ЛЮБОВ
– довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ!
Показ дописів із міткою ліберали. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою ліберали. Показати всі дописи

вівторок, 13 березня 2012 р.

13.03.2012р. Б. / Заробітчанство: людський дефект і людська досконалість



В Івано-Франківську 11 березня відбулась чергова молитовна зустріч «Хрест спасіння». В духовній порадні Молодіжного християнського центру св.Йоана Боско зібралися колишні й теперішні заробітчани, їхні родини, парафіяни каплиці Христа Чоловіколюбця. Їх скликають референтура у справах мігрантів Івано-Франківської архиєпархії УГКЦ та міська спільнота колишніх заробітчан Італії «Пієта», повідомила Іванна Рижан.
 
Святу Літургію правив о.Ігор Пелехатий у співслужінні з о.Василем Слободою. Після молитви гості прослухали катехезу, яку виголосив вікарій капеланської служби Івано-Франківської архиєпархії УГКЦ о.Василь Рак. Потім учасники зустрічі роздумували над темою «Мігрантство: спосіб виживання, свідома жертва чи втеча?» 

Звертаючись до матерів-зарабітчанок, о.Василь, колишній духовний опікун українців греко-католиків в італійських Помпеях, назвав їх благородними за їхню відвагу рятувати родину, «бо взяти на себе гріх інших і понести той тягар може далеко не кожен, а тільки відважна людина». Він не говорив, добром чи злом є трудова міграція. Але чому стільки людей покинули свою землю? Під явищем заробітчанства, відзначив священик, лежить щось глибше, ніж просто матеріальні потреби. Це – потреба Духа. Отець Василь розглядає шукання у двох площинах: як людський дефект і як людську досконалість. «Досконалість у тому, що людина, на відміну від інших сотворінь, є динамічним єством, створена на подобу Божу, мусить постійно розвиватися, а Господь є безмежним, тож і людські потреби також є безмежними». Однак «земне шукання чогось такого, що б наситило людський дух і серце, стає стражданням, приреченням для людини – хрестом. Це дуже важка ноша у дорозі до Бога». При цьому «людина не знає своїх можливостей чи меж – хоче бути всюди, мати все, знати все, вміти все і могти робити все». Священик назвав це дефектом духа, а виходом із цього стану є покора. 

Під час зустрічі йшлося також про психологічні травми, спричинені заробітчанством, потребу лікування та реабілітації, про що говорив лікар-психотерапевт Анатолій Файфрич. 



Додаткову інформації про роботу з мігрантами читайте на сайті palomnyk.at.ua

Джерело:  КРЕДО