ВІЙНА
ЗА СВЯТИНЮ, ЧИ СВЯЩЕННА ВІЙНА? Саме так можна назвати непросту
ситуацію, що склалася довкола Почаївської Свято-Успенської Лаври.
Каменем спотикання став, власне, не стільки сам храмовий комплекс, як
його приналежність до УПЦ МП і агресивна, загарбницька поведінка самих
священнослужителів Лаври.
Не встиг вщухнути скандал навколо літератури сепаратиського змісту,
котру вільно продавали і пропагували у лаврській крамниці і, котра, до
слова, була видрукувана у власній лаврській друкарні ще в 2009-2012
роках і вже містила в собі терміни “Новоросія” і “Православная
Новоросія”. Наша СБУ з приводу даної літератури досі веде себе, як
філіал Товариства сліпо-глухих, оскільки не було відкрите по даному
факту жодного кримінального провадження. Так само свого часу з боку
правоохоронних структур не було жодної реакції на фактичну приватизацію
споруд Лаври, котра на той час була частиною Кременецько-Почаївського
історико-архітектурного заповідника, котра була проведена не, згідно
чинного законодавства, а “по договорняках” з тодішніми представниками
влади і в обхід інтересів громади м. Почаєва.
Неодноразові звернення громадян, депутатів різних рівнів, істориків
та просвітян були проігноровані. Так само як і те, що монахи позривали
на старовинних будівлях, котрі мають історичну цінність памятні дошки,
що дані будівлі є памятками архітектури і охороняються законом. Зі всіх
табличок лишилась лише одна на монастирському корпусі і то лише тому, що
в цьому будинку зупинявся Т. Шевченко.
З 2003 року ченці проводять на території Лаври реставраційні і
будівельні роботи, не узгоджуючи їх з жодною інстанцією.Багато
артефактів минулого уже постраждали, або й повністю були знищені під час
таких “ремонтів”.
На даний час після багатьох протестів громади і звернень до органів
влади, в обласній раді створена спеціальна комісія, котру очолює
О.Боберський. Комісія працює над питанням повернення Лаврського
комплексу в підпорядкування Держбуду і у власність
Кременецько-Почаївського історико-культурного заповідника. Аби не
допустити цього, настоятель Лаври вл. Володимир ініціював інший процес
на державному рівні. Для початку, відмовившись сплачувати податки до
бюджету міста за екплуатацію придаврських будівель у якості готелів.
Рішення про сплату було прийняте на сесії міськради Почаєва і відсоток,
взагалі-то,місто вимагало доволі символічний – 0,5%. Проте, навіть
стільки Лавра сплачувати відмовляється, мотивуючи тим, що дані споруди
використовуються не, як готелі, а як класичні православні
“странноприімниє” для паломників. Тобто фактично діють, як благодійні
притулки.
- Добитися адекватних вчинків і рішень від духовенства Лаври дуже
важко, – каже депутат Почаївської міської ради Микола Замковський. –
Вони відчувають тут себе не просто домінуючою конфесією, вони відчувають
за собою підтримку і протекторат Москви, а також неприховану симпатію з
боку чинної влади. Так міський голова Почаєва Василь Бойко
незавуальовано підтримує все, що просить Лавра у міста і всіляко лобіює
її інтереси, ігноруючи при цьому інтересами городян.
Двічі на сесію міськради виносилося клопотання про включення в
порядок денний питання про передачу земель, на котрих розташований
лаврський комплекс у власність УПЦ МП. Але тоді на засіданнях ради не
було кворуму, тож питання переносилось, – розповідає М. Замковський.
Зараз, ближчим часом, знову має бути засідання. І коридорами
міськради ширяться чутки, що настоятель Лаври вл. Володимир уже
домовився з міським головою В. Бойком про позитивне рішення. Кажуть, що
фінансова складова цих домовленостей також існує і вимірюється цифрою з
шістьма нулями. Звідки такі кошти в Лаври, котра, як стверджується, живе
на невеликі пожертви вірян і , в якості реабілітації після скандалу з
сепаратиською літературою і відмовами служити заупокійнй служби за
полеглими бійцями ЗСУ, спромоглася пожертвувати для Армії лише 10 000
грн і відремонтувати два стареньких УАЗики, списаних ще кілька років
тому з органів МВС?
Але, враховуючи те, що зовсім недавно Лавру відвідав предстоятель УПЦ
МВ митр. Онуфрій на двох вертольотах і з великим почтом і в тому почті
владики особливо виділявся колоритний депутат-регіонал Новінський, то
гроші у церковників є. Принаймні, сам митрополит Онуфрій після
Богослужіння роздавав діткам іконки і до них (що було зафіксовано
камерами) по купюрі в сто гривень. Добрий такий – митрополит? Так?
Так ось: це той самий митрополит, котрий позиціонує себе, як
предстоятель української церкви. А насправді легким порухом руки дарує
не лише сто гривень діткам, а й дві кримські єпархії безпосередньо
Москві. І зараз активно веде діалог з патріархом Кірілом про передачу
йому інших східноукраїнських єпархій.
А тим часом, уже на наших теренах приватизовує діючі храми і землю
під ними, створюючи таким чином питомо російські релігійно-ортодоксальні
анклави і активно пропагуючи трьохсотлітні міфи про справжнє “ісконне
православіє”, без котрого неможливе спасіння.
В чому полягає те “спасіння”? У приниженні всього українського,
маніпуляціях зі свідомістю вірян і насадженні якось дикого,
середньовічного стереотипу християнства. Всі ми ще пам`ятаємо, як не так
давно на воротах Лаври висіло оголошення ” З собаками і
греко-католиками вхід заборонений!”. Рівно ж як і ксенофобські проповіді
попів про те, що молитись українською не можна, бо “Господь нє
панімаєт!”.
Можна по-різному ставитись до всіх пропагандивних і моралізаторських
речей в діяльності лаврських служителів, але суть їх в тому, щоб
послідовно знищувати все українське і возвеличувати російську віру,
думку і спосіб життя. Духовністю там і не пахне. Про що, власне, і
свідчать діяння “святих” отців, котрі задля досягення мети “руского
міра” йдуть на кроки, котрі в їхньому ж катехизмі означені, як великі
гріхи.
Дзвінка Торохтушко
1 коментар:
УКРАЇНА ЯК ЧАСТИНА СВІТУ
"Весь світ - театр, а люди в ньому...", - ні, не актори, а маріонетки, які виконують свої ролі під майстерним управлінням ляльковода, що ховається десь "там", за лаштунками театру.
сл.Б. Леонід.
Дописати коментар