ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ!

вівторок, 30 травня 2017 р.

30.05.2017р. Б. / Тижневий огляд: життя УГКЦ (22.05 – 28.05)

22 травня у Римі розпочалася 70-та Генеральна асамблея Єпископської Конференції Італії. У ній, на запрошення Італійської Церкви, беруть участь спостерігачі від іноземних Католицьких Церков, серед яких і делегат від Глави УГКЦ - владика Діонісій (Ляхович), Апостольський візитатор для українців греко-католиків в Італії. Італійські єпископи зібралися для обрання трьох кандидатів на посаду президента Конференції, з яких Папа вибере одного. З цієї нагоди Блаженніший Святослав, Глава і Отець УГКЦ, надіслав до учасників асамблеї листа, в якому подякував за опіку над українськими мігрантами та вказав на необхідність створення нових “постійних душпастирських структур УГКЦ в Італії”.

22 травня в день перенесення мощей Миколая Чудотворця, Владика Йосиф Мілян, Єпископ-помічник Київський, на Аскольдовій Могилі у Києві звершив чин освячення накупольного хреста на відновленій дзвіниці.  Парох громади митрофорний протоєрей Ігор Онишкевич зазначив, що даним торжеством парафія відзначає ювілей 1135 ліття пам’яті князя Аскольда.

23 травня у м. Фрайзінгу (Німеччина) розпочав свою чергову сесію Постійний Синод Української Греко-Католицької Церкви. У перший день синодальних нарад відбулася зустріч Синодальних Отців з Його Еміненцією Кардиналом Райнгардом Марксом, Архиєпископом Мюнхену і Фрайзінгу, Головою Німецької Єпископської Конференції.

На прохання кардинала Маркса Блаженніший Святослав, Отець і Глава УГКЦ, розказав про актуальний стан розвитку Церкви в Україні і на поселеннях, як рівно ж представив актуальне суспільно-політичне становище в Україні, спричинене триваючою агресією Росії проти України. Блаженніший Святослав висловив щиру подяку Голові Єпископської Конференції Німеччини, а в його особі – усім католикам цієї країни за багатолітню підтримку душпастирських ініціатив УГКЦ.

У п’ятницю, 26 травня, в замку Фюрстенрід (Schloß Fürstenried) поблизу Мюнхена, відбулася зустріч Постійного Синоду Української Греко-Католицької Церкви з духовенством і монашеством Апостольського екзархату для українців-католиків візантійського обряду, який очолює владика Петро (Крик). Предстоятель Церкви підкреслив, що Постійний Синод своїм візитом до Німеччини та зустрічами різного рівня прагне підтримати наших душпастирів і мирян, краще пізнати актуальний стан духовної опіки наших вірних та спільно застановитися над тим, як успішніше долати труднощі і виклики, які повстають у щоденному служінні.

25 травня на свято Вознесіння ГНІХ розпочалася Декада місійності. Упродовж десяти днів Церква запрошує усіх вірних вирушити дорогою духовної віднови і приготуватися до урочистого святкування П’ятидесятниці, щоб подякувати Богові за великий дар Святого Духа. Протягом днів Декади кожен християнин запрошений  читати Путівник Декади місійності і ще раз пережити основні Правди віри про те, що Бог любить кожного і запрошує до особистих відносин з Ним, відкриває правду про гріх і кличе до навернення, дарує спасіння і обдаровує силою і благодаттю Святого Духа та об’єднає нас усіх у спільноту Церкви.

На свято Вознесіння ГНІХ в Золочівському монастирі ОО.Василіян відбулося свято з нагоди Храмового празника та святкування 400 ліття реформи Чину. Св. Літургію очолив єпископ–помічник Львівської архиєпархії УГКЦ  владика Венедикт Алексійчук.  В часі літургії архієрей виголосив проповідь, в котрій закликав вірних частіше, на протязі дня, зводити в молитві очі та серця  до Неба.

В п’ятницю, 26 травня, у португальському місті  Евора розпочався духовно-формаційний семінар для священиків УГКЦ, які душпастирюють на теренах Португалії, на тему: «Душпастирство сімей в умовах новітньої міграції в Європі». Семінар проводить ПМВ за ініціативою Капеланії УГКЦ в Португалії. 

У п’ятницю Високопреосвященний владика Ігор, Архиєпископ і Митрополит Львівський, молився разом із педагогами та вихованцями львівської гімназії імені блаженного Климентія Шептицького. Митрополит звершив Архиєрейську Літургію у храмі Різдва Пресвятої Богородиці та звернувся до присутніх зі словом проповіді.

У неділю, 28 травня 2017 року, в смт. Щирець (Пустомитівський р-н) відбувся з’їзд молоді Пустомитівського і Сокільницького деканатів Львівської Архиєпархії УГКЦ. Розпочалося свято з Архиєрейської Божественної Літургії, яку звершив Високопреосвященний Кир Ігор, Митрополит Львівський УГКЦ. 

Пропонуємо до Вашої уваги:
24-25 червня 2017 р. з нагоди ювілею 150-річчя канонізації українського святого Йосафата Кунцевича відбудеться загальноцерковне паломництво до Рима, яке очолить Блаженніший Святослав, Глава і Отець УГКЦ. З цієї нагоди Святіший Отець Франциск уділив особливе благословення для служіння Божественної Літургії на головному престолі (altare della Confessione) в соборі Cвятого Петра у Ватикані.
1 червня 2017 р.Бо 17°° год. у м. Львові біля пам’ятника Т.Г. Шевченку буде проводитись мистецько - просвітницька акція «Захистімо  життя, збережімо сім'ю!»  присвячена  Міжнародному Дневі захисту дітей (1 червня). Акцію організовує ЛОГО Товариство «Рух за життя» УГКЦ у співпраці з ГО «Українська молодь -Христові», БО «ОДВ НАДІЯ», Школа Святої Софії, ГО Батьківська Християнська Асоціація «Алетея», ГО «Територія правди».

Джерело:  Воїни Христа Царя

понеділок, 29 травня 2017 р.

29.05.2017р. Б. / Греко-католики Вишневого моляться просто неба, бо свого храму збудувати не дають

Сьогодні українські греко-католики м. Вишневого молилися просто неба. Ці слова могли б бути гарною назвою для невеличкого допису: літо, парк, шашлики, Церква ближче до народу... але насправді реальність не така райдужна. Ми зібралися на молитву в міському парку, бо іншого варіанту не було.

За дев'ять років існування нашої громади в місті не знайшлося навіть маленького клаптика землі, де б ми могли звести власний храм, де б ми могли молитися та славити Бога. А після того, як актову залу зачинили на ремонт і нам не сказали коли вона буде відчинена, ми змушені були розпочати молитву в парку: «І нам відкрилися двері цілого світу під куполом неба Вишневого...»

Так описує ситуацію, яка склалася з громадою УГКЦ Святої Анни у м. Вишневому на Київщині о. Володимир Мальчин на своїй сторінці у Фейсбуку.

«"Не можемо жити без неділі!" – заявляли християни перших століть і радше йшли на мученицьку смерть, ніж погоджувалися під тиском поган працювати в неділю. Ми теж не можемо жити без Літургії, тому готові служити навіть у непристосованих умовах, щоб належно відсвяткувати день Господній», − зазначає о. Володимир.

Він висловив надію, що найближча сесія міської ради розгляне позитивно їхнє звернення про виділення всього п'ять соток землі для будівництва храму − так як це було зроблено для інших конфесій міста (в набагато більших обсягах) і так як це гарантує Конституція України.

«Просимо громадських активістів м. Вишневе та Києво-Святошинського р-ну підтримати наше прагнення. Звертаємося до органів влади різних рівнів (Олександра Горгана, Мирослава Смірнова, Олександра Тигова) проконтролювати хід цієї справи. Закликаємо всіх наших вірян до усильної молитви в нашому наміренні, адже храм Божий − це не зона відпочинку чи комфортного проживання, а місце, де небо прихиляється до землі, де зцілюються людські душі, де людина відновлює втрачений образ Божий і стає справжньою Людиною», − читаємо у повідомленні.

середу, 24 травня 2017 р.

24.05.2017р. Б. / Андрій Юраш: Yаше конфіденційне спілкування з "УПЦ" МП щоразу потрапляло в Інтернет

Церковні законопроекти №№ 4128 (про зміну підлеглості) та 4511 (про особливий статус релігійних організацій, чиї адміністративні центри перебувають в країні-агресорові) вилилися у достатньо масштабний протест кліриків біля Ради та викликали суспільний резонанс. Втім це був лише прояв давнього конфлікту "УПЦ" МП (РПЦвУ МП) та держави, який насправді перебуває у латентній формі. Навіть важко сказати коли він почався. Коли слово «автокефалія» зникло з церковного порядку денного "УПЦ" МП? Коли патріарх оголосив, що він  Україну в спокої не залишить, а "УПЦ" МП промовчала, а потім наказала на літургіях Кирила поминати? Коли УПЦ КП перекочувала в стан «ворогів» чи почала працю над своїм визнанням?  У цьому конфлікті багато непомітних нюансів. Парламент та уряд намагаються обмежити вплив Москви та заявити курс на усамостійнення. Про найбільш підготовлений до прийняття законопроект 4128 ми говоримо із керівником департаменту у справах релігій Андрієм Юрашем.  

БУЛА ЗАПУЩЕНА СХЕМА ПОВНОГО ЗРЕЧЕННЯ ПАРАФІЯМИ СВОЄЇ ВЛАСНОСТІ

- Андрію, напередодні акцій під парламентом церковне керівництво скликало прес-конференцію. Там були політичні експерти періоду Януковича, речник УПЦ МП єпископ Климент. Там, як і всюди, наголошувалося, що їх «ображає» уряд чи міністерство культури. 

- Я дивився трансляцію прес-конференції, і у мене було враження, що це Лайф-ньюз. Поважні в минулому аналітики скочуються до абсолютної маніпулятивності, замовні релігієзнавці втрачають ґрунт і нічого не говорять по суті, а лише маніпулюють певними ідеологічними категоріями; вражають позиція і рівень аргументації з боку духовенства, яке скочується до блюзнірської наруги над правдою. Раніше я не міг уявити, що архієрей аж настільки здатен говорити неправду.

- Владика Климент (фактичний речник "УПЦ" МП) казав, що ви не реєструєте статутів (фактично установчого документу храмів), не ведете статистику.

- Статути громад – давня історія, яка вже переходить у фарс. За останні два роки Українська православна церква подала на реєстрацію до центрального органу виконавчої влади, що реєструє релігійні інституції вищого порядку (монастирі чи єпархіальні центри, місії, братства), 16 статутів. Інформаційно-просвітницьку місію самого владики Климента ми зареєстрували за сім днів, а також зареєстрували два монастирі та місію соціального служіння, тобто чотири статути, які відповідали вимогам закону. При реєстрації  статутів монастирів, один в Одеській єпархії та один у Рівненській, місцеві архієреї пішли на продуктивний діалог із нами і внесли зміни. Натомість до інших 12 статутних документів, які були запропоновані, з них три – єпархіальних управлінь, то митрополія категорично відмовляється робити будь-які зміни. Незабаром ми вчетверте відішлемо ці документи з нашими поясненнями, з нашими пропозиціями, як удосконалити і як привести їх у відповідність до українського законодавства.

Звинувачення на нашу адресу – поза межами добра і зла, поза межами будь-якого добропорядного спілкування. Тим більше, якщо мова йде про вищу духовну особу, яка претендує бути рупором церкви. Подібні проблеми були і в інших шести релігійних організаціях України, але хто раніше, хто пізніше, приставали до того, що ми маємо рацію, і треба прислухатися до нашої позиції, щоб не було претензій. І тільки Українська православна церква категорично відмовлялася це робити, використовуючи при цьому найрізноманітніші засоби впливу.  У них було спеціальне звернення Священного синоду до прем'єр-міністра України – це як форма тиску з вимогою зареєструвати статути. Були різноманітні маніпуляції в пресі, були апеляція до Президента. Замість діалогу, замість простягнутої руки і прагнення десь знайти спільну позицію є категорична настанова дотиснути питання, настояти на своєму, не поступитися жодними моментами.

- Чому?

- Українська православна церква свою статутну творчість бере виключно із законодавчого поля Російської Федерації, статути Української православної церкви є побудованими, скроєними і втіленими відповідно до російських стандартів. Вони мали б узяти в лещата все духовне і практичне життя Української православної церкви. Вони хочуть зареєструвати статути єпархіальних управлінь з правом контролю за всім життям і діяльністю релігійних організацій. А на регіональному рівні зареєструвати такі статути, в яких громади добровільно позбуваються будь-якої можливості й прав хоч що-небудь контролювати на своєму парафіяльному рівні.

Коли до нас надійшли перші статути, які містили такі положення, то ми здивувалися, ми не вірили, що це може насправді бути. Вони містили вражаючі норми нігілізму і конфронтаційності з нашим законом.

Наприклад, громада добровільно повністю передає всю свою власність у власність єпархіального управління, а сама лише отримує майно в оренду від єпархіального управління, тобто, мається на увазі, храм і все інше, будь-які інші споруди, наприклад, якісь господарські споруди, дзвіниці, школи. Було запущено схему, за якою всі громади мають зректися власності, передати цю власність на баланс єпархіального управління, яке стає єдиним вершителем долі всього цього майна, коштів релігійної громади.

Або інше. Ніяких змін в парафії не може відбутися, якщо не буде 100% згоди на цю зміну. Ну ми ж розуміємо, що такого в природі практично не буває. Це означає, що ніяких змін не може бути взагалі. І от, коли ми вперше отримали такі статути, ми гостро на них відреагували. Почали давати відповідні меседжі до територіальних обласних підрозділів, які займаються реєстрацією. Надсилати відповідні рекомендації. Коли зібрали обласних представників, то ми побачили, що в окремих регіонах напевно працюють люди, які зацікавлені не в тому, щоб їхня місія, їхня функція відповідала інтересам держави. Вони з певних міркувань (я не хочу навіть думати – про що може йтися) почали все наше листування оприлюднювати, воно було опубліковане на шпальтах Інтернет-видання (видання, яке віддзеркалює Кремлівську позицію – ред.) Союзу православних журналістів. Спочатку наші загальні, а потім листи з кодом ДСК (для службового користування), навіть ці листи були вивішені в Інтернеті.

- Вони кажуть, що священик пов'язаний з архієреєм не лише статутом, а й присягою, тому папери то – не так важливо.

- Нас не цікавить, якими зв'язками вони пов'язані. Це справа церкви – чи пов'язані духовними узами чи іншими. Він відчуває свою приналежність, і нас це абсолютно не обходить, ми жодним чином не регламентуємо стосунки священика та єпархіального архієрея, ми говоримо про стосунки між юридичними особами – юридичною особою, якою є єпархіальне управління, і парафією – це зовсім різні речі. І принципова наша установка – ми не говоримо, не намагаємося і жодним чином ніколи не робили, не вказували, яку службу відправляти, яка послідовність свят, чи які там віронавчальні принципи – це зовсім не має до нас ніякого стосунку, це є сфера, яка абсолютно тільки має розв'язуватися в церковній конфесійній площині. Підстава і предмет нашого зацікавлення – це правові, юридичні стосунки. Церква має дві сторони – внутрішнє життя, внутрішні установи, канон, книги, до яких ми не маємо стосунку. Але ж, з іншого боку, у нас є інша книга – це збірник законів, і там є закон про свободу совісті, і відповідно до цього закону, до цієї книги, ми вивіряємо, як будує церква свої стосунки.

Ми зібрали ще статистику, яка стосується самої "Української" православної церкви, і, десь розуміючи скандал, ми подали запит на всі обласні адміністрації, щоб нам зібрали: скільки за кожен із трьох останніх років "Українська" православна церква отримала нових реєстрацій, нових приміщень у користування, у власність, скільки землі виділено, які є фінансові дотації – це вражаючий документ. Всі чутки про «гоніння та обмеження» – брехня. Все, що говорив Климент учора, не відповідає дійсності – на превеликий жаль чекати, сподіватися на якусь правду, ну, боюсь, що не доводиться.

- Минулого тижня мали розглядатися два закони №№ 4128 та 4511. Як по-вашому, правильно чи ні, що ці закони виносяться разом, бо один ніби готовий, так, продуманий, пройшов комітет, інший – про особливий статус – не опрацьований?

- Це ж не мені вирішувати, це так законодавці їх поставили. Але я думаю, що всі релігійні проекти законів варто розглядати в комплексі. Окрім згаданих вами, зареєстрований ще один законопроект – №5309. Мені здається, що його також треба включати до цього пулу і тоді системно розглядати питання. Закон №5309 передбачає приведення назв релігійних організацій у відповідність до центрів, які вони представляють. У ньому йдеться про специфічну релігійну організацію, що афіліюється в свідомості абсолютної більшості наших громадян з країною, яка розпочала військову агресію, з країною, яка несе зараз не просто зло, не просто ненависть, яка спричиняє жертви практично кожного дня, тому тут, мені здається, є багато про що говорити.

- Давайте поговоримо про закон №4128, який допомагає громаді змінити юрисдикцію. 

- Цей законопроект відповідає і духу вже існуючого законодавства, і міжнародним критеріям та рекомендаціям всіх міжнародних організацій. Він є конкретною, практичною відповіддю з боку наукової експертної громади на суспільні виклики, які породжує реальна ситуація. Суспільство змінилося, воно вимагає змін.

Дивіться, навіть за ці два дні в Кінахівці (село на Тернопільщині) більшість громадян вирішили змінити свою юрисдикцію і захопили храм, вважаючи, що вони, як частина громади цього храму, які споруджували цей храм, його утримували, мають всі законні підстави ним володіти. Вони представляють церковну місцеву більшість. Сьогодні сталася подібна подія в одному з сіл у Хмельницькій області (інтерв'ю бралося напередодні церковних протестів біля ВР – ред.).

Якщо ми поважаємо думку громадян, якщо ми вважаємо, що вони мають всі можливості висловити свою позицію, свою суспільну орієнтованість і церковну підлеглість, то ми маємо забезпечити можливості для цього виявлення. Часто трапляється, що інша сторона такої реалізації не хоче, тоді й виникає анархія,  конфлікт,  бійка. І так виглядає, що саме зацікавлені в поглибленні та існуванні оцих точок протистояння і є противниками цього закону №4128. Власне, поява конфліктності будь-якою ціною, ціною неповаги до своїх уже колишніх віруючих – це є така своєрідна форма самореалізації.

Сьогодні на Тернопільщині централізовано, на гроші, які виділяються десь зверху, в усіх тих населених пунктах, точніше в їхній більшості, а це майже десяток, де вже громади перейшли (мається на увазі – в Київський патріархат – ред.) споруджуються такі невеликі, не надто показні, але, так би мовити, економ-варіанти храмів для того, щоб зберегти громаду. Тобто, мета очевидна – зберегти мережу релігійних організацій, підпорядкованих московському центрові й таким чином відрапортувати за ті фінанси, які отримуються з Москви, і які мають стати підставою для того, щоб мати з цього приводу якісь інформаційні кампанії. А якщо вже виникає конфлікт, то тут можна інформаційно використовувати тему.  Ми бачимо агресивну позицію патріарха Кирила на всі ці закони, хоча у мене немає жодних сумнівів щодо демократичності, виваженості, адекватності.

- Вони кажуть про те, що законопроект легалізує «рейдерські захоплення».

- Неправда. Опоненти закону №4128 виступають проти вже існуючого положення, що громада – це самоорганізована спільнота віруючих, які можуть вільно декларувати свою підлеглість і вільні її змінювати. Ідеологія тих, хто піднімає всі ці хвилі, хто робить цей ажіотаж, істерію, –  це емоційна спроба затримати, законсервувати ідеологію «русского міра», бо «русскій мір» і демократія – це речі несумісні. І мене вражає рівень перекручування, свідомого фальшування і безвідповідального накопичення негативної енергії, яку пропонують опоненти цього законопроекту.

Так виглядає, що працюють певні команди, які дають певні ідеологеми-меседжі. У нас майже немає економіки, базованої на російських якихось схемах, підприємствах і фірмах, у нас уже заборонили платформи «русского міра», в Україні заборонений в'їзд російських артистів. І тут лишається одна величезна мережа, через яку можуть легально, напівлегально діяти емісари «русского міра», приїжджаючи сюди в рясах чи без ряс, і таким чином тут будь-яка загроза від цього очевидно «русскомірівського» архіпелагу в українському морі стає очевидною.

- Повернемося до закону: там закладені всі запобіжники, щоби зміна підлеглості була мирною, щоб там не було порушень, звинувачень?

- Там є кілька таких запобіжників. По-перше, в проекті чітко йде мова, що в голосуванні, так би мовити, неформальному плебісциті щодо зміни підлеглості можуть брати участь тільки члени релігійної громади. Є розмови про свідому підміну змісту чи можливість підміни територіальної громади на релігійну громаду. Вони є безпідставні: тільки члени релігійної спільноти можуть брати участь у цьому зібранні. Що є індикатором приналежності людини до релігійної громади? Абсолютно зрозуміло, що передбачена регулярність участі у релігійному житті самої громади і питання самоприналежності.

І в кожному населеному пункті всі розуміють, знають, хто до якої спільноти належить. І заперечити комусь із мешканців села, які регулярно приходили до церкви, кілька разів можливо й на рік, але регулярно здаючи туди кошти  (бо знаєте, є в багатьох селах така практика – ходиш чи не ходиш ти до церкви, але обов'язково потрібно внести певну суму на утримання, особливо це в Західній Україні, на півночі України, дуже така практикована є система). Тому, якщо людина вносила кошти, відвідувала регулярно храм, то однозначно, що вона має право брати участь у волевиявленні.

І другий є запобіжник – правосильність, правомочність і самих осіб, які беруть участь у голосуванні. Зібрання вважається дійсним, якщо відбувається голосування більшістю 50% плюс один голос, визнається такий спосіб рішення цього зібрання. 

Якби опоненти хотіли, щоб справді був якийсь демократичний механізм, вони б брали участь у будь-яких дискусіях з цього приводу, не формальних і очевидних. Новинський, який запропонував альтернативний проект, насправді його зняв з розгляду, коли він був поставлений на комітеті. Він розумів, що комітет не підтримає його законопроект, але в принципі відмовився від цього обговорення.

Я думаю – це не випадково. Це так би мовити, свідома позиція, це свідоме його бажання, яке виходить із принципової установки, що ніякого голосування у громаді бути не може. Має бути все збережене, ніякого волевиявлення бути не може. Це принципова позиція, яка повторює лист церковного начальства УПЦ МП, про те, щоб не погоджуватися ні на це, ні на почергові служіння в одному храмі.

Отже, насправді, маємо ситуацію не з бажанням співвіднести себе із демократичними обставинами існування держави, суспільства і своєї спільноти, а маємо очевидне бажання законсервувати ситуацію такою, як вона є, і вже діяти відповідно до певних установок, які, на превеликий жаль, відходять дуже часто не з українського боку.

- Андрію, все таки з приводу закону №4511 (цей другий закон), чи ви вважаєте, що це перебір було його реєструвати – чого ми хочемо досягнути, просто потролити?

- На відміну від законопроекту № 4128, до якого ми маємо якесь відношення, ми його осмислювали, це є законопроект, який був поданий самими народними депутатами. Ми ж не можемо контролювати чи якось впливати, це – законодавча ініціатива, яка йшла від них.

Я розумію дух, яким був породжений цей законопроект – він породжений був духом потреби. Я читав, що народний депутат Тимчук чи не єдиний, хто активно коментував і захищав цей законопроект, казав, що це відповідь суспільства, громади, і частини народних депутатів на ті дії, на ту позицію, яку зайняла певна частина духовенства Української православної церкви в єдності з Московським патріархатом, і, розуміючи можливі наслідки такої діяльності, вони запропонували радикальний крок.

Я не хочу його коментувати багато – навіть якби і був він прийнятий, навряд чи він буде підписаний Президентом. Але вони самі визнають, що страшніший оцей закон №4128. А ви знаєте чим він страшний? Тому що він насправді відповідає всім нормам закону, от у чому парадокс. А опротестувати закон №4128 важко, будь-який неупереджений експерт його схвалить, а ми вже про цей закон говорили і на засіданнях ОБСЄ, і в Україні, у Відні, у Варшаві. Хоча були ж десятки разів і спроб показати цей законопроект як певну якусь кару Божу, яку тут держава придумала. І, знаєте, результат же очевидний – народні депутати не отримали негативного висновку жодної міжнародної організації.

Лана Самохвалова, Київ

Фото: Володимир Тарасов, Олена Худякова / Укрінформ. Перше фото: patriarchia.org.ua.

вівторок, 23 травня 2017 р.

23.05.2017р. Б. / Українській соцмережі «Ukrainians» бути

Команда з 30 програмістів з StartupSoft разом з Олександрою Струмчинською заявила про початок розробки соцмережі «Ukrainians».

20 травня цього року цифру 50 тис. майбутніх користувачів нової соцмережі досягнуто. Що є на більше як 10 днів скоріше від поставленого розробниками часового ліміту – 1 червня.

На даний момент на сторінці команди розробників зафіксовано більш як 60 тис. підписників.

Команда «Ukrainians» просить зацікавлених слідкувати за інформацією про розробку «Ukrainians» у соцмережах:
FB: https://www.facebook.com/ukrainians.co/

Джерело:  Воїни Христа Царя

пʼятницю, 19 травня 2017 р.

19.05.2017р. Б. / Замінити ВКонтакте: Канадці створюють соцмережу Ukrainians

Команда з 30 програмістів із канадської IT-компанії StartupSoft заявила про бажання створити соцмережу Ukrainians.

Про це повідомляє офіційна сторінка соцмережі.

"Команда з 30 програмістів із StartupSoft разом з Олександрою Струмчинською готові розробити українську соцмережу одночасно для трьох платформ: web, iOS i Android", - йдеться у повідомленні.
Наразі розробники збирають підписи, щоб пересвідчитись в потребі такої соцмережі.

"Якщо до 1 червня кількість підпиcників досягне 50,000+, StartupSoft розробить продукт протягом 4-х місяців", - йдеться у повідомленні Ukrainians.

середу, 17 травня 2017 р.

17.05.2017р. Б. / «Дякую, що не покинули нас у найважчі хвилини», − Глава УГКЦ до отців оріоністів на святкуванні в Італії

Ввечері 16 травня Блаженніший Святослав, Глава УГКЦ, очолив Архиєрейську Божественну Літургію у м. Тортона на Півночі Італії з нагоди 15-річного ювілею заснування та діяльності згромадження оріоністів в Україні.

У дверях храму санктуарію Madonna della Guardia Главу УГКЦ зустрів місцевий єпископ Вітторіо Вйола, владика Діонісій, Апостольський візитатор для українців греко-католиків в Італії, настоятель санктуарію, представник Генерального настоятеля згромадження оріоністів, чисельно присутні єпархіяльні священики та капелани північно-італійських громад УГКЦ.

Звертаючись до присутніх на богослужінні українських мігрантів та італійської спільноти, Блаженніший Святослав вказав на місію свого візиту та участі у святкуваннях ювілею української вітки отців оріоністів. «Від імені сотень і тисяч українців я хочу найперше подякувати отцеві Луіджі Оріоне. Впродовж останніх 15-ти років його монаша родина є присутньою та діяльною в Україні. Безліч дітей-сиріт та молоді саме завдяки їм відчули, що Бог не покинув їх на дорозі їхнього важкого життя. Скільки людей відчули себе близькими до Бога саме завдяки твоїй святості, отче Луіджі», − звернувся Блаженніший Святослав до могили святого, мощі якого спочивають у бічній наві храму неподалік святилища. Саме тому, наголосив він, дон Оріоне хоч і належить єпархії Тортона, є також і українським святим і «на цьому святому місці я сьогодні хочу подякувати Богові за дар життя, служіння та святості цього священика».

Ще однією важливою місією візиту Глави УГКЦ є «бути голосом українського народу, прибитого до хреста страждань, спричиненими війною». 

«Серед мовчанки міжнародної спільноти війна в Україні, у самому серці Європи, спричинила велику гуманітарну катастрофу, − найбільшу з часів Другої світової війни». Проповідник вказав на один мільйон українських дітей, котрі сьогодні є прямими жертвами війни на сході країни.

У своєму зверненні до українських мігрантів Блаженніший Святослав також запевнив, що «ваша Церква-мати буде докладати усіх зусиль, щоб ви мали належну душпастирську опіку, згідно вашої традиції, церковної та національної ідентичності». «Відвідуючи наших мігрантів по цілому світі, зокрема в Італії, я дуже часто бачу вас, дорогі українські матері, втомленими, пригніченими та покинутими. Як Глава і Отець вашої Церкви відчуваю сьогодні свій обов’язок душпастирської опіки над вами, однак прошу вас молитися за нові і добрі покликання до священства», − сказав Предстоятель УГКЦ.

Додамо, що на богослужінні була присутня префект регіону Alessandria її екселенсія Рамілда Тафурі, мер міста Тортона Бардоне Жанлука, представники силових структур та інших органів влади. Після молитви вони мали нагоду поспілкуватися з Блаженнішим Святославом, дізнатися про ситуацію в Україні та висловили свою підтримку українському народу.

Богослужіння супроводжували співом хор санктуарію Madonna della Guardia, хор Russia Ecumenica та хор української громади м. Мілан.

вівторок, 16 травня 2017 р.

16.05.2017р. Б. / Відомий американський актор Чак Норріс приїде на Міжнародну місіонерську конференцію в м.Рівне

Відомий американський актор Чак Норріс в червні 2017 р. відвідає Рівне. 24-25 червня він приїде на Міжнародну місіонерську конференцію. Про це повідомляють українські ЗМІ з посиланням на керівника Християнської місії милосердя «Добрий самарянин» Володимира Борискевича.

Чак Норріс виступить на головному стадіоні Рівне - «Авангарді». Разом із зірковим гостем очікують прибуття ще більш, ніж трьохсот іноземних гостей.

Чак Норріс (Карлос Рей Норріс) відомий в пост-радянських країнах в першу чергу як актор голлівудських бойовиків. Але в США його знають як християнського місіонера. Чак Норріс - автор декількох книг, в яких описує свої релігійні переконання і виступає проти несправедливості, а також він став одним з перших зірок шоу-бізнесу, які підтримали заборону на одностатеві шлюби в Каліфорнії. Він веде євангелізаційний блог і розповідає в різних інтерв'ю про те, що Голлівуд знищив його віру, яку актор отримав в дитинстві від матері і проповідей Біллі Грема.

Повідомляється, що на духовне життя Норріса вплинула його нинішня дружина Джина О'келлі, яка є переконаною християнкою. Вони познайомилися на початку 90-х на знімальному майданчику.

У 1990 р. подружжя заснувало фонд «вибити наркотики з Америки», який допомагає дітям і підліткам позбутися наркозалежності.

У 2006 р. Чак і Джина увійшли до правління американської Національної ради з вивчення Біблії в середній школі (NCBCPS).

10 березня 2017 р Чаку Норрісу виповнилося 77 років.

суботу, 13 травня 2017 р.

13.05.2017р. Б. / «Потрібно допомогти так, аби людина сама стала на ноги», − Глава УГКЦ під час зустрічі з представником ООН у справах біженців (+VIDEO)

Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав обговорив питання внутрішньо переселених осіб з представником Агентства ООН у справах біженців в Україні Пабло Матеу. Зустріч відбулася на прохання представника Агентства ООН.

Під час зустрічі Пабло Матеу підкреслив, що Глава УГКЦ є першим релігійним лідером, з яким він зустрівся.

Як зазначив представник ООН, його бажання зустрітися з Блаженнішим Святославом зумовлене тим, що, на його думку, УГКЦ є однією з найбільш активних Церков в Україні, які багато працюють у соціальному служінні, зокрема допомагають внутрішньо переміщеним особам і людям, які опинилися у «сірій зоні».

Пан Матеу навів приклад такої праці БФ «Карітас-Маріуполь» щодо допомоги внутрішньо переселеним особам і їхньої інтеграції в середовище, в якому вони опинилися. Також він дуже високо оцінив діяльність БФ «Карітас України» загалом. У зв'язку з цим сторони обговорили низку ініціатив, які здійснює «Карітас України», аби надати необхідну допомогу внутрішньо переселеним особам в Україні.

Блаженніший Святослав наголосив, що Церква, зокрема, через «Карітас» робила і робить усе, аби внутрішньо переміщені особи не опинилися у своєрідному гетто, але справді допомагає їм інтегруватися в суспільство. «Карітас» має окремі програми, які допомагають внутрішньо переселеним особам розпочати власний бізнес. Це допомагає допомогти самому собі. І це відповідає соціальній доктрині Католицької Церкви, яка базується на гідності людської особи. Бо коли людина залежна від чиєїсь допомоги, це суперечить її гідності. Тому треба допомогти так, аби людина сама стала на ноги і могла сама себе утримувати», – сказав Глава Церкви.

«В усіх потребах, зокрема тих, які стосуються Центральної України, того служіння, яке здійснює Київська архиєпархія, і наша опіка над вимушено переселеними особами, з якими працює «Карітас Київ», ми відзначили одну з нагальних потреб – це потреба житла», – додав Блаженніший Святослав. У зв’язку з цим сторони обговорили ініціативу ООН щодо соціального житла. «Соціальне житло – це житло не тільки для вимушено переселених осіб, а й для малозабезпечених сімей в Україні загалом», – відзначив Предстоятель.

На думку представника ООН, в Україні на сьогодні відсутня будь-яка політика щодо соціального житла. За його словами, питання соціального житла має бути інтегральною частиною житлової політики держави взагалі, тому одна з ініціатив ООН – допомогти Українській державі випрацювати певні критерії, певні закони саме щодо соціального житла.

Глава Церкви зі свого боку висловив велике зацікавлення цією темою, оскільки УГКЦ теж має велику соціальну проблему як серед вірних, так і серед вимушено переселених осіб. «Ми були б дуже вдячні за партнерську співпрацю в цьому питанні», – додав Предстоятель.

Насамкінець учасники зустрічі подякували один одному. Представник ООН зазначив, що зі свого боку вони бачать УГКЦ як свого партнера і хочуть співпрацювати у допомозі людям, які сьогодні опинилися в потребі.


пʼятницю, 12 травня 2017 р.

12.05.2017р. Б. / «Алкоголь – це отрута …»: Глава УГКЦ назвав причини і наслідки алкоголізму (+VIDEO)

Патріарх УГКЦ Блаженніший Святослав в ефірі інтерактивної програми «ВІДКРИТА ЦЕРКВА» на «Живому ТБ» розповів про причини алкоголізму. Нижче пропонуємо цитати Глави Церкви про це.

- Алкоголізм – невиліковна хвороба. Ми часто не розуміємо, що це не просто погана звичка. Людина не завжди сама може кинути пити, а їй потрібно у цьому допомогти.

- Дуже багато причин алкоголізму має соціальний, суспільний характер. Це, наприклад, стереотипи харчування; брак культури вживання алкогольних напоїв; потрапляння в певне коло людей, які ведуть такий спосіб життя; середовище, в якому особа народилася; тощо.

- Часом дуже жорстока реальність може бути причиною того, що люди починають тікати від дійсності, хочуть «забутися». Наприклад, коли людина втратила роботу і не може прогодувати свою сім’ю чи коли особа глибоко переживає особисту драму.

- Багато наших військовослужбовців, які нині захищають Україну у війні з агресором, отримують психічні та духовні травми. Аби притупити цей біль, аби просто заснути вночі, вони вживають алкоголь, що призводить до нового виду залежності, яка стає більшим жахом, ніж пережита ситуація.

- Алкоголь впливає не тільки на людську психіку, а й на тілесну сферу - спричинює порушення фізіологічних процесів. Тоді організм перестає бути здатним перебороти отруту: навіть менша кількість алкоголю може спричинити таке отруєння, як у здорової людини велика доза.

- Людина повинна хотіти лікуватися! Це необхідний елемент визволення від алкоголізму.

- Алкоголь стає доступним і щоразу його якість погіршується. Крім цього, передаються хибні моделі поведінки, які підштовхують до цієї залежності. Ми бачимо часом, як самі батьки пропонують маленьким дітям спробувати алкоголь.

- Дитині не можна вживати алкоголю в будь-якому вигляді. Тому важливим є належне виховання і просвітництво, щоб діти розуміли, що алкоголь – це отрута, яка не приносить радості, а навпаки, стає тираном і причиною великого горя, як для них самих, так і, пізніше, для їхніх сімей. Скільки злочинів сьогодні в Україні чиниться під впливом алкоголю! Скільки сімей розпадається через те, що вдома панує тиран під назвою «чарка»!

- Я пригадую свого дідуся, який розповідав, що на галицьких весіллях достатньо було літра горілчаних виробів для 200-300 осіб. Ніхто ніколи не йшов на весілля, аби напитися. Тому наявність алкоголю  під час сімейних святкувань в очах мого дідуся була елементом радянської пропаганди. Для мене це було і є взірцем!


вівторок, 9 травня 2017 р.

09.05.2017р. Б. / Тижневий огляд: життя УГКЦ (01.05.17-07.05.17)

Стало відомо, що 28-30 квітня у Львові у Василіанському інституті філософсько-богословських студій імені Йосифа Велямина Рутського відбувся Національний з’їзд аніматорів руху «Подружні зустрічі» УГКЦ, під гаслом «Будьте мужні! Не бійтеся» (Мр. 6, 50).

 У неділю Мироносиць, 30 квітня 2017 р., українську церковну громаду центральноіталійського міста Терні з душпастирським візитом відвідав Владика Діонісій Ляхович, Апостольський Візитатор для українців греко-католиків в Італії. Візит відбувся з нагоди 15-річного ювілею від дня заснування тамтешньої Громади УГКЦ Покрову Пресвятої Богородиці. Під час проповіді Владика Діонісій привітав церковну Громаду м.Терні з 15-річним ювілеєм, висловивши подяку усім душпастирям, які тут трудилися та усім вірним, а також підкреслив  роль жінок у Церкві.

У вівторок, 2 травня 2017 р., у місті Новара відбулись регіональні збори священиків, які душпастирюють на території центрально-північного регіону Італії. У зборах, які очолив Апостольський візитатор Владика Діонісій Ляхович та Пасторальний координатор о.Володимир Волошин, взяли участь 11 священиків на чолі із своїм регіональним координатором о.Юрієм Іванютою.


3-4 травня 2017 року у Львові проходив Міжнародний Семінар під назвою «Соціальний діалог і трудова міграція в Європейському Союзі та Україні в контексті Християнської Соціальної Доктрини». Організаторами заходу є Всеукраїнське об’єднання солідарності трудівників ВОСТ «Воля» (ВОСТ), спільно із Християнським Рухом працівників (MCL) Італії та Європейським Центром з питань працівників (EZA). 

4 травня 2017 року в Патріаршому домі УГКЦ відбулося урочисте вручення дипломів Австрійської освітньої програми для лікарняного душпастирства медичним капеланам УГКЦ. Захід розпочався Архиєрейською Божественною Літургією.  УГКЦ здобула 8 медичних капеланів та одного лікаря, які будуть в подальшому використовувати свої знання в медичному капеланстві. Центр медичного капеланства м. Зальцбург має багатолітній досвід ведення освітніх програм за міжнародним стандартом вишколу медичних капеланів. Навчання для медичних капеланів УГКЦ тривало з жовтня 2014 року до квітня 2017 року і містило шість блоків: три – в Австрії й три – в Україні. Випускники освітньої програми, серед них вісім священиків-медкапеланів УГКЦ з різних міст України та лікар, асистент кафедри паліативної та хоспісної медицини НМАПО м. Києва будуть впроваджувати цю сертифіковану програму для наступних груп медичних капеланів в Україні.



7 травня 2017 року, за доброю традицією під час відзначення Дня міста організовують спільну екуменічну молитву представників духовенства різних конфесій за Львів та львів’ян. Така духовна акція цього року відбулась на проспекті  Свободи, біля фігури Божої Матері. До молитви приєднались  львів’яни та гості міста.

Пропонуємо до Вашої уваги:

Єпископи попереджають: ці об’явлення Церква відкинула: Сан Себастьян де Гарабандаль, Марія Вальторта, Вільгельм Камм,  Сестра Марія Феліція Козловська, Наю, Мадонна з Ґіайє ді Боната Сопра, Монтік'ярі й Фонтанелле, Вассула Райден, Марія з Ірландії.



15 травня розпочнеться пасторальний візит Блаженнішого Святослава, Патріарха УГКЦ, до м. Тортона (Північ Італії) з нагоди свята Святого Луіджі Оріоне та святкування 15-річного ювілею діяльності Згромадження отців оріоністів в Україні. 17 травня на запрошення кардинала Гвалтєро Бассетті Глава УГКЦ здійснить офіційний візит в архиєпархію Перуджі. Дводенна програма візиту Блаженнішого Святослава в м. Тортона передбачає участь у святкуваннях свята Святого Луіджі Оріоне, відвідини санктуарію Madonna della Guardia, де знаходяться мощі святого, і зустріч з місцевою ієрархією. 

19-21 травня буде відбуватися 59 Міжнародне військове паломництво в Лурді під гаслом «Подаруй нам мир!» Цьогорічна поїздка до цього чудотворного місця для наших військових буде вже двадцять першою. Очолить українську делегацію владика Михаїл (Колтун), керівник Департаменту Патріаршої курії УГКЦ у справах душпастирства силових структур України.

20 травня 2017 р. Б. комісія у справах молоді Бучацької єпархії УГКЦ запрошує юнаків та дівчат на ювілейний V Зʼїзд Єпархіальної Молоді, який буде відбуватися у м. Чортків. Місце зустрічі: Катедральний Собор Святих Верховних Апостолів Петра і Павла. Тема зʼїзду – «Будь собою».

29 травня у Брюховичах розпочинається 10-денна реабілітація осіб залежних від алкоголю, яку провадить священик УГКЦ о.Дмитро Польовий, керівник Осередку тверезості "Знамення". Щоб записатися на попередню консультацію або детальніше довідатись про умови і перебіг реабілітації телефонуйте за номером: 098-155-67-77

За ініціативи Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій 3 червня 2017 року, у суботу, в Києві вдруге відбудеться спільна міжконфесійна хода на захист прав дітей і сім’ї. Мета акції – привернути увагу до проблем захисту прав дітей, утвердити в суспільстві принципи любові й поваги, виступити на захист сім’ї як союзу чоловіка і жінки, що відповідає Божому задуму та природі людини. Збір учасників розпочнеться о 11:00 на Софіївській площі.

Презентація «Твітів з Богом» у Львові: за все Богу подяка!

Джерело:  Воїни Христа Царя

суботу, 6 травня 2017 р.

06.05.2017р. Б. / На Ужгородщині священики московського патріархату не пустили греко-католиків у церкву

Вчора, 5 травня, до села Ірлява, що на Ужгородщині  прийшли священики УПЦ МП, аби обмежити дії виконавчої служби.

Про це у Фейсбук повідомляє Томаш Лелекач.

Храм, що збудований у 19 столітті мешканцями села, які сповідували греко-католицький обряд, у часи СРСР був переданий московському патріархату. Зараз греко-католицька громада села хоче історичної справедливості, щоб повернути свою церкву. 

"Греко-католики навіть не заперечують, аби МП проводив також свої служби. Сьогодні московські прислужники навіть помолитись до церкви не допускають дійсних господарів споруди. Хоча є рішення Вищого господарського суду, яким доводиться право власності на споруду храму за греко-католицькою громадою", - пише активіст.

За словами Лелекача, священики московського патріархату кидалися на людей, проклинали, вживали генітальну лайку та навіть вчиняли фізичні напади, які зупиняла поліція.

четвер, 4 травня 2017 р.

04.05.2017р. Б. / Звернення Комісії УГКЦ у справах душпастирства охорони здоров’я з нагоди відзначення Дня Хворого

«Усе, що ви зробили одному з моїх братів найменших – ви Мені зробили»
(Мт. 25, 40).

Дорогі у Христі брати і сестри!
Як і кожного року, в третю неділю після Пасхи, коли по всіх церквах візантійської традиції на Літургії читається євангельський епізод зцілення Ісусом Христом розслабленого чоловіка, Українська Греко-Католицька Церква відзначає День хворого.

Саме цієї днини, в першу чергу, варто молитовно згадати всіх недужих та терплячих, а особливо тих, котрі вже не можуть (а ймовірно, ніколи більше і не зможуть) своїми власними ногами покинути домівки чи палати лікарень, щоб прийти в храм, аби примкнути до святкового гуртка вірних, які єдиним серцем та устами славлять свого Творця. Вони, внаслідок тієї чи іншої хвороби, раптової травми, чи  можливо, поранення на фронті РУВ, втратили цілковиту або ж часткову здатність жити вповні: робити все, що досі було звичним; помагати ближнім; заробляти на хліб щоденний; подорожувати; складати плани на завтра; захищати Вітчизну… Багато хворих щоденно терплять нестерпні болі, які потьмарюють розум та віднімають здатність адекватно реагувати на присутність здорових людей. Відчуття безпорадності та оцінювання себе, як тягаря для рідних чи знайомих, часто породжує непроглядний відчай із запитанням: «Боже, чому Ти мене покинув?!» (пор. Мт. 28, 46) Часто у такому стані хвора людина втрачає і силу-бажання молитися. Разом із наріканням, може прийти зневіра, а навіть більше – образа на Господа.

Ось чому молитва здорових християн за недужих осіб є просто необхідною. Вона відкриває зранений організм хворого на Божу благодать – присутність самого Лікаря душ і тіл наших. У Посланні святого апостола Якова знаходимо наступне: «Молитва віри спасе недужого, та й Господь його підійме; і як він гріхи вчинив, вони йому простяться. (…) Ревна молитва праведника має велику силу» (5, 15-16).

Наступний важливий крок у День хворого мав би полягати у конкретній фізичній дії щодо терплячого. Найменше, що може зробити християнин для недужої людини – це відвідати її у лікарні чи вдома. Багато хворих, які опинилися у вимушеній ізоляції від зовнішнього світу, страждають не так від самої недуги, як від байдужості тих, котрі ще вчора іменували себе найкращими друзями. Не даремно гласить народна мудрість, що справжній приятель пізнається лише у біді. І часто буває так, що у скрутній годині зникають практично всі, озброюючись різноманітними оправданнями та аргументами, чому їм не виходить бути поряд свого хворого друга. Щось подібне досвідчує сам Ісус Христос у Гетсиманському саду. Коли прийшли юдеї з мечами та дрючками, щоб схопити Спасителя, «всі учні залишили Його й повтікали» (Мт. 27, 56). А на Голгофі, як читаємо у Євангелії від святого апостола Йоана, «при хресті Ісусовім стояли Його мати, сестра Його матері, Марія Клеопова, та Марія Магдалина» (19, 25), а також улюблений учень. І все. Відчуття, що тебе покинули і більше не хочуть бачити, мабуть, є найстрашнішим. Така самотність породжує розчарування у людях, образу, гнів, відчуття помсти… Недужа особа має загрозу покинути світ цей у жахливому духовному стані, а ми і не здогадуватимемося, що виною цьому є наша індиферентність. І навпаки, велику радість приносить хворому той, хто знаходить у собі силу  перебороти власні «не хочу і не можу», та навідується до нього, висловлюючи як співчуття, так і готовність бути поряд до кінця. Слід часто, а особливо у День хворого, пригадувати собі слова Ісуса Христа: «Істинно кажу вам: те, чого ви не зробили одному з моїх братів найменших – мені також ви того не зробили» (Мт. 25, 40).

Також, не менш важливою справою у День хворого для всіх вірних УГКЦ є звернення уваги на пригнічених родичів, недужих осіб. Апостол Павло говорить, що якщо страждає один член тіла, то разом з ним терплять також й інші. Сім’я – це єдиний організм. Якщо захворіє хтось один, всім решта почуватися здоровими є вкрай важко, а то й неможливо. Підтримати їх добрим словом, порадою, фінансово чи пропозицією якось послужити, мало би стати жестом нашого духовного поступу та ознакою християнської зрілості.

Нехай благий Господь, Який своєю смертю на хресті подолав смерть, воскреснувши з мертвих, подає усім недужим силу вистояти до кінця, не втративши віри, а нам, мужність та відвагу, залишатись поряд навіть тоді, коли обставини диктують, що вигідніше сховатись за пеленою щоденних справ. Залишаймося назавжди невтомними носіями того світла, яке одного разу засіяло із порожнього Гробу Спасителя, і розвіяло найжахливішу темряву гріховної ночі та мряку байдужості! Амінь!

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

вівторок, 2 травня 2017 р.

02.05.2017р. Б. / Польські єпископи пригадали полякам слова св. Івана Павла ІІ, що правдива польськість – це не шовінізм

Конференція католицьких Єпископів Польщі, з нагоди наближення свята польської Конституції – 3 травня, оприлюднила документ під назвою «Християнська форма патріотизму».

У цьому документі польський католицький єпископат не лише виклав вчення Католицької Церкви про правдивий християнський патріотизм, але й зробили це в контексті польської історії і сучасності.

Архипастирі Католицької Церкви в Польщі зазначають, що правдива польська ідентичність включає в себе повагу і толерантність до інших народів, культур, мов та релігій.

Провідники Католицької Церкви в Польщі зауважують, що св. Іван Павло ІІ наголосив, що «потрібно завжди наголошувати на засадничу різницю між шовінізмом, який проповідує погорду до інших народів і культур, та патріотизмом, як справедливою любов’ю до своєї батьківщини. Істинний патріотизм ніколи не прагне до благополуччя власного народу за рахунок інших народів».

Польські єпископи цитують слова святого Папи Івана Павла ІІ про те, що польськість фундаментально включає у себе плюральність і множинність, а не закритість і вузькогрудність.

Як зазначає польський католицький єпископат, у часі коли в Європі бушували релігійні війни, у І Речі Посполитій фундаментом спільного співжиття різних культур та народів було співіснування різних культур, звичаїв, обрядів, релігій та народів.

Документ наголошує, що правдивий християнський патріотизм відкритий до співпраці з іншими народами й з пошаною ставиться до інших культур.

28 квітня цього року польські єпископи представили цей документ. Архиєпископ Варшавський Станіслав Ґондецкі гостро розкритикував тих, хто сприймає патріотизм, як найвищу цінність, а Бога сприймає у ролі такого собі «помічника», назвавши такий стан речей жахливим і страшенно небезпечним.

Джерело:  Воїни Христа Царя