Як 1,19–27: «Будьте виконавцями слова, а не лише слухачами»
Кожен із нас має певні знання про Бога, бо пізнав багато зі
Святого Письма, з Катехизму, із житій святих, з проповідей. Виходячи з
цих знань ми можемо чимало навчити інших, вказати їм яким би мало бути
християнське життя. Порчу з цим бачимо, як часто наше особисте життя
далеке від того, що ми знаємо і розуміємо, чого ми навчаємо інших.
Апостол Яків нам нагадує, що не головне багато знати, а
найважливіше впроваджувати в життя те, що ми знаємо, що Бог нам дав
пізнати.
Коли Бог нам щось відкриває, то Він у своїй любові вже знає,
що ми здатні це втілювати. Тож маймо щораз більше бажання, а також
відвагу, щоб усе, що ми пізнаємо, це одразу і без вагань впроваджувати в
наше життя!
***
Мр. 10,17-27: «Піди, продай, що маєш, дай бідним, то й будеш мати скарб на небі»
Кожен із нас збирає якісь скарби. Кожен із нас хоче щось здобути:
освіту, досвід, квартиру, працю, якісь знання, мудрість. Чому ж Господь
каже піти й усе це продати? Що це означає? Відповідь однозначна: не
покладатися на те, що маємо!
Що б ми не здобували тут, на землі, воно ніколи не дасть нам
такої певності чи стабільності, яку маємо в Бозі. Трапляються життєві
ситуації, коли ніщо, що ми здобули, не може нам допомогти в тих чи інших
хвилях випробувань. Тому слова Господа «Піди, продай і роздай»
означають: не май ні до чого прив’язання, покладися цілковито на Бога у
своєму житті. Досягаючи того чи іншого, втрачаючи те чи інше, маючи те
чи інше, не маючи нічого, однак повсякчас умій покладатися на Бога!
Знай, що тільки Він є Тим, який дав тобі життя, який у кожну хвилю дбає
про тебе більше, ніж про польові лілеї. І що менше будемо покладатися
на якісь земні здобутки, людей, то більше будемо жити упованням на
Господа, відтак будемо вільнішими, радіснішими й упевненішими на цій
землі.
+ВЕНЕДИКТ
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар