Різдвяні
дні несуть щось таке, що не залишає байдужим нікого, навіть самих
закоренілих атеїстів. Будь то падаючий сніг або відвідування сім'ї та
друзів, або спів різдвяних гімнів, або підхоплення натовпу на ноги,
охопленого натхненним виконанням ораторії «Алілуя» Генделя - в цій порі
року є чимось таким, що піднімає настрій людей.
Неважливо, наскільки поширений войовничий секуляризм в масах,
Різдвяна історія має неймовірну культурну силу. Я вважаю, що Різдво може
нагадати нам, захисникам життя, про те, що легко забувається в
повсякденних турботах: все, з чим ми боремося, протистоїть красі та
сенсу, які несе Різдвяна історія. А якщо придивитися, ми побачимо, що
Ворог не сильно змінився з тих пір, як Ірод послав своїх солдат до
Віфлеєму, щоб убити всіх немовлят у віці до трьох років. Розрубуючи,
заколюючи та відчайдушно намагаючись заглушити Обіцяне за допомогою
крові невинних. Дві тисячі років потому проти невинності й обіцянки все
ще триває така ж сама війна.
Наприклад, я відзначив цікаву річ: прихильники абортів, які
протестують проти захисників життя, часто цитують слова Господа Ісуса:
«Це моє тіло!» - Пишуть вони на плакатах, викрикуючи цю фразу в обличчя
тим, хто виступає проти пролиття крові ненароджених хлопчиків і
дівчаток.
Ісус говорив те ж саме: «Це моє тіло», - однак за цими словами
слідують величні слова, які коли-небудь проголошувались: «моє тіло ...
яке за вас ламається». Ті заяви, які роблять прихильники абортів – це
вже оголошення війни: «Це Моє тіло... і я вб'ю кожного, хто посміє
втрутитися в мій особистий простір». Слова Господа Ісуса мають абсолютно
інше значення - Він віддав Своє Тіло на хрест за Свою Церкву, ставши
рятівною жертвою. Аборти за своєю суттю – це повна протилежність Добрій
Новині, це кривавий контраст до Різдвяної історії.
Те ж саме спостерігається в різних жахливих проявах так званої
культури «швидкого сексу». Справжня жертовна любов між людьми, люблячими
один одного і в горі, і в радості, часто замінюється копією
«псевдолюбові» (використання іншого для власної насолоди), в контексті
п'яних ночей, коли потрібно прикинутися, що тобі не все одно. Шлюб, який
є символом відносин між Господом Ісусом Христом і Його Церквою; шлюб, в
основі якого лежить добровільна відмова від свого блага заради іншої
людини, такий шлюб - повна протилежність «цивільному шлюбу». Фізична
єресь сучасної сексуальної культури - це сумне злиття щастя і
задоволення, і ще один приклад відкидання сучасниками справжньої краси.
Своєю відмовою від інституту шлюбу і його знищенням ми ще раз
демонструємо свою ворожу позицію стосовно Доброї Новини.
Якщо шлюб був створений як прекрасний інститут заснований на
самопожертві, тоді ніщо так не знищує його, як цей робить індустрія
порнографії. Вона у багатьох рисах являє собою чудовий приклад
демонічного впливу на людину. Задумайтесь: замість того, щоб віддавати
себе своїй дружині у самопожертві, яка є відображенням історії Доброї
Новини, мільйони чоловіків активно задовольняють себе сценами фізичного
насильства, які зводять жінок і дівчаток на екрані до рівня людського
сміття. Використовуючи тіла інших людей для власного задоволення ми
показуємо своє глибоке презирство до Доброї Новини.
«Війна з Різдвом» - це не просто скарги атеїстів на Різдвяні сцени.
Це протистояння, яке проявляється як всесторонній бунт сучасної культури
проти самопожертви, істини і краси. Різні прояви того, як Ворог
налаштував синів Адама і дочок Єви на війну один з одним, показують
жахливі наслідки. Наше культурне поле битви усіяне трупами дітей,
створених за подобою Бога, але знищених із завзяттям Ірода.
Однак історія Різдва нагадує нам, що посеред усього цього дочка Єви
дала життя Самому Божому Синові, Який прийшов у цей світ, щоб врятувати
грішних людей. Ця історія сповнена надією, порятунком і обіцянкою. І в
день Різдва ми знову йдемо до церкви, щоб ще раз почути цю історію.
Автор: Джонатон ван Марен
Переклад: Ігор Леньо
Ця країна заборонила аборти і тепер ті, які пропагують аборти, не можуть повірити результатам, які дало це рішення
«Забороніть
аборти, але вони все-одно не припиняться. Жінки будуть робити
їх нелегально, і будуть від цього вмирати!» Ось так звучить один
з аргументів за легальні аборти... Проте факти — це надокучливі речі,
які свідчать про протилежне про ситуацію у Чілі.
Згідно нового дослідження, проведеного науковцями від MELISA
Institute, від часу заборони абортів у Чілі спостерігається не лише
покращення стану здоров’я жінок, але й різке зменшення кількості жінок,
які роблять спроби нелегального виконання аборту. З 1989 року, коли
у Чілі було заборонено виконання абортів, показник смертності серед
жінок матерів знизився з 41.3 до 12.7 на 100 000 жінок (це спад
на 69.2%). Цей показник ставить Чілі на друге місце по найменшій
смертності жінок породіль серед країн Північної і Південної Америки
(це навіть кращий показник у порівнянні з США).
Професор Елард Кох (Elard Koch), епідемолог та провідний автор
згаданого дослідження, каже що навчання жінок підвищили їх здатність
користуватись наявними медичними послугами з охорони здоров’я, і воно
включало також підготовку асистентів при пологах, що у сукупності дало
такий позитивний результат спаду показника смертності серед жінок
у період вагітності та підчас пологів.
Доктор Кох далі пояснює: «Це унікальний природний експеримент, який
відбувся у країні, яка перебуває на стадії економічного розвитку». Дане
дослідження охопило пятидесятирічний період, протягом якого материнська
смертність різко впала аж на 93.8% — від 270.7 до 18.2 випадків смерті
на 100,000 пологів, що робить Чілі лідером серед країн Америки
за результатами успішної медичної опіки жінок-метерів.
Але якою є типова ситуація з абортами у інших країнах? Чи аборти
є заборонені законом? Чи ми спостерігаємо збільшення показника жінок,
які звертаються по медичну допомогу в результаті доконаних нелегально
абортів? Чи жінки шукають послуги з виконання аборту поза межами
офіційних медичних закладів? Ні. Це доводить приклад Чілі.
Чілі — це не лише найбезпечніше місце у світі для жінок, які
народжують дітей, але також місце, де різко зменшується кількість жінок,
які бажають вчинити аборт (навіть нелегально). Згідно офіційних даних
Міністерства охорони здоров’я Чілі, спостерігається у країні триваючий
спад звернень жінок, які потерпають від ускладнень в результаті
нелегалного аборту, на 2% впродовж кожного наступного року, починаючи
з 2001 року. Це у порівнянні з тим, що не спостерігалась схожа тенденція
до спаду показників звернень жінок з приводу викиднів чи позаматкової
вагітності, коли ці показники залишались сталими впродовж обраного
часового періоду.
Дослідження доктора Коха також показало, що переважна більшість
жінок, які схилялись до аборту, майже 70% випадків, перебували під
тиском свого оточення або керувались страхом. Також дослідження довело,
що програми підтримки жінок у кризових ситуаціях допомагають запобігти
нелегальним абортам, і сприяють рішенню народити дитину у переважній
більшості випадків (від 69% до 94%, залежно від групи ризику).
Це не є випадковим збігом, що такі країни як Мальта, Ірландія
та Чілі, де заборонено аборти, мають найнижчі показники смертності серед
жінок-матерів, навіть нижчі ніж у США (високорозвинутій країні).
У країнах Африки, де відбувається 56% усіх випадків смертності серед
жінок-матерів у світі, менше ніж половина з цих жіночих смертей
пов’язана з доконаними абортами у країнах, які розвиваються. Однак
у країнах Африки маємо більше законодавчих обмежень абортів, ніж
у економічно розвинених країнах світу.
Тож у чому справа?
У країнах з більшими законодавчими обмеженнями щодо аборту,
спостерігаєтиься мала кількість жінок, яка шукає послуги «небезпечного
аборту», ніж у країнах, де виконання аборту «безпечне і легальне».
Результат природного експерименту у Чілі став поганою новиною для
прихильників легальних абортів. І великою доброю новиною для матерів
та ненароджених дітей!
Переклад: Ігор Леньо
Немає коментарів:
Дописати коментар