність Творця. Виправити розуміння світу йому допоміг професор Толкін, а також захоплення творчістю Фрейзера і Честертона. Коли починаєш бачити історію крізь призму втілення і жертви Спасителя, все стає правильним, бо стає на свої місця. Льюїс, який уже був освіченим, мав великий багаж знань і відчуття мови, брав участь у гуртку «Інклінгів», де тривали довгі літературні та філософські розмови, — ще, власне кажучи, й молитися не починав. «Те, чого я так боявся, спіткало мене зрештою, — написав він потім у спогадах. — Навесні 1929 року я здався і визнав, що Бог і Богом. Я впав навколішки і молився тієї ночі, немов найбільший грішник в усій Англії». 

Навернувшись, викладач і письменник Льюїс розпізнав своє покликання: «Вважаю, що найкращою, а може, і єдиною послуга, яку я можу зробити своїм невіруючим ближнім, є пояснення і захист віри, які визнавали майже всі християни майже всіх часів». Льюїс залишився англіканцем, хоч і перебував під сильним впливом могутніх католицьких особистостей свого часу. Він вважав, що дискусії на тему відмінностей між християнськими конфесіями заохочують тільки тих, хто перебуває взагалі поза будь-якою християнською спільнотою, тому сам зосередився на шуканні того, що в усіх гілках є спільного. Так, його «Листи старого диявола до молодого» (український переклад — «Листи Крутеня») то не тільки чудовий літературний твір, а ще й виклад історії спасіння та духовної боротьби, а книжка «Просто християнство» — прекрасний катехитичний посібник для початківця у вірі. 

Певні англіканські відлуння у його творчості помітні (наприклад, той розділ з «Останньої битви», де на осла надягають лев’ячу шкуру, видаючи його за Аслана, є неприязною алюзією до служіння Папи Римського щодо самого Христа). Але загалом цикл казкових повістей про вигадану країну Нарнію базований на поясненні християнського розуміння світу алегоричною мовою. В повістях про Нарнію безпосередньо вживається слово « магія», за що, певно, сьогоднішні ревнителі духовної чистоти підняли би хвилю протесту проти читання дітьми творів такого письменника. Однак при цьому в Нарнії немає нічого насправді магічного в окультному сенсі, чим сповнена сучасна література фентезі; а описані там обряди мають виразне посилання на християнські таїнства. Це «магія» у розумінні «чуда»: ми й справді часто не усвідомлюємо, що у випадку Таїнств маємо справу з чудом на рівні казки. Бог робить хліб і вино своїми Тілом і Кров’ю, Бог відпускає гріхи і кари — робить минуле неіснуючим, Бог об’єднує людей спільним духом, і все це на наших очах і нерідко на відстані простягненої руки. 

Інколи не завадить алегорія, образ, натяк або й просто казка, аби оцінити ту прекрасну дійсність, у якій живе віруюча людина.
 
За матеріалами: Gość Niedzielny

Джерело:   КРЕДО 

четвер, 21 листопада 2013 р.

21.11.2013р. Б. / Український єзуїт став віце-чемпіоном з дзюдо

897
Український єзуїт Віталій Осмоловський став віце-чемпіоном першості Кенії з дзюдо, котра відбулася 16 листопада 2013 року у столиці країни Найробі.
 
Срібна медаль завойована нашим співбратом на Національному турнірі з дзюдо дозволила йому потрапити до складу учасників Східноафриканських ігор, які відбудуться у 2014 році. 

Довідка: Віталій Осмоловський вивчає теологію в Найробі (Кенія) у Хекіма Коледжі, котрий є частиною Східноафриканського Католицького Університету. У вільний час активно займається дзюдо. 

За матеріалами: jesuits.org.ua 

Джерело:   КРЕДО 

середу, 20 листопада 2013 р.

20.11.2013р. Б. / Римський Архиєрей нагадав про пошану до бабусь і дідусів


Римський Архиєрей нагадав про пошану до бабусь і дідусівУ народу, який "не поважає бабусь і дідусів ", немає майбутнього, зазначив Папа Франциск, коментуючи історію біблійного Елеязара , " людини вже похилого віку ", який вибрав мученицьку смерть, щоб дати свідчення віри в істинного Бога для молоді.

 Святий Отець зазначив " послідовність віри " і благородство літніх осіб, які переживають свою віру за прикладом Елеязара . "Ми живемо в такий час, коли з людьми похилого віку не рахуються ", - зауважив з жалем Понтифік і нагадав, що саме старші особи є носіями історії, спадщини та віри. 

Папа порівняв їх з гарним старим вином, у якого є внутрішня сила і благородство. Дійсно, визнав Святий Отець, старість може бути тягарем для оточуючих, але мудрість, яку вона несе з собою, компенсує всі складнощі.

Папа згадав "багатьох літніх людей, що знаходяться в будинках пристарілих". Він закликав молитися за бабусь і дідусів, "які часто грали героїчну роль у передачі віри в часи переслідувань" . Понтифік нагадав про обов'язок дотримуватися Четвертої заповіді - " заповідь милосердя", заклик ставитися із співчуттям до наших предків, слухати і поважати їх.

 Про це повідомляє Християнський портал КІРІОС з посиланням на Радіо Ватикан.

Джерело:   КІРІОС

вівторок, 19 листопада 2013 р.

Шість правил маніпулювання людьми в Мережі


Кіберзлочинці дурять людей, використовуючи відомі психологічні правила поведінки. Ці маніпуляції звуться соціотехніками.

В основі дієвості соціотехнік лежать стандарти людської поведінки. Комп’ютери й мережа — то лише знаряддя, які допомагають маніпулювати людьми на відстані. Ефективність цих технік можна пояснити теорією, що викладена психологом Робертом Чалдіні. Він виділив шість правил, які використовуються для маніпулювання. Це правила взаємності, послідовності, суспільного доказу слушності, прихильності, авторитету й недоступності.

Правило взаємності полягає в тому, що люди більше схильні відповідати тій особі, яка раніше щось для них зробила. Це дуже часто використовують обманщики, які хочуть здобути чиїсь особисті дані або приховану інформацію. Взамін за отримання, наприклад, якогось гаджету нас просять залишити свої персональні дані або якісь іншу особисту інформацію.

Правило послідовності каже, що люди хочуть, аби їх сприймали як послідовних (серйозних, надійних). І цю послідовність використовують обманщики, наприклад, за допомогою інтернет-тестів на розумність. У таких тестах, буває, аби отримати кінцевий результат зі своїм балом, треба вислати СМС (за подвійну оплату, між іншим) на номер, який з’являється на екрані. Більшість людей послідовно доводять справу до кінця, надсилаючи СМСи.

Наступне правило, визначене Робертом Чалдіні, називається «суспільний доказ слушності». Воно базується на тому, що кожна інформація набуває достовірності тільки тоді, коли її підтримує та схвалює досить велика група людей. Такі ситуації часто зустрічаються у соціальних мережах чи на інтернет-аукціонах. Нерідко для таких випадків створюються фальшиві профілі, які можна використати для створення «громадської думки» про потрібну тему. А ті юзери, які включаються в ці акції, отримують приховані віруси на свої комп’ютери.

Правило прихильності кіберзлочинці використовують, аби дістатися до наших комп’ютерів. Оскільки ми довіряємо своїм знайомим, то охочіше клацнемо на лінк, який прийде з їхньої адреси. Обманщики використовують, наприклад, електронну адресу друга, і так на нашому комп’ютері опиняються програми-шкідники.

Наступне правилоавторитету. Ідеться про те, що той, кого ми поважаємо, легше вплине на нашу поведінку. Довіра до авторитету дозволяє обманщикам надурити юзерів, наприклад, на переказування грошей при проведенні різних інтернет-акцій. Використовується зображення людини, яка має значний суспільний авторитет.

І останнє правилонедоступності. Якщо чогось мало або воно важко доступне, то легше спокусити людей, аби спробували це здобути.

Дуже часто це правило використовується в мережі у так званих пропозиціях last minut, тобто інформаціях, що щось буде доступне ще кілька хвилин, наприклад, найновіша модель смартфона. Але, клікаючи на цей лінк, можна підхопити вірус.

Який висновок із цього всього можна зробити для християн? Насамперед той, що християни — це не якийсь особливий «підвид» людей, більш стійкий до спокус. Або одразу набагато розумніший. Ці правила виведені з загальної типової поведінки, і вони так само можуть бути придатними для віруючих, як і для невіруючих.

Проте для віруючих вникання у ці правила може виявитися пліднішими, ніж для тих, хто не має звички заглиблюватися в себе. Правило взаємності для нас означає, що ми схильні відповідати взаємністю: але це ще й нагода замислитися, як часто ми самі виходимо до когось із доброю пропозицією. Господь не казав просто відповідати добром на добро; ба більше, Він сказав — якщо ви так чините, то чим ви кращі за язичників, які діють саме за цим принципом. Навіть не про крайній випадок ініціативи йдеться («любіть ворогів ваших»), а про звичайну відкритість до ближніх, про вміння помітити їхні потреби. І виходити назустріч цим потребам, не чекаючи «правила взаємності» у відповідь.

Правило послідовності має насамперед нагадати нам, чи всі розпочаті справи ми ретельно довели до кінця, чи чесні ми перед Богом у своїй професійній діяльності, у своїх обов’язках удома та в сім’ї. Не потрібно бути «послідовним» у власних очах, проходячи інтернет-тести на розумність замість того, щоб послідовно й наполегливо поприбирати у домі, якщо мама про це просила, або послідовно винести сміття з повного відра, і тим самим розвіяти в зародку черговий подружній конфлікт…

Суспільний доказ слушності може стати перевіркою на те, наскільки живим є моє християнство, а чи я просто шукаю відповідної групи, аби підлаштуватися під її думку, її схвалення чи несхвалення чогось або когось, і почуватися в цій групі комфортно. Правило прихильності має стосуватися насамперед самого Бога, потім учення Церкви, повчань єпископа, слів священика, науки катехита, і лише в якусь останню чергу — схвалення того, що каже приятель. Хто любить своїх приятелів більше, ніж Мене… А щодо правила авторитету, то воно сьогодні аж кричить про зловживання ним. Скільки ж то всього по інтернету, по книжках, серед живого спілкування — мовляв, так Церква вчить! А де саме «Церква вчить», скільки разів на яку ікону хреститися, і за кого можна, а за кого не можна подавати прохання на молитву, і якої довжини має бути спідниця, щоб увійти до храму?

Щодо правила недоступності, то про це ми знаємо ще з історії про яблуко в райському саду…

І нехай пропозиції last minut скеровують думки християн, особливо восени, під кінець церковного року, до того, що кожен день може стати останнім. Немає сенсу хапатися за те, що не придасться на тому світі. У певному сенсі оферта last minut — це дарування нам Божого Милосердя, яке випереджає час суду і покарання. Ось на цю пропозицію варто відповідати завжди.


За матеріалами: deon.pl

Джерело:   КРЕДО

понеділок, 18 листопада 2013 р.

18.11.2013р. Б. / Український хлопчик отримав нагороду у Ватикані

Віталій Нечаєв
9-річний Віталій Нечаєв у Черкасах читає лекцію з історії третьокурсникам університету 
Дев’ятирічний Віталій Нечаєв із Звенигородки, що на Черкащині, який 2011 року отримав загальнонаціональну премію «Гордість країни» у номінації «Рідкісний талант», здобув титул Абсолютного Переможця цьогорічної, ХІІ з черги Міжнародної премії імені Джузеппе Шакка.
 
Переможцеві вручили відзнаку — модель корабля, і стипендію на навчання. Вручення відбулося в суботу 16 листопада 2013 р., у Великій залі Папського Урбаніанського університету. 

Міжнародна асоціація культури та волонтерства «Людина й суспільство» 2001 року заснувала премію імені Джузеппе Шакка — італійського юнака, студента архітектури, який передчасно трагічно загинув. Джузеппе відзначався високими моральними чеснотами та великодушністю до ближніх. Він став прикладом для молодих поколінь. А нині Асоціація присуджує премії людям, які привернули позитивну увагу громадської думки і яких можна вважати зразками для нових поколінь, а також збирає кошти на благодійні діла. Зокрема, за підтримки цього фонду надається безкоштовне медичне ортопедичне устаткування дітям із захворюваннями хребта. Серед лауреатів цьогорічної премії з різних країн світу є також і кардинал Пітер Турксон, Президент Папської ради «Справедливість і мир». 

Почесним дипломом нагороджений ректор Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького Анатолій Кузьмінський. 

В урочистій церемонії в Папському Урбаніанському університеті взяли участь близько 300 осіб. Серед них — колумбійський кардинал Даріо Кастрільйон Ойос, почесний президент згаданої премії; отець Бруно Ліма, голова Інституту міжнародних юридично-економічних та соціальних студій, який очолює Премію імені Джузеппе Шакка; інші визначні церковні та державні особистості, представники дипломатичного корпусу, акредитованого при Святому Престолі та Італії, актори, представники італійської аристократії, високопоставлені службовці армії та флоту.
 
За матеріалами: Радіо Ватикану Телеграф

Джерело:   КРЕДО 

неділю, 17 листопада 2013 р.

17.11.2013р. Б. / Хорватія: ЛГБТ активісти погрожують священику вбивством

Кампанія ЛГБТ активістів та правлячих соціал-демократів та лібералів в Хорватії проти референдуму, який має відбутися 1 грудня цього року, на який має бути винесене питання внесення в Конституцію країни визначення сім’ї, як життєвого союзу одного чоловіка та однієї жінки, на думку політичних оглядачів набрала загрозливих для суспільства масштабів.

Як на один з небезпечних прикладів загострення ситуації, вказується на постійні заклики ЛГБТ активістів до вбивства о. Даміра Стоїча, капелана Загребського Університету і студентського капелана міста Загреба. При цьому поліція на такі заклики взагалі не реагує.

Більшість незалежних політичних коментаторів за загострення ситуація довкола майбутнього референдуму звинувачує правлячу коаліцію, яка потакає проявам ненависті стосовно католицького клиру та pro-life активістів. Коментатори також зазначають, що соціал-демократи та ліберали своїми виступами в хорватському парламенті, в яких неодноразово прирівнювали прихильників проведення референдуму до нацистів та фашистів і закликали очистити Хорватію від них, провокують насильницьку поведінку в хорватському суспільстві.

Окрім цього, як зазначають коментатори, міністри країни неодноразово порушили закон, закликаючи через ЗМІ бойкотувати референдум.

За матеріалами www.vecernji.hr

Джерело:   Воїни Христа Царя

Дивіться коментар р.Б. Леоніда, від 16-11-2013

суботу, 16 листопада 2013 р.

16.11.2013р. Б. / Любов — це щось інше

дружба
Сучасне просування гомосексуалізму — частина більш розлогої тенденції до хворобливої сексуалізації всієї культури загалом.
 
Швидше за все, це пов’язане з тим, що секс можна легко експлуатувати комерційно; а як можна було би комерційно експлуатувати просту людську прихильність, не дуже зрозуміло. 

Якось я дивився британський документальний серіал «Довкола світу за 80 релігій». Англієць об’їжджав цілий світ і повсюди цікавився місцевим релігійним життям. В одному з випусків він опинився у Китаї, серед буддійських ченців. Він бачить їхню сердечну прихильність один до одного, чисті дружні обійми — і плаче просто перед камерою. Тому що, пояснює він, у його світі цього (простої дружньої прихильності) вже немає. Будь-який доторк одного чоловіка до іншого сприймається однозначно сексуалізовано. 

У нас тут навряд чи краще, ніж в Англії: все та ж сама нав’язлива сексуалізація, яка вбиває і вихолощує колись такий багатий світ міжособистісних стосунків. У будь-який тілесний прояв людської прихильності впихають сексуальний підтекст. Ви не можете обійнятися, поплескати співробітницю по плечу, а вже про те, щоби погладити дитину, краще й не думати. 

Як люди, ми набагато емоційно бідніші, ніж наші предки. Розгорніть листування між друзями у ХІХ столітті — сучасний читач одразу ж вирішить, що вони полишили природне використання жіночої статі; однак нічого подібного: судячи з тих-таки текстів, до жінок вони мали цілком живий інтерес. 

Усі ці «милий друже» і «серце моє», і «я знемагаю в розлуці» не мали жодного стосунку до сексу взагалі. Це інше явище — ДРУЖБА, близька прихильність, щира радість від спілкування одного з одним, захват, який не соромляться виражати до третіх осіб, — і при цьому ані найменшого відтінку сексуальності. 

Я ще застав таке явище, як дружба; тоді це вважалося не тільки нормальним, а й чимось хорошим, правильним, схвалюваним, коли двоє юнаків (або дві дівчини) виявляли велику взаємну прихильність, допомагали одне одному робити уроки, проводили чимало часу разом і ділились особистими секретами. «Друг в беде не бросит, лишнего не спросит» — сказано в одній з незліченних пісеньок, які оспівували дружбу. Друзі могли робити разом геть усе — і навіть разом ходити знайомитися з дівчатами. Ні їм, ні оточуючим не спадало на думку, що без дівчат вони якраз можуть обійтися. 

Я далекий від молодіжного середовища й не знаю, наскільки таке явище існує зараз — чи не почнуть на двох друзів позирати «зі зрозумінням», і чи не почнуть вони самі себе сприймати як людей, яким немає потреби шукати знайомства з дівчатами. Я тільки постійно бачу в мережі настирливе приписування будь-якій людській прихильності, особливо ж дружбі між особами однієї статі, сексуального контексту. Мовляв, Давид і Йонатан… кардинал Ньюмен і Харрел Фроуд… та й узагалі всі відомі історичні персони, які мали близьких друзів, насправді були гомосексуалістами. Як людина, яка ще застала дружбу, я знаю, що це повна маячня; і я знаю, що це руйнівна маячня, з допомогою якої вбивають саму можливість дружби.
 
" Як людина, яка ще застала дружбу, я знаю, що це повна маячня; і я знаю, що це руйнівна маячня, з допомогою якої вбивають саму можливість дружби.
 
Раніше були популярними обговорення, чи можлива дружба між чоловіком та жінкою (я вважаю, що можлива). Тепер ми живемо у світі, де закладається, що неможливою є дружба між чоловіком і чоловіком: мовляв, «насправді» там щось інше, і насправді «всі знають, що саме». 

Кухонний фрейдизм, який моментально вбачає секс у кожній людській близькості, призводить до того, що люди, які шукають близькості, довіри, людського тепла, не бачать іншого шляху це отримати, ніж через секс. А секс у цьому відношенні «працює» погано. 

Нав’язлива сексуалізація — а тепер і гомосексуалізація — убиває те багатство стосунків, яке раніше називалося словом «любов». Чи можуть люди однієї статі любити одне одного? — патетично запитують нас. 

І тут виникає непорозуміння, яке показує всю прірву, що лежить між традиційною та нинішньою сексуалізованою культурою. 

Якщо буквально розуміти питання, то не тільки можуть — це прямо заповідано! Нам безпосередньо заповідано любити ближнього: як своєї, так і протилежної статі. Любов до осіб своєї статі — це дуже багата палітра стосунків. Батько любить синів, брати люблять один одного, друзі можуть полюбити одне одного не за спільністю крові, а за спорідненістю душ; товариші на полі бою можуть любити один одного настільки, щоби віддати один за одного життя; учні можуть любити і шанувати вчителя, піддані можуть любити правителя, лікар може любити хворого, священик може любити паству — і все це за гарячого схвалення Церкви.
 
" Нам безпосередньо заповідано любити ближнього: як своєї, так і протилежної статі. Любов до осіб своєї статі — це дуже багата палітра стосунків.
 
Але ті, хто ставить таке питання, мають на увазі під «любов’ю» щось інше: сексуальний контакт. І вимагають від Церкви схвалити саме це: не дружбу, не братство, не товариськість, не турботу, не підданство, не пастирство, а ось цю хворобливу спробу використати чоловіка як сурогат жінки і секс як сурогат любові. Так, у цьому холодному світі люди не знають іншого тепла, іншої ласки, іншої близькості, крім сексу — і не можуть знести, коли їм хочуть заборонити ще й це. 

Однак ніхто не зобов’язаний жити у такому крижаному світі. Й, можливо, тоді виявиться, що люди насправді хочуть не сексу — вони прагнуть близькості, дружби, братства, людського тепла, близьких і довірливих стосунків із ближніми та з Богом. А секс запанує там, де він хороший і доладний, прекрасний і благословенний: у стосунках поміж чоловіком та дружиною.
 
Сергій Худієв, Православие и мир

Джерело:   КРЕДО 

пʼятницю, 15 листопада 2013 р.

15.11.2013р. Б. / Польща. Показ мод у церкві


Показ мод у  церкві Останніми днями преса Польщі сповнена безлічі перепрошень. Починаючи з суботнього вечора 9 листопада, священики парафії св. Августина перепрошують за згіршення, а також запрошують парафіян на Месу та благальний молебень сьогодні (15 листопада) ввечері.

8 листопада 2013 року в храмі на Новолипках відбувся закритий показ мод відомого у Польщі дизайнера Мацєя Зеня. Навіть камерний, він усе одно викликав хвилю обурення, яка накрила не тільки самого дизайнера, а й настоятеля парафії, який дав згоду на шоу. Чимало католиків почулися глибоко ображеними місцем презентації, вважаючи, що в релігійно-сакральному просторі заходи такого рівня не повинні відбуватися.

«Зачепило мене. Сильно зачепило, — написала Агата Слюсарчик у своєму відгуку під заголовком «Бог моди». — У наших храмах, буває, крутять кіно, відбуваються концерти, конференції, зустрічі з запрошеними гістьми, або театральні вистави. Та мені найбільше стало боляче від того, що організатори [показу мод] зробили з Божого дому євангельське торговище» — з якого, можна продовжити думку авторки, Ісус виганяв усіх зайвих бичем. Усе, що діється в стінах храму, написала п. Агата, має воздавати славу Богу: і концерт, і вистава. «Навіть якщо, — як я прочитала в одному з коментарів, — “на час показу Пресвяті Дари було перенесено в безпечне місце”».

На обурення вірних одразу ж відреагувала Варшавська курія, видавши заяву: «Отець-настоятель парафії висловив згоду на згадану презентацію, маючи сподівання і запевнення, що це буде закритий показ шлюбного вбрання. Насправді ж відбувся типовий показ мод, що є зловживанням як стосовно сакральності місця, так і стосовно довіри, яку виявив отець-настоятель, відповідальний за цю святиню». У заяві курії написано слова жалю та перепрошення до всіх, хто почувся цим зачеплений. 

Отець Себастьян Вавжинський, вікарій парафії св. Августина, особисто вийшов до вірних парафії зі словами перепрошення. Після недільної Служби 10 листопада вірним зачитали заяву курії у справі п’ятничної події, а о. Себастьян говорив про свій сум. Він підтвердив, що то мав бути камерний показ шлюбної моди, а довіру настоятеля просто використали. 

Таким чином, відбулася така процедура: відомий у Польщі дизайнер домовився про показ шлюбної моди; настоятель дав згоду.

У п’ятницю, 8 листопада, увечері, у храмі відбувся той показ, на якому були — як з’ясувалося — християни, а не просто «любителі мод». Манекенниці проходжувалися головною навою, як на «язиці» подіуму, і переодягалися в ризниці. Попри те, що «закритий показ» означає також заборону знімати фото і відео, присутні в храмі св. Антонія виклали в інтернет трохи фотографій того, як напівголі манекенниці переодягалися під Розп’яттям. Саме це викликало хвилю, що понеслася по ЗМІ та блогах. Ісуса Євхаристійного завчасно перенесли до пресвітерію, а внутрішня архітектура цього костелу така, що перехід із ризниці до головної нави не вимагає входження до пресвітерію.

Отже, сказати б, слава Богу. Хоч навряд чи за все: короткі платтячка манекенниць, музика з фільмів «Дитина Розмарі» (хто раптом не знає, то це - «релігійний фільм жахів») і «Горбата гора» (там про гомосексуальне «кохання»). До речі, на цей показ мод ніхто зі звичної прес-групи запрошення не отримав, - зазначає Томаш Голомб. Нечисельна групка дістала відомість про показ ледь не в останню мить, хоча, зазвичай, на такі імпрези запрошують за місяць. А дехто отримав ще й… свічку, вкладену у запрошення. Атмосфера назрівала.

Глядачі показу теж почувалися, за її спостереженнями, не надто добре: чимало людей були розгублені й не розуміли, що діється. Вони були впевнені, що йдуть на показ мод у приміщення колишнього храму, недіючого, як то в наші дні нерідко буває у світі. 

Отакої. Виявляється, аби нинішній християнин-католик зрозумів, що його ображають, то потрібно, щоб йому плюнули просто в обличчя, інакше до нього просто не дійде? Якщо не було танців на вівтарі, то все інше - «в порядку». 

Показ розпочався о 21.30 і тривав заледве 20 хвилин. Жоден зі священиків його не дивився. Зате храм був повний охоронців, які ретельно пильнували, аби всередину не потрапив ніхто без запрошення. Навряд чи можна сильно дорікати настоятелю і священикам, які залишилися в парафії. Завжди може трапитися, що людина, від якої не чекаєш нічого поганого, використає твою довіру, вирішивши, що вона, бачте, "творець". Ідеться, радше, про те, як реагувати в подібних ситуаціях. Вочевидь, зброя номер один — інтернет. Є речі, яких замовчувати не можна. Питання номер два — наявність віруючих, які не змовчать! Не кілька інтернет-активістів на всю, скажімо, Україну, а багато віруючих, розумних і сповнених гідності, які не всміхатимуться жалісливо, розуміючи, що в їхньому домі розвели болото, але вони «нічого не можуть зробити».

Стає мимоволі жаль таких людей, бо хіба люди з свідомістю можуть вчинити таке «церковне видовище»?

Розсудливості Вам, міцної віри в Бога та твердості у такі важкі часи!

Показ мод у  церкві   Показ мод у  церкві  
Показ мод у  церкві  

Ірина Барган  для Християнського порталу КІРІОС, за матеріалами «CREDO». 

четвер, 14 листопада 2013 р.

14.11.2013р. Б. / Норвегія: популярну телеведучу звільнили, бо носила хрестик

Сір Крістіна Саелманн
Сір Крістін Саелманн, популярна ведуча новин норвезької телекомпанії NRK, звільнена від своїх обов’язків, бо глядачі запротестували проти хрестика на її шиї.
 
Керівник регіональної редакції NRK по південній Норвегії провів із зіркою екрану напучувальну бесіду, в якій вказав їй, що в ефірі не можна з’являтися з хрестиком на шиї. При цьому він послався на думку частини глядачів, обурених тим, що на грудях ведучої вони побачили золотий кулон, прикрашений чорними діамантами у формі християнського хреста.

 Хоча розміри хрестика становлять лише 1,5 см, реакція деяких глядачів була непомірною. Найбільш войовничі з них навіть вимагали, щоби Сір Крістін більше не з’являлася в ефірі. 

Справді, правила NRK забороняють працівникам  компанії виходити в ефір із символікою, яка має релігійний або політичний підтекст. 

Члени місцевої мусульманської спільноти організували акції протесту, заявляючи, що «ланцюжок із хрестом ображає іслам», і що «цей символ не гарантує безсторонності каналу».

Внаслідок цього одна з найпопулярніших ведучих на норвезькому телебаченні була звільнена від своїх обов’язків, і їй заборонено вести програми, «аби не стати джерелом незгоди і злочинів». Таким чином, звільнення журналістки стало свідченням активного неприйняття з боку частини населення Норвегії духовних та історичних традицій країни. 

Нагадаємо, що подібного рівня боротьба за політкоректність провадиться не тільки у Норвегії (згадаємо рішення кабінету міністрів Великої Британії, що християнам небажано надягати в офіс на роботу знаки приналежності до своєї релігії та процес  Наді Евейда і Ширлі Чаплін).

Також нагадаємо, що право християн носити хрестик на робочому місці захищене статтею 9 Європейської конфенції з прав людини, де говориться про загальне право на свободу думки, совісті та релігії. 

А також нагадаємо, що у Норвегії ношення хіджабу в публічних місцях нічим не заборонено й цілком офіційно дозволено.
 
За матеріалами: newsru.com 

Джерело:   КРЕДО 

середу, 13 листопада 2013 р.

13.11.2013р. Б. / У Патріаршому соборі Воскресіння Христового проведуть акцію, присвячену особам із розумовою неповносправністю



17 листопада, від 11.00 до 15.00, у Патріаршому соборі Воскресіння Христового у Києві (вул. Микільсько-Слобідська 5, метро «Лівобережна») відбудеться соціально-культурна акція «Відкриймо дар одне одного».

Захід має за мету запропонувати суспільству ширший погляд на дар осіб із розумовою неповносправністю, заохотити людей до ближчого знайомства і дружби з ними, спонукати до активної підтримки організацій, які їх об’єднають. Гості події матимуть змогу відкрити для себе творчість людей з особливими потребами.

Програма акції «Відкриймо дар одне одного»:
11:00  Архиєрейська Літургія, присвячена людям з особливими потребами, яку очолить владика Йосиф (Мілян)
12:30  виступ інтеграційного театру «І сміх і сльози» центру «Емаус» (Львів)
13:00  виступ інтеграційного народного театру «Паростки» спілки матерів «Сонячний промінь» (Київ)
13:20  виступ музичного гурту «КАНА»
      (Інтеграційний театр ‒ колектив, в якому акторами є як люди з особливими потребами, так і волонтери/асистенти/професійні актори)

а також:
-         жестові пісні у виконанні вихованців центру «Родина» (Київ)
-         виставка-ярмарок виробів ручної роботи людей з особливими потребами
-         виставка фотографій
-         демонстрація відеосюжетів про роботу організацій-партнерів заходу

Ініціатори проведення заходу – Центр духовної підтримки осіб з особливими потребами «ЕМАУС», що діє при Українському католицькому університеті у Львові, та відділ соціальних питань Патріаршої курії Української Греко-Католицької Церкви.

Партнерами проведення заходу стали 12 організацій з міста Києва:
Міжнародний християнський рух спільнот «Віра і Світло»; Громадська організація «Спілка матерів розумово відсталих інвалідів „СОНЯЧНИЙ ПРОМІНЬ”»; мережа Центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді м. Києва; Всеукраїнська благодійна організація «ДАУН СИНДРОМ»; Товариство сімей, які виховують дітей з функціональними обмеженнями «РОДИНА»; Центр трудової реабілітації для розумово відсталих інвалідів м. Києва з відділенням соціально-побутової адаптації; Благодійне товариство допомоги інвалідам та особам із інтелектуальною недостатністю «ДЖЕРЕЛА»; Благодійна установа «СПЕЦІАЛЬНА ШКОЛА-ЖИТТЯ»; Всеукраїнська громадська організація «КОАЛІЦІЯ захисту прав інвалідів та осіб з інтелектуальною недостатністю»; Благодійна організація «ШКОЛА-СХОДИНКИ»; Комунальна соціальна установа «Київський міський комплекс соціальної адаптації інвалідів з розумовою відсталістю»; Київський Фестиваль-лабораторія альтернативного мистецтва та арт-терапії «ПАВЛОВ-ФЕСТ», громадська організація «Горицвіт».

Учасники акції зможуть отримати випущену з цієї нагоди інформаційну брошуру про організації, які працюють з людьми з особливими потребами в Києві та у Львові.

За додатковою інформацією звертайтеся:
Центр духовної підтримки осіб з особливими потребами «Емаус»
Український католицький університет
e-mail: info@emaus.ucu.edu.ua
веб-сайт: www.emaus.ucu.edu.ua

Контактна особа:
Войтюк Анастасія 0666261357

Джерело: Департамент Інформації УГКЦ

вівторок, 12 листопада 2013 р.

12.11.2013р. Б. / Єпископат Італії: хотіли абортів? — маєте кризу!

сім'я
В Італії бракує мільйонів громадян: тих, кому просто не дозволили народитися. Їхня відсутність — одна з головних причин кризи, яку нині переживає ця країна.
 
На це звертають увагу тамтешні єпископи. У посланні на День захисту життя вони переступили через табу італійських публічних дебатів. В Італії вельми голосні дискусії на тему кризи. Однак рідко називається на ім’я така причина економічного спаду, як демографічні передумови, й тим більше ніколи не згадується про аборти, які позбавили цю країну мільйонів громадян. Їхнім наслідком і стала нинішня демографічна катастрофа. 

Єпископи порушили цю тему, виходячи від іншого явища, про яке — на відміну від абортів — дискутувати у публічному просторі дозволяється. А саме, йдеться про зростання молодіжної еміграції, зокрема людей добре освічених. «Якщо ми нарікаємо на позбавлення нашої країни позитивних енергій у вигляді еміграції фахівців, то повинні також висловити жаль з приводу відсутнього внеску тих, кому не дозволили народитися», — сказано у листі єпископату. 

Владики вказують на знаний повсюдно парадокс італійської демографії. Дослідження свідчать, що італійці хочуть мати дітей — однак не мають їх. На думку єпископату, цей парадокс береться з браку продуманої державної політики та з культури, яка не шанує життя.
 
За матеріалами: Radiо Watykańskie

Джерело:   КРЕДО 

понеділок, 11 листопада 2013 р.

11.11.2013р. Б. / Папа: допомога має бути не філантропією, а проголошенням Євангелія милосердя

Unitalsi110anni
Італійське Товариство перевезення хворих до Лурда та інших міжнародних санктуаріїв (UNITALSI) відзначило 110 річницю свого заснування.
 
З цієї нагоди сім тисяч осіб, пов’язаних із Товариством, також і численні хворі та неповносправні під опікою волонтерів, зустрілися з Папою Франциском у залі Павла VI. 

«Уже 110 років ваше Товариство жертвується людям хворим та слабким, роблячи це у типово євангельському стилі, — зокрема, сказав Папа. — Бо ж ваша справа то не покровительство чи філантропія, а істинне проголошення Євангелія милосердя, послуга втішання. Я говорю про тих членів UNITALSI в усій Італії, чоловіків та жінок, матерів і батьків, численну молодь, які, керовані любов’ю Христовою та прикладом Милосердного Самарянина, не відвертаються в інший бік. Це “невідвертання обличчя” є чеснотою: розвивайте її! Старайтеся завжди бути поглядом, який приймає, рукою, яка підносить і підтримує, чулими обіймами. Не знеохочуйтеся труднощами та втомою, але надалі віддавайте свій час, усмішку та любов тим братам і сестрам, які цього потребують. Нехай кожний хворий і слабкий бачить у вас Обличчя Христове. А ви також розпізнавайте в людині, яка страждає, тіло Христа». 

Святіший Отець нагадав, що вбогі — також і вбогі на здоров’я — становлять багатство Церкви. Тим часом нинішнє суспільство має радше схильність приховувати фізичну слабкість. Товариство перевезення хворих до Лурда та інших міжнародних санктуаріїв, таким чином, покликане бути пророчим знаком, ідучи проти течії логіки світу цього, «логіки викидання на смітник». Воно має допомагати стражденним виконувати свою роль у суспільстві, в Церкві, і також у самому Товаристві. 

«Дороги сестри і брати — хворі! Не вважайте себе тільки об’єктом солідарності та милосердя, але відчувайте себе уповні учасниками життя та місії Церкви, — продовжив Святіший Отець. — Майте своє місце, специфічну роль у парафії та в кожному церковному середовищі. Ваша присутність, тиха, але промовистіша на багато слів; ваша молитва, щоденне жертвування своїх страждань у єдності з тими, які Ісус Розп’ятий поніс за спасіння світу; ваше терпеливе й навіть радісне прийняття власної ситуації становлять духовні багатства кожної християнської спільноти. Не соромтеся бути цінним скарбом Церкви!» 

Папа Франциск звернув увагу на зв’язок UNITALSI з марійними санктуаріями, зокрема в Лурді. Він підкреслив, що також апостольський стиль життя і духовність цього Товариства мають марійний вимір. Папа заохотив наслідувати Матір Божу в Її турботі про потребуючих. «Вона знає, чого ми потребуємо: як на весіллі у Кані, просить Ісуса для кожного з нас про “нове вино”, тобто про любові і благодать, що нас спасає», — сказав Папа.
UNITALSI 

Папа і хворі
 

За матеріалами: Radio Watykańskie

Джерело:   КРЕДО 

11.11.2013р. Б. / Ірландські єпископи до кінця боротимуться проти легалізації одностатевих союзів

ACCORD-with-Emily-OReilly
«Дебати, що розгорнулися на референдумі, проголошеному урядом, стосуються не урівнювання чи штучного розділення між релігійним та світським розумінням шлюбу», а радше розуміння «істинної природи самого шлюбу та важливості ролі, якою суспільство наділяє батьків і матерів у піклуванні про дітей».
 
Про це заявив Деніс Налті, єпископ Кілдара і Лейліна, член виконавчого комітету служби «Акорд» із захисту католицького шлюбу. Ірландський єпископ виступив із цією заявою. Коментуючи скликання референдуму про одностатеві союзи, запланованого на 2015 рік. 

«Разом з усіма, — підкреслив єпископ Налті, — Католицька Церква стверджуватиме, що відмінності між чоловіком і жінкою — основоположні, а діти мають природне право на матір і батька», і там, де це можливо, саме така сім’я стає ідеальним середовищем для дітей. 

Подружня любов, сказав далі ірландський єпископ, «це унікальна форма любові між чоловіком та жінкою, яка благотворно впливає на все суспільство». Церква, як і інші компоненти суспільства, також і ті, що не відносяться ні до якого релігійного світогляду, вважає сім’ю, базовану на шлюбі чоловіка й жінки, «найважливішою інституцією будь-якого суспільства». Модифікація природи шлюбу загрожує самим підставам суспільства. Тому, каже єпископ Деніс Налті, Церква повною мірою візьме участь у демократичних дебатах у переддень референдуму, знову і знову стверджуючи, що шлюб чоловіки і жінки це єдині стосунки, в яким можливі народження та виховання дітей.
 
За матеріалами: Радио Ватикана

Джерело:   КРЕДО 

неділю, 10 листопада 2013 р.

10.11.2013р. Б. / Маркетинг Євангелії і нові технології

«Маркетинг Євангелії» і нові технології на служінні Церкві – це лише деякі теми, які піднімуть єпископи Європи, які у своїх єпископатах відповідають за медіа. Дискутуватимуть вони 8-10 листопада у Барселоні.

Зустріч, організована Комісією у справах медіа Ради єпископських конференцій Європи (CCEE), проходитиме під гаслом: «Євангелізувати душу Європи. Вклад соціальної комунікації». 50 років після публікації ІІ Ватиканського собору про засоби масової інформації «Inter mirifica», єпископи зупиняться на темі «виклики і наявні знаряддя для проголошення Євангелії в актуальному європейському контексті, яки не перестає еволюціонувати».

Учасники зустрічі обговорять виклики, що стоять перед емісійною діяльністю Церкви в Європі, а також спосіб комунікації Папи Франциска і використання нових технологій Апостольським Престолом. Будуть представлені добрі приклади користування новими технологіями у Церкві. Одна з тем конференції звучить: «”Маркетинг Євангелії” – комерційної комунікації на служінні проголошення Євангелії».

На батьківщині Антоніо Гауді європейські єпископи зможуть переконатися, що «архітектура може стати знаряддям комунікації і нової євангелізації». На завершення зустрічі відбудеться Свята Меса у базиліці Sagrada Familia (Святого Сімейства).

Голова комітету у справах ЗМІ CCEE єпископ Хосе Ігнаціо Манілла підкреслює, що «з розвитком соціальних комунікацій на європейському континенті, який є докорінно християнським, зауважуємо тенденцію діяти так, наче Бога не існує». У цьому контексті Церква має обов’язок євангелізувати душу нашого континенту, який зараз як ніколи раніше потребує правди Євангелії, - каже ординарій Сан-Себастіан.

У Барселоні серед інших буде присутній місцевий архієпископ кардинал Льюїс Мартінес Сістак, голова Папської ради у справах засобів масової комунікації архієпископ Клаудіо Марія Челлі і Людовін де ля Рошер президент «Manif pour Tous» (Всезагальна маніфестація), котра організувала у Франції великі маніфестації проти зрівняння у правах гомосексуальних зв’язків з подружжям.

Джерела: www.catholic-media.org

Воїни Христа Царя

суботу, 9 листопада 2013 р.

09.10.2013р. Б. / ВООЗ прагне розтлівати дітей?

ВООЗ
Організації захисту прав людини застерігають від примусової сексуалізації дітей, пропагованої Всесвітньою організацією охорони здоров’я. Цю загрозу розглядає італійська фундація «Novae Terrae».
 
Вона дослідила вказівки, що містяться у документі «Стандарти сексуального виховання у Європі», призначеному для європейських міністерств здоров’я та освіти. Виявилося, що під виглядом освіти радиться піддавати дітей ідеологічній пропаганді, причому вже у дошкільному віці. У кінцевому підсумку це провадить до завчасного і надмірного сексуального збудження, яке потім треба буде контролювати за допомогою ліків. 

«Найбільше нас обурило те, що цей документ натхнений ідеями гендеру і так званими «Принципами йога-карти», — сказав Лука Волонте, директор фундації «Novae Terrae». — Це фактично основа цього документу, який у подробицях розписує, яким саме чином сексуальне виховання має допасовуватися до самоуправних уявлень щодо сексуальної рівноваги. Ці стандарти дуже нас непокоять, бо ж провадять до надмірного сексуального розбудження дитини, тобто вчать дітей, як зловживати своєю статевістю від наймолодших років, уже в першій віковій фазі, від немовляти до четвертого року життя. Наслідок впровадження дітей цього віку у статеве життя ми вже бачимо, наприклад, у Голландії, де батьки, аби дати собі раду з проблемами, які їм створює школа, піддають дітей гормональній терапії, аби заблокувати сексуальність дитини фармакологічними засобами».
 
За матеріалами: Gość Niedzielny

Джерело:   КРЕДО 

пʼятницю, 8 листопада 2013 р.

08.10.2013р. Б. / Внесено ще один законопроект щодо мораторію на приватизацію культових споруд

храм св. Миколая
Народний депутат Олександр Турчинов (ВО «Батьківщина») пропонує законодавчо захистити майнові права релігійних організацій на культове майно, пограбоване російсько-радянським окупаційним режимом, шляхом встановлення мораторію на його приватизацію чи продаж сторонніми особами.
 
На це спрямований законопроект № 3543, внесений до Верховної Ради 5 листопада 2013 року, повідомляє Інститут релігійної свободи

Як зазначає автор, проект дасть Україні змогу виконати свої обов’язки перед Радою Європи в тому, що стосується повернення релігійним організаціям колишнього культового нерухомого майна. 

«Культові будівлі і майно (споруди, приміщення) та їх окремі частини, що були у використанні релігійних організацій та перебувають у державній чи комунальній власності, які використовуються не за призначенням, — не підлягають приватизації та повертаються релігійним організаціям у порядку, встановленому законом», — зазначено у доповнені до статті 17 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації». 

Крім цього, схожі доповнення пропонується внести до Закону України «Про приватизацію державного майна» та  Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)». 

Запровадження такого мораторію пояснюється тим, що необхідно відновити історичну справедливість і забезпечити реституцію експропрійованого раніше у релігійних організацій нерухомого майна культового призначення, яке на сьогодні використовується не за призначенням та перебуває у державній чи комунальній власності. 

Наразі на розгляді парламенту знаходиться також законопроект № 2894, спрямований на заборону приватизації, списання і відчуження на користь сторонніх приватних осіб культових та інших будівель і майна, експропрійованих у ХХ столітті. Проект покликаний забезпечити їхнє безоплатне повернення у власність релігійних організацій чи їх правонаступників у порядку, визначеному законодавством.
 
За матеріалами: Католицький Оглядач

Джерело:   КРЕДО 

четвер, 7 листопада 2013 р.

07.10.2013р. Б. / Гендер не хоче «Володаря перснів»

Володар перснів
У Швеції віднедавна впроваджено новий спосіб оцінювання фільмів: під тим кутом зору, чи ці стрічки «вільні від стереотипів» на тему статі. Цим вимогам не відповідає, наприклад, трилогія «Володар перснів», «Зоряні війни» і майже всі пригоди Гаррі Поттера.
 
Аби дістати категорію «А», фільм має пройти з позитивним результатом т. зв. тест Бекдел: у ньому мають бути щонайменше два жіночі персонажі, які розмовляють між собою про щось інше, ніж про чоловіків. 

Назву взято від імені американської художниці коміксів Елісон Бекдел, яка представила цю ідею в одному зі своїх коміксів ще 1985 року. Відтоді він був предметом дискусії між феміністками і кінокритиками. 

За цим досить простим критерієм, до фільмів, які нерівнозначно оцінюють персонажів з огляду на стать, зараховано трилогію «Володар перснів», усі шість «Зоряних війн», фільм про початки Фейсбука «Соціальна мережа», а також майже всі кіноадаптації циклу про Гаррі Поттера.
Зоряні війни
Реакція глядачів на цю ініціативу переважно позитивна, а для багатьох «була переламним досвідом», — підкреслила Елен Тейле, голова студійного кіно Bio Rio (Стокгольм), одного з чотирьох у державі, які впровадили у себе нові  критерії оцінювання. 

На переконання стосовно жіночої ролі в суспільстві впливає, зокрема, факт, що глядачі рідко бачать у фільмах «супергероїню або вчительку чи іншу жінку, яка береться за хвилюючі завдання й успішно їх вирішує», — стверджує Тейле. Позначення категорії «А», за її словами, «має на меті привести до того, щоби на кіноекранах з’явилося більше жіночих історій і перспектив». 

Підтримала Шведським інститутом фільмів ініціатива починає вкорінюватися. Скандинавська кабельна телестанція Viasat Film уже обіцяла, що почне застосовувати нові критерії у рецензіях своїх фільмів, а 17 листопада у рамках програми «Супернеділя» транслюватиме виключно фільми категорії «А»: наприклад, «Залізна леді», «Ігрища смерті», «Дикуни: над беззаконням» тощо. 

Однак навіть у Швеції, де величезне значення надають рівноправності статей, нова оцінка викликає спротив у деяких людей. 

«Якщо вони хочуть, щоби фільми були інакші, то мають самі їх знімати, а не тільки тикати в інших пальцями», — написала Таня Бергквіст, авторка блогу, який викриває «скаженю на пункті гендеру».
Соціальна мережа
«Існує ціла купа фільмів, які пройдуть тест Бекдел, але геть не допомагають суспільству стати кращим чи справедливішим. Також є чимало фільмів, які цього тесту не пройдуть, але вони зі згаданого погляду просто фантастичні», — вказує кінокритик Гінек Палас. Він також критикує Шведський інститут кіно за підтримку цієї ініціативи, доводячи, що державна інституція (а водночас найбільший виробник фільмів на шведському кіноринку) не повинна «вказувати, що можна й чого не можна включати у фільм». 

Дослідження, проведені у США, однозначно вказують, що жінки недостатньо представлені на широкому екрані. Навіть більше, у цьому питанні не змінилося нічого за всі останні 60 років.

У сотні найприбутковіших фільмів, вироблених у США за 2011 рік, жінки мають 33% усіх ролей, і є тільки 11% головних героїнь. Так випливає з даних каліфорнійського Центру досліджень на тему жінок у телебаченні й кіно.
Гаррі Потер
Інше дослідження, проведене центром досліджень Пенсільванського університету, показує, що співвідношення чоловічих і жіночих ролей у фільмах принаймні останні 60 років становить 2:1. «Голівуд, схоже, вважає, що фільми з чоловіками більше зароблять. Крім того, більшість етапів кіновиробництва (сценарії, зйомка, режисерія тощо) переважно здійснюється чоловіками. Тому не дивує факт, що історії, які ми дивимося з екранів, зазвичай стосуються саме чоловіків», — підкреслює авторка дослідження Емі Блеклі. 

2010 року Кетрін Бігелоу отримала «Оскара» за режисуру, ставши першою жінкою, нагородженою в цій номінації. Її воєнна драма «The Hurt Locker» про елітний підрозділ саперів на місії в Іраку… однак, не проходить тесту Бекдел!
 
За матеріалами: deon.pl

Джерело:   КРЕДО 

середу, 6 листопада 2013 р.

06.10.2013р. Б. / Усі хочуть знати, «Як подолати сатану» (video)

екзорцизм
Зацікавлення фільмом «Як подолати сатану» переросло всі очікування організаторів. Цей документальний фільм, що розповідає про служіння екзорцистів був знятий в Італії влітку 2013 року.
 
Автор фільму Міхал Кондрат — багаторічний асистент екзорциста, випускник післядипломних курсів Духовного керівництва на Богословському факультеті Університету Кардинала Стефана Вишинського. Його часто запрошують до телевізійних чи радіопередач як коментатора питань пов’язаних з духовністю та справами Церкви. 

Темою фільму виступає духовна боротьба, а точніше боротьба з сатаною. Автор фільму скрупульозно провадить глядача цією проблемою, пояснюючи різні її аспекти та даючи вказівки, що спираються на вченнях Отців Церкви. Відвідує найвідоміших екзорцистів на світі, а також інших експертів в питаннях духовної боротьби та служіння звільнення. Від них можна дізнатись, які засоби Церква рекомендує для боротьби зі злим духом.
«Я дуже тішуся, що з’явився цей фільм і, що є людина, яка не боїться цієї теми. Це фільм, який, на мою думку, мали б показувати у всіх школах на уроках релігії в цілому світі», — говорить після прем’єри фільму «Як подолати сатану» відомий актор Радослав Пазура. 

Прем’єра фільму Міхала Кондрата відбулася на варшавському Жолібожу 31 жовтня. Квитки були розпродані ще за кілька днів перед прем’єрою – всі 500 місць в найбільшому залі Кіно Вісла були зайняті. Така сама кількість людей відійшла від каси з інформацією про відсутність білетів, крім того в день прем’єри працівники кіно прийняли понад 200 телефонних дзвінків з питанням про додатковий показ фільму. 

«Думаю, що щирість цього документального фільму є його найбільшою силою. Міхал розказав в ньому, між іншим, про правду свого серця і це дуже цінне і саме за це його шаную», – говорить журналіст Пшемислав Бабяж. 

Фільм викликав багато емоцій. Глядачі розчулені сюжетом фільму. «Обіцяємо, що ще раз прийдемо подивитись цей фільм, але вже разом з дітьми…», — говорить Павел Понциліуш.
Як подолати сатану
У фільмі знімались:

О. Габрієль Аморт – ватиканський екзорцист, засновник Міжнародної Спілки Екзорцистів, який на сьогодні є головою цього товариства.

О. Ципріян де Мео – презес товариства МСЕ і найдовше практикуючий екзорцист на світі, якому вділяв вказівок сам о. Піо.

О. Альваро Барделлі – екзорцист, настоятель катедри в Арецо.

Ангела Мусолессі – мирянка, співпрацівниця о. Габрієля Аморта, терціярка Францисканського Ордену Світських.

Аня Голендзіновська – топ-модель, що навернулась.

Франческа -  особа, яку мучив демон.



За матеріалами: Католицький Медіа-Центр

Джерело:   КРЕДО