Визначити
різницю між одержимою і людиною, яка бореться з психічним захворюванням
або іншого недугою, є життєво важливою частиною служіння екзорцизму,
вважає багаторічний екзорцист і священник.
Отець Сіпріано де Мео, який був екзорцистом з 1952 року, сказав, що
зазвичай людина не є одержимою, а бореться з якоюсь іншою хворобою. Ключ
до різниці, за його словами, полягає через проникливість у молитві з
боку священника і одержимого - і в реакції потенційно одержимої людини
на самого екзорциста і промовлені молитви. Екзорцист зазвичай промовляє
тривалу молитву до моменту, в який, якщо диявол є присутній, виявляється
реакція, - говорить священик.
Поведінка одержимої людини є різною стосовно екзорциста, в якому
диявол бачить ворога і готовий боротися з ним. Там не бракує моторошних
виразів обличчя, слів чи жестів загроз і особливо хули проти Бога і
Богородиці.
Катехизм Католицької Церкви підкреслює важливість розрізнення
демонічної активності і психічних захворювань. З пункту 1673 "Екзорцизм
спрямований на те, щоб вигнати бісів або звільнити від бісівського
впливу силою духовної влади, яку Ісус дав Своїй Церкві. Зовсім іншими
випадками є недуги, особливо психічні, лікування яких належить до сфери
медицини. Тому важливо впевнитися (перед здійсненням екзорцизму), що
йдеться про присутність лукавого, а не про хворобу (Пор. Кодекс
канонічного права, кан. 1172.).".
У квітні минулого року Ватиканська Конгрегація у справах духовенства
та інститут Сакердос провели семінар в Римському університеті Regina
Apostolorum, який спеціалізується на підготовці священиків і мирян для
розпізнання відмінностей між психологічними проблемами і одержимістю.
О. Мео також підкреслив, що не всі випадки одержимості виглядають
однаково і тому так важливо для екзорцистів пройти ретельну підготовку,
адже більшість людей надто мало знають про духовну реальність.
У 2014 році Міжнародна асоціація екзорцистів ( AIE) назвала різке
поширення окультної діяльності "пастирською надзвичайною ситуацією."
"Як правило, зацікавлення різного роду окультизмом починається з
невігластва, поверховості, дурості або прозелітизму", сказав тоді речник
AIE Вальтер Каскіолі CNA. "Наслідки ж завжди є катастрофічними".
О.Мео сказав, що люди часто звертаються за відповідями до "фокусників та ілюзіоністів", а не до "зброї, яку Господь дав у наше розпорядження".
У той час як люди часто шукають радикальних відповідей або знаків,
кращий захист проти одержимості є просте і сакраментальне життя молитви,
сказав священик. Абсолютно фундаментальним є позбутися від гріха і жити
в благодаті Божій.
Церква, насправді, очікує молитовного життя не тільки від
священника-екзорциста, але і від мирян, які просять про втручання
екзорциста, який також послуговується допомогою членів родини.
Катехизм надає вказівки про те, як уникнути демонічної активності:
все, що включає в себе звернення до сатани чи демонів, або що пробує
викликати в уяві мертвих або пророкувати майбутні події, повинно бути
усуненим.
З пункту 2116: "Усі форми ворожбитства треба відкинути: вдавання до
сатани чи до демонів, викликання померлих чи інші дії, що помилково
передбачають «розкриття» майбутнього (Пор. Втор. 18, 10; Єр. 29, 8.).
Звернення до гороскопів, астрології, хіромантії, тлумачення віщувань і
долі, явища ясновидіння, вдавання до медіумів містять у собі прагнення
до панування над часом, над історією і, зрештою, над людьми, як і
бажання увійти в спілку з окультними силами. Вони вступають у
суперечність із вшануванням і повагою, які поєднані з любовним страхом,
що їх ми зобов'язані віддавати єдиному Богові".
Що ж стосується самих екзорцистів, важливо залишатися скромним і пам'ятати, що їхня влада походить від Христа, додав о.Мео.
Відносно духовної підготовки, то смиренність і переконаність в тому,
що ми, екзорцисти, не є тими, хто виганяє демона. Ми покликані боротися в
Імені Христа.
Немає коментарів:
Дописати коментар