ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ!

пʼятницю, 29 червня 2018 р.

29.06.2018р. Б. / Папа до православних: Спільно відповідати на виклики світу

«Сподіваюся, що помножуватимуться нагоди, в яких ми, католики та православні, на всіх рівнях могтимемо разом працювати, молитися та звіщати єдине Євангеліє Ісуса Христа, отримане через апостольську проповідь, щоб дедалі більше відчувати на цій спільній дорозі єдність, яка вже, завдяки Божій благодаті, поєднує нас», – цими словами Папа Франциск підсумував своє слово, сказане до делегації Константинопольської Православної Церкви.

Обмін делегаціями

З нагоди вшанування Небесних покровителів Римської та Константинопольської єпископських катедр, склався звичай обміну делегаціями, коли делегація Апостольської Столиці бере участь у святкуваннях з нагоди празника святого Апостола Андрія в Стамбулі, а делегація Вселенського Патріархату приїжджає до Риму на урочистість Апостолів Петра і Павла. Кілька разів Римські Єпископи та Константинопольські патріархи особисто брали участь у відповідних святкуваннях.

Також і цього року з нагоди урочистості святих Петра і Павла до Ватикану прибула православна делегація, яку очолює архиєпископ Тельміський Йов, Співголова Змішаної Комісії богословського діалогу між католицькою та православними Церквами. Прибувши в середу, 27 червня, делегація відвідала Папську Раду сприяння єдності між християнами. Вранці 28 червня їх прийняв Папа Франциск, а ввечері вони візьмуть участь у консисторії з нагоди введення в сан нових кардиналів. Делегати також будуть присутні на святковій Святій Месі, яку Папа Франциск очолить 29 червня.

Пам’ять апостолів – згадка про спільні коріння

Вітаючи гостей, Єпископ Риму зазначив, що їхня участь у богослужіннях на честь покровителів Римської Церкви є «знаком зростаючого сопричастя, що пов’язує Католицьку Церкву та Вселенський Патріархат». «Творити спомин про Апостолів, про їхнє навчання та свідчення, означає згадувати про спільне коріння, на якому зросли наші Церкви-сестри, але також означає усвідомлювати спільну місію на служінні Євангелію, щоб творити нове людство, спрямоване до Бога», – сказав він.

Виклики секуляризації та спільна відповідь

«В багатьох суспільствах, які традиційно називали себе християнськими, поряд зі світлими прикладами вірності Господеві Ісусові Христові, спостерігаємо на за поступовим згасанням християнської віри, яка вже не впливає як на рішення окремих осіб, так і на публічні рішення», – вів далі Папа, вказуючи на такі явища, як «зневага до гідності людської особи, ідолопоклонство грошам, поширення насильства, абсолютизація науки й техніки, непомірна експлуатація природних ресурсів».

У цьому контексті Глава Католицької Церкви приєднався до слів Його Святості Вартоломея, який у своєму нещодавньому виступі в Римі на міжнародному конгресі «Нові політики та стилі життя в цифровій епосі» закликав відкинути «цинічну» фразу «не існує альтернативи», називаючи неприйнятним той факт, що «альтернативні форми розвитку та сила соціальної солідарності та справедливості піддаються обструкції та обмовам». Наші Церкви, за словами патріарха, можуть «створити нові можливості для перетворення нашого світу».

«Мені відрадно ствердити, що цей збіг бачення з моїм любим братом Вартоломеєм перекладається у конкретну спільну працю. Також і протягом цих останніх місяців Вселенський Патріархат і Католицька Церква співпрацювали в ініціативах, що стосуються таких важливих тем, як боротьба проти сучасних форм рабства, захист створіння, шукання миру», – сказав Папа, склавши також подяку Константинопольському патріархові за те, що прийняв запрошення приєднатися до молитви за мир, яка 7 липня відбудеться в Барі.

четвер, 28 червня 2018 р.

28.06.2018р. Б. / Всеукраїнська Рада Церков закликає Путіна звільнити Сенцова та інших політв’язнів

Глави українських церков і релігійних організацій підписали звернення до президента Російської Федерації з закликом звільнити українських громадян, ув’язнених з політичних мотивів.

Спільне звернення члени Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій підписали 26 червня під час засідання, яке відбулося у Києві під головуванням єпископа Олександра Зан-Фабіана, повідомляє Інститут релігійної свободи.

“Заради милосердя і з гуманітарних міркувань просимо прислухатися до нашого заклику і сприяти якнайшвидшому звільненню і можливості виїхати в Україну Сенцова Олега Геннадійовича, Кольченко Олександра Олександровича, Сущенко Романа Володимировича, Гриба Павла Ігоровича, Карпюка Миколи Андроновича, Клиха Станіслава Романовича, Балуха Володимира Ігоровича та інших, зазначених в доданому списку”, – зазначається у зверненні ВРЦіРО.

Цим зверненням Рада Церков долучила свій голос до голосу світової та української громадськості, голосу багатьох країн і міжнародних організацій. Глави українських конфесій сподіваються на те, що президент Росії Володимир Путін прислухаєтеся до цього заклику і зробить все від нього залежне для прийняття позитивного рішення по даному питанню.

Джерело:  Воїни Христа Царя

середу, 27 червня 2018 р.

27.06.2018р. Б. / «Людське зло завжди вносить поділи, оскільки диявол — це той, що розділяє, а Ісус Христос — джерело єдності», — Глава УГКЦ у Страдчі

«Бути людиною, сповідувати християнство, відрікаючись від усякого зла, та бути носіями єдності — ці три важливі істини, до яких закликають нас, сучасних українських вірян, кров наших мучеників. Адже саме ці якості допоможуть кожному вірному бути громадянином Неба», — на цьому наголосив Патріарх УГКЦ Блаженніший Святослав у вівторок, 26 червня, у своїй проповіді до вірних під час Архиєрейської Божественної Літургії в рамках Всеукраїнської прощі до с. Страдч (Львівська обл.).

З ним співслужили Архиєпископ Клаудіо Гуджеротті, Апостольський нунцій в Україні, владика Ігор (Возьняк), Архиєпископ і Митрополит Львівський, владика Володимир (Війтишин), Архиєпископ і Митрополит Івано-Франківський, владика Михайло (Колтун), Єпарх Сокальсько-Жовківський, владика Василь (Івасюк), Єпарх Коломийський, владика Венедикт (Алексійчук), Єпарх Чиказький (США), владика Давид (Мотюк), Єпарх Едмонтонський (Канада), владика Джон Майкл, представник Американської Єпископської Конференції, владика Василь (Тучапець), Екзарх Харківський, владика Теодор (Мартинюк), Єпископ-помічник Тернопільсько-Зборівської архиєпархії, владика Григорій (Комар), Єпископ-помічник Самбірсько-Дрогобицької єпархії, та владика Володимир (Груца), Єпископ-помічник Львівської архиєпархії, а також численні священики.

«У сьогоднішньому євангельському читанні євангелист Матей благовістує нам Ісуса Христа як єдиного й сильного, а також справжнього визволителя людини. Ми чуємо, як Спаситель виганяє диявола, а Святий Дух перемагає духа злоби, ненависті та нечистоти. Ми бачимо те, як Ісус Христос об’являє себе, як того, хто збирає розсіяних, оздоровлює хворих, об’єднує поділених, — що є знаком (символом) приходу до нас у силі і славі Небесного Царства», — такими словами звернувся на початку своєї проповіді до присутніх Предстоятель УГКЦ.

На його думку, можливо, саме зараз людина потребує знати, хто є її справжнім визволителем. Вона шукає звільнення від усього, що її пригнічує та нищить.

«До нас приходять багато носіїв різних духів, які пропонують свій рецепт свободи і звільнення. Дуже часто ми думаємо, що Божу правду, Божу істину, навіть самого Бога нам потрібно захищати. Часом видається, що ненависть, насилля, зло є сильнішими. Коли ми дивимося на сучасний світ, то, властиво, той, хто відкидає Всевишнього, той, хто є хитріший, спритний, чи вміє краще збрехати і обдурити стає начебто успішним. Проте в такому царстві темряви і зла ми бачимо Ісуса Христа присутнього зараз між нами...» — зауважує Глава УГКЦ. 

Він переконаний, що Небесний Отець може звільнити людину від усього, що її непокоїть та поневолює. Адже справжня сила є в Божому дусі та правді. Людське зло завжди вносить поділи, оскільки диявол — це той, що розділяє, а Ісус Христос — джерело єдності, яке походить від Бога.

Крім того, проповідник додає, що для того, щоби стати собою (тобто стати людиною з великої букви) нам потрібно перебувати разом з Сином Божим. Ба більше, ми маємо бути у Ньому і з Ним, прийняти Його як свого єдиного Повелителя і Спасителя, бо той, хто з Ним, — той багатіє в Бога.

За словами Предстоятеля УГКЦ, сьогодні прочани на Страдецькій горі пережили унікальний досвід єдиного і сильного... Адже тут спочивають свідки віри та перемоги Ісуса Христа. Вони є свідками єдності, яку ми зараз шукаємо в церковному, національному і державному житті. Ба більше, вони цю єдність запечатали своєю кров’ю.

«Кожен, хто прийде до Страдецької церкви і побачить кров о. Миколи Конрада, то побачить у тій крові (її контурах, — ред.) мапу України — єдиної неподільної соборної держави. Нехай ця кров промовить до нас і скаже нам, ким ми є. Перш за все, о. Микола Конрад хоче сказати нам, що ми є люди, як вінець Божого сотворіння, які покликанні бути людьми, як навчав нас Блаженніший Любомир», — підкреслив проповідник.

Він вважає, що бути людиною — означає відкинути ненависть і зло. «Нам важливо зараз почути цей голос — бути людиною! Особливо у Львові, де сталося лихо, яке сколихнуло цілу Україну, — це злочин нападу на табір ромів, який начебто виставляє українців перед цілим світом як тих, які плекають у своєму серці ненависть до людини іншої національності, раси чи релігії. Ми як ісповідники віри о. Миколи Конрада скажемо, що це неправда!» — стверджує Глава Церкви.

Як зауважив Блаженніший Святослав, друга річ, яку зараз вчить нас голос крові наших мучеників, — це те, що ми є християнами, які відреклися від зла. А наступний важливий елемент, до якого вони закликають, — бути носіями єдності.

«У цій прощі молімося за наш український народ, за нашу державу, за мир в Україні. Молімося за те, щоб ми завжди були Христові, щоб ми завжди були возз’єднані з Ним, щоб ми з Ісусом вміли збирати усіх дітей України в одне і єдине Христове стадо під проводом одного і єдиного Пастиря», — закликає очільник греко-католиків.

На його думку, важливо, щоб ми відчули себе не тільки громадянами своєї держави, а й Неба. «Нехай Страдецька Богородиця буде нашою молільницею і учителькою, щоб ми були завжди Христові, людьми, християнами, а також люблячими синами і доньками своєї Батьківщини та свого народу. Як з нами Бог, то хто проти нас?» — наголосив наприкінці Блаженніший Святослав.

Варто зазначити, що він висловив щиру вдячність усім присутнім, прочанам/вірянам, які здійснили прощу до Страдча. Окрім цього, він подякував усім організаторам та організаціям, які долучилися до забезпечення порядку та безпеки для втілення цієї події.

четвер, 21 червня 2018 р.

21.06.2018р. Б. / Молитва, яка допоможе контролювати гнів

Напевно багато хто мріє навчитися контролювати свій гнів. Для цього найперше необхідно усвідомити, хто ви — в Христі, прийняти Його безумовну любов і той факт, що ви — Його, ви важливі для Нього і Він має мету і план для вашого життя.

Якщо будете зосереджувати своє зростання на чомусь іншому, то все життя відчуватимете незахищеність. Поки ви не будете впевнені в собі, люди тиснутимуть на ваші слабкі місця. А коли ви знаєте, хто ви і кому належите, то вони не зможуть цього зробити. Їм до вас не добратися.

Гнів і невпевненість йдуть поруч. Що більше незахищеним ви себе відчуваєте, то більше наростає гнів.
„Хто людей боїться, той у сильце попаде; а хто на Господа вповає, той безпечен.“ (Приповістей 29:25).
Знаєте, що вам потрібно, щоб позбутися гніву? Налаштувати своє серце на щастя. Господь спеціалізується на цьому. Це називається порятунок!

Ісус може зцілити від того, що є причиною гніву: біль, розчарування і страх. Христос може зцілити ваше зранене серце Своєю любов’ю. Він може замінити ваше розчароване серце Своїм миром. І Він може замінити незахищене серце на серце, повне Його сили і любові.

Гляньте на дитину, що плаче. Коли притулите її до себе, вона відчуває тепло і безпеку, й перестає плакати, перестане злитися. Коли ви відчуєте впевненість і прийняття в Ісусі Христі, ваш гнів розсіється.

Ця молитва допоможе в критичних ситуаціях гніву:
„Господи, я визнаю, що у мене є проблема з гнівом. Я дозволяв іншим людям провокувати мене, мстився і не думав перед тим, як відповідати. Прошу Твоєї допомоги. Допоможи мені думати перш, ніж реагувати. Допоможи навчитися правильно висловлювати свій гнів. Я хочу знайти себе в Тобі. Я віддаю себе повністю у Твої руки. Прийди в моє життя. Врятуй мене. Амінь“.
Переклад Наталії ПАВЛИШИН

середу, 20 червня 2018 р.

20.06.2018р. Б. / Примари майбутнього

Тиждень для християнина розпочинається в неділю. І цей тиждень в Україні розпочався із дикунського побиття поліцією групи молодих людей, які, судячи з опублікованих в інтернеті відео, законно зібралися в Києві, щоб у мирний спосіб виявити своє несприйняття гей-параду вулицями столиці.

Якщо вірити активістам та відеокадрам, а не заявам поліції, побиття було актом брутальної ненависті, ймовірно, змотивованим ідеологічною чи релігійною ненавистю. Мовчання влади виглядає як мовчазне потурання звірствам поліції. Лише кілька народних депутатів висловили свій протест проти свавільних дій поліції.

Але й тиждень перед тим приніс християнам України чергову атаку гендеристів. Комісія міністерства освіти рекомендувала, фактично, усунути з підручників для дітей сім’ю, як життєву спільноту одного чоловіка та однієї жінки, які народжують і виховують дітей.

Поки український соціум спить, але одного дня він пробудиться у диктатурі, перед якою світ Орвелла, Гакслі, Бенсона чи Бравна видаватимуться невинними віртуальними іграшками інтелектуалів.

о.Орест-Дмитро Вільчинський

Джерело:  Воїни Христа Царя

вівторок, 19 червня 2018 р.

19.06.2018р. Б. / Папа: Початок диктатури - наклепницька комунікація

Якщо в якихось середовищах зроджується бажання знищити інституції чи людей, то починаються обмови та вдаються до підступної сили, яку в комунікації мають скандали. Проповідуючи під час ранкової Святої Меси в «Домі святої Марти» у понеділок, 18 червня 2018 р., Папа Франциск перестеріг від загрози, що випливає з «наклепницької комунікації».

На захисті спадщини предків

Ці роздуми Святіший Отець розпочав у світлі історії Навота, почерпнутої із старозавітної Першої Книги Царів. Цар Ахав запалився бажанням заволодіти виноградником Навота, пропонуючи йому гроші. Але оскільки ця земля була частиною спадщини предків, той відмовився. Тоді цар, за намовою дружини, обмовив Навота, скарав його на смерть через фальшиві обвинувачення та заволодів виноградником. Навот, як зауважив Папа, став «мучеником вірності спадщині прабатьків», яка виходить за межі виноградника, будучи «спадщиною серця».

Наклепи – причина смерті мучеників

Проповідник звернув увагу на те, наскільки ця старозавітна розповідь є парадигматичною для історії Ісуса, святого первомученика Стефана та багатьох інших мучеників, які були вбиті, послуговуючись шляхом наклепів. Але вона також є парадигматичною щодо поведінки багатьох людей і, зокрема, багатьох правителів. Починається з брехні, а тоді, «знищивши людину або інституцію цим наклепом», коїться вбивство.

Перелюб диктатури та комунікації

За словами Папи, ми сьогодні є свідками спроб знищення у багатьох країнах вільної комунікації. Наприклад, віддаючи усю комунікаційну систему в руки тих, які «обмовляють, говорять фальшиві речі», чим «послаблюється демократія». Опісля «приходять судді, щоб засудити ці ослаблені інституції чи людей, знищених брехнею».

«Таким чином, – сказав проповідник, – розвивається диктатура. Всі диктатури починалися саме з цього: із перелюбу комунікації, щоб віддати її в руки безсоромних людей, що представляють безсоромне правління».

Спокусливість скандалів

Але і в щоденному житті, як зауважив Святіший Отець, працює та сама схема. Коли хочу знищити якусь особу, то «починаю від комунікації», тобто, «обмовляти, зводити наклепи, розповідати про скандали». А це тому, що комунікація скандалів має «величезну принадливу силу».

«Добрі новини не є принадливими. Мовляв, ти зробив все добре, й забувається… Але коли йдеться про скандал: “О! Ти бачив? Чи ти чув? Чи бачив, що отой зробив. Що за ситуація! Хіба можна так поводитися!”. Й комунікація розростається, а ота людина, ця інституція чи навіть країна, опиняється в руїнах», – підкреслив Глава Католицької Церкви.

Підступна комунікація згубила чимало людей

Папа зазначив, що «принадність скандалу» в комунікації веде до знищення іншого, як це трапилося з Навотом, який лише хотів «залишатися вірним спадщині своїх предків», не розпродуючи її. Подібно й святий Стефан, який виголосив довгу промову, щоб оборонитися, не був почутий обвинувачами, які віддавали перевагу тому, щоб його каменувати, ніж тому, щоб вислухати істину. Протягом історії чимало людей були знищені «підступною комунікацією».

«Багато людей, багато країн були знищені підступними та наклепницькими диктатурами. Згадаймо, наприклад, диктатури минулого століття. Згадаймо про переслідування євреїв: спочатку наклепницька комунікація, а далі – Аушвіц, бо, мовляв, вони не заслуговують на життя. Це жахіття, але воно діється й у наші дні: в малих товариствах, в окремих особах і в багатьох країнах», – сказав Святіший Отець, заохочуючи перечитувати біблійну розповідь про Навота з 21-ї глави Першої Книги Царів, маючи перед очима «безліч знищених людей» та диктатури «в білих рукавичках», які знищили багато країн.

понеділок, 18 червня 2018 р.

18.06.2018р. Б. / Папа: Від чого залежить зростання Божого царства?

Дві Ісусові притчі з Євангелії від Марка, що розповідають про Боже Царство, були в центрі уваги Святішого Отця під час його щонедільної зустрічі з вірними.

«Автентичність місії Церкви визначається не успіхами та преміями, але тим, щоб прямувати вперед зі сміливістю, що є плодом довіри, та покорою вручення себе Богові». На цьому наголосив Папа Франциск, коментуючи перед проказуванням молитви «Ангел Господній» в неділю, 17 червня 2018 р., євангельські притчі про зерно пшениці і гірчичне зерно, як символи Божого Царства й «динамізму його зростання».

Таємниче зростання
У першій з них Ісус порівнює Боже царство до «таємничого зростання зерна», яке, вкинуте в землю, кільчиться, проростає, виростає і дає колос, незалежно від землероба, який лише після дозрівання дбає про жнива. Ця притча, за словами Святішого Отця, переказує нам наступне:
«Через проповідування та діяльність Ісуса, Боже Царство було звіщене, проникло на ниву світу та, немов зерно, росте й розвивається саме від себе, власними силами та згідно з критеріями, незбагненними для людини. Воно у своєму зростанні та проростанні серед історії не дуже залежить від дії людини, але є, насамперед, вираженням Божої могутності та доброти, сили Святого Духа».

Вірність у випробуваннях
Як зауважив Наступник святого Петра, нам іноді здається, що історія рухається в протилежному напрямку від задуму Небесного Отця, Який «хоче для всіх Своїх дітей справедливості, братерства й миру». Ми ж покликані переживати ці періоди як «періоди випробування, надії та чуйного очікування жнив».

«У дійсності, сьогодні як і вчора, Боже царство росте в світі в таємничий і вражаючий спосіб, відкриваючи приховану могутність малого зернятка, його переможну живучість, – зазначив Папа. – Посеред особистих і суспільних життєвих поворотів, які, іноді, здається, позначають потопання надії, необхідно залишатися сповненими уповання на приховане, але могутнє діяння Бога. Ось чому в хвилини пітьми та труднощів ми не повинні занепадати духом, але залишаться заякореними в Божій вірності, в Його присутності, що завжди спасає».

Відкритість на непередбачуване
В другій притчі Ісус порівнює Боже Царство до гірчичного зернятка, яке є дуже маленьким, але настільки розростається, що стає більшим від іншої городини. Мова йде про «непередбачуване, вражаюче зростання». «Нам не є легко увійти в цю Божу логіку непередбачуваності та прийняти її у своє життя», – сказав Святіший Отець, підкреслюючи, що Господь запрошує нас до постави віри, яка «виходить за межі наших проектів, обрахунків та прогнозів». Бо Бог – «Бог несподіванок».

«Це запрошення відкритися з ще більшою щирістю на Божі задуми, як на особистому рівні, так і на рівні спільноти. В наших спільнотах необхідно бути уважними до малих і великих нагод для добра, які Господь нам пропонує, піддаючись і залучаючись у Його динамізм любові, гостинності та милосердя до всіх», – зауважив Наступник святого Петра, додаючи:
«Автентичність місії Церкви не визначається успіхом чи визнанням результатів, але тим, щоб прямувати вперед зі сміливістю, що випливає з довір’я та покорою, що полягає у врученні себе Богові. В тому, щоби прямувати вперед, з визнанням Ісуса та силою Святого Духа. Вона є усвідомленням того, що ми є малими і слабкими засобами, які в Божих руках і завдяки Його благодаті можуть звершити великі діла, спричиняючись до поступу Його царства, яке є “справедливістю, миром і радістю у Святому Дусі” (Рм 14,17). Нехай же Пречиста Діва Марія допоможе нам бути простими й уважними, аби своєю вірою та працею співпрацювати з розвитком Божого Царства в серцях та в історії».

Молитва за венесуельський народ
Після проказування молитви «Ангел Господній», уділивши всім Апостольське благословення, Папа скерував свою думку до Венесуели, де напередодні відбулася беатифікація Марії Кармен Ренділес Мартінес.

«Мати Кармен, яка народилася та померла в Каракасі в минулому столітті, разом із співсестрами з любов’ю служила на парафіях, у школах та для найнужденніших. Прославляймо Господа за цю вірну ученицю та ввіряймо її заступництву наші молитви за венесуельський народ», – закликав він, запросивши привітати нову блаженну та венесуельський народ оплесками.

Далі Святіший Отець звернувся із закликами щодо ситуації в Ємені та з нагоди Всесвітнього дня біженця під егідою ООН.

суботу, 16 червня 2018 р.

16.06.2018р. Б. / У церкві святої Параскеви на Львівщині виявили реліквію віком понад 900 років

Цього тижня під час реставрації підлоги в храмі святої Параскеви у Буську будівельники  у  його вівтарній частині знайшли  литий бронзовий нагрудний хрест-складень (т. зв. енколпіон. — авт.), попередньо датований періодом ХІІ-ХІІІ ст. 

Хрести-енколпіони — це надбання ще давньокняжої доби, вони з’явилися на Русі в період  поширення християнства.

Як правило, всередину таких хрестів вкладали мощі святих. Реліквія залишила значний слід у культурній спадщині Київської Русі, адже в орнаментах, що вилиті на прикрасі, закодований  духовний спосіб життя на зорі становлення християнської віри серед русичів.

Складна техніка обробки металу також свідчить про високу майстерність ремісників Київської Русі. 

Зображення на хрестах не відрізняється своєю різноманітністю. Знайдений рельєфно чернений енколпіон із заокругленими кінцями і навершям у вигляді ограненої намистини містить зображення розп’яття на лицевій пластині та вирізьблений хрест на зворотній.

Хрест належав, імовірно, священику або іншій духовній особі, похованій на території старого прицерковного кладовища.

Для історії Буська ця знахідка має неоціненне значення. Оскільки є непрямим свідченням того, що вже у ХІІ ст. на Довгій Стороні стояв храм із присвятою святій Параскеві.

Сакральну споруду в місті Буськ на Львівщині вже давно внесено  до реєстру пам’яток архітектури національного значення,  однак сьогодні церква перебуває в аварійному стані.

Храм навіть вимкнули від електропостачання, щоб уникнути можливої пожежі через електричне замикання. 

четвер, 14 червня 2018 р.

14.06.2018р. Б. / Не можна вважати себе християнином і одночасно підтримувати гендерну ідеологію

Звернення конференції єпископі Римсько-Католицької Церкви в Україні до української влади усіх рівнів та до вірян з приводу проведення “маршу рівності” в місті Києві

Йдучи за біблійним одкровенням і за природнім законом, які записані в людському серці від самого початку свого існування, Церква берегла і розвивала інститут сім’ї як союз між чоловіком і жінкою. Саме такі освячені Богом відносини є фундаментом здорового людського суспільства. Подібна інтуїція супроводжувала державних мужів, які дали таке ж саме визначення людської родини в основному законі Держави – Конституції:

Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен з подружжя має рівні права і обов’язки у шлюбі та сім’ї. Батьки зобов’язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов’язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Сім’я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (Стаття 51 Конституції України).

З прикрістю мусимо констатувати факт, що не зважаючи на численні звернення громадян України, Церков, громадських організацій та вірян, які між іншим були виражені в петиціях до усіх рівнів влади про захист сімейних цінностей та заборону пропаганди гомосексуалізму, деякі представники влади піддалися зовнішнім чинникам впливу і надали свій дозвіл та сприяння на проведення так званого «Маршу рівності». Проведення подібних заходів – це публічна та відверта пропаганда гріха, яка деструктивно впливає на українські родини, зокрема на молоде покоління. «Марш рівності» – це реклама гріха і провокування до гріха. Святе Писання міцно застерігає перед такими кроками: Хто ж спокусить одне з оцих малих, що вірують, – краще було б такому, якщо б йому повішено на шию жорновий камінь та вкинено в море (Євангеліє від Марка 9, 42). Окрім цього, такі дії вважаємо:

Антидемократичними: адже для того, щоб забезпечити права 1% чи 2% населення потрібно порушити права усіх інших громадян.

Антиконституційними: в Конституції України не має визначення поняття «сексуальна орієнтація».

Діями, які нахабно порушують волевиявлення громадян: станом на сьогодні понад 40 Місцевих Рад з 16 областей України (Запорізька, Хмельницька, Вінницька, Закарпатська, Київська, Івано-Франківська, Львівська, Одеська, Полтавська, Сумська, Черкаська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька, Волинська, Херсонська), написали відповідні звернення, де є чітка вимога «заборонити пропаганду різних видів девіантної статевої поведінки, у тому числі у формі так званих «маршів рівності», «прайдів», «гей-парадів», «фестивалів квір-культури» тощо. Ухвалити Закон України «Про заборону пропаганди гомосексуалізму». Згадані органи місцевого самоврядування представляють понад 12 мільйонів українців.

Вважаємо, що в Україні не має дискримінації та обмеження прав людини з огляду на сексуальні схильності. А коли вже і говорити про дискримінацію, то з прикрістю мусимо ствердити її присутність по відношенню до тієї частини суспільства, яка прагне бути вірною християнській ідентичності України. Прикладом може бути нещодавній марш на захист родини та відсутність висвітлення цієї події ЗМІ суспільного мовлення.

Не можна вважати себе християнином, підтримувати створення Помісної Церкви і одночасно підтримувати гендерну ідеологію! Не можна бути сповідником віри Авраама і сприяти ідеології, яка руйнує родину! НЕ МОЖНА!

Ми переконані, що гендерна ідеологія, яка стоїть за так званим маршем рівності є формою неомарксизму, а її сприяння призведе до знищення України.

У зв’язку з цим звертаємося до усіх рівнів Державної Влади із закликом прислухатися до своїх громадян та стати на захист родини. Просимо в ім’я Бога – Сотворителя родини, чоловіка і жінки, дати можливість кожній дитині зростати в родині, де є батько і матір. Святкуючи 1030-ліття Хрещення Київської Русі, звернімося до джерела – до християнської культури, яка стала фундаментом Європейської цивілізації.

Звертаємося також до наших Вірян, щоб огорнули молитвою українське суспільство, зокрема тих, від кого залежать доленосні рішення. Молімося також за осіб, які внаслідок тих чи інших життєвих травм, а можливо внаслідок своїх переконань чи вибору належать до так званої ЛГБТ-спільноти. Молімося, щоб вони відкрили красу людського творіння та свою ідентичність в Ісусі Христі!

Віримо, що Українська Держава, збудована на Слові Євангелія, омита водами Святого Хрещення, буде процвітати і стане видимим знаком і прикладом для інших народів.

Львів – Київ 13 червня 2018 року

Єпископи Римсько-Католицької Церкви в Україні

середу, 13 червня 2018 р.

13.06.2018р. Б. / Тижневий огляд: життя УГКЦ (4.06–10.06.2018)

Стало відомо, що молодь з особливими потребами, якою опікується БФ «Карітас – Львів УГКЦ», разом зі своїми батьками відпочивала з 28 травня до 1 червня 2018 р. у літньому оздоровчому таборі на базі «Бойківський двір» с. Ясениця-Замкова Старосамбірського району на Львівщині. Реалізація цього заходу здійснена за підтримки управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради.

 З нагоди відзначення свята української національної пам’яті Владика Михаїл (Колтун) очолив Божественну Літургію у Перемишлі (Польща). У своїй проповіді Архиєрей говорив про  живу Церкву, головою якої є Ісус Христос, який напоумляє, щоби ми йшли вперед і не боялися чинити правду і те чого Він навчає. Нашим завданням є – Ідентифікувати Церкву як живу, в якій є живі і померлі, в якій є Бог, Який дає життя.По звершенні Божественної Літургії всі попрямували до сусіднього села Пикуличі, на військовий цвинтар, аби спільно помолитися за усопших воїнів УГА та УНР.

У вівторок, 5 червня, вперше відбувся Молитовний сніданок у вищому навчальному закладі України. «Я дуже сподіваюсь, що перший молитовний сніданок буде не останнім і ми започаткуємо гарну традицію серед вищих навчальних закладів, а також коледжів технікумів, шкіл з тим щоб нашу молодь виховувати у правильному руслі, виховувати правильні цінності, що прописані у Святому Писанні», – про це сказала Тетяна Камінська, ректор Київського кооперативного інституту бізнесу і права.

В м. Харків відбувся черговий формаційний тренінг для священиків УГКЦ на тему протидії корупції в рамках реалізації пасторальної програми з протидії гріхові корупції. В часі тренінгу Петро Дарморіс, лектор та голова Центру протидії корупції УГКЦ, разом зі священиками аналізували різні прояви корупції в усіх сферах суспільного життя. Було сформовано серію ініціатив, проектів, заходів та акцій щодо поширення інформації по цій темі, які орієнтовані на довготривалий позитивний суспільний вплив.

В середу, 6 червня, у Брюсселі відбулася перша європейська екологічна нарада «Laudato Si», в якій взяв участь професор Володимир Шеремета, керівник Бюро УГКЦ з питань екології. У рамках екологічної наради було констатовано необхідність дивестицій церковними установами з викопного палива і переорієнтації інвестицій у відновні джерела енергії, низькоковуглецеву економіку та сталий розвиток відповідно до сучасного соціально-екологічного вчення Церкви.

В четвер, 7 червня,  спадкоємний принц Ліхтенштейну Алоїз та його дружина спадкоємна принцеса Софі відвідали Гарнізонний храм святих апостолів Петра і Павла Львівської архиєпархії УГКЦ. Закордонні гості вшанували пам’ять воїнів, що віддали своє життя за мир в Україні та Європі.

Єпископ Чернівецький владика Йосафат запросив на засідання душпастирів єпархії президента Національної благодійної організації  Карітас  пана Андрія Васьковича. Священики єпархії мали нагоду почути про історію становлення та стратегічний розвиток організації. Пан Васькович детально представив основні напрямки служіння «Карітас  України». Цього дня в Чернівецькій єпархії заклали підвалини єпархіального  Карітасу та творення парафіяльних осередків благодійництва.

8-10 червня в рамках Форуму молодіжних лідерів та душпастирств УГКЦ та РКЦ, який проходив у Львові, Блаженніший Святослав (Шевчук), Глава УГКЦ, та владика Едвард Кава, єпископ-помічник Львівської архидієцезії РКЦ, зустрілися з головами молодіжних комісій та душпастирями молоді обох конфесій.. Форум відбувся вперше і мав на меті зустріч священиків та лідерів молодіжних рухів УГКЦ та РКЦ із усієї України та формування спільної стратегії роботи в молодіжному апостоляті. Учасниками Форуму були близько 40 молодих людей та близько 40 душпастирів молоді.

В суботу, 9 червня, з різних куточків нашої Батьківщини чисельно з’їхалися лікарі, медсестри, санітари та священики-капелани багатьох лікувальних установ у гості до Богородиці. Цього разу VI Всеукраїнська проща медичних працівників відбулася на Львівщині, в  селі Биличі. 

В неділю, 10 червня, Преосвященний Владика Йосиф Мілян, у селі Мехедівка, що на Черкащині звершив чин Освячення нового храму УГКЦ. Під час проповіді Владика згадав про те, що колись Черкащина постраждала від геноциду 1932-1933 рр., коли на цих теренах люди вмирали від штучного голоду. Єпископ навчав про Пресвяту Євхаристію: «Сьогодні в Євангелії говорилося про Хліб, про особливий Хліб! Хліб, як завдаток вічного життя, Хліб, як Тіло Христове. Очевидно ці терени пережили нестачу хліба. Старші люди добре знають, що таке бути голодним… Бо мільйони українців згинули у страшному голодоморі 30-х років. Але і мільйони українців гинуть духовно сьогодні лише через те, що мають нагоду споживати Хліб Небесний – Тіло Христове, щоби жити вічно, і не користають з цього», – наголосив Архиєрей.

Анонси:
13 червня, о 10:00, в посольстві США при Апостольській Столиці Блаженніший Святослав, Отець і Глава УГКЦ, проведе конференцію на тему релігійної свободи в Україні. Зустріч відбудеться з ініціативи Каллісти Гінгріч, посла США у Ватикані. Зустріч відбудеться в рамках конференції посольства США на тему релігійної свободи у сучасному світі.
14-17 червня в м. Лунґро (Італія) відбудеться двадцять перша зустріч східних католицьких єпископів Європи. Щорічна зустріч східних католицьких єпископів Європи відбуватиметься цього року в м. Лунґро (Італія) на запрошення владики Донато Оліверіо.
З 25 по 29 червня в Римі-Ватикані відбудеться Проща глухої католицької молоді. Організатором заходів виступила Ініціатива глухої католицької молоді (Америк) DCYIA спільно з конгрегаціями Папської курії. Україну на цьому форумі  представить  Центр душпастирства осіб з вадами слуху “Надія” УГКЦ 
ПМВ ПРОВЕДЕ VIII СПЕЦКУРС З МІСІЙНОГО СЛУЖІННЯ ДЛЯ СЕМІНАРИСТІВ-СТАРШОКУРСНИКІВ  Курс триватиме з 26 червня по 1 липня у Марійському духовному центрі в Зарваниці.

Пропонуємо до Вашої уваги:

Джерело:  Воїни Христа Царя

вівторок, 12 червня 2018 р.

12.06.2018р. Б. / Сатаніст, котрий вимагав забрати фразу «In God we trust» з долара, програв судовий позов

Апеляційний суд США прийняв рішення не на користь сатаніста з Чикаго, котрий подав позов до суду, намагаючись усунути з американської готівки знамениту фразу «In God we trust».

У рішенні суду зазначається, що «розсудливий спостерігач не сприймає слоган на готівці як релігійний заклик».

Кеннет Мейл, котрий називає себе нетеїстичним сатаністом, подав скаргу до суду в травні 2017 року. 36-річний американець говорив, що коли він користується грошима із написом «In God we trust» (в Бога віримо), то відчуває, що його змушують брати участь у «покірному ритуалі» поширення релігійного послання, з яким він не погоджується. Суд нижчої інстанції відкинув справу, тому він подав апеляцію.

Фраза «In God we trust» є офіційним мотто Сполучених Штатів Америки. Вперше вона з’явилась на монетах в 1864 році. Від 1956 закон вимагає, щоб на усій готівці була надрукована ця фраза.

Як інформує CNA, від 1970 року було подано кілька судових позовів щодо усунення цієї фрази з готівки, однак всі рази суди відкидали їх.

Джерело:  Воїни Христа Царя

суботу, 9 червня 2018 р.

09.06.2018р. Б. / Чому тато не йде з нами до церкви?

Як відповісти на це запитання так, щоб діти зрозуміли і зберегти повагу до чоловіка?

«Але чому тато не йде?», - запитала моя донька Пейдж. Це запитання піднімалось майже кожного недільного ранку, коли ми з дітьми швидко вибирались до церкви. Вони спостерігали як мій чоловік розслаблено лежить на канапі і їм було заздрісно. «А чому він залишається вдома?»,- скиглила Пейдж. Ох!...Як пояснити їм, що тато не практикує нашу релігію? Що він взагалі не практикує жодну релігію? Я намагалась віднайти правильну відповідь на ці запитання. «Татка не виховували як католика і в дитинстві він не ходив до церкви так, як ми», - говорила я своїм донькам віком 7 і 10 років. «А він піде до пекла?», - запитувала старша. Упс. І тут все ставало складніше.

Коли ми почали зустрічатись, я швидко зрозуміла, що Річард не був релігійною людиною. Його охрестили в протестантській церкві, але його сім’я ніколи не ходила до храму. У нього своєрідний науковий підхід до світу, який більше схильний до еволюції, ніж до сотворіння. Для мене моя віра була важливою, тому коли у нас все стало серйозно, я вирішила переконатись, що мій майбутній чоловік не буде проти, якщо я виховуватиму наших дітей у Церкві. Річард запевнив мене, що все гаразд, однак щодо себе самого він нічого змінювати не збирається. «Не погано»,- подумала я. Принаймні, він не проти моєї релігії.

Пролетіло 15 років, троє дітей, переїзд на околиці. Ходити самій до церкви в Нью-Йорку – одна справа. Ходити з трьома дітьми до церкви, наповненої сім’ями – зовсім інша справа. Мені, насправді, не подобається, що мого чоловіка немає поруч в той час, який, як на мене, мав би бути сімейним часом. Я відчуваю, що мої діти дивляться на інших татів в церкві і заслуговують на те, щоб їхній також був там. Я запитувала Річарда, чи він міг би приєднатись до нас щотижня у храмі, але він різко відмовляється. «Та що таке одна година в тиждень?», - казала я йому. Мені здається, що він мав би хотіти пожертвувати цей час для мене, для наших дітей. Однак мені так і не вдалось змінити його думку, і я знаю, що в цій боротьбі я не одна.

До 1960-их років близько 20 відсотків подружніх пар були міжрелігійними союзами, а на даний час таких є близько 45%. У 2010 році у США провели опитування щодо міжрелігійних шлюбів. Виявилось, що такі союзи стають все більш поширеними, незважаючи на  географію, доходи чи рівень освіти.

Тож, як нам, перебуваючи в такій ситуації, намагатись переконати своїх непрактикуючих партнерів ходити з нами на богослужіння? «Точно так само, як ми просимо їх зробити будь-що інше»,- вважає автор і терапевт др. Ґрегорі Попчак. – «Ми маємо пояснити наскільки для нас це важливо, наполягати на тому, щоб нас сприймали серйозно і відмовитись з цим змиритись». Др. Попчак є виконавчим директором «Pastoral Solutions Institute» - організації, що допомагає католикам знайти «віруючі» рішення у важких подружжях, в сім’ї та особистих проблемах.

«Дослідження подруж, в яких партнери мають різні релігійні погляди, показують, що коли існує конфлікт щодо церкви, то він рідко коли пов’язаний з релігією», - розповідає він. – «Тут йдеться про повагу. Повага полягає в набагато більшому, аніж просто гарно ставитись один до одного. Вона включає намагання побачити істину, доброту і красу в усіх речах, які інша особа вважає істинними, добрими і красивими. Пари, які дають собі раду з релігійними відмінностями, зазвичай не «придираються» до релігії, але важко працюють над тим, щоб намагатись побачити те, що їх партнер вважає добрим, істинним і красивим у своїх переконаннях і релігійних практиках».

Моделювання поваги і щедрості у кожному з аспектів відносин, не лише релігійному, є ключовим, – наголошує др. Попчак.

Диякон Даґ Кендзєрскі з Архиєпархії Балтимору, котрий одружений впродовж 27 років і має трьох дорослих доньок, дає схожу пораду, кажучи, що ключовим є чесне спілкування. «Придушення пріоритетів і почуттів є не лише нечесним, але й шкідливим, зрештою. Водночас, добрі відносини не полягають на тому, щоб «переконати», а на тому, щоб пояснювати і розуміти», - каже він. – «Ти повинна чесно говорити про важливість сімейного єднання в церкві (наприклад, приклад для дітей, підтримка тебе, спільність в діях і т.д.). Слід вважати, щоб не осуджувати і відкрито та чесно говорити про вплив на тебе, про твої турботи на рахунок потенційного впливу на дітей і сім’ю. Що найголовніше, молитва – це найефективніший підхід; не недооцінюй силу молитви».

Без сумніву, звучить як хороша порада, і я намагатимусь спробувати – і продовжуватиму молитись за переміну в серці мого чоловіка.

Але як щодо пар, в яких партнери мають свої сильні переконання і практикують іншу релігію? Тут діють ті ж принципи, вважає др. Попчак. «Потрібно змоделювати відкритий діалог про віру кожного з вас, проявляючи повагу, про яку я казав. Спробуйте визначити яку релігійну діяльність вам буде комфортно розділити між собою, щоб це було відкрито, чесно і з повагою до відмінностей». І кожен з батьків повинен бути відповідальним за передавання своєї віри дітям.

То що сказати дітям, коли вони наступного разу запитають чому тато не йде з нами до церкви? «Діти повинні, перш за все, зрозуміти, що це не є відображенням татової любові і ставлення до них, до мами, до сім’ї. І що тато – доросла людина, а Бог дає дорослим можливість зробити вибір як проводити час», - каже Кендзєрскі. «Нагадай їм про увагу і час, які тато приділяє вам, а також заохочуй дітей мати відкриті і чесні відносини з татом, і щоб вони не «пиляли» його на цю тему. Щонайважливіше, нагадуй дітям завжди молитись за тата – і за тебе – бо дорослі потребують, щоб Бог нагадував їм що є важливим.

«А потім плавно переведи цю розмову на тему того чи діти відчувають Божу любов і як».

Якщо дітям важко виразити це словами або вони почуваються ніяково під час цієї розмови, тоді віруючий батько/мати мали б зрозуміти, що їм потрібно попрацювати над тим, щоб допомогти встановити більш значимі відносини між їхніми дітьми і Богом, вважає др. Попчак.

Я не можу дочекатись, коли сяду зі своїми дітьми, щоб з’ясувати, що вони скажуть. Сподіваюсь, що те, що я стільки років водила їх до церкви – навіть якщо це були тільки ми – допомогло їм розвинути свої особливі відносини з Богом. Я дуже ціную те, що вони були поруч зі мною в церкві. І знаю, що я не збираюсь здаватись і продовжуватиму кликати тата приєднатись до нас.

Як написано на веб-сайті ForYourMarriage.org Конференції католицьких єпископів США, «Некатолицька сторона в подружжі не зобов’язана обіцяти, що дітей виховуватимуть католиками. Католицька сторона повинна пообіцяти робити все можливе для того, щоб діти були охрещені і виховувались в католицькій вірі».

Переклад: «Католицький оглядач» за матеріалами aleteia.org

Джерело:  Воїни Христа Царя

середу, 6 червня 2018 р.

06.06.2018р. Б. / Вперше відбувся молитовний сніданок у вищому навчальному закладі України

«Я дуже сподіваюсь, що перший молитовний сніданок буде не останнім і ми започаткуємо гарну традицію серед вищих навчальних закладів, а також коледжів технікумів, шкіл з тим щоб нашу молодь виховувати у правильному руслі, виховувати правильні цінності, що прописані у Святому Писанні», – про це говорила Тетяна Камінська, ректор Київського кооперативного інституту бізнесу і права, під час відкриття першого Молитовного сніданку у вищому навчальному закладі.
Молитовний сніданок відбувся, як продовження VII Національного молитовного сніданку України: «Вчора мені пощастило бути на VII молитовному сніданку. Я була приємно вражена, що сімсот представників парламенту, дипломатичних структур, адміністрації, за участю Президента України то це було дійство коли за дві три години почитавши молитву люди виходили об’єднані у тому руслі, що ми повинні кожен щодня відноситись відповідально до своїх обов’язків із з часом ми побачимо Україну яку ми побачимо у своїх світлих мріях», – зазначила Тетяна Григорівна.

Ведучи далі ректор розповіла про душпастирську працю зі студентами: «Кожен тиждень ми маємо змогу разом зі студентами молитись Літургію, читати Святе Письмо, а також о.Максим Рябуха, СДБ, викладає курси італійської мови для наших студентів. Це є місце зустрічі, спілкування та проведення дозвілля. А ще ми пишаємося що в нас тричі був фестиваль студентська коляда перші два відкривав Блаженніший Любомир Гузар, а останній третій відкривав Блаженніший Патріарх Святослав і ми пообіцяли, що цей фестиваль буде не просто українським, а міжнародним, тому що багато наших друзів, партнерів із європейських університетів зголосилися із радістю брати участь у цьому фестивалі».

У Молитовному сніданку в ККІБП прийняли участь Louie Gohmert, конгресмен США від штату Техас, David Anderson, депутат Канадського парламенту Канади, Dr Graham Giles MBE з Великобританії, представники адміністрації Президента України (Віктор Уколов), МОНУ, Мінмолодьспорту (Марія Карчевич) освітяни й науковці різних закладів вищої освіти. Ведучою цього заходу була Ольга Романенко.Після Читання Книги Приповідок, кожен з учасників ділився думками від прочитаного тексту.

На завершення молитовного сніданку о.Максим Рябуха, голова Центру Академічного Душпастирства УГКЦ, провів для учасників Молитовного сніданку екскурсію по студентській каплиці: «Разом із цим студенти мають можливість не тільки навчатись, але і ділитись своїми знаннями. Є різні гуртки, які проводять самі студенти. Ми розуміємо, що це не тільки для того, щоб помножувати знання, але також і для того, щоб вчитись комунікувати, те про що сьогодні говорили. А також, щоб бачити, як та мудрість про яку сьогодні говорили входить і реалізується в житті. Ми прийшли із бажанням допомогти зростати студентам в моральних якостях. Не наша заслуга, а заслуга всього педагогічного персоналу. Але завжди можна дивитись із гордістю на студентів цього вузу».

Джерело:       Прес-служба Київської архиєпархії УГКЦ

суботу, 2 червня 2018 р.

02.06.2018р. Б. / Папа: диявол нищить людську гідність, призводить до голоду та рабства

Під час сьогоднішньої ранкової Святої Меси Папа Франциск заохотив роздумати над переслідуваннями християн та кожного чоловіка і жінки у наш час, що відбувається через культурну колонізацію, війни, голод, рабство, які спричинені дияволом.

Розпочинаючи свою проповідь у каплиці «Дому Святої Марти» в Ватикані у п’ятницю, 1 червня 2018 р., Глава Католицької Церкви зазначив, що сьогодні ми стаємо свідками «великого переслідування», і то не лише щодо християн, але також кожного чоловіка та жінки сьогодення. Це переслідування відбувається через культурну колонізацію, війни, голод, рабство, адже сьогоднішній світ, можна так сказати, є «світом рабів». Тому слід просити у Господа благодаті, щоб завдяки силі Ісуса Христа ми могли боротися і відновити у собі Божий образ. 

Переслідування – частина християнського життя

Зупиняючись на біблійному читанні, де Апостол Павло розповідає про початок переслідування перших християн, що виникло та почало поширюватись немов пожежа, Святіший Отець підкреслив, що переслідування є частиною християнського життя, як також блаженством, адже в одній із Своїх проповідей Ісус назвав блаженними тих, які зазнають переслідування. Сам Христос був переслідуваним за вірність Своєму Небесному Отцеві.

За словами Вселенського Архиєрея, переслідування, так би мовити, є середовищем християнина навіть у наш час. Адже ж скільки сьогодні є мучеників за Христову віру та переслідуваних за любов до Господа Бога. «В багатьох країнах християни позбавлені прав», – наголосив Папа, додаючи, що в наш час послідовникам Ісуса забороняють носити хрестик, а іноді за це можуть кинути у в’язницю чи засудити на смерть. У наш час ще більше мучеників за Христа і віру, ніж у перших віках християнства. Але це переслідування сьогодні не стає новиною, тому про це не говориться ні в телебаченні, ні не пишеться у журналах.      

Переслідування людини, Божого образу

На переконання Святішого Отця, сьогодні можемо спостерегти також інший вид переслідування. Багато чоловіків та жінок, навіть не християн, зазнають переслідування за те, що вони є живим Божим образом. За кожним переслідуванням стоїть диявол, який намагається знищити віру в серцях християн та Божий образ в кожному чоловікові та жінці. Вже від самих початків, у чому можемо переконатись із перших сторінок Святого Письма, злий дух намагався зруйнувати ту гармонію, яка панувала між чоловіком та жінкою, ту гармонію, яка походить від буття образом та подобою Господа Бога. І йому це вдалося, вдаючись до обману та спокушування. Щось подібне діється і сьогодні, адже спостерігаємо своєрідну ненависть, скеровану проти людини.   

Диявол провокує голод, війни, рабство, культурну колонізацію

Далі Єпископ Риму зазначив, що коли роздумуємо про голод у світі, то бачимо, що цей феномен є несправедливістю, яка нищить людину, хоча у світі є багато їжі. Визискування чоловіків та жінок, різні форми рабства, жахливе ставлення до мігрантів, які іноді навіть зазнають тортур, – усе це також є виявом того, як диявол намагається знищити Божий образ в людині. І все це відбувається сьогодні, у наш час, черес 70 років після того, як була підписана Декларація прав людини.

Окрему увагу Папа Франциск присвятим різним проявам колонізації, зокрема культурної, коли утискається незалежність та культура якогось народу, коли людям накидається нелюдські речі. А вже це переконує нас у тому, що бажанням диявола є «знищити гідність людини».

«І на закінчення, подумаймо про війни як про інструмент знищення людей, Божого образу», – мовив Папа, засуджуючи поведінку людей, які вдаються до зброї, бажаючи панувати над іншими, а також індустрію смерті, яка збагачується виготовленням зброї для знищення людини. І тут мова йде про знищення як фізичне, так і моральне чи культурне. Після цього, Святіший Отець наголосив, що сьогодні у світі не лише християни є переслідуваними, але різні люди, чоловіки та жінки, адже батько кожного переслідування, тобто диявол, не толерує Божого образу, що є у них.

пʼятницю, 1 червня 2018 р.

01.06.2018р. Б. / 7 порад для католиків: як вберегтись від нападів диявола

Навіть якщо ми цього не зауважуємо, кожного дня і кожної хвилини диявол не перестає діяти з метою віддалити нас від Бога. Він має свої хитрощі і підступну тактику. Однак, ми не безсилі у цій боротьбі…

Ще в 1947 році під час виступу по радіо блаженний Архиєпископ Фалтон Шін зі США розповів про 7 найкращих способів, в які католики можуть захистити себе і свої сім’ї від підступів Антихриста:

1. Католикам слід піживлювати свою віру, повісити вдома на стіні розп’яття, яке нагадуватиме їм про хрест, який вони повинні нести.

2. Щовечора збиратись сім’єю, щоб молитись вервицю.

3. Щодня брати участь у Службі Божій.

4. Щодня молитись часослов (літургію годин), в присутності Євхаристійного Господа, особливо у парафіях, де пастирі усвідомлюють потреби світу та провадять молитви надолуження.

5. Ті, хто мають віру, нехай зберігають її в стані ласки, а ті, хто не мають, нехай починають пізнавати, що вона означає, бо в прийдешніх часах буде лише один спосіб зупинити тремтячі коліна – впасти на них і молитись.

6. Молитись до св. Михаїла: Михаїле, Князу ранку, котрий переміг Люцифера, котрий прагнув зробити себе богом. Коли одного разу світ розділився через насміхання в небі, ти піднявся і скинув з небес гордість, яка споглядала на Всевишнього.

7. Молитись до Богородиці, кажучи: Саме тобі, Жінці, була дана сила розтрощити голову змія, який збрехав людям, що вони будуть такими як боги. Просимо Тебе, котра віднайшла Христа після того, як Він загубився на три дні, віднайди Його знову, бо наш світ загубив Його. Додай нашим старечим немочам вербальності Слова. І так само, як формувалось Слово у твоєму лоні, формуй Його в наших серцях. Царице Небес, в ці темні дні, засвіти наше світло. Поверни нам світло світу, щоб могло світити світло, навіть у ці дні темноти.

Тож, не занедбуймо цих практик.

Переклад: «Католицький оглядач» за матеріалами ChurchPop

Джерело:  Воїни Христа Царя