1Тм. 5,11–21: «Заклинаю тебе … берегти це безсторонньо, не робивши нічого з нахилу до когось»
Насправді не просто, або радше дуже важко в наших стосунках не
зважати на те, що за особу ми маємо перед собою. Ми завжди суб’єктивні,
тому й до кожної особи ставимось через свою суб’єктивність. Ми бачимо не
все так як воно є на справді, а через призму нашого світогляду. Хтось
нам подобається, бо сказав нам раніше щось приємне, чи добро зробив, а
хтось не подобається, бо щось нам недобре зробив чи негарно з нами
повівся. Відповідно і ми до одного відчуваємо симпатію, вдячність,
повагу, а до другого – неприязнь, недовіру, ворожість.
Часто негативний досвід спілкування з тією чи іншою особою не дає
нам побачити Божої волі на розвиток наших стосунків із ними в
майбутньому. Апостол нам вказує на те, щоб ми безсторонньо,
неупереджено, так як Господь, робили добро кожній особі.
Бог любить і праведних, і грішних, любить нас, чи ми робимо зло,
чи добро, Він приймає нас після кожного гріха знову і знову у своєму
милосерді. Вчімося й ми любити і приймати інших людей, попри те, що б
вони нам не робили, чи то добро чи зло. Це є нелегко. Але тільки так можемо вподібнюватися до нашого Отця – любити безумовною любов’ю!
***
Лк. 17,26-37: «Так само буде й того дня, як об’явиться Син Чоловічий»
У цьому Євангелії Господь вказує на останні часи, які мають
настати. Показує, як вони мають виглядати, тому пригадує з біблійної
історії приклади, як відбувалися надзвичайні події в житті вибраного
народу. Але одночасно Христос підкреслює, що ніхто не знає ні дня, ні
години, коли це має статися.
Ми не знаємо, коли буде другий славний прихід Господа Нашого
Ісуса Христа, коли будуть ці останні часи. Але, без сумніву, останні
часи для кожного з нас – це кожна мить нашого життя. Адже кожна ситуація
є перша й остання в нашому житті, вона вже є – і вона не повториться,
вона вже є – і її такої більше не буде.
Тож маємо завжди цінувати кожну хвилю нашого життя, розуміти, що
вона остання й неповторна, цінувати кожну людину, яку зустрічаємо на
своїй дорозі, розуміти, що в цей момент і в цих обставинах ми її бачимо
востаннє. Колись було інакше й знову буде інакше, навіть зустріч із цією
людиною не буде такою самою. Маємо розуміти й цінувати всі події нашого
життя.
Ми дуже часто живемо або в минулому, або в майбутньому. Молоде
покоління мріє про своє майбутнє життя, старше покоління згадує, як воно
колись було добре. В цей же час, ми не вміємо цінувати теперішнього
часу, цього «останнього» часу. Коли б людина знала, що їй залишилося
жити 2¬–3 години чи декілька днів, то вона б зовсім по-інакшому дивилася
на життя, цінувала б його. Зупинімося – і цінуймо те, що Бог нам дає. Розуміймо, що цей чи інший день, ця чи інша година, навіть хвилина, унікальні в моєму житті!
+ВЕНЕДИКТ
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар