Еф.5,20–26: «І дякуйте за все завжди Богові й Отцеві в ім’я Господа нашого Ісуса Христа»
Дякувати за все завжди Богові… Як би нам хотілося багато змінити у
своєму житті, а тоді дякувати. Змінити інших людей, близьких і чужих, а
тоді за них бути вдячними Господеві... Як ми уникаємо неприємних
ситуацій, бунтуємо проти обставин нашого життя, а дуже прагнемо,
очікуємо і сподіваємося на добре і вигідне життя.
Але цей уривок говорить дуже чітко: За все дякуйте! Саме
подібними словами закінчив своє земне життя Йоан Золотоустий, коли
сказав: «Слава Богу за все!» Бог, який є любов’ю, усе посилає в наше
життя для нас з любов’ю. Стараймось побачити за всім Бога в нашому
житті. Не лише ті чи інші обставини, не лише людей, не лише події, а й
Господа, який завжди присутній. Ця подяка в нас буде лише тоді, коли будемо розуміти, що за всім у нашому житті стоїть Бог і Його любов.
***
Лк.3,23–4,1: «Дух повів Його в пустиню»
Часто, маючи те чи інше налаштування в житті, ми не усвідомлюємо,
що воно виникає лише під впливом почутих чиїхось думок, ідей, або
книжок, які прочитали. І так трапляється, що важливі рішення ми часом
базуємо саме на цьому.
Це Євангеліє вказує нам на фундамент нашого життя, а це –
пізнавати й чинити Божу волю. Божа воля вже існує, бо Господь є вічний і
незмінний. Нам же потрібні зусилля і час, щоб її для себе пізнавати й
нею жити. Маємо пізнавати Господа, щоб Святий Дух провадив нас у ті
місця, у ті середовища, які справді сприятливі для нас.
Тут не йдеться про те, що ми собі надумали й вирішили. Адже не
раз чогось прагнемо та досягаємо, але воно нас не тішить. Дуже важливо
усвідомити, що початком і кінцем усього в нашому житті є пізнавати й чинити Божу волю.
+ВЕНЕДИКТ
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар