ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ!

пʼятницю, 30 листопада 2012 р.

30.11.2012р. Б. / Комерціалізація християнських свят спотворює їх справжній зміст – глави Церков


КИЇВ – Відповідно до звичаїв, які зараз приходять в Україну, святкування Різдва Христового зводиться до встановлення ялинки, буйного застілля (часто з пиятикою) та обміну подарунками, частіше за все повністю залишаючи поза увагою безпрецедентну в історії людства подію приходу Бога у світ.

Про це йдеться у зверненні глав християнських Церков щодо відзначення релігійних свят, прийнятому під час зустрічі 28 листопада 2012 року, повідомляє Інститут релігійної свободи.

Крім цього, схиблена сучасна інтерпретація Дня усіх святих, що отримав назву Геловін, на сьогодні супроводжується переодяганням в персонажів нечистої сили та мерців, запаленням лиховісних світильників – є справжнім окультизмом, який цілком протилежний євангельським засадам.

Відзначення «Івана Купала», що з’явилось у наслідок змішання християнського свята Різдва Івана Хрестителя із язичницькими традиціями, можна назвати дійсним проявом сучасного ідолопоклонства, – наголошується у Зверненні. Глави Церков вважають, що “купальські” святкування не повинні мати права на існування, адже служіння творінню замість Творця є порушенням Божої заповіді, а отже – великим гріхом.

Також комерціалізація та традиція громадського святкування Дня святого Валентина не мають нічого спільного із справжнім його змістом. Характерним стає зростання цін на квіти та масовий продаж тематичної подарункової продукції.

“Не останню роль в цьому процесі відіграють вади сріблолюбства та особистої наживи, адже тенденції цінової політики на ринку певних товарів та послуг прозоро про це свідчать. Усі ці спотворені способи відзначення вищезгаданих свят зовсім не відповідають християнським, адже підмінюють справжні християнські цінності людськими пристрастями”, – зауважують глави Церков.

Підсумовуючи, ієрархи Церков закликали віруючих і усіх людей доброї волі відповідальніше ставитись до відносин з Господом, плекати гідні людські взаємовідносини, повагу до власного історичного коріння та добрих традицій. “Лише будуючи українське суспільство на принципах Божої Істини, любові та взаємоповаги, ми можемо досягти справжнього розквіту Української Держави”, – наголошується у зверненні.

Під час зустрічі, що відбулась під головуванням Старшого єпископа ЦХВЄУ Михайла Паночка, глави християнських Церков також прийняли звернення до новообраних парламентарів Верховної Ради України сьомого скликання та до Конституційної Асамблеї.

Окремо учасники зустрічі розглянули ситуацію із поправками до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» (законопроект № 10221) та констатували кризу порозуміння влади та суспільства, в тому числі у сфері державно-церковних відносин.

У зустрічі взяли участь глави та уповноважені представники таких Церков:
  • Церква християн віри євангельської України;
  • Українська Греко-Католицька Церква;
  • Українська Православна Церква – Київський Патріархат;
  • Православна Церква в Україні Московського патріархату;
  • Всеукраїнський Союз об’єднань євангельських християн-баптистів;
  • Римсько-Католицька Церква в Україні;
  • Українська Християнська Євангельська Церква;
  • Братство незалежних церков та місій євангельських християн-баптистів України;
  • Українська Лютеранська Церква.

Джерело:    Воїни Христа Царя

четвер, 29 листопада 2012 р.

29.11.2012р. Б. / Бенедикт XVI: Боротися з бідністю означає будувати мир



 
Сьогодні, 29 листопада, національні телеканали та радіостанції Європи транслюють передачі, репортажі, дискусії та фільми, присвячені проблематиці бідності. Про боротьбу з бідністю нерідко у своїх промовах говорив і Папа Бенедикт XVI. Зокрема, про це йдеться в його посланні з нагоди Всесвітнього дня миру, що відзначався 1 січня 2009 року.
 
Драма бідності, яка топче права сотень мільйонів людей, сприяючи та підсилюючи конфлікти «накладає свій відбиток на свідомість людства». Тому слід долати убогість, щоб будувати мир, а це вимагає пройти відповідний шлях, тобто «змінити стилі життя, моделі виробництва та споживання, уставлені структури влади, які сьогодні управляють суспільством». Не йдеться лише про зовнішні зміни. Необхідно відкинути ментальність, яка вважає убогих тягарем і нав’язливими особами, які претендують на споживання того, що виробили інші. Потрібно дивися на бідних з усвідомленням того, що всі ми є учасниками єдиного Божого плану – покликання будувати одну родину. Ці несправедливі устрої, які, швидше чи пізніше, від усіх вимагають звіту, спричинені жадібністю та обмеженістю кругозору – пригадує Папа, і стверджує, що лише нерозсудливість може спонукати будувати позолочений дім там, де довкола існує пустеля чи деградація. 

Бенедикт XVI викриває поглиблення прірви між багатими та бідними, теперішню продовольчу кризу, яка відзначається не так браком харчів, як труднощами, пов’язаними з доступом до них та різними спекулятивними явищами. Папа також звертає увагу на разючу диспропорцію між проблемами, пов’язаними з бідністю, і з заходами, які приймаються, аби з нею боротися та одночасним зростанням видатків на озброєння. Убогі країни, зокрема, африканські, потерпають від подвійного виключення: вони мають найнижчі прибутки, а ціни на їхні сільськогосподарські продукти та корисні копалини зростають повільніше, ніж ціни промислових товарів, вироблених у багатих країнах. У Посланні з нагоди Всесвітнього Дня Миру Папа також вказує на негативні наслідки фінансової системи, яка ґрунтується на логіці короткотермінового зиску, що не бере до уваги спільне благо і є небезпечною для усіх, зокрема, й тих, кому вдається видобути користь під час так званих періодів фінансової ейфорії. 

У Посланні згадується і про тих, які пов’язують бідність із демографічним розвитком, у зв’язку з чим на міжнародному рівні пропагують кампанії, спрямовані на зменшення народжуваності, також і за допомогою методів, які не шанують гідності жінки та прав подружжя, а у серйозніших випадках – теж і права на життя. «Винищення мільйонів ненароджених дітей в ім’я боротьби із бідністю, – пише Бенедикт XVI, – насправді є знищенням найубогіших з-поміж людей». Папа звертає увагу на такі об’єктивні дані: країни, які останніми роками подолали бідність, відзначаються значним демографічним зростанням, виходячи на міжнародну арену як нові економічні потуги, здійснюючи швидкий розвиток саме завдяки великій кількості населення. 

Що ж робити? Глобалізація, як стверджує Бенедикт XVI, повинна керуватися солідарністю, тому що сама по собі вона не здатна будувати мир, а навпаки, в багатьох випадках стає причиною поділів і конфліктів. Потрібно боротися проти злочинності та інвестувати у виховання, яке розвиватиме особливу культуру ініціативи. У цьому контексті Папа уточнює, що політика надмірної державної опіки є в корені багатьох крахів у допомозі бідним країнам. Необхідно надати більше простору для діяльності громадянського суспільства. 

Але, врешті-решт, боротьба з бідністю потребує людей, які глибоко відчувають братерство і в кожному убогому вбачають Христове обличчя, зазначає Бенедикт XVI, а тому звертається «до кожного Христового учня і до всіх людей доброї волі з гарячим закликом відкрити серця до потреб бідних і зробити все можливе, щоб допомогти їм. Адже залишається незаперечною аксіома, що «боротися з бідністю означає будувати мир». 


За матеріалами: Радіо Ватикан

Джерело:        КРЕДО

29.11.2012р. Б. / За ігнорування фірмами Різдва – бойкот споживачів!



Найбільша у США християнська організація родин American Family Association (AFA) вкотре складає список магазинів, які легковажать релігійним виміром Різдва і використовують пам'ять про прихід Ісуса на світ лише для збільшення торгівельних оборотів. 

Крім того, складають також список приязно налаштованих торгових марок. До цього списку потрапили мережі Wal-Mart, Belk, Lowe’s та гігант Hobby Lobby. А противниками Божого Народження є марки GAP чи Old Navy, Staples, Radio Shack i Foot Locker. 

Члени організації AFA, яких на даний момент є 2,3 млн. осіб, у попередні роки організували бойкот таких марок як Target, Sears, GAP i Wal-mart. А нещодавно вони бойкотували мережу McDonald's, яка на інтернет-сторінці однієї з груп гомосексуалістів рекламувала  «Happy Meals» для дітей. 

У 2006 році  AFA зменшили обороти Ford Motor на 8% через контроверсійну рекламу компанії. В результаті Ford Motor зняв неетичну рекламу з ефіру. 


За матеріалами: Католицький Огялдач

Джерело:       КРЕДО

середу, 28 листопада 2012 р.

28.11.2012р. Б. / Прокуратура вимагає прибрати з бразильських банкнот слова «Хвала Богу»


 
Прокуратура бразильського штату Сан-Паулу попросила федеральну юстицію надати уряду 120 днів для того, щоб вирішити питання про друкування грошових знаків без фрази «Deus seja lauvado» («Хвала Богу!»).

Прокурор Х. Діас діяв, за його словами, з позиції «захисту релігійної свободи всіх громадян».

Цікаво, чому прокурор не попросив змінити назву штату Сан-Паулу? - Коментує його рішення портал Info Católica.

Лідери католиків і протестантів, що живуть на території Сан-Паулу, виступили з протестом проти рішення прокурора.

Керівництво Банку Бразилії, відповідального за випуск грошових знаків, висловило здивування, оскільки фраза «під захистом Бога» стоїть навіть у преамбулі конституції Бразилії, де переважна більшість населення - християни.


Джерело:    КРЕДО

вівторок, 27 листопада 2012 р.

27.11.2012р. Б. / В Григоріанському Університеті вивчають творчість рок-музиканта Брюса Спрінгстіна




В єзуїтському Папському Григоріанському Університеті в Римі почався надзвичайно популярний серед студентів семінар за темою творчості рок-музиканта Брюса Спрінгстіна. Предметом вивчення є біблійна тематика  в текстах його пісень. 
 
«Виклики щодо віри, проблеми віри в пошуку, біблійне відлуння в музиці Боса (художній псевдонім музиканта - ред.)» - це назва конференції, яка була відкрита у найстарішому і найпрестижнішому папському університеті Риму.

Одним з ініціаторів першого в історії рок-семінару є глава впливового єзуїтського двотижневика Civilta Cattolica о.Антоніо Спадаро. На сторінках цього часопису він кілька років тому опублікував статтю на тему творчості Спрінгстіна. Священик зазначив, що після теракту, що відбувся 11 вересня 2001 року у США, в текстах пісень рокера виникли роздуми про віру. Отець Антоніо написав, що, незважаючи на «вирази, несумісні з посланням християнської надії» і «слабкість молодого віку», Бос натхненний особистостями, мовою і символами Біблії.

Перше засідання в актовій залі 16-вікового університету відбулось під гаслом: «Я вірю в Землю Обітовану. Біблійне коріння рока Брюса Спрінгстіна». В процесі семінару аналізувався фрагмент пісні «Ісус був єдиним сином», що вийшла в альбом Devils & Dust у 2005 році. У тексті є посилання на Голготу.

«Мета щотижневих занять - це постановка творчості американського співака в належній перспективі, також за допомогою богослов'я», - зазначили організатори семінару.

Брюс Фредерік Спрінгстін (англ. Bruce Frederick Springsteen) - американський рок-та фолк-музикант і автор пісень. Вихований на музиці Бітлз, Елвіса Преслі, Вуді Гатрі, Піта Сігера, Едді Кокрана і Боба Ділана, Спрінгстін став відомим завдяки своїм рок-пісням з поетичними текстами, основною темою яких є його батьківщина - Нью-Джерсі.

Брюс Спрінгстін також є двадцятикратним лауреатом найпрестижнішої премії в світі музики – «Греммі». Крім цього, він є володарем кінематографічних премій «Оскар» і «Золотий глобус» за кращі пісні до стрічок «Філадельфія» і «Рестлер».


Джерело:    КРЕДО

27.11.2012р. Б. / Британські душпастирі діляться досвідом через подкаст



Душпастирі молоді у Великобританії знайшли новий спосіб для обміну досвідом. У середині листопада єпархія Мідлсбро запустила YouCast – перший у країні подкаст, скерований до всіх, хто працює з молоддю в Католицькій Церкві.
 
Наразі на сервісі доступні два записи. Перший стосується Року Віри, а другий – Адвенту і Різдва. Своїми думками діляться не лише священики, але і миряни, зокрема учасник місцевого футбольного клубу FC Middlesbrough. Записи багато разів скачували не лише британці, але і жителі США та Японії. 

YouCast доступний за адресою http://mymission.org.uk/youcast. Незабаром на нього можна буде підписатися за допомогою  iTunes.
 

За матеріалами: Католицький Оглядач

Джерело:     КРЕДО

понеділок, 26 листопада 2012 р.

26.11.2012р. Б. / Євросоюз заборонив хрест і німб на словацькій монеті



Національний банк Словаччини планує випустити у наступному році монету номіналом два євро з нагоди 1150-річчя прибуття святих Кирила і Методія до Великої Моравії.
 
Однак, від ідеї розміщення німба над головами святих доведеться відмовитися, оскільки Європейська Комісія зажадала прибрати деякі символи у рамках принципу релігійного нейтралітету. Мова йде про німби та хрести. 

Проти такого ставлення виступила Конференція єпископів Словаччини. «Це неповага до власної історії. За часів тоталітаризму віруючі ризикували своєю свободою, наполягаючи на сприйнятті Кирила і Методія саме як святих», – сказав прес-секретар Конференції Йозеф Ковачік. 

У 9 столітті апостоли прийшли на територію сучасної Моравії. Вони є її покровителями. Завдяки Кирилові та Методію церковні служби почали провадитися старослов'янською мовою, оскільки раніше їх провадили латиною або грецькою. Апостоли упорядкували слов'янську абетку і проповідували християнство. У Моравії вони перекладали церковні книги з грецької на старослов'янську мову. 

У Чехії День Кирила і Методія щорічно відзначається 5 липня. 


За матеріалами: Католицький Оглядач

Джерело:      КРЕДО

26.11.2012р. Б. / У Біблійному інституті презентували книгу «Церква і медіа: сім кроків до порозуміння»



У Києві під час навчального семінару з основ PR та журналістики, презентували навчальний посібник «Церква і медіа: сім кроків до порозуміння», виданий РІСУ. Захід відбувся 24 листопада на базі Київського Біблійного інституту.
 
Серед учасників семінару - працівники прес-служб обласних об'єднань Церкви християн віри євангельської з усієї України. 

«Наша мета – удосконалювати діяльність обласних прес-служб, обмінюватися досвідом і вчитися у тих, хто вже має практичний досвід співпраці із секулярними ЗМІ», — каже Лілія Лужанська, керівник прес-служби ЦХВЄУ. 

Організатори начального семінару провели курс із трьох тематичних лекцій із новинної журналістики, кризового PR та нових медіа. Лектори семінару також презентували учасникам книгу «Церква і медіа: сім кроків до порозуміння». Цей практичний посібник із рекомендаціями та порадами, як зазначалося, значно полегшить працівникам церковних прес-служб налагодити ефективний діалог з із світськими засобами масової інформації. Авторами посібника є чотири журналістки, що працюють у християнських медіа – часописах CREDO, Кана та РІСУ

Джерело:     КРЕДО

суботу, 24 листопада 2012 р.


У ПАСТЦІ НЕВІГЛАСТВА: ВІД ЛІБЕРАСТИЗМУ ДО СЛУЖБИ АНТИУКРАЇНСЬКОМУ РЕЖИМУ

Одним із фронтів війни, котра ведеться за Україну, є інформаційний фронт. Цей фронт особливий. Війна й так є неоголошеною, часто незрозуміло, де свій, а де чужий, на цьому ж фронті ситуація ускладнюється ще й тим, що інформація, певні ідеологічні моделі поширюються за схемою вірусу – комп’ютерного чи звичайного, біологічного. Отож, буває незрозуміло, хто відстоює ті чи інші деструктивні ідеї – безпосередній ворог чи звичайнісінький дурень, котрий повірив у чужинську «правду»…

14 листопада «Тиждень.ua» опублікував статтю такого собі Павла Зуб’юка «У пастці термінології: від "робітничого класу" до "національно-визвольної революції"». Що ж крилося за такою довгою назвою? З одного боку, маячня, з другого – спроба вкотре сфальсифікувати ідеологію українського націоналізму, з третього – свідоме чи несвідоме намагання убезпечити нинішній режим від справедливої відплати. Стаття присвячена темі Національної революції, точніше – нібито неможливості і непотрібності останньої. Але про все за порядком.

На початку статті автор робить коротенький історичний екскурс. «Свого часу, – пише він, – витіснений в американську діаспору український націоналізм мріяв, що саме шляхом національно-визвольної революції, яку не вдалося здійснити ОУН в часі війни, постане нова Українська Самостійна Соборна Держава». Про те, що УССД здобувається шляхом національно-визвольної революції, Зуб’юк, звісно, не помиляється. Одначе слід звернути увагу на той рівень знання історії України, котрий демонструє наш «високомудрий аналітик». Виявляється, український націоналізм був «витіснений в американську діаспору». По-перше, цікаво, чому саме в американську? Не потрібно закінчувати університет, щоб знати, що географія української діаспори набагато ширша, і що ОУНівською мережею була опанована уся західна діаспора. Нехай такі ляпсуси свідчать лиш про брак ерудиції Зуб’юка. Однак у його випадку брак ерудиції, на жаль, поєднується з цинізмом.

Хто дав право цьому «інтелектуалу» писати про «витіснений» націоналізм? Невже націоналізм був витіснений у 50-ті роки, коли на Західній Україні ще діяли повстанські загони? Чи, можливо, він був витіснений тоді, коли політв’язні-українці піднімали повстання в концтаборах ГУЛАГу? А, може, він був витіснений пізніше, коли в умовах тоталітарного режиму продовжував горіти вогонь Непокори? Питання риторичні, але, очевидно, не для Зуб’юка…

«Американсько»-українським націоналістам Зуб’юк протиставляє поміркованіших діаспорян: «Обережніші діаспорні діячі критикували такий підхід, пророкуючи, що Україна стане незалежною не в результаті революції, для якої не існувало жодних передумов, а завдяки унезалежненню Української РСР: відповідно треба аналізувати процеси в середовищі керівництва республіки, щоб у вирішальний момент спрямувати зусилля у правильному напряму і максимально наповнити нову державу правильним змістом». Щодо «обережніших діаспорних діячів», то чомусь у душу закрадається сумнів: це часом не ті «українські демократи», котрі намагалися за всяку ціну облити брудом український націоналізм і на вигоду своїм «шефам» із КГБ пропагували налагодження діалогу з імперією зла?.. Проте залишимо сумніви та здогади і краще повернемось до мудрувань Зуб’юка.

На його думку, в 1991 році реалізувався сценарій «обережніших» – «Україна стала незалежною з рук депутатів Верховної Ради УРСР, а очолив її колишній компартійний лідер». Знову ж таки, частково він має рацію. Навіть депутати-комуністи голосували за незалежність – це безперечно. Але що їх змусило це зробити – хіба революційно налаштоване суспільство? Іншою справою є те, що українська маса пішла за «вождями» націонал-демократичного спрямування. Ці ж «вожді» та «вождики» замість того, щоб знищити червону заразу і почати розбудову національної держави, бавилися у демократію. Коли вирішувалося питання щодо відновлення діяльності компартії, зачарований правами людини В. Чорновіл сказав, що не варто влаштовувати полювання на відьом. З часом «відьми» знову запанували в нашій країні і, напевно із вдячності, «вполювали» Чорновола…

До речі, те, що чимало представників партноменклатури з огляду на революційні процеси погодяться на незалежність, прогнозував ще Степан Бандера (спеціальна довідка для Зуб’юка: Бандера був не «витіснений» в американську еміграцію, а проживав поблизу Мюнхена. Щоправда, соратники задля безпеки дійсно рекомендували йому перебратися на Захід, однак для Провідника важливішою була можливість оперативно виконувати власні обов’язки під боком імперського монстра, проти якого продовжували боротися поневолені ним народи, в т.ч. й український). На жаль, лідери національно-демократичного табору зачитувалися далеко не «Перспективами української революції»…

Порпаючись, як курка в історичному минулому, зробивши свої недолугі висновки, Зуб’юк перейшов до сьогодення, що, власне, й було його метою: «От цікаво: ті, хто зараз кажуть про "національно-визвольну революцію" – вони серйозно вважають, що українська нація зараз пригноблена?» Прочитавши ці рядки, відразу хочеться поставити зустрічні питання: а ти цього не бачиш? Ти не бачиш, в якому становищі перебуває українське суспільство? Не бачиш, яке антиукраїнське бидло перебуває при владі? Не бачиш продовження політики денаціоналізації та розпродажу національних інтересів?..

Намагаючись спростувати тези про наявність у країні режиму внутрішньої окупації та необхідність Національної революції, Зуб’юк вказує на те, українці причетні до фальсифікацій, продажу голосів тощо. Далі, передбачаючи, що цих представників українського народу можуть назвати зрадниками і колаборантами, він зазначає: «Перепрошую: щоб стати колаборантом якогось чужинця – треба, щоб він був, цей чужинець». Все. Зуб’юк одним пострілом розгромив усю націоналістичну пропаганду – немає чужинців – немає ні окупації, ні колаборації… А якщо серйозно, то новітній борець із націоналізмом не враховує або не хоче враховувати двох моментів. По-перше, нехай подивиться на етнічний склад згаданого у попередньому абзаці бидла. По-друге, не варто примітивізувати ідею Національної революції, зображуючи її ледве не міжетнічною різаниною.

Чужинці у функціонуванні режиму внутрішньої окупації відіграють дуже велику роль. Щоб зрозуміти це, достатньо поглянути на десятку найбагатших людей країни і чесно відповісти собі на питання: скільки серед них українців? Але проблема не зводиться до одних лиш чужинців. Проблемою є механізм, система влада, а точніше – ті ідеї, на котрих ця система збудована. Національна революція – це, насамперед, боротьба «за», а не «проти», боротьба за утвердження української національної ідеї. Політичний режим, який панує в Україні, тому і є режимом внутрішньої окупації, що абсолютно ігнорує національну ідею, ігнорує інтереси українців як нації. Тому проти нього і варто боротися, тому зусилля українського суспільства мають бути спрямованими на здобуття власної національної держави, тому безальтернативною є Національна революція. І в цій революції, очевидно, візьмуть участь не самі лиш українці…

Янукович – не лише Божа кара, це ще й особливий Божий дар. Його пРезидентство змушує все більше число громадян задуматися про необхідність докорінних, революційних змін, і ці зміни можуть і мають відбутися під прапором українського націоналізму. Саме тому, попри значні масштаби фальсифікацій, ВО «Свобода» отримала непоганий результат на виборах (от тільки чи не очікує на «Свободу» повний крах у тому разі, якщо ця партія й надалі замість сподіваних виборцями дій буде проводити угодовську політику?). Саме тому існує явище російськомовних українських націоналістів. Саме тому ветерани радянської армії часів Другої світової зізнаються, що «не в тих стріляли».

Отож, щоб не збити народ із пантелику, сьогодні є особливо важливою термінологічна чіткість і виразна ясність понять. Потрібно називати речі своїми іменами. Українська нація БЕЗДЕРЖАВНА – в країні діє режим внутрішньої ОКУПАЦІЇ. Здолати цей режим, утвердити національну ідею, здобути справжню державність можна лише шляхом Національної РЕВОЛЮЦІЇ. Єдина альтернатива подальшому «пАкращенню» – НАЦІОНАЛІСТИЧНИЙ шлях розвитку.

Нинішній кримінально-олігархічний режим боїться правди, боїться, що українське суспільство усвідомить справжній стан справ. Саме тому він прикривається національним прапором, гербом, гімном «Ще не вмерла» та назвою «Україна», ховає свій антиукраїнський писок за ілюзією державності. І в цьому йому допомагають усілякі адепти «громадянського суспільства», демократії та толерантності на кшталт Зуб’юка. Вони дотримуються лібералістичних ідей, демонструючи елементарне невігластво, намагаються дискредитувати націоналізм, а насправді лиш прислуговують нинішньому режиму. Та час розставить усі крапки над «і»…

Андрій МИХАЙЛОВИЧ

Джерело:    БАНДЕРІВЕЦЬ

24.11.2012р. Б. / Семінаристи Івано-Франківська вшанували пам’ять невинно закатованих семінаристів у с. Посіч


В рамках святкування 105-ої річниці ІФДС відбулася поїздка, членів семінарійного братства свщмч. Йосафата, в с. Посіч Тисменецького р-ну з метою вшанування пам’яті священиків та семінаристів, які в 1939 році радянськими солдатами були вивезені з Станіславівської семінарії в сільський ліс і нещадно там закатовані за свої релігійні, національні переконання.
 
Після приїзду, в церкві Воскресіння монастиря Матері Божої «Знамення», яка була зведена на честь мученичої смерті двадцятьох, ні в чому невинних духовних осіб, семінаристи спільно помолилися Молебень до Богородиці, який очолив отець-ректор Олександр Левицький у співслужінні з префектами: о. Анатолієм Козаком і о. Степаном Рипньовським. Опісля усі разом пішли до пам’ятного хреста, який нагадує усім про жертву молодих семінаристів, які не побоялись віддати свої життя за віру. Справді, важко уявити, яку потрібно мати духовну відвагу, яку глибоку віру, щоб іти на вірну смерть. Ці духовні особи тоді, далекого 1939 році померли для цього світу, щоб ожити для Небесного Царства. Вони знали, що на них чекає смерть, тим не менш не побоялися тілесних тортур і загинули як справжні мученики.
 
На пам’ять про невинно розстріляних і замордованих семінаристів члени братсва спільно з отцями відправили панахиду. Після панахиди о. Олександр виголосив проповідь, в якій закликав нас усіх брати приклад з цих мучеників, які безстрашно проливали свою кров знаючи, що нагорода їх чекає у Небі.

Августин Тимчак,
Інформаційний центр ІФДС


Джерело:   Воїни Христа Царя

пʼятницю, 23 листопада 2012 р.

За крок до прірви

За крок до прірви. Прийнятий закон Про референдум узаконить державний переворот

Доки загальна увага була прикута до боїв окружного значення проти виборчих фальсифікацій, сталася подія, на тлі якої підсумки виборів не матимуть значення. Тому що влада зможе міняти Конституцію, законодавство і взагалі приймати будь-які рішення не зважаючи на Верховну Раду взагалі. І не лише на Верховну Раду, а й узагалі ні на що й ні на кого. Дубина, яка от-от опиниться в руках Януковича, здатна не лише розтрощити рештки демократії в Україні, але зруйнувати її державність і навіть пройтися по самому Януковичу. 

Аналізував: Тарас Шамайда 

Назва дубини - Закон «Про всеукраїнський референдум». Схвалення в цілому цього шедевру законотворення стало найбільшою свинею, яку стара Верховна Рада підсунула Україні. Тепер справа лише за незначними формальностями і підписом Президента. Ні формування більшості під Януковича, ні знамените рішення Конституційного Суду про повернення старої редакції Конституції, ні розкольницький мовний закон не можуть зрівнятися за ступенем небезпеки з цим унікальним документом.

Швейцарія чи Білорусь?

Якщо хтось думає, що це закон про право народу реалізувати свою волю через пряме голосування, він глибоко помиляється. Насправді це механізм тотальної маніпуляції. 

Кожен, хто прочитав законопроект, розуміє, що в ньому немає й натяку на досвід Швейцарії чи інші приклади прямої демократії, до яких апелюють регіонали. 


Референдум в Україні має виконати протилежне завдання, випробуване Гітлером у Німеччині, Муссоліні в Італії чи Лукашенком у Білорусі. Це завдання – встановити диктатуру і зруйнувати всі демократичні інституції, які дозволяють громадянам чинити опір. Причому робитиме це буцімто сам народ. Принаймні зовні все виглядатиме саме так. 

У статті 3 законопроекту перераховано, про що може прийматися рішення на референдумі: 

«1) про прийняття нової Конституції України (нової редакції), внесення змін до Конституції України, скасування, втрату чинності чи визнання нечинним закону про внесення змін до Конституції України (конституційний референдум);

2) про зміну території України (ратифікаційний референдум);

3) щодо прийняття чи скасування закону України, втрату чинності чи визнання нечинним закону України (законодавчий референдум);

4) з будь-якого питання, за винятком тих, щодо яких референдум не допускається згідно з Конституцією України, законами України (загальний референдум)». 


Тобто рішення може прийматися про все, що заманеться, окрім, як сказано далі, питань податків, бюджету чи амністії (це вимога чинної Конституції). І хоча багато хто хапається за серце, побачивши другий пункт із цього переліку, насправді він якраз найменш небезпечний. Оскільки зміна території лише шляхом референдуму передбачена Конституцією, а сам законопроект допускає референдум з цього питання лише після підписання міжнародної угоди і її ратифікації Верховною Радою. 

Значно гірше – з трьома іншими опціями. Тому що право ініціювати референдум із цих питань дається самим громадянам. Здавалося б – це чудово, ось воно – свято народовладдя! Проте не все так просто.

Референдум проти влади неможливий

Щоб отримати право на збирання 3 мільйонів підписів, потрібних для призначення референдуму, треба провести збори за спеціальною процедурою, створити ініціативну групу а також отримати дозвіл. Причому не лише від ЦВК, але й від Президента. Бо у статті 22 законопроекту є геніальна норма: 

«Президент України, Центральна виборча комісія зобов'язані здійснювати перевірку щодо відповідності Конституції України, законам України питань (питань та тексту), які пропонується винести на всеукраїнський референдум, зокрема за народною ініціативою». 

Можете не сумніватися, що або Президент, або контрольований ним виборчком обов’язково вирішить, що будь-яке питання, небезпечне для режиму, не відповідає якомусь закону. 

А щоб главу держави чи «незалежну» ЦВК не звинувачували в упередженості, відмовлятиме вона громадянам у праві на народну ініціативу на підставі висновку не менш «незалежного» Міністерства юстиції. Причому саме висновок Мін’юсту буде вирішальним. 

Зате якщо порадитися з народом вирішить влада, не існує способу завадити їй проштампувати шляхом референдуму будь-яке рішення.

Як фальшуватимуть волю народу

Працює цей механізм так. Придумують на Банковій нову Конституцію – пишуть туди все, що заманеться – двомовність, вибори Президента в парламенті, членство України в якомусь московському союзі. Після цього за допомогою адмінресурсу швидко збираються (чи й просто «малюються») 3 мільйони підписів, і Президент, призначений ним же міністр юстиції та ручна ЦВК дають старт референдуму. 

Щоб народне волевиявлення часом не вийшло з під контролю, передбачено простий, як двері, спосіб формування всіх виборчих комісій. Вони формуються на 100% органами влади, без усіляких партій чи громадських об’єднань. 

Судіть самі: 

«Окружні комісії референдуму утворюються Центральною виборчою комісією не пізніш як за сорок днів до дня голосування на всеукраїнському референдумі у складі голови, заступника голови, секретаря та інших членів комісії референдуму.

Подання щодо кандидатур до складу окружної комісії референдуму вносяться не пізніше ніж за сорок два дні до дня всеукраїнського референдуму до Центральної виборчої комісії відповідно головою Верховної Ради Автономної Республіки Крим, головами обласних рад, Київським міським головою та головою Севастопольської міської ради» (стаття 45). 

Дільничні комісії, в свою чергу, утворюються окружними «за поданням виконавчих комітетів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад, а в разі відсутності таких органів - за пропозицією відповідно сільських, селищних, міських голів, голів районних у містах рад або посадових осіб, які відповідно до закону здійснюють їх повноваження» (стаття 46). 

Опозиція, отже, матиме вплив на подання хіба що 3 з 27 рад, і формування лише 24 з 225 окружних комісій. Приблизно такою ж буде й частка контрольованих опозицією дільничних комісій. Але комісіям у такому складі ніхто не дасть працювати, бо в законі передбачений механізм їх цілковитої заміни. 

Центрвибjрчком має право повністю або частково змінити склад окружної комісії. І «не пізніше останнього дня перед днем голосування» сформувати новий, «правильний» її склад. Причому вже без жодних подань від обласних рад, що красномовно свідчить про наміри авторів закону. 

Точнісінько такий же фінт можуть зробити окружні комісії з усіма «неправильними» дільничними комісіями, сформувавши їх наново вже без подань місцевих рад. Взагалі будь-який член комісії, який не сподобається владі, може бути довільно звинувачений в якомусь порушенні і замінений на слухняного виконавця. Таким чином влада візьме під контроль 100% комісій. 

Звичайно, залишаться ще спостерігачі від громадських організацій та журналісти, але їх виборча комісія має право вигнати з дільниці звичайним голосуванням. Та й порядок реєстрації спостерігачів законом не встановлений, а відданий на відкуп ЦВК. 

Ще декілька нововведень, спрямованих на фальсифікацію виборів.
 
Голосувати на дому можна за звичайною заявою, без усіляких довідок про хворобу чи інвалідність, причому списки тих, хто хоче голосувати вдома, складаються не за кілька днів, як на виборах, а до 16 години суботи перед голосуванням. І навіть якщо в цих списках виявиться 5 чи 10 мільйонів українців, зробити з цим щось за лічені години буде неможливо. 

Опонентам влади буде неможливо отримати оригінали протоколів про підрахунок голосів, оскільки у складі комісій їх (опонентів) просто не буде, а тим спостерігачам, яких не виженуть з дільниць, дадуть лише копії, які матимуть меншу юридичну силу, ніж сфальшовані в разі потреби «оригінали». 

Якщо навіть у день голосування хтось із членів комісії не захоче освячувати фальсифікації, це ні на що не вплине. Бо «непідписання або відмова у підписанні протоколу окремими членами комісії не має правових наслідків для дійсності протоколу».


Таким чином, референдум може бути сфальшованим від початку до кінця. Мова не про якісь приписки на кілька відсотків, а саме про тотальну фальсифікацію, як це відбувалося під час лукашенківських референдумів у Білорусі чи кучмівського референдуму 2000 року в Україні.

Корисний урок: референдум 2000 року

Будучи в 2000 році депутатом Київради, я вирішив перевірити, наскільки масштабними є фальсифікації під час референдуму, і встановив чергування біля всіх 12 дільниць свого округу на Оболоні. Добровольці впродовж усього голосування рахували кожну людину, яка заходила на дільниці, і нарахували 28% від загального числа виборців в окрузі. 

За офіційними ж даними явка по цих 12 дільницях становила понад 70% (!), тобто майже 2/3 голосували або достроково, або вдома, або не голосували взагалі. Те саме відбувалося по всій Україні. Явку на референдум, під час якого на багатьох дільницях було порожньо, намалювали на рівні 79%, причому вже на 12 годину дня «проголосувало» по Україні 54%, а в деяких областях – під 70% виборців. 

Не дивно, що всі 4 запитання, винесені Кучмою на референдум, отримали ледь не одностайну підтримку. Повторюся, цей референдум відбувався не десь в Африці чи в Білорусі, а в Україні. І тотальній фальсифікації його результатів було неможливо завадити, хоча на виборах в Україні, як до, так і після 2000 року фальсифікації такого масштабу були неможливі. 

Цей екскурс в історію був спеціально для тих, хто не розуміє різниці між виборами й референдумами і має ілюзії, що на проведеному за вищеописаною системою референдумі можна буде «захищати результати голосування». 

Але кучмівський референдум потребував імплементації результатів Верховною Радою, тобто 226 депутатів мали підтримати «волю народу». І Рада просто провалила це голосування, перетворивши зусилля фальсифікаторів на пшик. Тепер же ніякої імплементації не потрібно! 

Будь-яке рішення, навіть відверто безглузде, злочинне чи антидержавне, автоматично набуває сили закону, як тільки ЦВК оголосить результати підрахунку голосів.

Причому, навіть маючи величезні можливості для домальовування явки, творці закону не встановили жодного бар’єру для того, щоб референдум був визнаний таким, що відбувся. Навіть тотальний бойкот референдуму нічого не дасть – якщо на дільниці з’явиться мізерне число людей, то більшістю їхніх голосів буде прийнято рішення. 

Це може бути будь-яке рішення, і ніхто його не матиме права скасувати. Це зовсім не перебільшення. Якщо хтось не знає або забув, нагадаю запитання горбачовського референдуму про збереження СРСР 17 березня 1991 року: «Чи вважаєте Ви необхідним збереження Союзу Радянських Соціалістичних Республік як оновленої федерації рівноправних суверенних республік, в якій будуть повною мірою гарантуватися права і свободи людини будь-якої національності?». То за що голосували виборці – за збереження Союзу, за рівноправність і суверенітет республік, за права людини, за оновлення чи за федерацію як форму державного устрою? Які запитання можуть бути на референдумі від Януковича, «додумайте самі».

Законодавчої влади в Україні не буде

Але головна загроза – навіть не у таких запитаннях, а в можливості напрямку приймати Конституцію та Закони. Без усяких тобі перших і других читань і голосувань у Раді. Це значить, що Янукович може запросто перекреслити Основний Закон і замість нього за рішенням ЦВК ми отримаємо законодавство, написане в Межигір’ї. Причому не обов’язково для прийняття кожного нового закону проводити окремий референдум. Їх можна приймати пачками хоч по сто штук. 

І навіть якщо через рік чи два Верховна Рада захоче внести до найбезглуздішого з прийнятих у такий спосіб законів зміни, вона не зможе цього зробити. Саме так – законодавчий орган не зможе внести зміни до закону! І не лише законодавчий, але , як випливає з закону, будь-який орган, хоч би й Конституційний Суд. Не вірите? Читайте: 

«2. Нова Конституція України (нова редакція) набуває чинності з дня оголошення Центральною виборчою комісією результатів всеукраїнського референдуму про прийняття Конституції України (нової редакції) на всеукраїнському референдумі.

3. Закон України, прийнятий на всеукраїнському референдумі, набирає чинності з дня оголошення Центральною виборчою комісією результатів всеукраїнського референдуму, окрім випадків коли дата набрання чинності таким Законом прямо передбачена положенням цього Закону.

Закон України, прийнятий на всеукраїнському референдумі, не може бути змінений, скасований або визнаний таким, що втратив чинність, протягом п’яти років з дня набрання чинності всіма його положеннями.»


Ідеться, без жодного перебільшення, про державний переворот, закамуфльований під «торжество народовладдя». Безумовно, цей закон відверто суперечить Конституції, але хіба ручний Конституційний Суд наважиться це визнати? 

Варто пам’ятати і ще про одну обставину. Конституція і законодавство для України може бути написане не лише в Межигір’ї, а й у Кремлі. Важелів для шантажу Януковича у Москви достатньо, а кум Путіна Віктор Медведчук не даремно витрачає мільйони на рекламну кампанію, що готує громадську думку до майбутніх референдумів. 

Обставини цілком можуть скластися так, що Януковича припруть до стінки і він задля збереження бодай номінальної влади буде змушений запустити референдуми за московським сценарієм. 

Мова, отже, про загрозу не лише для демократії, але й для державності. 

Україна ніколи не стояла так близько до катастрофи, як з прийняттям цього закону. Опозиція виступила з протестом проти змісту закону та проти незаконного способу його прийняття (як і у випадку з мовним законом, Адам Мартинюк раптово вніс на голосування текст проекту, зігнорувавши процедуру другого читання). Микола Томенко зареєстрував проект постанови про скасування результатів голосування карток 265 регіоналів, комуністів, литвинівців та тушок. 

Однак очевидно, що ті, хто протягували це рішення, не збираються його скасовувати. Це значить, що після 20 листопада, коли проект Томенка провалять, на закон чекає віза відомого своєю «принциповістю» Литвина, а потім і Януковича, для якого саме цей закон, а не якісь там вибори до парламенту, є головною подією нинішнього року.

Очевидно, що реакція опозиції, громадянського суспільства та журналістів на цей закон не адекватна рівню загрози, яку він становить.

Зупинити цю загрозу будь-якою ціною – саме це має бути зараз головним завданням опозиції і всіх, для кого українська державність і демократія – не порожній звук.

Час бити на сполох, задіюючи всі методи – від мобілізації опозиційних сил до закликів до Заходу заблокувати рахунки організаторів заколоту. Якщо джина закону про референдум буде випущено з пляшки, дуже сумнівно, що хоч хтось зможе запхати його назад.
_________________________________________________________________________

Інтернет-видання TEXTY.org.ua своєму існуванню завдячує пожертвам читачів.

Якісна і нерозважальна журналістика, яка працює в інтересах публіки, потребує затрат і в принципі не може бути прибутковою. Але натомість вона є суспільним надбанням, як, наприклад, чиста вода. Тому фінансова підтримка кожного з вас дуже важлива для нас. Звертаємося з проханням здійснити пожертву на підтримку ТЕКСТІВ.

Якщо ви здійснили пожертву, повідомте будь ласка нам на адресу texty.org.ua (равлик) gmail.com Це потрібно для того, аби ми могли відзвітувати вам, куди витратили зібрані кошти

Пожертви можете надсилати на акаунти:

EugeneLakinsky(НА)gmail(КРАПКА)com - наш рахунок на ПейПел; або натисніть
U336801545841 - наш гаманець у гривнях на ВебМані
096 551 68 93 - гроші на рахунок можна слати і на телефон - це Київстар, телефон тільки для збору пожертв, зв'язатися з нами можна по емейлу texty.org.ua @ gmail.com


Джерело:   ТЕКСТИ.ORG.UA

четвер, 22 листопада 2012 р.

22.11.2012р. Б. / Карітас забезпечив потребуючих українців 2500 парами нового взуття



Допомогу українцям, що перебувають у кризових умовах життя, надала німецька взуттєва компанія Deichmann через Карітас Ессен.
 
Це відбулося після ознайомлення із проектом облаштування мережі пунктів обігріву для безпритульних та соціально незахищених людей, що реалізовувався Карітасом України взимку 2012-го року під час аномальних морозів. В той час усі регіони України страждали від дуже холодної зими, якої не було вже останні 6 років - температура ночами становила нижче 30C. 

Завдяки благодійникам із Карітасу в Німеччині та Відні при регіональних організаціях Карітасу в Україні тоді було створено 12 пунктів обігріву і харчування для майже 1,500 потребуючих осіб. Загальний бюджет проекту сягнув тоді близько 50.000 тис. євро. 

«Хоча колосальна проблема, що торкнулась на початку 2012-го сотень тисяч людей, була взята під контроль відповідними владними службами, ─  важко сказати, що потребуючі українці опинились під якісним захистом і належною опікою. Дякуємо нашим донорам з Німеччини і Відня. Дякувати Богу за їх солідарність із потребами і горем українців! Також дякуємо і добродіям з компанії Deichmann», ─ зазначає Анатолій Козак, генеральний секретар Карітасу України. 

Німецька компанія Deichmann є одним із найбільших у Європі  продавцем взуття. Її історія розпочинається з 1913 року в німецькому місті Ессен (Essen, Ruhr district), а сьогодні вже Deichmann діє у 20 країнах і розвиває надалі свою мережу. Дотримуючись християнських переконань і вважаючи це атрибутом корпоративної місії, компанія спрямовує також свою діяльність на нужденних людей. Серед численних соціальних проектів, які компанія Deichmann ініціювала та реалізований в останні роки, найяскравішими є проекти допомоги потребуючим людям в Індії, Танзанії та Молдові. 
Гуманітарна допомога від Deichmann для потребуючих українців становила 2,500 тис пар нового, в оригінальній упаковці взуття, загальною масою 850 кг. Взуття було чоловіче, жіноче і дитяче, на різні пори року і погоду. 

13 організацій отримали і роздали потребуючим взуття: Карітас у Києві, Одесі, Донецьку, Тернополі, Хмельницькому, Львові, Івано-Франківську, Коломиї, Нововолинську, на Львівщині ─ Дрогобичі, Сокалі, Бродах, Стрию. Відтак малозабезпечені і багатодітні сім´ї, сироти, вуличні діти і молодь, люди похилого віку та інваліди, також інші потребуючі люди відчули до себе турботу і опіку. 

Роман Галак, відповідальний у тернопільському Карітасі за отримання і розподілення гуманітарної допомоги від Deichmann, розповідає: «Лише процес із легалізацією, перевезенням, розмитненням, визнанням партії взуття Комісією з питань гуманітарної допомоги при Кабінетів Міністрів України забрав 2,5 міс. А потім ми ще раз розподіляли це по регіональних організаціях Карітасу, визначали потреби підопічних, логістичні рішення. 

Словом, усе тягнулося майже півроку, але нарешті взуття отримали ті, хто цього так потребують! Результат явно коштує наших зусиль». 



Надія Чорна


Джерело:   КРЕДО

22.11.2012р. Б. / В Англіканській Церкві не буде жінок-єпископів



 
Генеральний синод Англіканської Церкви проголосував проти рукоположення жінок в єпископи. Таке рішення було ухвалене 20 листопада на засіданні Синоду.

Синод Церкви Англії принципово схвалив ініціативу висвячування жінок ще влітку 2008 року. Остаточне затвердження законопроекту повинно було відбутися влітку 2012 року, однак через розбіжності голосування делегатів синоду було відкладено до 20 листопада. 

Остаточно закон може бути прийнятий тільки після голосування в британському парламенті, однак, на думку архиєпископа Йоркського, відхилення законопроекту мирянами на голосуванні 20 листопада означає, що шансів на його прийняття в подальшому майже немає.

Генеральний синод дозволив жінкам бути священиками ще в 1992 році. Однак питання про допустимість рукоположення жінок у сан єпископа досі залишалося відкритим і викликало запеклі суперечки серед представників Англіканської Церкви. Так, влітку 2008 року, після початкового схвалення законопроекту, Ватикан назвав це рішення «розривом з апостольською традицією, збереженою у всіх Церквах, починаючи з першого тисячоліття». 

Нагадаємо, жіноче священство – одна з головних причин, через яку англіканці, поодинці чи цілими спільнотами, змінюють конфесійну приналежність, приєднуючись до Католицької Церкви

Підставою для цього стала Апостольська конституція «Anglicanorum coetibus», яку Папа видав у листопаді 2009 року. 


Джерело:     КРЕДО

середу, 21 листопада 2012 р.

21.11.2012р. Б. / Єпископи Ірландії: життя матері і дитини є однаково цінне і святе


"Католицька Церква ніколи не вчила, що життя зачатої дитини є важливішим за життя матері. Їхнє життя є однаково цінне і святе відповідно до їхньої спільної людяності". Таким чином постійна рада єпископату Ірландії висловилася щодо гучної справи смерті Савіти Халаппанавар і її дитини, що засоби масової інформації представляють як результат заборони аборту в цій країні.

Церква визнає, що цей випадок є "великою трагедією" і виражає солідарність з родиною покійної. Однак зазначає, що в католицькій етиці допускається врятування життя матері за допомогою терапії, яка могла би поставити під загрозу життя її дитини, якщо, звичайно, робилося все, щоб врятувати їх обох.

"Аборт, як пряме і умисне знищення ще ненародженої дитини, є найвищим рівнем аморальності за будь-яких обставин, – йдеться в заяві. – Це, однак, відрізняється від медичної діяльності, яка не є свідомо і безпосередньо спрямована на припинення життя дитини".

Єпископи зазначили, що ірландське медичне законодавство враховує цей принцип, забезпечуючи матері та дитині "найвищі стандарти медичної допомоги під час вагітності. Міжнародна статистика також підтверджує, що Ірландія без аборту є однією з найбезпечніших країн, коли йдеться про вагітність і пологи"– нагадує постійна рада єпископату Ірландії.

За матеріалами: Radio Watykańskie


Джерело:   Воїни Хиста Царя

вівторок, 20 листопада 2012 р.

20.11.2012р. Б. / У Нью-Йорку молилися за жертв Голодомору – геноциду українського народу



 
Щонайменше дві тисячі людей зібрались у суботу в Нью-Йорку для вшанування жертв Голодомору українського народу. За словами організаторів – Українського Конгресового Комітету Америки – цією акцією українці хотіли поширити інформацію про трагедію українського народу та продемонструвати єдність між собою. 
 
Представники української діаспори провели жалобну ходу, у якій взяли участь близько півтисячі людей. Учасники ходи тримали плакати із закликами визнати український голодомор геноцидом, інформацією про жертв Голоду, про сталінський режим. 


Після цього у кафедральному соборі святого Патрика, що в центрі Манхеттена, відбувся молебень. 

Храм, що вміщує 2200 людей, був заповнений. Серед чиновників, які прибули сюди, були посол України у США Олександр Моцик, постійний представник України при ООН Юрій Сергеєв, українські консули, представники Білого дому, американські сенатори. Мер Нью-Йорка Майкл Блумберґ надіслав українцям листа зі словами підтримки. 

Промовці використовували на означення подій 1932 – 1933 років слово «геноцид» і називали Голодомор злочином проти українців. Сенатор-демократ з Нью-Йорка Чарльз Шумер відзначив, що, попри численні злочини, тиранія все одно програла. 


«Минуло 80 років, як Сталін, один із найжорстокіших людей в історії, використовував голод проти власного народу. Це були невинні жертви українського геноциду. Він хотів знищити українців, він хотів вбити український дух, він хотів, щоб українська нація ніколи не існувала. Але він програв. І всі ми, що тут зібрались, є свідченням того, що Сталін пішов у небуття, а ми вистояли і будемо жити», – наголосив Шумер. 

Під спів хору «Думка» до катедри було внесено жмуток колосків пшениці, як символ Голодомору українського народу 


Восени у багатьох містах США відбуваються події із вшанування жертв українського Голодомору. 
У Вашингтоні нині споруджують пам’ятник Геноциду українського народу 1932 – 1933 років. 

19 – 23 листопада – поминальний тиждень пам’яті жертв Голодомору. 24 листопада о 16:00 в Україні запалять свічки в пам’ять про загиблих під час Голодомору-геноциду 1932-1933 років. 

США поширили у суботу заяву, в якій приєднуються до народу України і українців у всьому світі, що вшановують пам’ять жертв Голодомору, і підтверджують своє бажання запобігти таким трагедіям. 

Молитися за жертв Голодомору закликав Львівський митрополит РКЦ архиєпископ Мечислав Мокшицький. 

 

За матеріалами: Радіо Свобода 

Джерело:      КРЕДО

20.11.2012р. Б. / У соборі Паризької Богоматері молилися за жертв Голодомору в Україні


Близько тисячі українців зібралися 18 листопада в соборі Паризької Богоматері, щоб молитовно пом’янути жертв Голодомору в Україні 1932-1933-х років. Літургію очолив Архиєпископ Циріл (Василь), Секретар Конгрегації Східних Церков, у співслужінні з Владикою Борисом (Ґудзяком), Апостольським екзархом для українців у Франції, Бельгії, Нідерландах, Люксембургу та Швейцарії.
 
З єпископами співслужили 12 греко-католицьких священиків з Франції, Бельгії і Швейцарії та представники мелхітської, маронітської, коптійської спільнот, московитські римо- та греко-католики. 

Співав хор катедрального храму Святого Володимира Великого в Парижі. Під час Панахиди до учасників молитви також приєдналися українські православні священики. На богослужіннях були представники дипломатичного корпусу. 

«Голодомор 1932-1933 років був спробою знищити український народ, – сказав під час проповіді на Літургії монсеньйор Паскаль Ґольніш, голова організації «Oeuvre d"Orient». – Однак, незважаючи на це, український народ та українська Церква піднялися після жорстоких переслідувань. Французи духовно солідаризуються з українцями. Виявом цієї солідарності можна назвати участь нашої організації в пасторальних та соціальних проектах в Україні». 


За матеріалами: Департамент інформації УГКЦ 

Джерело:     КРЕДО

понеділок, 19 листопада 2012 р.

19.11.2012р. Б. / Храм Пресвятої Євхаристії разом з молоддю долучився до акції «Ніч у Львові»


«Святими можна бути вже тепер!» - такими словами в Храмі Пресвятої Євхаристії (вул. Музейна, 3) розпочався цикл екскурсій «Молоді святі для молодої церкви» в рамках заходу «Ніч у Львові». Відвідувачів познайомили з молодими роками видатних святих: Пантелеймона, Стефана, Варвари, а також Блаженного Миколая Чарнецького та Митрополита Андрея Шептицького.
 
«Ми з друзями приїхали з Києва саме на «Ніч у Львові». Коли заходили до інших храмів, то ні в кого було запитати про церкву, ікони, святих. А тут все так гарно пояснено. Нам сподобалось, особливо розповідь про Святого Пантелеймона» - розповідає киянин Віктор, 26 років.

Загалом екскурсії відвідало понад 150осіб.  Це вперше храми брали участь у такому  атракційному міському заході «Ніч у Львові». Храм Пресвятої Євхаристії, який є центром молодіжного душпастиртсва УГКЦ представив виставку про молоді роки життя святих, також під час акції працювала благодійна крамничка. Організатором виставки є Комісія у  справах молоді Львівської Архиєпархії УГКЦ.

«Як добре, що проводяться такі речі і популяризується Церква. Вони показують, що Церква є живою, молодою і цікавою» - каже відвідувачка виставки Валентина, 35 років.
 
 
Довідка:
Впродовж 16, 17, 18 листопада осіння культурна акція «Ніч у Львові» пропонувала львів’янам та гостям з України та світу відвідати понад 100 нічних екскурсій, театралізованих дійств, мистецьких заходів у музеях, театрах, храмах, підземеллях, галереях та багато іншого. Мета акції – створення нового туристичного продукту у Львові. Львів першим в Україні підготував для культурного відпочинку три ночі театралізованих екскурсій.
 
За повідомленням прес-служби Львівської міської ради в екскурсіях в рамках акції «Ніч у Львові» взяло участь 6700 осіб
 
Акцію «Ніч у Львові» проводять традиційно двічі на рік — у липні та листопаді. У липні 2012 року відбулося більше100 екскурсій у 15 екскурсійних об’єктах. Тоді «Ніч у Львові» відвідали понад 6 тис осіб. До Львова завітали туристи із понад 10 країн світу.

Цього року вперше до акції долучилась спільнота Храму Пресвятої Євхаристії (Домініканський собор), які у співпраці з Комісією у справах молоді Львівської архиєпархії організували вечір знайомства з історією цієї святині, та святих Христової Церкви.

Джерела: http://www.ugcc.lviv.ua

Воїни Христа Царя

неділю, 18 листопада 2012 р.

18.11.2012р. Б. / Передріздвяні молодіжні реколекції


"Прийдуть тоді від сходу й від заходу,
від півночі й від півдня 
й возсядуть на бенкеті в Царстві Божім".
Лука 13:29

Молоде всієї України! Комісія у справах молоді запрошує кожного, хто почує цей заклик на Передріздвяні молодіжні реколекції* 30 листопада - 2 грудня. У рамках Єдиного молодіжного простору ми зможемо разом розпочати передріздвяний піст, переглянути своє життя, прийняти постанови і спільно із Пресвятою родиною пройти крок за кроком до Різдва, до Вифлеємської печери, де для кожного з нас знову народиться Христос.

Місце, де ми зможемо зібратися і прожити ці незабутні три дні разом - Центр творчості дітей та юнацтва Галичини "Погулянка". Для того, щоб глибше зрозуміти атмосферу Вифлеєму, ми зануримося в убогість, у якій народжувався Спаситель. Той, перед яким схиляються полки ангелів і архангелів, народився у печері, між ослят на сіні. Кожен з нас - учасників повинен взяти з собою у мандрівку спальник та каримат, немов би скромну альтернативу сіну, а "Погулянка" стане для нас Вифлеємською яскинею.

Реколектантом, який провадитиме нас стежками до Христового народження, буде отець салезіянин Максим Рябуха.

Ісусова молитва, проповіді-науки, спеціальна "пустеля" для того, щоб побути сам на сам з собою, вистава, яка допоможе глибше зануритися у атмосферу реколекцій, спільний перегляд фільму з обговоренням, вервиця, промовлена під час невеличкої прощі теренами Погулянки - все це покликане підготувати нас до передріздвяного посту.

Дружба, долучення учасників до допомоги організації реколекцій, задіяність у реколекціях молоді зі всієї України, молитви та розмови, спільне мовчання і роздуми, приготування до Різдва - це наші перші кроки до об'єднання всієї української молоді від Сходу до Заходу, щоб разом творити Єдиний молодіжний простір.

Ціна реколекцій: 50 грн.
Необхідні речі, які слід взяти з собою: спальник, каримат, теплий одяг, засоби гігієни. При можливості - молитовник, вервиця, Святе Письмо.
Для того, щоб зареєструватися пишіть на скриньку: info@dyvensvit.org,
або дзвоніть за телефоном: 096 648 82 95.
Реєстрація триває до 26 листопада.



Джерела: http://dyvensvit.org

Воїни Христа Царя

суботу, 17 листопада 2012 р.

17.11.2012р. Б. / Турбуватись сиротами – стати інструментом Провидіння


Сам факт, що останніми днями в різних куточках нашої Батьківщини було проведено ряд заходів, пов’язаних з відзначенням Міжнародного дня сиріт, свідчить ні про що інше як про те, що і суспільство і Церква є ще чутливими до соціальних проблем, особливо найменш захищених верств населення. І це не може не тішити, тому що допоки у суспільстві будуть ті, котрі безкорисливо турбуватимуться іншими, полегшуючи в різні способи їхні страждання, до тих пір людство можна буде називати людяним.
 
Турбуватись сиротами – надзвичайно благородний жест, який бере свій початок у Нескінченному Милосерді самого Господа. Вчиняючи діла милосердя по відношенні до тих дітей, які з тих, чи інших причин попали в когорту, яка в соціумі називається «сиротами», ми стаємо тим незамінним інструментом в руках Провидіння Божого, через який Вседержитель дозволяє реально та фізично відчути свою присутність.
 
Якщо через заскорузлість сердець багатьох, в сторону послідовників Ісуса все частіше і частіше лунають закиди на кшталт «чому мовчить Ваш Бог, в той час, коли у світі існує стільки біди та несправедливості? Чому Бог, якого називаєте тим люблячим Небесним Батьком, залишив на призволяще так багато дітей без батьківської та материнської опіки?» То через скрушені та милосердні серця, Господь сам дає на ці безпідставні закиди чітку відповідь, показуючи таким чином свою справжню сутність – Любов! Ба більше того, Люблячий Господь через діла милосердя у нас, відкриває найбільшу свою Таємницю, якою для людського розуму є недосяжна Містерія Святої Трійці. Бог Отець, через Духа Святого вливає в наші душі любов до потребуючого ближнього, в якому любляче серце бачить і віднаходить самого Ісуса Христа; – тому наші діла, вчинки та помисли вже не є тільки нашими, а стають також і проявами діяння Пресвятої Трійці у нас.
 
Кожне наше діло вчинене для сиріт, у вимірі Вічності має своє неоціненне значення, адже чинячи діла милосердя для тіла, робимо це для цілої людської особи, а тому і для безсмертної людської душі також.
 
Оточуюча нас реальність може кидати нас в холодний піт, викликаючи у нас боязнь, безнадійність та пригніченість, говорячи, що суспільство, – в якому економічні інтереси поодиноких приносять у жертву добро більшості, а проблеми наркоманії, Сніду і алкоголізму набрали неабияких обертів, – просто приречене.
 
І якщо нам справді не вдається вирішити низку різних найбільш наболілих проблем в нашій державі в реальному часі, то в далекоглядній перспективі ми все ж таки можемо зробити свій незмінний та неоціненний внесок дуже малим коштом, а саме піклуючись дітьми-сиротами та потребуючими. Дати сиротам відчути, що вони комусь потрібні і не зовсім покинуті, може стати тим жестом і найдорогоціннішим «спадком» у їхньому нелегкому житті, який зможе врятувати їх від втечі в світ позірного щастя, запропонованого різними наркотичними засобами і допоможе їм стати на дорогу, яка вестиме їх до Царства Божого через палке виконання життєвого покликання!
 
Інформаційна служба підкомісії «За тверезість життя» Івано-Франківської архієпархії УГКЦ


Джерело:     Воїни Христа Царя

пʼятницю, 16 листопада 2012 р.

16.11.2012р. Б. / Католик не може бути масоном за жодних обставин, – єпископи Парагваю


З рішучим засудженням на адресу масонських лож і сект, число яких постійно зростає, виступили єпископи Парагваю під час чергової пленарної асамблеї, що відбулася в столиці країни Асунсьйон.
 
«Масонство і секти, - зазначається в пастирському посланні голови Парагвайської єпископської конференції Гіменес-Медіни, оприлюдненому на завершення асамблеї, - це зовнішні перешкоди для нашої євангелізації. 

Особливо це стосується масонства, що не визнає божественність Ісуса Христа. Воно вводить в оману, залучаючи поєднанням філософії і філантропії, що суперечать християнській вірі. Тому ми стверджуємо, що жоден католик не може бути масоном». 

Єпископи латиноамериканської країни відзначають також зростання сект, проникаючих і в освітню систему Парагваю. Батьки-католики нерідко записують своїх дітей у школи, відокремлені від церковних громад або школи, керовані сектами, піддаючи дітей небезпеці втратити віру. Ієрархи закликають віруючих брати активну участь у діяльності власних католицьких спільнот замість того, щоб долучатися до сект. 

Голова єпископської конференції висловив також занепокоєння зменшенням числа семінаристів в Парагваї і браком священиків, через що неможливо задовольнити духовні потреби країни. Разом з тим, Службу Божу стало відвідувати більше молоді, хоча в цілому число вірних, які відвідують Літургію по неділях, зменшується. 

За матеріалами: Католицький Оглядач

Джерело:      КРЕДО

16.11.2012р. Б. / Британські ЗМІ найактивніше засудили антиабортне законодавство Ірландії


«В Ірландії померла 31-річна жінка, тому що в лікарні відмовилися зробити їй аборт», – такі заголовки за декілька днів облетіли майже усі ЗМІ. Насправді ж, таке твердження ґрунтувалося виключно на думці засмученого чоловіка померлої», – сказав ірландський міністр охорони здоров'я Джеймс Рейлі, звертаючись до ЗМІ, щоб не продовжували розвивати осудження щодо охорони здоров'я в цій країні. Він підкреслив, що зараз немає жодних доказів того, що 31-річна індійська жінка померла через законодавство Ірландії, яке не дозволяє аборт. Однак, щоб розсіяти будь-які сумніви, Міністерство охорони здоров'я створило незалежну комісію для розслідування цієї справи. Окреме розслідування також проводять в університеті Голуей, до якого належала лікарня, де померла пацієнтка.
 
Ірландські ж ЗМІ нагадують, що про місцеве законодавство накопичилося багато міфів, які транслюють світові ЗМІ. По-перше, пишучи про антиабортну політику Ірландії, ніколи не згадують, що лікарі зобов'язані надати вагітній жінці будь-яке необхідне лікування, навіть якщо порятунок життя матері може призвести до смерті дитини. По-друге, Ірландія є однією з країн з найнижчим рівнем материнської смертності в світі. До прикладу, у Великобританії, де аборт є законним, помирає більше вагітних, аніж у Ірландії, де аборт вважають гріхом не тільки на рівні Церкви, а й на рівні держави. Що цікаво, про це зовсім «забули» британські ЗМІ, які надали цій інформації найбільшого розголосу, наголошуючи на трагедії померлої наприкінці жовтня індуски.

За матеріалами pl.radiovaticana.va

Джерело:   Воїни Христа Царя

16.11.2012р. Б. / У Великобританії капеланів можуть звільняти за їх погляд на шлюб


Британський екс-міністр міжнародної оборонної стратегії Геральд Ховарт висловив свої побоювання з приводу майбутнього тих капеланів, які дотримуються традиційних поглядів на шлюб.
 
У своєму листі нинішньому міністру оборони Філіпу Хеммонду Ховарт написав, що капелани можуть зіткнутися з певними проблемами після того, як уряд легалізує одностатеві шлюби. При зміні законодавства до капеланів, які дотримуються біблійного погляду на шлюб, будуть застосовані «дисциплінарні стягнення і, можливо, навіть звільнення».
 
І, хоча уряд обіцяє захистити церкви від шлюбування геїв, Ховард підкреслює, що трактування законів перебуває в компетенції судів, і особливо Європейського суду з прав людини, а, отже, міністри не можуть давати таких обіцянок.

За матеріалами: invictory.org

Джерело:     Воїни Христа Царя

четвер, 15 листопада 2012 р.

15.11.2012р. Б. / У суботу 17 листопада відбудеться телемарафон, присвячений Дню молитви за сиріт


У суботу 17 листопада відбудеться телемарафон, присвячений Дню молитви за сиріт, повідомляє прес-служба Альянсу "Україна без сиріт".
 
У цій програмі не лише розкажуть про сім основних способів допомоги дітям-сиротам, але й покажуть сюжети про те, як у молитві за сиріт по всій Україні об'єдналися християни різних конфесій, як, завдяки силі молитви, змінилося життя дитини-сироти з особливими потребами, як слово священнослужителя дарує дитинство сиротам, і багато іншого.
 
"Програма буде побудована згідно "Семи способів допомоги дітям-сиротам", - повідомляє прес-служба Альянсу. - Для того, щоб зробити наш телемарафон більш яскравим, динамічним і насиченим, ми запросили багато цікавих гостей. Наприклад, до нас на ефір завітають колишні сироти, вихованці республіки "Пілігрим", Андрій Дудін і Коля Риков розкажуть про те, як під час велотуру «Світ без сиріт» вони говорили на захист дітей, закликали громадськість відкрити свої серця та будинки для сиріт. Ми покажемо, які приголомшливі флеш-моби до Дня молитви влаштували волонтери в Одесі та Донецьку, що також привернуло увагу громадськості до проблем цих дітей. У студії ми спробуємо знайти відповідь на дещо інтригуюче запитання "Чи можуть 50 гривень зробити Україну країною без сиріт?" Також поговоримо на тему, "Як це - усиновити дитину з ВІЛ? " та про багато інших, але не менш цікавих і важливих речей. Певною родзинкою нашого телемарафону стане міжконфесійність цієї програми, адже у студію завітають християни з абсолютно різних конфесій. Наприклад, сім’я римо-католиків, що усиновили ВІЛ-позитивних діток, прийомна сім’я, що є прихожанами Української Православної Церкви. Ми покажемо сюжети про молитовне служіння за участю дітей-сиріт, що провели у храмі Української Греко-Католицької Церкви, молитовні служіння за дітей сиріт у протестантських церквах."
 
За інформацією прес-служби Альянсу, студію відвідають також інші гості - звичайні люди, які здійснили незвичайні вчинки, дякуючи яким змінилися життя дітей-сиріт. Серед них будуть усиновителі та прийомні батьки, волонтери та наставники, а також самі діти, які ще зовсім недавно теж мріяли про сім'ю і таки її знайшли. Про те, як можна взяти дитину в сім'ю на певний час, розкажуть співробітники соціальної служби, а представники проекту "Одна надія" поділяться інформацією про програму наставництва для дітей-сиріт.
 
В Альянсі "Україна без сиріт" сподіваються, що після ефіру глядачі зможуть вибрати той спосіб допомоги дитині, який їм найбільше підходить. "З моменту, коли Ви приймете рішення допомогти дитині-сироті, Ваше життя зміниться назавжди, - кажуть в Альянсі. - Адже кожна людина, незалежно від віку, професії, фінансового положення або стану здоров'я, може допомогти знедоленій дитиніта зробити свій внесок у те, щоб Україна стала країною без сиріт. "
 
Початок трансляції в суботу о 17:00.
Подивитися телемарафон можна буде на сайтах: BOG.TVPROACTIVE.FMwww.invictory.tv.
Інформація про телемарафон доступна на сайті DENSYROT.ORG.UA.
 

Світлана Харченко
Альянс "Україна без сиріт"



Джерело:    Воїни Христа Царя