2Сл. 2,1–12: «Тайна беззаконня орудує вже тепер»
Ми постійно очікуємо, що у нашому житті якось усе впорядкується,
стане на місце все в суспільстві, у якому ми живемо, в сім’ї, у парафії,
в Церкві. Але скільки б ми не жили, не докладали старань, бачимо, що не
можемо до кінця впорядкувати всього ні самі в собі, ні довкола себе. Що
є причиною цього – наша гріховність, первородний гріх. Саме тому нам у
всьому бракує цілісності, будь-яка справа, яку ми робимо, буде
недосконалою. Саме тому ілюзії побудувати рай на землі, як бачимо з
історії, багато разів увінчувалися неуспіхом і розчаруванням.
Маємо прийняти реальність нашого життя: де є людина, там існує
недосконалість. Щобільше: де є людина, там є гріх. Ніколи не очікуймо,
що впорядкуємо досконало все навколо себе, що настане ідеальний порядок.
Лише в Царстві Небесному є досконалий порядок, бо там є Господь.
Царство Небесне може початись тоді, коли ми з є Богом. Лише з Господом впорядковуємо себе і відчуваємо смак Царства Божого, де існує досконалість, впорядкованість та справедливість!
***
Лк. 12,48-59: «Коли, отже, йдеш з противником своїм до уряду, намагайся визволитися від нього в дорозі»
Деякі отці Церкви вважають, що в цьому рядку супротивник, якого
Ісус мав на увазі, – це наша совість, наше сумління. У загальному
значенні наша совість – це голос Божий, який промовляє до нас.
Євангеліє, заповіді Божі – це той голос, яким Господь промовив до всіх.
Але через нашу совість Він промовляє особисто до нас. Тому завжди варто
«дружити» зі своєю совістю, вслухатися в неї, іти за її голосом.
Що більше будемо дослухатися до своєї совісті, то краще будемо
чути голос Божий і нам легше буде чинити Божу волю. Тому Господь
закликає нас примиритися зі своєю совістю. Жити в мирі зі своєю совістю – це бути в мирі з Богом.
+ВЕНЕДИКТ
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар