ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ!

понеділок, 31 грудня 2012 р.

31.12.2012р. Б. / В Хорватії продовжується боротьба проти ліберальних нововведень в школи

Як ми вже повідомляли, в Хорватії розгорілася суспільна суперечка стосовно нових модулів предмету «Медичне виховання», які накинуті хорватським школам. Проти цих надзвичайно ліберальних модулів широко протестує Католицька Церква та чисельні батьківські організації країни.
 
Хорватська тележурналістка Кароліна Відовіч Крішто, головний редактор передачі «Slike Hrvatske» на Хорватському  телебаченні (HTV),  в останній передачі 2012 року дала можливість противникам накидання нових модулів висловити своє бачення проблеми. Зокрема, вона зачитала частини листів-протестів, а під час передачі були показані уривки з документального фільму «Синдром Кінсі» (The Kinsey Syndrome), який розповідає про псевдонаукову діяльність американського зоолога Альфреда Кінсі, батька сексуальної революції.
 
Хорватське телебачення (HTV) гостро зреагувало на передачу - офіційно було повідомлено, що проти пані Кароліни Відовіч Крішто будуть прийнятті найсуворіші міри. Очевидно, пані Кароліну Відовіч Крішто буде звільнено з роботи.

За матеріалами www.vecernji.hr

Джерело:   Воїни Христа Царя

неділю, 30 грудня 2012 р.

30.12.2012р. Б. / Комп`ютер в обмін на зброю


 Церква в Мексиці долучається до акції уряду - роззброїти цивільне населення.
 
Акція проходить в Ізтапалапа, одному з найнебезпечніших районів Мехіко. В обмін на  гвинтівки, пістолети, гранати, які можна здати в відповідних місцях, люди можуть отримати комп'ютери, велосипеди, їжу або гроші. Акція, що почалася в переддень Різдва, буде тривати до нового року.
 
Ініціатива, яку здійснюють спільно з місцевою владою церква і армія, зародилась випадковою смертю 10-річного хлопчика, який загинув від випадкової кулі, вистріляної в повітря 2 листопада. Додатковим стимулом для обміну зброї на менш небезпечні об'єкти є також традиція різдвяних подарунків. "Я приїхав сюди, тому що я хочу дати своїм дітям подарунки з нагоди свята Трьох Царів, і крім того,коли не має зброї в будинку, я почуваюся спокійніше", - сказав один з учасників акції. Протягом декількох днів мешканці Ізтапалапу склали 220 одиниць зброї, в тому числі пам'яткові, історичні, старовинні знаряддя зброї.

За матеріалами http://info.wiara.p

Воїни Христа Царя

суботу, 29 грудня 2012 р.

29.12.2012р. Б. / Cкеля 20. Різдво (video)


- Події за грудень 2012

- Різдвяні вітання арх. Мокшицького


- "Щедрик" Леонтовича







Джерело:   Воїни Христа Царя

29.12.2012р. Б. / Cкеля 20. Різдво (video)


- Події за грудень 2012

- Різдвяні вітання арх. Мокшицького


- "Щедрик" Леонтовича










Джерело:   Воїни Христа Царя

29.12.2012р. Б. / Всесвітні дні молоді: режисери зможуть показати свої християнські фільми


 Режисери, які знімають християнські фільми, мають можливість показати свої твори під час Фестивалю молоді - культурної частини Всесвітніх днів молоді, які пройдуть 23-28 липня в бразильському Ріо-де-Жанейро.
 
Для участі у фестивалі необхідно зареєструватися до 8 квітня 2013р., відправивши e-mail на адресу cinema@rio2013.com. У фестивалі можуть брати участь фільми з християнським змістом, тривалістю від 30 хвилин до 3 годин. Відповідальний за культурну програму Всесвітніх днів молоді Густава Рибейра підкреслив, що фільми повинні відповідати контексту молодіжного форуму чи католицькій ідентичності. Стрічки демонструватимуться на оригінальних мовах з субтитрами, які повинні приготувати їх автори.

За матеріалами: http://be.radiovaticana.va

Джерело:   Воїни Христа Царя

пʼятницю, 28 грудня 2012 р.

28.12.2012р. Б. / У Кам`янці-Подільському збудували 26-метровий вертеп



Парафія Пресвятого Серця Ісуса Христа у Кам’янці-Подільському завжди відзначалася незвичним вертепом. Щороку він розміщується у дворі храму і приваблює не тільки парафіян, а й інших людей, які приходять повз. 

Окрім головних героїв вертепу – новонародженого Ісуса, Марії та Йосифа, декорації містять і сцени з трьома царями, які йдуть скласти дари новому царю, з пастушками, які поспішають привітати новонародженого… Окрім цього автор ідеї – настоятель парафії отець Юрій Молевський додав до біблійних героїв ще й казкових персонажів – лисичок, осликів, кабанів, зайчиків та інших лісових звірів. Усе це дуже подобається найменшим прихожанам. 

«Моя трирічна донечка оченят відвести не може від вертепу. Її усе тут цікавить. Найбільше її приваблюють янголята, які крутяться над Ісусиком», - розповіла парафіянка Катерина. 

Неабияку цікавість до вертепу проявляють й кам’янчани інших конфесій. «От як сюди не прийти і не роздивитися цю красу. Я щорічно сюди приходжу. Адже знаю, що біля храму стоїть чудова шопка. Мій онук теж обожнюю роздивлятися усі фігурки, які рухаються, крутяться та блищать», - каже кам’янчанка Людмила Шамрай. 


Настоятель храму отець Юрій розповів, що незабаром до вертепу буде організована процесія трьох царів. «Вона відбудеться 6 січня о 11:00. Усі віруючі християни можуть прийти до кафедрального храму святого Петра та Павла (Старе Місто) та пройти вулицями Кам’янця аж до храму Пресвятого Серця Ісуса Христа (Нігинське шосе) прославляючи Бога колядками та засвідчуючи свою віру», - каже отець Юрій. Кульмінація процесії відбудеться біля вертепу, де усі віруючі зможуть скласти дар новонародженому Богу. 

 

Джерело:   КРЕДО

28.12.2012р. Б. / Skype-конференцію на тему проблем сім’ї провели на Тернопільщині



Про подружню невірність, насильства, аборти, сурогатне материнство та одностатеві союзи говорили 26 грудня на Skype-конференції «Проблеми та загрози сучасної сім’ї», яку провели у Скалі-Подільській (Тернопільщина) місцеві освітяни та представники Церкви. 

Обговорення відбулось між вчителями й старшокласниками загальноосвітньої школи та адміністратором парафії УГКЦ о.Василем Германюком. 

Учасники конференції обговорювали проблемні ситуації, а у підсумках священик висловлював думку Церкви щодо спроб вирішення актуальних проблем, яким була присвячена конференція.
 
У зроблених загальних висновках, користуючись напрацюваннями УГКЦ, о Василь вказав на те, що потрібно послуговуватись нашим власним сумлінням, Божим Законом і думкою Церкви. Тоді не підпадемо в стан, який, будучи створеним через гріх, руйнуватиме сім’ї, вбиватиме дітей ще в лоні матері, нищитиме стереотипи нормальної християнської сім’ї і вводитиме людей в депресії та суїцид. 

 

Джерело:   КРЕДО

четвер, 27 грудня 2012 р.

27.12.2012р. Б. / Біометричні паспорти: більше питань, ніж відповідей


Мені видається, що останнім часом в Україні приймають багато законів, які людям просто "накидають згори", не пояснюючи нічого. Поки залишається незрозумілим, яку користь від біометричного паспорта отримає його власник, які ризики такого нововведення, чи існує механізм захисту даних, як держава буде боротися із потенційними ризиками та зловживаннями. Станом на сьогодні є більше знаків запитань, ніж відповідей. Люди сумніваються, бо не знають, навіщо їм це.
 
Автори та прибічники закону "Про єдиний державний демографічний реєстр" кажуть, що це ще один крок з боку України назустріч Європі. Однак, як стверджують представники Європарламенту, ЄС не вимагає від нас біометричних паспортів. Імовірно, для руху у проєвропейському напрямі логічніше було б думати про переосмислення цінностей, дотримання прав та свобод громадян, а не про "чипізацію" населення. Адже у паспорт буде вмонтовано чип із біометричними даними власника: фотографія, підпис і відбитки пальців.
 
З іншого боку, варто пам’ятати: усе нове нас лякає. Коли вводили ідентифікаційні коди, люди теж не розуміли, до чого це призведе. Апокаліптичні настрої частини населення і чутки про тотальну "чипізацію" та зв'язок із пророцтвами, зокрема Книгою Одкровення, на мою думку, дещо перебільшені.  Ні ідентифікаційні коди, ні біометричні паспорти не є загрозою для людства.
 
Зрозуміло, що люди мають страх і часто він є виправданий, власне, через брак інформації. Наприклад, закон "Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині" – в українському суспільстві не вироблена культура донорства органів, більшість людей не розуміє, яка користь від цього, скільки людей помирає в очікуванні органів, як можна стати потенційним донором тощо. Однак наші творці законів навіть не намагаються пояснити таких простих речей.
 
Питання, чи у суспільстві, де панує недовіра до інституцій та системи загалом, на часі такі нововведення? Якщо я не хочу довіряти цій системі, де можна потрапити під приціл за будь-що, то, відповідно, і не хочу збільшувати можливості цієї системи контролювати мене. Є велика спокуса використати дані біометричного паспорта проти людини. Схоже відбувається зараз у сфері технологій штучного запліднення: ті, хто працює у лабораторіях, мають спокусу почати творити іншу дитину за своїм уподобанням. І якщо одного дня у когось закрадеться думка зламати цю систему і сказати, що я можу контролювати кожну людину, то що тут такого?
 
На жаль, у суспільстві так і не відбулась публічна дискусія із залученням експертів та авторів закону з приводу введення біометричних паспортів. Бракує коментарів фахівців, які б могли пояснити дію закону; поки що не уніфіковано, яка ж інформація зберігатиметься у паспортах, панує каламбур інформації в інтернеті, багато речей не договорюють. Держава мала б зробити все, щоб зменшити цей потенційний негатив.
 
Християни сьогодні мають бути второпними. Врешті-решт, кожна людина є свобідною, вона може або погодитися, або відмовитися від такого паспорта. На разі можу дати таку пораду: допоки у вас є сумніви і непевність, що за тим стоїть, не варто поспішати і виробляти собі новий документ. Однак, якщо ж побачите, що від цього паспорта є користь, він безпечний і полегшує ваше життя, – будьте готові його прийняти.
 
о.Ігор Бойко, доктор морального богослов'я, керівник Школи біоетики УКУ, маґіст Колегіуму УКУ. Живе у Львові

Джерела: http://tvi.ua

Воїни Христа Царя

середу, 26 грудня 2012 р.

26.12.2012р. Б. / Католики Севастополя змушені були святкувати Різдво на вулиці



 
Вже вкотре католики Севастополя вимушені святкувати найбільші християнські урочистості на вулиці – під стінами храму, який міська влада їм досі не повернула. У Святвечір, 24 грудня, мерзли на вулиці не лише кримські католики, а й іноземці.
 
В черговий раз міська громада РКЦ вимушена святкувати Різдво просто неба, а не в приміщенні. Через байдужість, а нерідко і вороже ставлення міських чиновників та багатьох депутатів, питання з поверненням споруди релігійній громаді затягується більше десятиліття. Однак громада продовжує діяльність, на великі свята богослужіння переносяться на вулицю, біля будівлі костелу. 

Цьогоріч у Месі взяв участь і настоятель греко-католицької громади міста о. Микола Квич. За його словами, дві Церкви-сестри мають дружні стосунки: «Те, що ми є різних традицій, це не говорить про те, що ми є чужими. А розділити свято зі своїми братами надзвичайно приємно. І це є для християн тільки плюс, що ми можемо додати один одному приємності. І ті умови, в яких вони знаходяться, – це те мале, що ми можемо зробити, аби їх підтримати». 

Священик Севастопольської католицької громади св. Климента отець Ян зазначив, що «це свято об'єднання Бога з людино. Це день об'єднання розділених сімей, адже в цей день ми просимо вибачення, прагнемо, щоб було менше зла і більше добра». 

Серед парафіян колоритними постатями стали п’ятдесят курсантів Академії ВМС ім. П.Нахімова з Екваторіальної Гвінеї. З літа цього року вони проходять навчання в Україні для того, що б через кілька років поповнити ряди офіцерського корпусу ВМФ своєї країни. Їх було спеціально запрошено на Богослужіння. Більшість населення Екваторіальної Гвінеї католики, отже африканські курсанти на Різдво вирішили приєднатись до своїх севастопольських братів у хресті. 

Під час Меси Севастопольські пластуни передали віруючим Вифлеємський вогонь миру і добра. За багаторічною традицією його запалюють в Палестині та літаком переправляють до Відня. Звідти він за допомогою скаутів мандрує Європою. У Севастополь з року в рік його привозять пластуни напередодні Різдва. 

Довідка:

Храм Священномученика Климента Римського побудовано в 1911 році на кошти севастопольських католиків. У 1936 році настоятель храму священик Матвій Гудайтіс був розстріляний, а церква закрита. У 1941-1942 роках святиня постраждала від бомбардувань, проте близько 80% будівлі уціліло. У 1958 році за проектом архітектора Брауде храм був перебудований під кінотеатр. Католицька громада Севастополя протягом багатьох років безуспішно намагається повернути будівлю храму. 


За матеріалами: РІСУ

Джерело:     КРЕДО

вівторок, 25 грудня 2012 р.

25.12.2012р. Б. / Блаженніший Любомир (Гузар): «Кiнець свiту колись буде. I це не є фантазiя, i кожен є вiдповiдальним»


«Кожний з нас одержав дар життя, таланти, покликання. I бути собою — то значить максимально використати цi дари»
 
— Блаженнiший, а що для вас означає бути українцем, бути вiльною людиною?
 
— От я живу, i мав я батька, i мав я матiр... Я їх не вибирав, але через них я народився. А мене завжди вчили, що треба шанувати тих, через кого ти отримав дар життя. Але це поняття не обмежується тiльки батьками. Є щось бiльше — Батькiвщина. Цiле суспiльство, в якому я народився. Отже для мене бути українцем — це перш за все бути собою. Є у нас така гарна пiсня: «Все на свiтi можна вибирати, сину. Вибрати не можна тiльки Батькiвщину...» Буває таке, що люди стидаються своїх батькiв або з рiзних причин залишають їх. Що ми про це думаємо? Це негарно. Так само i з Батькiвщиною. Я тут народився i в середовищi таких, як я, почуваюся найлiпше. Iнша справа, як свою приналежнiсть виявляти. Так само, як я намагаюсь шанувати своїх батькiв, служити їм, допомагати, — так само я стараюся i хочу бути добрим членом тої великої родини. Це для мене природно, хоча 46 рокiв життя я провiв поза межами України. Але вiд того я не переставав бути українцем, не переставав бути собою. А бути собою — це i значить бути вiльним.

Кожний з нас одержав дар життя, таланти, покликання. I бути собою — то значить максимально використати цi дари так, аби не примушувати себе до чогось, тобто робити те, що вважаємо справжнiм добром. Бо бути вiльним — це не значить мати можливiсть робити що хочеш. Ми не маємо права робити зло, лихо. Ми можемо помилятися, ми можемо кривдити, ми можемо завдавати болю iншим людям, але ми не маємо на це права. Ми маємо право робити добро. Помилок не уникнути, бо така є природа свободи. Але головне — це можливiсть максимально використати всi Божi дари, а також допомогти другим людям. Це i є свобода.
 
— А яким є ваш дар?

— Менi досить легко промовляти. Це Бог дав менi такий дар, що я можу промовляти в такий простий спосiб, що людям легко мене зрозумiти. Пам’ятаю, як ще молодим священиком я проповiдував на вулицях одного курортного мiстечка. Там я навчився кiльком корисним речам. Насамперед — говорити виразно, бо iнакше люди не зрозуміли б. А ще, коли я проповiдую, то проваджу свою думку від початку до кiнця. Витримую, так би мовити, одну лiнiю. Це — дар Божий. I завдячуючи тим обставинам i тим дарам менi досить легко промовляти. Я навiть люблю проповiдувати. Але часом думаю про те, що, мабуть, не всi дари використав. Безумовно, я розумiю, що немає людини, котра може сказати: «Я осягнув все i не можу бути бiльш досконалим»... Та, напевно, я міг би зробити ще бiльше, бо в життi, зiзнаюся, змарнував багато часу. I менi з цього прикро...
 
— Свою першу проповiдь пам’ятаєте? Не страшно було до людей виходити?

— Це відбулося в Америцi. Я був вже висвячений i приїхав до парохiї в Нью-Йорку, аби отримати призначення. Так трапилося, що один з мiсцевих священикiв послизнувся i впав на сходах. Його мусили взяти до лiкарнi. Єпископ потелефонував менi: «Прошу в недiлю пiти i там служити». Пам’ятаю, моя перша провiдь була про Iсуса Христа, який йшов по водi. Це образ того, що ми не повиннi боятися. Нам може здаватися, що навкруги все валиться, але ми в Божих руках i немає потреби боятися. Я привiв такий образ: Iсус Христос iде по водi, а апостол Петро побачив це i каже: «Господи, я також хочу йти по водi». «Ходи», — вiдповiдає той. Петро вийшов з човна i почав йти, але, побачивши навкруги величезні хвилi, настрашився й почав тонути. Тодi Iсус Христос взяв його за руку та спитав: «Ну i чого ж ти засумнiвався?» Пам’ятаю, що насамкiнець я сказав: «Ми йдемо через життя як по розбурханому морю».
 
— Це майже про нас теперiшнiх...

— Розбурхання є всюди, воно не є виключно українською проблемою. Але навiть посеред того найбiльшого розбурханого моря ми чуємо слова Iсуса Христа про те, що вiн з нами i не треба тривожитися. Мiж iншим, непогана в Нью-Йорку промова була (смiється). Я її не один раз повторював.
 
«Влада, як i грошi, це наркотик. I навiть гiрше»

— Кардинале, одна з книг, яку ви записали, має назву «Суспiльство i влада». Чи не здається вам, що наше суспiльство i наша влада живуть зовсiм у рiзних, так би мовити паралельних, свiтах?
 
— Якщо ви говорите про Україну, то це дуже влучно сказано. То є два iншi свiти. Провладнi люди здебiльшого походять з Донеччини. Їх часто специфiчно наставляють в рiзних частинах України, але деякi їхнi дiяння я, чесно кажучи, не розумiю. Сам я на Донеччинi не жив, хоч i вiдвiдував її кiлька разiв. Але те, що я чую вiд людей, котрi там народилися чи жили, мене помаленьку просвiчує. Я на примiтивному рiвнi починаю розумiти, що i до чого. Тi люди з влади дiють тими способами i на пiдставi тих звичаїв, того ладу, що грунтується на дуже суворiй дисциплiнi. Може, це вiд браку свободи духа? Варто було би зрозумiти, чому так є.
 
Мiж українцями, котрi живуть у рiзних частинах держави, є значна рiзниця щодо пiдходу до суспiльного життя. I тому мiж ними дуже часто немає справжнього порозумiння. У чому ця рiзниця? Менi важко сказати. Тут треба трохи бути й iсториком, i соцiологом, i психологом, щоб дати вiдповiдь. Але люди за цим спостерiгають i говорять про це. Тож так воно i є.
 
На Донбасi є великi шахти, металургiйна та хiмiчна iндустрiя. Отже там iде певне накопичення грошей. У США була подiбна ситуацiя. Америка мала своїх так званих олiгархiв. Я їх називаю скоробогатими. Бо вони не є справжнi олiгархи, просто збагатилися дуже швидко i дiють тiльки так, аби мати грошей ще бiльше. I то саме було в Америцi, i то саме є в нас. Я не вiдчув, скажiмо, мiж людьми Iвано-Франкiвщини, чи Волинi, чи навiть Київщини такої, знаєте, жадоби до грошей. Люди хочуть мати достатньо, щоб могти добре жити. Але ж не так, щоб мати владу i за всяку цiну збагатитися. А це така влада сьогоднi.
 
— Свого часу перший президент Українi Леонiд Кравчук сказав, що влада — це наркотик, вiд якого важко вiдмовитися. Я читала, що коли ви йшли з поста предстоятеля церкви, то сказали: «Приходить час спокiйно передати владу комусь iншому, не зациклюватися на власнiй особi: немовби я i нiхто iнший». А на державнiй службi часто спостерiгаємо таке: лише я — i бiльше нiхто...
 
— Влада так само, як i гроші, справжнiй наркотик. I навiть гiрше. Є така давньоримська фраза: «Влада корумпує, а абсолютна влада корумпує абсолютно». Знаєте, є люди, якi прагнуть грошей i грають на скачках, чи у карти. Таким людям здається, що вони обов’язково стануть багатими, але найчастiше вони все втрачають. Така ж сама i влада. Тi, хто її отримують, зазвичай вважають, що влада дає їм можливiсть нiби направляти свiт, людей, робити їх кращими. А насправдi вони хочуть, аби люди були такими, якими їх хочуть мати владоможцi. В цьому i полягає трагедiя так званого владолюбства.
 
— Пiд час останнiх виборiв була популярна фраза: «Якщо Верховнiй Радi не подобається український народ, вона може зiбратися i вибрати собi новий». Чи не здається вам, що ми, українці, стали занадто заполiтизованими?
 
— Я не вважаю, що наше суспiльство полiтизоване. Корумповане — так! На жаль, корупцiя, хабарництво охопили наше суспiльство, ми це бачимо в рiзнi способи. I той, хто трошки застановляється, той бачить, що немає виходу. Якщо люди хочуть бути скорумпованими, прагнуть грошей, то ми будемо скорумпованими. А, на жаль, схоже, що дуже багато людей хочуть якомога більше грошей. Чим більше — тим краще. З іншого боку, тому що корупцiя так поширена, вона стала способом життя у нас. Але це не є полiтика. Я би сказав, що наш народ замало полiтично вироблений. Замало справжньої полiтики як служiння, як засобу, щоби людям дати те, що їм потрiбне. А у нас полiтика є засобом для збагачення. У нас немає культури полiтики, полiтичної культури, а лише є хабарництво, нагромаджування статкiв. Ми це дуже добре побачили на виборах. I, мабуть, воно так i буде далі, бо особисто я не бачу справжнього бажання щось змiнювати.
 
Я би сказав таку рiч: ми є замало сполiтизованi. Якщо би наша влада, всi гiлки влади були справдi сполiтизованими, були полiтично виробленими i мали культуру, — вони би зовсім iнакше виглядали. А цi люди та Верховна Рада не думають про майбутнiсть, хiба що про свою власну. Немає навiть поняття полiтики — у нас є тiльки поняття, як стати ще багатшим. От то є наша фiлософiя. Такої полiтики нам не треба...
 
«В кожному суспiльствi має бути клас, який задає тон у розумiннi цiнностей»
 
— Саме це ви хотiли сказати суспiльству, коли приєднувалися до iнiцiативної групи «1 грудня»? Чи не сприймуть наше суспiльство чи влада вашi настанови, як дорослi дiти — поради батькiв: все правильно, але ми все робитимемо по-своєму?
 
— Нас, членів ініціативної групи, є кiлька десяткiв, i ми не маємо амбiцiй володiти другими людьми, наказувати їм, що треба робити i як поводитися. Ми, група «1 грудня», — старшi громадяни з певним життєвим досвідом, якi не шукають для себе анi влади, анi грошей, анi становища, анi слави. Нам того не потрiбно, бо ми бачимо, що то в житті є неважне. Але ми хочемо допомогти іншим людям знайти в життi певнi поняття, цiнностi. Бачите, коли ми тут говоримо про iнтелiгенцiю, треба зрозумiти: що маємо на думцi? Бо в кожному народi завжди є хтось, якийсь клас суспiльства, який задає тон. Буває, примiром, монархія чи там шляхта, чи князi, графи... Може бути iнша ситуацiя, як, скажiмо, у Венеції, де тими, хто задає тон, є олiгархи. Люди, якi не тiльки багатi, але вмiють бути багатими та вмiють цим багатством користатися на своє i на загальне добро.
 
Хто сьогоднi в Українi має задавати тон? I тон до чого? Хто підкаже, що в життi є вартiсне. Грошi? Влада? Може, для декого, для багатьох людей i так. Тiльки я, читаючи Святе Письмо, маю iншi гарнi приклади. Скiльки з того багатства ти вiзьмеш з собою, нащо тобi це все наостанок? Тон потрібно задавати до розумiння цiнностей.
 
Завдання нашої ініціативної групи — звернути увагу людей на справжнi духовнi цiнностi. Ми нiчого не хочемо наказувати людям — казати їм, що вони мають робити так, бо iнакше будете їм лихо. Нi. Ми пропонуємо звернути увагу на те, що в життi є цiнне. Що робить життя кожної людини поосiбно i всiх людей разом цiнним, приємним, задовiльним. Одним словом, ми не маємо амбiцiй i не чуємося ображеними, якщо люди нас не послухають. Не возьмуть собi до серця — то будуть i далi жити у гонитвi за грiшми чи за владою, чи ще за чимось. Хочеш? Тоді це твій вибір. Тiльки треба пам’ятати, якi вiд цього наслiдки для самої людини i для спiльноти. Особливо якщо маєш якусь відповідальність — чи як полiтик, чи як чиновник, чи як вчитель, чи як економіст тощо. Подумай, чи те, що ти робиш, що ти вибрав, — чи воно для тебе i для других є справдi корисним. Бо кожний з нас є членом громади. Отже, ми бажаємо звернути увагу на певнi цiнностi. Заохотити i тих, хто при владі, i простих громадян. Пам’ятаймо, що всi ми однаковi люди. Пам’ятаймо, що в нашому життi є насправдi цiнне.
 
— Кардинале, зараз у всьому свiтi точиться багато розмов про кiнець свiту, який нібито вiдбудеться 21 грудня. Скажiть, будь ласка, а скiльки кiнцiв свiту пережили особисто ви?
 
— Це, мабуть, буде вже третiй. Перший був десь у сорокових роках, пiд час Другої світової вiйни, другий — у 2000-му роцi. Бачите, воно є дивне. Iнколи люди створюють таку, скажімо, гарячку, щоб в якийсь спосiб заробити. Одним словом, це є думка, яку можна дуже рiзно використовувати, — про кінець світу. Тепер багато говорять, що він буде 21 грудня. Чи буде в цей день вiн, чи нi, — я про це не думаю i не знаю, чи хтось знає взагалi. Певним є одна рiч: кiнець свiту буде. Коли? Не знаю. Iсус Христос у вiдповiдь на таке питання казав: «Тiльки Отець небесний знає». Тепер однi викуповують продукти, iншi — шукають підземних сховищ. А «підприємливі» роблять все, що можна i не можна, тiльки щоб використати ще останнi дні і більше на цьому заробити. Але менi здається, що не є зле, аби люди нагадали собі: кiнець буде. Це не є фантазiя, i кожен є вiдповiдальним. Ми не повиннi будувати наше життя на страху, але все ж таки мусимо мати почуття вiдповiдальностi. I я гадаю, така думка про кiнець свiту повинна нас змусити замислитися.
 
Знаєте, ранiше, коли мене питали про кiнець свiту, я вiдповiдав бiльш легковажно. Але потiм мiж iншим подумав: чекайте... Колись кiнець свiту буде для кожного з нас... Менi здається, що люди мали б бiльш серйозно, а не так емоцiйно чи безглуздо ставитись до такого питання. I моя думка — що ми повиннi бути значно вiдповiдальнiшi у нашому життi. Не зi страху: ой, мене наб’ють, мене Господь вiдправить до пекла... Не задля самого страху, але задля почуття вiдповiдальностi. Так що думка про кiнець свiту не є така вже й пуста справа. Може, якби ми над тим бiльше застановилися, наша поведiнка була би бiльш вiдповiдальна.

Ірина ГОЛОТЮК, «ФАКТИ»
Фото Сергія Даценко, «ФАКТИ»


Джерело:   Воїни Христа Царя

понеділок, 24 грудня 2012 р.

24.12.2012р. Б. / Новий фільм про Ісуса базується на історичній реконструкції




Увечері 20 грудня в ефірі італійського телеканалу «Rai 3» відбулася прем'єра документального фільму «Ісус з Назарету». Режисер фільму – іспанський кінематографіст Маіте Карпіо поставила перед собою завдання розповісти про «історії життя Ієшуа бен Іосефа» за допомогою докладної історичної реконструкції.
 
У процесі створення стрічки автори зверталися до багатьох історичних джерел, заглиблюючись в етнічні особливості особи Ісуса Христа. Глядачів нового фільму чекає також пізнавальна подорож до Святої Землі – свідка євангельських подій, а також до архівів, які зберігають найдавніші фрагменти рукописів новозавітних текстів. Шлях дослідників пролягає через унікальну бібліотеку бенедиктинського монастиря Монсеррат, в якому знаходиться папірус P64 – найдавніший рукопис Євангелія від св. Матея, Ватиканську Апостольську бібліотеку, яка зберігає знаменитий папірус Бодмера, і єрусалимський Храм Книги музею Ізраїлю, в якому зберігаються Кумранські сувої, знайдені неподалік берегів Мертвого моря. 

Напередодні прем'єри, 18 грудня, відбулася спеціальна прес-конференція, в якій брав участь глава Відділу соціальної комунікації італійського єпископату о. Доменіко Пампа, а також директор Ватиканського радіо о. Федеріко Ломбарді. 


За матеріалами: Католицький Оглядач

Джерело:     КРЕДО

неділю, 23 грудня 2012 р.

23.12.2012р. Б. / Трансляції різдвяних богослужінь на українському телебаченні



З нагоди урочистості Різдва Христового «Перший Національний», «5 канал», ««УТР» «ТБ Галичина» і Телебачення Віковічного Слова «EWTN» у співпраці з Католицьким Медіа-Центром транслюватимуть у прямому ефірі Богослужіння з Ватикану під проводом Святішого Отця Бенедикта XVI.
 
У понеділок, 24 грудня 2012 року, о 23.00 годині за київським часом – урочиста Свята Меса під проводом Святішого Отця Бенедикта XVI (Пастирка). 

У вівторок, 25 грудня,  від 13.00 до 13.45 – Різдвяне привітання й Апостольське благословення «Urbi et Orbi». 

Крім цього, католицький канал «EWTN» додатково транслюватиме урочисту Святу Месу під проводом Святішого Отця Бенедикта XVI в урочистість Пресвятої Богородиці Марії – 1 січня 2013 року, від 10.30  до 12.15 год. 

Сердечно запрошуємо до перегляду та спільної молитви разом із Наступником святого Петра. 


За матеріалами:   Католицький Медіа-Центр

Джерело:   КРЕДО

суботу, 22 грудня 2012 р.

22.12.2012р. Б. / Церква, медіа і кінець світу


 
Кінець світу, який не відбувся став темою обговорення представників Церкви і ЗМІ 21 грудня у Вінниці. Організаторами круглого столу який був проведений у рамках V Всеукраїнської Різдвяної виставки-ярмарку християнської літератури, стали Релігійно-інформаційна служба України, часопис CREDO та Асоціація християнських видавців України.
 
Також під час круглого столу відбулася перша публічна презентація книжки «Церква і медіа: сім кроків до порозуміння», яку нещодавно видала РІСУ. 

Аналітик Марина Довженко представила моніторинг, який вона проводила протягом грудня, щодо висвітлення світськими медіа теми кінця світу. Вона акцентувала на тому, що ЗМІ цікавили насамперед скандальні та цікаві подробиці, до прикладу vip-набори для порятунку, натомість позиція Церкви була висвітлена фрагментарно. ЗМІ частково «почули» думки православних Церков, але позиція католиків і протестантів залишилася непоміченою. 

На думку редактора релігійно-суспільного часопису CREDO о. Миколи Мишовського, ця подія виявилася лакмусовим папірцем, і довела, що іспит кінцем світу не склали ані медіа, ані Церкви. «Медіа не склали іспиту на серйозність і показали, що більше є засобами розваги, аніж інформації. А паніка, що частково зачепила українців, доводить, що Церкви не до кінця виконують свою місію», - пояснив він, додавши, що не існує самого інформаційного приводу, адже сучасні жерці майя спростували 21 грудня 2012 року, як дату ймовірного кінця світу. 

Секретар Вінницького єпархіального управління УПЦ о. Владислав Демченко зазначив, що протягом останніх місяців Церкви «відбивалися» від атак журналістів з питаннями щодо кінця світу, і в єпархії навіть був призначений священик, що відповідав за комунікацію з журналістами на цю тему, хоча спеціально кінець світу як інформаційний привід не використовували. «Нашим основним повідомленням було те, що кінець світу таки буде, але він не прив’язаний до конкретної дати і коли буде кінець світу люди не зможуть врятуватися за допомогою ножа чи мотузки, чи будь-якого рятувального набору», - сказав о. Владислав. Він також наголосив на тому, що паніка навколо «кінця світу» довела, наскільки ЗМІ є сильними у впливі на громадську думку, а тому повинні відповідальніше ставитися до своїх повідомлень. 

Пастор Олександр Козубовський, перший заступник обласного єпископа ВСЦ ЄХБ вважає усі новини про кінець світу духовною провокацією, спекуляцією, адже, якщо люди зневірюються, тоді Церква втрачає авторитет. 

Життя, смерть, радість, страх – це ті теми, які завжди цікавитимуть людей, а отже знаходитимуть відображення в медіа, пояснили журналісти медійне зацікавлення темою кінця світу. Хоча і погодилися, що часто журналістам бракує професійних навиків, щоб добре висвітлювати теми, що пов’язані з життям Церков, але й представникам Церков часто бракує комунікативних навичок, щоб добре доносити через медіа своє послання. 

На думку організаторів круглого столу, висвітлення кінця світу у ЗМІ є лише ілюстрацією непорозуміння між Церквами і медіа, які багато втрачають через взаємні звинувачення. Церкви часто почувають себе незатишно, адже протягом віків вони єдиним джерелом інформації для людей, а тепер усе змінилося. Журналісти ж «бояться» висвітлювати теми церковного життя, бо воно не завжди є для них зрозумілим, а священики не докладають достатньо зусиль, щоб зробити свої повідомлення доступнішими для ширшої аудиторії. 


Саме питанню порозуміння між Церквами і медіа присвячений посібник з основ комунікації та зв’язків з громадськістю, який видала РІСУ за підтримки Koch Foundation. Презентація у Вінниці була першим публічним представленням праці чотирьох авторів, які поєднали теорію комунікацій та контекст діяльності Церков в Україні. Книжка розрахована на працівників церковних прес-служб, журналістів та буде корисною для провідників Церков та керівників релігійних організацій. 




 

Джерело:     КРЕДО

пʼятницю, 21 грудня 2012 р.

21.12.2012р. Б. / Бенедикт XVI у “Financial Times”



 
У статті, яка вийшла вчора, у четвер, у британській щоденній газеті "Financial Times", Папа вказав: різдвяні свята мають нагадувати християнам, що світ потрібно перемінювати в дусі Євангелія, не вплутуючись ні в які ідеології.
 
У цій статті Папа зазначив: існує поле для широкої плідної співпраці християн із людьми інших переконань, які також ставлять собі за мету підтримку миру та справедливості для всіх. 

«Народження Христа є для нас закликом наново оцінити наші пріоритети, наші цінності, увесь наш спосіб життя. Різдво Христове безсумнівно є часом великої радості, але також і нагодою для глибокого замислення, навіть іспиту совісті. 

Під кінець року, який для багатьох був пов’язаний з економічними зреченнями, чого ми можемо навчитися від смирення, вбогості, простоти різдвяних яселок?» – запитує Папа у статті під назвою «Час для християн активно включитись у світ». 

Бенедикт XVI написав, що «Різдво може бути часом, коли ми навчимося читати Євангеліє, або довідатися, що Ісус – то не лише Дитя в яселках, але Той, у кому пізнаємо, що Бог створив людину. То в Євангелії християни знаходять натхнення для свого щоденного життя і своєї залученості у земні справи – чи то в парламентах, чи на біржі. Християни не повинні уникати світу; вони мають активно в нього включатися. Але їхня участь у політиці й економіці має перевищувати рамки будь-якої ідеології». 

«Християни борються з бідністю, оскільки визнають найвищу гідність кожної людської істоти, створеної на подобу Божу і призначену до життя вічного. Вони працюють заради більш справедливого використання ресурсів Землі, у переконанні, що – як володарі того, що створив Бог – ми маємо обов’язок турбуватися про найслабкіших і тих, хто зазнає найбільшого ризику. Християни виступають проти жадібності та експлуатації, маючи певність, що щедрість і безкорислива любов, яких навчав і якими жив Ісус із Назарета, є дорогою, яка провадить до повноти життя», – зазначив Бенедикт XVI. 

При цьому він підкреслив, що згідно з ученням Євангелія християни віддають кесареві тільки те, що кесареве, а не те, що належить Богові. «Від імперського культу стародавнього Риму до тоталітарних режимів імператор старався посісти місце Бога. Якщо християни відмовляються поклонятися пропонованим сьогодні фальшивим богам, то це не через застарілість їхнього світогляду. Радше тому, що вони вільні від ідеологічної плутанини і їх надихає шляхетне бачення людської долі, вони не можуть погодитися на те, що її підриває», – написав Папа на сторінках "Financial Times". 


За матеріалами: РАР

Джерело:     КРЕДО

четвер, 20 грудня 2012 р.

20.12.2012р. Б. / Троє переможців інтерактивного дитячого конкурсу УГКЦ запрошені на «Різдвяну просфору» до Предстоятеля Церкви


Троє дітей, які отримали найбільшу підтримку відвідувачів медіаресурсу УГКЦ та фан-сторінки у соціальній мережі Фейсбук, виступлять у січні на «Різдвяній просфорі» та отримають благословення Блаженнішого Святослава. Про це повідомив голова оргкомітету інтерактивного дитячого конкурсу «Ой, хто, хто Миколая любить», керівник Департаменту інформації УГКЦ о. Ігор Яців.
 
Зі слів голови оргкомітету, усі троє переможців конкурсу походять з Тернопільської митрополії УГКЦ. Це дев’ятирічний Святослав Чайківський із села Підгороднє Тернопільського району, шестирічна Софія Фанок зі Скали Подільської та одинадцятирічний Дмитро Майданик із Чорткова. Про перемогу в конкурсі своїх малих парафіян та запрошення до Глави Церкви на «Різдвяну просфору» парохи всіх трьох дітей оголосять цієї неділі у церкві після Літургії.
 
Керівник Департаменту інформації УГКЦ висловив подяку всім, хто долучився до першого дитячого інтерактивного конкурсу Церкви: «Ми щиро вдячні дітям, які відважно представили свою духовну творчість на огляд усієї громади нашої Церкви. Також сердечно дякуємо батькам та духівникам малечі. Без їхньої праці й підтримки наш конкурс би не відбувся. І, звісно, наше велике спасибі усім вірним, духівництву і людям доброї волі, які переглядали, вболівали і голосували за наших малих конкурсантів».
 
Хоч найбільшу прихильність глядачів здобули тернополяни, однак у конкурсі була представлена ціла Україна. Так, найпершими учасниками-сміливцями виявилися Володя й Іванка Потеряйки та їхній братик Богдан Мамчур з Ірпеня, що на Київщині. А от найбільше конкурсних виступів надіслали з міста Лева. Адже і п’ятирічна Мар’янка Голота, і Софійка та Ілля Саквуки зі своїм братиком Любомиром Харовичем, й Іринка Верхівська, і Джессіка Мостовая – усі львів’яни.
 
Місто Борислав у конкурсі представила Юлія Фолис, Тисменицю – Галинка Романчук, а Радехів – Олежик Терлецький. Стосовно кількісного складу учасників, то Христинка і Соломійка Славич з м. Соснівки Львівської архиєпархії УГКЦ виявилися єдиним сімейним дуетом. Тим часом тріо у конкурсі було аж три. Крім згаданого вже «Веселого тріо з Ірпеня», утрьох співали Юрчик, Вероніка і Марта Яніви з села Вістович, що на Самбірщині. А от жовківчани Данилко, Даринка та Софійка Лупії, хоч і приєдналися до конкурсу за тиждень до фіналу, та зуміли вийти на перше після переможців місце за голосуванням: можливо, тому що найменші (їм усім лише десять років на трьох), можливо, через сніг, який падає і у пісні, і на відео, а можливо, за дитячу щирість та завзяття. Найчисельнішим співочим колективом виступили на конкурсі вихованці сиротинця сімейного типу «Покрова» із Золочева. Свою пісню про Святого Миколая вони виконали вдев’ятьох і дуже зворушили серця глядачів конкурсу. Ансамбль Дому «Покрова» - також серед фаворитів. Кожен із понад трьох десятків дітей, які взяли участь у конкурсі, за свою творчість отримають подячного листа та дарунка поштою, повідомили в оргкомітеті.
 
Як зауважив о. Ігор Яців, конкурс «Ой, хто, хто Миколая любить» був першим досвідом організації інтерактивного голосування на інтернет-ресурсах УГКЦ. Організатори переконані, що такого штибу творчі змагання на прославу Господа є запитані й потрібні, адже наша Церква багата талантами. За словами голови оргкомітету, дитячий інтерактивний конкурс «Ой, хто, хто Миколая любить» стане доброю щорічною традицією. Навіть більше, це новаторське починання медіаресурсу УГКЦ матиме ще масштабніше продовження. «Далі готуємо ще один, уже не дитячий, інтерактивний конкурс співочих церковних талантів. Про нього оголосимо вже найближчими тижнями», - зазначив отець Ігор.
 
Нагадаємо, 9 листопада медіаресурс УГКЦ оголосив інтерактивний конкурс дитячої духовної творчості «Ой, хто, хто Миколая любить?». Свої вміння декламувати духовну поезію та співати духовних пісень на сайті ugcc.tv демонстрували талановиті діти віком до 12 років. Інтерактивне голосування конкурсу «Ой, хто, хто Миколая любить?» тривало до 18 грудня. Підсумки конкурсу підведені на підставі голосувань, які надійшли на медіаресурс УГКЦ, а також у соціальну мережу Фейсбук станом на 24 годину цього дня. На сайті ресурсу можна далі переглядати конкурсні роботи і навіть виставляти побаченому і почутому оцінки. Тепер уже не задля конкурсу, а радше для вдячності малим виконавцям.

Департамент інформації УГКЦ

середу, 19 грудня 2012 р.

19.12.2012р. Б. / Кожен має подарунок



 
У Містечку Милосердя Святого Миколая, влаштованому в Крихівцях біля Івано-Франківська, Сестри Воплоченого Слова вже за місяць до дня святого Миколая (за східним календарем) збирають листи до Святого. А потім влаштовують свято для мешканців Містечка, яких на сьогодні вже 50, і 35 із них – діти.
 
Сестри готують подарунки для малечі таємно, як це робив Великий Святий Чудотворець. І в цьому їхня велич, бо, можливо, один із найкращих виявів любові до ближнього – служити потребуючим, не шукаючи від людей нагороди. 

У ці дні сестри приймають численних гостей, серед яких багато хто приходить узяти участь у вечірній святковій відправі. Цього разу молитися та святкувати разом з нами приїхав митрополит встановленої всього рік тому Івано-Франківської митрополії Володимир (Війтишин). Він очолив Божественну Літургію, і йому спіслужили о.Фернандо Браво ВС, настоятель Згромадження в Україні, о.Йосафат Бойко ВС, капелан Дому Милосердя, о.Софрон Зелінський ВС та о.Петро Цідило ВС. Митрополит, говорячи про образ святого Миколая, закликав усіх наслідувати його життя й чесноти, бути добрими та мати серце, відкрите для інших. 


Опісля богослужіння діти Містечка Милосердя розказували вірші, співали пісні. Ну і, звичайно, прийшов Святий Миколай із подарунками. Навіть митрополит і капелан отримали подарунки – тепле взуття. 

Нехай у час, коли так багато є людей, які своїм життям, поведінкою, словами ранять своїх ближніх, ми, за прикладом святого отця нашого Миколая, будемо для інших просто МИЛОСЕРДНИМИ. 

 


Детальніше про Містечко Милосердя:



Джерело:    КРЕДО

19.12.2012р. Б. / Християнство – найпоширеніша релігія у світі



Більшість людей – майже 6 млрд. – є визнавцями якоїсь релігії. Такі дані наводить опитування, проведене американським дослідницьким центром «Pew Research Centre».
 
Вивчивши дані перепису населення і соцопитування у понад 200 країнах, експерти з'ясували, що християнство, як і раніше, залишається найпопулярнішою релігією: християнами вважають себе 2,2 млрд. осіб. 

На другому місці - мусульмани. Цю релігію сповідують 1,6 млрд. людей. До індуїстів зараховують себе близько мільярда осіб, до буддистів - 500 млн. 

Християнство – найпоширеніша у світі релігія


За матеріалами: Католицький Оглядач

Джерело:     КРЕДО

вівторок, 18 грудня 2012 р.

18.12.2012р. Б. / До дня святого Миколая волонтери відвідають самотніх літніх людей

Стипендіати програми «Завтра.UA» у співпраці з Спілкою Української Молоді в Україні та ГО «Самопоміч» до дня святого Миколая організовують проект «Казка для дорослих» у Львівському геріатричному пансіонаті.

На сьогодні у Львівському геріатричному пансіонаті перебуває 360 людей, 160 з яких  прикуті до ліжка. «Хто ці люди, чому рідні забули про них? Часто у святковій метушні ми згадуємо про рідних, друзів, дорогих нам людей. А про літніх покинутих людей зазвичай не згадує ніхто. Тому цього року ми вирішили відвідати геріатричний пансіонат, подарувати їм не лише подарунки, а й спілкування та любов», – коментує голова ЛОО СУМ в Україні Андрій Фендик.

19 грудня  волонтери принесуть відчуття казки у стіни пансіонату. Вони привітають літніх людей зі святом та вручать подарунки до Дня святого Миколая.

У Львові проект проводиться у рамках підтримки соціальних ініціатив стипендіатів «Завтра.UA» за сприяння громадської організації «Самопоміч» та Спілки Української Молоді в Україні.

Додамо, що 19 грудня Спілка Української Молоді в Україні відвідає людей похилого віку у трьох містах – Львові, Києві, Тернополі. Усіх охочі долучитись до акції можуть звертатися до організаторів.

м. Львів – Спілка Української Молоді в Україні спільно з «Завтра. UA», ГО «Самопоміч» даруватимуть подарунки у Львівський геріатричний пансіонат.
Координатор акції Андрій Фендик – 0976655926

м. Тернопіль – члени організації Спілки Української Молоді в Україні даруватимуть подарунки людям похилого віку
Координатор акції – Леся Голик - 05066466001


м. Київ – члени організації Спілки Української Молоді в Україні даруватимуть подарунки ветеранам УПА

Координатор акції – Олег Слабоспицький – 0663421388


Прес-служба ЛОО СУМ в Україні


Джерело:   Воїни Христа Царя

18.12.2012р. Б. / Святий Миколай для ненароджених – молитовно-просвітницька акція у Львові 19.12.12


Організатор акції: ЛОГО Товариство «Рух за життя»
Учасники громадської організації «Рух за життя» запрошують львів’ян і гостей міста взяти участь у акції «Святий Миколай для ненароджених».
 
Програма заходів:

19 грудня 2012 р.Б. у вестибюлях клінік та пологових будинках м. Львова учасники Руху проведуть Молебень святому Миколаю Чудотворцю та принесуть подарунки дітям, які перебувають у лонах матерів (іграшки будуть передані їхнім матерям).

Невеличкі дарунки-сувеніри, виготовлені руками дітей з особливими потребами, люб’язно надав Навчально-реабілітаційний центр «Джерело».

19 грудня 2012 р.Б. о 18:00 – Молебень святому Миколаю біля Статуї Матері Божої в центрі міста Львова.

Активісти Руху за життя в рамках акції також розповсюдять інформаційно-роздаткові матеріали та залишать подарунки від Миколая для тих дітей, котрим  відмовили народитися.

Мета акції - молитва за дітей, які перебувають у лонах матерів, за їхнє щасливе народження і християнське життя, а також за упокій тих дітей, яким відмовили народитись. Другою метою акції є привернення уваги суспільства до того факту, що дитина вже від моменту зачаття є особою, яка заслуговує любові, молитви і подарунку.

Відповіді на запитання за тел.: 032 240 94 98
Голова ЛОГО Товариство Рух за життя  - Петро Гусак.
ЛОГО Товариство «Рух за життя» в інтернеті:
http://www.family-institute.org.ua/rux-za-zhittja.html
http://vk.com/public34095080
http://www.facebook.com/pages/Рух-за-життя-у-Львові/366338723396082?ref=ts&fref=ts


Джерело:   Воїни Христа Царя

понеділок, 17 грудня 2012 р.

17.12.2012р. Б. / Ватиканський ієрарх закликав католиків йти у політику

 
«Ми як Церква не повинні сидіти склавши руки і замикати себе в колі людей, які приходять на богослужіння», сказав префект Конгрегації віровчення Герхард Людвіг Мюллер. Саме тому існує потреба в великій кількості католиків, активних в громадській сфері.
 
 Політичний атеїзм і агресивний секуляризм представляють, за словами архиєпископа, найбільшу небезпеку для Європи. «А ми не маємо справжніх католиків, які б знаходилися на всіх політичних рівнях», - сказав архиєпископ Мюллер в інтерв'ю німецькому виданню «Mittelbayerischen Zeitung». 

Мова йде про те, щоб не тільки брати участь у літургії, навіть якщо вона є важливим елементом, сказав ієрарх. Він закликав католиків брати участь у виборах і балотуватися в якості кандидатів від партій. «Ми часто залишаємо це поле різним ідеологічним групам, і дивуємося потім, що Церкву ігнорують», - зауважив ватиканський ієрарх. Справжні християни в політичному житті Європи - це сьогодні меншість, додав він, хоча вся культура тут була сформована саме християнством. 

Архиєпископ Мюллер звернувся також до теми інтернету. Негативним фактором цієї сфери ієрарх назвав анонімність. «Порядна людина не скаже нічого поганого про інших, при цьому не озвучивши своє ім'я і таким чином не прийнявши на себе відповідальності», - зауважив архиєпископ. Тому, на його думку, інтернет повинен регулюватися відповідними законами. У свою чергу, люди повинні критично реагувати на анонімів і не сприймати їх серйозно, «як це відбувається з анонімними листами, які відразу викидаються в смітник», - переконаний ватиканський ієрарх. 


За матеріалами: Католицький Оглядач

Джерело:    КРЕДО

17.12.2012р. Б. / Подарунок для Назарета



 
У верхній та нижній базиліках храму Благовіщення та в сусідньому храмі св.Йосифа залунала органна музика.
 
У день свята Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії, 8 грудня, відбулось урочисте відкриття трьох нових духовних органів, подарованих місту Назарету австрійським народом. Органи збудувала фірма Rieger і переказала їх Назаретові через Комісаріат Святої Землі у Відні. 

Нові музичні інструменти освятив о.Олівер Руггенталер, Провінціал австрійських францисканців, під час Євхаристійного богослужіння, яке очолив кустод Святої Землі о.П’єрбаттіста Піццабалла. Серед співслужителів були, зокрема, о.Рікардо Бутрос – ректор базиліки Вознесіння, та о.Амджад Саббара, парафіяльний настоятель із Назарета. На урочистій молитві був присутній посол Австрії в Ізраїлі Франц Йозеф Кугліш. 

На новоосвячених органах грали: о.Армандо П’єруччі – у верхній базиліці, о.Петрус Шулер – у нижній базиліці Благовіщення, і маестро Хайг Восгерічан, титулярний органіст і керівник хору.
Задумав це все невтомний брат Станіслав Бертаньйолі. За 30 років служіння комісаром Святої Землі він уже сприяв побудові нових органів для храму Гробу Господнього, Святого Спасителя в Єрусалимі та церкви св.Катерини при Базиліці Різдва у Віфлеємі. Брата Станіслава супроводжував на цих святкуваннях новий комісар Святої Землі в Австрії, брат Еліас ван Хаарен. 

Наприкінці св.Меси о.Піццабалла вручив братові Бернаньйолі офіційну нагороду Святої Землі – вона називається «Благородний дух». Зі свого боку, брат Станіслав порадував присутніх «позапрограмним» номером: виконав кілька богородичних гімнів на своїй простій губній гармоніці.
По обіді секрети і вражаючі можливості нових органів майстерно продемонстрував італійський органіст Паоло Орені, який дав «потрійний пересувний концерт»: виконавець і публіка почергово переходили з одного храму в інший, звершуючи своєрідне музичне паломництво. 

Президент фірми Rieger  п.Венделін Еберле представив характеристики інструментів і поділився своїми почуттями: він пишається тим, що органи, збудовані його фірмою, тепер гратимуть у найважливіших святих місцях християнського світу. 

Отець П’єрбаттіста Піццабалла подякував австрійським дарувальникам за щедрість, вказав на значущість органної музики в літургії та відзначив, що Кустодія готує нових органістів в інституті Magnificat. Також о.П’єрбаттіста оголосив, що Кустодія Святої Землі збирається влаштувати органний фестиваль, на радість прочанам і місцевим християнським спільнотам. 


За матеріалами: Кустодия Святой Земли

Джерело:     КРЕДО

неділю, 16 грудня 2012 р.

16.12.2012р. Б. / Єпископи Англії: у справі гомозв’язків уряд обходить демократичні процедури


Ще не пізно стримати цей безладний закон, – йдеться у заяві католицького єпископату Англії та Уельсу щодо законодавчої зміни визначення подружжя. Уряд Девіда Камерона зазначив, що пришвидшить працю над прийняттям закону, який визначатиме словом «подружжя» також і гомосексуальні зв’язки. Єпископи висловлюють подив поспіхом уряду у цій справі, який  уникає звичайних процедур, а особливо суспільних консультацій.

Католицька Церква звертає також увагу на брехливі обіцянки уряду. Прем’єр Камерон декларує, що жодна релігійна спільнота не буде змушена благословляти гомосексуальні зв’язки. Однак уряд не має влади це гарантувати. Водночас юридичні наслідки нового закону будуть більш широкими. Усі працівники громадських установ, в т.ч. вчителі католицьких шкіл, будуть змушені трактувати гомозв’язки як подружжя, незважаючи на своє особисте переконання. На думку єпископів, законодавча зміна визначення подружжя є замахом на свободу совісті у Великобританії.

Єпископи Англії та Уельсу закликають католиків і всіх захисників подружжя і надалі докладати зусиль, щоб заблокувати цю антидемократичну постанову уряду.

За матеріалами pl.radiovaticana.va


Джерело:    Воїни Христа Царя

пʼятницю, 14 грудня 2012 р.

Сьогодні 14 грудня 2012 р.Б. відійшов у вічність наш побратим Павло Ропало



Пом'яни Господи, у вірі і надії життя вічного, вірного раба Твого Павла і як благий і чоловіколюбець, що гріхи відпускаєш і нищиш неправду, ослаби, відпусти і прости всі гріхи його вільні і невільні, позбав його вічної муки і вогню пекельного і даруй йому причастя та насолоду твоїх вічних благ, що приготував ти для тих, хто любить тебе. Бо хоч і згрішив та не відступив від тебе він, а безсумнівно в Отця, і Сина, і Святого Духа, у Тройці славленого Бога, вірував, і Єдиницю в Тройці, і Тройцю в Єдинстві православно до останнього подиху свого сповідував. Тому милостив будь ти йому і віру у тебе замість діл зарахуй, і зі святими твоїми упокой, нема бо чоловіка, що живе й не грішить. Ти бо один без усякого гріха, і правда твоя - правда навік, і ти один є Бог милості і щедрот, і чоловіколюб'я, і тобі славу возсилаєм Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і навіки віків. Амінь.

р.Б. Леонід.