ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ!

неділя, 20 січня 2019 р.

20.01.2019р. Б. / Кілька слів про піст і Богоявлення

Насправді воно виглядає досить невинно ба й навіть позитивніше бо більш просте та зрозуміле. Замінили незрозумілу назву Богоявлення чи Хрещення Господнього на Водохреща і Йордан і всі знають про що йдеться і що треба робити - йти до церкви чи до річки за свяченою водою, напитися, обмитися, а то й скупатися, хіба в цьому є щось погане? Немає, але разом з тим немає і так багато доброго. Бо акцентуючи увагу на водосвятті як ледь не на магічному ритуалі, відкидаємо первісне значення цього дійство яке містило в собі метанойю, покаяння, зміну не скільки фізичного виміру життя, стільки духовного.

В часі Різдва Христового, робимо наголос на колядках, вертепах тощо і це теж добре, бо збираємось родинно, співом прославляємо дитяко Ісуса, але разом з цим, нерідко сам факт події народження Божого Сина відходить на маргінес як духовного, так і релігійно-суспільного життя. Теж не є рідкісними випадки коли зміст колядок повністю суперечить теологічній причині як воплочення так і народження Христа.

Численні більш чи менш суворі пости як протягом літургійного року, так і посту євхаристійного воно теж є добре. Існує маса як наукових, так і псевдонаукових досліджень про користь того чи іншого посту, стримання від їжі, але знову таки, маємо чимало випадків коли з посту робиться догма чи й на тому чи іншому правилі обмеження їжі створюється ледь не нова релігія. Хвора людина, інколи, не може дозволити собі прийняти Святе Причастя бо не може постити. Мене одного разу просили прийти до лікарні посповідати і запричащати, але не пізніше десь 6 - 6.30 ранку бо жінка мусить приймати лікарство, а що хворий шлунок то мусить щось зразу і поїсти і намагатись пояснити тій жінці, що піст перед Причастям від дванадцятої ночі, установлений не Богом, а Церквою і що Церква має право його пересувати, зменшувати, що суть посту не в пості шлунка, а пості душі - марна справа. Бо хто ти такий, що кажеш інакше якщо інший побожний священик чи ще її бабця (дуже побожна жінка) казали, що має бути саме так, а не інакше.

І знову таки - переконувати, що християнство не релігія заборон, а релігія любові - марно. Бо зі слів “Бог є любов” і “Так Бог полюбив світ, що дав свого Сина Єдинородного щоби кожен хто увірує в нього не загинув, але мав життя вічне”, людина запам’ятовує тільки те, що “Бог є справедливий суддя” і що “Того хто його заповіді буде порушувати він буде карати до четвертого покоління”. Поза всяким сумнівом, що й це необхідно знати, але треба також пам'ятати і те, що “Бог не хоче смерті грішника, але хоче щоби він навернувся і жив”.

Тож зі святом всіх вас. Нехай Дух Святий, що зійшов над Ісусом в хвилину хрещення зійде над кожним із нас і наповнить наші душі Божою правдою.

Василь Ткачук    Авторська колонка

Джерело:    Воїни Христа Царя

пʼятниця, 18 січня 2019 р.

18.01.2019р. Б. / Що треба знати про душпастирські відвідини з йорданською водою

Наша Церква у січні переживає декілька великих свят – це Різдво Христове, це «старий» Новий Рік і Святого Василія Великого, це празник Богоявління – Хрещення Господнього у Йордані. Кожне свято відповідно супроводжується особливими звичаями: колядками – піснями прослави Новонародженого Ісуса, засіваннями – побажаннями миру, здоров’я і добра, а також душпастирськими відвідинами з благословенням йорданською водою вірних та осель. 

         Що ж важливо знати нашим християнам про окроплення йорданською водою та відвідини священиком наших домів?
  1. Душпастирські відвідини чи візит священика (пароха) до своїх вірних (парафіян) з благословенням йорданською водою – це гарний звичай нашої Церкви для особистої зустрічі та знайомства вірних зі своїм священиком – душпастирем. Такі відвідини відбуваються в період від Богоявління Господнього (19 січня) аж до Стрітення Господнього (15 лютого).
  2. Щоби священик зміг прийти і поблагословити Вашу домівку, Ви повинні уважно слухати оголошення у парафіяльному храмі щодо способу і часу таких відвідин (у парафіях сільських місцевостей оголошують ці деталі відвідин по богослужіннях, а в міських парафіях вірні, зазвичай, записуються у храмі або ж домовляються зі священиком особисто). До своєї оселі слід впускати тільки знайомого священика, якого Ви знаєте в обличчя або бачили у вашому храмі.
  3. Відвідини священика включають наступні моменти: спільну молитву, окроплення оселі всієї або ж її частини (як забажає родина) свяченою водою та спілкування зі священиком. Це особлива нагода для вірних запитати священика все, що непокоїть або що є незрозумілим у справах віри, моралі чи життя Церкви. А для священика – це нагода, щоби дізнатися більше про родину, про її потреби, про те, чи родина живе по-християнськи: в мирі з ближніми, чи всі охрещені, чи вінчані у храмі, чи відвідують недільні богослужіння, тощо.
  4. Є гарно, коли молитва відбувається у вітальній (гостьовій) кімнаті, а не при вході, в коридорі. На столику або перед іконою запалюють стрітенську (чи іншу) свічку і всі присутні в домі беруть участь у спільній молитві. До молитви треба покликати всіх, хто проживає в домі чи всіх, хто на той час в домі перебуває (наприклад, гості).
  5. Священик, який приходить до вашої оселі, щоб її благословити, символізує прихід самого Ісуса Христа, тому до цього приходу варто приготуватися і серйозно віднестися, бо сам Ісус сказав до апостолів: «Хто вас приймає, мене приймає» (Мт 10,40), а  також: «В який же дім не ввійшли б ви, скажіть перше: Мир домові цьому! І коли там є котрийсь син миру, мир ваш покоїтиметься на ньому; а коли ні, до вас він повернеться» (Лк 10, 5-6).
  6. Запрошувати і приймати священика у своєму домі є привселюдним (публічним) визнанням віри в Ісуса Христа та своєї приналежності до певної парафії, єпархії і Вселенської Христової Церкви. Тому, з вдячності за віру Христову і святу Церкву, робіть це щиро і відкрито.
  7. Окроплення йорданською водою символізує очищення дому і всіх, хто в ньому проживає від усякого зла силою Ісуса Христа, силою Хреста Господнього та спільною щирою молитвою. Особливу силу йорданська вода отримує від джерела всякої сили – від Ісуса Христа, Який своїм зішестям у йорданські води, освятив їх. Подібно і сьогодні кожна вода, освячена священиком в часі Богоявління, отримує особливу силу відганяти наступи диявола та захищати оселі і людей від всякого зла і всякого гріха
  8. Окроплення йорданською водою не замінює таїнства очищення – Покання (Сповіді), яке все ж-таки залишається єдиним і необхідним для того, щоб могти єднатися з Господом Ісусом Христом у Святому Причасті.
  9. Купання в річках, водоймах чи купелях в день Богоявління є звичаєм нашого народу і не має відношення до церковних богослужінь, не замінює обов’язкової присутності на Святій Літургії у храмі та участі у великому  йорданському водосвятті. Гріхи змиває не омивання, а покаяння і сповідь.
  10. Присутність священика у вашій оселі є також гарною нагодою віддячитися особисто за парафіяльне служіння. Тут йдеться про добровільну грошову пожертву. Гарно, коли християни беруть активну участь в житті Церкви і матеріально підтримують різні парафіяльні ініціативи. Саме в часі йорданських відвідин можна дізнатися у священика про потреби парафії і в чому конкретно можна допомогти чи в яких проектах взяти участь.
Дорогі браття і сестри! Як священик, я дуже люблю ці душпастирські відвідини родин, бо це прекрасна нагода спілкуватися особисто з вірними та показати турботу Матері Церкви про своїх дітей. Тому, бажаю Вам і собі пережити з великою любов’ю ці дні душпастирських відвідин. Нехай присутність священика у вашому домі та ваша спільна молитва стане нагодою наблизитися до Господа і до Святої Церкви Христової.

о. Йосафат Бойко, ВС    Авторська колонка

Джерело:    Воїни Христа Царя