Багато
що в цьому світі було створено руками працьовитих монахів. У тому числі
і низка популярних у всьому світі алкогольних напоїв. Представляємо
п'ять найбільш відомих.
Лікер «Шартрез»
Виготовляють його французькі ченці картузіанці недалеко від міста
Вуарон. Напій названий на честь монастиря Гранд-Шартрез, найстарішої
обителі цього Чину, заснованої св. Бруно.
Згідно з легендою, в 1605 році французький маршал Франсуа д'Естре
передав в картузіанський монастир Гранд-Шартрез манускрипт з описом
«еліксиру довголіття». Довгий час рукопис лежав незатребуваним поки не
потрапив на очі монастирському аптекарю Жерому Мобек. У 1737 року монахи
стали виробляти цей еліксир в лікувальних цілях і продавати його
мешканцям навколишніх поселень. Продається він і досі під назвою Elixir
Vegetal de la Grande Chartreuse (Рослинний еліксир Гранд-Шартрез).
Згодом з'явилися й інші види Шартрез: зелений і жовтий лікер.
Лікери виготовляються з використанням суміші рослин і трав, яку
заготовляють два ченці монастиря Гранд Шартрез. Точний рецепт
зберігається в таємниці, що дозволяє зберегти монополію на виробництво
напоїв за картузіанським чином. До речі, це один з небагатьох лікерів,
який продовжує дозрівати в пляшці і з часом він стає тільки кращим.
Одне з кращих пив в світі, яке варять монахи трапісти. Назва пішла
від монастиря Ла Трапп у Франції. Пивоварня існувала там вже з 1685
року.
Монахи-пивовари використовують особливі дріжджі, які викликають
ферментацію при високій температурі. Ще одна з характерних рис цього
продукту - пиво дозріває в пляшках. Існує чотири види трапістського
пива:
Patersbier - «Пиво Отців», вариться для власного вживання монахами в стінах монастиря. Порівняно легке і просте.
Enkel - «Ординарне» пиво, традиційно ця назва застосовувалася до
найлегшого пива, виробленого пивоварнею. Воно близьке до Patersbier.
Dubbel - «Подвійне» пиво. Міцний коричневий ель з гіркотою, високою щільністю і солодо-горіховим післясмаком.
Tripel - «Потрійне» пиво. Найміцніший з трапістських елів.
З близько 170 трапістских монастирів у всьому світі лише 10
виробляють пиво і тільки вони мають право використовувати спеціальний
логотип з написом «Автентичний трапістский продукт». Щоб отримати його,
пиво має бути виробленене стінах трапісьткого монастиря, самими монахами
або під їх наглядом. Прибуток, отриманий від реалізації пива,
використовується тільки на утримання монастиря і благодійність.
Наприклад, якийсь час пиву La Trappe заборонили називатися
трапістським, тому що після придбання пивоварні компанією Bavaria воно
не відповідало всім необхідним вимогам. Втім, через деякий час це право
їм повернули.
У 410 році святий Гонорій Арелатський заснував тут абатство, що стало
одним з важливих духовних центрів півдня Франції протягом кількох
століть. Кажуть, що саме тут в V столітті навчався святий Патрік. До
речі, саме цьому, т.зв. Лерінському, монастирю належало невелике
рибальське село Канни.
Острів регулярно піддавався нападам морських розбійників і сарацинів,
які руйнували обитель. За часів Французької революції острів був
націоналізований, але в 1869 році на Сент-Онора був заново заснований
монастир, і поселилися тут цистерціанці, які почали вирощувати виноград і
робити вино.
Воно має давню і важливу для виноробства традицію. Справа в тому, що
після падіння Римської імперії виноробство в Провансі зійшло нанівець.
Відродилося воно лише в V ст. Одним з небагатьох місць, де виготовлялося
вино, було абатство на острові Сент-Онора. Зараз тут живе близько 30
монахів, які виробляють одне з найкращих вин на світі. Догляд за
виноградниками здійснюється тільки вручну. А назви монаших вин, які
подають до столів найіменитіших і забезпечених людей, звучать досить
благочестиво: Saint Pierre, Saint Honorat, Saint Sauveur, Saint
Salonius, Saint Lambert ...
Його винайшов в 1510 році монах обителі св. Бенедикта в Фекане
(Франція) о. Бернардо Вінцеллі. На кожній пляшці можна знайти
абревіатуру DOM, що позначає Deo Optimo Maximo (Господу, Кращому,
Найбільшому). Виготовляється він з майже 30 видів трав.
Спершу бенедиктинці виготовляли лікер для своїх потреб, лікуючи
хворих і вживаючи його заради зміцнення здоров'я і продовження життя.
Однак новий напій дуже полюбився королю Франції Франциску I. Завдяки
йому «Бенедиктин» став надзвичайно популярним, а монастир в Фекаме став
постачальником королівського двору.
Склад напою тримається в найсуворішому секреті. Тільки три людини одночасно могли знати всі нюанси його приготування.
За часів Французької революції абатство закрили. У 1876 році
виноторговець Легран, що довідався склад лікеру, створив компанію
«Бенедекин», що й випускає лікер. Причому власник отримав від глави Чину
святого Бенедикта офіційний дозвіл на ексклюзивне право виробництва
лікеру.
Названо воно на честь винахідника технології виробництва шампанських
вин - священика-бенедиктинця П'єра Періньона, що жив в XVII столітті.
Він зробив дуже багато для сучасного виноробства.
Винайдене Періньоном вино стало головною визначною пам'яткою
провінції Шампань, в якій і знаходилося його абатство Овільє. Як
прийнято у Франції, вино стали називати по імені провінції -
шампанським. Спочатку, зрозуміло, бенедиктинець тримав свій рецепт у
таємниці. Процес виготовлення шампанського включав в себе безліч
маленьких хитрощів, кожна з яких була надзвичайно важлива.
Так, о. П'єр Періньон розливав шампанське в товстостінні пляшки з
«англійського скла», що дозволяло утримувати вуглекислий газ, який
підривав бочки. Священик першим здогадався робити затички з кори
коркового дуба і обв'язувати корки мотузкою, просоченою для міцності
олією. Важливим було й те, що для створення шампанського він
використовував суміш винограду різних сортів, через що букет вина
виходив більш багатим.
Михайло Фатєєв
Джерело: Воїни Христа Царя
Немає коментарів:
Дописати коментар