ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ!

четвер, 28 січня 2016 р.

28.01.2016р. Б. / 5-ть засобів від смутку святого Томи Аквінського

Сьогодні у літургійному календарі день пам'яті св. Томи Аквінського (РКЦ). З нагоди цієї події святий відповідає на будь-які питання, навіть провокаційні. Ми вирішили запитати його про те, як холодної зими позбутися смутку.

Глибокий смуток, що проникає у людське серце, трапляється тоді, коли людина відходить від Бога. Прикладом цього є багатий юнак із Євангелія: він вірно дотримувався десяти заповідей, але відійшов від Ісуса сумний, оскільки не хотів звільнитися від свого багатства. У нас теж буває свій смуток, який бере початок від різних наших «багатств», таких як гріхи й пороки. Ці «багатства» — гординя, бажання, заздрість, нечистота, обжерливість, гнів або лінь — гальмують нас на шляху єднання з Богом. Найчастіше смуток наповнює нас через те, що ми далеко від Бога. Ми сумні — сумні християни. Є приказка: «Сумний святий – ніякий не святий».

Протилежність смутку – радість, яка випливає з життя у гармонії з Богом, з ближніми, з природою. Радість – це плід Святого Духа. Як позбутися смутку, тобто який шлях, щоб відкрити себе радості у Святому Дусі?

Святий Тома Аквінський у «Сумі теології» дає нам п'ять способів, а Франциск Сальський в «Філотеї» говорить про десять засобів проти смутку. «Філотея» варта того, щоб її прочитати, це прекрасна праця для тих, хто прагне духовно розвиватися.

Я розповім про п'ять засобів від смутку згідно з св. Томою Аквінским.

1. Перший засіб від смутку — це ЗАДОВОЛЕННЯ.

Я не маю на увазі недостойні задоволення, які ведуть до гріха або приниження людської гідності. Це не суперечить тому, що у нашому житті є періоди, коли ми свідомо відмовляємося від чогось приємного, щоб завдяки посту і аскезі відкритися ще більшим радощам і ще більшим цінностям. Бог обдаровує нас безмірною кількістю дарів, які несуть у собі життя, а часто і приносять задоволення.

Скільки існує задоволень, за які ми дякуємо Богові? Коли у нас нічого не болить, коли ми виспалися, коли смачно поїли. Святий Павло скаже: маючи їжу, одяг і дах над головою, будемо задоволені. Чи задоволені ми? Скільки задоволення у зручному одязі, у смачній їжі, у питті хорошого соку, приємно обставленій квартирі. Скільки задоволення у водінні машини, у слуханні хорошої музики, у Таїнстві Шлюбу і так далі.

Це перші ліки від смутку: звернути увагу на маленькі задоволення і на Того, хто їх подарував – Бога. Доторкнутися через такі дрібниці до Його любові і дякувати за них – це народжує радість.

2. Другий засіб від смутку — це СПОГЛЯДАННЯ ІСТИНИ.

Для споглядання істини необхідний час. Коли один журналіст запитав кардинала Люстиже: «У вас є час на молитву?», той відповів: «Ні, але я беру його». Треба брати собі час для молитви – запланувати його. Дорослій людині, щоб духовно розвиватися, потрібна як мінімум година молитви у день. Щоб у житті не було так, як в анекдоті шістдесятих років: Приїхала у комуністичну країну група будівельників з Америки, щоб подивитися, як тут працюють. На одному будмайданчику гості побачили чоловіка, який возив порожнього візка туди-сюди. Питають: «Чому ти возиш порожнього візка?» А той відповідає: «У нас такий високий темп роботи, що ніколи його навантажувати». Тільки б в нашому житті не було так, що нам буде ніколи навантажити візка – знайти час на молитву. Папа Бенедикт XVI написав у енцикліці про кохання, що молитва ніколи не буде втратою часу.

Споглядання – це протилежність споживання, адже споживати – значить брати, а споглядати – дозволити Богові, Який є ІСТИНОЮ, охопити і перетворити нас.

Істина – це Бог, насамперед присутній у СЛОВІ. Ми повинні читати Святе Письмо. Коли Папа Бенедикт XVI проголосив рік святого Апостола Павла, чи вдалося нам хоч раз прочитати послання святого Павла? Цих послань тринадцять, і в них близько дев'яноста розділів. Тобто, читаючи по розділу в день, всі послання можна прочитати за три місяці. Використовував я рік святого Павла для того, щоб подружитися з Павлом – щоб послухати його, щоб дати Істині оволодіти мною, щоб споглядати її? Напевно ТАК! Будемо вдячні за цю благодать. А якщо ні? Тоді, можливо, сьогодні варто прийняти рішення, щоб заповнити цю прогалину і прочитати послання святого Павла. Або вирішити, що будемо кожен день, хоч по сім хвилин, читати Новий Заповіт?

Ми потребуємо споглядання ІСТИНИ – тобто зустрічі з Богом, який хоче наповнити і перетворити нас Своїм СЛОВОМ.

Ми також покликані до того, щоб споглядати ІСТИНУ, якою є ЄВХАРИСТІЯ. Якщо є така можливість, то варто брати участь у Євхаристії щодня; значення жертви Ісуса нескінченно велике. Варто задати собі питання про поклоніння Богові, який знаходиться у дароносиці двадцять чотири години на добу – ЛЮБОВ, яка НЕ КОХАНА, ЯКА НЕ ПІЗНАНА, Ісус, самотній В'ЯЗЕНЬ наших храмів, який так багато хоче подарувати нам. Сестра Малгожата Хмелевска з громади Хліб Життя, розповідала, як одного разу у будинок цієї громади у Франції зайшла поговорити повія. Це виявився день споглядання, і вся громада протягом кількох годин поклонялася Господу Ісусу в Пресвятих Дарах. Бідна і не знайома з Ісусом жінка увійшла до каплиці, нічого не розуміючи, і просиділа там близько трьох годин. Вийшла вона звідти вже віруючою. Бог торкнувся її серця, обійняв і перетворив. Кожен з нас має потребу в тому, щоб посидіти перед живим Ісусом, що перебуває у дароносиці – там Він чекає на тебе, бо тебе любить. Його любов до тебе щоранку оновлюється, як говорить пророк Єремія. Ще одне питання: як я зустрічаюся з Ісусом, коли приймаю ЙОГО у СВЯТОМУ ПРИЧАСТІ? Свята Тереза від Дитятка Ісуса перед тим, як прийняти Ісуса у Причасті, запрошувала у свою душу Марію. Вона представляла душу як величезний простір і просила, щоб Марія спершу прибрала в її душі і винесла з неї все сміття. Потім просила, щоб Марія розкинула намет і влаштувала його так, щоб це було за смаком Господа Ісуса. Вона запрошувала також ангелів і святих, щоб вони прийшли і влаштували хор і оркестр, який заспіває і зіграє грядущому Господу. Напрошується питання про моє місце у цій веселій компанії. Дай нам, Боже, дорости, зустрічаючись з Ісусом, до смирення митаря і жінки-хананеянки, про яких пишуть євангелісти. Дай нам, Боже, вірити, як сотник, який сказав: «Господи, я не достойний, щоб Ти прийшов до мене, але скажи лише слово, і одужає душа моя».

3.Третій засіб від смутку — СЛЬОЗИ.

В Євангелії ми зустрічаємо жінок, які плачуть на Хресній Дорозі. Плаче Петро, коли відрікається від свого Вчителя. Сльози бувають різні. Сльози щастя чи сльози злості. Я згадую Поліну, яка плакала на весіллі. Я її запитав: «Чому ти плачеш?» Вона щиро відповіла, що плаче з ревнощів, тому що її хлопець танцює з іншою дівчиною.

В Євангелії ми зустрічаємо і плач Христа. Він плаче біля гробу Лазаря, плаче по Єрусалиму, який не впізнав час свого відвідування.

Як добре, що Ісус плакав по мешканцях Єрусалиму. Будемо просити, щоб Ісус плакав і про нас, щоб Він плакав у нас, щоб Його сльози змінили мене, щоб я плакав у Ньому, Його сльозами. Нам потрібні сльози, які очистять наші серця, сльози щирого жалю. Ми потребуємо сліз, які витікають з пізнання нашої біди; не сліз відчаю, як у Іуди, а сльози надії, як у Петра.

4. Четвертий засіб від смутку — це РОЗМОВА З ДРУГОМ.

Хто не хоче справжньої дружби? Як ми вдячні Богу за людей, які виявилися для нас справжніми друзями!

Бог чудово придумав шлюб, тому що одружені насамперед повинні бути один для одного друзями. Дружба можлива поза шлюбом, однак, якщо одружені не друзі, то їхній шлюб важкий і знаходиться у небезпеці. Тому, з дитинства треба молитися про розпізнанні покликання: про доброго чоловіка, добру дружину, і потім, вже в шлюбі, піклуватися про дружбу, яка є джерелом радості і вищою формою любові між людьми. Треба також знайти собі друзів і серед святих. Треба читати книги, які вони написали. Святі – вірні друзі. Перш за все, однак, необхідно, щоб кожен з нас доростав до того, щоб ставати Божим другом для інших, особливо для молодих.

5. П'ятий засіб проти смутку — це СОН І ТЕПЛА ВАННА.

«Як сон любить тіло!» — співає група «Скальди». Не забуду свого духівника, отця Яна Спежа, до якого ще до вступу у Домініканський Орден я кожні два місяці їздив з Познані до Варшави, щоб сповідатися і поговорити.

Спочатку він вів мене у монастирську трапезну, щоб я досита наївся. Потім я приймав душ і йшов спати. Я спав більше десяти годин, щоб прийти до тями. А у кінці була довга розмова і сповідь. Їжа, сон, тепла ванна, розмова, сповідь – все це було важливо. Коли я вже став священиком, у мене були духівники, які казали, щоб я спав по сім годин. Яким відкриттям для мене було, коли знайома, яка вивчала медицину, сказала, що чоловік повинен щодня приймати душ. Святий Августин у Статуті, якому вже півтори тисячі років (за цим Статутом живуть і домініканці), написав, що якщо лікар пропише ченцеві теплу ванну, то навіть якщо це принесе ченцеві задоволення, він має послухатися лікаря.

Вчення святого Томи Аквінського, який жив у тринадцятому столітті, актуальне і сьогодні. Будемо ж використовувати ці засоби від смутку. Раз, два, три, чотири, п'ять. Амінь.

о. Роман Шульц ОР

Немає коментарів: