ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ!

вівторок, 12 січня 2016 р.

12.01.2016р. Б. / Божевілля зі старим Новим роком і двома Різдвами треба припинити

РОБИТИ ПОДАРУНКИ ДІТЯМ ВАРТО ДВІЧІ – НА МИКОЛАЯ І НА РІЗДВО
МАЛИМ Я ЗБИРАВ ДІДІВ МОРОЗІВ: ЇХНІ ЗОБРАЖЕННЯ, КРІЙ КОЖУХІВ, ШАПОК, БОРІД. Мав грубезні зошити, розмальовані ними, і стоси листівок, які клянчив у знайомих. Дуже подобався наш шкільний Дід Мороз – у темно-синьому кожусі, зі Снігуронькою в білому. Це виглядало вишуканіше, ніж класичний варіант із Дідом Морозом у червоному, а Снігуронькою – в блакитному.

Якщо теперішні діти матимуть подібне захоплення зі Святим Миколаєм, то розгулятися зможуть значно більше, ніж у радянські часи. Якого лиш Миколая не бачимо: у кожусі, в ризах, із патерицею, з митрою, у жовтому, синьому, червоному, білому, бузковому, картатому вбранні.
Традицію зі Святим Миколаєм, здається, повернули. А от як він виглядає – досі до пуття не второпаємо. Що робити з Дідом Морозом – теж невідомо. Не кажучи вже про одвічне питання для теперішніх українців: хто, коли, чому і з чим приходить?

Який вигляд має Святий Миколай? Російськомовні здебільшого уявляють його як церковну постать – немовби зняту з ікони. Для україномовних Миколай є втіленням доброго дідуся, що приносить під подушку подарунки. Причому примудряється це робити вночі. Але його канонічного вигляду досі немає. Той Миколай, який робить подарунки малечі на Софійській площі – зовсім убогий. Так само бідний образ у Миколая (молодого!) з резиденції у Карпатах. На ранках у дитсадках і школах він приходить у вигляді Діда Мороза, або ж грецького єпископа.

Наступне питання: а хто має приносити подарунки на Новий рік і на Різдво? І чи варто це робити?

Подарункам на Новий рік – заледве 70 років. Цей звичай, як і Дід Мороз та новорічні "ранки" в дитсадках і школах, закріпився лише в одній країні світу та в її домініонах. У Східній Європі за останні 25 років здебільшого повернулися до старого звичаю: головне зимове свято – Різдво, саме на нього дітям приносить подарунки Святий Миколай або Різдвяний Дід. У деяких країнах важливе і свято Миколая, повний аналог нашому. Він теж приносить подарунки, але невеликі: такі, що вміщаються під подушкою або у великій шкарпетці. Водночас, у Сербії та Болгарії образ Діда Мороза досі популярний – через більшу закомунізованість.

Окремо стоїть Словенія. Там ще за часів Тіто вигадали національний варіант Діда Мороза, вдягли в альпійський кожух. Тож словенцям подарунки приносять тричі: 6 грудня – Святий Миколай, 25 грудня – Різдвяний Дід, 1 січня – Дід Мороз.

В Україні традиційно на свята подарунки приносили двічі: на Миколая під подушку – 6 або 19 грудня, і на Різдво – 25 грудня чи 7 січня. Точніше, на Святвечір. У більшості регіонів на Різдво діти носили вечерю до родичів і хрещених. Ті їм віддячували. Діти поверталися додому, перераховували подарунки і йшли колядувати. Заробляючи гостинці та гроші. По селах і містечках цей звичай зберігся до сьогодні. Проте, у великих містах носити вечерю складно. Але ж подарунки хтось має робити.

Це може бути Миколай. Але якщо він приноситиме подарунки на Різдво, то варто узгодити його образ із традиційним Санта Клаусом або якщо "Санта" перекладати словом "Миколай", то в дітей за кілька років сформується образ дідуся, який приносить подарунки на Різдво. Тим більше, іншими мовами Санта Клаус перекладається: у французів він Pеre No?l, в італійців Babbo Natale, у фіннів Joulupukki, у хорватів – Djed Bo?i?njak. У греків Санта Клауса перекладають як ?? ??????? – Святий Василій. У нас же в кожному фільмі Санта – бо копіюємо росіян, які захищають свого Діда Мороза перед американським різдвяним персонажем. Різдвяним Дідом інших країн. Тут можуть допомогти західні стрічки.

Інша стара українська традиція збігається з чеською, словацькою, австрійською, баварською, а також – окремими регіонами Угорщини, Польщі, Італії. На Різдво в родинах ставлять вертепи (або шопки), а на Святвечір туди до ясел кладуть фігурку малого Ісуса. Вважають, саме він уночі приносить подарунки слухняним дітям. Ця традиція збереглась в українських католиків обох обрядів, однак світська культура її не популяризує.

Отже, робити подарунки дітям варто двічі – на Миколая і на Різдво. Подарунки на Новий рік, як і антураж – з ігристим "Советским шампанским", олів'є, шубою, грузинськими мандаринами та "Іронією долі", – цей спадок важко запхнути в різдвяні традиції з пряниками, глінтвейном, ярмарками та Миколаєм. У великих містах ярмарки стали зосередженням святкувань Нового року й потроху вбивають радянське застілля до п'ятої ранку під "Голубой огонек". Тільки в Києві таких ярмарків уже понад десяток.

ЩЕ ДВА-ТРИ РОКИ ТОМУ МРІЯВ, ЩОБ УКРАЇНА СВЯТКУВАЛА ДЕНЬ ПЕРЕМОГИ 8 ТРАВНЯ З МАКАМИ, А ДЕНЬ ВІЙСЬКА – НА ПОКРОВУ. Не сподівався, що це станеться так швидко. Приводом, звісно, була війна. І це вже зробило нас внутрішньо вільними від багатьох російських міфів.

Зараз заговорили про те, щоб перейти на новий календар. Торік писав про це і зауважував: момент – дуже делікатний, робити це потрібно в часи великих потрясінь. Нині момент гірший, аніж 2014-го. Але десь 2017–2018-го вікно такої можливості зачиниться на десятки років.
”ТРАДИЦІЮ ЗІ СВЯТИМ МИКОЛАЄМ, ЗДАЄТЬСЯ, ПОВЕРНУЛИ. А ОТ ЯК ВІН ВИГЛЯДАЄ – ДОСІ ДО ПУТТЯ НЕ ВТОРОПАЄМО”, – ПИШЕ ЖУРНАЛІСТ ІГОР ЛУБ’ЯНОВ. ІЗ НИМ ПОГОДЖУЄТЬСЯ ХУДОЖНИК ВОЛОДИМИР КАЗАНЕВСЬКИЙ
 ”ТРАДИЦІЮ ЗІ СВЯТИМ МИКОЛАЄМ, ЗДАЄТЬСЯ, ПОВЕРНУЛИ. А ОТ ЯК ВІН ВИГЛЯДАЄ – ДОСІ ДО ПУТТЯ НЕ ВТОРОПАЄМО”, – ПИШЕ ЖУРНАЛІСТ ІГОР ЛУБ’ЯНОВ. ІЗ НИМ ПОГОДЖУЄТЬСЯ ХУДОЖНИК ВОЛОДИМИР КАЗАНЕВСЬКИЙ

Про який календар ідеться? Це не григоріанський ("ай-ай-ай, католицький!"), новоюліанський календар: сталі свята переносяться на 13 днів уперед, відповідно до нового світського календаря. Він прибирає божевільну й дику різницю, що з'явилась на початку ХХ століття. Водночас, пасхалія та всі свята, прив'язані до Великодня, й далі святкуються за східною традицією, бо від календаря як такого не залежать. Це означає, що Різдво відзначатимемо разом із римо-­католиками й протестантами, а Великдень – зі східними православними.

Новоюліанський календар використовують більшість православних та греко-­католицьких церков. Бо будь-яка розумна людина скаже: святкувати Різдво після Нового року, а Новий рік – ­наприкінці Пилипівки, в піст, – це маячня. На старому юліанському календарі залишилися тільки росіяни, серби та грузини, а також грецька єрусалимська церква. Колишні підпорядковані їм території також зберегли це правило – за інерцією: Македонія, Молдова, Білорусь, Україна. При цьому абсолютна більшість української діаспори користується новоюліанським календарем.

Перехід на нього дозволить повернутися до ситуації, що була в Україні до 1917 року. Різдво стає на своє старе місце, 25 грудня, а Новий рік сходиться зі Щедрим вечором. Колядують на Різдво, посівають – на Новий рік. На нього припадає Василя: тому до греків у новорічну ніч приходить Святий Василій, як до нас Миколай. А на вечір проти Нового року – Маланки. Божевілля припиняється: більше не матимемо абсурду зі "старим Новим роком" і двома Різдвами.

Такий перехід мали б підтримати Українська ­греко-католицька церква і УПЦ Київського патріархату. Однак впираємось у "проблемище". Греко-католики не раз заявляли, що не проти переходу. Але хочуть це зробити разом із православними, щоб не розривати дати свят між українськими християнами. Українські ж православні, виховані здебільшого православними російськими, – ­категорично проти. Аргумент: новий календар зблизить нас із католиками. Але ж абсолютна більшість православних церков, включно з греками, – на новому календарі! Відповідають: ну, то не такі православні. Справжні – це росіяни, серби і грузини. А інші? Інші продались католикам, американцям, масонам. Тож важко очікувати на підтримку УПЦ КП. Хоча сподіваюсь помилитися. Бо хочу співати щедрівки на Новий рік, а Різдво святкувати 25 грудня.

Це не означає, що офіційними будуть лише дати за новоюліанським календарем. Різдво можна зробити вихідним як 25 грудня, так і 7 січня. Так було в Югославії, де хорвати святкували 25 грудня, а серби – 7 січня. Так зараз у Молдові: православні Румунської церкви відзначають 25-го, а Російської – 7-го, і в Білорусі: православні – 7-го, а римо- та греко-католики – 25-го. Решта великих християнських свят, які є вихідними, прив'язані до Великодня, тож їхні дати не зміняться. Тільки Покрова буде 1 жовтня і Миколая – 6 грудня.

Реформа календаря викличе істерику в Москві. Можливо, навіть якби вступили до НАТО, реакція була б м'якшою. Вже зараз, на початку дискусії, російські сайти стікають жовчю. Це лише показує, які прості, але символічні речі є важливими для країни.

ОТЖЕ, ВІДЗНАЧЕННЯ ЗИМОВИХ СВЯТ МАЛО Б ПОЧИНАТИСЯ 6 ГРУДНЯ, НА МИКОЛАЯ, ЯКИЙ РОБИВ БИ ДІТЯМ ПОДАРУНКИ. На Різдво 25 грудня подарунки приносив би знову Миколай або Ісусик. І нарешті, 1 січня – зустріч Нового року просто неба, на різдвяних ярмарках, концертах і площах. Зимове привітання набуде гарного старого вигляду: "Веселого Різдва і щасливого Нового року!", а не кальковане потворне "З Новим роком та Різдвом Христовим!" І все це закінчуватиметься 6 січня, на Хрещення.

Автор: Ігор ЛУБ'ЯНОВ, журналіст

Немає коментарів: