ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ!

вівторок, 31 січня 2017 р.

31.01.2017р. Б. / 10 ПЕРЕШКОД ПОЧУТИ БОЖИЙ ГОЛОС

1. Нарікання - ми скаржимось Богові на усе, що йде не так в нашому житті.
2. Образа - якщо серце не примирене, тоді дуже важко почути Божий голос.
3. Заздрість - той тихий звук, що заважає побачити дари і таланти, які нам дав Бог.
4. Страх - він не дозволяє нам довіряти Богові, і навіть допускає, що Йому на нас байдуже.
5. Турботи - вони поглинають нашу увагу і створюють занепокоєння.
6. Слабкість - ми думаємо, що наша молитва не діє і вирішуємо взагалі її укинути.
7. Марнославство - ми пристосовуємось до легковажності світу і залишаємось на поверхні свого життя.
8. Посередність - ми звикаємо до своїх гріхів і не робимо поступу в духовному житті.
9. Наше минуле - спогад про наші гріхи викликає почуття провини і ми вважаємо себе недостойними Бога.
10. Фантазії - уява, що відволікає нас, може не дозволяти нам почути Божий голос.

Для збільшення - натисніть на зображення

Джерело:  Воїни Христа Царя

понеділок, 30 січня 2017 р.

30.01.2017р. Б. / У Ватикані хочуть навчити священиків мистецтва і краси

Негарні храми з поганою акустикою аж ніяк не сприяють багатству краси літургії, а також поєднанню віри з мистецтвом, вважають у Ватикані. Папська Рада з культури запустила проект з навчання священиків та церковних працівників культури, естетики та історії мистецтва, особливо щодо створення релігійного мистецтва у священних місцях.

Проект, організований разом з Італійською єпископською конференцією та за підтримки Фундації мистецтва та художньої культури, навчатиме священиків, катехитів та інших представників з єпархій зв’язку між вірою і мистецтвом, повідомляє Catholic News Agency.

В рамках проекту буде також розглянуто спеціалізовані курси мистецтва в Церкві, де архітекторів, художників, скульпторів та музикантів навчають творити такі праці, «які пасуватимуть для місць молитви і служитимуть для кращого сприйняття літургії», – йдеться у прес-релізі Папської Ради з культури.

За словами глави Папської Ради з культури, кардинала Джанфранко Равазі, це питання є дуже важливим, оскільки не лише можливо відчути Бога через мистецтво, але й красиве мистецтво може стати шляхом, що веде до споглядання, що є в самому серці віри.

«Храм, в якому, для прикладу, погана акустика, не виконує свою місію, оскільки слухання є дуже важливим для споглядання», – говорив кардинал.

В першій частині проекту буде проведено дослідження поточної ситуації в Італії, а згодом буде визначено основні сфери для вирішення проблем та започаткування ініціатив. Дослідження поводиться в першу чергу через онлайн-опитування.

Джерело:  Воїни Христа Царя

четвер, 26 січня 2017 р.

26.01.2017р. Б. / Єпископ Віталій Скомаровський: євангелізація, катехизація, навчання, формація людей – саме їх ми й очікуємо від католицьких ЗМІ

24 січня Церква згадує св. Франциска Сальського – покровителя журналістів і католицької преси. У зв'язку з цим КМЦ запитав про сучасні вимоги до католицьких ЗМІ єпископа Луцької дієцезії та Апостольського адміністратора Київсько-Житомирської дієцезії Віталія Скомаровського, голову комісії у справах засобів масової інформації Конференції Єпископів України.

На вашу думку, Ексцеленціє, чи взагалі потрібні сучасним, добре освіченим католицьким журналістам покровителі?

– Я сказав би, що мораль і освіта – це різні речі. Освіченість, хоча й дуже важлива, ще не означає, що людина робить добрі моральні вибори. А покровителі – це, у католицькому розумінні, наші заступники, ті, до кого ми звертаємося із проханнями про допомогу у щоденному житті. Вони є для кожного й потрібні всім людям, а тим більше освіченим – бо високий рівень освіти ставить перед ними більше відповідальності та більші вимоги, які, власне, вимагають додаткової підтримки. А журналістам тим паче потрібна допомога Божої благодаті, бо їхнє завдання дуже відповідальне та складне.

У чому ж полягає складність цієї професії?

– Це, насамперед, служіння Правді. Журналіст займається масовою інформацією. Тих, хто працює на радіо, в Інтернет-виданнях чи в газетах, читають і чують тисячі, сотні тисяч людей. І їхня відповідальність за слова значно більша, ніж в інших професіях.

От приклад. Нещодавно один телеканал у стрічці, що біжить внизу екрана, дав таку новину: «На Рівенщині "ксьондз" (у лапках), молячись перед бабкою на колінах, забрав 50 тисяч». Що люди можуть під цим зрозуміти? Що це за ксьондз у лапках? Напишіть, що людина, яка видавала себе за католицького священика, обманула бабцю на 50 тисяч. А тут бачимо, що новина не написана так, як треба, і може викликати у глядачів різні думки. Оце і є відповідальність за слово. Я попросив розібратися з цим випадком священика з нашої дієцезії. Але дивіться, як одне слово може або зашкодити або обманути людей.

У цьому випадку не було злої волі журналіста, ніхто не хотів зробити чогось поганого – хоча й таке, мусимо визнати, трапляється, – та ніхто й не замислився про те, як цей рядок може бути сприйнятий. Необхідно уважно ставитися до таких речей.

Католицьким ЗМІ в України, як і Церкві, 25 років. Чи ви, як голова комісії у справах засобів масової інформації, побачили зростання за ці роки?

– Я дуже задоволений працею українських католицьких ЗМІ. Звісно, існують робочі моменти: якщо, наприклад, узяти окрему передачу, то, може, краще було б зробити її інакше чи не робити взагалі, – це вже інша справа. Але в цілому за такий порівняно короткий період Католицька Церква в Україні може похвалитися потужними ЗМІ: «Радіо Марія», телебачення «EWTN», КМЦ. На жаль, трохи поменшало в нас паперових часописів – припинив виходити «Католицький вісник». Але інші видання й надалі працюють: «Слово між нами», журнал «Розарій», дитячі журнали, зокрема «Водограй».

Інтернетом користуються трохи понад 60% населення України. Якщо централізованого паперового ЗМІ нема, чи не ускладнюється для решти українців доступ до новин Католицької Церкви, катехитичної інформації тощо?

– Сумніваюся, що паперові видання охоплюють саме ту аудиторію, яка має доступ до Інтернету. Я радий, що «Радіо Марія» є широко доступним багатьом католикам. Особливо це стосується людей похилого віку, які не можуть вже ні читати, ні дивитися телебачення: вони вмикають радіо і слухають. І моляться. Це прекрасна справа.

Чи плануються якісь зміни в католицьких ЗМІ?

– Кожен засіб масової інформації, зокрема й католицький, має власний план розвитку, перспективи. Тому якісь зміни будуть напевно.

Чого сьогодні чекає Католицька Церква в Україні від своїх ЗМІ?

– Якраз того, що вони роблять. У нас нема якихось надзвичайних очікувань щодо журналів, Інтернет-видань, газет, радіо й телебачення. Вони євангелізують, учать, катехизують, дають можливість тим людям, які не можуть прийти до храму, долучитися до Літургії принаймні через радіо («Радіо Марія») чи телеефір («EWTN»). Це, звісно, не може замінити повної участі в Літургії, але коли людина не може, коли хворіє, то це значуща можливість духовно з'єднатися з Церквою. Усі ці справи існують: євангелізація, катехизація, навчання, формація людей – саме їх ми й очікуємо. За це я дуже вдячний.

Чи є якісь особливі потреби сучасного світу, про які католицькі ЗМІ мали б розповідати?

– Думаю, що ми не маємо нагальніших потреб, ніж катехизація, пояснення правд віри та практична євангелізація. Бо якщо в молодшого покоління, яке зараз підростає, є нормальні умови для катехизації, то старше й середнє не мали ніяких. Але люди потребують розуміти свою віру, і для цього потрібні наші ЗМІ.

Насамкінець хочу скласти побажання на цей день святого покровителя журналістів. Нехай праця наших журналістів буде повною та благословеною Богом. Хай приносить їм задоволення та радість і допомагає зростати у святості. Адже якщо ми робимо святе діло, то й самі потребуємо освячення.

Дякую за розмову.

Розмовляла: Ірина Островська

вівторок, 24 січня 2017 р.

24.01.2017р. Б. / Тижневий огляд: життя УГКЦ (16.01 - 22.01)

У вівторок, 17 січня 2017 року, в Перемишлі провели збори церковних юристів УГКЦ

З нагоди празника Богоявлення Господнього, яке Східні Церкви в Україні відзначають 19 січня, Львівська міська рада організувала чергове екуменічне Йорданське Водосвяття перед ратушею на площі Ринок. Цього разу спільну молитву очолив Предстоятель Української Єпархії Вірменської Апостольської Церкви Єпископ Маркос Оганесян. З групою священиків прибув Єпископ-помічник Львівський УГКЦ Венедикт Алексійчук. Були також представники УПЦ і УАПЦ.

Прихожани греко-католицької церкви в Німеччині передали до Полтави гуманітарну допомогу. Її представники благодійного фонду «Всесвіт» отримали ще наприкінці минулого року. Частину речей волонтери вже передали до медичних закладів. Гуманітарна допомога складалася з ліжок, 26 з яких було направлено на полтавський військовий госпіталь. Також серед іншого є  іграшки, інвалідні візки, дитячий та одяг для дорослих. Теплі речі передадуть бійцям на передову, інші ж – в дитячий будинок та в будинок для людей з особливими потребами. А інвалідні візки, благодійники роздають за зверненням.

20 січня Глава УГКЦ Блаженніший Святослав зустрівся із Послом Республіки Польща в Україні Яном Пєклом та заступником голови місії Посольства Республіки Польща в Україні Рафалом Вольським у своїй резиденції в Києві. Зустріч відбулася на прохання пана Посла, який тим самим виявив глибоку пошану до УГКЦ із метою опрацювання спільного бачення польсько-українських стосунків.  «Як розповів сам Посол, для нього важливою є позиція УГКЦ у цьому питанні. Зі свого боку я висловив свій біль із приводу напруження, яке має місце в польсько-українських стосунках (зокрема, загострення розпочалося з подіями в Перемишлі, у Гуті-Пеняцькій)», - коментує зустріч Блаженніший Святослав. Предстоятель УГКЦ розповів дипломату про те, які УГКЦ має засоби, аби продовжувати справу польсько-українського примирення. Пан Посол запевнив у своїй готовності співпрацювати у справі польсько-українського примирення, щоб «народи спільно крокували в європейське майбутнє».

15 дітей з опікунами завітали до БФ «Карітас СДЄ УГКЦ»  із міста Дніпропретровськ на  новорічні канікули. Дітей гостинно прийняли місцеві сім’ї, де для них були створені комфортні умови для проживання, а відтак вони мали можливість познайомитись із  галицькими традиціями. Ці 10 днів були насиченими на різні цікаві заходи: молитва, Літургія, різноманітні майстер – класи, прогулянки та поїздки містами (Дрогобич, Трускавець, Східниця, Борислав, Львів), зоопарк «ЛІМПОПО»  та багато іншого.

В неділю, 22 січня, відкрив свої двері перший та поки єдиний при Коломийсько-Чернівецькій єпархіі УГКЦ садочок для  діток від 3-х до 6-ти років. Розрахована захоронка на 50 місць. Переважно малюки проводитимуть час разом. Ділитимуться  на дві групи - старшу та молодшу - лише під час занять.

У Римі в актовій залі Собору Святої Софії відбулася презентація Щоденника о. Василя Поточняка, в якому він описував переживання своєї хвороби перед смертю. Упорядник Щоденника і автор вступної промови - настоятель Свято-Іванівської лаври Студійського уставу УГКЦ о. Юстин Бойко, один з найближчих приятелів о. Василя Поточняка розповів, про історію виникнення Щоденника і духовного заповіту отця Василя. Голова Християнського товариства українців в Італії Олесь Городецький, який приятелював з о. Василем Поточняком, відзначив, що він був патріотом, діяльною людиною, а також праведним і ревним священиком. "Він був собою, ніколи не змінювався на догоду комусь. Вже будучи важкохворим, він приїхав до Риму і взяв участь у мітингах на підтримку Майдану, Революції Гідності", - відзначив Олесь.

Пропонуємо до Вашої уваги:
Глава УГКЦ на Водохреща: Усвідомити власну гідність – це вже є революцією
Глава УГКЦ у день Соборності: «В основі акту злуки виявилася християнська сутність нашого народу»
Глава УГКЦ до важкохворих в ефірі проекту «Відкрита Церква» на Живому ТБ.: «Ваші страждання мають вічну вартість». Блаженніший Святослав, розповів про те, як лікарю правильно донести тяжку правду про стан здоров’я хворого пацієнта
Глава УГКЦ: Священика в лікарні потребує не тільки хворий, а й сама система охорони здоров’я
«Свячена вода не допоможе, якщо люди не змінюватимуться» - інтерв’ю «ВЗ» у Архієпископа і Митрополита Львівського УГКЦ владики Ігоря (Возьняка)
Відеозапис вечірньої телепередачі «Вечір у Львові» за участю Високопреосвященного владики Ігора, Архиєпископа і Митрополита Львівського УГКЦ.
Військове капеланство: підсумки року, перспективи на 2017-ий - отець Любомир Яворський, заступник керівника Департаменту Патріаршої курії УГКЦ у справах душпастирства силових структур України, у програмі “Що відбувається?” 
12 лютого у Марійський духовний центр Зарваниці з особистої захристії Папи Римського із Ватикану привезуть унікальну реліквію часів земного життя Спасителя – оригінал Нерукотворного образу Ісуса Христа. Реліквія є найстарішим зображення обличчя Ісуса Христа. Святиня буде виставлена для привселюдного почитання у Зарваниці, а згодом у головному храмі Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ – Соборі Непорочного зачаття Пресвятої Богородиці.
ЛМГО «Українська молодь – Христові» запрошує львів'ян до Біблійної школи при УМХ. Перший курс нашоїї школи буде присвячено Старому Завіту. Зустрічі відбуватимуться щотижня. Біблійний курс Старого Завіту розраховано терміном на 1 рік з перервою на літній час. Заняття будуть відбуватися у приміщенні ЛМГО «Українська молодь – Христові» , за адресою, м. Львів, вул. Пекарська 13.
Організатори Всесвітнього Дня Молоді, що має відбутись у Панамі в 2019 році, оголосили точну дату проведення цього заходу: 22-27 січня 2019 р.

Джерело:  Воїни Христа Царя

суботу, 21 січня 2017 р.

21.01.2017р. Б. / Акція «Не мовчіть!» Пройшла в Нью-Йорку біля консульства РФ

19 січня в Нью-Йорку перед будівлею консульства Російської Федерації відбувся мирний мітинг на підтримку християнської громади «Голос Надії» в місті Бахчисараї (Крим), а також інших церков в Донецькій і Луганській областях.

Мета зборів, за словами організаторів, привернути увагу громадськості і російської влади до факту гоніння на ці громади. Так, всім відомі випадки, коли будівлі церков перетворювалися в збройові склади, а людям забороняли збиратися в них. Церква «Голос Надії» в грудні 2016 року одержала розпорядження від влади в Криму «про заборону експлуатації будівлі».

На акцію в Нью-Йорку мітингувальники вийшли з плакатами, на яких були нанесені написи: «Не мовчіть! Свободу мирним зібранням на окупованих територіях!»,«Бог за нас» та ін. Учасники виконували християнські та патріотичні пісні, вигукували гасла із закликом «не мовчати», зверталися в гучномовець до тих, хто перебував за стінами консульства, а також молилися.

Алекс Крищюк, один з учасників акції, так прокоментував мітинг: «Ми не будемо мовчати про те, що відбувається в Криму і на окупованих територіях України. Наше зібрання тут - це підтримка наших братів і сестер по вірі, які, на жаль, переживають гоніння. І те, що сьогодні у віруючих відбирають право на свободу віросповідання, віднімають молитовні будинки - дуже сумний факт. Це мирний протест, але ми не будемо мовчати!».

Нагадаємо, що раніше в Києві, а також в Сіетлі (штат Вашингтон) пройшли подібні акції на захист християнських громад в Криму та на окупованих територіях.

пʼятницю, 20 січня 2017 р.

20.01.2017р. Б. / Греко-католики Німеччині передали до Полтави гуманітарну допомогу (+VIDEO)

Прихожани греко-католицької церкви в Німеччині передали до Полтави гуманітарну допомогу. Її представники благодійного фонду «Всесвіт» отримали ще наприкінці минулого року. Частину речей волонтери вже передали до медичних закладів.

Ірина Верига, волонтера та координатор благодійного фонду «Всесвіт»:
«Гуманітарна допомога складалася з ліжок, 26 з яких було направлено на полтавський військовий госпіталь».

«Два із них були направлені в Карлівський пологовий будинок і 4 в наш Полтавський. Окрім того ми отримали матраци, медичні шафки».

Ліжка та шафки уже встановлені і ними користуються, – додають благодійники. І хоча медичні меблі не нові, проте в гарному стані, вони якісні, зручні та сучасні.

Юрій Кролевський, настоятель храму Присвятої Трійці УГКЦ м. Полтави, директор благодійного фонду «Всесвіт»:
«Дуже зручні ліжка. Поранений сам може себе підняти. Там є такі важелі. І тумбочки також пристосовані, що можна стіл з неї зробити, повернути».

Серед інших речей гуманітарної допомоги – іграшки, інвалідні візки, дитячий та одяг для дорослих. Теплі речі, – говорять благодійники, – передадуть бійцям на передову, інші ж – в дитячий будинок та в будинок для людей з особливими потребами. А ось інвалідні візки, благодійники роздають за зверненням. Наразі їх залишилося близько 10.

Максим Кролевський, священик УГКЦ, військовий капелан:
«Ті жертводавці, які згодилися нам їх передати, хотіли, щоб візки першочергово потрапили до наших військових, які зазнали поранень в наслідок бойових дій та переселенців. Тому, хто потребує візка нехай звертається до пані Ірини, вона є координатором нашого БФ «Всесвіт».

Представники благодійного фонду «Всесвіт» розповідають: доброчинністю вони займаються уже протягом трьох років. А об’єднали їх події, що відбувалися на Майдані в 2013 році.

Євген Хайлов, співзасновник благодійного фонду «Всесвіт»:
«Коли відбувся майдан ми допомагали майданівцям. Ми брали участь в київському майдані, в полтавському. Потім, коли почалася війна на сході, ми почали активно допомагати нашим бійцям. Спочатку парафіянам, які пішли добровольцями. А потім всім іншим хлопцям на передовій».

Нині благодійники регулярно допомагають нашим захисникам. З рук в руки вони передають їм їжу, одяг, засоби гігієни та інше.


вівторок, 17 січня 2017 р.

17.01.2017р. Б. / Глава УГКЦ: Священика в лікарні потребує не тільки хворий, а й сама система охорони здоров’я (+VIDEO)

Священика в лікарні потребує не тільки хворий. Священика в лікарні потребує сама система охорони здоров’я. Сьогодні є небезпека, що наша система охорони здоров’я може втратити людське обличчя.

Нам треба старатися, аби лікарське мистецтво не перетворилося на конвеєрну фабрику маніпуляцій над певними органами. Треба старатися, аби медична опіка зберегла людське обличчя і бачила особу людини, якій треба послужити своїм лікарським мистецтвом. Про це сказав Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав під час програми на «Живому ТБ» «Відкрита Церква» про медичне капеланство.

Медичне капеланство – це вид служіння священика, який здійснює душпастирську опіку над людьми, які перебувають у медичних закладах. Глава Церкви пояснив, у чому полягає служіння медичного капелана. «Медичне капеланство – це важливий вид служіння, який має свою глибоку історію. На кожній Літургії ми згадуємо чудотворців і безсрібників, тобто лікарів, які допомагали людям, лікуючи їхні хвороби. У той чи інший спосіб Церква бачила, що лікар – уособлення єдиного лікаря душ і тіл наших. А лікарське мистецтво – теж одне з видів служіння. Капелани, які були задіяні у сфері охорони здоров’я, завжди мали свою особливу роль», – вважає Блаженніший Святослав.

Він зауважив, що часто, коли люди чують про священика в лікарні, то одразу багато хто думає, що це є особа, яка звершує певні обряди. «Це далеко не так. Священнослужитель у лікарні – духівник, духовний порадник. Це душпастирський супровід хворого в його моменті страждання, коли той по-новому сприймає себе і світ навколо. Медичний капелан – людина, яка допомагає в непростих обставинах і лікареві і хворому залишитися людьми, будувати правильні людські стосунки. Хворому допомогти пережити хворобу, а лікареві все-таки допомагає бачити в особі, хворого, якому він служить, самого страждаючого Спасителя», – вважає Предстоятель.

«Присутність медичного капелана – необхідний елемент служіння Церкви для цілої мережі закладів охорони здоров’я, аби і лікар і хворий успішно могли перемогти хворобу», – додав Блаженніший Святослав.


неділю, 15 січня 2017 р.

15.01.2017р. Б. / Папа: Економіка, що відкидає слабких, немов непотріб, є нелюдяною

Економічна система, що відкидає немов непотріб людей, яких вважає зайвими, є неприйнятною, а політика й економіка повинні навчитися практикувати чесноту розсудливості. На цьому наголосив Папа Франциск, приймаючи у суботу, 14 січня 2017 р., учасників круглого столу на тему «коопераційної глобалізації», організованого цими днями у Римі неприбутковою організацією «Global Foundation», що, як свідчить її гасло, ставить собі за мету об’єднувати зусилля, спрямовані на спільний пошук «глобального спільного добра».

Вітаючи представників політики й ділового світу, заанґажованих у пошуки праведних шляхів, здатних привести до «позитивної глобалізації», що відрізнятиметься від «глобалізації байдужості», Святіший Отець наголосив на важливості того, аби гарантувати, щоб «глобальна спільнота, що складається з інституцій, підприємств та представників громадянського суспільства», змогла досягти «урочисто проголошених і взятих на себе цілей і зобов’язань», таких як «План дій до 2030 року» та «Завдання сталого розвитку».

«Насамперед, хочу наголосити на тому, що неприйнятною, тому що нелюдяною, є всесвітня економічна система, яка викидає чоловіків, жінок і дітей немов непотріб у сміття лише через те, що вони здаються зайвими в рамках критеріїв прибутковості підприємств чи інших організацій» , – сказав Папа, зазначаючи, що саме в цьому відкиненні людей, немов непотребу – джерело регресу та дегуманізації будь-якої політичної та економічної системи. Адже ті, які на це дозволяють, «самі стають бездушними машинами», і, врешті-решт, згідно з ефектом бумеранга, «будуть, у свою чергу, викинуті, мов непотріб», переставши приносити користь суспільству, «яке поставило у центрі ідол гроша».

Святіший Отець пригадав, як його попередник святий Іван Павло ІІ на початку 90-х років минулого століття, перед обличчям падіння комуністичних режимів та поступової інтеграції ринків, яку називаємо глобалізацією, попереджав про небезпеку, яка випливає з поширення «капіталістичної ідеології», яка не звертає увагу на явища маргіналізації, визискування та відчуженості, бачачи розв’язку існуючих проблем виключно «у вільному розвиткові ринкових сил».

«На жаль, загрози, перед якими перестерігав святий Іван Павло ІІ, широко здійснилися. Однак, в той же час розвинулися та впровадилися у життя численні зусилля окремих осіб та інституцій, спрямовані на зцілення шкоди, заподіяної безвідповідальною глобалізацією», – сказав Наступник святого Петра, вказуючи на святу Терезу з Калькутти, яка є своєрідним підсумком таких зусиль, адже «приймала кожне життя, і ненароджене, і покинуте й відкинене, та взивала до могутніх на землі, закликаючи усвідомити злочин бідності, викликаної ними ж самими».

На думку Святішого Отця, таке наставлення є першим кроком до «кооперативної і солідарної глобалізації». Необхідно, аби кожен «не був байдужим до ран убогих», але навчився «спів-страждати» з тими, хто страждає від переслідувань і самотності, змушений мігрувачи чи не має доступу до медичного обслуговування, страждає від голоду, холоду або спеки. «Це співчуття може спричинитися до того, що діячі економічної та політичної сфери зможуть застосовувати свій розум і свої ресурси не лише для того, щоб контролювати і спостерігати за наслідками глобалізації», але також для того, щоб допомагати відповідальним на різних рівнях «виправляти орієнтири щоразу, як це стане необхідним».

«Політика й економіка, у дійсності, повинні навчитися практикувати чесноту розсудливості», – сказав Папа, додаючи, що Церква не втрачає надії, тому що знає «великий потенціал людського розуму, який приймає допомогу й провід від Бога», знає про «добру волю незначних і великих, бідних і багатих, підприємців і працівників».

пʼятницю, 13 січня 2017 р.

13.01.2017р. Б. / Вечір духовного співу у Гарнізонному храмі

У неділю, 15 січня 2017 року, о 19:00 год. у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла ЛА УГКЦ (м. Львів, вул. Театральна, 11) відбудеться вечір духовного співу "І Слово стало Тілом".

Музичний захід спільно підготували "Дім Серця" та Театральний центр "Слово і Голос"

Духовні твори виконуватимуть: співачка Наталія Половинка та отець Дені Кардіно. На концерті прозвучать монодіі західних та східних обрядів.

13.01.2017р. Б. / Якщо Ватикан має стільки грошей, то чого він не…? 7 фактів, які слід знати про фінанси Церкви

Майже кожному католику доводиться час від часу пояснювати певні питання щодо Папи і його функцій, дівицтва Марії, священичого целібату, а також спростовувати всякі нонсенси, що з’являються в жовтій пресі чи на телебаченні – від заяв про те, що Ісус мав дітей до конспіраційних теорій про світову владу Церкви. Серед багаточисельних припущень часто лунає фраза: «Ватикан – найбагатша в світі установа, якщо продати все, що він має, то можна подолати бідність в усьому світі».

Чи має Ватикан більшу економічну силу, ніж глобальні гіганти Walmart, Apple, та Coca Cola? Журнал «Fortune», що спеціалізується на економіці, опублікував статтю, в якій спростовує поняття «великі багатства Ватикану». До речі, автор статті вказує, що Ватикан навіть не входить до списку 500 найбагатших «Fortune 500».

Щоб самому зрозуміти і могти пояснити іншим, ми пропонуємо тобі 7 фактів про фінанси Ватикану і Церкви.

1. Найцінніші активи Ватикану є неоціненними і не підлягають продажу.
Скажемо коротко: Власність Ватикану – це скарби людства. Вони настільки ж неоціненні як перший любовний лист, отриманий від твого чоловіка/жінки. Вони надзвичайно цінні для нас (і, можливо, для якогось ексцентричного колекціонера), однак вони не продаються. В музеях Ватикану зберігаються одні з найбільших художніх скарбів світу, що накопичувались впродовж 2000 років історії християнства, не кажучи про дохристиянські артефакти, що також зберігаються в музеях. І хоча це – скарби, вони не продаються.

У 2015 році Папу Франциска запитали: «Чи ви відчуваєте тиск, щоб продати скарби Церкви?». Його відповідь була чіткою: «Це дуже просте запитання. Це скарби не Церкви; це – скарби людства».

Для прикладу: коли Іван Павло ІІ вперше відвідував Бразилію, після церемонії він порушив протокол, пішов до фавели і відвідав одну родину. Зворушений цією зустріччю,  він залишив їм свій папський перстень. Думаєте, ця родина продала його за ціну ваги золота і придбала собі їжу та одяг? Ні. Це – скарб, який вони і досі зберігають в каплиці фавели. Бідні – бідні, але не дурні.

2. Нова адміністрація Франциска.
Не маємо наміру сказати, що інші Папи були поганими адміністраторами, однак правдою є те, що були певні неврегульованості, які під час певних понтифікатів завели Ватикан в борги. Саме тому Папа Франциск запровадив нову політику адміністрації, щоб зменшити частину цього операційного дефіциту.

Простий спосіб життя Папи Франциска не є лише риторикою;  він щомісяця пронизує гаманець Ватикану і те, яким чином управляють фінансами. Для нього фінансовий менеджмент є стовпом його місії допомоги бідним та знедоленим. Папа сказав, що хоче більш жваву адміністрацію Ватикану, більш ефективну і таку, що зможе сама себе утримувати. Таким чином він хоче звільнити більше коштів для благодійності.

Як пригадує Хосе Зара, член Папської комісії у справах економічної реорганізації Ватикану, «Святіший Отець сказав чітко: Давайте заробляти гроші, щоб передавати їх бідним».

У 2013 році активне сальдо Ватикану становило 11,5 млн доларів, що на думку журналу «Fortune», показує, що якби Ватикан був компанією, то навіть не увійшов би до списку 500 найбагатших. Також того року Апостольська Столиця зафіксувала $315 мільйонів доходу, $348 мільйонів витрат. Тобто дефіцит становив $33 мільйони. Активне сальдо змогло покрити певні прогалини, але в золоті ніхто не плаває.

3. Працівники Ватикану.
Папа не хоче звільняти поточних працівників, однак він є противником марнування і неефективності. Він вважає, що Ватикан міг би функціонувати краще, маючи і менше працівників (за умови, що вони б добре робили свою роботу і не йшли на пенсію занадто рано, а це б привело до довгострокових витрат виходу на пенсію).

Більше 2/3 доходу Ватикану іде на виплату зарплат 2886 працівникам. Середньостатистичний працівник (включаючи священиків і монахів) заробляє менше ринкової зарплати, приблизно на 25% менше від зарплати італійського працівника в приватному секторі. Однак, попри нижчі зарплати, вони не змушені платити податок з доходу і мають доступ до пільг у сфері охорони здоров’я та пенсії.

4. Єпархіальна незалежність.
Хоча Ватикан має філії по всьому світі, кожна з близько 2800 єпархій є окремою корпорацією, зі своїм бюджетом і активами, і в них незалежна адміністрація. Все це документується у фінансових звітах, які регулярно публікує кожна єпархія. Церква – економічно децентралізована; і, з економічної точки зору, Ватикан по суті є сам за себе.

Важливо знати, що хоча кожного року єпархії з усього світу надсилають гроші до Ватикану, переважна більшість цих грошей призначена на місіонерську діяльність та благодійну роботу, яку підтримує Папа. Однак, ця сума становить менше 4,5% загального доходу.

Те ж стосується нерухомості. Хоча Церква присутня по всьому світу, будинки і земля не належать Ватикану. Єпархії та 296 монаших чинів по всьому світу є власниками цієї нерухомості та адмініструють їх на власний рахунок.

Ватикан також має нерухомість у власності, близько 2000. Більшість з них – багатоквартирні будинки в Італії, які здаються в оренду особам, що працюють на Церкву, за ціну, яка значно менша від ринкової. Тобто можна сказати, що на цьому Ватикан не заробляє.

5. Деякі речі продають, а гроші скеровують на благодійність.
Папа отримує безліч подарунків, від виробів ручної роботи до абсолютно нових автомобілів – і все з великою любов’ю. Однак, Папи використовують ці подарунки для того, щоб профінансувати  благодійні справи. Як приклад, у 2014 році американська компанія «Harley-Davidson»  подарувала Папі мотоцикл. Папа ніколи ним не користався. Він поставив свій підпис на паливному баку і передав римській католицькій організації «Caritas». На аукціоні цей мотоцикл продали за $ 327 000, а гроші використали для ремонту притулку для бездомних і кухні.

Сказавши це, зрозуміло, що Церква – тобто не тільки кардинали у Ватикані, але і ми з вами – повинні завжди прагнути до вдосконалення. Ми завжди можемо робити більше, і кожен повинен робити свою справу. Не важливо, хто ти – кардинал, монахиня, парафіяльний священик, бізнесмен чи підліток – усі ми можемо оглянутись навколо і визначити, що є дійсно важливим, а що – ні. Що переважає у нашому житті? Любов до речей чи любов до наших братів і сестер? Чому б не використати усі ті речі, які збирають порох в шафі, на добро? Чому б не поділитись тим добром, що ми маємо з іншими?

6. Інші витрати та інші доходи…
Існують адміністративні витрати, які не генерують жодного доходу, наприклад:
Радіо Ватикану, яке налічує 330 працівників і щороку витрачає $37 мільйонів, а заробляє на рекламі менше $1 мільйона.

Апостольські нунціатури, які функціонують як посольства у 113 країнах, потребують щорічно більше $30 мільйонів.

Що вже казати про те, що Ватикан – це місто, і воно потребує генерувати дохід. Більшість з нього надходить від туристів і паломників, котрі відвідують музеї. Загалом від цього місто Ватикан отримує щороку близько $130 мільйонів. Ще одна значна частка доходу йде з донацій, які щороку становлять близько $85 мільйонів.

Для фінансування своїх операцій Ватикан, як і кожна відповідальна країна, робить іноземні інвестиції. Він володіє майже $920 мільйонами в акціях, облігаціях та золоті. Золоті резерви Ватикану, у Федеральному резерві США, становлять $50 мільйонів. Від своїх інвестицій Ватикан зазвичай заробляє від $15 до $25 мільйонів.

7. Але чи робить Церква щось для того, щоб допомогти бідним?
Мабуть, найбільш абсурдним аргументом є такий: «Ватикан наповнений скарбами. Якщо продати усі його активи, то можна було б допомогти всім бідним». Така заява  натякає на те, що Ватикан не допомагає бідним і що Папа кожного ранку встає, купається в басейні, всипаному золотими монетами, оточеному розкішшю, і діла не має до бідних. Чогось більш далекого від правди годі й  придумати.

Впродовж усієї історії, Церква завжди була тією установою, яка більше від усіх в світі допомагала бідним та неповносправним, хворим і сиротам. Не існує жодної іншої установи, яка б утримувала стільки лікарень, притулків для бездомних, будинків для пристарілих, сиротинців, шкіл, університетів і т.д.

Завершимо на позитивній ноті. Журнал «Fortune», говорячи про адміністрацію Папи Франциска, вказує на те, що для нього дійсно дуже важливими є економічні справи. Хоча дехто може вважати Ватикан однією з найбагатших організацій в світі, він таким не є. Однак, тими коштами, які він має, Ватикан в значній мірі допомагає убогим, хворим та пригнобленим в усьому світі.

Переклад - "Католицький оглядач" за матеріалами Catholic Link

Джерело:    Воїни Христа Царя

середу, 11 січня 2017 р.

11.01.2017р. Б. / Благодійний вечір «Різдво на Cвятоюрській горі»

У Львівській Архиєпархії Української Греко-Католицької Церкви вже четвертий рік поспіль, 9 січня 2017 року, до Митрополичих палат Святоюрської гори завітало багато гостей на спільне святкування Різдва.

Благодійний бенкет «Різдво на Cвятоюрській горі» – спільне святкування празника Різдва, для того щоб, творити майданчик для спілкування між Церквою та громадою міста, в атмосфері відкритості і довіри, формувати коло людей відкритих на добрі справи та відновити традиції єдності громади, закладених Праведним Митрополитом Андреєм Шептицьким.

Розпочався захід традиційно з привітання владики Венедикта та владики Володимира, вони розділили Різдвяну Просфору. Культурні діячі, державні службовці, церковні меценати, приятелі у святковій атмосфері, колядуючи, прославляли новонародженого Ісуса та, спілкуючись, планували втілення нових ідей для того, щоб формувати молоде покоління, реагувати на виклики сьогодення, об’єднуючи зусилля Церкви та громади міста.

Варто зазначити, що протягом усього вечора діяли тихі й відкриті благодійні аукціони, майстер-класи для дітей та лунала Лемківська коляда.

понеділок, 9 січня 2017 р.

09.01.2017р. Б. / Унікальний монастир-притулок для жінок та дітей діє на Тернопільщині

Неподалік міста Тернополя знаходиться село Драганівка, у якому є монастир францисканок Матері Божої Неустанної Помочі. В цьому монастирі знаходиться притулок для вагітних жінок і малих дітей, котрі не мають можливості жити в своїх родинах, або котрі не мають житла взагалі.
Будинок був заснований 15 липня 2015 року – саме в цей день сюди поступила перша вагітна жінка, яка перед тим жила в петриківському сиротинці. На сьогоднішній день в цьому закладі перебуває 5 жінок і 6 дітей. За більше ніж півтора року у закладі жило 10 жінок і дітей. Подібних будинків в тернопільській області немає.
Заклад забезпечує і жінок і їх дітей харчуванням, одягом, ліками й усіма необхідними засобами. Будинок присвячено святій жінці, котра, маючи 3 дитини, погодилась народити четверту і померла під час пологів. ЇЇ ім`я Беретта Моллі.
Тернополяни, які бажають якимось чином допомогти цьому закладу, можуть звертатись за номером телефону +380973071296 – директорка сестра Аліція, або за номером +380968284713 – о. Юстиніан.

суботу, 7 січня 2017 р.

07.01.2017р. Б. / Христос ся рождає! - Славімо Христа! (Вітаємо...)

Христос ся рождає! - Славімо Христа!

Дорогі, у Христі Ісусі, брати й сестри, вітаю Вас і всіх ваших рідних та друзів зі світлим святом Різдва Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа!

Бажаю вам ВІРИ - НАДІЇ - ЛЮБОВІ, правдивого й непроминаючого Щастя, міцного духовного й тілесного здоров'я, сили і снаги у боротьбі за УССД, від Сяну по Кавказ, перемоги в РУВ та здобуття непроминаючого щастя у Царстві вічного блаженства і буття!

І хай Новонароджене Дитя, в убогих яскинях ваших сердець, зростає в мудрості й любові, та благословляє вас на многії і благії літа!

З повагою, сл.Б. Леонід.

четвер, 5 січня 2017 р.

05.01.2017р. Б. / Кардинал Шенборн: християни не цінують свої коріння, тому самі винні в настанні ісламу

Не можна засуджувати мусульман за те, що вони хочуть ісламізувати Європу — замість цього слід більше старатися, щоб заповнити християнські святині. 

Про це розповів кардинал Крістоф Шенборн в інтерв'ю австрійському виданню «Kronen Zeitung». Ієрарх підкреслив, що дехристианізація старого континенту — не вина сповідників ісламу. Причина в підході самих християн, для яких часто «супермаркети стають важливіше» за їхні культурні та релігійні корені.

Кардинал також додав, що хотів би бачити Близький Схід знову християнським, адже для ієрарха «християнство не тільки релігія, але віра, яка є доброю, незалежно від усіх помилок, які були зроблені колись».

КМЦ нагадує, що канцлер Німеччини Ангела Меркель закликала жителів Західної Європи, які бояться ісламізації, повернутися до християнських храмів

середу, 4 січня 2017 р.

04.01.2017р. Б. / Радіо Ватикану завершило незалежне функціонування

Після більше, ніж 80 років незалежного існування, 31 грудня 2016 року «Радіо Ватикану» перейшло до складу нещодавно створеного ватиканського Секретаріату з комунікацій.

Трансляція програм триватиме надалі – принаймні в найближчий період – однак «Радіо Ватикану» вже не матиме своєї власної корпоративної ідентичності, інформує National Catholic Register.

Засноване в 1931 році Гульєльмо Марконі, «Радіо Ватикану» на даний час налічує більше 355 працівників 59-ти національностей і транслює контент 45-ма мовами. Трансляція відбувається на коротких хвилях, середніх хвилях, FM та супутником. У 2010 році «Радіо Ватикану» спільно з телебаченням «CTV» запустили свій канал в YouTube, що проводить трансляції на живо 4-ма мовами, а також шість акаунтів в Twitter. Однак, в результаті реформ у ватиканських комунікаціях, директор радіо Монс. Даріо Віґано зазначив, що планує відмінити радіотрансляції на коротких хвилях, оскільки такі трансляції вважаються неефективним використанням обмежених фінансових ресурсів Ватикану. Решта трансляцій будуть проводитись, але з жорстким контролем витрат, оскільки, за підрахунками, щороку «Радіо Ватикану» втрачало від 20 до 30 мільйонів євро.

Зазначимо, що Секретаріат з комунікацій був заснований Motu Proprio Папи Франциска від 27.06.2015 р. з метою «краще відповідати на потреби місії Церкви». До складу секретаріату віднесли Ватиканський телевізійний центр, Ватиканське видавництво, газету «L'Osservatore Romano», Папську Раду соціальних комунікацій, Радіо Ватикану, Прес-службу Апостольської Столиці, Фотослужбу Ватикану, Ватиканську інтернет-службу, Ватиканську друковану пресу. Кожна з цих одиниць мала увійти до складу відповідно до встановленого графіку.

Джерело:    Воїни Христа Царя