Братерство
повинно спонукати до відкритості на Святого Духа, забуваючи про себе
самих. Думками про важливість не просто життя у спільноті, але
братерського життя, Папа Франциск поділився з учасниками Генеральної
Капітули Згромадження Братів святого Гавриїла.
Згадане Згромадження, харизмою якого є освітня діяльність, належить
до духовної родини, заснованої святим Луї-Марі Гріньйоном де Монфором.
Тому на зустріч зі Святішим Отцем, що відбулася 27 квітня 2018 р.,
напередодні річниці відходу до вічності засновника, прийшли представники
й інших спільнот з цієї родини, а це Місіонери Монфортіанці (Товариство
Діви Марії) та Сестри Згромадження Доньок Премудрості.
Як зауважив Святіший Отець, ця зустріч була нагодою «повернутися до
основ», закладених понад триста років тому святим Луї-Марі де Монфором.
Однією з цих основ є Боже слово, «над яким слід постійно роздумувати,
щоб воно втілювалося в житті та крок-за-кроком уподібнювало думки та
жести до Христових». Іншою такою основою є Божа Премудрість. Щоб
отримати мудрість, він радить «слухати Бога зі смиренним
підпорядкуванням, з витривалою вірністю діяти в Ньому та через Нього».
«Впроваджуючи в життя ці поради, ви зможете розпізнавати особливі
виклики, які завжди є нагодою, аби разом наново стартувати від Христа та
де Монфора», – сказав Папа послідовникам святого Луї-Марі, переходячи
до роздумів над темою, обраною для Генеральної Капітули Братів святого
Гавриїла, що звучить: «Братерське життя та спільнотний вимір
монфортіанської місії».
За словами Святішого Отця, це означає розглядати згадану місію в
контексті нашого світу, «позначеного індивідуалізмом і глобалізацією,
споживацтвом, продуктивністю та прагненням виділитися», щоб старатися
бути присутніми в ньому, як «полум’яні душі, натхнені Святим Духом, що
живуть Божою Премудрістю». «Це заклик до кожного з вас і для вашої
місії, як вихователів. Він ґрунтується на переконанні, яким є
впевненість у прекрасності життя, безкорисливого Божого дару, і на надії
на можливість його розвитку аж до повноти завдяки зростанню в любові,
що єднає всі виміри людини», – сказав Глава Католицької Церкви, додаючи:
«Це поєднання щодня будується в молитві, слуханні Святого Духа,
вірності вашим правилам та житті милосердною любов’ю. Досконалим
прикладом для наслідування є Пречиста Діва Марія: як підкреслюється у
ваших Конституціях, повне посвячення себе Ісусові через Марію є
фундаментальним шляхом марійського життя членів Згромадження».
Далі Папа звернув увагу на те, що братерське життя, як його описують
Діяння Апостолів, «вже саме в собі дає свідчення». Воно притягає та
євангелізує. «Ті, які спостерігають за нашим життям, є чутливими до
нашого способу буття, прийняття відмінності точок зору, підходу до
напружень та делікатного їх вирішення, до любові та покори. У ваших
спільнотах та групах апостольської праці братерство повинно спонукати
кожного бути відкритими Святому Духові, забуваючи про себе самих», –
сказав він, додаючи:
«Перехід від спільного життя до братерського життя може зробити
щоденний шлях легшим і радіснішим. Уважність до брата, який поруч, як
також діалог сприяють спільності в різноманітності. Серед сучасної
духовної кризи, яка породжує тривогу й смуток через втрату сенсу життя,
заохочую вас формувати гостинні спільноти, в яких приємно жити,
показуючи, особливо, молоді радість, яка випливає зі слідування за
Христом та відповіді на Його покликання».
За словами Святішого Отця, лише «цивілізація любові» може «влити
душу» в наш «глобалізований світ, що перебуває в полоні постійних змін».
«Вчімося від Ісуса, втіленої Мудрості, як приймати іншого та творити
зв’язки з ним, особливо, якщо він є несхожим, приналежним до іншої
культури, іншого покоління, виходячи назустріч його очікуванням та
висловлюючи свою любов конкретними жестами співчуття та взаємоподілу,
навіть і ціною ризику», – закликав Папа послідовників святого Луї-Марі
де Монфора, підсумувавши:
«Таким чином, виклики передавання віри та життя разом зможуть бути
прийнятими з креативністю шляхом педагогіки та освітніх і соціальних
проектів ваших інституцій. У центрі вашої місії завжди перебувала увага
до убогих та марґіналізованих. Й надалі допомагайте їм ставати головними
дійовими особами їхнього майбутнього, щоб зайняти властиве місце в
суспільстві. Дякуючи за скарб вашого покликання в Церкві, заохочую вас з
довір’ям та оновленим місіонерським поривом відпливати на глибінь».