ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ!

пʼятниця, 16 березня 2012 р.

16.03.2012р. Б. / «Посольство Боже» i «дах» Януковича


Пастори скандальної церкви, якi обiбрали людей i фiгурують у кримiнальнiй справi, стали... керiвниками у Партiї регiонiв.

Йдучи до цiєї церкви, люди шукали розради та пiдтримки. А натомiсть, завдяки пасторам “Посольства Божого”, залишились без грошей, майна, житла. Хтось втратив сто тисяч доларiв, хтось — тридцять. I таких людей дуже багато.

Усе вiдбувалося за одним сценарiєм — пастори наказували, вiряни пiд­писували кредитний договiр з банками, а пастори забирали грошi. А коли прийшов час кредит погашати — допомогти у цьому вiдмовлялися. Казали, така воля Божа.

Рахунок сьогоднi йде на сотнi тисяч доларiв.

Пастори розкошували — дорогi автомобiлi, квар­тири в центрi мiста. У них вдома парафiяни прибирали, пильнували їхнiх дiтей. I все це задарма. Ба бiльше, люди вважали за честь прислуговувати очiль­никам церкви. Тих же, хто скаржився, вимагав повер­нути грошi, аби виконати свої зобов’язання та повернути кредити банку, вiд церкви вiдлучали, морально принижували.

А справжнiм шоком для людей, якi не схилили голову перед шахраями, стало те, що пастори пicля всього скоєного, вочевидь, злякавшись можливих неприємностей... зна­йшли собi партiйний “дах”. Вони стали членами Пар­тiї регiонiв, партiї Президента Януковича. I не просто рядовими членами, а керiвниками, прiзвища яких зазначено на партiй­ному сайтi!

У це все важко повiрити, але то правда.

Щоб не бути голослiв­ними, для початку процитуємо фрагменти з постанови про порушення кри­мiнальної справи, яку слідчий винiс 15 сiчня 2012 року.

“У перiод з 2004 р. по 2008 р. пастори християнської релiгiйної громади “Посольство Боже”, переслiдуючи корисливi мотиви та маючи умисел шляхом обману та зловживання довiрою заволодiли чужим майном, використовуючи свою абсолютну владу, манiпулюючи свiдо­мiстю, створювали у прихожан вищевказаної ре­лiгiйної громади враження, що вони є фахiвцями в сферi фiнансiв та мають професiйнi навички i позитивний досвiд по примноженню коштiв. А також, використовуючи скрут­не матерiальне становище та iншi важкi ситуативнi обставини в життi, психологiчно впливали на свiдо­мiсть вiруючих релiгiйної органiзацiї “Посольство Боже” та змушували їх у такий спосiб укладати кредитнi договори (договори позики) з рiзними фiнан­совими установами (банками)”.
 
“Отриманi завдяки укладеним договорам кошти в особливо великих розмiрах пастори християнської релiгiйної громади “Посольство Боже” привласнювали та, не маючи намiру їх повертати, розпоряджалися ними на свiй розсуд. Зокрема, пiд впливом пасторiв згаданої церкви без намiру виконати взятi кредитнi зобов’язання були укладенi такi договори:
Потурай Є.П. в Укрсиббанку уклала кредитний договiр на суму 100 тисяч доларiв, якi в подальшому передала пастору церкви “Посольство Боже” Олексюк Л.Р.
Завадський Р.В. у банку “Форум” оформив кредитний договiр на суму 33 тисячi доларiв, з яких 30 тисяч доларiв США передав пастору церкви...”
Суворi факти з документа.
 
I далi ще довгий список потерпiлих, якi повiрили своїм пасторам.

Хто така, до прикладу, панi Олексюк? Iнформацiю про неї можна знайти вiдразу на двох офiцiйних ресурсах — на сайтi “Посольства Божого”, поряд зi сумнозвiсним пастором Аделаджi, та на одному з партiйних сайтiв регiоналiв.
Ось офiцiйний сайт “Посольства Божого”: тут панi Олексюк — пастор.
 
Партiйний рупор традицiйно повiдомляє про боротьбу за покращення нашого життя вже сьогоднi та докоряє тим, хто того покращення не бачить. А хто ж нас так запевняє в тому, що життя пiд чуйним керiвництвом ПР стало таким чудовим? Панi Олексюк, пастор! Наприклад, читаємо анкету, вмiщену на пар­тiйному сайтi:

“Олексюк Леся Романiвна. Заступник голови Львiвської обласної органiзацiї “Молодi регiони”. Керiвник соцiаль­ного вiддiлу. Iнiцiатор створення близько 15 громадських органiзацiй. Отримала особисту подяку вiд Президента України”
А ось партiйний сайт: тут панi Олексюк — партiйний дiяч.
 

Гопля!

Переглядаємо фото та вiдео з вiвторкової партiйної акцiї, яку проводять “молодi регiо­нали”. I знову несподiванка! Панi Олексюк керує пар­тiй­цями з транспарантами, якi рекламують “соцiальнi iнi­цiативи Президента”.
 
Це — теж панi Олексюк. Саме такi фото на фонi плакатiв на пiдтримку Президента, мабуть, допомагають їй уникати вiдповiдальностi.
 
Як бачимо для Лесi Олексюк покращення життя - зовсiм не порожнiй звук. Своє вона покращує цiлком успiшно i в суто регiоналiвському стилi.

Неймовiрно, але правда. Да­лi аналiзуємо життєву кар’єру ще одного пастора — панi Лардугiної.

Ось ще одна цiкава анкета:
“Лардугiна Альона Володимирiвна. Заступник голови органiзацiї “Молодi регiони” з питань соцiальної роботи та благодiйностi. Є членом прав­лiння ЛМО ВМГО “Молодi регiони”.

А тепер зiставте це iз цитатою iз заяви до мiлiцiї:
“Пастор Лардугiна О. В., зловживаючи довiрою i використовуючи свою абсолютну владу, наказала Потурай оформити на себе кредит... Було укладено договiр купiвлi-продажу нежитлового примiщення у м. Пустомити. Рiзницю мiж цiною примi­щення та сумою кредиту, яка становила близько 20 000 доларiв США, забрала Ларду­гiна О. В., пояснивши, що примiщення вона купила для себе i задоволення потреб церкви...”
Ось ще один “пастор”-регіонал.
 
Iдемо далi. Ось повiдомлення партiйної прес-служби: “Заступник голови ЛОМГО “Молодi регiони”, керiвник вiддiлу роботи з молоддю та волонтерським рухом Роман Ревок своїм завданням бачить популяризацiю “Молодих регiонiв” та Партiї регiонiв через волонтерську роботу. Роман Ревок є засновником МГО “Цунамi”, руху молодi за здоровий спосiб життя та має колосальний досвiд волонтерської роботи в школах мiста та областi, яку планує продовжувати пiд егiдою ЛОМГО “Молодi регiони”.

Тепер же почитаємо, що пишуть про Романа Ревка, який “бачить своїм завданням популяризацiю “Молодих регiонiв” та Партiї регiонiв”, колишнi парафiяни “Посольства Божого”:

“Ревок Р. С. переконав Артура Глущенка , що частину кредиту в розмiрi 30 тисяч доларiв необхiдно вкласти в бiзнес, яким вiн безпосередньо займався, i запевнив, що всi виплати по кредиту вiн буде виплачувати сам особисто... Ревок Р. С. перестав сплачувати грошi за кредит. А на неодноразовi звер­нення Артура та його дружини з проханням сплачувати кредит або повернути кошти, Ревок Р. С. повiдомив їх про те, що грошей в нього нема, нiчого сплачувати вiн не буде i щоб вони самi вирiшували питання повернення кредиту”.
Мiсiонери “Посольства Божого” з’явилися у Львовi в 2003 роцi. Це були Леся Олексюк, Олександр Олексюк та Олена Лардугiна. Взялися за активну розбудову церкви. У 2004-му в мiстi зареєстрували вiдповiдну релiгiйну громаду. Леся Олексюк стала головним пастором. До духовної ради входили Олек­сандр Олексюк, Олена Лардугiна, Сергiй Лардугiн, Роман Ревок. Крiм того, при церквi створили i громадську органi­зацiю “Посол Плюс”. Це щоби працювати з тими, хто пiдо­зрiливо ставиться до рiзно­манiтних релiгiйних сект.

I закипiла дiяльнiсть. Парафiянами церкви переважно ставали люди, якi потрапили у тяжкi життєвi ситуацiї. Хтось пив, хтось вживав наркотики, у когось виникли сiмейнi негаразди. Люди зверталися до реабiлi­тацiйного центру при цер­квi, шукали розради та пiд­трим­ки.

2007 року Леся Олексюк стає регiональним пастором церкви. Саме тодi Сандей Аделаджа дає вказiвку своїм пасторам полiпшувати фiнансовий стан церкви, у Києвi вiн створює Клуб тисячi мiльйонерiв, а у Львовi з’являється його фiлiя. Пастори починають активно рекламувати компанiю “Кiгнз Кепiтал”, дiяльнiсть якої благословляє сам Аделаджа, у Львовi з’являється банк “Лi­он”, у якому директорм стає Роман Ревок. Пастори на проповiдях закликають парафiян вкладати грошi в цi установи та у запропонованi ними бiзнес-проекти. Грошi ж для цього пропонують здобувати, беручи кредити.

Як стверджує колишня парафiянка Потурай, їй запропонували роботу маклером в агентствi нерухомостi “Амбасадор плюс”, де була директором Леся Олексюк, а її правою рукою — Олена Лардугiна.

Пастори самi зiбрали всi потрiбнi документи, а жiнцi лишень вказали, де пiдписи поставити. За її словами, бiзнесом керували вони, а панi Євгенiя разом з iншими парафiянами була звичайним маклером. По­тiм Олексюк оформляє на неї як приватного пiдприємця кредит у банку. А що вона виступала фiнансовим поручителем, то заявила, що всю суму кредиту —100 тисяч доларiв — забирає собi. Коли ж вирiшили вiдкрити фiлiю церкви, пастор Лардугiна наказала Потурай оформити кредит на купiвлю примiщення для церкви. Вона сама домовилася з банком, був оформлений кредит та договiр купiвлi-продажу примiщення. Рiзницю ж, яка залишилася з отриманих в банку грошей, — 20 тисяч доларiв, Лардугiна забрала собi.

“Уже було кiлька судiв з цього приводу, банк вимагає в мене свої грошi, я не можу виїхати за кордон, у мене забирають автомобiль, — розповiла “Експресу” Євгенiя Потурай. — Пастори стверджують, що я, мовляв, сама вирiшила взяти грошi в банку. Але я тодi була пiд сильним психологiчним впливом. Вони так умiло знаходили пiдхiд до людини, що свого життя поза “Посольством Божим” ми й не уявляли i виконували всi їхнi накази. Забували про родину, дiтей, на першому мiсцi була церква. Так нам казали пастори на проповiдях. Якщо ж не слухаєшся пастора, то, мовляв, не слухаєшся Бога”.

Артур Глущенко також був парафiянином церкви. Колись займався мотоспортом, потiм кинув цю справу, в життi виникли негаразди. По допомогу прийшов до “Посольства Божого”. Коли все трохи налагодилося, вирiшив повернутися до спорту. Йому був потрiбен стар­товий капiтал, щоби брати участь у змаганнях. Треба було приблизно 10 тисяч доларiв.

“Пастор Роман Ревок переконав мене взяти бiльшу суму i вкласти 30 тисяч у бiзнес, яким вiн буде займатися i сам виплатить кредит, — розповiв Артур Глущенко. — Я погодився, бо ми у всьому дослухалися тодi до порад пасторiв. Ревок порадив грошi взяти пiд заставу квартири моєї тещi, договiр оформили на мою дружину. Тож я взяв в банку 42 тисячi доларiв. Роман Ревок три мiсяцi виплачував платежi за договором, а потiм припинив. Коли я до нього звер­нувся з цього приводу, той сказав, що грошей не має i нiчого платити не буде. Мовляв, ви­рiшуйте свої проблеми самi. Тепер банк через суд хоче забрати квартиру моєї тещi, яка була заставою. Ми ж намагаємося довести, що договiр був укладений пiд психологiчним тиском”.

Сьогоднi мiлiцiя порушила за всiма цими епiзодами кри­мiнальну справу. Вже вдруге. Бо правоохороннi органи займають у цiй справi досить дивну позицiю. Спершу усi епiзоди стосовно потерпiлих, яких майже десяток, розслiдували в рам­ках однiєї кримiнальної справи. Потiм їх розбили i передали в рiзнi райвiддiли. Там почали виносити постанови про вiд­мову в порушеннi кримi­наль­них справ, мовляв, усе гаразд, шахраї нiкого не обманювали.

Тiльки пiсля того, як люди почали протестувати, справу знову порушили. А потерпiлi збираються їхати до Києва, до Януковича. Хочуть запитати його, чи правду кажуть їм у мiлiцiї, стверджуючи, що “Посольство Боже” “дахує” особисто народний депутат-регiонал Писарчук, теперiшнiй пар­тiйний начальник панi Олексюк, Лардугiної та iнших так званих пасторiв.

Вiктор ДУДАР, фото УНІАН
P. S. Якщо ви теж стали жертвами схожого шахрайста, телефонуйте на номер (032) 297-47-22.


Джерела: expres.ua

Мандрівники Христа Царя

Немає коментарів: