ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ!

понеділок, 6 липня 2015 р.

06.07.2015р. Б. / Волонтери “Центру Опіки Сиріт” відвідали неповнолітніх у Прилуцькій виховній колонії

Волонтери молодіжної спільноти “Руки Допомоги” Львівського “Центру Опіки Сиріт”  під час 7-денного табору для дітей у Ніжинському притулку для дітей без батьківської опіки посвятили один день для неповнолітніх Прилуцької виховної колонії. 3 липня 2015 року, дівчата та хлопці у супроводі в’язничного капелана отця Романа Пушки з м. Ніжина зустрілися з вихованцями колонії.

Будучи ще в полоні стереотипів, ґрати за ґратами, з острахом переходили до останніх дверей. Проте в актовому залі уже зібралися хлопці, яких відрізняв від старшокласників середньоосвітніх шкіл хіба що однаковий строгий одяг. Вихованці з цікавістю переглянули коротреметражку “Цирк метеликів” з відомим християнським актором Ніком Вуйчичем. Про глибокий зміст кінострічки мали можливість поговорити з о. Романом Прокопцем. У роздумах заторкували такі питання: як можна завдяки глибокій вірі змінити світ у якому живеш, чого можна осягнути – повіривши у себе, чи є важливим розуміння та підтримка тих, хто тебе оточує, Бог, як люблячий Батько завжди дає можливість почати все заново. Сюжет фільму підсилила розповідь дивовижної біографії головного героя стрічки – Ніка, яку приготувала Наталя Ільків (волонтер “Центру Опіки Сиріт”).

Волонтери з вихованцями вийшли на подвір’я перед актовим залом, усі розсілися на траві, де разом співали пісень, і українських, і популярних, і народних. Гітара в руках Гафійки (волонтер “Центру Опіки Сиріт”) і пісенники у руках усіх присутніх дали масу позитивних емоцій та розбили стіни страху. Особливо хлопцям сподобались жартівливі пісеньки і банси з рухами.

Хвилина за хвилиною минав час, відведений на відвідини вихованців колонії, а волонтери за спілкуванням з хлопцями навіть незчулись, як зустріч добігла кінця. Прощалися з хлопцями зі справжнім сумом, що мало часу провели разом, адже ділитись добром так приємно. Острах перед початком зустрічі змінився на теплі та емоційні враження по її закінченні. Ми пообіцяли ще їх відвідати, тому – до нових зустрічей!!!

Немає коментарів: