Роздуми над Словом Божим на понеділок ХІІ Звичайного тижня, рік ІІ
Господь Ісус у Нагірній проповіді навчає своїх учнів, тобто нас,
побожних християн. Буває, на жаль, що ми вважаємо себе кращими за інших.
Ні, ми насправді визнаємо, що скоїли якісь гріхи, але в наших очах вони
дрібні, а от гріхи інших — великі. Саме це означають слова «бачиш
скалку в оці брата твого, колоди ж у власному оці не добачаєш» (Мт
7, 3). Око бачить те, що назовні тіла, а того, що всередині, воно не
зауважує.
Тільки Бог є Суддею. Якщо ми забираємося судити інших, то цим пробуємо
посісти місце Бога. Спроба бути «як Бог» — ідолопоклонство, пиха. І то
саме наші осудження будуть звинуваченнями проти нас на Суді Божому. Тому
Господь Ісус застерігає: «Не судіть, аби вас не судили» (Мт 7, 1).
Вочевидь, ми маємо прагнути зробити цей світ кращим. Але те, що я можу
зробити, — це розпочати з себе, заходитися над своїм власним
наверненням. Мого брата (або мого супротивника) має силу навернути
тільки Бог. Єдино лиш моє власне навернення може бути допомогою для мого
брата, аби й він навернувся.
Джерело: КРЕДО
Немає коментарів:
Дописати коментар