Випадки
сексуальних зловживань священиків щодо неповнолітніх – це безперечно
доведений факт, який не треба ані заперечувати, ані тим більше
виправдовувати. Адже ким би не був кривдник, насилля над дітьми – це
величезне зло, а особливо, коли це здійснює людина, яка має вести їх до
Бога та користуватися їхньою повною довірою та авторитетом. Проте чи
мені одному здається, що сьогодні маємо справу з цілеспрямованою
антиклерикальною атакою, яка під приводом висвітлення гріхів членів
Церкви, намагається знищити або принаймні послабити роль Католицької
Церкви у суспільстві. Адже правда далеко не така, якою її подають ЗМІ.
Міф 1. Всі звинувачені – винні
Кожного дня стають відомими чергові факти насилля католицьких
служителів над дітьми. І, на жаль, значна частина з них дійсно мала
місце у минулому. Проте звинувачений не означає винний. І чимало
духовних осіб в ході розслідування було визнано судом невинними, а всі
закиди виявилися фальшивими. Але чи ви чули з новин хоча б про одного
католицького священика, якого було виправдано, а преса спростувала свою ж
інформацію? А для деяких пастирів це коштує не лише доброго імені, але й
життя. Так, італійський священик Джорджіо Джовоні (Giorgio Govoni)
після почутих звинувачень у сексуальних домаганнях помер від серцевого
нападу ще в кабінеті адвоката. Через рік місцева прокуратура визнала всі
звинувачення неправдивими, адже виявилося, що всі 13 дітей за намовою
своїх батьків, дали фальшиві свідчення1.
Чи історія з міністрантом Даніелем Галлагером (D. Gallagher), який
звинуватив двох священиків та директора школи у зґвалтуванні у 1998 р..
Як відшкодування за це, він отримав 5 млн. доларів від однієї з
американських дієцезій. Один із звинувачених священослужителів, о.
Енжельгальд ( Engelhard), у 2014 р. помер у в’язниці І лише через три
роки після його смерті внаслідок повторного розслідування виявилося, що
свідчення не були належним чином перевірені поліцією, яка навіть закрила
очі не певні нестиковки, тільки щоб швидше посадити священиків2.
У США з понад 4400 священиків звинувачених у сексуальних зловживаннях над дітьми, у ході розслідування визнали невинними 4300.
У ЗМІ, посилаючись на рапорт Раяна (про насилля у католицьких
навчальних закладах з 1936 р.), подають, що жертвами католицького
духівництва стали 2,5 тис. осіб. Натомість реальна кількість доведених
фактів коливається у межах 4003.
У Німеччині на 250 000 випадків сексуального зловживання неповнолітніми
у період з 1995 р. лише 94 має відношення до Церкви (0, 04%)4.
У 2004 році світ побачив Рапорт Дон Джай, який охоплює Церкву США з
1952 по 2002 р. У той час кількість священиків, які служили у Церкві
становила 109.694. Загальна кількість осіб, що звернулися зі
звинуваченнями (включаючи тих, які не мали доказів підтвердження) –
10.667. У тому числі близько 3000 звинувачень, які були внесені вже
після смерті священика. Загальна кількість звинувачених священиків
становила 4.392 (4,0% від загальної у Церкві). 384 священиків (0,3 %)
постали перед судом, з них винними визнали 252 (0,2%). 3300 осіб на час
початок розслідування вже померли. До тюремного ув’язнення присудили бл.
100 (0,09%)5.
Дійсно, це жахливі цифри, які свідчать про шкалу проблеми, адже кожен
випадок – це величезна трагедія дитини. Але хіба трагедією також не є
знищене ім’я, репутація а часом і життя невинної людини, яка стала
мішенню критики за вчинки, яких вона не робила. Для багатьох людей
звинувачення священиків, особливо тих, які вже померли – це шлях
заробити легкі гроші і отримати компенсацію від Церкви. Було
підраховано, що Католицька Церква у США виплатила понад 1,5 млрд.
доларів компенсації жертвам6.
Навіть вийшла друком книга Девіда Пєра (David F. Pierre’a), «Catholic
Priests falsely accused: The Facts, The Fraud, The Stories»7. Автор доводить, що в одній американській єпархії 1/3 всіх закидів щодо священиків виявилася неправдивою8.
Щодо найновішого рапорту з Пенсільванії 2018 року, то він містить імена
священиків, починаючи з 40-х рр. минулого століття, які не постали
перед судом через смерть, давність злочину та відсутність вірогідних
доказів, які б говорили про вину священика. З точки зору закону вказані
священики є невинними, адже їхній злочин не був підтверджений у суді. Це
очевидно не заперечує можливих фактів сексуального насилля, але і їх не
доводить. У більшій мірі звинувачення стосуються померлих, які не
можуть ані спростувати, ані визнати свій злочин. Тоді як медіа
повідомили про 300 священиків-гвалтівників і 1000 жертв.
Але чи легко відстояти своє добре ім’я та невинність у суді в
атмосфері, коли священик у суспільстві це синонім педофіла. Залишається
лише чекати на суд Божий.
Міф 2. Целібат – причина зловживань.
Існує твердження, що сексуальні скандали відносяться виключно до
Католицької Церкви і вина у всьому – в обов’язковому целібаті
духовенства. Але як показали дослідження у США з 1991 по 2000 рр. з усіх
фактів педофілії – 40–60 % відбувається у патологічних родинах, 10 % на
території шкіл, і менше 1 % католицькими священиками.
Так, на офіційній сторінці Департаменту Правосуддя США, Бюро
реєстрації сексуальних злочинів вказано, що 1992–2000 щорічно
відбувається від 89 355 до 149 800 випадків насилля над неповнолітніми.
Лише у 2012 р. було зафіксовано 63.939 випадків сексуального насилля над
дітьми9.
Цей показник перевищує загальну кількість всіх звинувачень щодо
духовенства за п’ятдесят років. Можна навіть говорити про епідемію
сексуального насилля над дітьми у США, адже на думку соціологів близько
25 % жінок і 15 % чоловіків зазнали наруги перед своїм повноліттям10. Нині відомо про близько 1,8 мільйони жертв зґвалтувань серед підлітків11.
Якщо ж перенести вищевказану статистику на кількість неповнолітніх
американців, то кількість жертв може становити 5.5 млн хлопців і 9,2 млн
дівчат12.
Наприклад, у Нью-Йорку кожного дня ґвалтується вчителями одна дитина.
Проте навіть за наявності визнань злочинців, жоден з них не був
покараний і лише 1 % справ подали до поліції13. Наприклад,
у сусідній Польщі станом на 2013 р. за педофілію відбуло покарання 1454
засуджених. Серед них 900 були безробітні, 70 мулярі, 30 – слюсарі, 30 –
рільники, 25 – автомеханіки, і лише 1 – це католицький священик.
Звичайно, навіть один – вже забагато, проте це показує наскільки медіа
викривляють реальну картину сексуальних злочинів, адже педофілія чи
сексуальні скандали нині майже виключно асоціюються з саном священика чи
католицьким середовищем14.
Жодне дослідження не виявило взаємозв’язку між целібатом і
сексуальними злочинами. Проте однією з причин сексуальних злочинів могло
бути відсутність ефективної формації до целібату і правильного
усвідомлення власної сексуальності. А також культурне середовище,
просякнуте гедоністичними ідеями, задоволенням власних сексуальних
потреб15. Немає даних, що підтверджували вибір священства чи чернецтва легшим доступом у майбутньому до дітей.16.
Міф 3. Сексуальні скандали – це лише католицька проблема.
Протестанти також боряться з цією проблемою. В травні 2015 р.
англійське видання подало інформацію, що методисти перепросили за 1885
випадків сексуальної наруги протягом останніх 60 років17. І мова йде не лише про традиційні протестантські гілки, але й про євангельських християн. Журналіст
Катрін Джонес (Kathryn Jones) з The Nation з 30 червня 2017 р.
відмітила, що ще у 2007 р. «євангельські протестанти обігнали католиків»
за кількістю зловживань. Адже середня річна кількість злочинів становить 260, а в католиків – 22518. При чому більшість випадків стосується не священнослужителів, а волонтерів19.
Проте через конфесійну різноманітність протестантів суспільство не
схильне пов’язувати скандали у окремих спільнотах між собою, тоді як
один злочин у католиків переноситься на всю Церкву. Протягом 2010 – 2016
рр., англійські суди у десяти процесах засудили загалом 260 учасників
«ісламських педофільських банд» пакистанського походження за спільні
зґвалтування неповнолітніх дівчат у віці 11-13 років чи примусу їх до
проституції20.
Рабин і водночас професор права і етики Артур Гросс Шеффер (Arthur
Gross Schaefer) вказує, що випадки педофілії зафіксовані і в середовищі
рабинів 21.
Міф 4. Більшість випадків – це педофілія.
У 60 % випадках усіх сексуальних скандалів стосувалося ефеболії
(сексуального акту з юнаком), 30 % гетеро сексуальних злочинів і лише 10
% – педофілії, тобто сексуального акту з дитиною, що не досягла
статевої зрілості22.
Щодо даних з США, то вони показують, що 80 % всіх жертв становили
хлопці у віці з 11 по 16 років, 22, 6 % – це хлопці у віці 10 років або
молодші, 51 %, у віці між 11 і 14 р., а 27 % – старші 15 років23. Дані з Ірландії показують схожу тенденцію. З усіх жертв на одну жертву дівчину припадало 2 або 3 хлопця24.
Дорослі гетеросексуальні чоловіки є винуватцями більшості злочинів на
сексуальному тлі у відношенні до хлопців і дівчат перед досягненням
зрілості, а дорослі гомосексуальні чоловіки використовують частіше
юнаків у період статевого дозрівання25. Частка педофілів серед гомосексуалістів коливається від 9 до 40%26
. Зафіксовані випадки педофілії у 10 разів частіші серед
гомосексуалістів, ніж серед гетеросексуальних чоловіків. Науковий журнал
«Journal of Sex Research» стверджує, що хоча гомосексуалістів у
суспільстві у 20 разів менше за гетеросексуальних чоловіків, серед геїв
зафіксовано третину всіх злочинів щодо сексуального розтління дітей27
Зі 100 осіб, що несли ув’язнення за наругу над дітьми у 1991 р. у
Центрі Лікування небезпечних Сексуальних хвороб у Массачусетсі, одна
третина була гетеро сексуальна, одна третина – гомосексуальна, а решта
бісексуальна28. У Франції 129 засуджених геїв29
визнали, що мали контакт загалом з 11 007 хлопцями (у середньому 85 на
одного чоловіка). Абель та інші вказують, що ґвалтівники дівчат мали по
20 жертв, а ті що зґвалтували юнаків, у середньому кривдили по 150 осіб.
30.
Все частіше у Церкві починають лунати голоси, що пора
називати все своїми іменами. І маємо справу не з педофільськими
скандалами, а з випадками гомосексуального насилля над юнаками31.
Не дарма, Ватикан вже декілька разів видавав інструкції, де
заборонялося приймати чоловіків з потягом до своєї статті до семінарій32. На жаль, у деяких дієцезіях та чернечих орденах на Заході проігнорували цей заклик, вбачаючи у цьому ознаки дискримінації33. Плоди ж їхніх виборів пожинаємо досі.
Міф 5. Більшість всіх звинувачень стосуються сьогодення.
Більшість випадків сексуальних зловживань мали місце у минулому і
лише тепер правда про них стала відомою. І хоча скандал у США вибухнув у
2002 р. і тоді стало відомо про 33 % випадків насилля ( у період з 1990
по 2002 р. загалом виявлено 8.555 звинувачень) більшість з них мали
місце за декілька десятиліть до цього34.
Соціологи і криміналісти зафіксували зріст випадків сексуальної наруги з
боку священиків з 50 до 80хх рр. ХХ сторіччя. Потім відзначався
виразний спад. Так, 939 зафіксованих звинувачень відносять до 1950– 1960
рр., 2533 до періоду з 1960 по 1969 р., 3.445 до 1970– 1979, 2.074
–1980-1989 і лише 603 до 1990–2002. Тобто більше 70 % всіх випадків
стосувалося 50-80 років, тоді як на останні 22 роки припадає 27,7 %
звинувачень35. Як подає Ватикан з 2007 по 2009 середня кількість виявлених фактів зловживання з цілого світу становила 25036
За останні 10 років до Конгрегації надійшло 3420 випадків зловживань і
більшість з них стосується 50, 60, 70 i 80-х рр. минулого століття 37
У американських дослідженнях встановлено, що священики висвячені на
початку 70-хх років ХХ століття частіше, ніж священики, які були
висвячені пізніше чи раніше допускалися до сексуальних злочинів щодо
неповнолітніх і загалом ламали присягу целібату38. Так, Близько 10 % священиків, рукоположених у США 10% в період з 1970–1975 р. були звинувачені у використанні неповнолітніх39.
Це, по-перше, пов’язано з кризою формації священства і взагалі
семінарій на хвилі «після соборної ейфорії», коли в ім’я оновлення
руйнували все, що асоціювалося з традиційним католицьким порядком. Тим
більше у той час у розпалі була і сексуальна революція, яка не могла не
вплинути на католицькі структури, які перебували у пошуках своєї нової
тотожності. Звідси і суцільна анархія та пусті монастирі та семінарії.
Не варто забувати, що Католицька Церква була однією з головних мішеней
комуністичних спецслужб. Як стверджувала колишня марксистка Белла Додд
(Bella Dodd), Сталін наказав заслати у американські семінарії 1100
комуністичних агентів серед яких були атеїсти, марксисти та
гомосексуалісти, щоб знищити Католицьку Церкву з середини. Вони мали
також завдання підготувати собі заміну, яка б продовжувала їхню справу40.
PS: Як католику, мені безперечно соромно за гріхи і злочини
священиків моєї Церкви. Але як журналісту у мене не менше почуття сорому
за моїх колег, які у пошуках сенсацій чи з ідеологічною користю йдуть
на компроміси з правдою.
1 Joanna Bątkiewicz-Brożek Fałszywie osądzeni // GN 23/2012
2 Pink Panther „Pedofilia w Kościele” czyli ostateczne rozwiązanie kwestii katolickiej//Polityka Polska
3 Kościół, pedofilia, statystyka //http://apologetyka.org/
4 Kościół, pedofilia, statystyka //http://apologetyka.org/
5 John Jay College of Criminal Justice (2004), “Executive Summary”, The Nature and Scope of Sexual Abuse of Minors by Catholic Priests and Deacons in the United States 1950–2002 (PDF), United States Conference of Catholic Bishops, ISBN 1-57455-627-4, retrieved February 7, 2012
7 USA: księża niesłusznie oskarżani// PCh24.pl:
9
“Неправомірне поводження з дітьми 2012 року”, Міністерство охорони
здоров’я та соціальних служб США, Адміністрація для дітей та сімей,
Адміністрація з питань дітей, молоді та сім’ї, Дитяче бюро.
10 ексуальне насильство над дітьми: які батьки повинні знати”, Американська психологічна асоціація. ( http://www.apa.org/pi/families/resources/child-sexual-abuse.aspx ) (19 лютого 2014 року)
11
Кілпатрік, Д., Р. Акіерно, Б. Сондерс, Х. Реснік, К. Бест, П. Шнарр,
“Національне опитування підлітків”, м. Чарльстон, штат Колорадо:
Медичний університет Південної Кароліни, Національний центр дослідження
та лікування потерпілих від злодіїв , 1998 р.
12 Pink Panther „Pedofilia w Kościele” czyli ostateczne rozwiązanie kwestii katolickiej//Polityka Polska
13 Jenkins, „Paedophiles and priests”
14 Jeden ksiądz na półtora tysiąca skazanych – gdzie ta pedofilia w kościele? //https://wpolityce.pl/ http://www.senat.gov.pl/gfx/senat/userfiles/_public/k8/dokumenty/stenogr...
15 Connors, C. (1994). Keynote address to National Catholic Council on Alcoholism. Waszyngton: St. Luke’s Institute.
Cozzens, D. (2000). The Changing Face of Priesthood. A Reflection on
the Priests’s Crisis of Soul. Collegeville: Liturgical Press.
Hoge, D. (2002). The First Five Years: A Study of Newly Ordained
Catholic Priests. Collegeville: Liturgical Press. Loftus, J. A. (1999).
Sexuality in priesthood: Noli me tangere. W: T. G. Plante (red.),
Bless Me Father for I Have Sinned (s. 7–19). Westport, Londyn:
Praeger.Loftus, J. A. (2004). What have we learned? Implications for
future research and formation. W: T. G. Plante (red.), Sin against the
Innocents. Sexual Abuse by Priests and the Role of the Catholic Church
(s. 85–96). Westport, Londyn: Praeger.
16 Keenan, M. (2012). Child Sexual Abuse & The Catholic Church. Oxford: Oxford
University Press.
17 https://www.theguardian.com/commentisfree/2015/may/29/protestants-abuse-catholics-methodist-church
19 Clayton, „Christian Science Monitor”, kwiecień 2002
20 http://www.dailymail.co.uk/news/article-2268395/Adil-Rashid-Paedophile-claimed-Muslim-upbringing-meant-didnt-know-illegal-sex-girl-13.html
21 Jenkins, „Paedophiles and priests”
22 Terry, K. (2008). Stained glass: The nature and scope of child sexual abuse in the
Catholic Church. Criminal Justice and Beheaviour, 35(5), 549–569.
23 Bono, Agostino. “John Jay Study Reveals Extent of Abuse Problem”. Reese, Thomas J. (2004-03-22). “Facts, Myths and Questions”. America. New York City. Archived from the original on 2010-04-20. Retrieved 2009-07-29. John Jay College of Criminal Justice (2004), “4.3: Characteristics of children who alleged sexual abuse by Catholic priests”, The Nature and Scope of Sexual Abuse of Minors by Catholic Priests and Deacons in the United States 1950–2002 (PDF), United States Conference of Catholic Bishops, ISBN 1-57455-627-4, retrieved February 7, 2012
24 (Murphy Report, 2009 Keenan, M. (2012). Child Sexual Abuse & The Catholic Church. Oxford: Oxford
University Press.
25 Jenny, C., Roesier, T., Poyer, K. (1994). Are children at risk for sexual abuse by homosexuals? Pediatrics, 94, 41–44.
26 Strzemecki G. Gender – ideologia państwowa Rzeczpospolitej/ G.Strzemecki. – Warszawa, 2014. S. 144.
27
Kurt Freund, Robin Watson, and Douglas Rienzo, “Heterosexuality,
Homosexuality, and Erotic Age Preference”, The Journal of Sex Research
26, No. 1 (February, 1989): 107.
28 Interview with Dr. Raymond A. Knight at his presentation, Diff erential prevalence
personality
disorders in rapists and childmolestern, [w:] Eastern Psychological Assn Convention, New York 4/12/91.
29 Dr Edward Brongersman as quoted by tom O’Carrol in Paedophilia: the radical case
Boston: Alyson, 1982.
30 Abel G.G. et al. Self-reported sex crimes of nonincarcerated praphiliacs, [w:] Jinterpersonal Violvence
1987;2,3-25.
31 Biskup Morlino_ Musimy zaprzestać akceptacji homoseksualnych ekscesów – PCh24.pl –
32 ВСТАВ ДОКУМЕНТ ЯКИЙ ЗАБОРОНЯЄ ВСТУПАТИ ГОМОСЕКСУАЛІСТАМ ДО СЕМІНАРІЇ.
33 Ksiądz Zieliński: Seminaria ignorują zakaz przyjmowania
Homoseksualistów PCh24.pl_-_Prawa_Strona_Internetu._Informacje_z_życia_Kościoła_i_prawicowa_publicystyka
34
John Jay College of Criminal Justice (2004). The Nature and Scope of
Sexual Abuse of Minors by Catholic Priests and Deacons in the United
States, 1950–2002. Waszyngton: United States Conference of Catholic
Bishops.
35 Pink Panther „Pedofilia w Kościele” czyli ostateczne rozwiązanie kwestii katolickiej//Polityka Polska
36 Cucci, G., Zollner, H. (2011). Kościół a pedofilia . Kraków: WAM.
37 Pedofilia wśród księży statystyki. Watykan pokazuje// Polskie Radio
38 Jacek Prusak SJ Duchowny-pedofil, czyli kto?
39
John Jay College of Criminal Justice (2004). The Nature and Scope of
Sexual Abuse of Minors by Catholic Priests and Deacons in the United
States, 1950–2002. Waszyngton: United States Conference of Catholic
Bishops.
40 Grzegorz Górny_ komunistyczna agentura od lat niszczy Kościół od wewnątrz – PCh24.pl
Бучковський Олександр
Джерело: РОДИНА
Немає коментарів:
Дописати коментар