ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ!

середу, 14 листопада 2018 р.

14.11.2018р. Б. / Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Апостолом та Євангелієм

2Сл. 2,1–12:  «Тайна беззаконня орудує вже тепер»

Ми постійно очікуємо, що у нашому житті якось усе впорядкується, стане на місце все в суспільстві, у якому ми живемо, в сім’ї, у парафії, в Церкві. Але скільки б ми не жили, не докладали старань, бачимо, що не можемо до кінця впорядкувати всього ні самі в собі, ні довкола себе. Що є причиною цього – наша гріховність, первородний гріх. Саме тому нам у всьому бракує цілісності, будь-яка справа, яку ми робимо, буде недосконалою. Саме тому ілюзії побудувати рай на землі, як бачимо з історії, багато разів увінчувалися неуспіхом і розчаруванням. 

Маємо прийняти реальність нашого життя: де є людина, там існує недосконалість. Щобільше: де є людина, там є гріх. Ніколи не очікуймо, що впорядкуємо досконало все навколо себе, що настане ідеальний порядок. Лише в Царстві Небесному є досконалий порядок, бо там є Господь. 

Царство Небесне може початись тоді, коли ми з є Богом. Лише з Господом впорядковуємо себе і відчуваємо смак Царства Божого, де існує досконалість, впорядкованість та справедливість!

***
Лк. 12,48-59:  «Коли, отже, йдеш з противником своїм до уряду, намагайся визволитися від нього в дорозі»

Деякі отці Церкви вважають, що в цьому рядку супротивник, якого Ісус мав на увазі, – це наша совість, наше сумління. У загальному значенні наша совість – це голос Божий, який промовляє до нас. Євангеліє, заповіді Божі – це той голос, яким Господь промовив до всіх. Але через нашу совість Він промовляє особисто до нас. Тому завжди варто «дружити» зі своєю совістю, вслухатися в неї, іти за її голосом. 

Що більше будемо дослухатися до своєї совісті, то краще будемо чути голос Божий і нам легше буде чинити Божу волю. Тому Господь закликає нас примиритися зі своєю совістю. Жити в мирі зі своєю совістю – це бути в мирі з Богом.

+ВЕНЕДИКТ

Джерело:   ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР

Немає коментарів: