ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ!

субота, 3 березня 2012 р.

03.03.2012р. Б. / Рукописне Євангеліє часів дитинства Данила Галицького перекладають на українську


Фото: Андрій Янович / Gazeta.ua


Одне з найдавніших рукописних Євангелій України – Бучацьке, написане галицько-волинською говіркою на початку ХІІІ століття, почали перекладати на українську мову.
 
Забутий рукопис віднайшло тернопільське земляцтво. 

«Почалося все років сім тому, коли міський голова Бучача Омелян Степанович Оверко в розмові зі мною згадав про існування такого унікального видання. За деякий час пошуків по бібліотеках, музеях і архівах Західної України, вдалося дізнатися що вцілілий оригінал рукопису і справді існує, і зберігається в Львівському національному музеї ім. А.Шептицького. Це велике щастя, що така цінність вціліла. Напевне, на певному історичному етапі добрі люди долучилися до того, щоб ця книга стала маловідомою. Інакше, боюся, її чекала б доля тих інших тисяч унікальних книг з української давнини, які за радянської доби були знищені, або просто пропали», — розповів Ярослав Фліссак, голова ГО «Земляцтво тернополян у Києві». 

Минулого року організація видала 300 примірників Євангелія в оригіналі великим форматом. Видання профінансували меценати. 

Зараз тернопільське земляцтво організовує переклад рукопису на українську. 

«Під час зустрічей на Тернопільській землі виникла ідея зробити переклад рукопису, і видати його великим тиражем – аби зі змістом унікальної памʼятки могло познайомитися велике коло охочих. Вже отримали на це благословення блаженнішого Святослава. Думаю, за два місяці робота буде завершена», — каже активіст Тернопільського земляцтва Володимир Бедриківський. 

Мистецтвознавець Віра Свєнціцька в своєму дослідженні Бучацького Євангелія припускає, що воно було написане в Богородицькому монастирі села Городище поблизу Володимира Волонського. Пізніше зберігалося в Хрестовоздвиженівському василіанському монастирі в Бучачі – саме звідси і сучасна назва рукопису, дана йому дослідниками. До наших часів повний текст Євангелія не вцілів залишилося лише 160 листків. Невідомо коли було втрачено перші сторінки Євангелія та деякі з середніх. Попри це воно вважається одним з найцінніших в Україні, адже написане за 400 років до Пересопницького, на якому складають присягу президенти. 


За матеріалами: Gazeta.ua 

Джерело:   КРЕДО

Немає коментарів: