ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ!

понеділок, 7 листопада 2016 р.

07.11.2016р. Б. / Папа про поміркованість і смирення, як протиотруту від корупції

«Земля, дім і праця». Вже вкотре цими словами Папа Франциск висловив спрагу справедливості всіх учасників третьої міжнародної зустрічі народних рухів. Йдеться про об’єднання убогих робітників і селян, безземельних і безпритульних, корінних жителів Латинської Америки, мігрантів, мешканців нетрів та різного роду неформальних поселень у містах та приміських районах, нелегальних робітників та безробітної молоді, тобто про Рухи, які об’єднують жертви суспільної маргіналізації, людей, змушених жити і працювати на периферії суспільства, а також захищати власні інтереси, консолідуючись у «народні рухи», не маючи права на організацію традиційних профспілок.

Після першої зустрічі у Ватикані 2014 року та другої у Болівії 2015 року, на початку листопада у Ватикані відбувся вже третій такий з’їзд, а ввечері, 5 листопада 2016 р., з його учасниками зустрівся Святіший Отець, який, пригадуючи останню зустріч в Болівії та розпочатий нею шлях, особливо відзначив «діалог між мільйонами осіб, які щоденно трудяться на користь справедливості у світі», яка «починає вкорінюватися».

Однак, як додав Глава Католицької Церкви, це проростання, що є повільним, перебуває під загрозою з боку «могутніх сил, що можуть нейтралізувати цей процес дозрівання змін, що буде здатним змістити першість грошей та знову поставити у центрі людську істоту». «Хто тепер керує? Гроші. Як? За допомогою бича страху, нерівності, економічного, суспільного культурного та військового насильства, що породжує дедалі більше насильства у висхідній спіралі, що, здається, не матиме кінця», – сказав Папа.

У цьому контексті Святіший Отець вказав на корінь тероризму, яким є глобальний контроль грошей над землею. Саме в цьому джерело тероризму, пов’язаного з наркоторгівлею, державного тероризму, а також того, який помилково називають етнічним й релігійним тероризмом. «Жоден народ, жодна релігія не є терористичною. Так, це правда, з кожного боку існують малі фундаменталістські угруповання. Але тероризм починається тоді, коли прогнано красу створіння, чоловіка й жінку, а на їх місце поставлено гроші. Така система є терористичною».

Церква виступає проти «ідола грошей, що панують замість служити, тиранізують та тероризують людство». І коли цей терор, виражений на периферіях «погромами, розграбуванням, утисками й несправедливістю», вибухає «різними формами насильства», громадяни піддаються спокусі шукати «фальшиву безпеку за фізичними або суспільними мурами». «Мурами, – пояснив Святіший Отець, – які деяких закривають та прирікають на вигнання інших. З одного боку – замуровані, стероризовані громадяни, а з іншого – виключені, вигнані, ще більше тероризовані».

За словами Наступника святого Петра, підживлюваний та маніпульований страх приносить добрі прибутки «торговцям зброєю та смертю». Цей страх «знечулює до страждань інших» та вчиняє жорстокими. Тому, слід молитися за те, щоби Бог послав відвагу тим, що бояться, та пом’якшив їхні серця в цьому році милосердя, «яке є найкращою протиотрутою від страху», кращою від «заспокійливих ліків й антидепресантів». Воно є «дієвішим від стін, від ґратів, паніки та зброї. Воно, також, безкоштовне, бо є Божим даром».

Далі Папа скерував свою думку до тих, які позбавлені гідності праці, до жертв «лицемірів», які задля «захисту несправедливих систем, чинять спротив їхньому зціленню». У цьому контексті він згадав про варіанти праці, «винайдені організованими бідними», як от різні кооперативи чи спроби оживити покинуті фабрики.

За його словами, такі спроби є наслідуванням Ісуса, тому що є спробами «оздоровити, принаймні трішки та провізорно атрофію пануючої суспільно-економічної системи, якою є безробіття». Він зазначив, що проект «земля, дім та праця для всіх» є проектом-мостом для народів перед обличчям проекту-стіни грошей. Потрібно «допомогти оздоровити світ від його моральної атрофії», яка є протилежністю розвитку.

Святіший Отець також не оминув увагою трагедію біженців та шукачів притулку, говорячи про «ганебну ситуацію». Адже якщо для порятунку банків від банкрутства іноді виділяються «шалені суми», цього не бачимо у випадку «банкротства людяності», через що «Середземне море перетворилося у цвинтар, і не лише воно… Існує чимало таких цвинтарів поблизу мурів, заплямлених невинною кров’ю».

За словами Папи, не повинно існувати ситуацій, які змушують втікати з власної батьківщини. Але це зло стає подвійним, «коли мігрант потрапляє у сіті торгівців людьми» та потрійним, «коли прибувши до землі, де сподівався знайти краще майбутнє, зазнає зневаги, визискування і навіть поневолення». У цьому контексті до представників народних рухів прозвучав заклик бути солідарними настільки, на скільки до цього здатні ті, які самі вистраждали. «Може, завдяки вашому прикладові, – зауважив Єпископ Риму, – деякі держави й міжнародні організації відкриють свої очі».

Святіший Отець також поділився думками про взаємини між народом і демократією, які, заміть того, щоб бути «природними і плинними», можуть піддатися загрозі «затемнитися настільки, що стають непізнаваними». «Провалля між народами й нашими актуальними формами демократії, – зауважив він, – дедалі більше поширюється внаслідок безмірної могутності економічних та медійних груп, які домінують».

У цьому контексті Папа закликав народні рухи не боятися вступати в дискусії, у «Політику» з великої «П», хоча й зазначив, що це не просто, оскільки входить у сферу «великих рішень», які дехто намагається «монополізувати в руках малих каст». І тоді демократія атрофується, виключаючи «народ у його щоденній боротьбі за гідність».

Однак, як знову наголосив Глава Католицької Церкви, майбутнє людства, лежить, насамперед, «в руках народів», і також Церква, «може і повинна, не претендуючи на монополію істини, висловлюватися й діяти». В той же час, слід остерігатися небезпеки корумпуватися, тому що корупція «не є пороком виключно політики», але існує повсюди. І щоб уникнути цієї загрози, політики, чиновники й пастирі повинні «жити покликанням служити із сильним потуттям поміркованості й смирення».

Папа зазначив, що коли хтось надто прив’язаний до матеріальних речей чи дзеркала, нехай молить Бога «звільнитися від цих пут». Коли хтось захоплюється цим, то нехай «не вступає до політики, до суспільних організацій чи народного руху, тому що завдасть велику шкоду собі й ближньому, очорнивши благородну справу, за яку береться».

«Перед обличчям спокуси корупції не існує кращих ліків, ніж поміркованість, здійснення якої є також проповідуванням за допомогою прикладу», – сказав Святіший Отець, закликаючи «не недооцінювати приклад, тому що він має більше сили, ніж тисячі слів, летючок, лайків, ретвітів, від тисяч відеороликів в youtube».

Немає коментарів: