04.05.2012р. Б. / Папа до медиків: Без любові наука втрачає свою благородність

Відвідуючи у четвер, 3 травня, Медично-хірургічний факультет італійського католицького університету, Бенедикт XVI виголосив промову, присвячену значенню наукових досліджень та медицини. Насамперед, він наголосив на тому, що будь-які дослідження чи лікування повинно керуватися любов’ю. «Без любові, – сказав Папа, – наука втрачає свою благородність, Лише любов може гарантувати гуманність наукових досліджень». 

 

Святіший Отець звернув увагу на те, що сучасні інноваційні технології перемінили світобачення. Сьогоднішня людина, часто обумовлена поверховістю та релятивізмом і «осліплена» ефективністю техніки, часто забуває про фундаментальний вимір запитання про сенс життя. Це призводить до збідніння мислення, і, як наслідок, «до морального збідніння». «В основному технопрактична ментальність породжує небезпечну втрату рівноваги між тим, що технічно можливе та тим, що є морально дозволеним, наслідки чого – непередбачувані», – наголосив Бенедикт XVI. 

На думку Папи, слід наново відкрити цінність та динамічність трансцендентного виміру, тобто, шукання Бога, адже наука та віра є взаємодоповнюючими. І якраз виключення Бога з наукової дискусії, за його словами, «призводить до занепаду мислення». Святіший Отець пояснив, що християнство не зводить віру до ірраціональної сфери, але надає початок та сенс дійсності якраз Творчому Розуму, «Який у розп’ятому Богові виявляє себе любов’ю». Саме проходячи «стежками віри» людина стає здатною також у стражданні та смерті розгледіти «справжню можливість добра і життя». «Опіка над страждаючими, отже, є щоденною зустріччю з Христовим обличчям, а посвята розуму та серця стає знаком Божого милосердя та перемоги над смертю», – сказав Бенедикт XVI. 

Отож, в своїй цілісності, дослідження повинні керуватися як наукою, так і вірою, і завдяки цим двом крилам, за словами Папи, вони зможуть отримати необхідний розмах, «ніколи не втрачаючи належної смиренності, почуття своїх меж». Якраз у цьому, як зазначив Святіший Отець, і полягає, незамінне завдання католицького університету, який повинен бути місцем, де «лікування не є ремеслом, але місією, де першою кафедрою є милосердя Доброго Самарянина, а обличчя страждаючої людини є обличчям Самого ж Христа». 

Бенедикт XVI пригадав взаємини цього навчального закладу з Апостольською Столицею, підкреслюючи, що католицький медичний факультет є «місцем, а якому трансцендентний гуманізм не є порожнім гаслом, але – живим правилом щоденної посвяти». 

За матеріалами: Радіо Ватикан

Джерело:  КРЕДО 

09.04.2012р. Б. / Через 10 років традиційна медицина зникне взагалі, – канадський профессор

 

«За останні 10 років стрімко розвинулася прогностична медицина, яка дозволяє на підставі генетичного коду (профілю усіх генів людини) побачити не тільки стан здоров’я людини, а й спрогнозувати, як будуть розвиватися гени і як можна запобігти мутаціям. Революція в медицині полягає в тому, що ми можемо не тільки лікувати, а й передбачати хвороби і запобігати шкоді від них», – розповів директор лабораторії молекулярної діагностики професор Юрій Мончак (Канада). 

 

2 – 5 квітня професор медичного факультету Макгільського та Монреальського університетів прочитав курс лекцій у Школі біоетики Українського Католицького Університета на тему «Генетика і молекулярна біологія: біоетичні проблеми». 

На думку науковця, за наступні 10 років традиційна медицина трансформується у молекулярну, адже з’являється щораз більше молекулярних тестів, які дозволяють досліджувати онкозахворювання і, відповідно, дають розуміння, як їх можна вилікувати.

«За останні 20 років у медицині відбувся величезний прорив. Досі традиційна медицина базувалася на морфології: фахівці вивчали, як виглядає тіло, які є ознаки хвороби, а згодом застосовували біохімічні дослідження. Однак ми намагаємося виправити уже заподіяну шкоду для організму. Тепер молекулярна медицина дає можливість заглянути в організм людини і дослідити причину змін», – коментує директор лабораторії молекулярної діагностики.

Такі радикальні зміни, за словами Юрія Мончака, породжують багато етичних та моральних питань, на які науковці поки не знають відповіді. Тому є велика потреба розвивати біоетику, зокрема, і в Україні. «У цій сфері Школа біоетики УКУ має великий потенціал. Україна стала для Заходу чистим листком, на якому можна писати що хочеш, бо тут немає відповідного законодавства, а фінансова скрута породжує додаткові спокуси для людей – звідси і сурогатне материнство, і незаконна трансплантація органів. Тому потрібно розвивати цю науку в Україні, щоб фахівці мали реальний вплив на законотворчі процеси». 

Це вже другий курс лекцій, який канадський професор читає у Школі біоетики УКУ. Минулого року він розповідав студентам про нові можливості молекулярної генетики та сучасні протиракові терапії. 

Довідка

Д-р Юрій Мончак – директор лабораторії молекулярної генетики та професор генетики медичного факультету Маꥳлського університету (Канада). Професор Мончак разом зі своєю матір’ю заснував фонд ім. Михайла Мончака, о. Івана Гаврилюка, Дарії Когутяк і Софії Кокоцької при УКОФ (Українській католицькій освітній фундації). Йому небайдужі проблеми морально-етичного характеру та оцінка їх з християнської точки зору. Для Юрія Мончака також є важливою ідея гуманізації медицини на основі християнських цінностей та виховання поваги до людського життя. 

Прес-служба УКУ

Джерело:  КРЕДО