ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ!

вівторок, 30 квітня 2013 р.

30.04.2013р. Б. / Агент 007: Віра для мене дуже важлива


Пірс БроснанОдним з акторів, котрий зіграв роль «Агента 007», був ірландець Пірс Броснан. Він розповідає про свою віру, котра завжди підтримувала його у важкі хвилини.
 
Пірс згадує про смерть першої дружини Кассандри Харріс, котра померла від раку, автомобільна аварія сина, в якій він мало не загинув, смерть батька, він помер, коли маленький Пірс не мав навіть двох років. 

«Віра надихає працювати та бути витривалим у стражданнях, які зустрічаються на моєму шляху. Про це Броснан розповів в інтерв'ю ірландській телерадіокомпанії RTE. Він підтвердив, що віра має для нього дуже важливе значення. 

Він пригадував також про дитинство в Наван, містечко в центральній Ірландії. 59-літній актор підкреслив важливу роль, яку відіграла Католицька Церква в його виховані та освіті. Церква займала значну частину його життя. Пірс був міністрантом, прислуговував під час Меси. Броснан і зараз ходить до Церкви, бере участь у Літургії. 

Пірс Броснан зіграв роль Джеймса Бонда в чотирьох картинах «бондіани» 1995-2004 років. 

За матеріалами: Gość Niedzielny 

Джерело:      КРЕДО

понеділок, 29 квітня 2013 р.

29.04.2013р. Б. / 67% українців вважають себе віруючими


Софія КиївськаНа початку цього року кількість громадян, які визнали себе віруючими, становить 67% проти 71% в листопаді 2010 року. Такі результати опитування, проведеного Центром Разумкова.
 
За результатами, дещо менше також стало невіруючих (6% проти 8%) і більше тих, хто вагається між вірою та невір’ям (15% проти 12%).
Як і раніше, найвищий рівень релігійності виявляють жителі Заходу країни, де до віруючих віднесли себе 86% опитаних, найнижчий – на Сході (59% проти 66% у 2010 року). 

Результати дослідження засвідчили збереження таких закономірностей, як залежність рівня релігійності від: статі (рівень релігійності серед жінок є вищим, ніж серед чоловіків: 75% і 57% (проти 79% і 62% у 2010р., відповідно); віку (рівень релігійності зростає з віком: від 62% у наймолодшій групі до 73% – у найстаршій); місця проживання в координатах місто/село (рівень релігійності серед жителів села є вищим, ніж серед жителів міста: 71% і 65%, відповідно); освіти (рівень релігійності знижується мірою підвищення рівня освіти: серед осіб з неповною середньою освітою віднесли себе до віруючих 76% опитаних, із середньою і середньою спеціальною – 67%, з вищою і неповною вищою освітою – 65%). 

Більшість (71%) опитаних ідентифікують себе з православ’ям, близько 6% – з греко-католицизмом. 9% опитаних вважають себе «просто християнами», 11% – не відносять себе до жодного з релігійних віросповідань. 

«Так, найбільше число православних є характерним насамперед для Центру (79%) і Півдня (73%), греко-католиків – для Заходу країни, послідовників ісламу – для Півдня. Тих, хто не відносить себе до жодного з релігійних віросповідань, найменше на Заході (4%), найбільше – на Півдні (14%) і Сході (15%). Також на Сході, порівняно з 2010р., зросла частка тих, хто вважає себе «просто християнином», – з 7% до 15%», – йдеться в результатах опитування. 

До УАПЦ себе відніс 1% опитаних. До УПЦ та УПЦ КП віднесли себе фактично рівні частки респондентів – 20% і 18%, відповідно. 29% опитаних заявили, що є «просто православними». 

Опитування було проведено 28 лютого - 6 березня. У ньому взяли участь 2010 респондентів у всіх регіонах України. Теоретична похибка вибірки - 2,3%. 

За матеріалами: Тиждень.ua 

Джерело:    КРЕДО

неділя, 28 квітня 2013 р.

28.04.2013р. Б. / Колумбія не для гомошлюбів, а для подружжя та сімей


Колумбія не буде 15 країною в світі, яка визнає гомосексуальні союзи. Як повідомляє Радіо Ватикану, більшістю  51 проти 17 голосів місцевий Сенат відхилив законопроект, внесений Соціальною Партією Національної Єдності. Це було друге обговорення легалізації «шлюбів» між особами однієї статі.

Голосування у парламенті супроводжувалося маніфестацією прихильників і противників законопроекту. Місцевий єпископат, у свою чергу, закликав сенаторів до глибокого і шанобливого обговорення.

Єрархи нагадали, що шлюб завжди був інституцією, твореною постійним зв’язком, який поєднує біологічно різні істоти, що доповнюють один одного: чоловіка і жінку. Вони наголосили, що саме така, а не інакша позиція Церкви у жодному випадку не виникає з нетерпимості та дискримінації щодо кого-небудь. Шлюб є зв’язком «природнім та правовим, спрямованим на народження та виховання дітей і взаємну допомогу в подружжі, що є незамінним внеском у спільне благо суспільства», – нагадав колумбійський єпископат.

Також єпископи додали, що такою є загальна думка переважної більшості нації. Тому вони закликали законодавців країни до дебатів, які б не відкидає нікого, але водночас були прикладом пошанування демократичних цінностей, поважати які закликали всіх колумбійців.


Джерело:   Воїни Христа Царя

субота, 27 квітня 2013 р.

27.04.2013р. Б. / «Допомога Церкві в потребі» представила дослідження про дискримінацію християн у світі


Фонд «Допомога Церкві в потребі» випустив нове дослідження про сучасні переслідування християн. Книга «Християни у великій небезпеці. Дискримінація і гноблення. Документація 2013 р.» вийшла в мюнхенському видавництві KIRCHE IN NOT / Ostpriesterhilfe Deutschland e.V.

Дослідження, випущене під редакцією Бертольда Пельстера, містить описи випадків переслідувань християн у 16 країнах, загальну інформацію про дискримінацію християн, інтерв'ю з патріархом Сиро-Католицької Церкви Ігнатієм Єфремом Юсефом III. Вступне слово до дослідження написав єпископ нігерійського Сокото Матью Хассан Куках.

Як джерела інформації використовувалися наукові дослідження, доповіді співробітників правозахисних організацій, новини, інтерв'ю. З 130 країн світу, де зафіксовані випадки правопорушень проти християн, дослідники вибрали 16 найбільш небезпечних.

У книзі міститься аналіз правових основ, опис конкретних політичних дій, що мають стосунок до розглянутої проблеми, а також приклади найбільш кричущих беззаконь, скоєних стосовно християнського населення.

За матеріалами http://www.blagovest-info.ru/

Джерело:   Воїни Христа Царя

пʼятниця, 26 квітня 2013 р.

26.04.2013р. Б. / Причастя для розлучених?


Шлюб
 
Папська Рада в справах сім'ї́ спростувала повідомлення італійської газети «La Repubblica», нібито Папа Франциск доручив цій дикастерії приготувати документ на тему можливості приступати до Причастя розлученим та особам, що створили новий зв’язок.
 
Позиція Католицької Церкви не змінилася: пари, які не живуть у церковному шлюбі, до Причастя приступати не можуть. 

Позицію Церкви у цьому питання виражає «Лист до єпископів Католицької Церкви на тему приступання до Святого Причастя розлучених вірних, що живуть у нових зв’язках» Конгрегації Віровчення від 14 вересня 1994 року. Цей лист підписав тодішній префект Конгрегації кардинал Йозеф Ратцінгер. 

У документі сказано, що до Причастя можуть приступати лише ті (одружені вдруге) особи, які через важливі причини (наприклад, виховання дітей) не мають можливості вчинити сепарації (тобто, розлучитися), проте «вирішують жити у повному утриманні, тобто, утримуватися від подружніх актів». Попри те, потрібно намагатися уникнути згіршення. 

А вірний, який живе у постійному подружньому зв’язку (more uxorio) з особою, котра не є його законною дружиною чи чоловіком, не може приступати до Причастя. 

За матеріалами: Gość Niedzielny 

Джерело:    КРЕДО

четвер, 25 квітня 2013 р.

25.04.2013р. Б. / У даванні хабара чиновникам зізналось 10% українців


хабар
 
Лише 10% українців зізнались у дачі хабара чиновникам за послуги. Ще 13,5% відмовились відповідати на питання. Такими є дані дослідження, проведеного фондом Демократичні ініціативи та Київським міжнародним інститутом соціології.
 
На запитання: «Чи доводилося вам або членам вашої сім'ї протягом останніх 12 місяців за отримання адміністративних послуг давати кому-небудь хабар або надавати вимушені послуги за принципом «ти мені – я тобі», 10,8% відповіли «так», 75,7 % – «ні», 13,5% відмовилися відповідати на запитання. 

При відповіді на запитання, чому люди дають хабарі, 35% обрало варіант «бо так людям простіше і легше вирішити свої проблеми», 26,3% – «тому що це вже норма нашого життя», 19,4% – «люди дають хабар, тому що з них його вимагають». 

20,8% опитаних зазначили, що задоволені обслуговуванням при отриманні адміністративних послуг, 14,5% – не задоволені. 

Серед негативних моментів при отриманні адмінпослуг опитані відзначили: великі черги (23%), відсутність чітких пояснень, які документи необхідні (16,6%), затягування розгляду справи (16,6%), необхідність пройти велику кількість інстанцій та кабінетів (13,3%), грубість посадових осіб (11,2%), тісне приміщення і відсутність туалету (11%), необхідність купувати бланки і оплачувати «додаткові послуги» (9,3%). 

Серед позитивних моментів респонденти відзначили ввічливість посадових осіб (19,1%), доступну інформацію про необхідні документи (16,2%), вирішення справи протягом розумного часу (15,9%), відсутність черги (14,7%). 

Нагадаємо, Верховна Рада замінила термін «хабар» на «неправомірну вигоду» і запровадила кримінальну відповідальність за пропозицію неправомірної вигоди і за прийняття пропозиції такої вигоди. Водночас 88% українців вважає закони проти корупції недієвими . 

Довідка
Опитування проводилося з 5 по 13 березня 2013 року. Методом інтерв'ю було опитано 2037 респондентів у віці від 18 років у всіх областях України та АР Крим.

Похибка не перевищує 2,3%. 

За матеріалами: news.liga.net / zaxid.net 

Джерело:    КРЕДО

середа, 24 квітня 2013 р.

24.04.2013р. Б. / Більше половини українців вважають, що в армії потрібні священники


56% (проти 52% у 2010 році) респондентів поділяють думку про те, що українським Збройним силам потрібні капелани (військові священики).
 
Як передає кореспондент УНІАН, такі дані дослідження, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова, презентували сьогодні в Києві під час круглого столу на тему “Релігія і влада в Україні: проблеми взаємовідносин”. Найбільшою є підтримка серед жителів заходу (73%), найменшою – серед жителів центру (42%). Серед віруючих підтримують це питання 61% респондентів, а серед невіруючих – 21%. Опитування провели 28 лютого – 6 березня. У ньому взяли участь 2010 респондентів у всіх регіонах України. Теоретична похибка вибірки – 2,3%.


Джерело:   Воїни Христа Царя

24.04.2013р. Б. / Молоді українці «не можуть жити» без сучасних ґаджетів


Ґаджети
Більшість молодих українців (80,2%) вважають, що не змогли б прожити без мобільного телефону.
 
З них 45,5% обрали відповідь «точно ні», а 34,7% - «скоріше ні». Про це свідчать результати соціологічного дослідження "Сучасна молодь України", проведеного Інститутом Горшеніна. 

При цьому 18,5% опитаних вважають, що могли б прожити без мобільного телефону. З них 11,3% віддали перевагу відповіді «швидше так», 7,2% - «точно так». 

Крім того, як виявилося в ході дослідження, молодь також не уявляє свого життя і без інтернету (72,3%). 

З них 39,5% повідомили, що точно не можуть прожити без мережі, а 32,8%  ще вагаються і відповіли на це питання "швидше ні". 

При цьому кожен четвертий опитаний (25,9%) запевняє, що міг би обійтися без інтернету. З них відповідь «швидше так» обрали 16,1%, "точно так" - 9,8%. 

Більше того, кожен другий представник української молоді (49,6%) стверджує, що не міг би прожити без спілкування в соціальних мережах. 

З них 25,4% зазначили, що точно не проживуть без віртуального спілкування, а 24,2% сказали, що «скоріше за все, не проживуть». 

При цьому 47,0% опитаних вважають, що могли б обійтися без такого спілкування. З них 23,8% вибрали відповідь «скоріше так», а 23,2% - "точно так". 

Між тим, не все так погано. Виявляється, що сучасна українська молодь (70,2%), все ж таки знаходить час на спілкування із реальними друзями у вільний час. 

Однак, протягом цього часу, вони, зазвичай, грають у комп'ютерні ігри і проводять час в інтернеті (42,6%). 

Проте, і гуляють на свіжому повітрі (36,7%), займаються домашніми справами (35,8%), слухають музику, радіо (32,6%), займаються спортом (30, 9%), відвідують кафе, бари, ресторани (29,6%), дивляться телевізор (26,3%), відвідують клуби, дискотеки (24,6%), ходять у кіно (19,6%), читають газети, журнали, книги (18,6%), підвищують рівень знань за допомогою приватних уроків, самостійних занять (15,4%), відвідують театри, концерти, виставки (13,6%), займаються хобі (11,3%), відвідують церкву, релігійну громаду (4,1%). 

Цікаво, що 0,5% опитаних запевняють, що у них немає вільного часу. 

Всього було опитано 2000 респондентів у віці від 15 до 21 року в містах з населенням більше 100 тисяч чоловік, розташованих в 24 областях України та АР Крим. 

Нагадаємо, Бенедикт XVI присвятив послання з нагоди 47 Всесвітнього дня соціальних комунікацій соцмережам. «Соціальні мережі та інтернет загалом сприяють діалогу між людьми, роблять нас ближче  один до одного. Проте в цей же час є небезпека тому, що соціальні мережі створюють так званий другий світ, віртуальний, який може бути небезпечним в тому сенсі, що відриває людину від реальності», - вважає Бенедикт XVI. 

Яким саме чином можна бути «по-католицьки» присутнім у соціальних мережах, читайте у статті Декалог католика в мережі-2.0

За матеріалами: Українська правда. Життя 

Джерело:    КРЕДО

вівторок, 23 квітня 2013 р.

23.04.2013р. Б. / Екологи закликають відмовитися від пластикових квітів та вінків


Екологи закликають відмовитися від пластикових квітів та вінків
 
Бюро Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ із питань екології закликає відмовитись від шкідливої практики – прикрашання гробів померлих пластиковими квітами та вінками, що зокрема набирає широкомасштабного виміру напередодні свята Воскресіння Христового.
 
«Вірні, бажаючи віддати шану померлим родичам та знайомим, приносять на цвинтарі тони різнокольорового пластику, як правило не задумуючись про те, що ця практика не тільки позбавлена смаку і логіки, але і є дуже шкідливою для природного довкілля, й небезпечною для здоров’я і життя людей. Пластик заполонює кладовища. Здебільшого, щоб хоч якось дати собі раду, його спалюють, при чому в довкілля виділяються шкідливі сполуки, в тому числі й діоксини, які мають канцерогенну дію і, відповідно, спричиняються до розвитку онкологічних захворювань», - нагадує керівник Бюро УГКЦ з питань екології д-р Володимир Шеремета. 

«Апелюємо до здорового глузду і свідомості християнської відповідальності за себе, ближніх і все Боже створіння – природу і просимо відмовитись від пластикових квітів та вінків на цвинтарях, - закликають в Бюро УГКЦ з питань екології. - Виражати свою пам'ять і пошану до померлих маємо не приносячи мертві пластикові вінки та квіти, але насаджуючи живі. Свято Христового Воскресіння – це свято життя. Його символом є не мертва пластикова квітка, але жива рослина. Попри те пам’ятаймо, що найкращим даром для усопших є наша щира молитва.»
Екологи просять душпастирів розповідати вірянам про алогічність та шкідливість цієї пластикової звички для здоров’я людей і всієї Божої природи. 

За матеріалами: ecoburougcc.org.ua

Джерело:     КРЕДО

понеділок, 22 квітня 2013 р.

22.04.2013р. Б. / День подяки єпископів, священиків, монахів, монахинь і мирян РКЦ в Україні за дар благодаті віри (10-11 травня 2013 р.)


Отже, насамперед дякую Богові моєму через Ісуса Христа за всіх вас, що віра ваша звіщається по всьому світові. Бо свідок мені Бог, Якому служу духом своїм у звіщанні Євангелії Його Сина, що я безперестанно згадую про вас, і в молитвах своїх завжди молюся, щоб воля Божа щасливо попровадила мене коли прийти до вас. Бо прагну вас бачити, щоб подати вам якого дара духовного для зміцнення вас, цебто потішитись разом між вами спільною вірою і вашою, і моєю» (Рим 1,8-12).
 
Дорогі брати і сестри!
Відчитуючи знаки часу в світлі слів св. Апостола Павла, пам’ятаючи також, що цей рік є Роком Віри, спостерігаючи при цьому розвиток і падіння віри в сучасному світі, в мене зродилася думка, щоб ініціювати зустріч усіх священиків, які проголошують Євангеліє на Україні і сприяти такій зустрічі, поєднуючи її з подячною Святою Месою за дар благодаті віри і священства. Єпископи прихильно віднеслися до такої ініціативи, а отець Вальдемар Павелець SAC, настоятель і кустош Санктуарія Матері Божої Фатімської у Довбиші, виявив бажання гостити нас у цій мальовничій місцевості.
 
Тому запрошую єпископів, священиків, монахів, монахинь і мирян до костелу в Довбиші, щоб в п’ятницю і суботу, 10 та 11 травня 2013 р. спільно молитися і дякувати за дар віри і священства.
 
Вибір цієї малої місцевості, яка знаходиться в Київсько-Житомирській Дієцезії не є випадковим. Костел Матері Божої Фатімської був збудований як «вотум вдячності за збереження віри на Україні». Фундамент цього костелу освятив Його Високопреосвященство Кардинал Франческо Колласуоно, який на початку 90-х років минулого століття виконував обов’язки делегата Апостольської Столиці від справ Церкви, яка відроджувалась на наших землях.
 
Понад 20 років триває в Довбиші подячна молитва за дар благодаті віри, а 13 травня кожного року вулицями цього міста проходить святкова процесія з фігуркою Матері Божої Фатімської як вдячність за збереження віри на Україні.
 
Сподіваючись, що Боже Провидіння дозволить нам зустрітись невдовзі, хочу попросити Отця Настоятеля передати моє запрошення Вашим Ксьондзам Вікарим та вірним Вашої парафії та від мого імені запросити їх на зустріч, щоб ми разом зі своїми вірними могли дякувати за дар благодаті віри.
 
Нехай Добрий Бог вчинить, щоб день вдячності єпископів, священиків, монахів, монахинь і мирян за дар благодаті віри був духовним збагаченням для кожного з його учасників і спричинився до більшої Божої слави Христової Церкви.


ПРОГРАМА
П'ятниця, 10 травня 2013 року
16:00 – Привітання учасників (отець-кустош Вальдемар Павелець SAC і єпископ Леон Малий);
16:15 – "Історія віри в Україні" (реферат: о. проф. Роман Дзвонковський);
17:00 – "Історія Марійних об’явлень у Фатімі" (реферат: о. Д-р Домінік Яцьков);
18:00 – Свята Меса;
19:30 – Вечеря;
20:30 – Свідоцтваз життя віри;
21:00 – Марійний Апель і вечірня молитва.

Субота, 11 травня 2013 року
08:00 – Утреня;
08:20 – Реферат "Фатімська молитва п'яти перших субот місяця" (єпископ Леон Малий);
08:45 – Перерва, кава;
09:00 – Питання до референтів;
10:00 – Сповідь;
11:00 – Свята Меса. Фатімська процесія.

Після обіду спільна молитва «Sub Tuum Praesidium» у костелі-санктуаріум. На закінчення єпископи уділяють благословення на щасливу дорогу і повернення до дому.

Додаткову довідку можна отримати:
о. Вальдемар Павелець SAC
тел.: +38 (093) 904 42 09
e-mail: pvaldi@o2.pl

Єпископ Леон МАЛИЙ
Голова Комісії у справах духовенства і покликань
при Конференції Римсько-Католицьких Єпископів України
Львів, 10 квітня 2013 р.


Джерела: http://rkc.lviv.ua

Воїни Христа Царя

неділя, 21 квітня 2013 р.

Любомир ГУЗАР: «Тому ми не повинні втікати від політики, а поводитися в ній як християни»


Середина першого дня Саміту наповнена топовими спікерами. Серед них – Блаженніший Любомир (Гузар), глава Української Греко-Католицької Церкви (2001-2011).
 
«Мені не подобається, що в ЗМІ часто пишуть Європа й Україна, – розпочав він. – Ми були Європою від самих початків. Про це свідчить історія. Наприклад, київського князя Ярослава Мудрого називали «свекром Європи». Маючи, якщо не помиляюся, дванадцятеро дітей, він одружував їх з синами і доньками королів, князів всього європейського континенту. Ярославові діти почували себе деінде, як вдома, оскільки були європейцями. Даний історичний факт має глибоке значення для нас. Але чи нині ми справді маємо той європейський дух? Я був би нещирим, якби відповів ствердно. Однак то не наша вина. Українців насильно намагалися відірвати від Європи. Так само насильно намагалися відірвати від Бога. Це відбувалося майже паралельно. Тому, переживаючи сьогодні певні труднощі, мусимо боротися за те, щоби згадані європейські цінності стали для нас програмою щоденного життя».
 
Далі Блаженніший Любомир говорив про те, як можна практично змінити ситуацію в Україні. Він почав зі згадки про чесноти – віру, надію і любов, додавши у цей перелік ще відвагу:
«У наших обставинах люди переконані (і не безпідставно), що чиновники заробляють понад свою зарплатню. Мається на увазі, що беруть хабарі та подарунки. Уявімо, що якісь з них раптом відмовляються це робити. Хто буде найбільше протестувати? Решта чиновників, які вимагають подарунки. Тому, щоби почати змінювати суспільство із себе, потрібна відвага. І взагалі щоби наше суспільство почало змінюватися, треба не стільки змінювати законодавчу базу, за якою воно живе, як необхідна армія справжніх християн. А щоби  бути нам, християнам, відважними, треба читати Біблію, яка дає не стільки знання, як Божу силу».
 
Після свого виступу екс-глава УГКЦ відповів на поставлені запитання. Найцікавіше з них, на наш погляд, було співзвучне темі Саміту і стосувалося практичного служіння християн українському суспільству через професії. Також йшлося про те, чи йти християнину в політику, яка в Україні вважається доволі брудною справою.
 
«Коли я жив у Львові, –  згадував Блаженніший Любомир, – користувався авто, якому було вже багато років. Доводилося його часто ремонтувати. Пригадую, мені порадили одного механіка. Коли говорили про нього, сказали: «До того ж, він – християнин». Він направду добре відремонтував моє авто. Коли я йому дякував, той відповів: «Щоразу роблю як для Бога». Це – християнство, застосоване на практиці. А щодо політики… Політика – не брудна справа. Політика – один із найбільш досконалих способів служити ближньому. Брудною її роблять безвідповідальні, егоїстичні люди. Тому ми не повинні втікати від політики, а поводитися в ній як християни».

Джерела: http://www.acp.org.ua

Воїни Христа Царя

субота, 20 квітня 2013 р.

20.04.2013р. Б. / Київські католики: Ми будемо захищати свої права


Широкорадюк
«Ми розуміємо цих людей, але зрозумійте нас: нам ніхто не пропонує інше місце», - прокоментував конфлікт навколо будівництва римо-католицького храму на Оболоні єпископ Станіслав Широкорадюк.
 
Під час прес-конференції, яка 19 квітня відбулась у прес-центрі УНІАН, прес-секретар ордену Менших братів (францискаців) о.Патрик Оліх, розповів журналістам, що цього дня, вранці, прооперували монахиню, в яку 16 квітня стріляли з пневматичної зброї. З м'яких тканин обличчя с. Розалії хірурги вилучили кулю. Тим часом ще напередодні правоохоронці заявляли, що стрілянини не було і відмовлялись розслідувати інцидент.
куля

Засудження насилля по відношенню до вірян вже висловили архиєпископ Луганський та Алчевський Митрофан (УПЦ МП), Глава Греко-Католицької Церкви Святослав Шевчук та Апостольський Нунцій Томас Е. Ґалліксон. 

Конфлікт інтересів мешканців і релігійної громади має вирішувати закон, а не насилля, переконані римо-католики. Тому своє право на храм вони захищатимуть усіма законними методами. «Ми розуміємо цих людей. Але де у Києві зараз хочуть будову? Ніде. Зрозумійте нас: нам ніхто не пропонує інше місце. А за цю землю ми вже 7 років платимо оренду», - сказав єпископ Широкорадюк. 

Наразі римо-католики з власної волі призупинили будівництво храму, щоб ще раз спробувати переговорити з представниками протестувальників. Зустріч має відбутись у суботу, 20 квітня. Об'яви з запрошенням були розклеєні на паркані навколо будівництва. 

Під час прес-конференції представники релігійної громади також відповідали на закиди проти будівництва. 

Один з головних аргументів мешканців полягав у тому, що віряни начебто зносять дитячий майданчик. Насправді ж територія майбутнього храму знаходиться за 20-25 м від дитячого майданчика. 

будівництво
Територія будівництва огорожена зеленим забором знаходиться за 25 м від дитячого майданчика

Місце, виділене католикам під будівництво, раніше було пустирем, закиданим собачими екскрементами та шприцами. Віряни переконані, що майбутній храм, який постане на місці пустиря, стане прикрасою району. В якості кроку назустріч мешканцям навколишніх будинків, вони пропонують за власні кошти відремонтувати та оновити дитячий майданчик. 

Також піднімалось питання теплотраси, яка частково проходить по території майбутнього храму. Єпископ Станіслав Широкорадюк пояснив, що при оформленні дозволу вони зобов'язались перенести теплотрасу, замінивши при цьому за власні кошти старі труби. 

Усупереч твердженням протестувальників, римо-католики мають усі документи на будівництво; їх вже тричі перевіряла прокуратура. Копії документів, разом з протоколом громадських слухань, які проводились ще у 2006 році, та довідкою про кульове поранення монахині представили журналістам. 

о. Франциск Ботвіна

Настоятель майбутнього храму о. Франциск Ботвіна розповів що на Оболоні мешкає близько тисячі католиків, які вже давно не вміщуються у квартирну капличку. «Це має бути зручне місце для людей. Ніхто ж не будує банк, ресторан чи супермаркет за межами міста. Так само і храм має бути поблизу мешкання людей». 

о.Патрик Оліх

Представники католицької громади наголошують, що вони є такими самими громадянами і мешканцями Оболоні, як і інші, і так само мають свої права, які захищатимуть усіма законними способами. «Ми відкидаємо будь-яку форму насилля – і словесного, і фізичного. Ми хочемо лише захисту наших прав на власне місце культу, яке було надано нам згідно із законодавством України», - прокоментував ситуацію о.Патрик Оліх. 

Щовечора віряни продовжують збиратись на молитву на місці майбутнього храму.

довідка 

прес-конференція 

прес-конференція 

прес-конференція 

прес-конференція 

прес-конференція 

  Оболонь 


Джерело:    КРЕДО

пʼятниця, 19 квітня 2013 р.

19.04.2013р. Б. / Католики хочуть залагодити конфлікт з місцевими мешканцями на Оболоні


Будівництво храму св. Франциска Асизького

Будівництво храму св. Франциска Асизького у Києві на Оболоні тимчасово призупинено. Священнослужителі хочуть залагодити конфлікт з мешканцями прилеглих будинків: всіх охочих запрошують у суботу на зустріч, щоб переглянути оригінали документів на будівництво.
 
Вчора, 18 квітня, вечірня молитва на місці побудови храму св. Франциска відбулася спокійно. Міліції було набагато більше, але місцеві мешканці цього разу не поводилися агресивно. 

Віруючі молилися. Разом з ними були присутні архиєпископ Петро Мальчук та єпископ Станіслав Широкорадюк, які також спілкувалися з мешканцями та журналістами. 

За словами очевидців, вчора на місці побудови храму були саме «мешканці прилеглих будинків, а не братки, які валили паркан». 

Повалений паркан вчора відновили, на ньому повісили оголошення про штраф та кримінальну відповідальність за пошкодження майна. 

Варто зазначити, що дитячий майданчик будівництво не зачіпає і зовсім йому не заважає. Також церква не претендує на п'ятнадцятиметрову зону, яка належить мешканцям будинку. Крім того, згідно з оновленим проектом, прибудова для священників буде на 2 поверхи нижчою, ніж планувалося спочатку. І ще, важливо наголосити, католики за власний кошт поновлять стару теплотрасу, яка проходить поруч з будовою. Двері церкви будуть відкриті для всіх охочих: ніхто не заборонятиме мешканцям Оболоні гуляти на території храму та відпочивати на лавочках на подвір’ї. 

Дитячий майданчик
Дитячий майданчик будівництво церкви не зачіпає


Сьогодні о 14.30 в інформагенції УНІАН (вул. Хрещатик, 4) відбудеться прес-конференція щодо конфлікту на будівництві римо-католицької церкви у Києві на Оболоні. 

Зустріч з мешканцями будинку, що розташований неподалік будівництва церкви, відбудеться у суботу, 20 квітня, о 11.30 за адресою: м. Київ, вул. Костьольна, 17. 

Будівництво храму св. Франциска на Оболоні

Нагадаємо, конфлікт на місці будови храму св. Франциска Асизького у Києві загострився 16 квітня. По зібраних на молитві вірних стріляли з пневматичної зброї, внаслідок чого були поранені сестри Розалія та Терезіана зі згромадження Сестер святого Йосифа, що працюють при парафії святого Франциска. 

17 квітня агресивний натовп повалив паркан на місці будівництва.
Будівництво римо-католицького храму святого Франциска Асизького у Києві на Оболоні було розпочато  15 квітня. Це вже не перша спроба – у липні 2011 року парафія вже намагалася започаткувати будівництво на землі, акт на право постійного користування якою отримала ще у березні 2010 року. Як відомо, тоді справа закінчилася руйнуванням будівельного паркану, а також спилянням та спаплюженням освяченого хреста.

Місце будови храму

храм на Оболоні
 
метром до храму
 
До місця будови храму можна дістатися зійшовши на станції метро «Героїв Дніпра» або «Мінська».

Переглянути більшу мапу

Довідка

У 2004 році католицька громада св. Франциска отримала в Оболонському районі м. Києва земельну ділянку під будівництво храму, яка в 2010 році перейшла в постійне користування Церкви. На сьогоднішній день парафіяни збираються на богослужіння в маленькій капличці, яка не може вмістити всіх охочих, а до найближчого храму потрібно їхати понад 10 км. Тому існує потреба будівництва нового храму, у якому зможуть молитися всі віряни, яких, за словами настоятеля парафії о. Франциска Ботвіни, в цій частині міста проживає близько 1 тис. осіб. 

Фото: Юлія Циба

Джерело:   КРЕДО

четвер, 18 квітня 2013 р.

18.04.2013р. Б. / Будівництво храму в Києві: агресія та аромат ладану


Агресія проти храму
Фото Оксани Тупальської

На місці будівництва храму в Києві на Оболоні вчора увечері знесли паркан. Сьогодні забудовники його відновили. Будівництво церкви продовжується.
 
Увечері 17 квітня католики зібралися на молитву на місці, де розпочинається будівництво храму святого Франциска Асизького. Також прийшли мешканці Оболоні, які протестують проти побудови церкви. Незважаючи на присутність міліції, вони повалили паркан. 

За словами очевидців, противники будівництва діяли дуже організовано. Спочатку відправили дітей гупати палицями і обривати щити на паркані, лише пізніше підключилися дорослі, які його повалили а коли журналісти роз’їхалися, до справи взялися чоловіки з викрутками. 

«Дітям дали палиці, щоб вони ламали і зривали щити, а дорослі спостерігали, адже дітей міліція не буде чіпати, - вважає Оксана Тупальська, парафіянка католицького храму на бульварі Перова, - Якщо б міліція втрутилася, то вони почали би кричати: «Дітей б’ють!». Міліція не втручалася зовсім, лише оточила католиків, які молилися про благословення будови», - розповіла католичка CREDO.
 
Кияни, які протестують проти побудови храму, апелюють до того, що на місці церкви могли б рости дерева та стояти лавочки. Проте під час ламання паркану на дерева не зважали, їх також нищили. 

Хоча говориться про те, що будівництво церкви нібито незаконне, священики мають на руках усі документи, що підтверджують законність будівництва, і готові у будь-яку хвилину показати їх охочим.

Молитва як ладан

Молитва за побудову церкви на Оболоні триває уже декілька днів. Щодня о 19.30 християни приходять на місце побудови, щоб разом помолитися. Духовно до молитви долучаються віруючі з інших міст та навіть країн. 

За київських католиків моляться християни у Святій Землі, повідомив Сергій Тайдонов, який живе там та працює гідом: «Сьогодні дві групи паломників молилися в Ізраїлі за католиків Києва», - повідомив Сергій. 

Разом з католиками моляться християни інших конфесій. Протестантка Юлія Циба вчора увечері брала участь у молитві за побудову храму. «Я, як тільки дізналася про ситуацію, відразу вирішила підтримати братів-християн, - розповіла дівчина CREDO. Коли я прийшла, саме зносили паркан. І невідомо чи то робили місцеві мешканці, чи найняті люди. З їх боку було стільки агресії! Міліція нічого не робила. А віруючі молилися. І саме вони виглядали найбільш адекватно на тлі цієї моторошної картини. Міліція оточила щільним колом християн, а протестуючі бігали навколо, кричали, били палицями, щоб здійняти шум, відправляли на передову дітей, що виглядало дуже страшно. Віруючі не робили нічого, лише молилися. І хоча кадила ніде не було, відчувався аромат ладану. Я спочатку не зрозуміла, що це за запах, лише потім, коли інші почали про нього говорити, зрозуміла, що це саме він».

Сьогодні зранку паркан відновили, будова храму св. Франциска Асизького продовжується.
Завтра відбудеться прес-конференція щодо конфлікту на будівництві римо-католицької церкви у Києві на Оболоні. 

Нагадаємо, конфлікт на місці будови храму св. Франциска Асизького у Києві загострився 16 квітня. По зібраних на молитві вірних стріляли з пневматичної зброї, внаслідок чого були поранені сестри Розалія та Терезіана зі згромадження Сестер святого Йосифа, що працюють при парафії святого Франциска.  

Будівництво римо-католицького храму святого Франциска Асизького у Києві на Оболоні було розпочато  15 квітня. Це вже не перша спроба – у липні 2011 року парафія вже намагалася започаткувати будівництво на землі, акт на право постійного користування якою отримала ще у березні 2010 року. Як відомо, тоді справа закінчилася руйнуванням будівельного паркану, а також спилянням та спаплюженням освяченого хреста.

Довідка


У 2004 році католицька громада св. Франциска отримала в Оболонському районі м. Києва земельну ділянку під будівництво храму, яка в 2010 році перейшла в постійне користування Церкви. На сьогоднішній день парафіяни збираються на богослужіння в маленькій капличці, яка не може вмістити всіх охочих, а до найближчого храму потрібно їхати понад 10 км. Тому існує потреба будівництва нового храму, у якому зможуть молитися всі віряни, яких, за словами настоятеля парафії о. Франциска Ботвіни, в цій частині міста проживає близько 1 тис. осіб. 


Джерело:   КРЕДО

середа, 17 квітня 2013 р.

17.04.2013р. Б. / У Франції штрафують за гетеросексуальну символіку


 Джемпер з зображенням гетеросексуальної сім’ї (батько, мати і двоє дітей) став причиною затримки і величезного штрафу для парижанина Френка Таллеу. Поліцейські вирішили, що таке зображення ображає почуття гомосексуалістів.
 
Джемпер з зображенням гетеросексуальної сім’ї (батько, мати і двоє дітей) став причиною затримки і величезного штрафу для парижанина Френка Таллеу. Поліцейські вирішили, що таке зображення ображає почуття гомосексуалістів.
 
Жителі Парижа в минулі вихідні зіткнулися з новим для них явищем - насильницьким насадженням толерантності. Те, що ще колись було плодом творіння письменників-антиутопістів, в сьогоднішній Франції стає реальністю. 

протокол Парижанин Френк Таллеу, батько сімейства був затриманий поліцією під час пікніка в Люксембурзькому саду в Парижі. За неправильний джемпер йому загрожує штраф у кілька тисяч євро. У протоколі причиною затримки і штрафу охоронці порядку вказали носіння «гетеросексуальної пропаганди». 

Окрім Френка Таллеу понад 50 парижан були оштрафовані з 1 по 14 квітня з аналогічним звинуваченням. Причина санкцій - у хвилях протесту проти легалізації всиновлення гомосексуальними парами дітей. Сотні тисяч людей взяли участь у демонстраціях протесту, проте, вони так і не знайшли розуміння у влади. Більше того, проти демонстрантів застосували сльозогінний газ

Після цього противники нововведень перейшли до інших форм протесту, зокрема, наочної агітації. Наприклад, в моду увійшли футболки та джемпери із зображенням «правильної сім'ї». Проте французькі лівоохоронці почали нещадну боротьбу з «гомофобами» ... 

За матеріалами: lefigaro.fr / telegrafist.org / tradizionalistacattolico / ridus.ru 

Джерело:     КРЕДО

вівторок, 16 квітня 2013 р.

16.04.2013р. Б. / Одностатеві парам небезпечно віддавати на виховання дітей, – дослідження


ГомоНові дослідження показали, що одностатеві пари є небезпечним місцем для дітей. Дослідження американського соціолога Марка Реґнеруса з Університету в техаському Остіні (США), яке проведене на найбільшому дотепер, у подібних дослідженнях, взірці – 3000 респондентів, показало жахливі реалії дітей, яких виховували одностатеві пари.  Це перше дослідження такого типу, оскільки воно в основному опиралося на уже дорослих людях, яких в дитинстві виховували одностатеві пари.
 
12% дітей одностатевих пар планували самогубство (серед дітей, які виховувались у нормальних гетеросексуальних сім’ях цей відсоток становить 5%), у дорослому віці вихованці одностатевих пар більш схильні до шлюбної невірності – 40%, у порівнянні до 13% вихованих у нормальній сім’ї. Вихованці одностатевих шлюбів переважають серед безробітних 28% у відношенні до 8% вихідців з нормальних сімей. Також уже в дитячому віці діти з одностатевих пар змушені звертатися багато частіше до психотерапевтів, на відміну від своїх однолітків з нормальних сімей, – 19%, у порівнянні до 8% дітей з гетеросексуальних сімей. І чи не найбільш шокуючі дані: 40% вихованців одностатевих пар були заражені венеричним захворюванням, чи є такими на даний момент, в той же ж час їхні однолітки з гетеросексуальних сімей становлять набагато нижчий відсоток – 8%. 

ЛГБТ-організації США підняли велику кампанію проти оприлюднених у червні минулого року результатів Реґнерусового дослідження, вимагаючи серед іншого його відставки в Університеті. Цими днями Остінський Університет оприлюднив результати внутрішнього розслідування з питання науковості Реґнерусових результатів. 

«Університет Техасу в Остіні підтверджує, що не проводить службового розслідування у зв’язку з заявами про науковий обман проти професора Марка Реґнеруса, а які стосувалися його статті у червні 2012 року, опублікованій в часописі «Social Science Research». Згідно з нашими даними, не існує жодних доказів для провадження службового розслідування, тому цей випадок Університет вважає завершеним. Внутрішнє розслідування, проведене Університетом, визнало ці дослідження науково легітимними та вважає його дослідницьким методологічно правильним протоколом», - йдеться в заяві. 

Університет в Остіні входить в сотню найпрестижніших світових наукових закладів. У їх рейтингу він знаходиться на 67 місці. Внутрішнє розслідування проводило 18 університетських професорів з Університету Байлор. А науковість результатів, отриманих Реґнерусом, підтримали і чисельні психологи та психіатри США. 

За матеріалами: Католицький Оглядач 

Джерело:    КРЕДО

понеділок, 15 квітня 2013 р.

15.04.2013р. Б. / Євангелазація та адорація – нові твіти Папи


Twitter
 
У неділю Папа Франциск написав 2 нових повідомлення у своєму профілі у Твіттері.
 
«Запам’ятаймо: якщо ми хочемо проголошувати Євангелію Ісуса, то повинні свідчити своїм життям про те, що проповідуємо», - написав Папа Франциск і за кілька хвилин додав ще один твіт: «Поклонятися Богу – означає вчитися бути з Ним, позбуватися наших прихованих ідолів і ставити Його в центрі нашого життя». 

Понад 7 тисяч користувачів Твіттера ретвітнули (скопіювали і поширили) запис Папи, а понад 3 тисячі – додали його слова до обраних записів. 

Нагадаємо, Папа Франциск використовує акаунт @Pontifex, який був створений за понтифікату Бенедикта XVI. Святіший Отець уже написав 15 твітів. 

Зараз англомовний акаунт Папи у Твіттері нараховує 2351263 підписників. Крім англійської, Твіттер Папи дублюється ще 8 мовами: італійською, іспанською, німецькою, французькою, польською, португальською, арабською та латиною. 

Твіттер – це соціальна мережа мікроблогів, що дозволяє користувачам надсилати короткі текстові повідомлення (до 140 символів). 

Джерело:     КРЕДО

субота, 13 квітня 2013 р.

13.04.2013р. Б. / Фейсбук псує стосунки між закоханими


Фейсбук
 
Стосунки пари, яка спілкується за допомогою Facebook, можуть із часом стати напруженими.
 
Психологи Оксфордського університету виявили, що у чоловіків і дружин, які підтримували зв'язок за допомогою соціальних засобів масової інформації, було менше задоволення від шлюбу, пише The Daily Mail. 

Вчені вивчили декілька видів соціальних медіа, якими користуються 3500 пар, включаючи електронну пошту, тексти, твіти та миттєві повідомлення. 

Ті, хто використовує більше 5 різних каналів спілкування зі своїми коханими, виявилися на 14% менш задоволені своїми відносинами. 

За словами лікаря Берні Хогана, дисгармонія стосунків може бути викликана стресом і тиском від постійного підтримання великої кількості потоків комунікації. 

«Використовувати ці медіа потрібно у помірних кількостях. Ми маємо відійти від думки, що більша кількість спілкування за допомогою більшої кількості медіа - це добре. Ми сп'яніли від появи нових медіа протягом останніх 10-ти років. Нині ми розуміємо, що їх відсутність - це справді погано, але надмірність - це також не дуже добре», - каже він. 

Нагадаємо, Бенедикт XVI присвятив послання з нагоди 47 Всесвітнього дня соціальних комунікацій соцмережам. «Соціальні мережі та інтернет загалом сприяють діалогу між людьми, роблять нас ближче  один до одного. Проте в цей же час є небезпека тому, що соціальні мережі створюють так званий другий світ, віртуальний, який може бути небезпечним в тому сенсі, що відриває людину від реальності», - вважає Бенедикт XVI. 

Яким саме чином можна бути «по-католицьки» присутнім у соціальних мережах, читайте у статті Декалог католика в мережі-2.0

За матеріалами: Українська правда. Життя 

Джерело:    КРЕДО

пʼятниця, 12 квітня 2013 р.

12.04.2013р. Б. / Не євро, але хрест об`єднує Європу


Європа з однієї сторони є економічним і валютним союзом спільних цінностей, проте християнський дух дасть Європі "згуртованість, ідентичність, ціль і напрямок".
 
Голова Фонду Ганса Зайделя, Ганс Зегетмаєр, закликав до повернення християнських цінностей у Європі. "Не євро, але хрест об'єднує Захід", про це Зегетмаєр наголосив у середу ввечері в Брюселі. Європа є економічним і валютним союзом спільних цінностей.  У "соціальних розмовах Брюселю", він пропагував ідею збереження християнського духу Європи в майбутньому.
 
Цей християнський дух може дати Європі "згуртованість, ідентичність, ціль і напрямок", говорить Зегетмаєр. Християнський характер не означає «ексклюзивний клуб чи конфесійність Європи». Тут мається на увазі союз держав, де громадян, віруючих і невіруючих, однаково поважатимуть.
 
Зегетмаєр виступає за те, щоб думання та дії  Європи ґрунтувалися на християнських засадах, особливо що стосується ставлення до людини. Йдеться про те, чи співгромадян розглядатимуть як Боже творіння, чи як "довільну форму людського капіталу".

За матеріалами: http://kath.net

Джерело:    Воїни Христа Царя

12.04.2013р. Б. / У Ватикані – про стовбурові клітини

стовбурові клітини
 
ІІ міжнародна конференція про регенераційну медицину розпочалась учора у Ватикані.
 
Упродовж трьох днів представники Церкви та світу науки, етики, журналісти й політики старатимуться віднайти спосіб поширення терапії з допомогою стовбурових клітин дорослої людини і популяризувати знання на цю тему. Однією з головних цілей конференції також є довести до свідомості суспільства, що віра й наука зовсім не взаємовиключні, але що вони існують у симбіозі. 

Отець Томаш Трафни з Папської ради з питань культури, яка є співорганізатором конференції, говорить про характер цієї зустрічі, а також підкреслює філософський та етичний виміри досліджень у цій галузі: 

– Ми фактично не займаємося медициною як такою, а пробуємо зрозуміти певну динаміку та можливі наслідки, що їх наукові дослідження у галузі регенераційної медицини можуть принести культурі, філософії, теології. Наше головне завдання – вислухати вчених, зрозуміти, як далеко розвинулися наукові дослідження і якими є ті суттєві елементи, що їх ми повинні взяти до уваги, думаючи також про душпастирські виклики, перед якими опиняється Церква. Ми стараємося запросити якнайбільш авторитетних експертів, у тому числі й професора Джона Гардона із Великої Британії, який минулого року отримав Нобелівську премію. Ми не хочемо займати позицію постійного бігу навздогін науці, ми маємо їй товаришувати і надавати в її розпорядження нашу чутливість, яка, з одного боку, випливає з наших моральних принципів, а з іншого – потребує актуалізації, постійного засвоєння нових медичних і наукових знань. 

За матеріалами: Radio Watykańskie

Джерело:    КРЕДО

четвер, 11 квітня 2013 р.

11.04.2013р. Б. / «Mens sana in corpore sano – В здоровому тілі здоровий дух»


8 квітня в Івано-Франківському Муніципальному фізкультурно-оздоровчому центрі розпочався турнір з міні-футболу на кубок Івано-Франківської Архієпархії. Організаторами турніру стали: Комісія у справах мирян Івано-Франківської Архієпархії спільно з Обласним центром фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх».
 
«Учасниками змагань були команди всіх деканатів Архієпархії та представників її структур. Змагання проходило у два етапи. Учасники були поділені на дві вікові категорії – до і після 15 років. Кількість команд першої вікової категорії налічувала 20, а другої  - 25. Також було три команди священиків» - зазначив о. Микола Крушець, голова Комісії у справах мирян.
 
Дане спортивне дійство організовано на основі Пастирського листа Блаженнішого Святослава «Жива парафія – місце зустрічі з Живим Христом» та присвячене 1025 річниці хрещення Русі-України і Року Віри.
 
Турнір розпочався реєстрацією учасників та жеребкуванням, після якого звучав гімн України. Відтак, митр. прот. Олег Каськів, протосинкел Архієпархії, молитвою та благословенням учасників відкрив змагання. Він також звернувся до учасників турніру, підкреслюючи важливість такого заходу як можливості продемонструвати свої спортивні навички, обмінятися досвідом та просто поспілкуватися з ровесниками. Такі змагання проводяться вперше, однак о. Олег запевнив, що вони проводитимуться щороку.
 
Варто також сказати, що на даному турнірі були присутні голова Обласної федерації футболу та представники міських і обласних спортивних комітетів. Арбітрами змагань були представники Обласної федерації футболу.
 
Доречно зазначити, що у цьому футбольному змаганні взяли участь і дві команди з Івано-Франківської Духовної Семінарії ім. свщмч. Йосафата – одна команда складалася із семінаристів, а до складу другої ввійшли священики семінарії.
 
Турнір  закінчився 9 березня з такими результатами:
 
Молодша група І місце – «Вікторія» м. Івано-Франківськ, ІІ місце– «Сокіл» м. Долина, ІІІ місце– «ФК Галич»;

Старша група І місце – «Колос» с.Братківці, ІІ місце – «Вихор» с.Ямниця, ІІІ місце – «ФК Берлоги».

На урочистій частині завершення змагань митр. прот. Олег Каськів – Протосинкел Архієпархії подякував всім учасникам, тренерам, священикам, арбітрам та від імені Митрополита Володимира, вручивши командам, які виграли перші місця - кубки та медалі, а командам, які зайняли друге і третє місце були вручені медалі та грамоти.


За матеріалами http://ifds.org.ua / http://www.if-eparchia.org.ua

Джерело:   Воїни Христа Царя

середа, 10 квітня 2013 р.

10.04.2013р. Б. / У київському храмі св. Василія Великого (УГКЦ) Юрій Луценко став хрещеним батьком 1,5 річної дівчинки


Хрестини відбулись у храмі Святого Василія Великого. Хрещеною мамою стала дружина народного депутата, екс-міністра економічного розвитку і торгівлі Петра Порошенка Марина, чоловік якої також був присутній на хрестинах.

Таїнство Хрищення і Миропомазання уділив о. ігумен Василь Тучапець, ЧСВВ. У своєму слові отець привітав усіх присутніх, особливо батьків і хресних, з важливою подією в житті їхньої дитини, наголосивши на значенні Святого Таїнства: - Ісус Христос, коли возносився на Небо, сказав своїм учням: “Ідіть і зробіть учнями усі народи, хрестячи їх в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Хто увірує і охреститься – буде спасенний”. Сьогодні цю благодать отримала наша маленька Єва. Дуже важливим обов’язком батьків, а також і хресних батьків є молитись за неї, навчити її молитися самій та прикласти всі зусилля для того, щоб вона росла гарною християнкою і дитиною Божою, – промовив до присутніх о. Василій. Як пише видання LB.ua, Петро Порошенко подарував хрещениці старовинну ікону. Окрім цього, до храму прийшла дружина Луценка Ірина та троє старших дітей Стеця і його дружина. “Я знав, що це одна з важливих справ, які на мене чекають на волі”, – прокоментував цю подію Юрій Луценко.
 
Наприкінці лютого сам екс-міністр, говорячи про те, що він зробить першим, коли вийде з тюрми, поміж іншого, пригадав саме цю подію. “Перш за все, “набудуся” зі своїми рідними… Похрещу доньку Юри Стеця – 1,5 роки чекає, вперся: ти і все”, – розповідав опозиціонер. Як відомо, 5 квітня омбудсмен Валерія Лутковська звернулася до Президента України Віктора Януковича з проханням про помилування Юрія Луценка. 7 квітня Віктор Янукович підписав указ про помилування екс-міністра та в цей же день Луценко покинув колонію. Раніше суд засудив Юрія Луценка до 4 років позбавлення волі за посадові злочини. Термін його ув’язнення повинен був закінчитися у грудні 2014 року

Джерела: http://osbm-kyiv.com.ua

Воїни Христа Царя

вівторок, 9 квітня 2013 р.

09.04.2013р. Б. / Кардинал Йоахім Майснер: українці багатші за німців


Йоахім МайснерМитрополит Кельна архиєпископ Йоахім Майснер перебував у Львові  з 6 по 8 квітня на запрошення архиєпископа Мечислава Мокшицького. Протягом цього часу гість очолив урочисте богослужіння в катедрі, поспілкувався з семінаристами та відвідав парафію Архангела Михаїла на Сихові.
 
Кельнський митрополит ознайомився із життям місцевих римо-католиків, а в неділю, 7 квітня, в урочистість Божого Милосердя, очолив відпустову Святу Месу в митрополичій базиліці Успіння Пресвятої Діви Марії. Від 1948 року львівська римо-католицька катедра є також санктуарієм Божого Милосердя. 

Перед початком Служби Божої до храму урочисто внесено мощі св. Маргарити Марії Алакок, монахині і апостолки Пресвятого Серця Ісусового. У рамках підготовки до відзначення 250-ї річниці встановлення Свята Пресвятого Серця Ісуса на цих землях, мощі відвідуватимуть католицькі святині по всій Україні. 

Вітаючи кардинала Майснера, архиєпископ Мокшицький наголосив, що Його Еміненція разом із бл. Йоаном Павлом ІІ багато прислужилися для падіння Берлінської стіни та возз’єднання Німеччини. Кардинал Майснер був близьким приятелем Папи Йоана Павла ІІ і Папи Бенедикта XVI, – зазначив їхній колишній особистий секретар архиєпископ Мечислав Мокшицький.

Упроводовж багатьох років митрополит Кельна допомагає Львівській архидієцезії. Кардинал Йоахім Майснер виголосив проповідь та очолив Євхаристійну процесію довкола латинської катедри у Львові. За заслуги перед Львівською архидієцезією і митрополією архиєпископ Львівський Мечислав Мокшицький відзначив його Медаллю бл. Якова Стрепи. 

В інтерв’ю кардинал Йохім Майснер зазначив: «До обов’язків єпископа належить відвідувати не лише свою дієцезію, але й сусідні, навіть, коли це не безпосередні, а більш віддалені сусіди, має значення їхня потреба. Коли вони мають потребу, потрібно їх відвідувати, навіть якщо потрібно досить далеко летіти літаком. І ситуація Католицької Церкви у Львові є нелегкою. Їм потрібна солідарність інших католицьких єпископатів. Саме тому я вже втретє у Львові і я дуже приємно вражений. Вони бідні щодо зовнішніх, (матеріальних) дібр, але те що я сьогодні побачив – вулиці, повні людей, які йдуть до церкви – то мушу сказати, що українці, напевно, багатші, ніж ми в Німеччині: вони мають віру, надію та любов і, можливо, жодного євро, але людина живе не з євро, але з віри, надії та любові.

Увечері 7 квітня кардинал Майснер відвідав також Львівську Духовну Семінарію св. Йосифа у Брюховичах. Під час зустрічі з семінаристами і вихователями гість відповідав на запитання, які стосувались його особисто (символіка єпископського герба та гасло служіння кардинала) та загальноцерковного життя. Зокрема, кардинал Майснер, відповідаючи на запитання про нового Понтифіка, сказав: «це той Папа, який потрібен для наших часів». Також він розповідав про Нову євангелізацію. 

Також цього дня кардинал Йохім Майснер відвідав парафію св. Архангела Михаїла (Львів-Сихів). У 2008 році він фінансово допомагав при закладанні фундаменту храму. Кардинал особливо звернув увагу на Гріб Господній – він сказав, що йому це нагадало давню традицію зі Шльонська, бо в сучасній Німеччині тепер це рідкість. При огляді будови храму Йохім Майснер відзначив компактність та практичний розмір для парафії. 

 Йоахім Майснер 

 Йоахім Майснер 

 Йоахім Майснер 

 Йоахім Майснер
 

За матеріалами: Радіо Ватикан / rkc.lviv.ua / sluzebniczki.org.ua 

Джерело:    КРЕДО

понеділок, 8 квітня 2013 р.

08.04.2013р. Б. / «Виклики для сучасної сім`ї та підтримка Церкви», - інтерв`ю з владикою Дмитром Григораком ЧСВВ


-Ваше Преосвященство, нещодавно Ви повернулися із Всеукраїнської конференції присвяченої підготовці до подружжя. Які завдання Ви перед собою ставили?

- В Києві  відбулася перша Всеукраїнська  конференція, яка називалася «Комплексне приготування до подружнього життя, потреба молоді - виклик для церкви».Велику працю провів голова Комісії отець Богдан Тимчишин у співпраці з Інститутом Томи Аквінського, римо-католиками, нашими братами по вірі.  Ця конференція зібрала всіх голів комісій родин зі всіх єпархій нашої церкви в  Україні. Також були учасниками  римо-католики, зокрема, я казав вже,  з інституту Томи Аквінського у Києві і  з фонду «За гідність людини».

Ціль конференції була: перше –виявити проблеми, які зараз переживає сучасна сім’я, і намітити практичні заходи для того, щоби сім’ю зберегти. Бо наш час-вік особливий. Як Ви знаєте, ставиться вже під сумнів існування самого інституту сім’ї, ставиться питання –що таке сім’я?  Та очевидна правда, що сім’я – це є зв'язок чоловіка та жінки,  сьогодні ставиться сумнів, і тому ми хочемо, якраз саме ці питання,  які є актуальними для життя наших родин, висвітлити, вказати на проблеми  і намітити шляхи їхнього вирішення.
 
 -Владико,  конференція ставила перед собою якісь завдання, перспективи… Ті заходи, які планує проводити комісія у справах родини, на кого вони будуть направлені, і яку ціль сьогодні Ви бажаєте досягнути?

 -Найперше, які  ставить завдання сама комісія у справах родини? Отже, ставимо собі такий ідеал: кожна людська спільнота, найперше родина, має бути відбитком, іконою  Пресвятої Трійці. Це,    звичайно, недосяжний ідеал, але до нього  треба стриміти. Ми хочемо, щоб всі наші родини, родини наших вірних греко-католиків мали дійсно справжнє християнське життя, щоби звести до нуля розлучення,  звести до нуля аборти,  вживання контрацепції, щоб дійсно сім’ї були уповні  сім’ями, уповні черпали радість  із свого подружнього життя, щоб вони були по-справжньому щасливими у сімейному житті, і давали  життя своїм нащадкам, тобто, щоб сімя не була лише як засіб для задоволення, але була для того, щоб виконати волю Господню, ту ціль, яку ставить Творець перед кожною родиною.   
 
-Які конкретні способи зберегти сім’ю і дати їй можливість розвиватися в правильному напрямі?

-Комісія бачить такі 3 етапи підготовки до нормального подружнього життя із християнськими цінностями,а саме:
 підготовка безпосередня, підготовка ближча, підготовка віддалена. Що  мається на увазі  під цими підготуваннями до подружнього життя? Отже, підготовка безпосередня - це є праця з передподружніми парами. Центри перед подружньої підготовки  існують в кожній нашій єпархії. Молоді люди, які готуються створити сім’ю повинні   пройти певний курс занять: в кожній єпархії є різні кількості 7-8 занять, в когось 16, в когось 20 або  30. Ці заняття мусять бути. І без них парам не рекомендується приймати Святу  Тайну Подружжя. Бо вони вважаються тоді не готовими взяти на себе відповідальність за створення сім’ї. Отже,  такі центри передподружньої підготовки – це є безпосереднє підготування до подружнього життя. Це  перше і найважливіше. Також, це безпосереднє підготування до подружнього життя передбачає  виховання і навчання сімейних консультантів, психологів, педагогів, лікарів, які мають церковний християнський  вишкіл.

Друге- це  ближче підготування до подружнього життя, це  праця з молоддю. Вкрай необхідно подавати молоді правильні знання про родину ,бо багато молодих людей мають зіпсований погляд на сім’ю тому,що часто отримують фальшиву інформації і є неготовими до формування справжньої християнської сім’ї.  Це є дуже важливо. І тому праця нашої комісії по родині  не обмежується тільки працею з парами, які  будуть вступати в шлюб, а й з неодруженими людьми, навіть з дітьми. Особливо є важлива праця в школах де можна донести правду до всіх дітей шкільного комісією віку.В школі  має бути співпраця з молодіжною комісією,  з комісією по освіті і катехитичною.

Отже, праця з молоддю для середніх та старших класівта поширення такого рухуякий називається в світі «Справжня любов чекає». Наприклад , в Польщі і в нас «Рух чистих сердець», який пропагує  стриманость в житті, життя в чистоті до шлюбу.  Якщо  навіть стався якийсь зрив, падіння, то все одно молода людина приходить в цю спільноту і знову відновлює свої обітниці жити в чистоті до шлюбу. Це зберігає її фізично а також  і морально. Зберігає її від травм, які наносять її безладні дошлюбні статеві стосунки. Отже, люди вчаться нормально жити в чистоті.

І  третє - віддалене підготування до подружнього життя - це створення таких центрів для родин, тобто постійний, систематичний  провід подружніх пар церквою через  створення  нею порадень для родин, які мають якісь проблеми, чи навіть кризові ситуації.     

Також працюємо над питаннями християнського виховання дітей в родинах, праця з кризовими групами, тобто сім’ями, які вже на грані розвалу, або навіть сім’ями, які вже розпалися, але ще мають якусь надію на збереження сім’ї. Ось такі 3 етапи праці бачить наша комісія для того, щоб сім’я реалізувала своє покликання.
 
-Дякую. І на  Вашу думку, що сьогодні є причиною невдалих шлюбів: виїзд за кордон, неготовність взяти на себе подружні обов’язки, не добре приготування і нерозуміння Тайни Подружжя, матеріальні нестатки, чи інше.?

 - Так, звичайно, проблем зараз дуже багато є. І те, що Ви назвали, все має місце. Особливо великий відсоток подружь, які розпадаються,- це через заробітки. Чоловік, або жінка їде закордон, хтось один залишається з дітьми на Україні, і дуже багато є випадків, що такі сім’ї розвалюються. Жінки часом собі знаходить інших подругів, а діти  морально калічаться саме життям своїх батьків. Бачите, причина в тому, що батьки ставлять собі на перше місце матеріальне забезпечення родини, а забувають про духовне, про виховання дітей у повній сім’ї. Варіант трохи кращий із виїздом закордон, коли сім’я виїжджає вся, як мінімум чоловік і жінка. Але, дітей залишають переважно дідусям і бабусям, і тут  криється велика небезпека, бо ці діти, навіть при бабусі і при дідусю, не мають нормального виховання, і дуже часто в таких сім’ях діти йдуть на манівці. Дуже часто  дитяча розпуста, алкоголь і наркоманія поширені в таких сім’ях.

Інші  причини розпаду сімей: це найперше –незрілість людей, які вступають в шлюб, просто така чисто людська психологічна незрілість. Я вже не кажу незрілість у вірі християнській, але просто незрілість як людей. Тобто, молоді люди бояться, або не бажають брати відповідальність за іншу людину, за створення сім’ї, як такої, у повноті, яка передбачає народження і виховання дітей. Самозрозуміло, що сім’я, співжиття в шлюбі двох людей передбачає якісь обов’язки один щодо другого, вміння прийняти людину такою, як вона є. Навчитися уникати конфліктів, або, якщо вони є, вирішувати їх так, щоби було добре двом сторонам, вміти поступитися іншому. Вміти жити з іншою людиною- це є мистецтво, цьому треба вчитися. Але це передбачає певні труднощі, тобто якісь обмеження для свого «я», для свого егоїзму: вміти наступати на свою гординю, інакше сім’ї не буде, сім’я розвалиться. Це я вважаю найголовнішою  причиною розлучень. Навіть ті люди, які ходять до церкви,  але не ростуть духовно, не змінюються, вони в такому незрілому  стані  вступають в шлюб і дуже часто цей шлюб розпадається.  Ще є така річ, як нерозуміння, що  є Тайна Подружжя, що це є шлюб, який дається Церквою, благословляється Богом, Творцем, і цей шлюб є нерозривний. Часто кажуть: «Попробуємо, що це таке є?». А пробувати не можна: або ти вступаєш  в подружнє життя назавжди, або ти не вступаєш зовсім.  Бо, інакше, це буде каліцтво твоє і іншої людини.

Ще один надзвичайно негативний вплив на родину сьогодні мають засоби масової інформації, які поширюють, не знаю чи навмисне, чи ненавмисне, але поширюють, культ «вільної любові», яка зовсім виключає відповідальність за створення сім’ї, за народження дітей, за нормальне подружнє життя. Каже статистика, що в телебаченні, в Інтернеті, в фільмах, де, у 87 відсотків показів сцен інтимних стосунків  подають партнерів,які не є в шлюбі. Отже, молоді люди, які дуже вразливі на приклад зовнішніх дій  інших людей, приймають це за норму, за нормальне життя.  Тому ці стосунки до шлюбу зараз дуже поширені, і часто це вважається нормою. Гріх, важкий гріх прелюбодійство, вже стає сталою нормою життя. Це є ненормально!

Також вплив середовища. Навколо є багато людей, які вже не один раз  розлучалися  і сходилися знову в інших конфігураціях. І це також робить свій негативний вплив. Тому, що ось так живуть інші, так живуть всі, а чому я так не можу, також розійтися, якщо щось не вийшло. І, до речі,  таке легке відношення до шлюбу, безвідповідальне відношення, деколи підтримується родиною, батьками, які також не мають доброго здорового погляду на родину, а тим більше, друзями, нормами антиморалі, яка є зараз в світі.

Ще іншою причиною розлучень є  брак віри, живої віри в Бога, брак контакту з Творцем,  вирішення проблем тільки власними силами, людськими силами. Все ж таки, якщо є шлюб, то часткою сім’ї є Господь, Він є гарантом тієї сім’ї. Якщо люди про Нього забувають, не вводять Його в своє особисте і сімейне життя, то є речі, які неможливо вирішити тільки власними силами людськими, треба помочі Божої. Про це забувається. І тому певний відсоток відпадає також, через те, що бракує віри, живої віри в Бога.

Ще одна з причин, на мою думку, це брак воцерковленості  наших подружніх пар. Дехто ходить до церкви, вважає, що раз на місяць, чи раз на півроку, чи на Пасху, чи на Різдво це є нормально. Вони вважають себе  християнами, але так не є. Якщо немає нормального духовного життя, немає Сповіді, хоча би раз на місяць, і Причастя, хоча би  раз на тиждень, то тоді  де брати сили для того, щоби свою гординю перебороти, поступитися іншим, щоб побачити себе збоку. Якщо немає духовного проводу священика, то як бачити, як ти йдеш: правильно чи неправильно. Отже, брак воцерковленості- це також є одна з поважних причин розпаду наших сімей. І є ще інші причини…
 
 -Владико, скажіть, сьогодні,  які є виклики для сучасної сім’ї?

-Як я казав вже, зараз  підважуються самі основи існування Інституту сім’ї, як такого, тобто,  дивлячись на те, що діється і пропагується в світі певними колами, можна передбачати, до чого це все приведе.  В перспективі противники сім’ї не бачать буття  сім’ї в майбутньому. «Сім’ї  не треба»,- як вони кажуть,- «…є держава, яка може дітей виховувати, а чоловік і жінка- це партнери, які зійшлися та розійшлися, коли їм це сподобається». Тобто, зовсім ніякої сім’ї, більше того, зараз сім’єю називають співжиття людей однієї статті, це взагалі є содомський гріх, важкий гріх. І це також  представляється світові, як нормальний спосіб життя. Такі аномалії, такі абсурди, вважати нормальними - це є проти закону природного, ніде в природі такого немає, ні одна істота так не живе , навіть в тваринному світі, тим більше, це є проти Закону Божого, проти заповіді життя, які дав Творець людині. Руйнуючи ці закони, їх ігноруючи, людина вбиває,  нищить саму себе яко істоту. Зрештою, ця ідеологія гендеру, яка пропонує говорити про стать, як таку, що людина сама собі вибирає стать, доводить поняття про людину до абсурду. Тобто, людина собі захотіла бути сьогодні чоловіком, завтра жінкою, після певних операцій,  і це вважається «нормальним». Але це є  абсурдом! Це аномалія, яка спотворює мислення сучасних молодих людей, і тут важливо якраз Церкві говорити правду про те, хто є людина. Речі засадничі, фундаментальні, які раніше ніколи не виникали навіть в думках людей. Зараз про це треба говорити , що людина- це є чоловік , і це є жінка, немає третього. Нині вже дійшли до такого рівня спотворення мислення, що стверджують, що людина може мати навіть не дві ,а чотири, і п’ять статей, і 16 , і більше навіть. Людина,  яка ігнорує Бога, відходить від заповідей життя, вона доводить саму себе до абсурду, розум починає видавати хворобливі речі, які   йдуть в розріс з нормальним   людським буттям. Комусь це вигідно, напевно,  але не про це зараз мова. А про те, щоб зберегти сім’ю, як таку. Отже, це виклики такі, яких раніше не було для родини. І тут,  Церква і інші релігії  мають проблему, як зберегти сім’ю, тобто нормальну сім’ю чоловіка та жінки. Це перше. Те, що виникло в 60-х роках на Заході  до нас прийшло, «як вільна любов», так званий, «вільний секс». Він якраз привів до цього стану,  який є зараз. Тобто, якщо можна жити будь з ким статевим життям, то ми будемо жити з тим, з ким хочемо, і коли хочемо,  і як хочемо. Тоді для чого є сім’я? Сім’я тоді сприймається як якась обуза, якийсь тягар, непотрібний нікому, і діти сприймаються як щось другорядне: або, як виняток,  потреба продовжити рід, або як якась перешкода для того, щоб вести дуже своєвільне, хаотичне життя. Ось такі виклики  зараз  вважаються актуальними.   

І те, що було сказано перед цим:виїзди сімей за кордон, ЗМІ – це все те, що зараз руйнує сім’ю. І бачимо,  що єдиний Інститут, який захищає сім’ю, це є Церква. Нажаль,  що все ж таки в школах, де би дійсно мав викладатися здоровий погляд на родину, зараз починають, в нас на Україні, вводити уроки гендеру, що є  дуже згубним для свідомості наших дітей. Тому ми мусимо говорити дітям правду: про людину, про сім’ю. Інакше, просто буде катастрофа, розмір якої  ми не в змозі передбачити. Вже були спроби відійти від Бога, від його заповідей, були моделі суспільства без Бога: і расизм, і нацизм, і комунізм,  фашизм і таке подібне… До чого це привело? Це привело до масового знищення десятків мільйонів людей.

  Ще одина спроба  відійти від Бога, бути щасливим без Бога,- це є «вільна любов», гендер. Засоби масової інформації поширюють ці новітні ідеології, які знову штовхають людину на шукання щастя без Творця, ігноруючи Його заповіді. Знову ж таки, це може привести до дуже катастрофічних наслідків, до жертв мільйонів людей. Яким способом, не знаю, але маємо досвід попередніх століть, і бачимо до чого приводить відступ людини від Бога. Тільки до трагедії, до ще більшого нещастя. Чим дальший цей відхід від Бога, тим страшніші можуть бути трагедії. І тому  збереження сім’ї- це є обов’язок кожної людини, яка здорово мислить,  і в першу чергу - кожного християнина.
 
 -А взагалі, на даний час, чи є співпраця державної  влади і церкви на рахунок сім’ї?

-Скажімо так:  і  влада, і Церква розуміють ці проблеми, що треба щось робити для того, щоб сім’ю зберегти. Бо, інакше, якщо буде розвал сім’ї, тоді буде також криза  і в церкві, хаос і в державі, і в суспільстві. Тобто, не буде на кого покластися. Отже державна влада і Церква це розуміють: треба сім’ю зберегти. Як це робити? В цьому питанні є  розбіжності, але поки що, в основному є розуміння. Християнські  цінності, дані людині Творцем,на яких виникла європейська цивілізація потрібно  вливати в свідомість наших дітей. І це треба робити в школах. Бо церква охоплює лише невеличкий відсоток дітей, які приходять до Церкви, дітей, які чують уроки катехизації,  що  проводять священики. А школа охоплює всіх дітей, які є в суспільстві. І тому, саме школа може дійти до кожної дитини. Є  дуже важливим, які програми пропонуються зараз в наших школах. Я говорив, що є  тривожні сигнали, що пробують вводити  поняття гендеру в наших навчальних програмах. Ще раз кажу, це є річ дуже негативна. Але, центральна влада, як і місцева, йде на певні кроки  співпраці з Церквою.Тобто, ми маємо ще ,в якійсь мірі, змогу доносити до дітей уроки християнської етики, через співбесіди з дітьми, з молоддю,   з старшокласниками,  подавати  їм правду про людину, правду про родину, правду, що  є добро, і правду, що є зло. Навіть ці поняття, на жаль, також розмиваються в світі. Зло вже є відносним злом, добро є відносним добром. У кожного є своє бачення, що таке добро, а що таке зло. Це також  є ідеологія релятивізму: все відносне. На заході  вже є таке поняття, як агресивний лібералізм, який змушує  вважати добро злом, а зло- добром. Є вічні цінності, які людям дав Творець. І він розмежував добро від зла. І, тому ми сьогодні хочемо дітям не лише нагадати,  а дати їм можливість альтернативи,  вибирати між тим, що пропонує світ, зіпсований гріхом, і тим, що дійсно пропонує Бог через Церкву. Щоб наші діти знали правду, що таке  добро, а що таке є зло. І що таке  є дійсно справжня сім’я, що таке справжня любов, що таке   бути справжньою людиною.

Щодо співпраці… Ми очікували більш ширшої співпраці в тому, щоб усунути  з програм   уроки аморальності, гендеру, чи де дітей вчать інтимного  співжиття,  як можна грішити гріхом розпусти без наслідків відповідальності за народження дітей.  Це  в школах якраз цього вчать, іншими словами-  вчать розпусти. Я би ці речі зі школи усунув. Також потрібно давати  дітям здорове виховання, здоровий погляд на родину, на  сім’ю, на справжню мораль, не мораль відносну, яку пропонує світ, яка змінюється зіпсутими  людськими пристрастями, але на мораль вічну, яку дав Творець. Є в нас уроки християнської етики в школах, на Заході України, але, на жаль, вони потрохи усуваються  на маргінез навчальної програми. Хотілося б, щоб в наших школах була  сформована шкільна програма на основах вічних Божих цінностей, на основі християнської моралі, яка дітей не калічить, а вчить їх бути справжніми людьми,  які будуть готові потім створити нормальні сім’ї, будуть корисними для держави, для суспільства і будуть продовжувати рід людський. Важливо,щоби в шкільних програмах були введені принципи християнської моралі. Це принципи, на яких можна будувати нормальне особисте життя, сімейне життя, і життя держави, і суспільства. Є деякі  форми співпраці в нас на місцях. На прохання батьків, наші волонтери приходять на уроки і викладають, чи проводять такі співбесіди з дітьми, чи проводять вчителі уроки християнської етики, які до того підготовлені відповідним чином. Отже,  якась співпраця ведеться реально на  місцях. Але, я вважаю, що цього замало. Це є крапля в морі. Повинні бути введені  якісь  критерії оцінки моральності тих предметів, які в школі подаються нашим дітям. Щоб  ті предмети, які мають елементи аморальності, які штовхають до аморального життя, були  усунуті з наших шкіл.
 
 -Владико, ми знаємо, що в греко-католицькій церкві є вже порадні для сімей, у яких, якраз, і вирішуються проблеми сім’ї, часом їхні конфлікти розв’язуються. Там працюють духовні особи, також психологи. Як Ви бачите, на майбутнє, чи можуть ці порадні працювати із світськими установами, коли  сім’я приходить у світську установу і каже, що ми хочемо розлучитися, щоб тоді світська установа апелювала до церкви і  разом допомогли тій  сім’ї пережити трудні моменти їхнього подружнього життя і не допустити до розлучення?

-Так, це є дуже гарна ідея. Вже створюються такі порадні в нас в єпархіях, але, на жаль, це не масове явище. Було б дуже добре, щоб   на рівні  держави, коли сім’я вже розлучається, дати їм ще один шанс, щоб ту сім’ю зберегти.  Щоб перед тим, як розірвати той зв'язок, цивільний зв'язок, ця сім’я ще би прийшла в нашу  порадню, де б  з ними працював  священик і психолог, і подружжя, яке живе нормальним  щасливим життям, і  також мало певні кризи, і  перейшло їх, і має досвід, як кризи переходити. Дуже доброю профілактикою для збереження родини можуть бути реколеції для родин, які вже проводяться в наших. Якби   держава підтримала цей почин церкви, це дало би дуже добрий ефект. Бо церква обмежена в своїх засобах матеріальних, не має приміщень. Якби робилося це з державою,  то був би дуже солідний, поважний, позитивний ефект для того, щоб наші сім’ї зберегти.  До речі, на Заході,  наприклад, в Польщі, є такі семінари для сімей , які вже розлучилися, або вже на грані розвалу. Вони їх збирають в певних місцях, в монастирях на 4-5 днів, не менше, разом моляться, проводять бесіди, реколекції. І, більшість з тих сімей, які приїхали на реколеції,  були розсварені,  знову беруться за руки, разом моляться, плачуть один з одним, і дальше та сім’я існує, і дальше вона живе, як нормальна сім’я. Отже, можна це робити, і треба це робити. Тільки, я вважаю, ми на початках такого процесу співпраці церкви і держави.
 
-Владико, чи були у Вашій, вже не малій душпастирській практиці, випадки, що все ж таки  вдалося врятувати сім’ю, зберегти шлюб, і сьогодні ця сім’я проживає щасливо? 

-Так були, були, і не раз. Починаючи від років 90-х, і зараз також, ці факти є. Були такі випадки, що сім’ї вже не було: вона жила з одним, він жив з іншою, діти так: були то з мамою, то з батьком, або біля мами ,як правило. Сім’ї  вже не було, були дві інші спільноти, які називалися сім’ями, які не мали шлюбів. І це тривало певний час, аж доки  хтось з подругів, чоловік чи жінка, починали думати, що все ж таки це не нормально, і під впливом церкви, тільки церкви, бо хотіли  іти до сповіді, а їм кажуть, що не можеш йти, бо ти живеш на віру, тоді  щось роби, а сім’ї вже немає, вона розпалася, в кожного своя сім’я. І тоді ставилося таке питання тій людині: »Ти хочеш, щоб та сім’я, яка була, вернулася знову, хоча це по- людськи нереально,  неможливо? Але для Бога все можливо. Якщо ти хочеш- бери і молися за це разом з дітьми ,  щоб  сім’я повернулася назад, щоб батько вернувся до дітей, чи мати до дітей». Якщо людина захотіла цього повернення, то  тоді бралися за роботу, за молитву, разом з дітьми, і як правило , ставалися такі чуда,  моральні чуда, тобто батько, чи мати поверталися назад. І зараз, я  знаю таких людей, які вже були розлучені не церковним судом,  були розлучені державою, і вже сім’ї не було, як такої, але хтось один молився  до Бога, молився… І зараз сім’ї є. Не кажу, що в них немає проблем зараз, також є проблеми, але вони знають, як їх вирішувати, і це нормальні християнські сім’ї. Я  бачив такі сім’ї, які знову єдналися, але   тільки на основі віри в Бога. Без віри, без Церкви я не знаю, чи можливе таке повернення назад до сім’ї. Я такого випадку не зустрічав , можливо такї випадки і є, але я такого не знаю. Такі випадки, які я знаю, це тільки через віру в Бога, через Церкву. Ті сім’ї , які вже розвалилися, знову зійшлися і мають нормальне життя сімейне”.
 
- Ви народилися і були виховані в християнській сім’ї. Які цінності були найважливіші  для  Ваших батьків, наприклад щодо виховання дітей, чи у їхніх взаємостосунках? 

-Так, мені  пощастило.  Я був народжений і виховувався в  нормальній, християнській сім’ї. Хоча, це було підпілля, про Бога не можна було говорити на людях,  але в сім’ї нашій говорилося. Я з дитинства мав певні пріоритети: перше був Бог, віра в Бога, любов до Батьківщини, до України, повага до батьків, це був в нас в сім’ї закон. Порядність, чесність - це були речі, які  змалечку самозрозумілі і  були вкладені  в мою душу, і я за це батькам дякую. І,звичайно, приклад батьків. Я бачив, як вони моляться, це для мене було більше, ніж слова заохочень, переконань. Я бачив, як вони сповідаються перед священиком, який до нас приходив раз на півроку:  на Різдво і на Пасху. Хоча, це все було заборонено, держава все це переслідувала. Але я бачив, що є щось більше ніж страх перед втратою роботи, чи, навіть, власним життям. Це є віра в Бога, це є церква. Це  приклади, на яких я виховувався, і це для мене було самозрозумілим. Я вважаю, якщо не буде власного прикладу батьків дітям, то що б вони  не говорили, успіху   не буде. Мусить бути власний приклад, мусить бути навчання словом і виховання власним прикладом. І це буде нормальне виховання.
 
-І на закінчення, як духовний архипастир і голова синодального Комітету подружжя і сім’ї синоду єпископів УГКЦ, що  Ви хотіли б   побажати  сучасній  сім’ї?

 -Найперше - це мати віру в Бога.  Мати живу віру. Бо без віри в Бога  все решта, що ми тут говорили, сенсу ніякого не має,  бо неможливо мати нормальне життя особисте і подружнє без Бога. Це, в принципі, є неможливим. Тим більше, зараз, в теперішній час, коли світ має стільки перешкод, для того, щоб сім’я, як така, була нормальна. Бути людьми воцерковленими. Віра зростає тільки в Церкві. Тобто Сповідь, Причастя,  має бути регулярним, не менш ніж раз на місяць. Такі практичні поради. І надзвичайно вважливою для кожної сім’ї  є спільна молитва. Якщо сім’я молиться щодня разом, та сім’я є нерозривна, ніщо і ніхто її не розірве. Ну, і сім’я мусить стати маленькою церквою,  і діти мусять виховуватися в дусі християнському. Це є перше за все. Вони мусять бачити, чути не тільки слово про Бога, але бачити позитивний приклад батьків, що дійсно їхні батьки є віруючі люди. Тобто, сім’я має бути невеличкою церквою,  має бути відбитком, іконою Пресвятої Трійці. Це є глибоке богослв’я, але воно має практичний для кожного з нас сенс, бо Бог нас створив на  Свій образ і  Свою подобу. Кожен з нас є особою, так як Бог, і кожна наша спільнота має бути такою, якою є спільність трьох Божих осіб. Три Божі особи настільки в собі з’єднанні зв’язком любові, що творять одне ціле, одного Бога.. І тому відбитоком Пресвятої Трійці має бути наша сім’я, родина, в першу чергу. Як і кожна спільнота людська, але перш за все родина, бо це є найближчий зв'язок між людьми. Отож бажаю не боятися викликів життя, бо життя неможливе без проблем, рано чи пізно в кожній сім’ї, без винятку, якісь проблеми більші, менші  будуть. Якщо немає, то будуть. Я не пророк, і не хочу бути пророком, але таке життя є. Це є річ неминуча. І тому не треба цього боятися. З молитвою, з вірою в Бога і з бажанням поступитися своїм «я», своєю думкою, треба виклики, які життя буде допускати, приймати: не боятися, тримати удар і завжди пам’ятати, які би не були кризи, які би не були труднощі в родині, все ж таки, не переривати спільну молитву, разом молитися, одні за одних молитися. І, якщо не стає розуму, чи сили вирішити проблеми самим в родині, то є для того духівник, священик, є Церква. Вони завжди підтримають і скажуть, як в правильний спосіб зберегти сім’ю. Немає таких проблем, немає, не було, і не буде,  які би вистояли проти щирої молитви, не має, тим більше, як в  родинному житті, так і в житті особистому, немає. Бо, якщо Бог сім’ю поблагословив, Він і є  гарантом тої сім’ї, її існування. Оцього бажаю: всім бути з Богом, завжди  і у всіх випадках свого життя.

-Дякуємо, Владико, зацікаву розмову,заВаші батьківські  і мудрі поради, дякуємо за Ваш приклад служіння для нас усіх у Бучацькій єпархії.

Розмову вела
с.Марія Кузь ЗСПР



Джерела: http://www.buchacheparchy.org.ua

Воїни Христа Царя