ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ!

середа, 28 грудня 2016 р.

28.12.2016р. Б. / Тритейський суддя у Владивостоці ухвалив знищити Біблію (російською та англійською мовами), Євангеліє і християнські пісні

"Конфіскувати і знищити літературу ...: біблію ..., біблію англійською мовою ..., Святе Євангеліє ..., збірник духовних пісень", - таку постанову прийняв 20 грудня суддя тритейської дільниці № 4 Ленінського судового району міста Владивостока Приморського краю РФ А.В. Бадєєв, повідомляє кореспондент "Порталу-Credo.Ru" з посиланням на представника Релігійної християнської організації "Армія порятунку" у Владивостоці, якій належить духовна література, що підлягає знищенню. Примітно, що Біблія і Євангеліє, які повинні бути знищені, є так званим Синодальним перекладом і визнаються святинею найбільшої релігійної організацією країни - РПЦ МП, так само як і іншими християнами.

Як випливає з матеріалів справи, до суду 2 грудня звернувся прокурор Ленінського району Владивостока, який посилається на матеріали перевірки, проведеної в приміщенні релігійної організації 23 листопада. Згідно з цими матеріалами, в приміщенні була виявлена література, в тому числі Святе Письмо, "без маркування релігійної організації".

У мотивувальній частині рішення суду містяться посилання на закон про протидію тероризму. У резолютивній частині рішення організація визнається винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 5.26 КоАП РФ, і їй призначається покарання у вигляді штрафу на суму 30 000 рублів. Одночасно суддя поклав на Управління судових приставів по Приморському краю контроль за знищенням перерахованої вище літератури.

Раніше в судовій практиці РФ не зустрічалося рішень про знищення Священного Писання християн - Біблії та Євангелія - в так званому Синодальному перекладі, яким користується РПЦ МП.

субота, 24 грудня 2016 р.

24.12.2016р. Б. / Повідомлення Папської Ради «Cor Unum» про гуманітарну допомогу для постраждалих від війни в Україні

З нагоди Різдвяних свят від імені Святого Отця буде перераховано перший транш в рамках допомоги постраждалим від гуманітарної кризи в Україні. Про це читаємо у повідомленні Папської Ради «Cor Unum» (Єдиним серцем), оприлюдненому у п’ятницю, 23 грудня 2016 року. Мова йде про майже шість мільйонів євро з уже зібраних дванадцяти, що будуть призначені для допомоги 2 мільйонам адресатів, не зважаючи на їхню релігійну, конфесійну чи етнічну приналежність, що перебувають, зокрема, у Донецькій, Луганській, Запорізькій, Харківській та Дніпровській областях.

У комюніке пригадується, що після збірки, проголошеної Папою Франциском 24 квітня в Церквах Європи на користь населення, що постраждало від війни в Україні, Святий Престол, через Папську Раду «Cor Unum», подбав про створення Технічного Комітету на місці, який очолив Преосвященний Ян Собіло, Єпископ-помічник Харківсько-Запорізький, що здійснює свою діяльність в контакті з Апостольським Нунцієм в Україні архиєпископом Клаудіо Ґуджеротті.

Зазначається, що від початку своєї діяльності, Комітет, осідок якого розташований у Запоріжжі, вибрав та оцінив проекти допомоги, надані християнськими харитативними організаціями та міжнародними агенствами. На даний час затверджено фінансування 20 великих проектів (до 250 тисяч євро) та 39 «ініціатив солідарності» (на суму до 20 тисяч євро). Кошти, що перераховуватимуться у співпраці з Апостольською Нунціатурою, призначені для надавання підтримки в ділянках забезпечення харчування, проживання та медичної допомоги.

24.12.2016р. Б. / Благодійна акція, флешмоб #РіздвянаСвічка

Година милосердя в підтримку дітей!
25 грудня 2016 року, 17:00-18:00
Київ, метро Палац Спорту, Спортивна пл.1, навпроти входу до Палацу Спорту

Акція #РіздвянаСвічка традиційно проходить в Україні протягом 14 років і покликана допомогти дітям з родин в кризових обставинах. У 2016 році з метою популяризації акції відбудеться свічковий флешмоб у 8 містах України: Львів, Коломия, Полтава, Хмельницький, Одеса, Маріуполь, Краматорськ та Київ.

Свічки декоруються руками неповносправної молоді – підопічних Львівського Центру дозвілля та соціальної реабілітації для молодих людей з особливими потребами при Карітасі Львів.

Благодійні пожертви отримані від реалізації свічок під час акції будуть спрямовані на допомогу дітям з малозабезпечених, неповних родин та сімей, що постраждали від воєнних дій - підопічних Карітасу Київ. 

Сподіваємося на Вашу підтримку та сприяння у допомозі потребуючим дітям, поширенню інформації. Кожен, хто у Різдвяну ніч запалить нашу свічку, принесе вогник надії та добра у свою родину, а також зігріє серця дітей, які потребують нашої підтримки. Завдяки Вашій підтримці у їхнє непросте життя також прийде свято.

Під час акції ви зможете за благодійну пожертву придбати різдвяну свічку, насолодитися традиційними колядками у виконанні хору Парафії церкви св. Миколая Мир Лікійського на Аскольдовій Могилі та зробити цікаві фото в нашій святковій фотозоні.

Долучайтеся!
___________
Карітас України є членом конфедерації Caritas Internationalis – об’єднання понад 160 національних Карітасів, які допомагають щороку десяткам мільйонів потребуючих людей у майже 200 країнах світу. З часу заснування першого Карітасу у Німеччині у 1897 році і до сьогодні Карітас дослухається до людей у потребі і надає їм засоби, аби змінити їхнє життя на краще. Глибокі моральні і духовні принципи гідності, справедливості та солідарності лежать в основі діяльності Карітасу і сьогодні. Перші організації Карітасу в Україні з’явились у 1992 році. З того часу сотні тисяч потребуючих українців отримали матеріальну, соціальну, психологічну та юридичну допомогу. Майже 1000 працівників і волонтерів працюють на базі понад 20 регіональних організацій у 16 областях України.

Додаткова інформація:
Одарка Бордун,
Керівник відділу комунікації Карітасу України
Тел.: 067 77 90 798
E-mail: pr@caritas-ua.org

Джерело:    Воїни Христа Царя

пʼятниця, 23 грудня 2016 р.

23.12.2016р. Б. / Музика

Му́зика (від грец. μουσική — мистецтво муз) — мистецтво організації музичних звуків, передовсім у часовій (ритм), звуковисотній і тембровій шкалі. Музичним може бути практично будь-який звук з певними акустичними характеристиками, які відповідають естетиці тої чи іншої епохи, та може бути відтвореним при виконанні музики. Джерелами такого звуку можуть бути: людський голос, музичні інструменти, електричні генератори тощо.

Так пише в книжці. Таке визначення музиці дасть вам енциклопедія чи словник.  За професією я музикант і я також можу сказати так про музику. Але це тільки одна сторона медалі. Є ще інша. Вона знаходиться одночасно і у фізичному світі, і поза ним. Музика це не тільки організовані звуки, це не тільки фізичне явище. Це те, що ми можемо почути і відчути. Музика без почуттів, без емоцій не була б музикою. Як би досконало не звучала музична шкатулка, але коли грає жива людина, коли вона вкладає в неї частинку душі, талант і важку працю, тільки тоді звуки можна назвати музикою, тільки тоді вона відкриває серця.

Музика – це перш за все духовна їжа, яка повинна проникати у глибину душі і пробуджувати у її глибинах те щастя, радість, спокій, натхнення, можливо навіть нагадувати про той втрачений зв'язок нашого тіла із душею та духом. Музика проникає в самі глибини нашого єства, сповнюючи його добром чи злом. Вона не буває нейтральною. Вона або творить, або руйнує. Недарма у Толкіна Бог і ангели творять світ піснею. Толкін, який провадив глибоке християнське життя, здається проник у той духовний сенс музики, що часто залишається прихованим для більшості. Варто мати на увазі, що старохристиянські письменники часто називали Бога Композитором.  А музика поєднана зі словом – хіба, не надпотужний інструмент формування світу й людини? Св. Юстин Філософ і ранньохристиянський мученик твердив:  «Хто співає - молиться двічі».

Напевне у кожного бувало таке, що від якоїсь мелодії щось починало ворушитись глибоко в душі, виринали давно забуті спогади, люди, місця, ба навіть запахи, бігли «мурашки» по спині, або кров холола в жилах. Це реагувало не тільки ваше тіло, то реагувало на музику все ваше єство.

 Вченими доведено, що музика має цілющі властивості, навіть корови давали більше молока коли їм вмикали композиції В.А. Моцарта.  Але на жаль музика може не тільки зцілювати, але і руйнувати. Якщо вона не від Бога, то на неї кладе право власності диявол.

 Для прикладу візьмемо такий напрям в музиці як Rock. Рок-музика – «руйнуюча». Так вважають багато дослідників. Вони згадують випадок, коли на концерті відомої рок-групи сире яйце, яке знаходилось під колонкою, не круто зварилося за три години. Цікаво, що ж від такої музики діється із психікою?! Рок люблять багато людей. Вони не звертають уваги на те, що думають і вважають «не шанувальники» даного напрямку. Цей напрямок гіпнотизує людей, «штовхає» на суїцид. Особливо це стосується підлітків. Адже саме в цей важкий період життя людина найбільш вразлива, особливо у духовному плані.

 У той же час музика написана плеядою «Віденських класиків», загалом позитивно впливає на організм. Існує навіть цілий розділ медицини – музикотерапія. Відома вона ще із стародавнього світу. Нині музикотерапія як оздоровча дисципліна поширена в усьому світі. Освіту за цією спеціальністю можна здобути у країнах Європи (Австрія, Велика Британія, Данія, Іспанія, Італія, Німеччина, Польща, Угорщина, Фінляндія, Франція), Азії та Океанії (Австралія, Ізраїль, Корея, Таїланд) й американського континенту (Сполучені Штати Америки, Аргентина, Бразилія, Венесуела, Канада, Колумбія, Куба, Мексика, Перу, Пуерто-Рико, Уругвай, Чилі).

Якщо ви любите слухати музику,  будь – яку, чи інструментальну, чи вокальну, чи ансамблеву, то особливу увагу потрібно звертати на зміст твору. Часто люди впадають в депресію навіть не розуміючи, що привело їх до такого стану прослуховування на перший погляд прекрасної мелодії, можливо трішки меланхолійної, можливо сумної.  Тому варто буди вельми обережним у підборі свого плейлисту.

Дамян Вільчинський

Джерело:    Воїни Христа Царя

четвер, 22 грудня 2016 р.

22.12.2016р. Б. / Зачаття Пресвятої Богородиці св. Анною (+Коментар)

22 грудня 2016 року

Зачаття Пресвятої Богородиці святою Анною

    * Коротка історія свята
    * Про ікону празника
    * Тропар та кондак
    * Празничний Апостол
    * Євангеліє
    * Проповідь

Коротка історія

Давній і глибокий культ Пресвятої Богородиці, що є знаменною віхою Східної Церкви, виявляється у великій кількості Богородичних празників у нашому церковному календарі. Ті празники розказують нам найважливіші моменти з життя Божої Матері від її чудесного зачаття аж до її славного успення.

Святе Євангеліє не багато говорить про життя Пречистої Діви Марії, тож нічого дивного, що більшість Богородичних празників не основується на подіях святого Євангелія, а радше на християнській традиції та на оповіданнях апокрифічних книг перших віків. Сюди належить також і празник Зачаття, який наша Церква святкує 22 (9) грудня. Цей празник має окрему історію на Сході та на Заході.

Згадку про цей празник має типікон святого Сави з V ст., одначе його розвій і поширення припадає аж на VIII сторіччя. У цьому столітті святий Андрій Критський укладає службу для празника, а Георгій Нікомедійський та Йоан Евбейський величають його у своїх проповідях. У IX столітті це свято вже було в цілому візантійському цісарстві. Воно є у всіх Східних Церквах.

Празник Зачаття у давнину мав різні назви. До найдавніших належить "Благовіщення Зачаття Святої Богородиці". У конституції про празники цісаря Мануїла Комнена (1143-1181) він зветься "Зачаття нашої Пресвятої Богоматері". Слов'янський Пролог має "Зачаття Святої і Богоматері Анни, коли зачала Святу Богородицю". Загальнослов'янські Устави називають його "Зачаття Блаженної Анни" або "Зачаття Святої Анни, коли зачала Пресвяту Богородицю".

Українська Католицька Церква в Галичині після проголошення догми про непорочне зачаття празник Зачаття Богородиці святою Анною почала називати Непорочним зачаттям Пресвятої Богородиці. Львівський Синод (1891) між Богородичними празниками подає празник Непорочного зачаття і наказує святкувати його на спосіб великих Богородичних празників з одним днем перед- і сьома днями попразденства. Собор також апробував службу Непорочному зачаттю, яку уклав о. Ісидор Дольницький, і наказав служити її у всіх церквах. Римська реформа наших літургійних книг повернула первісну назву празника "Зачаття Святої Анни, коли зачала Пресвяту Богородицю".

Про ікону

Сутністю Бога Ізраїля є те, що Він — "живий" і дає життя (див. Євр. 3, 12). Він створив людину на свій образ і подобу, теж "живим створінням", і дав їй дар бути носієм цього життя, "чоловіком і жінкою сотворив їх" (Бут. 1, 27), закладаючи цим основи шлюбу. Єва була названа матір'ю всіх живих (див. Бут. 3, 20).

Але після перших, сповнених світлом оповідей Буття історія Ізраїля постає перед нашими очима як безперервне вигублення життя, як сумне панування смерті. І все ж у цій безодні знищення праведники Старого Завіту вірили в Бога, а отже, надіялися на життя. Продовження роду через шлюб, заснований Богом в Раю, вважається у Біблії святим. Зустріч двох людей утворює ланку в довгій низці поколінь, які не повинні вироджуватись аж до зустрічі з Тим, Хто з'явиться на землі як Даруватель вічного життя.

Отож в шлюбі, яким він постає у біблійній традиції, можна виділити два паралельні аспекти: очікування повного, вічного життя, провісником якого є подружня любов, і водночас продовження життя. Даром, одержаним від Бога, можна насолоджуватись лише у вірі, в обітниці. Ті Отці Церкви, які більш докладно говорять про це, наприклад, св. Йоан Золотоустий, чудовим способом показують зв'язок між святим шлюбом та дівицтвом. Основою священного союзу між чоловіком і жінкою повинна бути любов, як участь у божественній любові. Це — жива сила. Вважаючи, що ці обітниці вже виконані в Христі та в новому Законі, східні Отці залишили нам небагато повчань щодо святості шлюбу. Це, зрештою, цілком зрозуміло, адже подібні твори походять здебільшого з чернечого середовища. У цьому розумінні дівицтво не постає як протилежність шлюбові, воно є есхатологічним сповненням шлюбного союзу. Людина дівична є людиною цілісною, людиною, яка досягла есхатологічного стану, в якій здійснилася любов Бога. Непорочною є та людина, яка в любові Бога долає тріщину гріха. Згідно зі св. Йоаном, любов між чоловіком та жінкою дана людині, для того, щоби те, що за природою є двома, могло стати з любові одним.

Людська любов є єдиною здатністю людини, піднятою до гідності святого таїнства. Це означає, що вона кульмінує у повноті дівицтва. Справді, плодом шлюбу Йоакима та Анни є Діва Марія. Дівицтво, таким чином, є для людини метою, яку треба досягти, а не чимось, що треба оберігати. У наші часи цю думку дуже виразно розвинув Володимир Соловйов.

Якщо взяти до уваги ці міркування, ікона "Зачаття Пресвятої Богородиці святою Анною" — батьків Пречистої Діви — набуває глибокого значення. Св. Йоаким та св. Анна є останніми представниками старозавітної духовності. Саме від них народиться найкраща квітка нового Закону — Богородиця.

У цьому контексті можемо також зрозуміти, чому на іконах не знайти сцен, де підкреслено любов між чоловіком та жінкою (за винятком тих випадків, коли на іконах св. Йоаким та св. Анна зображені в обіймах один одного). Постаті святих на іконах говорять про есхатологічну досконалість. Отже, до дівичої досконалості дійшли й ті, хто був одружений. Сцена несе атмосферу райського спокою, звичну для східних ікон. Відчувається символічна цінність цього союзу між двома людьми: те, що очікується, вже близько.

Тропар та кондак

Тропар, глас 4: Днесь узи бездітности розрішаються, Йоакима бо й Анну, вислухавши, Бог проти надії явно обіцює, що вони родитимуть Богодівицю, з якої сам родився неописанний, що, ставши чоловіком, ангелові повелів співати їй: Радуйся, благодатна, Господь з тобою.

Слава, і нині: Кондак, глас 4: Празнує днесь вселенна зачаття Анни, що сталося від Бога, бо вона породила понад усяке слово ту, що родила Слово.

Послання святого апостола Павла до Галатів 4, 22-31

Браття, Авраам мав двох синів: одного від рабині, другого від вільної. Та той, що від рабині, народився за тілом, той, що від вільної - за обітницею. Це має інше значення: ті дві жінки - це два завіти; один з гори Синаю, що родить рабів, це - Агар. Гора ж Синай в Арабії і відповідає теперішньому Єрусалимові, що в рабстві зі своїми дітьми. Але вишній Єрусалим, вільний, він мати всім нам. Написано бо: Веселися, неплідна, що не родиш! Викликуй, рада та весела, ти, що мук пологів не знала, бо в покинутої більше дітей, ніж у заміжньої. Ми ж, брати, як Ісаак, є діти обітниці. Та як тоді той, що народився за тілом, переслідував того, що народився за духом, так і тепер. Та що каже Писання? Прожени рабиню та її сина, бо син рабині не успадкує зі сином вільної. Отак, брати, ми сини не рабині, але вільної.

Євангеліє від Луки 8, 16-21

Сказав Господь: Ніхто не засвічує світила, щоб його вкрити посудиною або поставити під ліжко, а, навпаки, його ставлять на свічнику, щоб ті, що входять, бачили світло. Нічого бо нема схованого, що не стало б явним, нічого тайного, що не стало б знаним і не вийшло на яв. Вважайте, отже, як слухаєте: бо хто має, тому дасться; а хто не має, візьмуть і те, що йому здається, ніби має. Прийшли до Нього мати Його і брати, та через народ не могли до Нього приступити. Йому сказали: Мати Твоя і брати стоять надворі, хочуть побачитись з Тобою. Він у відповідь сказав їм: Мати Моя і брати Мої — це ті, що слухають слово Боже і виконують його.

Проповідь

Сьогодні ми святкуємо ту славу, якою Господь відзначив Матір Свого Сина Єдинородного, Пречисту Діву Марію. Вона одна з-поміж усіх людей була Непорочна у своїм Зачатті, вільна від первородного гріха. Це значить, що Пречиста Діва була охоронена від первородного гріха не тоді, коли народилася, як ми через прийняття Св. Тайни Хрещення, але, що Господь Бог постановив, що первородний гріх не сміє ані на хвильку діткнутися її. І тому Господь так зробив, що в першій хвилі зачаття, коли душа лучиться з тілом, була Вона чиста, свята, непорочна.

Гріх Адама перейшов на всіх людей, що жили і житимуть до кінця світу. Всі люди після Адама не родяться вже такими, яким був Адам перед гріхом тобто здоровими, безсмертними. Всі після Адама родяться смертними, підпадають хворобам, терпінням, родяться в грісі. Не тому, що самі грішать, але тому, що початі з Адама, дістають від нього природу, позбавлену Божої ласки, відвернену від Бога і від надприродного вічного блаженства.

Від того первородного гріха устеріг Господь Бог Пречисту Діву Марію. Чудом своєї благодаті вийняв її, захоронив перед гріхом, наділив щедро своїми ласками в тій хвилі, коли Вона, вийшовши з Божих рук, мала злучитися з людським тілом у лоні св. Анни.

Непорочна Діва Марія, повна ласк і чеснот, є для нас прикладом для наслідування. Наслідувати її маємо у чесноті чистоти. Чистота – то одна з найбільших чеснот, яка дуже подобається Богу. Ісус Христос обіцяє: "Блаженні чисті серцем, бо вони Бога оглядатимуть" (Мт. 5, 8). Іншими словами можна пояснити слова Ісуса Христа, що якщо люди полюблять чистоту, будуть спасенні. Невинність та чистота серця високо підносять людину, зближують людину до Бога. Через непорочне серце стаємо Божими дітьми, подібними до самих Ангелів і Святих.

Ісус Христос голубив маленьких дітей і вчив старших: "Хто з вас не прийме царства Божого, як дитина, той не ввійде в Нього" (Лк. 18, 17). Тут Господь мав на увазі чистоту, якою відзначається невинне серце дитини. Тому чеснота чистоти, що так ясніє в Непорочній Діві Марії, є тою чеснотою, що повинна прикрашати нашу душу. В сьогоднішнє свято Церква особливо наголошує на цій чесноті, закликає до неї особливо молодь. Молодь, яка відзначається чистотою серця, є окрасою і силою церкви і свого народу. До чистого життя закликає сьогодні церква подругів, щоб жили у чистоті, бо де серед молоді та й серед подружжя шириться розпуста – там швидкий занепад, там ніякої користі ні для Церкви, ні для держави немає. Навпаки, занепад моралі шкодить Церкві і державі.

Найкраща порада, сильний середник застереження себе від нещастя розпусти, це обновити своє життя, посвятивши себе Непорочному Серцю Марії. Наша небесна Матінка навчить нас, як любити Бога і ближнього, як сповнити волю Божу. Саме нині відчуває потребу обнови свого життя і життя всього суспільства. А обнову цю сучасному світові дасть опіка Пречистої Діви Марії. Тому поспішаймо всі під Покров Непорочно Зачатої та просімо її про Заступництво для себе і всіх людей. Просімо із серцем невинної дитини про поміч у неї, бо "не маємо іншої помочі, крім Тебе, Пречиста Діво". На Тебе єдину надіємось. Амінь.

о. Михайло Яремчук
"Сівач", грудень 2005 Ч. 12 (74) рік 7

Для створення сторінки використано такі видання:
Катрій Ю. Пізнай свій обряд. - Видавництво Отців Василіян, 2004;
Шпідлік Т. Рупнік М.-І. Про що розповідає ікона. - Львів: Свічадо, 1999;
Креховецький Я. Богослов'я та духовність ікони. - Львів: Свічадо, 2000;
Збірник проповідей "Сівач".
А також ікону Зачаття Пресвятої Богородиці святою Анною
.

середа, 21 грудня 2016 р.

21.12.2016р. Б. / Технічний Комітет Акції “Папа для України” завершив розгляд проектних заявок для отримання допомоги від Папи Франциска

Технічний комітет гуманітарної Акції «Папа для України», ініційованої Папою Римським Франциском, закінчив розгляд проектних заявок громадських, благодійних та релігійних організацій, які надають допомогу вимушеним переселенцям і постраждалим від військових дій на сході України. Тепер Акція переходить до реалізації проектів і їх подальшого моніторингу.

З 8 вересня 2016 року в Технічний комітет Акції надійшло вже понад 370 проектів великих і малих грантів від неприбуткових громадських і релігійних організацій, не рахуючи заявок приватних осіб. Це близько 120 великих проектів (на суму до 250 тисяч євро) і 250 – малих (до 20 тисяч євро). В цілому ці проекти охоплюють не менш ніж 500 тисяч осіб, які постраждали в наслідок військових дій на сході України.

На сьогодні Комітетом Акції "Папа для України" відібрані 40 малих проектів на загальну суму близько 800 тисяч євро і близько 20 великих проектів на суму близько 5 млн. євро.

Технічний Комітет розглядає проекти і рекомендує їх до реалізації. А остаточне рішення приймає Папська Рада Cor Unum (“Єдиним серцем”), яка затверджує пропозиції Технічного Комітету щодо відібраних проектів і фінансує їх, – відзначають в Комітеті Акції "Папа для України".

Після того, як кожна із запропонованих Комітетом заявок отримає схвалення Cor Unum, з бенефіціарами будуть підписані договори і почнеться виконавча частина проекту – організація гуманітарної допомоги, щоби максимально точно виконати побажання Папи Франциска і обійняти його любов'ю найбідніщих серед бідних, не поділяючи їх за вірою, конфесією чи етнічною приналежностю.

Більшість проектів надійшли з 5 областей прифронтової зони: Донецької, Луганської, Запорізької, Харківської та Дніпропетровської, а також з Києва.

Протягом двох місяців Технічний Комітет Акції “Папа для України”, який працює у Запоріжжі, розглянув кожну проектну заявку відповідно до критеріїв, зазначених на сайті “Папа для України”. Основні сектори, охоплені Акцією, – це продукти харчування, медицина, реконструкція житла, реабілітація, а також інші надзвичайні ситуації, пов'язані з дітьми, безробітними та людьми з особливими потребами.

ДОВІДКА
“Папа для України” – спеціальна гуманітарна Акція Святішого Отця Франциска, спрямована на допомогу жителям України, які постраждали від війни на сході або стали внутрішніми переселенцями.

24 квітня в католицьких церквах Європи відбулася збірка на потреби постраждалих від війни в Україні, яку Папа Франциск оголосив 3 квітня. Також Святіший Отець пожертвував 5 млн. євро особисто від себе. Зібрані пожертви призначені для населення, що постраждало внаслідок війни, без поділу щодо віри, конфесії чи етнічної приналежності.

Для розподілу цього фонду Папа установив локальний Технічний Комітет, що складається з Голови та чотирьох членів. Головою вищезгаданого Комітету Папа Франциск призначив Його Преосвященство єпископа ЯНА СОБІЛО, єпископа помічника Харківсько-Запорізької Дієцезії Римсько-Католицької Церкви в Україні.

Папська акція для України має на меті показати втомленим війною українцям любов і турботу Католицької Церкви. Духовне та моральне становище людей, які постраждали від війни, дуже складне. Папська допомога має стати для них промінням радості та надії, що брати і сестри в Європі не забувають про них.

Оскільки йдеться про особисту ініціативу Папи Франциска, остаточними відповідальними за неї є Державний Секретаріат Ватикану та Папська Рада «Cor Unum», через Апостольську Нунціатуру в Україні. На Папську Раду, зокрема, покладена відповідальність загального нагляду над технічним виконанням ініціативи, а також оцінювання технічних питань щодо проектів та остаточних їх затверджень.

вівторок, 20 грудня 2016 р.

20.12.2016р. Б. / Блаженніший Святослав у Дніпрі освятив храм Святого Миколая Чудотворця (+VIDEO)

Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав 19 грудня 2016 року в місті Дніпро освятив новозбудований храм УГКЦ, присвячений Святому Миколаю Чудотворцю.

У своїй проповіді до вірних Предстоятель Церкви зауважив, що освячення цього храму є історичною подією.

«Хоча храм збудований у чудовому гуцульському стилі, але буде дверима до зцілення для всіх мешканців цього південно-східного краю України. Невипадково ми його посвятили святому Миколаю Чудотворцю. Бо цей храм є невід’ємною частиною благодійної соціальної місії служіння нашої Церкви на цих теренах. Цей храм сьогодні отримає Карітас Донецького екзархату», – сказав Блаженніший Святослав.

Говорячи про діяльність БФ «Карітас», проповідник сказав, що коли ми чуємо сьогодні слова про блаженства, які проголошує Ісус Христос, усі вони в унікальний спосіб записані в історії цієї благочинної церковної організації.

«Скільки людей були голодними, але через служіння Карітасу Донецького екзархату отримали можливість дістати найнеобхідніші речі для свого існування. Скільки людей тут, у новому осідку Донецького екзархату, отримали можливість вилити свій жаль і були почуті. Тут їхні сльози були втерті.

Окремо Глава Церкви відзначив служіння керівника БФ «Карітас-Донецьк» у Дніпрі. «Наш отець Василь Пантелюк, – зазначив Блаженніший Святослав, – поєднує в собі всі ті дари, усі елементи, про які нині чуємо в Христовому Євангелії, які бачимо в особі святого Миколая. Скільки людей отримали звільнення від нечистих духів завдяки молитвам отця Василя. Скільки голодних, скільки потребуючих, скільки засмучених знайшли в нього розуміння. А відтак можна було допомогти в реальний, видимий спосіб тим, хто потребував підтримки. Тому ми можемо сьогодні дякувати Господу Богу за те, що сила благодаті Святого Духа, яка колись виходила з нього, і сьогодні так щедро роздається».

Предстоятель вважає, що новоосвячений храм буде ще одним інструментом, як послужити всім тим, хто шукає і потребує зцілення, відновлення цілісності життя, здоров’я та особи.

«Сьогодні просимо Небесного Спасителя, аби кожен з нас став добрим співпрацівником у поширенні Божого Царства на землі. Щоб кожен з нас отримавши зцілення, міг його роздавати іншим. Ми сьогодні просимо у святого Миколая, аби всі люди, які так терплять, особливо наші воїни, яким тут, у Дніпрі, рятують життя, за молитвами святителя Миколая Чудотворця через служіння у Христовій Церкві могли отримати дар зцілення», – сказав Глава УГКЦ.

«Коли ми сьогодні, – продовжив проповідник, – вдивляємося в обличчя Христове, вдивляємося в образ і служіння святого Миколая, бачимо, що ця благодать, це служіння, яке вони хотіли принести людині, не мають жодних меж. Любов Божа не має меж. Вона сильніша і за мій гріх, і за моє невірство, і за мою хворобу, і за мою неміч. Ця любов і благодать Божа не має меж, ані мовних, ані етнічних, ані релігійних. Тут Ісус Христос через слуг у своїй Церкві хоче послужити кожному потребуючому. Тут нікого не питають, до якої Церкви ти ходиш, яку релігію сповідуєш. Тут бачать голодного, потребуючого, і це вже достатньо, щоб відкрити тій людині доступ до Божої любові, до зціляючої благодаті Духа Святого».

«Нехай християнське служіння ближньому єднає всіх нас, різні Церкви і конфесії України. Нехай християнське служіння ближньому стане сьогодні новою ідеєю єднання України. Нехай святий Миколай буде взірцем для кожного з нас, аби сила Божої любові могла дійти до найвіддаленіших кутків нашого суспільства», – побажав Блаженніший Святослав усім і кожному з нас.

Відтак владика Степан (Меньок), Екзарх Донецький, який співслужив із Блаженнішим Святославом, відзначив, що йому приємно бачити тут багато людських облич, котрі приходили до храму Святої Покрови в Донецьку. «Наче повертається той час, коли ми могли разом збиратися. Без храму ми не маємо спільної молитви і не маємо Євхаристії, яка нас усіх об’єднує», – сказав єпископ.

У новозбудований храм з Італії привезли мощі святого Миколая, до яких вірні зможуть приклонитися.


понеділок, 19 грудня 2016 р.

19.12.2016р. Б. / Глава УГКЦ в Кривому Розі: «Щоби бути багатим не потрібно багатства» (+VIDEO)

Для мене великий привілей сьогодні бути з вами. Ще кілька днів тому ми служили Божественну Літургію у величезній Папській базиліці Святого Івана Латеранського в Римі, а сьогодні я з вами, і, повірте мені, ця маленька церковця не є меншою в Божих очах. Тут так тепло і затишно, бо відчутно, що з нами сьогодні сам Господь перебуває. Кожного разу, коли слухаємо в храмі голошення Христового Євангелія, то чуємо живе Боже Слово, яким Господь звертається до нас.

Звернувся Глава УГКЦ Блаженніший Святослав до вірних в проповіді під час Архиєрейської Божественної Літургії у храмі Пресвятої Тройці, що в Кривому Розі, 18 грудня.

За словами проповідника, в Євангельській Притчі про безумного багача, Господь оповідає про успішного чоловіка, якому все вдається.  «Ця історія глибоко пов’язана з подією Старого Завіту, - продовжив він далі. - У Книзі пророка Даниїла описується бенкет Балтазара». Він був сином царя Навуходоносора, який зруйнував Ізраїльське царство, пограбував Єрусалимський храм і привіз до Вавилону всі грабовані багатства. Балтазар бенкетує і почуває себе, як безумний багач, на піку своєї слави і могутності. Він каже, щоби принесли на бенкет священні посудини, срібні й золоті, який його батько пограбував в Єрусалимському храмі, щоби разом із  своїми наложницями з них пити вино: «Очевидно, цей жест був насмішкою і зневагою до Бога Ізраїля. Він почуває себе на вершині своєї слави, бо розпоряджається тим, над чим сам не працював. Адже батько йому залишив в спадок царство і могутність». Та в цей момент він бачить, як невидима Божа рука на стіні написала три слова: «Порахований, зважений, розділений». Ніхто не міг тих слів прочитати, але цар, коли їх побачив на стіні, то змінився в обличчі. Ніхто не міг пояснити цих слів, тільки пророк Даниїл. Він пояснив їх значення так: порахований - означає, що його дні та багатство - Богом пораховане; зважений – означає, що Господь зважив його душу і побачив, яка вона є насправді пустою й порожньою; розділений - означає, що його царство і те, чим він пишається сьогодні, буде розділене. Під кінець бенкету цар падає і в ту хвилину Бог забирає його душу.

Що означає багатіти в Бога? «Ця притча взиває кожного до мудрості, бо Бог каже, що все те, що ми маємо, остаточне не є нашим. Адже всі наші статки, дні нашого життя – пораховані Богом. Бог хоче зважити нашу душу! Нашим багатством є те, що ми надбали для свого духовного розвитку та духовного багатства.  Не те, що ми маємо, а те якими ми є остаточно має вартість. Бо те, що ми маємо, на землі буде поділене, й інші будуть його вживати, а те, ким ми є, має перетривати пробу нашою смертю», - пояснив Блаженніший Святослав. Митрополит Андрей Шептицький каже так: «З усього багатства, що ти маєш, у вічності тобі залишиться лише те, що ти віддав бідному». У вічність ми візьмемо лише наші духовні здобутки, добрі діла, чесноти, святість в Бозі. Це є справжнє багатство. Оце означає багатіти в Бога.

«Ця мудрість  розкриває нам багато правд та істин про наше сьогоднішнє життя. Бог нас покликав жити в тяжкі часи війни, економічного негаразду, неправди, коли сучасні завойовники і агресори відчуваючи себе на вершині своєї сили і слави думають, що посіли місце Бога, - продовжив Предстоятель УГКЦ. - До всіх нас і до них Бог каже: «Порахований, зважений, розділений». Щоби бути багатим не потрібно багатства. Бо не бізнес чи економіка й світові обставини дають нам можливість багатіти, а наше духовне життя і те, що ми робимо для ближніх». Глава Церкви закликав багатіти в Бозі, ділитися всім, що маємо - знаннями, мудрістю, професійною вдачею, хистом, з тими, які цього потребують: «Намагаймося послужити нашим життям Богові й ближньому. Ми повинні бути успішними і багатими в Бозі, бо це є завдання кожного. Наші дні пораховані, бо ми живемо на землі, чекаючи на момент переходу у вічне життя».


субота, 17 грудня 2016 р.

17.12.2016р. Б. / Владика Венедикт про «Практичне милосердя» (+VIDEO)

15 грудня у гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла відбулася зустріч громади Львова з єпископом-помічником Львівської архиєпархії Венедиктом (Алексійчуком). Темою розмови було «Практичне милосердя».

Після Архиєрейської  Божественної літургії, директор видавництва «Свічадо», Богдан Трояновський, представив цикл видань «Незвичайний ювілей милосердя», який складається з семи тематичних книг: «Псалми милосердя», «Боже створіння прагне милосердя», «Папи і милосердя», «Притчі про милосердя», «Святі у милосерді», «Діла милосердя для тіла і душі», «Сповідь. Таїнство милосердя».

Книги стали мовби підсумком Святого Року Божого Милосердя, який 11 квітня 2015 року був проголошений папою Франциском і тривав з 8 грудня 2015 року до 20 листопада цього року. Підсумком року Божого Милосердя стали  молитовні ходи по єпархіях Української Греко-Католицької Церкви та видання серії книг на цю тему.

Відтак зустріч у формі діалогу – запитання-відповіді - продовжив Преосвященний владика Венедикт. Єпископ відповів на численні запитання учасників, які стосувалися тем: «Милосердя таємне і «напоказ», «Малі кроки у милосерді», «Милосердя в Україні та світі», «Милосердя серця та розуму», «Про зловживання милосердям», «Про правду як вид милосердя», «Про маніпуляції милосердям», «Про милосердя в стосунках», «Про види милосердя», «Про милосердя в родині».

На завершення, учасники зустрічі мали можливість придбати книги з циклу «Незичайний ювілей милосердя», а також два видання книг владики Венедикта «Літургійні читання нащодень», у самому храмі.

Рівно ж книги можна придбати у книгарнях «Свічадо».

Більше про вартість і розповсюдження можна дізнатися на сайті видавництва http://svichado.com/ .
Іванна Рижан

(відео з зустрічі:



Джерело:    Воїни Христа Царя

пʼятниця, 16 грудня 2016 р.

16.12.2016р. Б. / Міс Всесвіт пожертвувала особисті речі для потреб «Карітас»

Піа Вуртцбах передала особистий одяг, взуття та аксесуари для потреб католицької благодійної організації. Третя Філіппінка, котра отримала титул Міс Всесвіт у 2015 році, пожертвувала особисті речі для продажу на аукціоні, весь прибуток від якого буде передано «Карітас Маніла».

В понеділок Піа Вуртцбах зателефонувала кардиналу Луїсу Антоніо Тагле, щоб особисто передати йому виручені від продажу кошти. В подяку за донацію кардинал подарував Міс Всесвіт вервичку, подаровану йому Папою Франциском, повідомляє Catholic Herald.

«Ми є тут для одної мети – служити нашим братам і сестрам, і єдиною мотивацією для цього має бути любов», – сказав він.

Після зустрічі з кардиналом Піа Вуртцбах закликала інших «ділитись своїм благословенням». «Ділімося один з одним. Даваймо, не очікуючи нічого взамін», – сказала вона, додаючи, що планує співпрацювати з католицьким «Карітас» після того, як передасть свою корону Міс Всесвіт наступниці.

В «Карітас Маніла» повідомляють, що планують із отриманої суми витратити 40 тис. доларів на розвиток освітньої програми для молоді.

Джерело:    Воїни Христа Царя

середа, 14 грудня 2016 р.

14.12.2016р. Б. / Владика ВЕНЕДИКТ про МОЛИТВУ у програмі «ВІДКРИТА ЦЕРКВА. ДІАЛОГИ»

Якою має бути справжня МОЛИТВА? Про це поговоримо у програмі «ВІДКРИТА ЦЕРКВА. ДІАЛОГИ» у четвер, 15 грудня. Гостем студії «Живого ТБ» буде владика Венедикт (Алексійчук), Єпископ-помічник Львівської архиєпархії. Початок прямого ефіру о 16:00.

Який вплив має молитва на наше життя? Навіщо християни збираються для спільної молитви? Що таке безперервна молитва і як її навчитися? Що робити, коли молитва стала формальністю? Чи може молитва бути небезпечною або шкідливою?

А також чи можуть християни використовувати методи молитви інших релігій? Що про це говорить Церква?

Запитайте про це та інше у справжнього духовного вчителя, владики Венедикта. Ваші запитання просимо залишати на сторінці «Живого ТБ» у Facebook і надсилати на адресу dialohy@gmail.com.

Під час прямого ефіру, 15 грудня, ви зможете безпосередньо поспілкуватися із гостем студії на каналі «ВІДКРИТОЇ ЦЕРКВИ» у YouTube.

понеділок, 12 грудня 2016 р.

12.12.2016р. Б. / Справа Новинського. Початок кінця «канонічного» православ’я в Україні?

Коли Верховна Рада 8 грудня дала згоду на позбавлення Вадима Новинського депутатської недоторканості, це стало своєрідною сенсацією. Адже перед тим регламентний комітет парламенту не ризикнув давати на це згоду. Кримінальна справа на цього олігарха виглядає не вельми переконливо. Зрештою, ледь вистачило голосів, щоб зняти з Новинського недоторканість. Інтрига зберігалася до останнього моменту. Олігарх ніби навіть був упевнений, що цього не станеться – забракне кілька голосів. Але сталося… Депутати «дотиснули». Чи «дотиснули» їх?

Очевидно, це рішення комусь дуже потрібне. Кому? І для чого?

Православний олігарх

Біографія Новинського вельми цікава. Людина, яка народилася в Росії, для якої рідним містом став Ленінград (до сьогодні його «друге помешкання» розташоване в Петербурзі), раптом страшенно зацікавився Україною й почав розвивати тут бізнес. Певно, варто нагадати, що Ленінград, нинішній Петербург, це колиска команди Володимира Путіна. І до неї Новинський мав стосунок. Інакше сумнівно, що йому вдалося б так успішно розвивати бізнес у Росії.

Ні, я не сумніваюся в менеджерських талантах Новинського. Навіть ладний визнати його бізнесовим генієм. Але в Росії без підтримки влади заробити великі гроші дуже і дуже проблематично. Зрештою, як і в Україні.

З якогось дива Новинський продає свій бізнес на батьківщині й починає орієнтуватися на закордон – Молдову, Болгарію, а особливо на Україну. Чи був це суто економічний інтерес «геніального менеджера»? Чи в цьому інтересі була й політична складова?

Путіну як колишньому кадебісту (зрештою, колишніх кадебістів не буває) важливо було мати в інших країнах свою агентуру, зокрема й під бізнесовим прикриттям. Чи не був одним із таких агентів Новинський?

Цікаво, що прихід Новинського в Україну припав на другий термін президентства Леоніда Кучми, коли той почав робити певні прозахідні кроки й дистанціюватися від Москви. Правда, Москва дуже вміло Кучму «обламала». Як бізнесмен Новинський помітно активізувався за часів президентства Віктора Ющенка. А за часів президента Віктора Януковича Новинський, схоже, стає одним зі «смотрящих» Путіна в Україні. Зокрема, сферою його «присмотру» стає так звана Українська православна церква (УПЦ), фактично філія Російської православної церкви. Тоді ж, у 2012 році, Новинський отримує й українське громадянство.

У часи Януковича були спроби відсторонити тодішнього митрополита Володимира (Сабодана) від управління УПЦ (Московського патріархату) і призначити на його місце більш проросійськи налаштовану кандидатуру. Новинський, наскільки можна судити, в цьому процесі відігравав першорядну чи одну з першорядних ролей.

Взагалі в той час Новинський позиціонував себе як «глибоко православний віруючий» і меценат УПЦ (МП). Принаймні можна не сумніватися, що він став однією з ключових фігур, яка визначала політику «канонічних» православних в Україні.

Тоді ж Новинський вийшов і на політичну орбіту, ставши депутатом Верховної Ради від міста Севастополя і увійшов у фракцію Партії регіонів.

Після Революції гідності Новинський залишився у великій політиці, ставши депутатом Верховної Ради від «Опозиційного блоку». Він же й далі зостається впливовою фігурою в УПЦ (МП), ймовірно, слідкуючи за тим, щоб ця релігійна структура і далі перебувала у сфері впливу Московського патріархату.

Коли з’явиться в Україні своя помісна православна церква?

Зараз різного роду експерти гадають, чому з Новинського зняли депутатську недоторканість. Говорять, що хтось хоче поживитися багатими активами цього олігарха. Інші звертають увагу на політичну складову цієї справи. Хтось навіть припускає, що тут спрацювала «особиста неприязнь» нинішнього президента України Петра Порошенка до Новинського.

Звісно, все це є. Але, як на мене, тут спрацював і дещо інший момент.

Пригадайте недавню заяву московського патріарха Кирила про те, що Україна не отримає свою автокефальну православну церкву. Не просто ж так ця заява робилася. Радше, вона нагадує погрозу – щоб керівники УПЦ (МП) не робили кроки в бік автокефалії.

Або пригадайте порівняно недавню бійку в Корецькому монастирі Новинського й митрополита Олександра (Драбинка), якого вважають лідером проукраїнського крила в УПЦ (МП).

Не все так просто в українському царстві «канонічного православ’я». Тут спостерігаються небажані для Москви тенденції. Звідси й відповідна реакція з боку московських кураторів УПЦ (Московського патріархату).

Що це за тенденції? Чимало кліриків УПЦ уже «стомилися від Москви» – особливо в умовах нинішньої війни з Росією. Хіба їм комфортно себе відчувати з клеймом «російських запроданців» і поступово втрачати парафії? Зрештою, в УПЦ (МП) є проукраїнська меншість, яка давно не проти відійти від Москви.

Та справа не тільки й не стільки в кліриках УПЦ (МП). Останнім часом українська влада дещо робить в напрямку створення єдиної православної церкви. Навіть чиновники низових ланок про це говорять, у тому числі й офіційно. Для чого це владі, зрозуміти можна. Не маючи якихось успіхів у сфері економічній, соціальній, культурній, важко буде йти на вибори парламентські й президентські, які невблаганно наближаються. Створення єдиної незалежної церкви в Україні стало би для влади великим плюсом і мобілізувало б на її підтримку чималий електоральний ресурс.

Звісно, тут можна говорити про «цинізм» влади. Але яка влада не є цинічною? Зрештою, якщо цей «цинізм» приведе до створення автокефальної єдиної православної церкви в Україні, можна буде лише подякувати нинішнім можновладцям.

Новинський же якраз є однією з ключових фігур, яка робить все можливе, щоб УПЦ не вийшла зі сфери впливу Московського патріархату. Прибрати цю фігуру – значить підштовхнути УПЦ до створення в Україні незалежної православної церкви. Не даремно кримінальна справа Новинського, висунута Генпрокуратурою, стосується саме церковних справ. Адже суть її в тому, що Новинський свого часу намагався усунути від управління УПЦ митрополита Володимира, якого зараз дехто намагається подати як борця за незалежність українського православ’я.

Як далі буде розвиватися кримінальна справа Новинського, чи дійде вона до суду, чи буде суд, чи вдасться у кулуарах домовитися – можна лише гадати. Але справу вже зроблено. Новинському буде зараз непросто займатися УПЦ (Московського патріархату). Тому є надія, що справа єдиної помісної православної церкви просуватиметься – й, можливо, досить інтенсивно.

І якщо ця справа буде доведена до кінця, Україна зробить ще один помітний крок у дистанціюванні від Москви. Це можна лише вітати.

Петро Кралюк – проректор Острозької академії

четвер, 8 грудня 2016 р.

08.12.2016р. Б. / Заклик Папи до боротьби проти корупції та на захист прав людини

До боротьби з корупцією та захисту прав закликав Папа, закінчуючи загальну аудієнцію, що пройшла в залі імені Папи Павла VІ у середу 7 грудня 2016 року, посилаючись на дві наступні міжнародні події, які будуть відбуватись з ініціативи ООН, а саме Міжнародний день боротьби з корупцією – 9 грудня і Міжнародний день прав людини – 10 грудня.

«Це дві реальності, тісно пов’язані одна з одною: корупція становить негативний аспект, з яким потрібно боротись, починаючи із власної совісті й наглядаючи над сферами суспільного життя, особливо над тими, які найбільш схильні до ризику.

Права людини є позитивним аспектом, якому завжди з новою рішучістю треба постійно сприяти, щоб ніхто не був виключений з ефективного визнання основних прав людської особи.

Нехай же Господь підтримає нас у цьому подвійному зобов’язанні», – сказав Папа Франциск.

вівторок, 6 грудня 2016 р.

06.12.2016р. Б. / 16-18 грудня 2016 р. Б. духовно-психологічна зустріч для молоді «ВЧИМОСЬ у БОГА…»

З циклу «Діла МИЛОСЕРДЯ для ДУШІ»
16-18 грудня 2016 р. Б.
духовно-психологічна зустріч для молоді
 «ВЧИМОСЬ у БОГА…»
 
«Все Писання - натхненне Богом і корисне, щоб навчати, докоряти, направляти, виховувати у справедливості, щоб Божий чоловік був досконалий, до всякого доброго діла готовий.»
ІІ Послання Апостола Павла до Тимотея, 3:16-17.
 
“Ділись із людьми кращим, що в тебе є,
і цього ніколи не буде достатньо…”.
       із заповітів Матері Терези


о. Ігор Стельмах, Чин Найсвятішого Ізбавителя,
с. Ольга Беш, Згромадження сестер Пресвятої Богородиці Фатімської.
Соломія Нарольська, катехит, психолог-практик.

Контактний телефон: 068 246 92 72  с. Вероніка, ЗПБФ
Реколекційний дім у с.Гніздичів-Кохавина

Джерело:    Воїни Христа Царя

четвер, 1 грудня 2016 р.

01.12.2016р. Б. / У Львівській Політехніці презентуватимуть унікальні вироби, виготовлені молодими людьми з особливими потребами

2 грудня у холі IV корпусу НУ «Львівська Політехніка» відбудеться унікальна виставка-продаж виробів, які власноруч виготовили користувачі «Центру дозвілля та соціальної реабілітації для молодих людей з особливими потребами» Благодійного фонду «Карітас-Львів УГКЦ». Виставка приурочена до Міжнародного дня осіб з інвалідністю, який відзначаємо щороку 3 грудня.

Карітас Львова запрошує на відкриття виставки о 11.30 год., у холі на 2-му поверсі IV корпусу Львівської Політехніки. Відчуйте тепло і щирість, що пломеніють у плодах творчості добрих сердець!

На виставці будуть представлені творчі роботи особливої молоді, які вони виготовляли впродовж трьох місяців під час арт-проекту. З 1 вересня у майстерні кипіла робота: шили ляльки-мотанки, м’які іграшки з наповнювачем – декоративні слоники. Вінцем творіння стали мальовані на склі ікони. Кожен обрав собі ікону до душі, саме ту, яка промовляла до нього. Робота була нелегка, вимагала неабиякого терпіння, уважності, вправності рук. Ікони на склі молоді люди малюють не вперше, з кожним разом набувають нових вмінь і навиків. Як зазначила Олена Башкіна, художник, викладач арт-проекту, праця з такими особами дуже вдячна, бо вона дає плоди. Молодь з особливими потребами хоче працювати, потребує до себе уваги. Для них дуже важливо постійно тренувати моторику рук, пальців. Це позитивно впливає на психологічний стан, піднімається самооцінка, вони відчувають себе запотребованими у цьому суспільстві.

Юля, користувачка проекту, відзначила, що найбільше їй сподобалось малювати ікони, хоч це дуже складна і відповідальна праця. Вона радіє з того, що їй вдалось намалювати свою ікону і мріє, щоб цю ікону хтось придбав. Тамарі теж сподобалось малювати ікони, хоч і не все вдавалось.

Керівник «Центру дозвілля та соціальної реабілітації молодих людей з особливими потребами» Марія Чучман вдячна за організацію виставки студенткам 4-го курсу Львівської Політехніки, майбутнім соціальним працівникам. Надалі виставки планують проводити частіше, адже є що показувати, в майстерні постійна невтомна праця. Зокрема, хотіли б провести різдвяну виставку-продаж наприкінці грудня.

прес-служба БФ "Карітас-Львів УГКЦ"
т. 050 297 84 31

вівторок, 29 листопада 2016 р.

29.11.2016р. Б. / Знайдений зниклий тисячу років тому вівтар легендарного короля Норвегії

Археологи з Норвезького інституту культурної спадщини виявили кам'яний фундамент дерев'яного храму, в якому, ймовірно, були поміщені реліквії короля Олафа Харальдсана.

Про це з посиланням на сайт інституту повідомляє sib-catholic.ru. На думку вчених поблизу міста Транхейма знайдений той самий костел св. Клемента, який безуспішно шукали не одне століття. Відомо, що король вікінгів Олаф Харальдсан був убитий в 1030 році. Його поховали в Нідарасі (сучасний Транхейм). Судячи із записів історика Снори, після похорону в окрузі почали відбуватися чудеса. Місцеві жителі також розповідали про численні знаки, пов'язані з королем. Труну вирішили відкрити, що і було зроблено в 1031 році. На подив сучасників, тіло Олафа чудово збереглося. Тоді ж його канонізували, і він донині є одним з найбільш шанованих святих в Скандинавії.

Як свідчить легенда, тіло короля помістили в храмі св. Клемента, який він, до речі, і побудував незадовго до загибелі. Труну з рештками поставили на вівтар, і вони зберігалися так кілька років. Потім реліквії святого Олафа помістили в реліквіарій і перевезли в більш велику святиню. Костел св. Клемента був зруйнований. Багато років ніхто не міг знайти місце поховання Олафа. І ось норвезькі археологи повідомили про сенсаційне відкриття. Вони вважають, що знайдений не тільки фундамент святині, але і той самий вівтар, на якому стояла труна з останками короля.

Також знайдено невеликий колодязь, з яким також нібито були пов'язані чудеса.

КМЦ нагадує, що 19 листопада в Норвегії освятили кафедральний собор святого Олафа в Тронхеймі. Він став першим храмом, зведеним у Норвегії за останнє десятиліття. 

понеділок, 28 листопада 2016 р.

28.11.2016р. Б. / Папа: Шлях служіння дає життю повноту сенсу та радість

«Ви – цінна сила, динамічна сила країни: ваш вклад є незамінним для досягнення добра суспільства, особливо, зважаючи на його найслабших представників. Проект солідарного суспільства є метою кожної громадської спільноти, яка хоче бути рівноправною та братерською», – сказав Папа Франциск, зустрічаючись у суботу, 26 листопада 2016 р., із юнаками і дівчатами з Італійської Національної Цивільної Служби, які з нагоди 15-річчя її створення зібралися в залі Павла VI у Ватикані.

Святіший Отець запевнив їх, що «безкорисливість волонтерства становить не лише багатство для суспільства й тих, які користають з вашого служіння, але також і для вас самих та вашого дозрівання». За його словами, «пасивне споглядання» на зростання нерівності є зрадою «солідарного суспільства».

Ми є свідками явищ, які «наносять шрами нашому суспільству й культурі, впроваджуючи критерії та практики, позначені байдужістю та утисками», які «збіднюють» життя не лише забутих і дискримінованих, але й тих, «які забувають і дискримінують». «Своїм служінням ви покликані виконувати критичну функцію щодо цих перспектив, суперечних з людяністю, пророчу функцію, що покаже, наскільки можливо думати й діяти по-іншому», – сказав Єпископ Риму молодим італійським волонтерам.

Папа похвалив заанґажування Цивільної Служби в захист довкілля, допомогу мігрантам і біженцям, зазначаючи, що Італія є прикладом в цьому, й додав, що особливої згадки заслуговують також «всі інші освітні й допомогові проекти», різними способами спрямовані на супровід «дітей, підлітків, осіб з інвалідністю, відкинених і тих, що потребують допомоги».

«Крім того, в ці місяці надзвичайного заанґажування очікує населення, що постраждало від землетрусів, якому ще раз запевняю свою близькість та скеровую слова підбадьорення», – зазначив Святіший Отець, додаючи: «Нехай же всі ці дійсності стануть для вас нагодами для загальнолюдського зростання та взаємоподілу досвідом, знанням і чутливістю. Дорога молоде, бажаю вам і надалі прямувати шляхом, що дає повноту сенсу та радість вашому життю».

Як зауважив Папа, «цей шлях не є однаковим для всіх», але кожен може знайти найпридатніший «для своєї особистості, обдарувань і становища». Однак, однією із «спільних координат», поза якими «неможливо його знайти», є служіння. «Без сумніву, – додав він, – шлях служіння прямує проти течії пануючих моделей, але в дійсності, кожен з нас почувається зреалізованим і задоволеним лише тоді, коли є для когось корисним. Це визволяє в нас нові сили, дає відчути нам, що ми не самі, розширяє наші горизонти».

субота, 26 листопада 2016 р.

26.11.2016р. Б. / Папа: Коли командують гроші, люди зазнають кривди

Ми створені, щоб бути разом з іншими, а можливість бути зраненим «полягає не в зустрічі, а в замкнутості та відкиненні» іншої особи. На це звернув увагу Папа Франциск у відеопосланні до учасників VI Фестивалю соціальної доктрини Церкви, що 24 листопада розпочався в італійському місті Вероні. Його тема: «Серед людей».

Як зауважив Святіший Отець, ця тема виражає «велику істину», адже наша людяність «збагачується», коли ми перебуваємо з іншими, в яких обставинах вони б не перебували. «Це ізольованість завдає лиха, а не взаємоподіл», – пояснив він, вказуючи на те, що «більше загроз» виникає тоді, коли замикаємося від інших, і навпаки, «коли дбаємо про когось, то менше ускладнюємо собі життя, ніж тоді, коли зосереджуємося лише на собі».

«Перебувати серед людей означає не тільки бути відкритими й зустрічати інших, але також дозволити вийти собі назустріч. Ми є тими, хто потребує, аби на нас поглянули, покликали, доторкнулися, зверталися до нас, ми потребуємо інших, щоб стати учасниками того всього, що лише інші можуть дати. Стосунки вимагають цього взаємообміну між особами: і досвід підказує нам, що ми більше отримуємо від інших, ніж даємо», – сказав Папа, зазначаючи, що існує чимало «історії солідарності, підтримки й допомоги», переживаних у наших родинах і спільнотах.

«Вражаючим» Святіший Отець назвав те, як деякі люди «з гідністю» переносять економічні труднощі, біль, випробування, так що зустріч з ними стає нагодою «доторкнутися до їхньої величі» та отримати світло, що допомагає «розвивати надію на майбутнє», і завдяки їхньому існуванню «можна повірити в те, що добро є сильнішим від зла».

«Перебувати між людьми, – вів далі Наступник святого Петра, – означає також зауважити, що кожен з нас є частиною певного народу. Конкретне життя стає можливим тому, що воно не є сумою багатьох індивідуальностей, але вираженням багатьох людей, які співпрацюють у будуванні спільного добра. Перебувати разом допомагає спільно бачити. Коли споглядаємо разом, наш погляд збагачується, і стає очевидним, що роль, яку кожен відіграє в суспільній динаміці, ніколи не можна абсолютизувати або відокремлювати».

Папа пояснив, що коли «народ відділений від тих, які командують», коли рішення приймаються «силою влади, а не народного взаємоподілу», коли «рішення приймаються нечисленними людьми» або «продиктовані дійсними або й уявними невідкладними ситуаціями», тоді «суспільна гармонія поставлена під загрозу», із серйозними наслідками для людей, такими як зростання бідності, бо тоді «наказують гроші, а люди зазнають кривди».

Святіший Отець також звернув увагу на те, що перебування між людьми сприяє тому, щоб побачити «плюралізм кольорів, культур, рас і релігій», даючи змогу «доторкнутися до багатства і краси різноманітності». І «лише великим насильством» можливо скасувати різноманітність та плюралізм думок, зводячи «до одного способу діяння та мислення».

«Щоб розв’язувати проблеми людей, необхідно розпочинати знизу, забруднити руки, мати відвагу прислухатися до найостанніших», – сказав Папа, додаючи, що приклад цього знаходимо, дивлячись на Пречисту Діву Марію, Яка є «слугинею, смиренною, милосердною».

26.11.2016р. Б. / «Радуйся, Маріє…» від Елвіса Преслі

«Pretty Woman», «Only You» та «Jailhouse Rock» у виконанні Елвіса чули всі, а як щодо «Радуйся, Маріє…»?

Зберігся аудіозапис пісні «Miracle of the Rosary» на честь Богородиці, який закінчується усім відомою молитвою до Пречистої Діви. Отож, співає Король рок-н-ролу!



Джерело:  CREDO

пʼятниця, 25 листопада 2016 р.

25.11.2016р. Б. / Папа: Корупція – це богохульство, цивілізація ідола-гроша занепаде

Корупція – це форма богохульства, наставлення, згідно з яким «не існує Бога», а лише «ідол-гроші, ідол-добробут, ідол-визискування». На цьому наголосив Папа Франциск, коментуючи під час Святої Меси в каплиці «Дому святої Марти» у четвер, 24 листопада 2016 р., читання з Книги Одкровення, в якому розповідалося про «три голоси».

Перший голос – це клич ангела, що звіщає падіння Вавилону, великого міста, «що сіяло зіпсуття у серцях людей», що веде нас «на шлях корупції». «Корупція – це один із способів жити в стані богохульства, одна із форм блюзнірства», – пояснив Святіший Отець, зазначаючи, що мовою цього «Вавилону», є богохульство, бо в ній нема Бога, а лише ідол-гроші.

«Але вона занепаде, ця цивілізація занепаде, й клич ангела – це клич перемоги: “Він упав”, упав той, хто ошукував інших своїми спокусами. Так імперія марнославства, гордості, упаде, так само як був подоланий Сатана», – сказав проповідник, зазначаючи, що на клич ангела про падіння «цього корумпованого міста» відповідає інший «могутній голос», яким є вірний люд, що прославляє Бога: «Спасіння, слава і могутність належать Богові нашому».

«Це могутній голос адорації, поклоніння Божого люду, що спасається, того люду, який ще в дорозі, перебуваючи на землі. Божий люд грішний, але не корумпований: грішник, який вміє просити прощення, грішник, що шукає спасіння в Ісусі Христі», – вів далі Папа, додаючи, що цей люд радіє, бачачи кінець, а радість перемоги перетворюється в адорацію.

Як зауважив Наступник святого Петра, не можна зосереджуватися лише на цьому першому слові ангела, якщо немає того могутнього голосу поклоніння Богові. Але християнам, за його словами, адорація «не дається легко». Ми «вправні, коли молимося, про щось просячи», в той час, як молитва адорації не є легкою. Однак, «мусимо навчитися її тепер, аби в поспіху не вчитися, коли потрапимо туди», – наголосив проповідник, підкреслюючи красу адораційної молитви перед кивотом.

Врешті, лунає третій голос, який є ніжним шепотом. Ангел, що каже написати: «Блаженні запрошені на весілля Агнця!». Як зауважив Святіший Отець, Господнє запрошення не є воланням, але «ніжним голосом», і це є чимось прекрасним: «Голос Бога, коли промовляє до серця, є саме таким: немов струна звучної тиші…».

Запрошення на «весілля Агнця», пояснив далі Папа, вказує на кінець, на «наше спасіння». Ті, хто увійшли на бенкет, згідно з Ісусовою притчею, це ті, які бути на перехрестях, «добрі та злі, сліпі, глухі, кульгаві, всі ми грішники», яким вистачить смиренно сказати: «Я – грішник, але Бог мене спасе». І якщо маємо таке наставлення у серці, то «Він нас запросить», ми почуємо «Його ніжний шепіт», що кличе на бенкет.

вівторок, 22 листопада 2016 р.

22.11.2016р. Б. / Про ідолів, ліволіберальну ідеологію та несприйняття вибору людей на президентських виборах в США

Хорватська редакція Радіо Ватикану розмістила короткий коментар про те, що зараз відбувається у США після виборів, в результаті, яких мільярдер Дональд Трамп став 45-им президентом США.

У ЗМІ часто стикаємось із словом ідеологія. Але дуже часто це поняття неправильно використовується. Ідеологія не є комплексним поглядом на життя. Тому ідеологія і світогляд – це не рівнозначні поняття.

В загальному ідеологія – це вчення про ідеї, які є системно впорядкованими та через які намагається дати реальності тлумачення. Першим, хто пробував осмислити проблематику ідеології був англійський філософ Френсіс Бейкон, який жив на зламі ХVІ – ХVІІ століть. Він вказував на те, що людина є схильною сприймати світ через людські аналогії, а не через аналогії з всесвітом. Він також твердив що людина має звільнитися від усіляких помилкових переконань, стереотипів, помилкових понять, які роками назбирувались і відкладались в людській свідомості, закриваючи істину. Те що закриває істину Бейкон називав «ідолами».

Як показала подальша історія людства найгіршою ідеологією виявився марксизм, який на свій вівтар склав у жертву більше як 100 млн. людських життів, чим перевершив навіть нацизм і фашизм разом взяті. Марксистська ідеологія у комуністичній формі зазнала поразки та збережена у певній формі на Кубі, в номінально комуністичному Китаї та реально комуністичній Північній Кореї.

Але найгірші і найзбоченіші «ідоли», яких породив лібералізм Французької революції, а потім марксизм, сьогодні відроджені у формі жахливого чудовиська, монструозної химери – ліволіберальної ідеології. Це - жахливий сплав лівих ідей і ліберального капіталізму, анархістської свободи і диктатури, яку пробує впровадити «істеблішмент».  

Зараз ми можемо бачити це чудовисько, як воно ранене рикає і щосили б’є хвостом, не приймаючи результатів демократичних виборів президента США.

Ті що на словах напряму виступають за демократію і свободу, які на виборах підтримали демократичну кандидатку Гілларі Клінтон, зараз не приймають демократично виражену волю американського народу та право на вільні вибори. Ті, хто залякував американців і цілий світ, розповідаючи про те, що якщо Дональд Трамп програє вибори то він не визнає результатів виборів, тепер не визнають Трампову перемогу на виборах, протестують проти демократичного вибору, б’ючи інакомислячих, розбиваючи вітрини, палячи автомобілі та контейнери для сміття.

Ті. хто звинувачував Дональда Трампа за сексизм та антимігрантські заяви, зараз носятть плакати, на яких закликають зґвалтувати Меланію Трамп, дружину Дональда Трампа, і вигнати її з США, бо вона народжена в Словенії.

Протестувальники хочуть демократію, але тільки скроєну за їхніми мірками і бажаннями. Вони виступають за змагання, але у випадку поразки відмовляються визнавати демократичні правила гри.

Диктатура, яка приховується за маскою лібералізму, скинула маску і показала свою реальну брехливу морду. Сьогоднішній ліволібералізм – видимий приклад «ідола» й ідеології, вивернутої свідомості, свідомості чорної і брехливої

Джерело:    Воїни Христа Царя