ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ!

субота, 30 квітня 2016 р.

30.04.2016р. Б. / “Мир треба випросити в Бога витривалою молитвою”, – владика Богдан (Дзюрах)

Цими днями владика Богдан (Дзюрах) та отець Любомир Яворський із пасхальною місією відвідують військових, що перебувають на Сході України. Разом з українськими бійцями вони моляться за мир в Україні та готуються до святкування світлого свята Воскресіння Христового.

Владика Богдан розповів, що під час цієї поїздки хоче висловити особливу подяку українським бійцям за їхнє служіння Батьківщині та спільно помолитися за мир на рідних землях: “Уже майже два роки наші думки і серця скеровані на схід, де вирішується доля України. Хоча солдати захищають нашу державу, воюють за неї, але мир дає Бог. І цей мир треба випросити у Нього витривалою молитвою”.

Під час зустрічей владика Богдан і о. Любомир передають їм слова вдячності, солідарності й близькості від людей з України та інших країн. Також привезли великодні паски, які напередодні освятив Блаженніший Святослав, та інші дарунки. Зокрема, передали листівки із запевненням про щоденну молитву в рамках акції “Молюся за тебе повсякчасно”, які поступають десятками тисяч з України, Європи і навіть Північної Америки.

Отець Любомир зазначив, що організація необхідних продуктів до великодніх свят стала можливою завдяки акції “Великодній кошик воїнові”, проведеній напередодні. Так, на Великдень капелани УГКЦ привезуть військовим 12 тисяч пасок.

Загалом упродовж Страсного тижня та Великодніх свят на території бойових дій служитимуть 18 військових капеланів УГКЦ.

Департамент Патріаршої курії УГКЦ
у справах душпастирства силових структур України


пʼятниця, 29 квітня 2016 р.

29.04.2016р. Б. / У Страсний четвер Глава УГКЦ здійснив Чин умивання ніг тим, «хто є найближче до стражденних і потребуючих» (+VIDEO)

У Страсний четвер, за два дні до Христового Воскресіння, ми стали учасниками Святої Тайної вечері, яку спожив Спаситель перед тим, як бути зрадженим, померти на хресті і увійти в небесну славу Отця свого. І ми не просто згадуємо про ці події, а стаємо живими реальними учасниками цих подій, завдяки особливій силі і дії Святого Духа.

Такими словами 28 квітня, у Страсний четвер, завершив урочисте богослужіння Блаженніший Святослав, Глава УГКЦ. Із Главою Церкви співслужили: владика Йосиф (Мілян), Єпископ-помічник Київської архиєпархії, священики, які очолюють єпархіальні представництва БФ «Карітас», душпастирі Київської архиєпархії.

Глава Церкви пригадав, що на Тайній вечері Ісус залишив своїм апостолам два найглибших таїнства Нового Завіту. Він встановив Таїнство Пресвятої Євхаристії, яке є вершиною богослужіння – літургійного та духовного життя Церкви. Також установив Таїнство Священства, ділячись зі своїми учнями тим вічним священством, яке Він приніс із небес на землю.

«Невід’ємною складовою частиною цієї Тайної вечері є дивний знак божественного упокорення Бога перед людиною. Ісус знімає із себе одежу, перепоясує себе рушником і стає на коліна перед учнями, вмиваючи їм ноги, – продовжив Блаженніший Святослав. – Він не вмивав ноги бідним і вбогим, про яких особливо дбав, чи жінкам, які завжди були з ним до кінця, чи своїй Матері. Той жест Він зарезервував для своїх учнів і апостолів. Бо хотів їх зробити учасниками свого божественного служіння, причасниками свого священства, щоб вони потім умивали ноги бідним та стражденним, жінкам і дітям, старшим. А, головне, щоб вони були іконою Ісуса Христа – Вічного Священика-служителя».

За словами Глави і Отця УГКЦ, без служіння потребуючим, вбогим, стражденним, вигнаним – немає повноцінного Богослужіння в Христовій Церкві. Тож Першоієрарх Церкви привітав душпастирів із Днем священства, який традиційно відзначають у Страсний четвер: «Вітаю наших єпископів, священиків, дияконів, семінаристів – усіх, кого Ісус зробив учасниками свого священства Нового Завіту. Ми, прагнучи бути вірними і справжніми священиками, повинні себе запитати про те, як правильно нам служити Богові».

Перед богослужінням Блаженніший Святослав освятив сотні пасхальних хлібів і поблагословив тих капеланів, які поїдуть в зону АТО, щоби «із Патріаршого собору привести радість Воскресіння захисникам, які віддають своє життя за нашу свободу, подібно, як Христос помер, щоби дати нам життя вічне».

Крім цього, Глава УГКЦ освятив антимінси, які будуть розповсюджені по різних куточках країни та світу. На цих престолах будуть звершувати Тайну Євхаристії. А ще освятив миро для всієї Церкви, яке невдовзі розійдеться по всіх парафіях.

А на завершення Блаженніший Святослав здійснив Чин умивання ніг: «Для цього я запросив тих, хто сьогодні є найближче до стражденних та потребуючих. Я мав честь стати на коліна перед священиками, які очолюють центри соціального служіння БФ «Карітас». Серед них є священики, які очолюють осередки БФ «Карітас» у Донецьку, Краматорську, Харкові та Запоріжжі». Він закликав священиків служити ближнім і потребуючим, бо це є «невід’ємною частиною священнослужіння священнослужителя».




четвер, 28 квітня 2016 р.

28.04.2016р. Б. / Сьогоднішня дітвора повинна бути основою нашої надії на справді краще майбутнє

Кілька тижнів тому були опубліковані мої роздуми "Відповідальність перед Богом". Підставою для такої теми слугували слова із вступу до Конституції України "усвідомлюючи відповідальність перед Богом…" Ці слова стосуються всіх громадян нашої держави, незважаючи на будь-які відмінності.

Цього разу хочу поміркувати над дещо іншою за своєю суттю відповідальністю - перед дітьми. Діти - важливі члени нашого суспільства, замислитися про відповідальність перед якими спонукає нас подвійна річ.

По-перше, діти не залишаються дітьми на дуже довгий час, бо процес формування майбутнього громадянина триває приблизно до двадцяти п’яти років.

А, по-друге, від їх виховання залежить майбутнє нашого суспільства – держави.

Конкретніше, на що бажаю звернути увагу шановних читачів, – це представлення теми у формі відповідальності супроти дітей та молоді.

Цю відповідальність повинні брати на себе різні групи, які мають вирішальний вплив на розвиток громадян від моменту народження до, приблизно, закінчення навчання чи, іншими словами, до досягнення зрілості.

"Групи"  – це передовсім батьки, а далі вчителі на різних рівнях, а остаточно – усе суспільство.
Батьки, через яких народжується нова людина або, точніше, через яких людина від Господа отримує дар життя, мають визначальний вплив на розвиток особистості, а властиво – на її дальше життя.

Не беруся детально розглядати, які саме завдання мають батько й мати в перші роки життя дитини. На цю тему існує багато літератури, з якою дорослі повинні ознайомитися, щоб належно виконати своє покликання.

Існують також різні заходи (наприклад, зустрічі для наречених), організовані церковними чи суспільними групами.

Хочу обмежитися в цьому короткому дописі згадкою про два елементи, необхідні в перші роки життя.

Батьки мусять ставитися до своєї дитини як до людини, тобто дати їй відчути, що вона людина. Завдання, безумовно, дуже складне, але, знехтувавши ним, можна поставити дитину на фальшивий шлях.

Інший необхідний елемент – це виховувати дитину в атмосфері тепла і мудрої любові. Діти, які цього не одержали, – це ті, що в той чи той спосіб тікають з дому і блукають вулицями наших міст.

Нещаслива та дитина, між батьком і матір’ю якої є постійна незгода та непорозуміння, а ще гірше, коли батьки знущаються з дитини – як у фізичному, так і в моральному плані. 

Наступна група, приклад якої є дуже вагомий у процесі виховання дитини, – це вчителі початкової та середньої школи.

 Починаючи розмову про вчителів, автор цих рядків свідомо вжив слово "приклад". Бо зазвичай ми вважаємо школу установою, в якій дитина суто дістає знання. Так, знання потрібні, але це не найважливіше в процесі виховання.

Першочерговим є приклад вчителя чи вчительки, який захоплює дитину і зроджує в неї почуття глибокої пошани до своїх шкільних вихователів, такою мірою, що дитина бажає рівнятися на них.

Учитель, який тільки передає інформацію, властиво, мало відрізняється від бездушного комп’ютера. Тому установи, які виховують майбутніх педагогів, приймаючи абітурієнтів на навчання,  повинні звернути особливу увагу на їхні особисті прикмети.

Хотів би додати стосовно вчителів ще одне зауваження. Учитель має втішатися повагою батьків учнів, а батьки – зі свого боку – повинні поважати гідного вихователя їхніх дітей.

У житті молодої людини дуже важливим є період від дванадцяти до вісімнадцяти років. Це час, коли вже закінчилося дитинство і людина починає критично мислити, розрізняти те, що будує гарні стосунки між людьми, і те, що їх робить один до одного байдужим, безсердечним.

За умови нормального розвитку людина, хоч ще дуже молода, починає захоплюватися тим, що добре, і оминати те, що її вражає. Вона також починає самостійно вибирати, із ким спілкуватися.

Однак цей, приблизно другий десяток життя людини має свої особливості, які можуть серйозно вплинути на її дальший розвиток.

Однією з цих особливостей є вплив батьківського життєвого прикладу. Батьки, закохані в гроші, можуть навіть свідомо передати дітям свій матеріалістичний світогляд.

Навпаки, батьки, які на перше місце в щоденному житті висувають справжні духовні цінності, передають їх як найкращу спадщину своїм нащадкам.

Це передавання позитивних чи негативних вартостей відбувається природним шляхом: що батьки думають, про що говорять, як поводяться – формує їхню дитину. Тож відповідальність батьків стосовно дітей у цей період їхнього життя не перестає бути надзвичайно важливою.

Звісно, не можна закривати очей і на інші джерела впливу на дітей і молодь, серед яких дуже важливими є ЗМІ та оточення ровесників. Автор цих рядків сподівається, що для аналізування цього буде інша нагода, хоча вже сьогодні запрошує батьків та інших зацікавлених осіб подумати і робити свої висновки.

Процес виховання далеко не вичерпується із закінченням середньої школи.

Добре впорядковане суспільство, яке будує своє життя на солідних основах, забезпечує собі гарне майбутнє. Однак даймо щиру відповідь на запитання: чого можна сподіватися від майбутніх лікарів, юристів, підприємців, науковців, по суті, представників усіх професій, які свої оцінки та дипломи "купили", а не здобули власним зусиллям?

На превеликий жаль, наша вища освіта веде злочинну діяльність. Наслідки такої безвідповідальності з боку викладачів і керівництва навчальних закладів супроти майбутніх професіоналів чи працівників взагалі годі собі уявити.

Паралельно з цим можна хіба тільки розглядати крайній безлад у політичному житті, який баламутить майбутнє покоління громадян, що все ж таки мріє жити  в упорядкованому світі.

Сьогоднішня дітвора повинна бути основою нашої надії на справді краще майбутнє. Тому благаю всіх безвідповідальних батьків та вчителів схаменутися і не розбазарювати єдиний справжній скарб нашого народу. Так хочеться вірити, що зможемо відкинути погане і плекати те, що найкраще, найцінніше.      
                          
 + ЛЮБОМИР

середа, 27 квітня 2016 р.

27.04.2016р. Б. / Хрест Христовий – тривалий фундамент прав людини

В Україні часто люблять говорити про права людини. І нічого поганого в цьому нема. Але є одне «але» – не чути чіткої відповіді на питання: яке підґрунтя цих прав? На чому вони засновані? І справді, якщо українських ліберальних горлопанів притиснути до стіни, то вони так і не дадуть зрозумілої відповіді на ці питання. І дивуватися нема чому, оскільки наші доморощені ліберали, ліві й їхні симпатики – типовий продукт совєтської системи.

Колись совки горлопанили про марксизм-ленінізм, не розуміючи навіть суті цього поняття, тепер з таким же ж натхнення деруть горло про права людини, ліплячи в це поняття речі, які жодного стосунку до прав людини не мають. Те саме і з українськими єврооптимістами – вереск про європейські цінності, хоч вуха затикай, але зрозуміло пояснити, що таке європейські цінності, а навіть банально їх перелічити, вони не здатні. Крім боротьби з корупцією, толерантності, захисту «прав» на аборт, евтаназію, контрацепцію та «прав» ЛГБТ, практично нічого не почуєш.

І це, знову ж таки, абсолютно не дивує. Адже практично всі наші доморощені «єврооптимісти» – продукт совкового виховання. А для совків не відомим залишається простий факт: підвалиною прав людини є ніщо інше, як висока вартість кожної людської особистості. І це не просто невідоме для них – вони навіть не здатні це сприймати. Адже тільки у двох релігійних системах вартість людського життя, людської особистості поставлена на божественний рівень. А совок – людина без реального релігійного виховання.

Людина, як вартість, як підстава усіх прав людини – це не продукт суспільного договору. Адже завтра суспільство може домовитись, що людина – гвинтик у суспільному організмі, гвинтик, який немає жодної вартості.

Людина може бути реальним і тривалим фундаментом своїх прав і свобод тільки в у випадку, якщо взяти до уваги її безмежну вартість у Божих очах. Таку вартість людина має в юдаїзмі, який сприймає особу не просто як Боже створіння, як раба (як вчить іслам), а як Божого партнера, як Його співрозмовника, як співтворця світу. Саме на цьому базується така разюча різниця між Ізраїлем та його сусідами.

Ще більшу, практично неймовірну вартість людина має в християнстві. Адже окрім юдаїстського розуміння людини, християнство має ще один, унікальний в історії релігій погляд: ціна людського життя – це ціна Крові Самого Бога. Христос ж умер за кожну людину, за спасіння абсолютно кожної людської особи – від моменту її зачаття, аж до природної смерті. Тому для християн людське життя є просто безцінним, оскільки за нього заплачено ціну, яку ніхто, крім Самого Бога, не міг і не може заплатити.

Саме тому Божий творчий намір і Хрест Христовий – єдиний і незмінний фундамент прав і свобод людини. Але й джерело її обов’язків. І саме тому, права людини так органічно пов’язуються з європейською культурою, яка зросла на фундаменті Євангелії, через це вони такі незрозумілі людям без християнського виховання. Якраз на цьому ґрунтується найбільша різниця поміж совковим менталітетом і менталітетом реального європейця.

Чи в Україні колись буде правдиве розуміння прав людини? Важко сказати. Україна – країна чудес постбільшовицького світу. В Українського суспільства вибитий з-під ніг фундамент всякої моральності – релігія, і не просто релігія, а релігія, яка сприймає людину, як божественну цінність. Без реальної християнізації України говорити про правдиве розуміння і правдиве дотримання прав людини просто нема підстав. А судячи з того, що в Україні в політичному просторі відсутня реально  впливова політична консервативна сила, доводиться констатувати, що в також відсутнє і реальне християнство. Адже для консервативного світогляду само собою є зрозумілим, що існують непорушні моральні норми. Однак ці норми, що визнають цінність людського життя, без реального, екзистенційного християнства просто неможливо обґрунтувати і логічно пояснити. Отож, не в ліберальних потугах лежить ключ до європеїзації України, а в її християнізації. А що кожен з нас для цього робить чи не робить, най сам собі дасть відповідь.

о.Орест-Дмитро Вільчинський

Джерело:    Воїни Христа Царя

вівторок, 26 квітня 2016 р.

26.04.2016р. Б. / “Наша зневіра не має виправдання. Беріться до роботи”, – Блаженніший Любомир

“Нам не можна і не треба втрачати надії на кращі часи. Замість того, аби зневіритися, беріться до роботи”, – на Книжковому Арсеналі у Києві Блаженніший Любомир презентував нову книгу “Де скарб Твій..”.

Книжка сформована на основі зустрічей Блаженнішого Любомира з підприємцями і позначена роком митрополита Андрея Шептицького. Її видала Львівська бізнес-школа УКУ (LvBS) у видавництві Українського Католицького Університету.

“Наші предки, як і ми тепер, також стояли перед важкими випробуваннями. Але вони діяли і свої думки обертали у вчинки, – зазначив Блаженніший Любомир Архиєпископ-емерит під час презентації. – Моя надія в тому, що, переконавшись, що існують дуже практичні та конкретні розв’язки наших проблем, ми будемо старатися перетворювати наші думки у вчинки. Одним словом, будемо працювати! Уся зневіра, яка запанувала у нашому народі, немає солідного оправдання. Якщо будемо працювати, будувати свою державу на основі своїх традицій, на основі того, що наші предки нам передали, то нема чого боятися. Ми можемо спокійно дивитися у краще майбутнє. Цього кращого майбутнього сердечно бажаю”.

Тим, хто ще не взявся до роботи, владика радить зробити це якнайшвидше: “Лише спільними силами, маючи здорові дороговкази, ми будемо будувати і будемо втішатися гарною, здоровою, багатою Україною!”, – наголосив Блаженніший Любомир.

“Де скарб Твій…” складається із чотирьох розділів: “Бізнес”, “Держава”, “Церква”, “Особистість”. Як зазначила декан Львівської бізнес-школи Софія Опацька, книгу можна читати з будь-якого розділу. “На кожній сторінці ви знайдете натхнення, і прочитаєте книгу на одному диханні”.

На думку одного з редакторів видання, проректора Українського Католицького Університету  Олега Турія, досвід співпраці УКУ та Львівської бізнес-школи засвідчує, що бізнес, який формується на цінностях, і який пропонує суспільству нові методи трансформації – це той ключ, який допоможе будувати нове життя у різних сферах.

У книжечці “Де скарб Твій…” зібрано і згруповано за тематичними блоками відповіді владики Любомира на запитання підприємців під час зустрічей, що їх організувала Львівська бізнес-школа УКУ. Загалом LvBS організувала три таких зустрічі: дві – у Києві у межах дискусійного клубу «Бізне Credo» у 2012 та 2015 роках, та одну у Львові минулого року. Дві дискусії у 2015 році були присвячені 150-літтю від дня народження митрополита Андрея Шептицького, зокрема, його посланню «Як будувати Рідну Хату». Тож короткі та влучні, не позбавлені гумору відповіді владики Любомира на запитання підприємців великою мірою подані у світлі вчення митрополита Андрея, постать якого й сьогодні може служити зразком для наслідування.

Андрій Гундер, президент Американської торговельної палати в Україні, який модерував одну з таких зустрічей, вважає, що видання “Де скарб Твій...” дуже на часі, бо роль бізнесу у суспільстві зростає, і відповідно зростає його відповідальність. “Як себе поводити з цією відповідальністю? У цій книжці ви знайде відповіді на ці та інші запитання. Блаженніший також вказує на імідж українського підприємця, який є не найкращим в українському суспільстві і дає реальні поради, як покращити таке сприйняття”. 

Юрій Филюк, співзасновник проекту «Тепле місто», один з учасників презентації додав: “Митрополит Андрей Шептицький був людиною Церкви, але розвивав економіку, культуру, меценатство. І він намагався дбати про цілісну екосистему, у якій жив і працював. Це дуже важливе повідомлення для нас. Ще одне, не менш важливе, – заклик митрополита до об’єднання та консолідації. І ми бачимо, що багато проектів стають успішними тоді, коли люди об’єднуються. Для мене унікальність постаті митрополита у тому, що він умів об’єднати усіх: і реформаторів, і консерваторів. І власне вивчення підходів митрополита Андрея до управління зараз дуже на часі”.

Додамо, що 30 грн з ціни кожної проданої книги “Де скарб Твій” на Книжковому Арсеналі, LvBS передасть Центру Волонтерства УКУ "Волонтерська Сотня". Усі кошти будуть скеровані для допомоги військовим, що боронять територіальну цілісність України.

Прес-служба Львівської бізнес-школи УКУ

понеділок, 25 квітня 2016 р.

25.04.2016р. Б. / Примас Польщі: Допомога Україні – це жест солідарності і братерства

З ініціативи папи римського Франциска, в католицьких храмах всієї Європи сьогодні збирають допомогу для України. Координатором цього заходу є Папська рада «Cor Unum».

Примас Польщі, архієпископ Войцєх Поляк відзначив, що це жест солідарності і братерства: «Я думаю, це не лише жест солідарності, але також жест глибокого братерства. Ми переживаємо за Україну, знаємо про це. На З’їзді в Ґнєзні ми чули також з вуст архієписопа Шевчука, як виглядає ситуація. Отже, такий жест солідарності і тим більше заклик Святішого Отця заслуговує не лише великої уваги, але й нашої великодушної відповіді».

Примас Польщі додав, що збирання пожертв – це нагода пригадати про драматичну ситуацію в Україні. Також, як повідомлено, «значну суму» передав папа Франциск. Кошти будуть призначені на потреби жителів територій, які постраждали внаслідок війни, і внутрішніх переселенців в Україні.

субота, 23 квітня 2016 р.

23.04.2016р. Б. / Конгрегація для Східних Церков про збірку для гуманітарних потреб України

«Конгрегація для Східних Церков з почуттями синівської вдячності приєднується до заклику Святішого Отця про те, щоб 24 квітня в Європі було проведено спеціальний день підвищення чутливості та надзвичайну збірку для допомоги тим, які страждають в Україні (від російської гібридної війни (ред. бл.Л.))», – читаємо у прес-релізі, оприлюдненому цим ватиканським відомством.

Згадана Конгрегація заохочує всіх «зробити великодушний внесок, щоб забезпечити допомогу найслабшим та пораненим тілом і духом внаслідок насильства» та «висловлює вдячність за солідарність, також і матеріальну, виявлену різними єпископатами і допомоговими організаціями».

«Жест милосердної любові, про який Папа Франциск попросив Церкви Європи, покликаний ще раз спонукати до усвідомлення братерства, яке єднає нас із нашими братами й сестрами в Україні, іноді забутими, як чимало інших болісних ситуацій у світі; нехай же близькість багатьох людей стане немовби світичем, який наново розпалить надію у поранених серцях, допоможе всім пастирям християнських Церков утішити й лікувати біль своїх вірних, спонукає відповідальних за долі народів сприяти пошані до права та миру», – йдеться у комюніке.

Звернення завершується молитвою до Пресвятої Богоматері «Дверей Милосердя», «Яка чувала на площі Святого Петра над відкриттям Ювілейного Року», прохаючи в Неї «чувати  над Європою та розбудити Своїми молитвами почуття примирення та оновленої здатності вміти по-братньому жити разом».

пʼятниця, 22 квітня 2016 р.

22.04.2016р. Б. / Передвеликодні гостинці та сповідь на фронті РУВ (+VIDEO)

Днями волонтерська група із Золочева відвідала військовослужбовців на фронті РУВ (чи у так зв. "зоні АТО"). Попри важку дорогу все ж таки вдалося добратися до місця призначення. Бійцям відвезли паску та усе необхідне до Великоднього стола.

Священики служили Службу Божу. Усі охочі мали нагоду посповідатися та прийняти святе Причастя. Бійці та командування висловили подяку мешканцям Золочівського району та волонтерській місії за підтримку та допомогу.

До слова у волонтерську групу входили голова Золочівської РДА Володимир Недзельський, о. Августин Шоп’як, о. Віталій Барабаш, о. Юрій Галабуда, о.Ігор Леськів та журналіст “Золочів.нет” Юрій Даниленко.



четвер, 21 квітня 2016 р.

21.04.2016р. Б. / Німецькі католики, у відповідь на заклик Папи Франциска, зібрали для України 500 тис.євро і будуть збирати пожертви далі

Німецькі католики, у відповідь на заклик Папи Франциска, зібрали для України 500 тис. євро, повідомив 19 квітня голова Конференції католицьких єпископів Німеччини кардинал Рейнхард Маркс, передає Радіо Ватикану.

Приводом послужило звернення Папи від 5 квітня, в якому він нагадав про тяжке становище жителів Східної України і закликав всі католицькі єпархії Європи 24 квітня зібрати пожертви для нашої країни.

В знак солідарності з проханням Папи Франциска німецькі єпископи нададуть понтифіку особливе пожертвування. Це питання голова Конференції католицьких єпископів Німеччини обговорив з Папою Римським.

середа, 20 квітня 2016 р.

20.04.2016р. Б. / Євхаристійне чудо визнали в Польщі

Єпископ польського міста Легниця Збігнєв Керніковский офіційно благословив 17 квітня почитання «кровоточивої» гостії. Єрарх завив, що надзвичайне явище має ознаки «євхаристійного чуда». Він доручив настоятелю парафії, де відбулося це явище, підготувати належне місце, де б віряни могли помолитися перед гостією.

Історія «євхаристійного чуда» в Легниці така. На Різдво 2013 року освячена гостія впала на підлогу. Її підібрали і помістили в посудину з водою, де, за римо-католицьким звичаєм, її треба було розчинити. Однак незабаром на євхаристійному хлібі з'явилися червоні плями. Тодішній єпископ Легниці Стефан Ціхій створив комісію для розслідування цього феномена. У лютому 2014 року фрагмент гостії передали на аналіз у лабораторію.

За даними дослідження, яке робили в інституті судової медицини, фрагмент містив волокна м'язу, дуже схожого на серце. Аналізи також показали, що це була частина людської плоті, що зазнала поранення.

У січні 2016 року результати аналізів, які свідчили про наявність ознак євхаристійного чуда, представив єпископ Керніковський у Римі, в конгрегації віровчення. У квітні, отримавши відповідні рекомендації з Ватикану, він розпорядився підготувати місце для поклоніння реліквії.

вівторок, 19 квітня 2016 р.

19.04.2016р. Б. / Час повернутися до християнського реалізму

За останніх кілька десятиліть у нашому цивілізаційному просторі домінантним став світогляд, який не зважає на реальність. Найперше, з’явилися певні постулати, які рідко хто піддає сумніву, і на основі цих постулатів формується світогляд та відповідно до нього – життєва позиція й активності в щоденному житті. Більшості навіть в голову не приходить проаналізувати ці постулати, спробувати їх перевірити. А тих, хто піддає ці твердження сумніву, одразу ж проголошують практично вселенським злом. Тобто ці постулати мають усі ознаки релігійних догм. І ці «догми» покладені в основу життя західних суспільств, в основу їхньої внутрішньої та зовнішньої поведінки. Усе, що їм протистоїть, однозначно проголошують злом. Спробуймо перелічити ці «догми».
  1. Усі люди добрі, й лише зовнішні обставини, в першу чергу економічні, примушують їх поводитись неправильно. Всі культури, ментальності однаково добрі. Відповідно, все залежить виключно від переконань особи, всі релігії однаково добрі чи однаково злі. Треба змінити економічні обставини, просвітити заблуканих, тоді все буде добре.
  2. Шляхом до побудови кращого життя є толерантність, як терпимість до всіх і кожного. Максима поведінки цієї догми сформульована так: «Нетолерантність тільки до нетолерантності».
  3. Ніхто не має право стверджувати, що він знає істину. В кожного своя істина, а об’єктивної істини не існує. Тобто: все відносно, відносними є і самі поняття добра і зла – повний релятивізм.
  4. Людська тілесність, людське тіло не є конституційною частиною людськості, тому його (тіло) можна змінювати, як заманеться.
  5. Людину не обмежують расові, національні, етнічні, релігійні, статеві, мовні, ментальні рамки. Це все проголошується таким, що можна змінити без будь-яких суттєвих наслідків для людини, для її особистості. Всяке обмеження людини – зло.
  6. Держава має переробити людей, щоб всі вони були добрими: вона має контролювати народжуваність, виховання, формування світогляду, освіту, релігію, економіку, – абсолютно все. Держава більше не є субсидіаром, який виконує функції, яких окремо взята людина, сім’я, чи місцева спільнота не можуть виконати, а повний контролер, який контролює практично усі царини життя громадян.
Проте наше щоденне життя свідчить, що не всі люди добрі, що є релігії, які відкрито закликають до насильства, що толерантність не може бути абсолютною, що відсутність істини, унеможливлює нормальне щоденне життя, що наша ідентичність обмежується нашим тілом, нашою національною та етнічною, культурною, мовною та релігійною приналежністю, що змінити цю ідентичність без серйозних психічних наслідків неможливо, що держава, яка контролює все – це тоталітарний монстр.

Можна чітко побачити, що ідеологічна задогматизованість відбирає можливість реального погляду на світ. А тим самим – і адекватної реакції на виклики сучасності.

На превеликий жаль, та сама ідеологічна зашореність, яка запанувала у політичному й суспільному житті нашої цивілізації, проникла і в середовище великої частини народу Божого. Трагічна констатація Папи Павла VІ проте, що сатанинський дим увійшов у Церкву, в нашому часі набирає щораз зловісніших обрисів.

Усе частіше Христа, підмінюють зашмарканим, обкуреним гіппі, який нічого від нікого не вимагає, а безумовно всім прощає і тримає рай для всіх відкритим. Навіть з християнської проповіді зникають слова «відповідальність», «рай», «пекло», «гріх», «суд». Більше того, толерантне ставлення до гріха стає нормою для багатьох християн. Бо всі люди добрі, бо потрібно бути толерантним. Любов більше не сприймають, як потребу робити іншому добро аж до самопожертви, а – як солодко-нуднувате почуття.  Усі релігії проголошують однаково добрими й однаково спасенними. Боротьба за внутрішнє преображення людини підмінюють боротьбою проти бідності. Християнство, Христа заступають чимось, що не має нічого спільного з реальною месіанською вірою Католицької Церкви.

І саме тому нині, як можливо ніколи до тепер, постає проблема повернення не так світу, як самих християн до реалізму, християнського реалізму. Реалізму, який чітко усвідомлює, що проблеми цього світу, проблеми суспільства не є у зовнішніх обставинах, а у внутрішній попсутості людини гріхом, у її внутрішньому егоїзмові. Що гріх та зло, диявол та пекло – це реальність, а не релігійне марення. Що Істина є одна єдина. Що людина сотворена чоловіком і жінкою, що первородним гріхом зло у всій своїй жахливій реальності увійшло в історію людства. Що насправді усі релігії, окрім християнства та юдаїзму, є людськими – а то й диявольськими – вигадками. Що єдиним Спасителем світу є Ісус із Назарету – Месія Ізраїля. Що Він заснував Єдину Церкву. Що світ на краще можна змінити тільки змінюючи людину зі середини – приводячи її до Христа.

Тільки повернувшись до цього фундаменту, народ Божий буде спроможний знову стати активним формотворцем історії та власної долі, а не пасивним спостерігачем розгортання кінцевої драми людської історії.

о.Орест-Дмитро Вільчинський

Джерело:    Воїни Христа Царя

понеділок, 18 квітня 2016 р.

18.04.2016р. Б. / УГКЦ в Австралії долучиться до загальнокатолицької збірки для України 24 квітня

Святіший Отець Франциск 3 квітня цього року, у неділю, яка за латинським календарем була Неділею Божого милосердя, ще раз привернув увагу всього світу до війни в Україні та закликав вірних Католицької Церкви провести для постраждалих від цієї війни збір пожертв, призначивши його на 24 квітня цього року.

Відповідно до заклику Папи Римського, в усіх парафіях в Україні буде проведена відповідна збірка у Квітну Неділю, яка випадає цього року 24 квітня.

За закликом Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископсва та Верховного Архиєпископа Блаженнішого Святослава в усіх парафіях Єпархії святих апостолів Петра і Павла в Австралії відбудеться збірка для допомоги постраждалим від війни в Україні в Квітну неділю 24 квітня цього року. Всі пожертви будуть використані для мобілізації структур Церкви, щоб наша Церква могла взяти участь у цій папській акції та її виконати.

субота, 16 квітня 2016 р.

16.04.2016р. Б. / «Гідність Адама». У Києві презентували нову книжку бесід з Блаженнішим Любомиром (Гузаром (+VIDEO))

15 квітня у Києві, у книгарні «Є», відбулася презентація книжки бесід з Блаженнішим Любомиром (Гузаром) «Гідність Адама». Автором ідеї та натхненником видання є журналіст Катерина Щоткіна.

Робота над книжкою тривала майже три роки. Видання розраховане на широке коло читачів та на різні вікові категорії.

Беручи до уваги особливий характер цієї книжки, Блаженніший Любомир звернувся до читачів з проханням. «Коли прочитаєте книжку, то про те, що вам буде подобатися, прошу, говоріть з пані Катериною Щоткіною, бо то її заслуга, а як буде щось, що вам не подобатиметься, а особливо якщо знайдете думки, з якими не згідні, тоді звертайтеся до мене, бо то моя вина», – жартуючи сказав Блаженніший Любомир.

Він подякував пані Катерині за терпеливість під час збирання матеріалу і за гарне змістовне його представлення. Журналістка у свою чергу теж подякувала Блаженнішому, бо вважає, що її важко витримати з її запитаннями та манерою ведення інтерв’ю.

Пані Катерина зауважила, що це не є одна з «побожних книжечок»... Книжка написана за підсумками численних бесід у формі інтерв’ю. Спілкування відбувалося як безпосередньо, так і використовували Skype, оскільки автори знаходилися один від одного за сотні кілометрів. «Це додавало певного шарму нашому спілкуванню, зокрема, коли ми говорили про роль технологій у сучасному світі», – каже пані Катерина.

Першим читачем був пан Віктор Єленський, релігійний експерт, народний депутат України. «Питання, які порушуються у книжці, – розповів пан Віктор на презентації, – торкаються тих проблем, над якими кожен з нас застановляється, на які кожен з нас має свої відповіді або не має їх взагалі і шукає, та не може знайти. Наприклад, що буде з мільярдами людей, які не знають Ісуса?! Чи питань, які стосуються глобалізації, секуляризації. До речі, відповідь Блаженнішого про секуляризацію разюче відрізняється від багатьох теорій, які побутують сьогодні серед соціологів, філософів. Це стосується також і місця Церкви в сучасному світі. Це стосується і такого пекучого для нас питання як поєднання національного і універсального… Усе не нав’язується, але пропонується хід, міркування, які, гадаю, нікого не залишать байдужими». «Це така книжка, в якій кожен вичитує себе», – додав експерт.

Пряму трансляцію презентації здійснювало «Воскресіння. Живе радіо». Повний запис цієї трансляції ви можете послухати чи завантажити за посиланням reradio.com.ua/podcast/461.

Придбати книгу можна у книгарнях «Є», а також в інтернет-крамниці УГКЦ за цим посиланням shop-ugcc.com.ua.



пʼятниця, 15 квітня 2016 р.

15.04.2016р. Б. / Науковці: Турінська Плащаниця і Овієдський Судар покривали одну і ту саму людину

Нове дослідження науковців стверджує, що дві християнські реліквії – Туринська Плащаниця і Овієдський Судар повністю співпадають у відображені лиця і розміщенні кровавих плям та їхній структурі. Дослідження проведено науковцями Севільського університету, пише хорватський католицький портал «Bitno.net».

Туринська Плащаниця – полотно, у яке, як твердить християнське передання, за юдейським звичаєм, було загорнуто тіло Ісуса Христа після скидання з Хреста. Овієдський Судар – хустка, у яку теж згідно з християнським переданням та згідно з тогочасним юдейським звичаєм, було замотано голову Ісуса Христа. Плащаниця згадується в Євангеліях (див. Мт. 27,59-60; Мк. 15,46; Лк. 23,53; 24,12; Ів. 19,40; 20,5-6). Судар згадується тільки в Євангелії від Івана (див. Ів. 20,7).

Дослідженням керував професор Севільського університету д-р. Хуан Мануель Мінярро, який і презентував результати дослідження ЗМІ. За словами д-р. Мінярро форензичні світові стандарти для ідентифікації особи вимагають від 8 до 12 співпадінь. У випадку Туринської Плащаниці та Овієдського Судару кількість співпадінь – 20, що без усякого сумніву підтверджує, що йдеться про одну і ту саму особу.

Також, зауважує д-р Мінярро, що невеликі різниці у формі кровавих плям свідчать про те, що цих два полотна перебували у різному ступені контакту з тілом. Що на його думку свідчить на користь думки про автентичність реліквій.

«Це не є автоматичний доказ, що та особа був саме Ісусу Христос. Але наше дослідження свідчить про те, що і в Туринську Плащаницю і в Овієдський Судар була замотана та сама особа.» - стверджує науковець.

Свого часу Алан Ванґер зробив аналіз крові, яка залишилась на Туринській Плащаниці й Овієдському Сударі й прийшов до висновку, що в обох випадках кров належить людині чоловічої статі, яка мала АВ резус позитивну групу крові.

Польський публіцист Ґжеґож Ґурни провадячи власне дослідження обох реліквій заявив, що обидві ці реліквії показують спробу учасників похоронного обряду не втратити жодної краплі крові покійного, що повністю відповідає єврейським похоронним звичаям.

Джерело:    Воїни Христа Царя

четвер, 14 квітня 2016 р.

14.04.2016р. Б. / Унікальні вишиті стації Хресної дороги презентували у студентському храмі Галицького коледжу (+VIDEO)

11 квітня у студентському храмі Покрови Пресвятої Богородиці, який знаходиться на території Галицького коледжу ім. В’ячеслава Чорновола, відбулася Хресна дорога. Дійство підготували викладачі, студенти та духовний настоятель закладу о. Олег Харишин.

Молитва відбувалася перед стаціями Хресної дороги, які вишили Олег, Ярослава та Віталій Ликтеї, заслужені майстри народної творчості України. До слова, вишиті образи були освячені у 2000 році, а відтак вони стали учасниками численних виставок у Львові, Києві, Бердянську, Івано-Франківську, Харкові та Марійському духовному центрі Зарваниця.

На молитву, яка відбулася з ініціативи директора Галицького коледжу Марії Баб’юк, прибула велика кількість студентів, вчителів та мешканці навколишніх будинків. Студенти декламували вірші, читали спеціально укладені розважання та виконували страсні пісні. Окремо молилися за воїнів РУВ та мир і спокій в Україні.



У духовному слові о. Олег Харишин говорив про значення Христових терпінь, як жертви відкуплення задля спасіння кожної людини: «Хрест Ісуса – знак любові Бога людини. Своїм хрестом Христос наче огортає людство у свої батьківські та люблячі обійми. Вдаймося до них на цій Хресній дорозі, нехай серце кожного наповниться вдячністю Богові за дар спасіння».
f2f3
f4f5f6f7


середа, 13 квітня 2016 р.

13.04.2016р. Б. / Рада Церков проти повернення реклами пива на ТБ, радіо та вулиці

Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій застерігає Верховну Раду від рішення про повернення реклами пива на телебачення, радіо та у місця продажу.

Йдеться про внесення змін до Закону України «Про рекламу», передбачені законопроектом № 2971-д щодо регулювання виробництва та обігу пива, повідомляє Інститут релігійної свободи.

Зазначена ініціатива пропонує задля заохочення до придбання та розширення кола споживачів пива, розповсюджувати в якості подарунків (бонусів) бокали, флешки, запальнички та інші товари із рекламою пивних брендів. Така додаткова вигода у вигляді подарунку часто має вирішальне значення для молодого покоління при прийнятті рішення купити напій, вважають релігійні діячі.

У зверненнях Ради Церков наголошується:
Законопроект №2971-д підштовхує українське суспільство ще ближче до згубної прірви алкоголізму та пропонує дозволити рекламувати пиво 24 години на добу на радіо і телебаченні, а також дозволити спонсорство заходів широкого спектру, в тому числі через промо-акції у місцях продажу.

На превеликий жаль, зауважує ВРЦіРО, профільний Комітет ВР підтримав ці зміни, закриваючи очі на проблему дитячого алкоголізму в Україні та дедалі більшого залучення молоді до пиятики через рекламу та нав’язливе спонсорство.

Релігійні діячі наголошують, що “жорстке обмеження, а в окремих сферах і повна заборона реклами алкогольної продукції та її торгівельних марок сприятимуть покращенню духовного і фізичного здоров’я українського народу”.

“Державі слід якнайбільше популяризувати здоровий спосіб життя та ще більше обмежувати будь-які форми популяризації алкогольних напоїв”, – наголошується зверненнях ВРЦіРО, спрямованих до Президента України та парламентських фракцій 12 квітня.

Варто нагадати, ще у червні 2005 року Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій виступила з окремим Зверненням до керівництва держави “з проханням невідкладно розробити та впровадити законодавчі механізми, які більш жорстко, ніж тепер, обмежили б можливості пропагувати (рекламувати) споживання алкоголю”.

Відтак, Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій закликає Главу держави, Голову ВР та народних депутатів України не допустити прийняття законопроекту № 2971-д  «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання виробництва та обігу пива» у теперішній редакції, яка містить згубні для суспільства норми про повернення реклами пива на телебачення, радіо та у місця продажів в Україні.

Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій складається з 18 конфесій, що представляють понад 90 % віруючих та всі основні конфесії України: православного, греко-католицького, римо-католицького та протестантського (євангельського) напрямків християнства, а також іудейське та мусульманські релігійні об’єднання.

Джерело:    Воїни Христа Царя

вівторок, 12 квітня 2016 р.

12.04.2016р. Б. / Тижневий огляд: життя УГКЦ (04.04-10.04)

4 - 9 квітня 2016 року священики УГКЦ о. Ігор Стус та о. Михайло Бойко з Української папської колегії Святого Йосафата, а також о. Даниїл Дербаль, ЧСВВ, та о. Сергій Знак, пасторальний координатор для українців в Іспанії, взяли  участь у курсі про «Екзорцизм та молитву визволення», який організувала Міжнародна асоціація екзорцистів. Міжнародні курси екзорцизму і молитви визволення відбулися у Папському університеті Цариці Апостолів у Римі. 

У вівторок, 5 квітня, в Києві, найменша держава в світі - Суверенний Мальтійський Орден представив тисячолітню харитативну діяльність в світі та двадцятип'ятирічну активність в Україні. З цієї нагоди до України прибув з офіційним візитом Альберт Ф. фон БОЗЕЛАГЕР, Великий Канцлер (Прем’єр-Міністр Міністр закордонних справ) Суверенного Мальтійського Ордену. Зустріч відбудеться в рамках конференції в Національному університеті імені Тараса Шевченка. Почесним гостем був Блаженніший Любомир Кардинал ГУЗАР.

в середу, 6 квітня 2016 року, 50 дітей учасників РУВ взяли участь у прощі «Гошів – Раковець» і краєзнавчо-пізнавальній екскурсії «Скелі Довбуша». Ця поїздка відбулася за ініціативи Львівського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей і молоді, а також за благодійної та організаційної підтримки Департаменту Патріаршої курії УГКЦ у справах душпастирства силових структур України і Патріаршого паломницького центру...

7 квітня, на свято Благовіщення, Глава УГКЦ Блаженніший Святослав та члени Синоду єпископів освятили приміщення Патріаршого дому у Львові, який знаходиться поруч Львівської духовної семінарії Святого Духа та ФБФ УКУ. Глава Церкви переконаний, цей дім стане «батьківським домом для усіх дітей Церкви». У Патріаршому домі буде помешкання Глави УГКЦ та його співпрацівників, офіси комісій Патріаршої курії, Живе ТБ, «Живе радіо Воскресіння», а з часом офіс БФ «Карітас». А ще саме тут планують проводити Синоди Єпископів УГКЦ.

В Чортківському районному будинку культури ім. Катерини  Рубчакової  відбулася наукова конференція під назвою «Як є страждання, то і є воскресіння», приурочена 70 річниці Львівського псевдособору 1946 року.

В п’ятницю, 8 квітня, відбулось відкриття нового приміщення благодійного фонду “Карітас Коломийсько-Чернівецької єпархії” УГКЦ, що знаходиться в місті Коломия по вулиці Гетьманській. Для посвячення приміщення директор “Карітасу”, отець Сергій Триф’як запросив правлячого архієрея Коломийсько-Чернівецької єпархії, священиків, представників благодійного фонду з інших місцевостей та всіх не байдужих людей. 

В цей день у Навчальному центрі Національної гвардії України з дружнім робочим візитом перебував єпископ-помічник Львівський УГКЦ Преосвященний владика Венедикт. В рамках візитації парафії церкви Блаженного Миколая Чарнецького  владика ознайомився з працею військових капеланів у військових частинах, що дислокуються у місті Золочеві.

В неділю, 10 квітня, що в Івано-Франківську при храмі Святих Кирила і Методія, яким опікуються Отці Згромадження Воплоченого Слова, 29 березня 2016 року відбулася зустріч синкелів у справах монашества Української Греко-Католицької Церкви.

У неділю Владика Діонісій, Апостольський візитатор очолив прощу українців з північно-італійських регіонів до санктуарію Люрдської Матері Божої у К’ямпо (Віченца), що у регіоні Венето.

Пропонуємо до Вашої уваги:
Глава УГКЦ: Українцям задля преображення країни і світу потрібно пройти шляхом суспільного навернення.

Глава УГКЦ на Благовіщення: «У події Благовіщення спасіння людства об’являється у двох вимірах – вічному і дочасному».

Проповідь Блаженнішого Святослава на свято Благовіщення Пречистої Діви Марії

Послання Блаженнішого Святослава до духовенства і вірних УГКЦ та всіх людей доброї волі з нагоди року Божого милосердя

Глава УГКЦ: Життя нового єпископа буде сувоєм, на якому Бог писатиме історію спасіння українського народу.

24 квітня 2016 року, о 15:00, столицею України пройде Хресна хода під гаслом «Милосердя змінює світ». Очолить молитву Глава УГКЦ Блаженніший Святослав. 

Глава УГКЦ: «Місія cлужебниць: між постійною обновою та вірністю традиції».

Послання Синоду єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ про подолання моральної недуги корупції.

Постанови сімдесят першої сесії Синоду єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ.

Повага до людського життя. Діяльність асоціації лікарів-католиків в Україні.

14-15 травня вірні та духовенство Української Греко-Католицької Церкви вирушать у прощу із Патріаршого Собору до Вишгородської Богородиці. У Вишгороді Архиєрейську Божественну Літургію очолить Отець і Глава УГКЦ, Блаженніший Святослав.
Про особливості служіння у військовому шпиталі - капелан УГКЦ отець Юрій Лисишин. УГКЦ допомагає реабілітовуватись бійцям РУВ.

Що таке церква sui iuris? Розповідає о.Сергій Ковальчук - канцлер Львівської архиєпархії УГКЦ.

В УГКЦ розпочали створювати інтерактивну карту Церкви.

У Заздрості відбудеться друга благодійна літня школа англійської мови під егідою товариства «Свята Софія», США. Цьогоріч у тритижневому курсі, який відбуватиметься 4-23 липня, візьмуть участь 22 юнаків і  дівчат віком 15-21 років із Тернопільської, Львівської, Донецької, Харківської, Черкаської та Житомирської областей.

До 30-ї річниці дня пам’яті Чорнобильської трагедії у Києві 14 квітня  2016 р., відбудеться міжнародна екуменічна конференція "Екологічний та антропологічний вимір Чорнобильської аварії". Організаторами конференції виступають Українська Греко-Католицька та Римсько-Католицька Церкви у партнерстві з Міжнародним освітнім центром м. Дортмунт, Німеччина та Інститутом Св. Томи Аквінського.

Джерело:    Воїни Христа Царя

субота, 9 квітня 2016 р.

09.04.2016р. Б. / Як стати успішним?

На нас з усіх боків тиснуть медіа, які показують, що наш успіх залежить від матеріального здобутку. Багато з нас себе питають: ну коли ми будемо такі успішні, як ті зірки на екрані? Так розпочав свою відповідь на запитання про успіх Любомир Хабурський у Львівському арсеналі на на відкритій дискусії «Як стати успішним?»

Це була не звичайна «лекція». Насамперед тим, що у ній доповідачами були аж троє, здавалося б, дуже різних людей: Владика Венедикт Алексійчук, єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ, Софія Опацька, декан Львівської бізнес-школи УКУ та згаданий Любомир Хабурський, канадський підприємець, юрист і експерт з менеджменту, який зараз перебуває в Україні. Вони відповідали на запитання молоді та ділилися секретами власного життєвого успіху і щастя

Владика Венедикт Алексійчук

Цей момент твого життя не є випадковим. Може ти зараз його не бачиш успішним, радісним. Але цих людей, які навколо тебе є, Бог тобі дав сьогодні. Обставини, твої успіхи чи невдачі, сильні або слабкі сторони – це є твоє життя. Я стараюся жити в ту мить, в яку Бог мене поставив, тож чуюся успішним від того, що маю тепер.

Будьте уважними до кожної ситуації. Ми можемо мати добрі плани, але треба також бути уважним до того, що відбувається навколо тебе.

В китайській мові ієрогліф «Проблема» означає також «добра можливість»… Якщо не будемо вчитися на своїх помилках – будемо їх повторювати. Це замкнене коло – поки не знайдемо відповідь.

Бог не боїться наших невдач. Він каже: не будьте літеплі. Будьте гарячі або холодні. Не бійтеся помилятися.

 

Софія Опацька

Важливо прагнути трошки більшого, хотіти змін на краще, насамперед – у собі, а також у оточенні.

Насправді самі ми нічого не досягаємо. Багато що залежить від того середовища, в якому ми є: з ким ми взаємодіємо, з ким ми працюємо і наскільки намагаємося бути активними в цьому середовищі.

Успіх команди – це коли є спільні прагнення, і якщо ми не руйнуємо один одного, а підсилюємо, робимо кращими… Я маю дві сильні команди: одну – вдома, одну – на роботі.

Ключем до успіху команди є довіра і чесні стосунки між людьми… Коли є якісь життєві обставини, коли тобі треба просто встати з робочого місця і піти. Ти підеш, і в цей час хтось прикриє твій тил… Коли я довіряю – я можу делегувати все.

Любомир Хабурський

Я вас всіх вітаю у світі, де проблеми є і будуть!.. Та чи я очікую, що мене чимось забезпечать, а чи зможу знайти в проблемах Нагоду?

Успіх полягає в тому, щоб ми дуже швидко в нашому житті молодому могли пізнати, якими є наші дійсні цінності.

Друга складова частина успіху – уміння відділити від себе сподівання інших людей. Відділити від себе страх, що ми не можемо досягнути чийогось іншого бачення на наше життя.

Ми надто критичні до себе… Полюбити самого себе – це прийняти себе такими, як ми є. це як полюбити іншу людину, рідну, дорогу тобі, з усіма її плюсами й мінусами. Треба прийняти себе і йти вперед – з нашою суттю, з нашими талантами і на них зосереджуватися.



І на завершення – цікава історія від Владики Венедикта:
????????????????????????????????????
Група людей робила просіку в тундрі. Була дуже сильна зорганізована праця, всі працювали дуже добре, взаємозлагоджено, довіряли один одному…
А один чоловік не дуже любив працювати, час від часу ходив собі, думав: такий «філософський розум» мав – невідомо, як він потрапив на ту роботу. І одного разу заліз на дерево. Йому кажуть: «Злазь з того дерева, щось нам поможи, ти відбиваєшся від праці в команді!» Він каже: «Слухайте! Я дивлюся зверху, мені видно – ми не туди, де треба, ріжемо!»
«Та тихо будь! – кажуть йому. Та ми так командно собі працюємо! Всі разом!! Злагоджено!!!»

Так, ти маєш ціль, мету… Та треба зупинятися, що б ти не робив. Не забувай час від часу залазити на дерево і дивитись, куди ти прямуєш.

Аудіозапис зустрічі “Як стати успішним” можна послухати тут>>>

????????????????????????????????????
????????????????????????????????????
????????????????????????????????????

09.04.2016р. Б. / Папська Рада «Cor Unum» про збірку для постраждалих від війни в Україні

У п’ятницю, 8 квітня 2016 р., Папська Рада «Cor Unum» (Єдиним серцем) поширила наступне повідомлення:
Під час проказування молитви «Царице Неба» у неділю, 3 квітня, Святіший Отець оголосив про надзвичайну ініціативу на користь тих, які страждають від наслідків насильства в Україні. З цією метою передбачається збірка у європейських церквах в неділю, 24 квітня. Кошти, отримані зі збірки, будуть додані до значущої суми, яку виділить сам Святіший Отець та будуть призначені для допомоги мешканцям теренів, заторкнутих бойовими діями, та внутрішньо переміщеним особам. Папській Раді «Cor Unum» доручено оцінити та затвердити розподіл фондів, відповідно до проектів, відібраних на місцях спеціальною комісією. Наприкінці квітня передбачено робочу поїздку до України Секретаря «Cor Unum» архиєпископа Джамп’єтро Даль Тозо.

пʼятниця, 8 квітня 2016 р.

08.04.2016р. Б. / Патріарший дім Глави УГКЦ у Львові стане «батьківським для усіх дітей Церкви»(+VIDEO)

7 квітня на свято Благовіщення Глава УГКЦ Блаженніший Святослав та члени Синоду єпископів освятили приміщення Патріаршого дому у Львові, який знаходиться поруч Львівської духовної семінарії Святого Духа та ФБФ УКУ.

Як відомо, одинадцять років тому Блаженніший Любомир, тодішній Глава УГКЦ, переніс свій осідок до Києва. Попри це, велика частина Патріаршої курії залишалася у Львові. До цього часу церковні структури у Львові не мали свого приміщення для того, щоби розвивати діяльність Патріаршої курії.

«Це історична подія, бо Глава Церкви знову отримав свій дім в княжому Львові. Ми його назвали Домом Благовіщення Пречистої Діви Марії і в ньому поблагословили маленьку церковцю», - розповідає Блаженніший Святослав.

Глава Церкви переконаний, цей дім стане «батьківським домом для усіх дітей Церкви»: «Дім буде центром, де зустрічатимуться і співпрацюватимуть різні церковні структури – Патріарша курія, УКУ, ЛДССД, представники Львівської архиєпархії і не тільки».

У Патріаршому домі буде помешкання Глави УГКЦ та його співпрацівників, офіси комісій Патріаршої курії, Живе ТБ, «Живе радіо Воскресіння», а з часом офіс БФ «Карітас». А ще саме тут планують проводити Синоди Єпископів УГКЦ.

Важливо зазначити, адміністративною роботою, щодо завершення будівництва Патріаршого дому займався о. Богдан Прах, ректор УКУ.



середа, 6 квітня 2016 р.

06.04.2016р. Б. / Апостольський нунцій в Україні: «Папа Франциск від себе пожертвує велику суму для потребуючих українців» (+VIDEO)

Ініціатива Папи Франциска про збір коштів для потребуючих українців має на меті привернути увагу всього світу до війни в Україні. Про це сказав Апостольський нунцій в Україні Архиєпископ Клаудіо Гуджеротті у відеоблозі для «Живого телебачення».

Архиєпископ Клаудіо зазначив, що нещодавно відвідав прифронтові міста на Сході України, після чого мав зустріч з Папою. «І я розповів йому про ситуацію в цьому районі. Також я показав Папі фільм, який було зроблено завдяки «Карітасу». Він був дуже вражений. Він добре поінформований у тому, що відбувається в цьому регіоні. І Святіший Отець вважає, що лише військовим шляхом буде важко вирішити ситуацію. Тому виступив з ініціативою, щоб допомогти цим людям. Однак його бажання допомогти не обмежиться лише матеріальною допомогою. Це є набагато ширший контекст. Перший і найважливіший контекст – щоб світова спільнота говорила про Україну, бо зараз тиша, наче всі проблеми вже вирішено. І ця тиша нівелює увагу всього світу до України», – сказав Апостольський нунцій.

«Месидж Папи щодо збору коштів підхопили всі світові медіа. Проте дати людям мир – важливіше ніж дати гроші. Тому мета Папи – зосередити увагу всієї світової спільноти, аби принести мир в Україну», – наголосив Архиєпископ.

За його словами, в Україну найближчим часом прибуде офіційний представник Папи. Та поки що його ім’я і дата прибуття на прохання Святішого Отця не розголошуються. «Спершу треба зібрати кошти і вказати, куди вони буду спрямовані. Папа від себе також дає велику суму», – зазначив Апостольський нунцій.

Архиєпископ Клаудіо відзначив, що ініціатива Папи не спрямована лише для допомоги греко-католикам чи римо-католикам, а всім потребуючим українцям, не залежно від релігійної приналежності. «Папа показує приклад для того, аби всі релігійні діячі світу долучилися до допомоги постраждалим українцям, щоб старалися про припинення війни», – наголосив він.

Розповідаючи про свою першу поїздку на Схід України, Апостольський нунцій зазначив, що він відвідав Дніпропетровськ, Харків, Краматорськ та Слов'янськ. «Перше моє враження було наче все ок, все нормально. Однак, коли ти стикаєшся з реальністю, яка пов'язана з окремою сім'єю або з дітьми в сиротинці, то це зовсім інша справа... Складно знайти їжу, відправити дітей до школи, знайти дах над головою. Ціни в цьому регіоні дуже високі. Це стосується і оренди житла, і оплати комунальних послуг. Хоча ціни на речі першої необхідності більш менш доступні», – поділився представник Папи.



zhyve.tv