ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ!

субота, 31 березня 2012 р.

31.03.2012р. Б. / Голлівудський продюсер планує зняти продовження «Страстей Христових»


Через 8 років після феноменального успіху «Страстей Христових» Мела Гібсона, голлівудський продюсер Девід Вуд  вирішив зняти художній фільм про воскресіння Ісуса Христа, повідомляє CNL-NEWS з посиланням на ChristianToday.

«Воскресіння» буде унікальним у багатьох відношеннях фільмом, сказав він в інтерв'ю Christian Post.

«Справжня сила християнства - це воскреслий Христос, - сказав 49-річний Вуд. - Хоча ми всі знаємо, що Христос пішов на хрест за наші гріхи, саме реальна сила Його Воскресіння робить нас християнами. Ця друга історія про нас. Це історія про любов і надії ».

Крім фільму «Воскресіння», Вуд, який є ветераном кіновиробництва з 30-річним стажем, має ідею, напевно, ще більш приголомшливу. Він планує почати фінансувати фільм з допомогою християнської спільноти віруючих до того, як будуть знайдені претенденти на участь у фільмі, в тому числі, сценарист.

«Ми хочемо робити все в протилежному Голівуду дусі. Зазвичай ви йдете і збираєте гроші в інвесторів. Ви берете сценарій. Ви наймаєте всіх учасників. Ви знімаєте фільм, озвучуєте і редагуєте його, потім просуваєте його на ринку 5-6 місяців, а потім він виходить в кінотеатрах і на DVD і так далі », - сказав Вуд.

«Але Бог нам показує, - що цього разу нам потрібно зібрати команду, яка могла б вести цей проект, - пояснив він. - Спочатку ми плануємо повідомити християнські церкви світу, що вийде цей фільм ».

«Ми віримо, що Мел добре потрудився, об'єднавши церкви через свій фільм. Це ще один спосіб глобального впливу на церкву, тому що церква нагадує сплячого гіганта, і їй потрібно прокинутися », - сказав він.

Вуд сказав, що він і команда з 5 чоловік, які є виконавчими директорами, не тільки просять інвесторів допомогти зібрати 40 мільйонів доларів для фільму, а й зацікавлені у виробництві «найважливішого фільму цього століття, а, можливо, і в історії».

В планах - допомогти пробудити інтерес до фільму, щоб християни, які заходять на веб-сайт проекту фільму, ставали «духовними продюсерами».

Духовний продюсер - це людина, яка пожертвувала мінімум 25 доларів або більше на некомерційний проект, зобов’язалася молитися за проект «Воскресіння», поділилася інформацією зі своїми знайомими через Фейсбук, Твіттер або в інших спосіб.

Духовні продюсери матимуть можливість «брати участь в процесі створення фільму, пропонуючи ідеї для сценарію, допомагаючи відбирати акторів, призначаючи сценаристів світового класу, продюсерів та членів команди, щоб знімати фільм в Ізраїлі».

«Ми відкриті для служінь, які хочуть співпрацювати з нами, - сказав Вуд. - Організації, які бачать, як «Воскресіння» може бути використане в якості матеріалу для їх роботи, можуть також сприяти виготовленню фільму ».

Він сказав, що, коли будуть зібрані кошти, його команда планує залучити найкращих фахівців у всіх сферах кіновиробництва.

«Коли настане кульмінаційний момент, ми віримо, що Бог скаже нам залучити сценариста і написати сценарій. Ми навіть не знаємо, хто це буде. Ми дійсно намагаємося робити те, що Бог говорить нам робити, і це звучить безглуздо, але ми віримо, що це - найкращий спосіб, - сказав Вуд. - Ми плануємо займатися маркетингом протягом 1,5-2,5 років перед тим, як зняти і випустити фільм. Це новий спосіб кіновиробництва ».

Прокат фільму також буде унікальним. Вуд сказав, що на прем'єрному тижні фільму він буде показаний не тільки в кінотеатрах, але також буде транслюватися по церквах, домівках, школах і всіх комп'ютерних та переносних приладах у всьому світі.

«Буквально весь світ буде дивитися цей фільм в одні й ті ж вихідні, - сказав Вуд. - Таким чином, ми не замикаємося на типово голлівудській схемі, яка, на жаль, користується перевагою у виробників фільму ».

Хоча Вуд сказав, що він «рулить» проектом фільму, він визнає, що його плани потребують більшої, ніж просто допомоги ще 4-х виконавчих директорів.

«Бог використав мене, щоб зібрати цих людей разом. Це просто 5 палких віруючих християн, які вважають, що такий фільм повинен з'явитися. Процес не контролюється людьми. Він  повинен контролюватися Богом. Це єдиний спосіб зробити все як слід », - сказав він.

«Я відчуваю, що нам потрібен каталізатор. Такий фільм може бути каталізатором для обговорення та підбадьорення людей, він буде сфокусований на тому, з чим ми всі згідні, на головному, а не на дрібницях. Мені дійсно надзвичайно цікаво - чи може це привернути людей до Бога, Ісуса і Святого Духа? »

Джерело:  Мандрівники Христа Царя

31.03.12р. Б. / Польща: Екстремальна Хресна Дорога



Понад 1200 польських католиків вирушить сьогодні вночі у Хресну Дорогу з Кракова до санктуарію у Кальварії Зебжидовській. 
 
Вони вийдуть вночі маленькими групками та пройдуть 44 кілометри в тиші. 

За словами ініціатора такої Хресної Ходи о. Яцека Стричка, людина більше вірить у силу власного досвіду, а не в слова. «Якщо хтось пройде з хрестом таку дистанцію, він справді відчує цю дорогу, вона його буквально заболить. Я після минулої Хресної Дороги ще три дні шкутильгав», - розповів о. Яцек. 

Це уже четверта така Хресна Дорога. Щороку у ній бере участь все більше людей. Велика частина учасників – це молодь.



За матеріалами: Gość Niedzielny 

Джерело: КРЕДО

пʼятниця, 30 березня 2012 р.

30.03.2012р. Б. / Пастор Сандей Аделаджа зник


Пастор Сандей Аделаджа зник. Сусіди не бачили його від останнього суду, а у посольстві Божому більше не співають "алілуя". Програма "Гроші" задалася питанням, куди подівся глава Посольства божого.

Програма також першою показала шокуюче відео, на якому пастор Сандей, як можна припустити, благословляє організатора фінансової піраміди "Kings Capital". Спочатку кореспонденти завітали до заміської резиденції пастора Сандея. Сусіди не бачили його вже більше двох місяців. З вікна маєтку виглянув якийсь чоловік, який назвався гостем. Рік тому журналісти вже заходили у гості до Аделаджі. Тоді охорона залюбки доповідала, чи вдома пастор.

Проте цього разу вони взагалі відмовилися відповідати на питання. Де Аделаджа напевне мали б знати у церкві. У центральній церкві Посольства божого щочетверга о 18:30 проходять масові служіння. Проте коли журналісти прибули у зазначений час, там було порожньо.
Слід зазначити, що до своїх прочан останнім часом пастор чомусь звертається через Інтернет. "Гроші" показали відео, яке ще ніколи не демонстрували по телебаченню. Пастор Сандей у ресторані зустрічається з успішними бізнесменами. На відео організатор "Kings Capital" Олександр Бандурченко щось показує пастору.

Журналісти припустили, що це могла бути схема фінансової піраміди. За лічені дні після зустрічі у ресторані Аделаджа у власній церкві розпочав грандіозну агітацію за "Kings Capital". До останнього пастор божився, що особисто не агітував закладати квартири. "Я не буду продавати квартири, це не моє покликання, не треба продавати квартири, але я вам буду давати гроші за вашу квартиру ж. Ви можете довіряти нам, ми нікуди не втечемо, і за це, друзі мої, ви зможете отримати гроші. Але ми не все будемо приймати, тому що квартира повинна бути ваша власна.

Я настільки вірю членам моєї церкви, що я сказав без проблем: ми знайдемо 5 тисяч квартир", - заявив Аделаджа вірянам на відео. Ведучий "Грошей" спробував додзвонитися до Сандея, але почув у слухавці, що абонент не може відповісти на виклик. На думку авторів програми, міліція має зясувати, чи не втік Аделаджа від підписки про невиїзд. Нагадаємо, нещодавно Аделаджу звинуватили в доведенні до самогубства п'ятьох людей.


Джерела: ТСН

Мандрівники Христа Царя



Не знаю, але мені, чомусь, не шкода тих українців, які дозволили себе звести єретикам-чужинцям з правдивої дороги і православної віри наших Прадідів Великих. І чи не тому, що:

"...13 Хто заклинача пожаліє, коли гад його вкусить, та й усіх отих, які зо звірями взаемляться?
14 Тож так воно й із тим, хто грішному товариш і хто в його злочинах участь бере..."
(Сир.12,13-14) 


Катехит парафії Преображення Господнього р.Б. Леонід.

четвер, 29 березня 2012 р.

29.03.2012р. Б. / ЗВІТ ГОЛОВНОГО ВИКОНРОБА ТАРАСА ПОМАЙДИ ПРО СТАН ЗБОРУ ПОЖЕРТВ НА БУДІВНИЦТВО ХРАМУ ПРЕОБРАЖЕННЯ ГОСПОДНЬОГО, м. Кам'янське

Слава Ісусу Христу!

Будівництво нашого храму Преображення Господнього триває, як триває й збір пожертв на нього...

З цілого світу, за милістю Божою, надходять кошти з пожертв для того, щоб ми мали змогу продовжити будівництво храму.
ЗВЕРНЕННЯ ДО ЖЕРТВОДАВЦІВ

25 березня нинішнього року ми з братом Богданом збирали пожертви у смт. Немирів Яворівського району Львівської області. Це чудове стародавнє село з побожними, доброчесними і щедрими селянами, які щиро відгукнулися на наше прохання про фінансову і молитовну допомогу. Нас дуже тішила думка, що жертводавці Немирова раділи з того, що Слово Боже шириться по всій Україні, а зокрема у нас на Сході, на берегах, славетного колись, Дніпра. Що й у нашому, сплюндрованому російсько-комуністичним лихоліттям, місті Кам'янському (сучасна окупаційна назва Дніпродзержинськ) будується на славу Божу, греко-католицька церква. Ми щиро вдячні всім, хто не залишився байдужим до наших прохань, парафії та її дочасних і вічних потреб.

Ми всією громадою з подякою молимося Богові нашому, Ісусу Христу і Пресвятій Богородиці, за всіх людей доброї волі, щоб ніколи не збідніла рука тих, хто дає пожертви на будівництво храму, щоби в ньому навіки прославлялося преславне Ім'я у Тройці Єдиного Бога, Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь.

вівторок, 27 березня 2012 р.

27.03.2012р. Б. / Якої політичної орієнтації католик не має права бути


В Україні вже практично розпочалися передвиборчі перегони до парламенту. Багато хто вважає їх історичними і доленосними для усього українського суспільства. І справді, тільки вже аж дуже таки упереджена людина твердитиме, що ці вибори нічого не вирішують.

Оскільки католики зобов’язані брати участь у політичному житті своєї країни, щобільше, вони зобов’язані брати участь в організації цього ж таки політичного життя (ОА 24) [1] , а приймати участь у виборах, чи то як кандидат, чи як виборець, є чи не апогеєм нормального політичного життя, то виникає питання: «Кого підтримати? Яку політичну силу обрати? За кого агітувати? За кого ж голосувати?».

На це питання кожен мусить сам дати відповідну відповідь,  усвідомлюючи свою власну відповідальність за свою політичну приналежність, агітацію, кандидатуру, і, врешті-решт, за відданий на виборах голос.

У цій непростій ситуації маємо дуже чіткі орієнтири за кого не можемо голосувати, не наражаючи власну віру і віросповідну приналежність до Католицької Церкви на небезпеку. Адже Церква певні форми політичних ідеологій і поглядів засудила, як такі, що противляться католицтву.

Які політичні феномени засуджені Церквою? Тобто, які політичні сили не можна підтримувати, до них належати, за кого голосувати не можна?

Спробуймо знайти відповідь на це запитання.

Ще далекого 1878 року, 28 грудня, папа Лев ХІІ засудив соціалізм, як політичну систему та ідеологію, яка противиться християнським принципам. [2] Папа Пій ХІ засудив фашизм [3], націонал-соціалізм (нацизм) [4] та комунізм. [5]  Також слід додати, що Святий Офіцій (тепер Конгрегація віровизнання) в особливий спосіб засудив расову теорію націонал-соціалізму, як безбожну, 25.03.1928 року Божого. А на ІІ Ватиканському соборі, потверджуючи багатовікову свою науку, Церква засудила усякі прояви юдофобії. [6] Також на ІІ Ватиканському соборі Церква повторила своє засудження усякої форми диктатури та тоталітаризму (GS 75) [7].

Засудження відповідних ідеологій, політичних напрямків і систем Церква повторювала неодноразово.

Так папа Пій ХІ засудив комунізм, як жахливу та нелюдську систему, яка є геноцидною, руйнівною, несправедливою та безбожною по своїй природі (QA 112). [8] Також у цій енцикліці Пій ХІ засудив усяку форму соціалізму, що більше він твердить, що «ніхто не може бути католиком і соціалістом одночасно» (QA 120) [9], а також засуджує нацизм, імперіалізм, інтернаціоналізм, інтернаціональний імперіалізм (QA 109) [10].

Блаженний Папа Іван ХХІІІ повторив засудження комунізму і соціалізму (ММ 34) [11]. Він також наголосив, що лібералізм та комунізм противляться самій людській природі (ММ23) [12]. За часів цього Папи у документах Вселенських Архиєреїв чи не вперше з’являється термін «расизм», хоча Церква завжди засуджувала це явище, як таке, що противиться християнській любові. Зіткнувшись із зростом расизму у світі, Церква устами бл. Івана ХХІІІ повторила своє засудження всякої форми расизму (РТ 86). [13]

У часі бурхливих постсоборових дискусій папа Павло VІ повторює церковне засудження всякої форми соціалізму (ОА 31) [14], комунізму (ОА 32-33) [15], лібералізму (ОА 35) [16], тоталітаризму (ОА 36) [17], а також в особливіший спосіб наголосивши, що марксизм та лібералізм противляться християнству (ОА 26) [18]. Також цей Папа гостро засуджує нацизм (РР 62) [19] і расизм (РР 63) [20], наголошуючи при цьому, що нацизм, ізольовуючи народи, працює проти їхнього правдивого добра (РР 62) [21], а расизм є злом не лише релігійним, моральним і політичним, але також і соціальним та економічним (РР 63) [22].

Цей же ж Папа у своїй славнозвісній енцикліці “Humane vitae” повторив традиційне засудження Церквою лібералізму, як ідеології, політичної системи та світогляду, який ґрунтується на цілком помилковому розумінні людської природи. [23]

Блаженний  Папа Іван Павло ІІ також неодноразово засуджував усі ці політичні зла нашого часу.

Отож, можемо зробити перший підсумок.

Католик, якщо він дійсно є католиком, не може належати до політичної структури, підтримувати її чи голосувати за неї, якщо вона сповідує будь-яку форму фашизму, нацизму, комунізму, соціалізму, лібералізму, расизму, інтернаціоналізму, імперіалізму, юдофобії або пропагує диктатуру чи тоталітаризм.

Також слід зазначити, що католик, якщо він дійсно є католиком, не може належати до політичної структури, підтримувати її чи голосувати за неї, якщо вона сповідує щось, що противиться науці Католицької Церкви, а у теперішньому часі це зокрема: «право» на евтаназію («милосердне» самогубство або вбивство з «милосердя»), «право» на аборт, «право» гомосексуальних/лесбійських «шлюбів»,  легалізацію наркотиків, порнографії, проституції. До цієї ж групи політичних сил належать і ті сили, які чинять тиск на Католицьку Церкву, підтримують існування в Україні олігархічного режиму, руйнують основи правосуддя, економіки, суспільства в цілому.

Український католик мусить дивитися не лише на назви партій, але й на їхню програму та реальні дії. Бо брехня та недотримання власних принципів стали, на жаль, нормою поведінки українського політикуму. Тому до вибору політичних уподобань український католик мусить підходити з особливою обережністю та ретельністю, усвідомлюючи власну відповідальність за вчинений вибір.

о. Орест-Дмитро Вільчинський

1  Папа Павло VI, енцикліка “Octogesima adveniens”, 14.06.1971
2  Папа Лев ХІІІ, енцикліка “Quod apostilici muneris”, 28.12.1878
3  Папа Пій ХІ, енцикліка “Non abbiamo bisogno”, 29.06.1931
4  Папа Пій ХІ, енцикліка “Mit brennender Sorge”, 13.07.1937
5  Папа Пій ХІ, енцикліка “Divini Redemptoris”, 19.03.1937
6  ІІ Ватиканський собор, декларація “Nostra aetate”
7  ІІ Ватиканський собор, душпастирська Конституція “Gudium et spes”
8  Папа Пій ХІ, енцикліка “Quadragesimj anno”, 15.05.1931
9  Папа Пій ХІ, енцикліка “Quadragesimj anno”, 15.05.1931
10 Папа Пій ХІ, енцикліка “Quadragesimj anno”, 15.05.1931
11 Бл. папа Іван ХХІІІ, енцикліка “Mater et Magistra”, 15.05.1961
12 Бл. папа Іван ХХІІІ, енцикліка “Mater et Magistra”, 15.05.1961
13 Бл. папа Іван ХХІІІ, енцикліка “Pacem in terries”, 11.04.1963
14 Папа Павло VI, енцикліка “Octogesima adveniens”, 14.06.1971
15  Папа Павло VI, енцикліка “Octogesima adveniens”, 14.06.1971
16  Папа Павло VI, енцикліка “Octogesima adveniens”, 14.06.1971
17  Папа Павло VI, енцикліка “Octogesima adveniens”, 14.06.1971
18  Папа Павло VI, енцикліка “Octogesima adveniens”, 14.06.1971
19  Папа Павло VI, енцикліка “Populorum progresio”, 26.03.1967
20 Папа Павло VI, енцикліка “Populorum progresio”, 26.03.1967
21 Папа Павло VI, енцикліка “Populorum progresio”, 26.03.1967
22 Папа Павло VI, енцикліка “Populorum progresio”, 26.03.1967
23 Папа Павло VI, енцикліка “Humane vitae”, 25.07.1968


Джерело:  Мандрівники Христа Царя


 (текст дещо підремонтовано негідним р.Б. Леонідом, катехитом парафії Преображення Господнього, м.Кам'янське)

неділя, 25 березня 2012 р.

25.03.2012р. Б. / Аборт – війна проти дітей, проти себе і проти Господа Бога


Дуже часто є так, що не усвідомлюємо, що людська плідність є перш за все Божим даром і що разом із прийняттям того дару покликані ми до співпраці з Богом. Тому і сприймаємо плідність як небезпеку, говоримо про «небез­печні дні», про «небажані» вагітності. Пробуємо поправити це, що Бог досконало сотворив і усунути плідність із нашого тіла.
 
Кожна людина, більш-менш усвідомлена у питаннях генетики, знає, що життя людини починається в момент злиття чоловічих і жіночої статевих клітин. Саме тоді, за наукою Церкви, Бог вселяє душу. Починаючи з цього моменту зигота, що утворилася, починає володіти індивідуальним для кожної істоти на планеті набором хромосом, що не зміниться до самої смерті. Цей набір визначає, якого росту буде людина, якого кольору в неї будуть волосся, очі, який у неї буде тембр голосу, група крові, навіть які в неї будуть здібності, таланти, бажання і прагнення.
 
Людяність, як також і особистість не міряється ані сантиметрами, ані календарем. Підставовий науковий критерій, котрий дає нам сучасна генетика, є факт, що клітина не є частиною організму матері, але має матеріал генетичний від батька і від матері по 50% і являє собою індивідуальний організм.
 
Доказано, що плід, котрого вбивають, зазнає таких самих страждань, як і доросла людина. Сьогодні питання про те, що ембріон є окремою людською істотою з усіма своїми особливими особистими характеристиками, не є вже питанням віри. Дослідження показали, що це твердження є наукова правда.
 
Сесія Ради Європи по біоетиці в грудні 1996 р. ухвалила рішення, що ембріон є людиною вже на 14 день після зачаття (у цей час ще не кожна жінка знає про те, що вона вагітна). Таким чином, з цього моменту офіційна медицина визнала здійснення аборту перериванням людського життя, тобто навмисним вбивством. Однак поки ще не почато ніяких спроб забезпечити цю маленьку людину її самими найпростішими правами, серед яких перше - це право на життя і народження.
 
Стаття 50 Конституції України дозволяє аборти за соціальними та медичними показниками, правда, якими саме - не вказано, а стаття 57 надає право жінці самій вирішувати «проблему» материнства.
 
Наприклад на Львівщині, ліцензії на проведення абортів видані як державним, так і приватним медичним закладам. Таких десятки. За різними даними, вартість операції від 50 до 300 доларів. Ось вам і ціна людського життя та зарплатня для лікаря-кіллера. У Святому Письмі пише: «Проклятий той, хто таємно убиває ближнього свого… Проклятий той, хто бере підкуп, щоб убити душу і пролити кров безневинну» (Бут. 28. 24-25). Ще у 1995 році Україна за кількістю абортів посідала у світі 3 місце.
 
Потрібно чітко усвідомити, що вагітність - це не вітрянка, і вона не з'являється ні з того, ні з цього. Статеве життя припускає не тільки задоволення і насолоду, але також ще і відповідальність за можливі наслідки. Як кожна людина, що любить довго сидіти за комп’ютером ризикує погіршити зір, так і люди, які живуть регулярним статевим життям, щодня мають можливість стати батьками. Тому, якщо підлітки вважають себе досить дорослими, щоб почати статеве життя, то виходить, що вони вже цілком виросли і дозріли, для того щоб нести відповідальність за потенційних дітей. А все починається з непослуху Богові, адже заповідь каже «Не чужолож» (Вих.20.14). Тобто не лягай у чуже ложе та не вступай у статеві стосунки. Не чужим, тобто спільним і не гріховним, воно стане лише після святої Тайни Подружжя.
 
Проблема небажаної вагітності, це не є питання відсутності чи присутності контрацептивів, які Церква також забороняє. пожадання. І проблема тут не в презервативі, вона – у світогляді. Це елементарно. Не потрібно навіть світських наукових дослідів, а лише дотримування Божих законів.
 
Як правило сексуально неграмотні підлітки, що недавно пізнали «доросле» життя, цілком залежні від своїх батьків, соціально неспроможні. У дівчат - підлітків 15-17 років, 75% вагітностей закінчується абортом, тобто на 1 пологи приходиться близько 5 абортів. Так здебільшого стається тому, що дівчата бояться покарання з боку батьків.
 
На жаль для багатьох жінок України аборт є головним засобом запобігання вагітності. З трьох вагітностей лише одна закінчується родами, а два - абортами. В Україні в середньому за рік внаслідок абортів гине 2 мільйони не народжених дітей.
 
За результатами досліджень Всесвітньої організації охорони здоров’я, щорічно у світі понад 30 мільйонів жінок роблять штучний аборт, ще мінімум 20 мільйонів роблять його підпільно. Нам не потрібно третьої світової війни, адже вона і так відбувається на гінекологічних кріслах по багатьох клініках. Але ця війна, по суті ні за що,  і найбезглуздіша. Тут свій проти свого, батьки проти дітей. Ісус Христос сказав: «Усе, що ви зробили одному з Моїх братів найменших – Мені зробили» (Мат. 25.40). Хіба після цього можна сказати, що це лише євреї 2000 років тому вбили Ісуса Христа?
 
Аборт, як будь-яка операція – це надзвичайний шок для фізичного тіла. Ускладнення після абортів можуть розвитися в жінки через декілька місяців і навіть кілька років. У 18% жінок через два місяці після зробленого аборту розвивається хронічне запалення придатків матки, у 11% - ерозія шийки матки, у 7% - запалення матки, у 4% - різні порушення менструального циклу. Через два роки після зробленого аборту ці показники збільшуються в кілька разів. Жоден лікар не дасть вам впевненості в тому, що ви не підпадете під той чи інший процент хвороби.
 
Особливе місце серед всіх ускладнень абортів займає постабортний синдром. Цей синдром містить у собі різні симптоми, як фізіологічні, так і психологічні. Багато хто з цих симптомів жінка ніяк не зв'язує з минулим абортом. Найбільш розповсюдженими ознаками постабортного синдрому є: безплідність і проблеми з зачаттям, передчасні пологи, викидні, позаматкова вагітність, сексуальні розлади, депресії, почуття провини, суїцидальні нахили, зловживання алкоголем і наркотиками, розпач, анорексія, нічні кошмари про дітей і т.д. Ось які жахливі наслідки того, що ми не пускаємо дітей на світ до Бога, адже кожна людина народжується для Ісуса Христа, який промовляє: «Пустіть дітей! Не бороніть їм приходити до Мене, бо таких є Царство Небесне» (Мат. 19.14).
 
Найбільше абортів роблять жінки, які перебувають у шлюбі і вже виховують одну чи двох дітей. Дослідження також вказали на низку інших проблем у поведінці жінок, які пішли на штучне переривання вагітності. Наприклад, насильство над дітьми більш поширене серед матерів, які робили аборт (насильство над дітьми зросло на 500% за перші десять років після легалізації абортів у США у 1973-му). Близько половини абортованих жінок мають проблеми у сексуальному житті: відсутність задоволення і біль під час статевого акту, відраза до сексу та чоловіків загалом, хаотичне статеве життя.
 
Крім психологічних наслідків, зростає ризик втрати фізичне здоров’я. З абортом асоціюються понад 100 потенційних ускладнень.
 
Одним з найбільш грізних ускладнень абортів у жінок, що не родили, є різке збільшення ризику розвитку рака грудей. Цей вид раку займає перше місце серед причин смертності від онкологічних захворювань в усьому світі. Дослідження показують, що в жінок, які вчинили аборт, імовірність розвитку раку грудей збільшуються на 300%, а якщо така жінка мала кілька абортів, і перша дитина в неї народилася не раніше 35 років, то ризик зростає у 8 разів. Ісус Христос дає нам в приклад віру та любов дітей, яку цінить вище ніж дорослої людини, запевняючи: «Хто, отже, стане малим, як ця дитина, той буде найбільший у Небесному Царстві» (Мат. 18.4). А ми безпощадно вбиваємо тих, на яких повинні рівнятися. Чи не парадоксально ми поводимось? Це теж саме якщо би ми вбили свого кумира чи вчителя, того ким самі хочемо бути.
 
Після аборту тіло матері не зможе довести наступну вагітність до повного строку. Викидні досить часте явище в жінок, які зробили аборт, і коли після аборту хочуть завагітніти вже бажаною дитиною, то наслідки такої вагітності унеможливлюють народити повноцінно здорову дитину.
 
Краще віддати дитину на всиновлення, чим зробити аборт і розплачуватися післяабортними ускладненнями, гріхами та Божими карами. Принаймні, Ви даєте дитині і собі шанс, що колись ви зможете завагітніти знову. Бо після аборту, який може привести до ускладнень, ви ніколи не завагітнієте здоровою дитиною, якщо взагалі завагітнієте.
 
Не варто також із абортом пов’язувати причини недостніх коштів. Навряд чи Всемогутній, даючи дитину, не дасть і на дитину, звісно, якщо батьки не впадуть у важкий гріх лінивства. Людина хоче бути більш матеріально забезпеченою за рахунок вбивства власної дитини. Але ж сума її щастя від того не збільшиться. Неможливо досягнути щастя, вбиваючи своїх дітей!
 
Тиск батьків, чоловіка чи ближніх також не оправданий. А скільки людей є проти нас на протязі цілого життя? Тоді що нам, накласти на себе руки? Багато хто проти чогось протестує. Чому, наприклад, не можна зарізати у сні дванадцятирічну дитину, яка неслухняна своїм батькам і часто приносить їм якісь прикрості та проблеми? Бо це неморально, жорстоко нелюдяно і абсурдно? То чому можна мале ні в чому невинне і беззахисне дитя розірвати на шматочки хірургічними інструментами?
 
А так званий позор (бо ще сама мама дитина), має моральне оправдання аборту? Якщо ж ми ведемо себе непристойно та користуємося не розумом, а пристрастями, то відповідно мусимо відповідати за свої вчинки. Дитина не просилась на світ сама.
 
І навіть зґвалтування не виправдовується, адже дитя не винне, що ніким не планувалося; якщо психологічно важко з цим змиритися, то треба народити і віддати у дитячий будинок. Є маса людей, які хочуть усиновити дитя. Ісус Христос до всіх батьків промовляє: «Хто приймає дитину в Моє ім’я, той Мене приймає» (Мат. 18.5).
 
Нікому не відомо, яким чином абортована дитина могла б архипозитивно вплинути на життя своїх горе-батьків. Є безліч свідчень, що саме та дитина, яка в останні хвилини була врятована від аборту, доглядала свою стареньку та немічну матір на відміну від її наступних запланованих дітей. Також, на противагу цьому, є маса випадків, коли абортовані діти повсюди являються своїм матерям із словами «Матусю чому ти вбила мене, чим мої народжені братчики та сестрички кращі від мене, чому вони заслуговують бачити красу сонця, навколишнього світу, а я ні, чому ти відібрала в мене свої ніжні руки, посмішку, любов та турботу?» Святе Письмо пише: «Вінець старих людей – сини синів. Слава ж дітей – їхні батьки» (Прип. 17.6).
 
В основі цих багатьох проблем лежить безграмотність, безвідповідальність та бездуховність.
 
Христова Церква навчає, що при аборті присутні завжди три жертви: дитина, мати та батько. Вбивство різко змінює життя таких батьків. Починається відплата Справедливого Бога за скоєний аборт. Спочатку проявляються на душі подавлений настрій, депресія, психічні розлади. Для жінки процес покути проходить також інтенсивно на рівні тіла, тому що її місією було подарувати дитині життя, а не позбавити його, тобто дати душі фізичну оболонку. За аборт жінка розплачується хворобами органів, пов’язаних із процесами вагітності.  Вона зруйнувала в собі маленьке тіло дитини, яке є храмом самого Вседержителя. Підтвердження цього міститься у Книзі Книг: «Коли хтось зруйнує храм Божий, його Бог зруйнує, бо храм Божий святий, а ним є ви» (1Кор. 3.17).
 
Стосовно чоловіків, то вони часто сприяють аборту, настирливо наполягаючи зробити цей жахливий вчинок та дають на нього кошти. Тим вони дораджують до гріха і стають співучасниками вбивства. На це Бог говорить: «Не вбивай» (Вих. 20.13).
 
Чоловіки відчувають огиду до жінок, які покидають своїх дітей на вулиці, і в той же самий час своїм жінкам, які зробили ще гірше - вбили дитину в операційній, несуть квіти, цілують їх та вітають з «одужанням». Загальноприйнятою є думка, що аборти на них ніяк не впливають. Це не так! Місія батька полягає в тому, щоб створити всі умови для благополучного народження дитини і її подальшого розвитку. І якщо він не справляється, а тим більше відкидає цю місію, то, подібно як і жінка, несе покуту.
 
У першу чергу збиток проявляється в тих областях, де чоловік звичайно реалізується як особистість, для того щоб створити певну життєву базу, і в першу чергу для виховання і розвитку дитини. Це робота, кар’єра, взаємини з навколишніми людьми. Крім того, за аборт чоловіки теж розплачуються своїм здоров’ям. Звичайно, не кожен чоловік пов’яже події у своєму житті з абортом. Він, швидше за все, буде робити вигляд, що нічого не відбувається, або посилатися на обставини. Сприяючи аборту, чоловік не боїться Всемогутнього і йде в опозицію до Бога та відкидає Його милосердя. А слова з Біблії зазначають: «Жінка твоя, неначе лоза плодовита, усередині дому твого. Діти твої, мов парості оливки, навколо столу твого. Ось так буде благословенний чоловік, який Господа боїться» (Пс. 128.3).
 
Співвинними є також всі ті, хто проти диктату свого сумління - голосу Бога, підказує, радить чи виконує цей аборт. Лікар-вбивця більше любить гроші, аніж ненароджену дитину, і за це постраждає за словами апостола Павла: «Бо коренем усього зла є грошолюбство, віддавшись якому деякі ухилилися від віри й самі наштовхнулися на великі страждання» (1Тим. 6.10).
 
Не без вини також і держава, яка дозволяє аборти. Вона тим самим стає співвинною за те, що діється. Бо держава своєю бездіяльністю у цьому питанні не тільки обмежує нормальний демографічний приріст населення, а й значно понижує моральний рівень суспільства, народу, за який вона повинна нести відповідальність. Ось що Господь каже про таких людей: «Горе тому, через кого спокуси приходять. Ліпше такому було б, коли б млинове жорно прив'язано йому до шиї, і він був кинутий у море» (Лук. 17.1-2).
 
Нехай краще держава виховує дітей, ніж вони просто не народяться. Безумовно, якість того виховання є абсолютно недосконалою, але все ж історія знає тисячі вихованців дитячих будинків, що стали в майбутньому великими людьми. Напевно, історія і знає тисячі таких прикладів за історію людства. Святе Письмо пише, що дитина це Божий дар і благословення. Дитина – цінний дар Господній, бо «спадок Його – діти; плід лона – нагорода» ( Пс. 127.3).
 
Якщо ми гуманні істоти, якщо забороняємо смертну кару, тоді треба бути послідовними – заборонити аборти. Бо це є вбивство живої людини, попри те, що вона ще мала і безборонна і не може сказати на свій захист ані слова. Слова ж з Біблії запевняють, що: «Жінка спасеться, народжувавши дітей, якщо перебуватиме у вірі, любові та святості зо скромністю» (1Тим. 2.15). Логічно виходить, що жінка свідомо через аборт відкидає своє спасіння, а це самонищівна дія.
 
Папа Іван-Павло казав: «Життя – це дар Божий, а тому тільки Бог є Владикою життя з самого початку аж до кінця. Ніхто, за жодних обставин не може вимагати для себе право безпосередньо знищити невинну людину».
 
Митрополит Андрій Шептицький гостро засуджує вбивство дитини в лоні матері такими словами: «Особливішим способом мерзенні, жахливі і противні природі є випадки, в яких батьки вбивають рідних дітей. А може ще гіршим є вони, коли ті діти ще на світ не прийшли. Вже самі обставини, що злочину допускається рідний батько або рідна мати, що дитина не може боронитися, що будучи нехрещеною, тратить вічне спасіння – це обставини, що роблять зігнання плоду особливішим родом злочину».
 
Статевість є вписана в подружнє покликання, а зі статевістю невід’ємно пов'язана плідність людини (у широкому й вузькому розуміння цього слова). Наша безграмотність і наша аморальність несуть із собою негативний погляд на цей великий Божий дар. Врешті виходить, що не довіряємо Богові, не віримо, що хоче Він для нас добра, починаємо творити своє «добро». Дратує нас інколи це, що плідність тісно пов’язана зі статевістю. Плідність являється якби непотрібним додатком, якого треба позбутися. Немовби оскаржуємо Бога, що чогось не доглянув, щось створив недосконало.
 
Із зачаттям починається чиєсь життя, починається особа, покликана до Неба. Бог створює нову людину при нашій співпраці, щоб узяти її у своєму часі до Неба! Зачаття дитини не є лише людською приватною справою, але також справою Бога. Зачаття є фактом релігійним, це набагато більше як фізіологія. Дуже важ­ливо мати таку свідомість, це може допомогти у важких хвилинах.
 
Ми, християни, покликані до розвитку, до будування цивілізації життя, а не ставати живими цвинтарями. Ми є аж співпрацівниками Бога, та тільки співпрацівниками. А аборт, стерилізація, всяка дія що, в часі чи після статевого акту, яка запобігає дітонародженню, є недопустимою і гріховною, бо ми насмілюємося маніпулювати життям, в такий спосіб ставлячи себе на місце Бога.
 
Бережіть любов, вбивство не принесе нічого позитивного у ваше життя. Направду не існує жодної виправданої причини на скоєння аборту і кара за цей гріх вельми велика. Ісус Христос нас попереджує:
 
«Коли б Я не прийшов і до них не говорив, то не мали б гріха, а тепер виправдання не мають вони за свій гріх» (Ів. 15.22).

Автор: Юрій Свищ

Джерела: www.kyrios.org.ua

Мандрівники Христа Царя

субота, 24 березня 2012 р.

24.03.2012р. Б. / 25 березня - День молитви за ненароджених дітей!


25 березня в багатьох країнах світу - Аргентині, Чилі, Гватемалі, Іспанії, Словаччині, Білорусі та багатьох інших - наголошується День ненароджених дітей або День молитви за ненароджених дітей. Метою ініціативи - захистити права зачатої людини і, перш за все, молитися, щоб день за днем в світі зменшувалася кількість абортів.
 
Дата 25 березня вибрана не випадково, адже в цей день за новим стилем припадає свято Благовіщення Діві Марії. В цей день відзначаємо подію, яка є початком історії спасіння: Пречиста Діва Марія, відповідаючи на оповіщення архангела Гавриїла, що Вона стане Матір'ю Сина Божого, дала Свою покірну згоду.
 
Свято Благовіщення тісно пов'язане зі святом Різдва Христового - дату Благовіщення визначили, відрахувавши рівно 9 місяців від Різдва.
 
В контексті молитви за ненароджених дітей під час Великого Посту проводиться також і молитовна акція "40 днів за життя", яка охоплює сотні міст США, Канади, Австралії, Англії, Данії, Північної Ірландії.
 
Чи можливо врятувати життя дитини тільки молитвою?
На це питання Джанмарія Леотта, голова асоціації "Дві хвилини для життя", яка заснована в Італії 2005 року, відповів:
"Ми звикли оцінювати роботу та результати. Молитва завжди приносить плоди, хоча ми не здатні їх іноді відчути або побачити. В енцикліці "Бог є Любов" Папа Бенедикт XVI написав:" Хто молиться, ніколи не втрачає свого часу ". Перед обличчям сучасної схильності до надмірного активізму варто згадати ці слова і довіритися Богу, адже тільки Господь може врятувати життя ненароджених дітей, звертаючись до серця їхніх матерів ".

Духовне усиновлення ненародженої дитини
Рада у справах сім'ї при Конференції Католицьких Єпископів Білорусі запрошує взяти участь в акції "Духовне всиновлення", організованої для захисту зачатого життя, яке знаходиться під загрозою знищення.
 
Що таке Духовне усиновлення?
Духовне усиновлення - це обітниця, дана Богу конкретною людиною, молитися про спасіння життя немовляти, над яким нависла загроза аборту. Щоденна молитва триває дев'ять місяців: починається в торжество Благовіщення, а завершується на Різдво Христове. Духовне усиновлення полягає в обов'язку віруючого кожен день читати спеціальну молитву за ненароджену дитину, ім'я якої знає тільки Бог, молитися одну з Тайн Вервиці. До молитви можна також додати певні релігійні практики (наприклад, хороші вчинки).
 
Сутність обітниць
У богословській науці обітниця - це дана Богові обіцянка, об'єктом якої є найвище добро. В Духовному усиновлення об'єктом обітниці є молитва за ненароджену дитину та її батьків. Ця обітниця має прийматися свідомо й добровільно. Обітниця Духовного усиновлення є тимчасовою - триває 9 місяців (стільки часу, скільки зачата дитина знаходитися в утробі матері).
 
Хто може брати участь в Духовному усиновлення?
В Духовному усиновлення може брати участь кожен, хто відчуває себе здатним виконати обітницю, дану Богові. Це можуть бути люди похилого віку, хворі люди, які можуть пожертвувати свої страждання за ненароджене дитя, а також молодь і дорослі.
 
Початок Духовного усиновлення відбудеться 25 березня, у свято Благовіщення. Духовне усиновлення зачатої дитини як індивідуальний молитовний обов'язок починається з колективної присяги, яку дає група осіб під час урочистої Літургії в церкві.

ЩОДЕННА МОЛИТВА
Господи Ісусе - при заступництві Твоєї Матері,
яка народила Тебе з любов'ю, і при заступництві св. Йосипа,
вірного опікуна, який піклувався про Тебе після народження -
прошу Тебе за це ненароджене дитя,
яке я духовно усиновив, і яке перебуває під загрозою смерті.
Прошу, дай його батькам любов і відвагу,
Щоб залишили своїй дитині життя,
яке Ти сам йому призначив.

За матеріалами news.katolik.ru

Джерело:  Мандрівники Христа Царя

24.03.2012р. Б. / Католицьке телебачення вже невдовзі можна буде дивитись українською в Інтернеті


Упродовж неділь Великого посту в парафіях, де працюють Місіонери Облати Непорочної Марії в Україні збиралися пожертви на обладнання, яке б дозволяло передавати сигнал SDI, за допомогою якого «Телебачення Віковічного Слова» тепер присутнє в мережі «Воля-кабель» у Києві і може трансформувати його в Інтернет-потоці.
 
Із зібраних пожертв вдалося покрити кошти обладнання і, таким чином, вже від завтра всі користувачі Інтернету в Україні та світі зможуть дивитися це телебачення на живо українською. «Вищевказане обладнання, – зазначив директор КМЦ о. Павло Вишковський ОМІ, - допоможе передавати телевізійний сигнал EWTN у такій якості, що особи, які мають підключення до Інтернету навіть менш потужної швидкості також зможуть дивитися наш католицький телеканал.  Запуск цього телеканалу пов'язаний із немалими коштами й щомісячними великими оплатами за Інтернет, але віримо, що Боже Провидіння нас не залишить. Щиро дякую чернечим спільнотам Місіонерів Облатів Непорочної Марії в Україні та їхнім парафіянам із Євпаторії, Кривого Рогу, Полтави, Гнівані, Обухова, Києва, Тиврова, Славутича та Чернігова за цей черговий великий подарунок не лише для України, а й для світу».
 
Після запуску української версії телеканалу в Інтернет нас чекає черговий етап – придбання хоча б двох телекамер, для того щоб фіксувати великі події, такі як напр. Всеукраїнський Євхаристійний Конгрес, що дасть змогу глядачам дивитися їх на живо. Усіх охочих скласти пожертви в цьому намірі просимо пересилати пожертви з написом:

Благодійний внесок на EWTN
без ПДВ ви можете надсилати на адресу:
Делегатура
(Управління) Згромадження Місіонерів Облатів Марії Непорочної
Римсько-Католицької Церкви
АТ «Райффйазен Банк Аваль»
Код 34910992, розрахунковий рахунок 26003294071, МФО банку 300346.
 
Джерела: www.catholic-media.org

Мандрівники Христа Царя

середа, 21 березня 2012 р.

21.03.2012р. Б. / Поштову марку до ювілею Жанни д’Арк видадуть Франція і Ватикан



Французька і Ватиканська пошти повідомили про випуск поштової марки на честь 600-річчя від дня народження Жанни д'Арк. 
 
Марку із зображенням святої вартістю 77 центів з 4 травня можна буде придбати у Франції, а потім і у Ватикані. У Франції надрукують 2,5 млн. марок, у Ватикані – 1,6 млн. 

Св. Жанна народилася 1412 р. у селянській родині в Лотарингії. У 13 років вперше почула «голос», який закликав її до звільнення Франції. Під її керівництвом 1429 р. був звільнений Орлеан і отримані інші перемоги. 

У травні 1430 р. «Орлеанська діва» в результаті зради потрапила до британського полону, її засудили як єретичку і спалили на ринковій площі Руана. У 1456 р. процес над нею був визнаний недійсним через процесуальні порушення, а саму Жанну реабілітували. У XIX ст. розпочався канонізаційний процес «Орлеанської діви». 1909 її проголосили блаженною, а 1920 р. – святою. 


За матеріалами: Католицький Оглядач
Джерело:  КРЕДО  

вівторок, 20 березня 2012 р.

20.03.2012р. Б. / На Євро-2012 вболівальникам заборонили Святе Письмо і хрести


Керівництво Євро-2012 в Польщі розлютило фанатів-католиків, заборонивши хрести. Незадоволені консервативні депутати кажуть, що недавно опубліковані Польською футбольною асоціацією інструкції зі списком предметів, які фанати можуть брати з собою на стадіон, включають «антикатолицьку» заборону на Святе Письмо та хрести.
 
«Я категорично протестую і вимагаю прийняття якнайшвидших заходів щодо зміни цих правил », - сказала депутат Ганна Собескі в листі до міністра спорту Джоанни Мухи.
 
Протестуючі стверджують, що новий список заборонених предметів перейшов межу, вказуючи Святе Письмо в категорії «Матеріали, які містять елементи расизму, ксенофобії, політики, релігії і пропаганди».
 
Інші пункти включають заборону на заглушливі дудки, які створювали сильний шум на попередніх великих турнірах, повідомляє Romanian Times.


За матеріалами baznica.info

Джерело:  Мандрівники Христа Царя

понеділок, 19 березня 2012 р.

19.03.2012р. Б. / 35 тисяч львів’ян вийшли на Хресну дорогу





У неділю, 18 березня, вулицями Львова проходила молитовна Хресна дорога, яку організувала Львівська архиєпархія УГКЦ. За інформацією організаторів, у Хресній ході взяли участь 35 тис осіб. 
 
Хресна хода розпочалась біля храму Cвятого архистратига Михаїла, а завершилася на площі перед Архикатедральним собором Святого Юра.

«Вже стало доброю традицією для львів’ян та гостей міста у третю неділю Великого Посту, яку ще називають Хрестопоклінною, здійснювати молитовний хресний хід, організований Львівською Архиєпархією УГКЦ», - розповів отець Павло Дроздяк. 

Очолив Хресну ходу владика Ігор (Возьняк), архиєпископ і митрополит Львівський УГКЦ. 

До спільної молитви долучились духовенство та монашество Львівської архиєпархії УГКЦ, студенти Львівської духовної семінарії Святого Духа, представники влади, ректори та студенти львівських вищих навчальних закладів. Участь у Хресній ході взяв і міський голова Львова Андрій Садовий.


За матеріалами: Zaxid.net 

Джерело:  КРЕДО 

неділя, 18 березня 2012 р.

Паломницький центр Матері Божої Неустанної Помочі - ЗАПРОШУЄ

Паломницький центр Матері Божої Неустанної Помочі
Запрошуємо долучитись до наших паломницьких турів:
27 березня – 03 квітня 2012 р. Б.
Стежками Ісуса Христа
Паломництво на Святу Землю. Ми побуваємо в місцях, де провів своє земне Життя Ісус Христос, зможемо приклонитися до унікальних християнських святинь... Вартість $ 875 + 100 грн. програма туру...
22-29 квітня 2012 р. Б. Трір. Святий Хітон За минуле століття Святий Хітон відкривали тільки тричі. В цьому столітті ми вперше зможемо приклонитися до святині, яка є не менш вагомою, ніж Туринська Плащаниця. Також в турі відвідування Ченстохови, Праги, Парижу та Дрездену. Вартість 385 Євро + 100 грн. програма туру...
26 квітня – 02 травня 2012 р. Б. Всі дороги ведуть до Риму Найдешевший тур до Італії. В програмі туру вечірня Венеція, Рим, Ватикан, Будапешт та Егер. Вартість 275 Євро + 100 грн. програма туру...
28 квітня – 12 травня 2012 р. Б. Дві святині – Люрд і Ватикан В програмі туру: Терновий вінок Ісуса в Парижі, Празьке Єзулатко, Ченстоховська ікона Матері Божої, чудодійна вода Люрду, зустріч Папи Римського з паломниками, Ватикан... Вартість 550 Євро + 100 грн. програма туру...

субота, 17 березня 2012 р.

17.03.2012р. Б. / Сьогодні день пам'яті святого Патріка - покровителя Ірландії


Сьогодні - день пам`яті святого Патріка, покровителя Ірландії. Святий Патрік, за переказами, приніс християнство на язичницький острів і вигнав усіх змій. Це свято не тільки ірландського святого, але й ірландської душі. Він переріс національні кордони і став свого роду міжнародним днем Ірландії.
 
З ім`ям святого Патріка пов`язано безліч легенд, наприклад, про те, як він за допомогою трилистої конюшини пояснював людям поняття Святої Трійці. «Так само, як три листи можуть рости від одного стебла, так і Бог може бути єдиний в трьох Особах», - це фраза святого вже стала хрестоматійною.
 
Святий Патрік - один з найбільш шанованих в усьому світі святих. Західна Церква відзначає день його пам`яті 17 березня, у ряді православних Церков його пам`ять шанується 30 березня по новому стилю (17 березня за старим стилем).
 
Традиційно в День святого Патріка влаштовуються паради. На вулиці виходять люди, одягнені в екстравагантні костюми, і також духові оркестри, які не можуть обійтися без знаменитої волинки. Ця традиція народилася в Ірландії. Нью-Йорк і Бостон оскаржують пальму першості. Ньюйоркці стверджують, що перший парад відбувся в 1762 році саме в їхньому місті. Тоді Ірландія знаходилася під владою англійців, і цілком можливо, що жителі непокірних північноамериканських колоній виражали таким чином свою солідарність з ними.


Джерела: УНІАН-релігії

Мандрівники Христа Царя

пʼятниця, 16 березня 2012 р.

16.03.2012р. Б. / «Посольство Боже» i «дах» Януковича


Пастори скандальної церкви, якi обiбрали людей i фiгурують у кримiнальнiй справi, стали... керiвниками у Партiї регiонiв.

Йдучи до цiєї церкви, люди шукали розради та пiдтримки. А натомiсть, завдяки пасторам “Посольства Божого”, залишились без грошей, майна, житла. Хтось втратив сто тисяч доларiв, хтось — тридцять. I таких людей дуже багато.

Усе вiдбувалося за одним сценарiєм — пастори наказували, вiряни пiд­писували кредитний договiр з банками, а пастори забирали грошi. А коли прийшов час кредит погашати — допомогти у цьому вiдмовлялися. Казали, така воля Божа.

Рахунок сьогоднi йде на сотнi тисяч доларiв.

Пастори розкошували — дорогi автомобiлi, квар­тири в центрi мiста. У них вдома парафiяни прибирали, пильнували їхнiх дiтей. I все це задарма. Ба бiльше, люди вважали за честь прислуговувати очiль­никам церкви. Тих же, хто скаржився, вимагав повер­нути грошi, аби виконати свої зобов’язання та повернути кредити банку, вiд церкви вiдлучали, морально принижували.

А справжнiм шоком для людей, якi не схилили голову перед шахраями, стало те, що пастори пicля всього скоєного, вочевидь, злякавшись можливих неприємностей... зна­йшли собi партiйний “дах”. Вони стали членами Пар­тiї регiонiв, партiї Президента Януковича. I не просто рядовими членами, а керiвниками, прiзвища яких зазначено на партiй­ному сайтi!

У це все важко повiрити, але то правда.

Щоб не бути голослiв­ними, для початку процитуємо фрагменти з постанови про порушення кри­мiнальної справи, яку слідчий винiс 15 сiчня 2012 року.

“У перiод з 2004 р. по 2008 р. пастори християнської релiгiйної громади “Посольство Боже”, переслiдуючи корисливi мотиви та маючи умисел шляхом обману та зловживання довiрою заволодiли чужим майном, використовуючи свою абсолютну владу, манiпулюючи свiдо­мiстю, створювали у прихожан вищевказаної ре­лiгiйної громади враження, що вони є фахiвцями в сферi фiнансiв та мають професiйнi навички i позитивний досвiд по примноженню коштiв. А також, використовуючи скрут­не матерiальне становище та iншi важкi ситуативнi обставини в життi, психологiчно впливали на свiдо­мiсть вiруючих релiгiйної органiзацiї “Посольство Боже” та змушували їх у такий спосiб укладати кредитнi договори (договори позики) з рiзними фiнан­совими установами (банками)”.
 
“Отриманi завдяки укладеним договорам кошти в особливо великих розмiрах пастори християнської релiгiйної громади “Посольство Боже” привласнювали та, не маючи намiру їх повертати, розпоряджалися ними на свiй розсуд. Зокрема, пiд впливом пасторiв згаданої церкви без намiру виконати взятi кредитнi зобов’язання були укладенi такi договори:
Потурай Є.П. в Укрсиббанку уклала кредитний договiр на суму 100 тисяч доларiв, якi в подальшому передала пастору церкви “Посольство Боже” Олексюк Л.Р.
Завадський Р.В. у банку “Форум” оформив кредитний договiр на суму 33 тисячi доларiв, з яких 30 тисяч доларiв США передав пастору церкви...”
Суворi факти з документа.
 
I далi ще довгий список потерпiлих, якi повiрили своїм пасторам.

Хто така, до прикладу, панi Олексюк? Iнформацiю про неї можна знайти вiдразу на двох офiцiйних ресурсах — на сайтi “Посольства Божого”, поряд зi сумнозвiсним пастором Аделаджi, та на одному з партiйних сайтiв регiоналiв.
Ось офiцiйний сайт “Посольства Божого”: тут панi Олексюк — пастор.
 
Партiйний рупор традицiйно повiдомляє про боротьбу за покращення нашого життя вже сьогоднi та докоряє тим, хто того покращення не бачить. А хто ж нас так запевняє в тому, що життя пiд чуйним керiвництвом ПР стало таким чудовим? Панi Олексюк, пастор! Наприклад, читаємо анкету, вмiщену на пар­тiйному сайтi:

“Олексюк Леся Романiвна. Заступник голови Львiвської обласної органiзацiї “Молодi регiони”. Керiвник соцiаль­ного вiддiлу. Iнiцiатор створення близько 15 громадських органiзацiй. Отримала особисту подяку вiд Президента України”
А ось партiйний сайт: тут панi Олексюк — партiйний дiяч.
 

Гопля!

Переглядаємо фото та вiдео з вiвторкової партiйної акцiї, яку проводять “молодi регiо­нали”. I знову несподiванка! Панi Олексюк керує пар­тiй­цями з транспарантами, якi рекламують “соцiальнi iнi­цiативи Президента”.
 
Це — теж панi Олексюк. Саме такi фото на фонi плакатiв на пiдтримку Президента, мабуть, допомагають їй уникати вiдповiдальностi.
 
Як бачимо для Лесi Олексюк покращення життя - зовсiм не порожнiй звук. Своє вона покращує цiлком успiшно i в суто регiоналiвському стилi.

Неймовiрно, але правда. Да­лi аналiзуємо життєву кар’єру ще одного пастора — панi Лардугiної.

Ось ще одна цiкава анкета:
“Лардугiна Альона Володимирiвна. Заступник голови органiзацiї “Молодi регiони” з питань соцiальної роботи та благодiйностi. Є членом прав­лiння ЛМО ВМГО “Молодi регiони”.

А тепер зiставте це iз цитатою iз заяви до мiлiцiї:
“Пастор Лардугiна О. В., зловживаючи довiрою i використовуючи свою абсолютну владу, наказала Потурай оформити на себе кредит... Було укладено договiр купiвлi-продажу нежитлового примiщення у м. Пустомити. Рiзницю мiж цiною примi­щення та сумою кредиту, яка становила близько 20 000 доларiв США, забрала Ларду­гiна О. В., пояснивши, що примiщення вона купила для себе i задоволення потреб церкви...”
Ось ще один “пастор”-регіонал.
 
Iдемо далi. Ось повiдомлення партiйної прес-служби: “Заступник голови ЛОМГО “Молодi регiони”, керiвник вiддiлу роботи з молоддю та волонтерським рухом Роман Ревок своїм завданням бачить популяризацiю “Молодих регiонiв” та Партiї регiонiв через волонтерську роботу. Роман Ревок є засновником МГО “Цунамi”, руху молодi за здоровий спосiб життя та має колосальний досвiд волонтерської роботи в школах мiста та областi, яку планує продовжувати пiд егiдою ЛОМГО “Молодi регiони”.

Тепер же почитаємо, що пишуть про Романа Ревка, який “бачить своїм завданням популяризацiю “Молодих регiонiв” та Партiї регiонiв”, колишнi парафiяни “Посольства Божого”:

“Ревок Р. С. переконав Артура Глущенка , що частину кредиту в розмiрi 30 тисяч доларiв необхiдно вкласти в бiзнес, яким вiн безпосередньо займався, i запевнив, що всi виплати по кредиту вiн буде виплачувати сам особисто... Ревок Р. С. перестав сплачувати грошi за кредит. А на неодноразовi звер­нення Артура та його дружини з проханням сплачувати кредит або повернути кошти, Ревок Р. С. повiдомив їх про те, що грошей в нього нема, нiчого сплачувати вiн не буде i щоб вони самi вирiшували питання повернення кредиту”.
Мiсiонери “Посольства Божого” з’явилися у Львовi в 2003 роцi. Це були Леся Олексюк, Олександр Олексюк та Олена Лардугiна. Взялися за активну розбудову церкви. У 2004-му в мiстi зареєстрували вiдповiдну релiгiйну громаду. Леся Олексюк стала головним пастором. До духовної ради входили Олек­сандр Олексюк, Олена Лардугiна, Сергiй Лардугiн, Роман Ревок. Крiм того, при церквi створили i громадську органi­зацiю “Посол Плюс”. Це щоби працювати з тими, хто пiдо­зрiливо ставиться до рiзно­манiтних релiгiйних сект.

I закипiла дiяльнiсть. Парафiянами церкви переважно ставали люди, якi потрапили у тяжкi життєвi ситуацiї. Хтось пив, хтось вживав наркотики, у когось виникли сiмейнi негаразди. Люди зверталися до реабiлi­тацiйного центру при цер­квi, шукали розради та пiд­трим­ки.

2007 року Леся Олексюк стає регiональним пастором церкви. Саме тодi Сандей Аделаджа дає вказiвку своїм пасторам полiпшувати фiнансовий стан церкви, у Києвi вiн створює Клуб тисячi мiльйонерiв, а у Львовi з’являється його фiлiя. Пастори починають активно рекламувати компанiю “Кiгнз Кепiтал”, дiяльнiсть якої благословляє сам Аделаджа, у Львовi з’являється банк “Лi­он”, у якому директорм стає Роман Ревок. Пастори на проповiдях закликають парафiян вкладати грошi в цi установи та у запропонованi ними бiзнес-проекти. Грошi ж для цього пропонують здобувати, беручи кредити.

Як стверджує колишня парафiянка Потурай, їй запропонували роботу маклером в агентствi нерухомостi “Амбасадор плюс”, де була директором Леся Олексюк, а її правою рукою — Олена Лардугiна.

Пастори самi зiбрали всi потрiбнi документи, а жiнцi лишень вказали, де пiдписи поставити. За її словами, бiзнесом керували вони, а панi Євгенiя разом з iншими парафiянами була звичайним маклером. По­тiм Олексюк оформляє на неї як приватного пiдприємця кредит у банку. А що вона виступала фiнансовим поручителем, то заявила, що всю суму кредиту —100 тисяч доларiв — забирає собi. Коли ж вирiшили вiдкрити фiлiю церкви, пастор Лардугiна наказала Потурай оформити кредит на купiвлю примiщення для церкви. Вона сама домовилася з банком, був оформлений кредит та договiр купiвлi-продажу примiщення. Рiзницю ж, яка залишилася з отриманих в банку грошей, — 20 тисяч доларiв, Лардугiна забрала собi.

“Уже було кiлька судiв з цього приводу, банк вимагає в мене свої грошi, я не можу виїхати за кордон, у мене забирають автомобiль, — розповiла “Експресу” Євгенiя Потурай. — Пастори стверджують, що я, мовляв, сама вирiшила взяти грошi в банку. Але я тодi була пiд сильним психологiчним впливом. Вони так умiло знаходили пiдхiд до людини, що свого життя поза “Посольством Божим” ми й не уявляли i виконували всi їхнi накази. Забували про родину, дiтей, на першому мiсцi була церква. Так нам казали пастори на проповiдях. Якщо ж не слухаєшся пастора, то, мовляв, не слухаєшся Бога”.

Артур Глущенко також був парафiянином церкви. Колись займався мотоспортом, потiм кинув цю справу, в життi виникли негаразди. По допомогу прийшов до “Посольства Божого”. Коли все трохи налагодилося, вирiшив повернутися до спорту. Йому був потрiбен стар­товий капiтал, щоби брати участь у змаганнях. Треба було приблизно 10 тисяч доларiв.

“Пастор Роман Ревок переконав мене взяти бiльшу суму i вкласти 30 тисяч у бiзнес, яким вiн буде займатися i сам виплатить кредит, — розповiв Артур Глущенко. — Я погодився, бо ми у всьому дослухалися тодi до порад пасторiв. Ревок порадив грошi взяти пiд заставу квартири моєї тещi, договiр оформили на мою дружину. Тож я взяв в банку 42 тисячi доларiв. Роман Ревок три мiсяцi виплачував платежi за договором, а потiм припинив. Коли я до нього звер­нувся з цього приводу, той сказав, що грошей не має i нiчого платити не буде. Мовляв, ви­рiшуйте свої проблеми самi. Тепер банк через суд хоче забрати квартиру моєї тещi, яка була заставою. Ми ж намагаємося довести, що договiр був укладений пiд психологiчним тиском”.

Сьогоднi мiлiцiя порушила за всiма цими епiзодами кри­мiнальну справу. Вже вдруге. Бо правоохороннi органи займають у цiй справi досить дивну позицiю. Спершу усi епiзоди стосовно потерпiлих, яких майже десяток, розслiдували в рам­ках однiєї кримiнальної справи. Потiм їх розбили i передали в рiзнi райвiддiли. Там почали виносити постанови про вiд­мову в порушеннi кримi­наль­них справ, мовляв, усе гаразд, шахраї нiкого не обманювали.

Тiльки пiсля того, як люди почали протестувати, справу знову порушили. А потерпiлi збираються їхати до Києва, до Януковича. Хочуть запитати його, чи правду кажуть їм у мiлiцiї, стверджуючи, що “Посольство Боже” “дахує” особисто народний депутат-регiонал Писарчук, теперiшнiй пар­тiйний начальник панi Олексюк, Лардугiної та iнших так званих пасторiв.

Вiктор ДУДАР, фото УНІАН
P. S. Якщо ви теж стали жертвами схожого шахрайста, телефонуйте на номер (032) 297-47-22.


Джерела: expres.ua

Мандрівники Христа Царя