05.09.2012р. Б. / Одеса: мода потрібніша за віру?

Просто зараз розвивається новий виток конфлікту між римо-католицькою спільнотою кафедрального собору в Одесі та приватною компанією модного одягу.

Попри те, що справа про демонтаж огорожі перебуває на розгляді у Верховному Суді України, і виконавчим властям це відомо, судові виконавці проводять демонтаж фундаменту воріт. На представлену документацію про те, що справа перебуває в суді, вони лиш здвигають плечима. Хіба їм наперед відоме рішення Верховного Суду?

Одеський дім модельного одягу «Модесса» розпочав своє існування з рейдерського захоплення території, що прилягає до храму Успіння Пресвятої Богородиці. Спільнота вийшла на акцію громадського протесту перед будівлею собору, звернулася до одеського міського голови Олексія Косусєва та голови Одеської обладміністрації Едуарда Матвійчука. ВАТ «Модесса» дістало від властей міста розпорядження відновити порушений віконний отвір і привести до ладу прилеглу до храму територію, як то було до їхнього втручання. Однак модельний дім цього не виконав. 

Своїми діями «Модесса» не тільки грубо порушує права римо-католиків, а й спотворює зовнішній вигляд будівлі, яка є архітектурною пам’яткою. Проте спинити «модних рейдерів» виявилося важкою справою.

Адміністративними методами конфлікт намагалися вирішити ще з літа минулого року. Мітинг протесту одеські віруючі провели 21 лютого ц.р. Прес-конференцію з цього проблемного питання було скликано 13 березня. Ігноруючи розпорядження міського самоуправління, ВАТ «Модесса» продовжує свою руйнівну для храму діяльність.

Історія поневірянь одеської катедри тягнеться, власне кажучи, не один десяток років. Юрист парафіяльної спільноти Володимир Боштан нагадав на прес-конференції 13 березня, що після передачі собору 1991 року його законному власникові – Церкві, представники парафії звернулися до тодішнього голови Одеської міськради і голови міськвиконкому Валентина Симоненка, а потім – до нового мера Одеси Руслана Боделана. Віруючі просили передати спільноті також і колишні церковні приміщення, розташовані праворуч та ліворуч від собору. (Саме їх сьогодні займають винний бутік «Lavinia» та ОДМО «Модесса»). Однак тоді з незрозумілих причин ці будівлі опинилися у власності комерційних структур.

«Модні рейдери», які розташувалися в колишньому будинку священика (плебанії), перероблюють цю будівлю без огляду на її архітектурну цінність, і посягають на територію, що безпосередньо прилягає до храму. Єпископ Броніслав Бернацький нещодавно сказав з цього приводу: «Розвалено частину огорожі й воріт, а нова огорожа проходитиме за півметра від стін катедри. Якщо все це продовжиться, ми не зможемо проводити процесії навколо храму».

За матеріалами: Об’єднання християнських Церков Одеси «Примирение»

Джерело:    КРЕДО

Дяка Богові Святому, я не страждаю на юдофобію, але якщо змоделювати подібну ситуацію, в тій же Одесі, на прикладі синагоги, то це буде, як мінімум - Міжнародний скандал!

А тут, вже стільки років тягнеться вирішення проблеми прихрамової території РКЦ і, не тільки лишається без рішення, а й байдуже сприймається всіма православними християнами міста. Дивно! Ось вам і "братолюбіє"...

р.Б. Леонід. 

14.08.2012р. Б. / Католики передали свій храм православним

Міланська єпархія передала Православній Церкві Константинопольського Патріархату один з найдавніших храмів міста - храм Санта Марія Падоне, оскільки православна спільнота не мала місця для молитви.

Храм Санта Марія Падоне був побудований у 871 р. Згодом він неодноразово перебудовувався, але там збереглися фрески XIV ст.. У 2004 р. будівлю було відреставровано. 

Православні вирішили наново освятити переданий їм храм. Перша Літургія в ньому буде здійснена 14 жовтня. 

Православна грецька громада в Мілані виникла у 20-х роках ХХ ст. Нині вона налічує 800 сімей. До недавнього моменту вони молилися на першому поверсі одного з будинків, не маючи справжнього храму. 

Це не перший випадок, коли Католицька Церква передає свої храми для користування православним. Так, наприклад, в 2007 р. ключі від однієї з церков Неапольської єпархії передав митрополиту Кіріллу, тоді ще керівнику Відділу зовнішніх церковних зв'язків, її парох, кардинал Крешченціо Сепе. 

За матеріалами: Католицький Оглядач

Джерело:    КРЕДО

 

...ключі від однієї з церков Неапольської єпархії передав митрополиту Кіріллу, тоді ще керівнику Відділу зовнішніх церковних зв'язків (РПЦ московського патріархату)...

Бідолашний  кардинал Крешченціо аби ж він знав у які саме руки передає храм Божий, то не мав би гріха та суворого звіту перед Тим, кому ніби-то московська церква служить, "вірою і правдою" захищаючи інтереси імперії зла...

р.Б. Леонід.

07.04.2012р. Б. / Зазіхнули на святе: реставрації Гарнізонного Храму у Львові перешкоджає керівництво розважального закладу

 

У рамках українсько-польського проекту «Збереження спільної культурної спадщини» у Львові розпочалось відновлення роботи церкви свв. Петра і Павла (колишнього костелу Єзуїтів). Однак віднедавна військові капелани гарнізонного храму свв. Петра і Павла не можуть спокійно проводити ремонтно-реставраційні роботи зовні храму, оскільки, як спеціально для «Католицького Оглядача» розповів настоятель о. Степан Сус, у цьому їм перешкоджає розважальний заклад «Фешн клуб», з так званим паркінгом якого межує одна зі стін церкви.

Менеджери цієї установи, посилаючись на власників, говорять про те, що ми, перш ніж проводити якісь реставраційні роботи ззовні храму, повинні показати документи, що маємо право на їх проведення, – розповідає о. Степан. – До того ж,  нас попередили, що ми будемо нести відповідальність і фінансово відшкодовувати ремонт власникам авто, якщо на них щось впаде з наших риштувань. Але місце, де ці машини паркують, є прилеглою територією нашого храму, яку вони юридично не мають дозволу використовувати як паркінг. Я не до кінця розумію, чому ці люди переконані, що ми маємо їм доводити своє право робити реставрацію і показувати документацію, якщо вони, на скільки мені відомо, самі не мають дозволів, щоб паркувати машини.

Дійсно, не зрозуміло, чому власник і керівництво розважального закладу беруть на себе повноваження контролюючого органу, що сумнівається у роботі управління охорони історичного середовища ЛМР. Оскільки церква свв. Петра і Павла є пам’яткою культури 17 ст., однією з найбільших культових будівель Львова, то усі документи та план реставрації погоджено саме з цим управлінням. Більше того, проект відновлення храму фінансують і з боку Польщі, саме делегація польських фахівців 3 квітня оглянула храм і визначила першочергові завдання, які на стільки не до снаги сусідньому закладові, що його працівники заблокували проїзд вантажівки з ринвами, а в настоятеля вимагали документи на всі роботи.

І це не були розмови, – запевняє настоятель церкви, – а те, що називають «розборки». І мене, як священика, дивує, чому ці люди собі дозволяють таку поведінку, оскільки вони не є ані органом, який здійснює перевірку дозвільних документів, ані тими, хто ці документи видає. Стіни нашого храму, тротуар і ця територія, про яку йдеться, це є прилегла територія нашого храму, і ми не тільки маємо повне право проводити будь-які реставраційні роботи, а й мусимо пильнувати, щоб фасад храму був у належному стані.

Особисто поспілкуватися з власником закладу «Фешн клуб» о. Степенові Сусу не вдалося. Лише з того, що працівники закладу називають його не на прізвище та ім’я, а дивними кличками, настоятелю церкви стало зрозуміло, що конструктивної розмови не вийде. Тому о. Степан звернувся за допомогою до керівництва нашого міста, де священикові «неофіційно пояснили, що з цією особою не варто з’ясовувати стосунки, бо це небезпечно».

Саме тому я вирішив оприлюднити цю справу, щоб керівництво цього закладу подумало, якщо вони хочуть бути нашими сусідами, якими вони вже і так є територіально, то вони повинні поважати нас як інституцію, яка працює з людьми і відповідно до закону доглядає за будівлею. Для порівняння варто сказати, що наш храм стоїть на цьому місці вже понад 350 років, а це значно довше, аніж існує «Фешн клаб». І на сьогодні це єдина з сусідніх установ, яка свідомо робить нам перешкоди. Навколо храму багато ресторанів, розважальних закладів, які розуміють, що ми не заважаємо їм функціонувати, наприклад, не приходимо до них з проханням обмежити розваги чи музику в часі посту, а тому їхнє життя не має перешкоджати нашому життю, життю Церкви, – каже о. Степан Сус.
Мене насторожує, що в Україні деяким структурам можна все, навіть зазіхати на функціонування Церкви, – додає на останок нашої розмови настоятель гарнізонного храму свв. Петра і Павла.

 

Нагадаємо, церкву св. Петра і Павла відкрили наприкінці 2011 року після 65-річної перерви. Храм – пам’ятка культури 17 ст., одна з найбільших культових будівель Львова: його довжина – 41 м, ширина – 22,5 м, висота – 26 м. Представники книги рекордів Гінеса України планують занести риштування храму, встановлене у 1918-1919-х. рр., до своєї книги як найстаріше риштування світу у зібраному вигляді.

Джерело:  Мандрівники Христа Царя

29.03.2012р. Б. / ЗВІТ ГОЛОВНОГО ВИКОНРОБА ТАРАСА ПОМАЙДИ ПРО СТАН ЗБОРУ ПОЖЕРТВ НА БУДІВНИЦТВО ХРАМУ ПРЕОБРАЖЕННЯ ГОСПОДНЬОГО, м. Кам'янське

Слава Ісусу Христу!

Будівництво нашого храму Преображення Господнього триває, як триває й збір пожертв на нього...

З цілого світу, за милістю Божою, надходять кошти з пожертв для того, щоб ми мали змогу продовжити будівництво храму.

ЗВЕРНЕННЯ ДО ЖЕРТВОДАВЦІВ

25 березня нинішнього року ми з братом Богданом збирали пожертви у смт. Немирів Яворівського району Львівської області. Це чудове стародавнє село з побожними, доброчесними і щедрими селянами, які щиро відгукнулися на наше прохання про фінансову і молитовну допомогу. Нас дуже тішила думка, що жертводавці Немирова раділи з того, що Слово Боже шириться по всій Україні, а зокрема у нас на Сході, на берегах, славетного колись, Дніпра. Що й у нашому, сплюндрованому російсько-комуністичним лихоліттям, місті Кам'янському (сучасна окупаційна назва Дніпродзержинськ) будується на славу Божу, греко-католицька церква. Ми щиро вдячні всім, хто не залишився байдужим до наших прохань, парафії та її дочасних і вічних потреб.

Ми всією громадою з подякою молимося Богові нашому, Ісусу Христу і Пресвятій Богородиці, за всіх людей доброї волі, щоб ніколи не збідніла рука тих, хто дає пожертви на будівництво храму, щоби в ньому навіки прославлялося преславне Ім'я у Тройці Єдиного Бога, Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь.

Джерело:  Сайт парафії Преображення Господнього