Якщо
відповідь на друге питання у заголовку позитивна: так, спізнюватись на
Службу Божу – це гріх, то, очевидно, перше питання набирає іншого сенсу,
чи не так?
Скільки разів я чув запитання: “Спізнитись на Літургію – це гріх?
Так, це гріх, відповідь незмінна. “Але як то, насправді? Я спізнилась
лише на 3 хвилини!” Чудово. Спізнись на три хвилини на літак чи потяг.
Найбільш імовірно – вони вирушать без тебе.
“Але ж на Службі я є! Лише частинку мене не було!” Це правда,
Літургія – не літак. Проблема не в тому, чи спізнилась ти на п’ять,
десять чи двадцять хвилин. Проблема у тому, що спізнилась і у тому, на що ти спізнилась.
Літургія не є спектаклем, театральною виставою, концертом, на які
можна тихенько зайти опісля початку. Це зустріч з Особою. Це не родинне
свято, на яке з’їжджаються усі родичі і на початку можуть не помітити
твоєї відсутності. Бог чекає конкретно на тебе. Саме тебе запрошує до Євхаристії, в якій помирає і воскресає у літургійних символах.
Спізнення на Літургію більше можна порівняти не зі спізненням на автобус, а із спізненням до ліжка близької хворої людини, яка помирає. На скільки можеш запізнитись у такій ситуації?
Звісно, трапляються ситуації, яких ми не могли передбачити: корки на
дорогах через автопригоду, дитину в останню хвилю слід було
переодягнути… Кожному може шось таке трапитись – у цьому випадку гріха немає.
Бо щоби це був гріх має бути вияв нашої волі, а не щось, на що ми
впливу не мали. Але будьмо чесні: більшість наших запізнень трапляються
якраз через легковажність. А ігнорування – це брак поваги.
Брак поваги до кого-небудь є гріхом. Більше того, брак поваги до Бога. І це правда. Якщо бути відвертим і проаналізувати причини своїх спізнень – виявимо, що першопричина – у нашій легковажності.
Легковажити – це також і недостатньо про щось дбати: наче і є важлива
для мене Літургія, але ще хвилька за комп’ютером, хвилька дрімоти,
зайти в магазин – також важливо! Але чи не важливіше те, що спізнюємось на зустріч із померлим заради нас і воскреслим для нас Ісусом?
Зрештою, йдеться про те, чим для нас є Євхаристія. Чи до кінця усвідомлюємо її зміст?
Бо якщо усвідомлюємо, що відбувається, що Євхаристія мені дає, то не
виникає питання “на скільки можна спізнитись”. Навпаки старатимемось
прийти заздалегідь. В той час, коли я лише на хвильку спізнююсь на
Літургію, тисячі християн по всьому світу ризикують життям, зщоби брати у
ній участь.
То ж чи можна іти до Причастя?
Нема доброї відповіді на запитання ” На скільки можна спізнитись, щоб могти ще приймати Євхаристію”. Бо саме питання не є добре.
Якщо у своєму житті духовному, релігійному ставлю запитання “А
скільки можна, щоб не було гріха”, то це значить, що ми ще далеко від
особистих стосунків з Ісусом.
Ніхто, коли любить, не питає: “скільки разів можу злегковажити,
вчинити недобре тобі”. Так і ти не питай, а вийди на декілька хвилин
швидше здому, прийди і чекаючи початку Служби скажи: Я тут! Бо Ти на це
заслуговуєш. Для мене.
Адаптація Тетяни Трачук
Джерело: ДИВЕНСВІТ
Немає коментарів:
Дописати коментар