23.07.2012р. Б. / Хорватія: Життя не зачинають, убиваючи!

 

«Глибоко аморальним і нелюдським» назвали єпископи Хорватії прийнятий парламентом цієї країни закон про т.зв. «допоміжне запліднення». Вони підкреслили, що закон порушує основоположні цінності подружжя та родини.

 

Ухвалений у липні юридичний припис у своїй новій версії вважається найліберальнішим у цілій Європі, дозволяючи навіть заморожування людських гамет, як і зародків. По допоміжне запліднення можуть звернутися не тільки легальні подружжя, а й неформальні зв’язки чи самотні жінки. Єдине, що виразно зазначено, – що виключено зв’язки гомосексуальні. Викликають сумніви також інші деталі закону, такі як можливість застосування гамет і самих ембріонів від сторонніх донорів, можливість повторювання операцій чи обов’язок повідомляти особі, зачатій таким чином, про подробиці її зачаття. Єпископат Хорватії звертає увагу на те, що можливість зберігання зародків у замороженому стані не гарантує права на життя більшості з них, але на практиці прирікає їх на смерть. Крім цього, на думку єпископів, новий закон не захищає людське здоров’я, бо не скерований на лікування безпліддя. Він не розв’язує також проблем подружжів і родин, а служить інтересам фармацевтичних фірм і спеціалізованих медичних центрів. Хорватський єпископат у цій ситуації закликає вірних до молитви, посту і зречень у намірі захисту життя, подружжя та цінності родини. 

За матеріалами: wiara.pl 

Джерело:    КРЕДО

12.07.2012р. Б. / В Україні рівень абортів удвічі вищий, ніж у ЄС

Представництво фонду народонаселення Організації Об'єднаних Націй в Україні констатує, що в країні рівень абортів у два рази більший, ніж у державах Європейського Союзу. Про це повідомляє центр новин ООН в Україні. 

 

«Досягнення в галузі планування сім'ї в Україні допомогли скоротити рівень абортів з 34,1 на 1000 жінок дітородного віку в 2000 році до 15,1 в 2010. Проте рівень абортів в Україні досі є більш ніж у два рази вищим, ніж в країнах ЄС», - наголошується в заяві. 

На думку фахівців ООН, Україна потребує збільшення інвестицій у заходи з охорони репродуктивного здоров'я жінок. 

«Для жінок у віці від 15 до 49 років проблеми з репродуктивним здоров'ям залишаються головною причиною хвороб і передчасних смертей. Рівень материнської смертності в Україні перевищує показники країн ЄС», - йдеться в повідомленні. 

За даними фонду, недостатня якість медичного обслуговування матерів є причиною однієї п'ятої материнських смертей. 

За матеріалами: molbuk.ua 

Джерело:   КРЕДО

28.06.2012р. Б. / Секс-освіта = маркетинг абортів

Колишня власниця чотирьох абортивних клінік, у яких убито 35 тисяч дітей, відслонює куліси абортивного бізнесу.

– У нас був цілий план, як «продавати аборти»: цей план зветься сексуальною освітою, – каже Керол Еверетт.

Вона підкреслює, що абортний бізнес – це вміло рекламований продукт, який продають переляканим людям, що перебувають у кризі.

Плани абортмахерів розписано на кілька етапів:

1. Відібрати в молодих людей природну сором’язливість.

2. Відділити їх від батьків та їхніх цінностей.

3. Стати для них «експертами у справі сексу».

4. Дати їм таблетки з низькими дозами та ненадійні презервативи («Ми не давали їм найдорожчих, тільки найдешевші»).

Потім залишається тільки чекати, коли рибка клюне на наживку.

Керол також описує типову розмову поміж підлітком, який телефонує в клініку, і так званим консультантом. Це виглядає як телемаркетинг абортів.

Уривок з фільму «Криваві гроші», де можна побачити свідчення Керол Еверетт:

За матеріалами: Gość Niedzielny 

Джерело:   КРЕДО

03.04.2012р. Б. / «Немає жодних причин, які б виправдовували аборт, тому що це – вбивство», - єпископи Аргентини

 

Аргентинський Верховний суд одноголосно ухвалив, що за аборт в результаті зґвалтування не будуть карати. З цього приводу Голова Конференції Єпископату Агрентини Архиєпископ Хосе Марія Aранцедо зустрівся наступного дня після оголошення рішення суду з його головою Рікардо Лоренцетті.

 

Єрарх висловив стурбованість Церкви цим рішенням, адже тепер зробити аборт буде простіше. Це значно ускладнить захист життя. Аборт можна буде виправдати тільки заявою жінки, яку зґвалтували, тобто необов’язково встановлювати, хто був ґвалтівником, який залишиться непокараним, – сказав Архиєпископ. Він додав, що для Церкви аборт ніколи не є добрим рішенням і немає жодних причин, які б його виправдовували, тому що це – вбивство. Він також зазначив, що рішення суду полегшує здійснення аборту, незалежно від того, який це місяць вагітності (до п'ятого включно).

За матеріалами: Radio Watykańskie

Джерело:  Мандрівники Христа Царя

25.03.2012р. Б. / Аборт – війна проти дітей, проти себе і проти Господа Бога

 

Дуже часто є так, що не усвідомлюємо, що людська плідність є перш за все Божим даром і що разом із прийняттям того дару покликані ми до співпраці з Богом. Тому і сприймаємо плідність як небезпеку, говоримо про «небез­печні дні», про «небажані» вагітності. Пробуємо поправити це, що Бог досконало сотворив і усунути плідність із нашого тіла.

 

Кожна людина, більш-менш усвідомлена у питаннях генетики, знає, що життя людини починається в момент злиття чоловічих і жіночої статевих клітин. Саме тоді, за наукою Церкви, Бог вселяє душу. Починаючи з цього моменту зигота, що утворилася, починає володіти індивідуальним для кожної істоти на планеті набором хромосом, що не зміниться до самої смерті. Цей набір визначає, якого росту буде людина, якого кольору в неї будуть волосся, очі, який у неї буде тембр голосу, група крові, навіть які в неї будуть здібності, таланти, бажання і прагнення.

 

Людяність, як також і особистість не міряється ані сантиметрами, ані календарем. Підставовий науковий критерій, котрий дає нам сучасна генетика, є факт, що клітина не є частиною організму матері, але має матеріал генетичний від батька і від матері по 50% і являє собою індивідуальний організм.

 

Доказано, що плід, котрого вбивають, зазнає таких самих страждань, як і доросла людина. Сьогодні питання про те, що ембріон є окремою людською істотою з усіма своїми особливими особистими характеристиками, не є вже питанням віри. Дослідження показали, що це твердження є наукова правда.

 

Сесія Ради Європи по біоетиці в грудні 1996 р. ухвалила рішення, що ембріон є людиною вже на 14 день після зачаття (у цей час ще не кожна жінка знає про те, що вона вагітна). Таким чином, з цього моменту офіційна медицина визнала здійснення аборту перериванням людського життя, тобто навмисним вбивством. Однак поки ще не почато ніяких спроб забезпечити цю маленьку людину її самими найпростішими правами, серед яких перше - це право на життя і народження.

 

Стаття 50 Конституції України дозволяє аборти за соціальними та медичними показниками, правда, якими саме - не вказано, а стаття 57 надає право жінці самій вирішувати «проблему» материнства.

 

Наприклад на Львівщині, ліцензії на проведення абортів видані як державним, так і приватним медичним закладам. Таких десятки. За різними даними, вартість операції від 50 до 300 доларів. Ось вам і ціна людського життя та зарплатня для лікаря-кіллера. У Святому Письмі пише: «Проклятий той, хто таємно убиває ближнього свого… Проклятий той, хто бере підкуп, щоб убити душу і пролити кров безневинну» (Бут. 28. 24-25). Ще у 1995 році Україна за кількістю абортів посідала у світі 3 місце.

 

Потрібно чітко усвідомити, що вагітність - це не вітрянка, і вона не з'являється ні з того, ні з цього. Статеве життя припускає не тільки задоволення і насолоду, але також ще і відповідальність за можливі наслідки. Як кожна людина, що любить довго сидіти за комп’ютером ризикує погіршити зір, так і люди, які живуть регулярним статевим життям, щодня мають можливість стати батьками. Тому, якщо підлітки вважають себе досить дорослими, щоб почати статеве життя, то виходить, що вони вже цілком виросли і дозріли, для того щоб нести відповідальність за потенційних дітей. А все починається з непослуху Богові, адже заповідь каже «Не чужолож» (Вих.20.14). Тобто не лягай у чуже ложе та не вступай у статеві стосунки. Не чужим, тобто спільним і не гріховним, воно стане лише після святої Тайни Подружжя.

 

Проблема небажаної вагітності, це не є питання відсутності чи присутності контрацептивів, які Церква також забороняє. пожадання. І проблема тут не в презервативі, вона – у світогляді. Це елементарно. Не потрібно навіть світських наукових дослідів, а лише дотримування Божих законів.

 

Як правило сексуально неграмотні підлітки, що недавно пізнали «доросле» життя, цілком залежні від своїх батьків, соціально неспроможні. У дівчат - підлітків 15-17 років, 75% вагітностей закінчується абортом, тобто на 1 пологи приходиться близько 5 абортів. Так здебільшого стається тому, що дівчата бояться покарання з боку батьків.

 

На жаль для багатьох жінок України аборт є головним засобом запобігання вагітності. З трьох вагітностей лише одна закінчується родами, а два - абортами. В Україні в середньому за рік внаслідок абортів гине 2 мільйони не народжених дітей.

 

За результатами досліджень Всесвітньої організації охорони здоров’я, щорічно у світі понад 30 мільйонів жінок роблять штучний аборт, ще мінімум 20 мільйонів роблять його підпільно. Нам не потрібно третьої світової війни, адже вона і так відбувається на гінекологічних кріслах по багатьох клініках. Але ця війна, по суті ні за що,  і найбезглуздіша. Тут свій проти свого, батьки проти дітей. Ісус Христос сказав: «Усе, що ви зробили одному з Моїх братів найменших – Мені зробили» (Мат. 25.40). Хіба після цього можна сказати, що це лише євреї 2000 років тому вбили Ісуса Христа?

 

Аборт, як будь-яка операція – це надзвичайний шок для фізичного тіла. Ускладнення після абортів можуть розвитися в жінки через декілька місяців і навіть кілька років. У 18% жінок через два місяці після зробленого аборту розвивається хронічне запалення придатків матки, у 11% - ерозія шийки матки, у 7% - запалення матки, у 4% - різні порушення менструального циклу. Через два роки після зробленого аборту ці показники збільшуються в кілька разів. Жоден лікар не дасть вам впевненості в тому, що ви не підпадете під той чи інший процент хвороби.

 

Особливе місце серед всіх ускладнень абортів займає постабортний синдром. Цей синдром містить у собі різні симптоми, як фізіологічні, так і психологічні. Багато хто з цих симптомів жінка ніяк не зв'язує з минулим абортом. Найбільш розповсюдженими ознаками постабортного синдрому є: безплідність і проблеми з зачаттям, передчасні пологи, викидні, позаматкова вагітність, сексуальні розлади, депресії, почуття провини, суїцидальні нахили, зловживання алкоголем і наркотиками, розпач, анорексія, нічні кошмари про дітей і т.д. Ось які жахливі наслідки того, що ми не пускаємо дітей на світ до Бога, адже кожна людина народжується для Ісуса Христа, який промовляє: «Пустіть дітей! Не бороніть їм приходити до Мене, бо таких є Царство Небесне» (Мат. 19.14).

 

Найбільше абортів роблять жінки, які перебувають у шлюбі і вже виховують одну чи двох дітей. Дослідження також вказали на низку інших проблем у поведінці жінок, які пішли на штучне переривання вагітності. Наприклад, насильство над дітьми більш поширене серед матерів, які робили аборт (насильство над дітьми зросло на 500% за перші десять років після легалізації абортів у США у 1973-му). Близько половини абортованих жінок мають проблеми у сексуальному житті: відсутність задоволення і біль під час статевого акту, відраза до сексу та чоловіків загалом, хаотичне статеве життя.

 

Крім психологічних наслідків, зростає ризик втрати фізичне здоров’я. З абортом асоціюються понад 100 потенційних ускладнень.

 

Одним з найбільш грізних ускладнень абортів у жінок, що не родили, є різке збільшення ризику розвитку рака грудей. Цей вид раку займає перше місце серед причин смертності від онкологічних захворювань в усьому світі. Дослідження показують, що в жінок, які вчинили аборт, імовірність розвитку раку грудей збільшуються на 300%, а якщо така жінка мала кілька абортів, і перша дитина в неї народилася не раніше 35 років, то ризик зростає у 8 разів. Ісус Христос дає нам в приклад віру та любов дітей, яку цінить вище ніж дорослої людини, запевняючи: «Хто, отже, стане малим, як ця дитина, той буде найбільший у Небесному Царстві» (Мат. 18.4). А ми безпощадно вбиваємо тих, на яких повинні рівнятися. Чи не парадоксально ми поводимось? Це теж саме якщо би ми вбили свого кумира чи вчителя, того ким самі хочемо бути.

 

Після аборту тіло матері не зможе довести наступну вагітність до повного строку. Викидні досить часте явище в жінок, які зробили аборт, і коли після аборту хочуть завагітніти вже бажаною дитиною, то наслідки такої вагітності унеможливлюють народити повноцінно здорову дитину.

 

Краще віддати дитину на всиновлення, чим зробити аборт і розплачуватися післяабортними ускладненнями, гріхами та Божими карами. Принаймні, Ви даєте дитині і собі шанс, що колись ви зможете завагітніти знову. Бо після аборту, який може привести до ускладнень, ви ніколи не завагітнієте здоровою дитиною, якщо взагалі завагітнієте.

 

Не варто також із абортом пов’язувати причини недостніх коштів. Навряд чи Всемогутній, даючи дитину, не дасть і на дитину, звісно, якщо батьки не впадуть у важкий гріх лінивства. Людина хоче бути більш матеріально забезпеченою за рахунок вбивства власної дитини. Але ж сума її щастя від того не збільшиться. Неможливо досягнути щастя, вбиваючи своїх дітей!

 

Тиск батьків, чоловіка чи ближніх також не оправданий. А скільки людей є проти нас на протязі цілого життя? Тоді що нам, накласти на себе руки? Багато хто проти чогось протестує. Чому, наприклад, не можна зарізати у сні дванадцятирічну дитину, яка неслухняна своїм батькам і часто приносить їм якісь прикрості та проблеми? Бо це неморально, жорстоко нелюдяно і абсурдно? То чому можна мале ні в чому невинне і беззахисне дитя розірвати на шматочки хірургічними інструментами?

 

А так званий позор (бо ще сама мама дитина), має моральне оправдання аборту? Якщо ж ми ведемо себе непристойно та користуємося не розумом, а пристрастями, то відповідно мусимо відповідати за свої вчинки. Дитина не просилась на світ сама.

 

І навіть зґвалтування не виправдовується, адже дитя не винне, що ніким не планувалося; якщо психологічно важко з цим змиритися, то треба народити і віддати у дитячий будинок. Є маса людей, які хочуть усиновити дитя. Ісус Христос до всіх батьків промовляє: «Хто приймає дитину в Моє ім’я, той Мене приймає» (Мат. 18.5).

 

Нікому не відомо, яким чином абортована дитина могла б архипозитивно вплинути на життя своїх горе-батьків. Є безліч свідчень, що саме та дитина, яка в останні хвилини була врятована від аборту, доглядала свою стареньку та немічну матір на відміну від її наступних запланованих дітей. Також, на противагу цьому, є маса випадків, коли абортовані діти повсюди являються своїм матерям із словами «Матусю чому ти вбила мене, чим мої народжені братчики та сестрички кращі від мене, чому вони заслуговують бачити красу сонця, навколишнього світу, а я ні, чому ти відібрала в мене свої ніжні руки, посмішку, любов та турботу?» Святе Письмо пише: «Вінець старих людей – сини синів. Слава ж дітей – їхні батьки» (Прип. 17.6).

 

В основі цих багатьох проблем лежить безграмотність, безвідповідальність та бездуховність.

 

Христова Церква навчає, що при аборті присутні завжди три жертви: дитина, мати та батько. Вбивство різко змінює життя таких батьків. Починається відплата Справедливого Бога за скоєний аборт. Спочатку проявляються на душі подавлений настрій, депресія, психічні розлади. Для жінки процес покути проходить також інтенсивно на рівні тіла, тому що її місією було подарувати дитині життя, а не позбавити його, тобто дати душі фізичну оболонку. За аборт жінка розплачується хворобами органів, пов’язаних із процесами вагітності.  Вона зруйнувала в собі маленьке тіло дитини, яке є храмом самого Вседержителя. Підтвердження цього міститься у Книзі Книг: «Коли хтось зруйнує храм Божий, його Бог зруйнує, бо храм Божий святий, а ним є ви» (1Кор. 3.17).

 

Стосовно чоловіків, то вони часто сприяють аборту, настирливо наполягаючи зробити цей жахливий вчинок та дають на нього кошти. Тим вони дораджують до гріха і стають співучасниками вбивства. На це Бог говорить: «Не вбивай» (Вих. 20.13).

 

Чоловіки відчувають огиду до жінок, які покидають своїх дітей на вулиці, і в той же самий час своїм жінкам, які зробили ще гірше - вбили дитину в операційній, несуть квіти, цілують їх та вітають з «одужанням». Загальноприйнятою є думка, що аборти на них ніяк не впливають. Це не так! Місія батька полягає в тому, щоб створити всі умови для благополучного народження дитини і її подальшого розвитку. І якщо він не справляється, а тим більше відкидає цю місію, то, подібно як і жінка, несе покуту.

 

У першу чергу збиток проявляється в тих областях, де чоловік звичайно реалізується як особистість, для того щоб створити певну життєву базу, і в першу чергу для виховання і розвитку дитини. Це робота, кар’єра, взаємини з навколишніми людьми. Крім того, за аборт чоловіки теж розплачуються своїм здоров’ям. Звичайно, не кожен чоловік пов’яже події у своєму житті з абортом. Він, швидше за все, буде робити вигляд, що нічого не відбувається, або посилатися на обставини. Сприяючи аборту, чоловік не боїться Всемогутнього і йде в опозицію до Бога та відкидає Його милосердя. А слова з Біблії зазначають: «Жінка твоя, неначе лоза плодовита, усередині дому твого. Діти твої, мов парості оливки, навколо столу твого. Ось так буде благословенний чоловік, який Господа боїться» (Пс. 128.3).

 

Співвинними є також всі ті, хто проти диктату свого сумління - голосу Бога, підказує, радить чи виконує цей аборт. Лікар-вбивця більше любить гроші, аніж ненароджену дитину, і за це постраждає за словами апостола Павла: «Бо коренем усього зла є грошолюбство, віддавшись якому деякі ухилилися від віри й самі наштовхнулися на великі страждання» (1Тим. 6.10).

 

Не без вини також і держава, яка дозволяє аборти. Вона тим самим стає співвинною за те, що діється. Бо держава своєю бездіяльністю у цьому питанні не тільки обмежує нормальний демографічний приріст населення, а й значно понижує моральний рівень суспільства, народу, за який вона повинна нести відповідальність. Ось що Господь каже про таких людей: «Горе тому, через кого спокуси приходять. Ліпше такому було б, коли б млинове жорно прив'язано йому до шиї, і він був кинутий у море» (Лук. 17.1-2).

 

Нехай краще держава виховує дітей, ніж вони просто не народяться. Безумовно, якість того виховання є абсолютно недосконалою, але все ж історія знає тисячі вихованців дитячих будинків, що стали в майбутньому великими людьми. Напевно, історія і знає тисячі таких прикладів за історію людства. Святе Письмо пише, що дитина це Божий дар і благословення. Дитина – цінний дар Господній, бо «спадок Його – діти; плід лона – нагорода» ( Пс. 127.3).

 

Якщо ми гуманні істоти, якщо забороняємо смертну кару, тоді треба бути послідовними – заборонити аборти. Бо це є вбивство живої людини, попри те, що вона ще мала і безборонна і не може сказати на свій захист ані слова. Слова ж з Біблії запевняють, що: «Жінка спасеться, народжувавши дітей, якщо перебуватиме у вірі, любові та святості зо скромністю» (1Тим. 2.15). Логічно виходить, що жінка свідомо через аборт відкидає своє спасіння, а це самонищівна дія.

 

Папа Іван-Павло казав: «Життя – це дар Божий, а тому тільки Бог є Владикою життя з самого початку аж до кінця. Ніхто, за жодних обставин не може вимагати для себе право безпосередньо знищити невинну людину».

 

Митрополит Андрій Шептицький гостро засуджує вбивство дитини в лоні матері такими словами: «Особливішим способом мерзенні, жахливі і противні природі є випадки, в яких батьки вбивають рідних дітей. А може ще гіршим є вони, коли ті діти ще на світ не прийшли. Вже самі обставини, що злочину допускається рідний батько або рідна мати, що дитина не може боронитися, що будучи нехрещеною, тратить вічне спасіння – це обставини, що роблять зігнання плоду особливішим родом злочину».

 

Статевість є вписана в подружнє покликання, а зі статевістю невід’ємно пов'язана плідність людини (у широкому й вузькому розуміння цього слова). Наша безграмотність і наша аморальність несуть із собою негативний погляд на цей великий Божий дар. Врешті виходить, що не довіряємо Богові, не віримо, що хоче Він для нас добра, починаємо творити своє «добро». Дратує нас інколи це, що плідність тісно пов’язана зі статевістю. Плідність являється якби непотрібним додатком, якого треба позбутися. Немовби оскаржуємо Бога, що чогось не доглянув, щось створив недосконало.

 

Із зачаттям починається чиєсь життя, починається особа, покликана до Неба. Бог створює нову людину при нашій співпраці, щоб узяти її у своєму часі до Неба! Зачаття дитини не є лише людською приватною справою, але також справою Бога. Зачаття є фактом релігійним, це набагато більше як фізіологія. Дуже важ­ливо мати таку свідомість, це може допомогти у важких хвилинах.

 

Ми, християни, покликані до розвитку, до будування цивілізації життя, а не ставати живими цвинтарями. Ми є аж співпрацівниками Бога, та тільки співпрацівниками. А аборт, стерилізація, всяка дія що, в часі чи після статевого акту, яка запобігає дітонародженню, є недопустимою і гріховною, бо ми насмілюємося маніпулювати життям, в такий спосіб ставлячи себе на місце Бога.

 

Бережіть любов, вбивство не принесе нічого позитивного у ваше життя. Направду не існує жодної виправданої причини на скоєння аборту і кара за цей гріх вельми велика. Ісус Христос нас попереджує:

 

«Коли б Я не прийшов і до них не говорив, то не мали б гріха, а тепер виправдання не мають вони за свій гріх» (Ів. 15.22).

Автор: Юрій Свищ

Джерела: www.kyrios.org.ua

Мандрівники Христа Царя

24.03.2012р. Б. / 25 березня - День молитви за ненароджених дітей!

 

25 березня в багатьох країнах світу - Аргентині, Чилі, Гватемалі, Іспанії, Словаччині, Білорусі та багатьох інших - наголошується День ненароджених дітей або День молитви за ненароджених дітей. Метою ініціативи - захистити права зачатої людини і, перш за все, молитися, щоб день за днем в світі зменшувалася кількість абортів.

 

Дата 25 березня вибрана не випадково, адже в цей день за новим стилем припадає свято Благовіщення Діві Марії. В цей день відзначаємо подію, яка є початком історії спасіння: Пречиста Діва Марія, відповідаючи на оповіщення архангела Гавриїла, що Вона стане Матір'ю Сина Божого, дала Свою покірну згоду.

 

Свято Благовіщення тісно пов'язане зі святом Різдва Христового - дату Благовіщення визначили, відрахувавши рівно 9 місяців від Різдва.

 

В контексті молитви за ненароджених дітей під час Великого Посту проводиться також і молитовна акція "40 днів за життя", яка охоплює сотні міст США, Канади, Австралії, Англії, Данії, Північної Ірландії.

 

Чи можливо врятувати життя дитини тільки молитвою?

На це питання Джанмарія Леотта, голова асоціації "Дві хвилини для життя", яка заснована в Італії 2005 року, відповів:

"Ми звикли оцінювати роботу та результати. Молитва завжди приносить плоди, хоча ми не здатні їх іноді відчути або побачити. В енцикліці "Бог є Любов" Папа Бенедикт XVI написав:" Хто молиться, ніколи не втрачає свого часу ". Перед обличчям сучасної схильності до надмірного активізму варто згадати ці слова і довіритися Богу, адже тільки Господь може врятувати життя ненароджених дітей, звертаючись до серця їхніх матерів ".

Духовне усиновлення ненародженої дитини

Рада у справах сім'ї при Конференції Католицьких Єпископів Білорусі запрошує взяти участь в акції "Духовне всиновлення", організованої для захисту зачатого життя, яке знаходиться під загрозою знищення.

 

Що таке Духовне усиновлення?

Духовне усиновлення - це обітниця, дана Богу конкретною людиною, молитися про спасіння життя немовляти, над яким нависла загроза аборту. Щоденна молитва триває дев'ять місяців: починається в торжество Благовіщення, а завершується на Різдво Христове. Духовне усиновлення полягає в обов'язку віруючого кожен день читати спеціальну молитву за ненароджену дитину, ім'я якої знає тільки Бог, молитися одну з Тайн Вервиці. До молитви можна також додати певні релігійні практики (наприклад, хороші вчинки).

 

Сутність обітниць

У богословській науці обітниця - це дана Богові обіцянка, об'єктом якої є найвище добро. В Духовному усиновлення об'єктом обітниці є молитва за ненароджену дитину та її батьків. Ця обітниця має прийматися свідомо й добровільно. Обітниця Духовного усиновлення є тимчасовою - триває 9 місяців (стільки часу, скільки зачата дитина знаходитися в утробі матері).

 

Хто може брати участь в Духовному усиновлення?

В Духовному усиновлення може брати участь кожен, хто відчуває себе здатним виконати обітницю, дану Богові. Це можуть бути люди похилого віку, хворі люди, які можуть пожертвувати свої страждання за ненароджене дитя, а також молодь і дорослі.

 

Початок Духовного усиновлення відбудеться 25 березня, у свято Благовіщення. Духовне усиновлення зачатої дитини як індивідуальний молитовний обов'язок починається з колективної присяги, яку дає група осіб під час урочистої Літургії в церкві.

ЩОДЕННА МОЛИТВА
Господи Ісусе - при заступництві Твоєї Матері,
яка народила Тебе з любов'ю, і при заступництві св. Йосипа,
вірного опікуна, який піклувався про Тебе після народження -
прошу Тебе за це ненароджене дитя,
яке я духовно усиновив, і яке перебуває під загрозою смерті.
Прошу, дай його батькам любов і відвагу,
Щоб залишили своїй дитині життя,
яке Ти сам йому призначив.

За матеріалами news.katolik.ru

Джерело:  Мандрівники Христа Царя

07.03.2012р. Б. / Клітини абортованих дітей не лише в Pepsi, але і в їжі, ліках та косметиці,– науковець

 

Впродовж останнього часу компанія «Pepsi» опинилася в центрі уваги ЗМІ та громадськості, коли стало відомо, що вона має намір випустити у продаж напій з підсолоджувачем, виготовленим завдяки використанню клітин абортованих зародків. Захисники життя в багатьох країнах заявили про свій намір бойкотувати продукцію цієї компанії. Однак американський науковець Ребекка Тейлор розповідає про те, що не лише продукцію «Pepsi» слід бойкотувати.

Пані Тейлор, технолог молекулярної біології, склала список американських компаній, які використовують клітини і тканини абортованих дітей для розвитку своєї продукції – від дитячої вакцини до косметики. Отже до списку, опублікованому на National Catholic Register,  увійшли:

«Neuralstem» – вводить стовбурові клітини абортованих на 8 тижні дітей у спинний мозок хворих на латеральний аміотрофічний склероз. Нещодавно почала досліджувати використання таких клітин для лікування депресії.

«ReNeuron» – використовує абортовані клітини для лікування хворих на інсульт. Керівник цієї компанії відкрито пояснив звідки компанія отримує ці клітини: «Ми отримуємо матеріал з мозку людського плоду, отриманого внаслідок перерваної вагітності.  Переважно це плоди 8-10 тижня».

«Neocutis» – продає косметику та дерматологічну продукцію і відкрито заявляє, що виготовляє її із тканин людського плоду, отриманих внаслідок селективних абортів. Ця продукція виготовляється для того, щоб «усунути зморшки та набряклість навколо очей і надати довготривалий ефект зволоження для блискучої шкіри».

Компанії «Merck» та «GlaxoSmithKline» для виготовлення вакцини від краснухи, поліомієліту, гепатиту А та вітряної віспи використовують лінію клітин MRC-5, яка була отримана у 1966 році з легень 14-тижневого плоду чоловічої статі, а також лінію WI-38, отриману з плоду жіночої статі, абортованого в 1964 році.

«Senomyx» використовує лінію абортованих клітин HEK 293 (отриману з абортованого в 1970-их роках плоду чоловічої статі) для тестування хімічних речовин в якості можливих підсилювачів смаку. Як повідомляє п. Тейлор, компанія «Senomyx» має підписані контракти із компаніями «PepsiCo», «Kraft» та «Nestle», відповідно до яких проводить тестування підсилювачів смаку для їх продукції.

На завершення, Ребекка Тейлор зазначає, що захисники тварин успішно лобіювали свої інтереси, відповідно до яких компанії змушені писати на своїх продуктах, чи їх тестування не проводилось на тваринах.

«Настав час для католиків і усіх захисників життя вимагати, щоб компанії, які використовували абортовані клітини для виготовлення своєї продукції: чи то ліків, чи вакцини, чи їжі, чи будь-якої іншої,– писали про це. А після того ми мусимо протистояти цьому і вимагати, щоб вони використовували альтернативний матеріал»,– пише вона. – «Без нашої активної участі використання абортованих дітей не просто триватиме, воно значно пошириться».

«Ми живемо в культурі смерті – реальності, яка просто вимагає, щоб на продукції було зазначено: Цей продукт був створений шляхом вбивства невинного людського життя», – підсумовує спеціаліст з молекулярної біології Ребекка Тейлор.

Джерело:  Мандрівники Христа Царя