ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ!

середу, 16 березня 2016 р.

16.03.2016р. Б. / П’ять нових святих католицької Церкви. Хто вони?

Хто вони – п’ять нових святих католицької Церкви, декрет про канонізацію яких Папа Франциск підписав 15 березня 2016 року?

У вівторок 15 березня 2016 року в Климентинському Залі Апостольського палацу у Ватикані відбулась Звичайна Публічна Консисторія, під час якої Папа Франциск підписав канонізаційний декрет, вказуючи дату майбутньої канонізації п’ятьох блаженних, які найближчим часом будуть проголошені святими Католицької Церкви.

Мова йде про Хосе Санчеса дель Ріо, Станіслава від Ісуса і Марії (у миру Ян Папчиньскі), Хосе Ґабріеля дель Росаріо Брочеро, Марії Елізабетти Хессельблад та Матері Терези з Калькутти (в миру Аґнес Ґонджа Бояджіу).

Хто ж вони, ці нові святі? Деякі з них, як наприклад Мати Тереза з Калькутти, всесвітньовідомі, інших більше почитають у їхніх регіонах, але в Україні про них майже невідомо. Отож, наша розповідь про них...

Хосе Санчес дель Ріо – це мексиканський підліток, якого розстріляли за те, що він не відрікся католицької віри. Він народився 1913, а загинув мученицькою смертю 1928 року. Він брав участь у повстанні Крістерос, тобто воїни Христа Царя, які боролись проти антикатолицького законодавства. Наприклад, кожен католик міг бути арештований за проголошення своєї віри, носіння духовного одягу або зустрічі на молитві поза мурами храму. Хосе за власним бажанням був прийнятий до повстанської групи і був прапороносцем. Хлопчика піддали тортурам, примушуючи зректись віри. Він помер, вигукуючи: «Хай живе Христос Цар!». 2006 року він був проголошений блаженним Папою Венедиктом ХVІ. Завдяки молитвам до Хосе зцілилась дівчинка Хімена Ґальвес, яка народилась з серйозною вадою мозку і вже перебувала у вегетативному стані. Чудо сталось 2008 року.

О. Станіслав від Ісуса і Марії ( у миру Ян Папчиньскі) – це польський священик, засновник Згромадження Отців Маріанів. Ще з дитинства відзначався великою набожністю. Закінчивши богословські студії вступив до Згромадження Клериків Убогих Матері Божої Благодійних Шкіл, які займались освітою і вихованням молоді. 1661 року був рукоположений у священики і був душпастирем та викладачем у Варшаві. 1673 року заснував Згромадження Отців Маріанів. Помер 1702 року. Був проголошений блаженним 2007 року Папою Венедиктом ХVІ.

Аргентинський священик Хосе Ґабріель дель Росаріо Брочеро, який був беатифікований 2013 року, проповідував Христову віру найбіднішим, хворим та прокаженим. Він народився 1840 року. Після закінчення семінарії 1866 року став священиком, душпастирюючи у величезному гірському районі Аргентини, де населення жило у крайній бідності. Завдяки його невтомній діяльності був відкритий реколекційний дім для мирян, школа для дівчат, побудовані дамби та дороги, організував роботу пошти та телеграфу. Величезну увагу о. Хоче приділяв недужим, і сам захворів проказою від якої осліп і оглух. Він відійшов до Господа 1914 року. Папа Венедикт ХVІ проголосив його блаженним 2012 року. За молитвами до блаженного Хосе зцілився тринадцяти літній хлопчик, який перебував у комі після автокатастрофи.

Мати Марія Елізабетта Хессельблад стане другою шведською святою, після святої Бріґітти. Життєвий шлях нової святої був дуже незвичайним. Вона народилась у Швеції 1870 року в лютеранській сім’ї. 1888 року від’їхала до Сполучених штатів Америки, щоб стати медсестрою. Спілкування з американськими католиками заохотило її прийняти католицьку віру. 1902 року вона була охрищена у Вашингтоні. 1911 року в Римі вона відновила старовинний монаший орден Всесвятого Спасителя святої Бриґітти, заснований ще у середньовіччі. Так, як свої попередниці, монахині присвятили себе допомозі бідним та потребуючим. Мати Елізабетта є прикладом конкретного милосердя до ближніх. Під час німецької окупації Риму вона врятувала чимало євреїв, та політичних біженців, переховуючи їх в монастирі у центрі Вічного Міста. Померла в Римі 1957 року. Беатифікована Папою Іваном Павло ІІ у двохтисячному році.

Про Мати Терезу з Калькутти добре знають в Україні. Засновниця Згромаджень Місіонерок милосердної любові та Місіонерів милосердної любові, яка народилася 26 серпня 1910 року та відійшла до вічності 5 вересня 1997 року, присвятила усе своє життя служінню найбіднішим з найбільш убогих, спочатку в індійському місті Калькутті, а потім чернече Згромадження, яке вона заснувала, розповсюдилось по всьому світі.

Сестра Тереза (в миру Аґнес Ґонджа Бояджіу) народилась в албанській сім'ї у місті Скоп'є (теперішня Македонія). 18-річною дівчиною посвятилась Богові в ірландському чернечому Згромадженні та вирушила до Індії як місіонерка, де працювала в лікарні, навчала у католицькій школі, закінчила університет, опанувавши дві індійські мови - гінді та бенгалі.

У 38 років життя вона відчула особливе покликання - служити найбіднішим, живучи їхнім життям. 1950 року Тереза заснувала чернече Згромадження Сестер Місіонерок Милосердя, члени якого окремо посвячують своє життя служінню знедоленим. Вона не тільки заснувала численні притулки для покинутих дітей та прокажених, хоспіси для вмираючих, шпиталі для хворих на СНІД, але усіх огортала милосердною любов'ю, несучи їм радість.

Мати Тереза та Сестри з її Згромадження, яких впізнають з одягу - білого бавовняного сарі з синім обрамленням та звичайних сандалів на ногах - невтомно дбають про злиденних, хворих і сиріт в усьому світі, незважаючи на віросповідання чи національність.

Блаженна Мати Тереза з Калькутти відомою стала не завдяки багатству чи королівській крові, не завдяки зв’язкам чи славі, поширеній мас-медіа. Вона відома у цілому світі лише через свою любов до ближніх і жертовну працю заради них. Ця тендітна черниця маленького зросту з посмішкою на вустах несла людям допомогу та співчуття, усім своїм життям свідчила Христа, вірила в Ісуса і довіряла Йому до останньої хвилини. Як вірна слугиня Господа, вона зуміла зробити Євангеліє своїм життям, вбачаючи у кожному — найбіднішому, хворому, голодному, упослідженому — Христа, сіяла зерна любові та милосердя і плекала цю ниву упродовж усього земного шляху.

Мати Тереза відійшла по вічну нагороду 1997 року, а вже у жовтні 2003 року Папа Іван Павло ІІ проголосив її блаженною, скоротивши процес беатифікації з п'яти до трьох років.

Чудо, яке сталось за посередництвом Матері Терези, сталось у бразилійському місті Сантосі. Чоловік, якому ще не було й сорока років, зцілився від пухлини, яка вже займала значну частину мозку.

Слід згадати, що канонізаційний процес Матері Терези проводить також о. Браян Колодійчук, настоятель священицької вітки, який також провадить канонізаційний процес блаженної. (о. Браян походить з української греко-католицької родини з Вінніпегу в Канаді, а священичі свячення прийняв в українському обряді з рук Архиєпископа-митрополита Вінніпезького Максима Германюка, ЧНІ).

Від 2000 року монастир Сестер Згромадження «Місіонерок милосердя» є також і у Києві. Сестри ордену Матері Терези намагаються хоч трохи полегшити долю найбідніших. Вони обходять вокзали і ринки, доглядають важкохворих по домах, роблять перев'язки, а завдяки пожертвам добродіїв кілька разів на тиждень годують понад 130 бездомних та голодуючих.

Немає коментарів: