ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ!

понеділок, 3 червня 2013 р.

03.06.2013р. Б. / У Казахстані повели прощу до Кенгіру

1 червня 2013 року з нагоди 59-ї річниці повстання в Кенгірі відбулася проща від греко-католицького храму Святого Пророка Іллі в Сатпаєві до пам’ятного знака, встановленого на місці масових захоронень в’язнів Кенгіру. Пам’ятник жертвам Кенгіру був встановлений у 1999 році в 45-ту річницю Кенгірського повстання за сприяння українських організацій зі США УККА ООЧСУ та СУМу.
 
Прощу організував настоятель місцевої парафії Олег Галушка з дружиною Мирославою. Варто зазначити, що ця ідея була підтримана місцевою владою, яка виділила поліцейський та медичний супровід. У Сатпаєві колону зустріла заступник акіма міста, яка привітала учасників акції.
 
Слід відзначити, що у зв’язку із непростою релігійною ситуацією в країні не було дозволено використовувати релігійну символіку чи релігійний одяг. В ході взяли участь як українці, так росіяни і казахи.
 
Проща розпочалася о пів на п’яту Молебнем до Ісуса Христа в храмі Сатпаєва. Після завершення молитви учасники вирушили в похід. Тридцять п'ять кілометрів від храму в Сатпаєві до пам’ятного знака пройшли учасники прощі за 10 годин. У ній взяли участь понад двадцять осіб різного віку, майже всі вони - діти та внуки колишніх в’язнів Кенгіру. Під час коротких зупинок один із учасників прощі зачитував хронологію Кенгірського повстання.
 
У прощі взяв участь також Апостольський делегат для греко-католиків у Казахстані та Середній Азії о. Василь Говера.
 
Усі учасники акції відвідали залишки колишнього концентраційного табору в Кенгірі та відслужили Панахиду біля пам’ятного знака, встановленого над братськими могилами. Зі словами пам’яті про Кенгір виступили о. Василь Говера; представник акімату з Сатпаєва, яка також разом з усіма пройшла до пам’ятного знака; п. Ольга Бурда, член українського товариства м. Сатпаєва; та Мирослава Галушка. Також привітати учасників акції приїхав один із небагатьох колишніх в’язнів Кенгіру, який ще залишився в живих, - пан Іван Заяць.
 
Варто зазначити, що на 1954 рік в Кенгірі знаходилося близько 20 тисяч в’язнів і з них понад 9 тисяч це були українці. Там також були ув’язнені десятки греко-католицьких священиків, які відмовилися в 1946 році перейти на московське православ’я. Одним із в’язнів був також Павло Василик, згодом єпископ.

Більш детально про повстання у Кенгірі тут.

Прес-служба УГКЦ в Казахстані

Джерело: Департамент інформації УГКЦ

Воїни Христа Царя

Немає коментарів: