ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ!

неділю, 13 квітня 2014 р.

13.04.2014р. Б. / «З Криму не виїжджаємо»

Ялта
З Його Екселенцією Яцеком Пилем, єпископом-помічником Одесько-Сімферопольської дієцезії, розмовляє Анджей Граєвскі, «Gość Niedzielny»
 
Отче єпископе, яка нині ситуація в Криму?
 
Складна. З огляду на останні події ми були змушені на Великдень писати дві версії пастирського листа. Одна для одеської частини, а отже тієї, що на території України, і друга для кримської частини, яка нині є територією Російської Федерації. Зміст обох листів сильно відрізняється, насамперед віднесеннями до суспільно-політичних реалій. У Криму люди однозначно негативно оцінюють події у Києві й на Майдані, який, на їхню думку, є справою «бандерівців». 

Я був на Майдані, та бандерівців не бачив.
 
Але їх бачило російське телебачення, яке сформувало таке бачення також і в мешканців Криму, а тут його дивляться всі. Зрештою, українське телебачення також провадить пропаганду. Нещодавно показували порожні полиці у магазинах Криму, що не є правдою. Забезпечення тут загалом добре, принаймні поки що. 

Але ціни на товари ніби пішли вгору.
 
Це правда, але це пов’язане з тим, що сьогодні треба більше платити за долар і євро. Однак водночас людям обіцяли, що вони отримають зарплати такого розміру, як у Росії, а отже, вищі. В такий спосіб зростання цін буде якось компенсоване. 

А яка валюта в обігу: гривня чи рубль?
 
Обидві валюти в обігу, а у багатьох магазинах ціни одночасно в рублях і в гривнях. Однак ціни нестійкі, часто змінюються з дня на день. 

Чи парафії мусять реєструватися наново, згідно з російським законодавством?
 
Ми не знаємо, як це буде вирішене. Поки що ми працюємо без будь-яких змін. 

Згідно з канонічним правом, змога брати голос у таких ситуаціях належить тільки єпископові-ординарію, а він має резиденцію в Одесі, тобто вже в іншій державі.
 
Вочевидь це викликає труднощі і, можливо, буде потрібне рішення Апостольської Столиці. 

Чи може бути створена Апостольська адміністратура для Криму?
 
Така можливість існує, і в минулому Апостольська Столиця її застосовувала щодо дієцезій на спірних територіях. Як буде у випадку Криму — побачимо. Однак ми напевно не збираємося покинути Крим. 

А що буде в православними парафіями Київського патріархату, який у Росії не визнаний?
 
Велика непевність, хоча ніхто формально не забороняє діяльності цих парафій. Надалі правлячим єпископом є владика Климент. Однак, здається, частина духовенства Київського патріархату вже виїхала. 

А що з греко-католиками?
 
Всі виїхали разом із сім’ями ще до референдуму. Одного зі священиків, капелана українського флоту, який працює у Севастополі, арештували, а потім випустили. Коли від довідався, що знову буде арештований, то й собі вирішщив виїхати. Однак до Євпаторії один із двох священиків повернувся. Доки становище не стабілізується, вірні греко-католицької Церкви приходитимуть до нас, і ми будемо над ними здійснювати пастирську опіку. Однак не українською мовою, аби уникнути закидів у прозелітизмі, а російською. Додам, що також і вірні з Київського патріархату контактували з нами, запитуючи, чи можуть до нас приходити, коли виявилося, що їхні церкви замкнено або захоплено Московським патріархатом. 

Чи всі 12 католицьких парафій Криму діють без перешкод?
 
Всі діють нормально. Ніхто нас не провокував, не зачіпав. Однак перед нами стоїть проблема прописки. Більшість із 12 священиків, які працюють у Криму, це поляки, які мусять забезпечити собі нові документи проживання. Зрештою, це чекає на всіх мешканців Криму, які раніше не мали російських паспортів. Оскільки таких людей чимало, це затягує час очікування на залагодження формальностей. Також не всі бажають приймати російське громадянство, хочуть зберегти українські паспорти, роблячи собі вид на постійне проживання у Криму. В них тут свої доми і сім’ї. Щоразу більше людей українського походження закривають свої фірми, і тому безробіття зростає. 

Якою буде подальша доля дієцезій, що належать до Церкви, яка визнає верховенство Московського патріархату, чи вони будуть відлучені від Києва і підпорядковані безпосередньо Москві?
 
Це питання цікаве, але я не знаю, яким буде рішення. 

Отче єпископе, чи Ви без проблем контактуєте з єпископом Броніславом Бернацьким, ординарієм Одесько-Сімферопольської дієцезії?
 
Ми листуємося електронною поштою, дзвонимо. З Криму я не рухаюся, подібно як і наші священики. Жоден з них не виїхав із Криму. Дехто навіть цього року відмовився від канікул.
 
За матеріалами: wiara.pl 

Джерело:   КРЕДО 

1 коментар:

Unknown сказав...

"Доки становище не стабілізується, вірні греко-католицької Церкви приходитимуть до нас, і ми будемо над ними здійснювати пастирську опіку. Однак не українською мовою, аби уникнути закидів у прозелітизмі, а російською..."

Жахливий біль і смуток пронизують, зболене чорною несправедливістю, живе українське серце, коли читаю рядки цього інтерв'ю з Його Екселенцією Яцеком Пилем. Кілька разів перечитував текст, але біль лише посилювався, до того ж, в обох площинах дочасного людського буття, як в національній, так і в релігійній. Щодо першої, то - є наявний ГЕНОЦИД української нації ХХІ століття. А щодо другого, маємо - літеплість, за якою криється, ніби інша Церква, ніби інший Христос, ніби інша ласка і жертвенна любов...

р.Б. Леонід.