Папа у листі до учасників 18-ї Пленарної сесії Папської Академії
суспільних наук, яка цими днями відбулася у Ватикані, поділився своїми
роздумами стосовно енцикліки «Pacem in Terris» блаженного Йоана ХХІІІ.
У шістдесяті роки минулого сторіччя, в той час, як Холодна Війна досягла
свого апогею, коли громадська думка висловлювала тривогу з приводу
поширення зброї масового знищення, у квітні 1963 року Папа Йоан ХХІІІ
написав до світу «відкритого листа», заклик «поширювати в усіх
соціальних середовищах, національних та міжнародних, засоби миру і
справедливості».
Про це пригадав Святіший Отець Бенедикт XVI у своєму посланні до
учасників 18-ї Пленарної сесії Папської Академії суспільних наук, яка
цими днями відбулася у Ватикані. Темою засідань був вклад енцикліки
«Pacem in Terris» блаженного Йоана ХХІІІ в соціальну доктрину Церкви з
нагоди 50-річчя цього документу.
«Хоч світова політична картина значно змінилася протягом другої половини
минулого століття, – пише Бенедикт XVI, – бачення Йоана ХХІІІ також і
сьогодні може нас багато чому навчити, як, наприклад, у випадку нових
викликів, які щодня долаємо на користь миру та справедливості в епоху
після Холодної Війни, серед постійного поширення озброєння». Як пригадав
Папа, енцикліка «Мир на землі» була і залишається запрошенням до
творчого діалогу між Церквою та світом, між віруючими й невіруючими,
пропонуючи християнське бачення місця, яке людина займає у всесвіті,
сподіваючись, що зможе запропонувати послання надії світові, який її так
гаряче прагне.
«В цьому ж дусі, після терактів, які сколихнули світ, починаючи від
вересня 2001 року, блаженний Йоан Павло ІІ наголосив на факті, що
неможливо осягнути «мир без справедливості, ані справедливість без
прощення». Поняття прощення, – зазначає Бенедикт XVI, – повинно
прокласти дорогу в міжнародні дискусії щодо розв’язання конфліктів,
таким чином, щоб перемінити убогу мову взаємних обвинувачень, яка не
призводить до жодних результатів». Адже, якщо людська істота створена на
образ і подобу Бога, багатого милосердям, ці якості повинні відбиватися
і в людських справах.
«Історичні помилки та несправедливості можна подолати лише тоді, коли
люди черпатимуть натхнення з послання зцілення та надії, послання, яке
пропонує шлях виходу з глухого кута, який часто поневолює окремі особи
та цілі народи, що не можуть визволитися з порочного кола насильства.
Починаючи від 1963 року, деякі конфлікти, які тоді здавалися
нерозв’язними, відійшли в історію. У цій перспективі також сьогодні
змагаємося за мир та справедливість, покладаючи надію на спільне шукання
порядку, встановленого Богом, у світі, в якому кожна людська істота
отримає належну пошану», – зазначив Папа у посланні до учасників 18-ї
Пленарної сесії Папської Академії суспільних наук.
Джерело: КРЕДО
"...блаженний Йоан Павло ІІ наголосив на факті, що
неможливо осягнути «мир без справедливості, ані справедливість без
прощення» ..."
Насправді проблема прощення є
багато складнішою, ніж деякі люди і народи вважають, бо полягає вона не
в тому, що хтось комусь не хоче простити завдану кривду, а в тому,
що кривдник не бажає і не потребує того прощення. Як приклад, можемо
навести тут факт відмови колишнього російського президента Владіміра
Путіна, коли він, перебуваючи з офіційним візитом в Україні, в Харкові,
на пресконференції відповів журналістові на питання: "Чи не бажаєте ви,
як представник російського народу, вибачитися перед українцями за все те
зло, яке Росія заподіяла, протягом декількох століть, Україні?" - "Етот
вопрос нє корєктєн!". Тобто зло чинити КОРЕКТНО, а вибачатися - НЕ
КОРЕКТНО...
Катехит парафії Преображення Господнього р.Б. Леонід.
Немає коментарів:
Дописати коментар