Євр. 8,7–13: «Ніхто не матиме потреби навчати свого
співгромадянина… Усі бо вони, від найменшого й до найбільшого, будуть
мене знати»
Ця фраза змушує замислитись: як усі знатимуть Бога? Адже ми
знаємо багато людей, які живуть дуже грішно, які ніколи не відвідують
храму. Є багато людей, які навіть не хрещені, які далекі від того, щоб
шукати Господа, а що вже казати про тих, які висміюють Його науку. Як же
всі вони будуть знати Його?
Господь промовляє до кожної людини через її сумління, тому можна
твердити, що кожна людина у своєму житті може пізнати Бога, а може
відкинути Його. Якщо ми будемо чутливі до голосу сумління, то Бог нас
неминуче приведе кожного з нас до повноти правди. Коли ми вслухаємось в
голос сумління, йдемо за цим голосом, то ми йдемо за правдою, яка
приводить нас до нашого Спасителя Ісуса Христа.
Будьмо завжди уважні до того, що Бог промовляє, що Він вказує
через наше сумління, бо це крок за кроком нас провадить до Господа!
***
Мр. 8,11-21: «Маючи очі – не бачите? Маючи вуха – не чуєте?»
У сучасному християнському світі часто переконуємося, що Бог
любить нас. Справді, Бог є любов. Створення Всесвіту, а в ньому нашої
Землі, народження Ісуса Христа, поява кожного з нас у конкретному часі
та в конкретних обставинах, наші життєві дороги й події – усе це
вираження цієї Божої любові.
Творець посилає кожну подію в наше життя саме тому, що Він любить
нас, дбає про наше освячення й про наше спасення. Важливо аналізувати
події, які стаються в нашому житті, – не важить, чи вони позитивні, чи
негативні (бо це ми їх так кваліфікуємо), – усі вони є виявом Божої
любові до нас.
Варто завжди запитувати себе: чому це сталося саме так, а не
інакше? Що Бог хоче мене цим навчити, що Він хоче до мене промовити
через це? І тоді навчимося бачити «духовними» очима й чути «духовними»
вухами, щоразу більше розуміючи, що Бог виявляє свою любов до нас кожної миті і в кожній ситуації.
+ВЕНЕДИКТ
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар