ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ!

пʼятниця, 4 серпня 2017 р.

04.08.2017р. Б. / Про владу

Влада. Навіть ті, хто ніколи не тримав у своїх руках Святого Письма і не читав послання апостола Павла до Римлян, в 2014-2015 роках неодноразово чули цитату з його твердження, що всяка влада від Бога. Яких тільки спекуляцій на цю тему не було в той час. В часі Майдану та й опісля, священики московської Церкви, а особливо чисельно протестантські проповідники в Росії та й окремі їхні співбрати, вихідці з цієї ж країни на Заході, аж плювалися цими словами та ще й іншими цитатами з Біблії, прагнучи довести Божественну легітимність президентської посади Януковича. На щастя ажіотаж пройшов і на сьогодні спекуляції з цитатами зі Святої Книги в цьому відношенні давно припинилися.

Але насправді, що таке влада? Що ж це за манна така, яка здатна знищити, зруйнувати не одне людське життя? Влада -  це та причина яка спонукала Єву зірвати заборонений плід. Здавалось мала все, що необхідно було для щастя. Мала біля себе чоловіка, розмірене благополучне життя, не мала страху ні хвороби ні тим більше смерті, але забракло їй чогось, захотіла  уподібнитись до самого Творця, стати таким як Він, порушила закон і … гірко про це пошкодувала. Скільки людей від того часу і по сьогодні ступають на ті ж самі граблі. Скільки людей відгукаються на шепіт спокусника який підмовляє: “Нікого не слухай! Зірви цей плід і станеш таким як Він”. А натомість, отримавши і насолодившись якусь мить м’якоттю такого жаданого плоду, в кінці осягають всю гіркоту власного прагнення.

Влада. Як жадає людина цього незрозуміло дикого почуття – відчуття власної значимості. Як жадає утішити власну гординю. І на цих струнах людської пихи так добре вміє грати сатана. Тому в ситуації з Ісусом, він не придумав нічого нового, вважав свій варіант спокуси безпрограшним, тому й великим через це було його падіння. “Знову бере його диявол на височенну гору й показує йому всі царства світу і їхню славу, кажучи: “Оце все дам тобі, як упадеш ниць і мені поклонишся.” Тоді Ісус сказав до нього: “Геть, сатано! Написано бо: Господу, Богу твоєму, поклонишся і йому єдиному будеш служити.” Лишив тоді його диявол. І ось ангели приступили й почали йому слугувати.” (Мт. 4, 8 - 11).

Влада. Нехай навіть проста, навіть найнікчемніша, головне щоби на один сантиметр вище від загалу, псує все чого тільки торкнеться.

В одному хлібному магазині, працювала звичайна прибиральниця. Але це вдень вона була звичайна, проста, не примітна. Бігала собі в халаті зі шваброю та відром і ніхто на неї не звертав навіть найменшою уваги. Але приходив вечір і все змінювалось. В шостій годині магазин закривали. За 15 хвилин до закриття, проста непримітна прибиральниця переображувалася цілковито. Ні, вона не міняла свій халат на іншу одежу, не знімала свою хустку з голови, але вона піднімалася, випростувала свої плечі і більше вже не вдивлялася вниз на підлогу яку цілий день витирала, а ставала при дверях які замикала на ключ зсередини і нікого в магазин не впускала. Це був її час. Кожного дня уже багато років вона приходила до цього місця своєї праці і майже вісім годин на неї ніхто не звертав й найменшої уваги. Для всіх цих покупців вона була не людина, а якийсь інструмент для прибирання, робот, що й імені немає, але в 17.50 кожного дня, вона ставала біля дверей і вона вирішувала хто ще зайде в магазин і хто піде додому з хлібом, а хто вдома буде шукати черствий окраєць і отримувати прочухана. Ось. Маєш. Прийшов. Інтелігент, краватка на шиї, портфель в руці, стоїть несміливо постукує пальцем по дверях, проситься ввійти. Можливо, якогось іншого дня, його вигляд розжалобив би її, але сьогодні цього не буде. Іди додому, отримуй на горіхи від дружини. О, прийшла ще одна – пані. Щось корчить з себе, ця навіть не просить, вона вимагає щоб її впустили, стукає, але багато вас таких приходить, зараз мій час і зараз я вирішую, хто піде з хлібом, а хто без нього.

Фактично, у кожного з нас, в той чи інший період життя прорізається цей комплекс прибиральниці у дверях магазину. Хтось пробирається до влади таємно, скрито, мов мисливець на сафарі. Заходить з підвітряної сторони, одягає маскувальний костюм, за всяку ціну уподібнюється до мешканців того краю. Коли замре, коли наприсядки, то кроком то повзком наближається до жаданої цілі і коли від неї тільки один крок - постріл. В декого влада як американські гірки, не встиг внизу сісти ба й навіть добре пристебнутися як уже опинився на вершині. Хто отримує від цього незрівнянне задоволення і вже звідти, з гори з захопленням буде ділитися відчуттями, інший же може й зблювати, а когось на повній швидкості викине з крісла.

Дорога до влади повна небезпек та труднощів. Найбільші з них - це дібратися до вершини і залишитися людиною. Не втратити пам’ять, а цього на жаль так багато. Не встигне та чи інша особа всістися в таке жадане крісло і маєш тобі - повна або часткова амнезія. Забуває своє минуле, хто він, звідки походить, людей які супроводили його по житті до тієї хвилини.

Влада псує зір. Те, що людина могла видіти нормально ще вчора, сьогодні піднявшись буквально на одну ступень вище вона уже не зауважує. Для того щоби розгледіла те, що ще вчора нагадувало їй слона, сьогодні їй в руки треба давати мікроскопа. Влада псує слух, глушить голос власної совісті, власного серця, голос Бога, не кажучи вже, про голоси тих людей які стоять на кілька щаблів нижче. Засліплена мізерною владою і дощем із долара, така особа вважає, що дана ситуація буде тривати вічно і не задумується, що промине зовсім небагато часу і вона повернеться туди і до тих людей від яких вийшла ба навіть більше, вони будуть її суддями останнього дня.

Так, влада від Бога. Але це до тієї пори, поки той, хто осягнув тієї жаданної влади не починає себе ототожнювати з Творцем. Поки не почне плутати таке відоме: “кесарю кесараве, а Богові Боже”.

о.Василь Ткачук

Джерело:  Воїни Христа Царя

Немає коментарів: