30.06.2013р. Б. / Європа подолає економічну кризу, якщо повернеться до свого коріння

Щоб вийти з нинішньої економічної і фінансової кризи, Європа повинна повернутися до своїх духовних основ, які дають людині спроможність з надією дивитися у майбутнє і мужність прийняти сьогоднішні проблеми. Таку думку висловив у Варшаві в п'ятницю Генеральний секретар іспанської єпископської конференції (ЦСЄ) єпископ Хуан А. Мартінес Каміно на 41-шій Нараді генеральних секретарів європейських єпископів.

У своїй доповіді «Про духовне коріння економічної та політичної кризи в Європі» єпископ зазначив, що сьогодні у дискусіях про економічну та політичну ситуацію на континенті рідко згадується про її  духовні корені ─ антропологічні, релігійні та моральні. Найбільше говорять про фінансові, правові та валютні питання. «Але в умовах кризи дуже важливу роль відіграють також проблеми іншого виміру», ─ сказав єпископ.

Він нагадав, що до того розвитку, який Європа осягнула після Другої світової війни аж до краху комуністичного режиму 1989 року, що привів до свободи, процвітання і справедливості, спричинилася і Католицька Церква, а у великій мірі свідченням багатьох мучеників, а також своєю соціальною доктриною, заснованою на Євангелії Ісуса Христа.

Однак Церква бачить, що життя людей в Європі протягом десятиліть супроводжується відсутністю надії, про що вже йшлося у постсинодальній Апостольській адготації «Ecclesia in  Europa», яку проголосив Папа Римський Іван Павло II ще 10 років тому. Це вказує на те, що в основі цієї відсутності надії лежить спокуса антропології без Бога і без Христа, і, отже, сприйняття людини як «абсолютного центру реальності», яка штучно займає місце Бога.

З цієї причини в Європі почався демографічний спад, оскільки люди не бачать сенсу існування світу, а отже – і сенсу приводити у цей світ дітей. Щораз більше старіюча Європа зіткнеться з великими труднощами в утриманні старших поколінь, це видно вже зараз. За словами єпископа, коріння цього явища більше духовні, аніж суто економічні.

Як реагують на цю ситуацію європейські країни? У кращому випадку фінансово підтримують материнство, як Німеччина і країни Північної Європи. Найчастіше, однак, дотримуються політики ворога сім'ї і життя, що веде у глухий кут і базується на моральному і правовому релятивізмі. Йдучи з гаслом: «Усе, що не обмежує свободу особистості, дозволено», висміюють або ігнорують моральний закон, не тільки державний, а й католицький, про що свідчить реакція на папські документи про життя як «Humanae Vitae» (1968 ), «Donum Vitae» (1987) і «Evangelium Vitae» (1995).

Єпископ зазначив, що ще однією загрозою – крім нігілізму і релятивізму – є цинічний прагматизм і гедонізм. Це знайшло своє відображення в тому, що «все дозволено, що корисно для мене і тих, хто зі мною». Там, де вже не вірять у Бога як суддю і Відкупителя, з часом відбувається втрата совісті та почуття гріха, – сказав єпископ Каміно. Він додав, що в цих умовах, «довіра» мало що значить, але без неї і не може бути впорядковане і економічне життя і взагалі не можна жити як суспільство.

За матеріалами: ekai.pl

Джерело:   Воїни Христа Царя

29.06.2013р. Б. / Польща: Чому форсуєте «vitro», а приховуєте «napro»?

Медики з Католицького товариства польських лікарів виступили з протестом проти форсування міністерством охорони здоров’я штучної прокреації, яке при цьому приховує результативну і безпечну медичну методику, що допомагає подружжям у зачатті й народженні здорової дитини.

У відкритому листі до міністра охорони здоров’я Бартоша Арлуковича лікарі висловили свій подив, що проект Реєстру медично підтримуваної прокреації містить тільки процедуру in vitro. «Ми прагнемо нагадати, що вже кільканадцять років існує і розвивається у світі та в Європі, й кілька років уже у Польщі, напротехнологія – сучасна галузь медицини, яка дієво й безпечно допомагає подружжям у зачатті й народженні дітей», – зазначають медики.

Обминання згадкою напротехнології викликає підозру авторів протесту, що міністерство охорони здоров’я керується у цьому випадку політкоректністю або ідеологічними поглядами, але аж ніяк не медичними знаннями.

Католицьке товариство польських лікарів висловлює протест проти факту, що міністерство приховує від потенційних батьків інформацію про напротехнологію, пропонуючи натомість «техніки, які знищують життя більшості дітей, зачатих штучним способом». Лікарі також дорікають міністерству за приховування інформації, що «всі штучно зачаті діти належать до групи підвищеного ризику захворювання на різні хвороби і вроджені вади».

Джерела: www.hli.org.pl

Воїни Христа Царя

27.06.2013р. Б. / Краще бути повішеним, ніж реєструвати одностатевий «шлюб», – мер французького містечка

Пара гомосексуалістів подала позов проти мера південно-західного французького містечка за відмову зареєструвати їхній «шлюб», незважаючи на прийнятий у квітні закон.

Адвокат гомосексуалістів подав скаргу проти мера села Арканг Жана-Мішеля Коло за дискримінацію і відмову виконувати посадові обов'язки.

Коло, в свою чергу заявив, що вважає за краще бути повішеним, ніж реєструвати одностатевий «шлюб». За законом йому може загрожувати до п'яти років ув'язнення і штраф до 100 тис. доларів.

Міністр внутрішніх справ Франції Мануель Вальс вже попередив Коло про санкції, які йому загрожують.

Нагадаємо, у квітні Франція стала 14-ю країною, що легалізувала одностатеві шлюби. Це рішення супроводжувалось багатомільйонними акціями противників закону. 

За матеріалами: bbc.co.uk 

Джерело:   КРЕДО 

27.06.2013р. Б. / Сьогодні трагічний день для сім’ї і для нашої «нації», – єпископи США

26 червня Верховний Суд США ухвалив рішення, відповідно до якого скасовується основне положення федерального закону, яке обмежувало поняття шлюбу як союз між чоловіком і жінкою. «Це трагічний день для сім’ї і нашої "нації"», – йдеться у заяві Конференції католицьких єпископів США, яку вони видали з цієї нагоди.

«Загальне добро усіх, а особливо дітей, залежить від суспільства, яке намагається захищати істину подружжя. Тепер настав час подвоїти наші зусилля у свідченні цієї істини», – пишуть американські єпископи. – «Наша "культура" занадто довго приймала як належне те, що підтверджують людська природа, досвід, здоровий глузд і мудрий Божий задум: різниця між чоловіком і жінкою має значення, а також має значення відмінність між мамою і татом. І хоча "культурі" неодноразово не вдалося підсилити інститут сім’ї, це не причина для того, щоб здаватися. Настав час підсилити шлюб, а не визначати його по-новому».

«Тепер, коли Верховний Суд видав своє рішення, із оновленим закликом ми звертаємося до усіх лідерів та людей цієї "доброї" "нації" рішуче виступити разом заради поширення та захисту єдиного визначення подружжя: один чоловік, одна жінка, на все життя», – йдеться у заяві, яку підписав глава Конференції єпископів США, кардинал Тімоті Долан.

На завершення єпископи США просять про молитву в часі, коли рішення Суду проходить рецензію і уточнюються його наслідки.

За матеріалами usccb.org

Джерело:   Воїни Христа Царя

26.06.2013р. Б. / Рекламувати Христа закликає Глава німецького єпископату

 

Архиєпископ Роберт Цоліч, голова німецької Конференції католицьких єпископів, закликає християн стати «промоутерами Христа».

 

Під час дияконського рукоположення шести молодих людей в м.Кіррлахе Фрайбургський архиєпископ нагадав про рекламу, від якої неможливо сховатися: «На кожному кроці ми оточені рекламою», і всюди голосно «вихваляються продукти, які нам нібито варто придбати». Тому Церкві не тільки не можна віддавати іншим поле реклами, християни повинні бути готові «самі стати промоутерами». 

У зв'язку з цим архиєпископ ставить у приклад нещодавню 72-годинну акцію католицької молоді, в якій взяли участь 175000 молодих людей з усієї Німеччини «проявляючи самовідданість на користь інших в ім'я віри»: ніщо не може бути настільки переконливим, як «живе свідчення», зазначив архиєпископ.

За матеріалами: katolik.ru 

 Джерело:   КРЕДО

26.06.2013р. Б. / У Польщі стартує акція відмов від покупок у неділю

«У неділю не купую» - під таким гаслом Католицька Акція у Польщі розпочала кампанію у підтримку святкування неділі. Ціль кампанії – звернути увагу не тільки на святість неділі, а також на права людей, що працюють, на гідне життя, відпочинок, проведення часу з родиною.

 

Близько 70% дітей Польщі не сідають з батьками за обідній стіл у неділю, а кожна третя дитина не проводить з батьками вечорів, бо вони змушені працювати. Католицька Акція нагадує слова бл. Йоана Павла ІІ, що «праця для людини, а не людина для праці». 

Ось деякі положення акції: 

Не купую в неділю, бо:

-          не хочу, щоб інші працювали, коли я відпочиваю,
-          люди, які працюють у магазинах теж хочуть провести час з родиною,
-          дозволяю іншим дотриматися морального закону утримання від праці в неділю,
-          хочу присвятити цей час родині і Богу. 

Завжди пам’ятаю, що:

-          неділя відрізняється від інших днів тижня, оскільки є днем Господнім,
-          святкування неділі є дотриманням третьої заповіді Божої і першої церковної заповіді,
-          цей день є часом роздумування, тиші, читання і медитації. 

Як Бог «спочив сьомого дня від усього свого діла, що творив був» (Буття 2,2), так само життя людини складається з праці і відпочинку. День Господній – це час, який можемо присвятити родинному, культурному, спільнотовому і релігійному життю (пор. Gaudium et spes, н. 67). 

У найближчу неділю, 30 червня, акція стартує в Тарновській Дієцезії. У парафіях роздаватимуть листівки і розвішають плакати. Єпископ дієцезії Анджей Єж закликає вірян утриматися від покупок в неділю. 

За матеріалами: Католицький Медіа-Центр

Джерело:   КРЕДО 

25.06.2013р. Б. / Ґабріела Кубі про чергові оберти ґендерної манії

Пані та панове, дорогі друзі!

 

Ви не повірите, але це правда: розширене засідання Вченої ради Ляйпціґського університету вирішило, що відтепер звання можна використовувати тільки у жіночій формі, наприклад, «пан професорка Петер Ґрюнберґ» чи «пан президентка Йоахім Ґаук». 

До цієї вченої ради належать 57 чоловіків і 20 жінок. До чоловіків, які приймають подібні рішення, по праву можна так і звертатись. Вони допускають, щоб з них робили мовних трансвеститів. І тут не до сміху: ця подія показує безмежну прірву ґендерної манії. Хто готовий брехати в звертанні до якоїсь людини, той завжди буде готовий зрадити правду, якщо цього вимагатиме мейнстрім. Руйнівну силу мейнстріму нам якраз демонструють річки Дунай, Мульде та Ельба. 

Проте маємо і добрі новини з фронту культурної боротьби за межами Німеччини: 

У Франції з’явився всенародний рух проти одностатевих «шлюбів». Цей рух бореться проти одностатевих «шлюбів». Навіть гомосексуалісти публічно виступають і висловлюються за те, що само собою зрозуміле – що кожна людина має і повинна мати батька і матір. 

У Хорватії піднявся потужний опір законові соціалістичного уряду, який хотів нав’язати народу сексуальне виховання в школах. Конституційний суд відхилив цей закон з обґрунтуванням, що слід поважати волю батьків. Крім того, за два тижні було зібрано 700 тисяч підписів за референдум – з метою закріпити шлюб між чоловіком і жінкою в Конституції. Подивимось, який тиск чинитиме ЄС, коли Хорватія 1 липня стане його членом. 

Моя книжка «Глобальна сексуальна революція. Руйнування свободи в ім’я свободи» через шість місяців вийшла третім виданням, хоча це не обговорюється провідними ЗМІ.

Тим часом, книжка з’явилась у польському та хорватському перекладі. В травні я двічі була на презентації книжки в Польщі і один раз у Хорватії. В Польщі через місяць вийшло друге видання. Цього року вона має з’явитись також в Угорщині та Словаччині. Я сподіваюсь, що східноєвропейські країни в ЄС чинитимуть спротив цілеспрямованому руйнуванню їхнього фундаменту цінностей. 

Люди Біблії знали, що потоп має щось спільне з потопом гріхів. Але такими забобонними і примітивними ми, сучасні люди, не хочемо бути. 

Приведімо наших овечок під захист Господа. В цьому дусі сердечно вітаю Вас.

 

Ваша Ґабріела Кубі

---

Довідка CREDO

 Ґабріела Кубі – відомий німецький соціолог і публіцист, яка активно захищає традиційні християнські, моральні цінності. 1997 року навернулася до католицької віри. Автор книжок: «Harry Potter: Der globale Schub in okkultes Heidentum» («Гарри Поттер: глобальний ріст окультного язичництва», 2002); «Die Gender-Revolution – Relativismus in Aktion» («Ґендерна революція – релятивізм в дії», 2006); «Verstaatlichung der Erziehung: Auf dem Weg zum neuen Gender-Menschen» («Соціалізація виховання: на шляху до нової ґендер-людини», 2007); «Die globale sexuelle Revolution» («Глобальна сексуальна революція», 2012) та інших. 

Джерело:   КРЕДО

24.06.2013р. Б. / Папа Франциск: Ісус нас покликав зробити радикальний вибір - «все або нічого»

Вранці 23 червня Папа Франциск очолив Літургію в каплиці Domus Sanctae Marthae, на якій були присутні близько 40 Апостольських Нунціїв, які залишилися у Ватикані після зустрічі з Папою минулої п'ятниці. Коментуючи недільне Євангеліє від Луки, який наводить запитання Христа до апостолів, "А ви за кого Мене маєте?", Святіший Отець наголосив, що треба відповідати Ісусу серцем.

"А ви за кого Мене маєте?". Запитання, на яке Петро відповідає: "За Христа Божого", навіть дві тисячі років по тому хвилює нас, вводить нас в замішання. Запитання, звернене до серця, на яке потрібно відповідати зі смиренням грішника, а не готовими або зручними фразами, – сказав Папа апостольським нунціям, – запитання, що неминуче містить у собі ще одне, настільки ж вирішальне: "А за кого ми маємо Ісуса?":

"Ми теж, оскільки є апостолами і служителями Господа, повинні відповісти, тому що Господь запитує нас: "За кого ти мене маєш?". Він же це робить, правда? Він робить це багато разів! "Що ти про мене думаєш?", – говорить Господь. І ми не можемо зробити вигляд, що не розуміємо. "Ну, Ти ж Месія! Так, я читав". З Ісусом не можна говорити, як з історичним персонажем. Ісус – живий перед нами. Це запитання нам задає жива особистість. І ми повинні відповідати, але серцем".

Ми покликані Ісусом зробити слідом за апостолами цей радикальний вибір, в логіці "все або нічого", і щоб зробити це, сказав Папа, ми повинні бути освячені особливою благодаттю, завжди жити в побожному поклонінні Ісусу і любові до Нього:

"Поклоніння і любов до Його Святого Імені. Впевненість у тому, що Він поставив нас на камені: на камені Своєї любові. І з цієї любові ми даємо відповідь. І коли Ісус задає ці запитання – "Хто Я для тебе?" – треба подумати про це: я поставлений на камені Його любові. Він мене веде. Я повинен твердо відповісти, стоячи на цьому камені й під Його проводом".

"Хто Я для вас?", – запитує нас Ісус. Іноді соромно відповісти на це запитання, – наголосив Папа Франциск, – тому що ми знаємо, що з нами щось не так, що ми грішні. Але це саме той момент, коли потрібно довіритися Його любові та відповідати з почуттям істини, як Петро на березі Тиверіадського озера. "Господь, Ти знаєш все". Саме в той момент, коли ми відчуваємо себе грішниками, Господь нас дуже любить, – сказав далі Папа Франциск, – і, подібно до того, як ставить грішника Петра на чолі Своєї Церкви, точно так і з нами Він зробить щось добре:

"Господь великий! І коли ми говоримо, поклоняючись Йому і люблячи, впевнені в скелі Його любові та в Його проводі: "Ти – Месія", це дає нам благо і допомагає йти вперед з упевненістю і приймати Хрест кожного дня, що інколи буває важко. Рухаймося ж вперед так, з радістю, просячи цієї благодаті: Дай Твоєму народові, Отче, жити завжди в поклонінні й любові до Твого Святого Імені! І з упевненістю, що Ти ніколи не позбавиш Свого проводу тих, кого поставив на скелю Твоєї любові!".

За матеріалами: http://ru.radiovaticana.va

Джерело:   Воїни Христа Царя

23.06.2013р. Б. / Франциск: багатство і турботи заглушають Слово Боже

Багатства і турботи про справи цього світу "заглушають Слово Боже", вважає папа Франциск. 22 червня свою проповідь під час ранкової Євхаристії Папа почав з роздумів над словами Христа: "Ніхто не може служити двом панам". Ісус, згідно зі  словами Папи, "мав ясний погляд на це" - багатства і турботи  перешкоджають росту Божого Слова, є терном, яке заглушає зерно. Франциск звернув увагу на те, що в притчах Христа про неможливість служити двом панам і про сіяча звертається особлива увага на час. У першій говориться: "Не журіться про завтрашній день", а в іншій: "посіяв, потім пройшов дощ і проросло". "Що відбувається з нами, що роблять багатства і турботи? Просто видаляють нас з часу ", - сказав Франциск і пояснив, що все наше життя побудоване на трьох стовпах: минуле, сьогодення та майбутнє. Минуле - це наше "обрання" Господом, майбутнє стосується необхідності слідувати за Його "обітницею", а сьогодення - це наша відповідь Богу - "заповіт" з Ним.

"Це три стовпи всієї історії Спасіння. Але, якщо наше серце входить в те, про що говорив Ісус, час зникає: зникає минуле, майбутнє і змішується нинішнє. Того, кого  захопило багатство, не цікавить ні минуле, ні майбутнє - він все має тут. Багатство - це ідол. Я не маю потреби в минулому, в обітниці, в обранні - в нічому ", - зауважив Папа.

Саме тому, за словами Святішого Отця, Ісус говорить про неможливість служити Царству Божому і багатству одночасно. Папа закликав просити Бога про милість не помилитися у виборі турбот і завжди пам'ятати про Отця, який нас вибрав і пообіцяв чудові речі. Він запросив слідувати за цією обітницею і приймати реальність такою, яка є.

За матеріалами http://be.radiovaticana.va

Джерело: Воїни Христа Царя

22.06.2013р. Б. / Американський вчитель, який утискав учнів-католиків, програв суд

Американський вчитель Джонсон МакДовелл, який вигнав з уроку учня Даніела Ґловацького, за те, що той  відмовився висловитись на підтримку гомосексуальної поведінки, засуджений до символічної кари в один долар і заборони виганяти учнів з уроків. Події відбулися у школі Howell Public School District в штаті Мічиган.

Учитель МакДовелл на уроці запитав Даніела Ґловацького чи він підтримує ґей-рух, на що учень відповів, що ні, оскільки цього йому не дозволяє його католицька віра. Нащо оскаженілий вчитель вигнав Ґловацького з уроку.

Суддя Патрік Дж. Даґген у вироку зазначив, що державна школа не має права регулювати релігійні переконання учнів, а також, що поведінка вчителя була спрямована проти конституційного права на вільне виявлення своїх переконань. Суддю додатково знервувала спроба МакДовелла довести, що католицька віра це знущання над особою.

Звинувачення проти вчителя підняв Правозахисний Центр «Томас Мор».

За матеріалами www.bitno.net

Джерело:   Воїни Христа Царя

21.06.2013р. Б. / Папа Франциск: економічна криза не може служити алібі для недотримання зобов’язань у справі допомоги убогим

У четвер 20 червня 2013 року Папа Франциск прийняв на окремій аудієнції учасників тридцять восьмої сесії Конференції Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), що відбувається в Римі 15-22 червня.

Святіший Отець наголосив, що сучасна економічна криза не може служити виправданням для недотримання зобов’язань у справі допомоги убогим, а до людської особи та її гідності не можна ставитись як до абстракції. Папа зазначив, що не зважаючи на те, що зріст продуктивності є достатнім, сьогодні мільйони людей і далі вмирають з голоду.

Промовляючи до присутніх іспанською мовою, Папа Франциск підкреслив, що необхідно протидіяти короткозорим економічним інтересам і логіці влади нечисленних осіб, які виключають більшість населення світу, породжуючи бідність та відкинення за борт життя, із згубними наслідками для суспільства, як також необхідно поборювати корупцію, яка створює привілеї для деяких і несправедливість для багатьох.

Вселенський Архиєрей запевнив, що за допомогою своїх структур та інституцій католицька Церква підтримує діяльність ФАО в ініціативах, спрямованих на виявлення конкретної солідарності.

Текст із сторінки http://uk.radiovaticana.va

Джерело:   Воїни Христа Царя

20.06.2013р. Б. / Церква Сицилії не відправлятиме похорону для членів мафії

У Сицилії для осіб, засуджених офіційним судовим вироком за приналежність до мафії, вже скоро не будуть відправляти церковного похорону.

Найближчим часом ординарій Ачіреале на Сицилії, єпископ Антоніо Распанті, підпише постанову, що забороняє церковний похорон для осіб, щодо яких був підтверджений вирок за приналежність до мафії.

 

Як пояснила у спеціальній ноті тамтешня курія, ця ініціатива має на меті показати, що  Церква у співпраці зі світськими інституціями, робить свій внесок у будівництво «справжньої цивілізації верховенства закону, який спрямований на заохочення людини до гідності». Слід нагадати, що від середини ХХ століття єпископат Сицилії неодноразово засуджував «постатей та структури мафії, розглядаючи їх як несумісні з Євангелієм, і пов'язані з царством гріха».

 

Церемонія підписання указу єпископа відбудеться наступної суботи, на ній буде присутня Анна-Марія Канчеллієрі, Міністр юстиції Італії.

За матеріалами: http://info.wiara.pl

Джерело:   Воїни Христа Царя

18.06.2013р. Б. / Іспанці підтримали кампанію на захист ненароджених «Один з нас»

 

Уже понад 40 тисяч іспанців підтримали кампанію «Один з нас». Її організатори вимагають від Європейського Союзу захисту людської істоти з моменту зачаття.

 

У 27 інших країнах до акції долучилося, як на сьогодні, близько півмільйона осіб. У Мадриді лист на підтримку ініціативи «Один з нас» підписало понад 500 осіб, серед них – учені, лікарі, політики, журналісти й підприємці. Загалом понад 40 тис. іспанців долучилися до кампанії «Людський ембріон є одним із нас: допоможи нам його захищати». 

«Ми об’єднані на захисті ембріона. Ми не здамося й не дозволимо, щоби культура смерті пронизала Європу», – сказала Марія Креспо, речник кампанії «Один з нас». Головна мета акції – «повернути ембріону людську гідність», – підкреслила Аліса Латорре, голова Іспанської федерації спілки Pro-Life. Присутні на зустрічі фахівці з біоетики та генетики нагадали, що життя починається від моменту зачаття і є обов’язковою підставою для всіх інших прав. 

Аби Євросоюз міг прийняти цей постулат, щонайменше сім країн повинні дістати мінімальну кількість підписів, передбачену процедурою, або ж усі країни Євросоюзу разом – підтримку мільйона осіб. Перша умова вже виконана: вісім країн (Австрія, Іспанія, Голландія, Польща, Словаччина, Угорщина й Італія) здобули необхідний мінімум голосів. 

За матеріалами: wiara.pl

Джерело:   КРЕДО 

17.06.2013р. Б. / Сучасні диктатури проголошують війну сім’ї, –Архиєпископ Вінченцо Палья

Чи можете уявити націю, народжену у пробірці? Народжену в холоді? – запитує Архиєпископ Вінченцо Палья, один із найближчих співпрацівників Папи Франциска.

Перед конклавом я запитав їх, чи вони погодяться дати мені інтерв’ю, і вони погодились зробити це при першій нагоді, тобто як тільки Папа Франциск затвердить їх на посадах глав відповідних дикастерій. Вони прийняли мене у своїх кабінетах: Архиєпископ Палья на Piazza San Claudio у Трастевере, а  Архиєпископ Челлі на Via della Concilliacione поблизу Ватикану.

Без всяких церемоній, співрозмовники були щирими і виражали глибоку стурбованість.

В певному значенні, вони є міністрами Ватикану. Обидва належать до кола найближчих співпрацівників Папи. У сфері їх компетенції – сім’я і соціальна комунікація – останнє слово практично за ними. Я попросив їх про інтерв’ю, щоб дізнатися, яких змін у Церкві слід очікувати: до якої міри Церква має намір пристосовувати своє навчання до очікувань тих, хто прагне реформ і діалогу зі світом.

Зміна в образі є очевидною у їх ставленні до журналіста-співрозмовника. Ні один, ні другий жодним чином не нагадують стереотип важкої єрархічної фігури, який карикатурно подав Фелліні. Челлі – особа інтелектуального типу, Палья – ентузіаст. Під час розмови Челлі зберігає дружню відстань і говорить вдумливо. Палья активно жестикулює і спілкується з великою зацікавленістю.

Це авторизований запис обох розмов. Від співрозмовників я дізнався, що Папа і його міністри дійсно хочуть привести Церкву до порядку, а також усунути зухвалість і пишноту. Архиєпископ, котрий якраз зараз читає книжку про ватиканські скандали, зазначає, що вони представлені у книзі «у перебільшеній формі». Мені також стало зрозуміло, що єдиною значною реформою, на яку ми можемо розраховувати, є зміна стилю.

Якщо ми думаємо, що Церква у Польщі не йде в ногу з реформами, які, ймовірно, плануються у Католицькій Церкві загалом, то помиляємося. Не існує вказівок для нового підходу до сім’ї чи для зміни ставлення до біоетичних проблем. Що ми можемо очікувати – це новий ентузіазм в проголошенні тих же істин з усвідомленням відкритої боротьби проти «нових диктатур».

 

Ярослав Міколаєвські: Чи сім’я є полем бою для Церкви?

Архиєпископ Вінченцо Палья: Вперше за останні десятиліття ставляться під сумнів основи сім’ї. Відкидається вікова традиція, відповідно до якої сім’я складається з батька, матері і дітей. З поколінь.

 

Відмінності статі?

- Так, і ставити під сумнів відмінності між чоловіком і жінкою означає ставити виклик природі. Це правда, що впродовж історії світу у сім’ї відбулись певні зміни, але вона завжди складалася з чоловіка і жінки, які сходяться для того, щоб народжувати дітей. Геном сім’є є незмінний, як і структура будинку, який завжди мав чотири стіни і дах. І підривати його основи є «hybris» (надмірна зухвалість) – ставити себе на місце Бога. І усі ми, віруючі і невіруючі, повинні знати, що ми – не Бог, а створіння. І це життя ми не робимо, а приймаємо.

 

Хто є ворогом сім’ї в її традиційній формі?

- Перший серйозний удар в 70-их роках минулого століття наніс марксизм,  який звинувачував сім’ю у зберіганні капіталістичної системи. Сьогодні ця культурна точка зору домінує в медіа.  І то до такої міри, що сім’ю обговорюють як якусь асоціацію. Ця культурна домінанта призводить до того, що  уряди численних країн приймають багато критичних рішень, не враховуючи їх драматичних наслідків.

 

Які це рішення?

- Легалізація т.зв. партнерських зв’язків, методу in vitro… Культура, яка призводить до дезінтеграції сімей, не відповідає найглибшим потребам людини і соціальній реальності. Статистичні дослідження показують, що в Італії чи Франції, і, мабуть, і в Польщі, переважна більшість тих, хто вступає в подружжя, хотіли б мати одного чоловіка чи дружину впродовж усього життя. Проте сучасна домінантна культура підриває бажання постійного зв’язку, що триває усе життя. У соціальному вимірі, лише сім’я, що складається з батька, матері і дітей, може провести суспільство через кризу. Якби в Італії, Іспанії чи Греції не було сімей, що складалися з батька, матері і дітей, криза б уже давно призвела до падіння цих країн і їх націй.

 

Це лише припущення?

- Ні. В Італії часто трапляється так, що коли чоловік і дружина розводяться і якщо вони не отримують підтримку від родини, яка виховала їх, то стають бездомними жебраками. Бо тверда концепція життя формується власне в сім’ї, в якій батько і мати мають бути різними для того, щоб дитина народилась. Коли з’являється нова дитина, то мама і тато повинні прийняти її. А коли з’являється наступна дитина, її має прийняти перша. Таким чином формується коло солідарності, в якому інші помагають тому, хто почувається погано. Народжується взаємна впевненість, що зміцнює усіх.

Старе арабське прислів’я говорить: «Той, хто садить пальму, знає, що не їстиме її плодів, але його діти і внуки їстимуть їх». Сьогодні ми не садимо пальм, бо хочемо споживати їх плоди одразу, і переважно самі. Замість того, щоб садити дерева, ми йдемо в супермаркет. Бо ми маємо ринкове суспільство, а не праведне, що є терпеливе і думає про майбутнє. Але домінантна культура не хоче визнавати цього.

 

Домінантна?

- Звичайно, у сфері пропаганди. В реальності, хоча сім’ї ще становлять більшість, ця культура постійно завойовує нові території у загрозливих масштабах.

 

Яких основ культури Ви побоюєтесь?

- Диктатури індивідуалізму. Бо індивідуалізм і зарозумілість є справжньою загрозою для світу. «Я», яке почуває себе цілком вільним. Вільним від Бога і інших людей. «Я – Бог» казав Сартр; власне такою є сьогоднішня диктатура, яка управляє особами і групами, малими спільнотами і націями. Переконання, що «raison d’être» (сенс буття – пер.) є таким, який вигідний для окремої особи.

В Італії, коли чоловік і батько закохується в іншу жінку, його дружина і діти одразу стають неважливими. Бо чоловік дбає лише про себе. Він приділяє увагу лише своїм потребам. Те ж відбувається і в політичній сфері. Північні регіони Італії багатші; тож вони кажуть: відділімося від Півдня. Греція має проблему – нехай сама розбирається. Африка бідна – закриймо свої очі на її проблеми.

Сім’я є першою перешкодою, з якою стикається на своєму шляху наповзаюча диктатура індивідуалізму, тому заради еґо, яке ідентифікується з абсолютом, проголошується війна сім’ї. В соціальному вимірі, римські античні юристи, типу Ціцерона, в давні часи визнавали подружжя як життєвий союз жінки і чоловіка. Ціцерон знав також, що сім’я є основою Міста і що «societas» (суспільство) базується на ній. Нападати на цей порядок означає підривати основи довговічності суспільства. Ми дійшли до того, що із задоволенням приймаємо діагнози соціологів, як наприклад, Баумана, котрий говорить про «рідке суспільство». Ми не усвідомлюємо, що жити в рідкому суспільстві рівнозначне життю в суспільстві, яке є абсолютно непевним, якому бракує твердої основи, взаємної впевненості та допомоги. Зачаття дітей в пробірці є частиною тієї ж культури – диктатури, яка прагне приймати рішення щодо життя і смерті.

 

Але ж рішення про зачаття іn vitro є результатом бажання мати таку сім’ю, як вчить Церква: сім’ю, яка виховує дітей. Це результат страждання сімей, що не можуть мати дітей?

 

- Страждання не дає нам права бути диктаторами. Окрім того, є інші шляхи, наприклад, усиновлення. Усиновлення є рівнозначно важливою перспективою батьківства і материнства. Ті, хто надає перевагу зачаттю в пробірці, часто посилаються на кровний зв’язок. Я не заперечую цього. Але чи ж не був нацизм народжений із прометейського піднесення кровних відносин? Отже, я визнаю священне і виправдане бажання мати дітей, але замість того, щоб ґвалтувати природу, оберімо краще радість і працю усиновлення. Це священний акт хоча б через те, що нас, християн, усиновив Бог.

 

Тобто аргументом проти зачаття in vitro є ексклюзивне право Бога бути творцем?

 

- Не лише це. Тривожним є також те, що бажання окремої особи стає актом насильства.

 

Супроти кого?

- Супроти дитини. Бо на перше місце ми повинні ставити добро дитини.

 

Діти не будуть менш щасливі від того, що їм допомогла народитись наука?

- Це неправда. Кожному цікаво, ким є його мама і тато. Країни хочуть знати свою історію, знати, хто є  батьком їх нації. Якщо вони не знають його, то ми не зважаємо на їх культуру і їх історію. Чи можете собі уявити націю, народжену в пробірці? Народжену в холоді?

Але божественний аргумент, про який Ви згадали, є дуже важливим і його слід розуміти. Слід бути дуже обережним, щоб не ідентифікувати дітей з власністю. Діти є даром. Батьки не створюють дитину – це робить Бог. Батьки є лише інструментом, через який дитина з’являється на світ. Тепер у цьому загрозливому біологічному менталітеті, який лежить в основі нової культури, що підриває основи сім’ї, ми відчуваємо, що ми не батьки, а господарі; диктатори, а не матері. Увага! Існує червона нитка, яка пов’язує усі диктатури без винятку, включаючи і цю. Я повторю: дитина є даром, а не продовженням мого бажання. Прометейський «hybris», який призводить до того, що людина ставить себе на місце Бога, є нічим іншим, ніж первородний гріх. Так воно є.

 

Ввечір зречення Бенедикта XVI «Corriere della Sera» опублікували інтерв’ю з Вами, в результаті якого розпочались розмови про відкритість Церкви на партнерські зв’язки?

- Це моє твердження було конфабуляцією. Я ніколи не говорив нічого, що могло б привести до таких висновків. До речі, я говорив про любов і повагу до всіх, без винятків. Але сім’я продовжує бути сім’єю.

 

А як Церква ставиться до бажання клиру мати дітей? Чи тут можливі якісь зміни?

- Це питання раз і назавжди вирішили Папи, і ця проблема не є відкритою для обговорень. В суспільстві, в якому багатство, індивідуалізм і незалежність ставляться на п’єдестал, де найважливішим законом є самозадоволення, целібат служителів демонструє парадокс християнства, яке ніколи не буде сучасним: що для служителів достатньо лише Бога.

 

Як Церква планує боротися за інтереси сім’ї в християнському значенні?

- Перш за все, Церква повинна поставити сім’ю в центрі своєї турботи і показувати, що засновувати сім’ю сьогодні можливо і гарно. Нашим завданням є зробити все для того, щоб краса християнської сім’ї сіяла, незважаючи на усі життєві труднощі. Ми маємо брати участь в приготуванні наречених до життя в сім’ї, маємо приділяти увагу дітям, пристарілим  і хворим. Маємо відновити цінність неділі, в якій Церква, як Божа сім’я, об’єднується. Таким є  завдання Церкви, а завданням суспільств є поставити сім’ю в центрі культур: політичної, економічної – усіх. Лише в такий спосіб ми зможемо переконати молодих людей, які сьогодні надають перевагу життю без священного зв’язку подружжя. І незабаром відбудеться велике паломництво сімей.

 

У Римі?

- Так. Це буде велике свято, під час якого ми хочемо сказати, що сім’я є найкрасивішою річчю на землі. Ми також хочемо віддати шану Івану Павлу ІІ, котрий завжди наголошував, що сім’я знаходиться в самому серці Церкви і суспільства. Я ніколи не забуду, що він хотів оголосити про створення Папської Ради у справах сім’ї 13 травня 1981 року, в день замаху на його життя. Це наше інтерв’ю є також провіденційним, бо сьогодні 13 травня. На мою думку, Іван Павло ІІ є мучеником за сім’ю.

 

Хто братиме участь в паломництві?

- Сім’ї з усього світу. Я надіюсь, що тати, мами і діти з усіх країн зможуть приїхати на завершення Року віри до гробу Св. Петра, щоб виразити свою вдячність за те, що мають сім’ю, за радість від того, що належать до сім’ї. Незважаючи на усі проблеми, що можуть виникнути, бо у всякій ситуації краще бути членом сім’ї, аніж бути самому. Сім’ї зберуться в суботу, 26 жовтня, на римській Piazza del Popolo для короткої молитви. Тоді паломники перейдуть до Площі Св. Петра, де ми складемо визнання віри разом із Папою Франциском, в присутності Івана Павла ІІ, котрий радісно виглядатиме з вікна в небі, оскільки стільки сімей збереться там. Наступного дня відбудеться урочиста Євхаристія за участю Папи Франциска, через яку ми хочемо сказати світові, що не годиться чоловікові бути самому, і що добре, коли Церква і нація є однією сім’єю. Це послання має виходити з наших домівок і сягати усіх куточків планети.

Архиєпископ Вінченцо Палья народився у 1945 році в Бовілле-Ерніка і був єпархіальним єпископом в Італії. Папа Бенедикт XVI призначив його главою Папської Ради у справах сім’ї.

Розмовляв Ярослав Міколаєвські, Gazeta Wyborcza

За матеріалами Vatican Insider

Джерело:   Воїни Христа Царя

16.06.2013р. Б. / Бельгія може стати першою країною, що узаконить дитячу евтаназію

Бельгія може стати першою країною в світі, яка дозволить важкохворим дітям самостійно приймати рішення про необхідність евтаназії. Це станеться у випадку, якщо законодавці вирішать розширити формулювання і без того спірних законів про добровільний відхід з життя, повідомляє Christian Post.

 

«Ми всі знаємо, що евтаназія вже практикується на дітях», - заявив Пітер Деконінк, президент бельгійської організації з медичної етики в комітеті Сенату Бельгії.

 

Чинні закони в Бельгії дозволяють застосовувати евтаназію тільки по відношенню до осіб старших 18 років. Новий закон, мабуть, дозволить лікарям приймати рішення в кожному конкретному випадку, за умови, що дитина в достатній мірі усвідомлює свої дії. При цьому лікарям необхідно переконатися в безнадійності її стану.

 

«Законодавча поправка допоможе у вирішенні драматичних ситуацій, на які ми зобов'язані реагувати», - йдеться в заяві лідера соціалістичної партії Тьєррі Гії.

 

«Ліберали і соціалісти, схоже, єдині в тому, що вік не повинен розглядатися в якості вирішального критерію в разі, коли йдеться про евтаназію», зазначає Der Morgen.

 

«Уроки ясні. Після того, як був прийнятий закон про евтаназію його подальший розвиток неминучий », - вважає Пітер Сандерс, керівник групи «Турбота не вбиває».

 

У 2011 році, згідно зі статистикою, в європейських країнах, зазнали евтаназії 1333 особи, що становить близько 1% всіх випадків смерті.

 

Християнські конфесії, у тому числі Римо-Католицька Церква в Бельгії, готуються опротестувати нову пропозицію.

 

«Ми висловлювали серйозні побоювання відносно декриміналізації евтаназії ще в 2002 р., - каже архиєпископ Брюссельський Андре-Жозеф Леонардо, - в першу чергу, тому що у нас існує і відмінно функціонує паліативна допомога».

 

Згідно зі статистичними даними за 2011 р., приб. 49% населення колись католицької Бельгії, вважають себе християнами, і 31% респондентів назвали себе нерелігійними.

 

Доповідь Christian Post за 2011 р. підтверджує, що майже кожна велика християнська деномінація офіційно виступає проти евтаназії і асистованого самогубства.

За матеріалами www.sedmitza.ru

Джерело:   Воїни Христа Царя

14.06.2013р. Б. / Туреччина висловила Ватикану ноту протесту

Міністр закордонних справ Туреччини висловив протест Ватикану, після того як Папа Франциск назвав масове вбивство вірмен «першим геноцидом XX століття».

 

Папа Римський Франциск згадав геноцид вірмен під час зустрічі з главою вірмен-католиків патріархом Нерсесом Петросом XIX, яка відбулась 3 червня у Ватикані. 

Кілька років тому, будучи главою Католицької церкви в Аргентині, кардинал Хорхе Берґолйьо назвав вбивство і насильницьку депортацію мільйонів вірмен «сумним злочином Оттоманської Туреччини проти вірменського населення і всього людства». 

Близько 1-1.5 млн. вірмен загинули між 1915-18 роками в результаті масових вбивств, в концентраційних таборах і під час насильницького переселення. Однак турецький уряд незмінно заперечує, те, що геноцид взагалі мав місце. 

Влада Туреччини «висловила розчарування» зауваженням Папи, передавши своє незадоволення ватиканським дипломатам в Анкарі і в Римі. 

За матеріалами: Релігія в Україні

Джерело:   КРЕДО 

13.06.2013р. Б. / Страдч. Місце, обране Богом

Україна багата Марійськими святинями, чудотворними іконами – Гошів, Зарваниця, Унів, Погоня, Теребовля, Галич, Почаїв. Серед них і Страдч, до якого з особливою ревністю линуть потребуючі.

 

 

Історія цієї святині незвичайна. Її початки сягають щонайменше ХІ ст. У той час, завдяки Божому промислу, облюбували собі цю місцину кілька зайшлих ченців – ідучи з Києва, чи може з Малої Азії. Натхненні до схимницького життя, подолали важку працю – видовбали у камені-пісковику печерний монастир, де й провадили, упокорені духом, у молитві й пості, життя!

 

Страдецька печерська церква – чи не єдина в Західній Україні пам’ятка християнства, що зберегла свій вигляд до ХХ ст. Майже таким, як за часів, коли була монашим помешканням.

 

26 червня у Страдчі відбудеться Всеукраїнська проща, присвячена памяті страдецьких блаженних, Дню мирянина та Року віри.

 

Джерела: http://www.ugcc.tv

Воїни Христа Царя

12.06.2013р. Б. / Туринська Плащаниця: нові дослідження

 

Зображення на Туринській Плащаниці було утворено, ймовірно, завдяки електричному розряду, і її вік, за даними останніх наукових досліджень, співвідноситься з епохою Христа. Ці два висновки знайшли відображення в доповіді професора механіко-термічних досліджень університету Падуї Джуліо Фанті. Відомий дослідник Туринської Плащаниці був запрошений в Кельн з нагоди Німецького Національного Євхаристійного конгресу. В інтерв'ю Ватиканському радіо професор розповів про результати нових досліджень:

«Завдяки додатковому фінансуванню університету ми провели дослідження в різних напрямках: на основі інфрачервоної і раманівської спектроскопії, а також хімічного та багатопараметричного механічного аналізу. Всі ці аналізи проводилися на зразках оригінальної Плащаниці після визначення відносної шкали за допомогою ряду зразків, висхідних до періоду від 3.000 року до Р.Х. і по наші дні. Всі результати говорили про дати, близькі до першого століття після Р.Х., а найбільш вірогідним віком Плащаниці - з імовірністю 95 відсотків - є 33 р. до Р.Х., плюс-мінус 250 років. Тобто висновок практично охоплює епоху, в яку жив Ісус Христос ».

Говорячи про результати своїх п'ятнадцятирічних досліджень, проф. Фанті відзначив одну важливу особливість. Це - відбиток людського тіла, який не може бути відтворений навіть у сучасних умовах. Існують різні наукові гіпотези, проте, на думку італійського вченого та його колег, образ був залишений в результаті короткого і дуже інтенсивного розряду енергії, схожою на електричну, що виходить від потужного електричного поля напругою порядку 50 мільйонів вольт. Тобто для створення подібного зображення був би необхідний одночасний розряд енергії п'ятдесяти блискавок, що на сьогоднішній день неможливо відтворити в лабораторних умовах.

Говорячи про вік Туринської Плащаниці, проф. Фанті зазначив, що на думку більшості вчених, він ідеально поєднується з описом Євангелій і відноситься до першого століття. Відомо, що дослідження за допомогою методу радіовуглецевого аналізу, проведені в 1998 році, прийшли до помилкових висновків. Ось чому були проведені альтернативні аналізи, результати яких привели до дати першого століття від Різдва Христового.

За матеріалами  http://ru.radiovaticana.va

Джерело:   Воїни Христа Царя

11.06.2013р. Б. / Найбільша в історії Ірландії протиабортна демонстрація

Найбільша в історії Ірландії протиабортна демонстрація відбулась в Дубліні 8 червня. Майже 40 тисяч осіб протестували проти проекту закону, який допускає переривання вагітності при загрозі життя матері, в тому числі при існуванні небезпеки того, що вона вчинить самогубство.

 

Як пояснює речник суспільної організації Pro Life Каролайн Сімонс, така умова для легального аборту практично запроваджує його виконання на вимогу вагітної.

 

Голосування щодо контроверсійного законопроекту заплановано на липень, тому жителі Ірландії вийшли на «Чування для життя», щоб висловити урядові і всьому суспільству свою позицію.

За матеріалами: http://pl.radiovaticana.va

Джерело:   Воїни Христа Царя

10.06.2013р. Б. / Порятунок мільйонів дітей від голоду коштує менше, ніж реклам

Брак харчування щороку забирає життя понад трьох мільйонів дітей, серед них вісімсот тисяч немовлят: майже половина загиблих – діти до п'яти років. Кошти на їхній порятунок склали б меншу суму, ніж будь-яка транснаціональна компанія витрачає щороку на рекламу.

Це підтверджують дослідники під керівництвом Зульфіра Бхута з британського Королівського коледжу педіатрії та дитячого здоров'я – автори дослідження, опублікованого в журналі «The Lancet». За даними аналізу, який провела група, вистачило б менше десяти мільярдів доларів, щоби щорічно врятувати від смерті 90 000 дітей. Половина інвестицій могла б виходити з тих же країн, що розвиваються, а іншу частину могли б забезпечити іноземні пожертвування. У кожному разі, йдеться в доповіді, представленій на лондонському саміті з питань харчування, необхідні суми набагато нижчі, ніж кошти, призначені для реклами будь-якої міжнародної кампанії.

На науковому рівні дослідження показує, що багато передчасних смертей пов'язані із зниженою масою тіла новонароджених або з передчасними пологами, а також з недоїданням матерів. Зокрема, чверть дітей, які стали жертвами голоду, мали затримку внутрішньоутробного розвитку.

У матеріалі британського наукового журналу «The Lancet» також опублікували дослідження під керівництвом професора Роберта Блека з Університету Джона Хопкінса в Балтіморі, в якому говориться, що виснаження викликано насамперед відсутністю таких необхідних речовин, як вітамін А, цинк, залізо і кальцій.

За матеріалами http://ru.radiovaticana.va

Джерело:   Воїни Христа Царя

09.06.2013р. Б. / Католицькі єрархи звернулися до лідерів «великої вісімки»

 "У світі, який досяг великих успіхів у виробництві їжі та її розподілу, ще багато Божих дітей лягає спати голодними і страждає від недоїдання", - написали католицькі єпископи з найбільш розвинених країн світу до лідерів "великої вісімки", які 17-18 червня зберуться на зустрічі в Північній Ірландії. Керівники єпископських конференцій Англії та Уельсу, Ірландії, Шотландії, Канади, Італії, Німеччини, Франції, Японії, Росії та США високо оцінили, що дискусії політичних лідерів будуть присвячені проблемам продовольства і сільського господарства.

 

У своєму листі вони закликали звернути особливу увагу на проблеми бідних і беззахисних. Єрархи запропонували збільшити частину грошей з податків на допомогу найбільш вразливим верствам населення.

 

Особлива увага політичних лідерів світу, за словами католицьких єрархів, має бути приділена змінам ключових правил світового ринку. За їх словами, даремним є надання допомоги у виробництві харчової продукції і одночасна підтримка різних форм комерційної політики, які загрожують економікам бідних країн, заснованим в основному на сільському господарстві.

 

Католицькі єпископи нагадали слова папи Франциска, про те, що нерівний розподіл земних ресурсів, загрожує миру на планеті.

За матеріалами  http://be.radiovaticana.va

Джерело:   Воїни Христа Царя

07.06.2013р. Б. / Науковці та єрархи церков проаналізували духовні цінності християнства в українській культурі

КИЇВ – З нагоди святкування 1025-річчя хрещення Київської Русі 5 червня 2013 року відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Духовні цінності християнства в українській культурі: віхи тисячоліть», повідомляє Інститут релігійної свободи.

 

Захід відкрився з привітальних виступів організаторів конференції професора Віктора Андрущенка, ректора Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова, та професора Юрія Богуцького, директора Інституту культурології Національної академії мистецтв України.

 

Учасники конференції обговорили проблематику трансформації християнських цінностей в постсекулярному суспільстві, роль релігії в публічному просторі та її віртуалізацію завдяки медіа технологіям, вплив християнства на формування освітньої парадигми та інституту сім’ї в Україні.

 

У дискусії навколо винесених на розгляд питань взяли участь вчені та аспіранти, представники Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій, Інституту релігійної свободи. Вітання на адресу конференції надійшли від Предстоятеля УПЦ митрополита Володимира (Сабодана), Предстоятеля УПЦ КП патріарха Філарета (Денисенко), Верховного Архієпископа УКГЦ Святослава Шевчука, Предстоятеля УАПЦ митрополита Мефодія (Кудрякова).

 

Присутні розглянули місце релігії в культурі народів світу, транскультурний статус християнських цінностей у глобалізованому світі та їх Біблійне першоджерело, циннісно-смислові матриці сучасного соціального світу.

 

Всеукраїнська науково-практична конференція була організована Інститутом культурології Академії мистецтв України, Національним педагогічним університетом ім. М.П. Драгоманова та Національним інститутом стратегічних досліджень.

Джерело:   Воїни Христа Царя

06.06.2013р. Б. / Ґабріеле Кубі: «Gender mainstreaming» загрожує знищити сім’ю

Відомий німецький соціолог Ґабріеле Кубі недавно побувала з візитом у Хорватії на представленні хорватського перекладу своєї книги «Світова сексуальна революція». Пані Кубі відома як перший науковець, яка забила на сполох про небезпеку гендеризму та його поширення. За свою просвітницьку діяльність у викриванні ненауковості гендерної ідеології та її небезпек отримала подячного листа від Святішого Отця Бенедикта ХVІ. Сьогодні гендерна ідеологія вже заполонила українські вузи, підготовляючи гендерну революцію в Україні. Пропонуємо увазі наших читачів переклад інтерв’ю  пані Ґабріеле Кубі хорватському сайту «Zdravstveni pre/odgoj», в якому пані Кубі розкриває сутність гендерної (родової) ідеології і її небезпечність для суспільства. Попереднє інтерв’ю пані Кубі хорватському інформаційному порталу «Dnevno.hr» –«Габріеле Кубі: накидання «гендерної рівності» – це культурне перепрограмування суспільства» можете прочитати на нашому сайті.

 

Ви прибули в Хорватію на представлення Вашої книги, яка у світі вже стала бестселером. Яка головна тема цієї книги?

 

У своїй нові книзі я хотіла вказати на проблему, про яку мало хто говорить: сьогодні у світі відбувається культурна революція, і це на глобальному рівні, яка переростає в тоталітаризм. Практично у всіх країнах світу робляться спроби і зусилля накинути новий спосіб думання, і у своїй книзі я хотіла звернути людям на це увагу.

 

Йдеться пор ідеологію «gender mainstreaming», гендерну (родову) ідеологію. Слово «gender» до недавнього часу в англійській мові використовувалося для означення граматичного роду, але 1995 року на Четвертій міжнародній конференції про права жінок у Пекіні, яку організувала ООН, у світову юридичну практику ввели слово «gender» (рід) замість терміну «sex» (стать). Це зроблено для того, щоб уможливити запровадження третього, четвертого і так далі родів, які більше не відображали б реальну біологічну стать особи. Отже, для ООН стать більше не існує – не існує більше чоловік-жінка. Існує більша кількість родів, які можуть змінюватися, переходити з одного в інший. Тобто в людську сексуальність вноситься повний хаос. Фактично йдеться про культурну й антропологічну революцію на світовому рівні. Сам це і є головною темою моєї нової книги: світова сексуальна революція, яка відбувається на наших очах.

 

Хто, на Вашу думку, є головними апологетами цієї ідеології?

 

Звісно, що багатьох людей цікавить саме це питання, хто стоїть за цієї ідеологією, хто її пропагує, хто її апологети? Зауважу відразу, що зараз головними пропагаторами, апологетами і попихачами цієї ідеології, які відкрито борються за її тотальне накидання всім і кожному, є ООН, ліберальний лобі в структурах ЄС, американський президент Барак Обама і практично всі ліво орієнтовані влади.

 

Наслідки цієї пропаганди і накидання гендерної (родової) ідеології ми вже можемо спостерігати у суспільствах, де вона стала панівною. Це запровадження нових норм сексуальної поведінки та дерегуляція сексуальної поведінки як такої, тобто будь-яка сексуальна поведінка починає вважатися морально допустимою, це сексуалізація дітей уже в дитячих садочках і впровадження у школах сексуального виховання, яке має на меті виховати людей, для яких будь-яке сексуальне збочення є лише одним з видів людської сексуальної поведінки. Це також пропагування абортів та контрацепції і запровадження їх як чогось цілком нормального і прийнятного для суспільства.

 

Я не входжу в те, хто стоїть за Бараком Обамою, ООН, ліво орієнтованими політиками, хто фінансує всю цю бурхливу діяльність з накидання гендерної ідеології. Я просто описую події, які відбуваються в нас на очах, і стараюся вказати на наслідки прийняття суспільством гендерної (родової) ідеології.

 

Ви вже торкнулися теми наслідків впровадження гендерної (родової) ідеології в суспільне життя, чи є ще якісь загрозливі для суспільства наслідки впровадження цієї ідеології?

 

Найфундаментальнішим і найнебезпечнішим наслідком впровадження гендерної (родової) ідеології є знищення ідентичності чоловіка і жінки. Зробивши людей непевними в їхній статевій ідентичності, внісши хаос у норми, які регулюють сексуальну поведінку людей, гендеристи підкладають міну під фундамент людського суспільства – під сім’ю, а, отже, і під народжуваність. Адже для природної репродукції і нормального виховання нового покоління потрібна нормальна сім’я. І саме нормальна сім’я є основною одиницею, закладеною у фундаментальну структуру нашого суспільства. Деконструювавши сім’ю, гендеристи зможуть деконструювати наше суспільство. Варто зазначити, що Загальна декларація прав людини з 1948 року називає шлюб чоловіка і жінки сім’єю і вказує на саме таку сім’ю, як фундамент людського суспільства, тому гендерна ідеологія – це фактичне порушення прав людини за гарантованих Загальною декларацією прав людини.

 

Речі, про які Ви говорите, співзвучні з твердженнями пані Джудіт Рісмен. Чи Вам відома діяльність цієї американської вченої?

 

Я подивляю відвагу й енергією, з якими доктор Рісмен провадить боротьбу з гендерним лобі у світовому масштабі. Однією з її історичних заслуг перед усім людством є те, що вона аргументовано викрила ненауковість і злочинність діяльності Альфреда Кінзі.

 

Американський інсетолог (інсектологія – частина біології, яка вивчає комах) доктор Альфред Кінзі мав вирішальний уплив на формування сьогоднішньої культури. Пригадую собі, коли в Німеччині вийшли його книги, які твердили, що більшість чоловіків мають позашлюбні сексуальні відносини і що більшість людей схильні до одностатевих сексуальних відносин, і що це є цілком природно і нормально. Більшість сприйняла це як наукове обґрунтування нормальності такої поведінки.

 

Заслугою пані Рісмен світ довідався, що Альфред Кінзі був садомазохістом і сексуально знущався над дітьми. Також власне пані Рісмен вказала на те, що свої дані Кінзі фальсифіковував для оправдання практично всіх сексуальних збочень. Але, на жаль, до сьогодні гендер-лобісти пропихають саме його «наукові» відкриття, як науку. Тому велика частина людей, збаламучена пропагандою гендерної (родової) ідеології, сприймає цю ідеологію як наукову теорію, хоча, насправді, немає жодних науково верифікованих даних, які б це підтверджували. Навпаки, і біологія, і соціологія, і психологія, а також й інші науки, які вивчають людину, спростовують твердження гендеристів.

 

Уся сексуальна революція ґрунтується на гендерній (родовій) ідеології, яка є звичайнісіньким шарлатанством. Це не наука – це спроба перебудови культури людського суспільства. І саме про це доктор Рісмен відкрито говорить. На відміну від багатьох науковців, які просто бояться отримати від гендеристів клеймо затурканих консерваторів гомофобів.  У реальності ми з доктор Рісмен є борцями на ті й же ж стороні культурного фронту.

 

Сексуальна революція, спровокована діяльністю Альфреда Кінзі, вже призвела до гіперсексуалізації багатьох суспільств. Чи не могли б Ви коротко вказати на наслідки такої гіперсексуалізації?

 

Гіперсексуалізація суспільства призводить до розпаду сім’ї. Бо стабільна сім’я вимагає моногамії і подружньої вірності. Якщо вільна сексуальна поведінка, коли сексуальні відносини дозволені будь-кому з будь-ким, проголошується нормальною, то це автоматично призводить до руйнування сім’ї як такої. А коли сексуалізується дітей, то цим ставиться під питання авторитет батьків і самого Бога.

 

Сексуалізація ж дітей призводить не лише до моральних наслідків. Вона також є шкідливою і для здоров’я дитини. Гендеристи заперечують науково доведений біологами факти, що в часі внутріутробного розвитку саме високий рівень у крові ненародженої дитини тестостерону чи естрогену визначає майбутню стать. А також і те, що в часі внутріутробного розвитку кількість тих гормонів сягає свого піку, а тоді йде на спад. Рівень цих гормонів залишається досить низьким аж до періоду статевого дозрівання, і навіть уже статево зрілим людям потрібно кілька років, щоб рівень цих гормонів стабілізувався в організмі. Саме через низький рівень статевих гормонів діти, хоча й проявляють певний інтерес до таємниць тіла, залишаються статево неактивними. Вони спізнають світ насамперед не через призму сексуальності, а через гру й безпосередню цікавість. Сексуалізувати дітей – знищувати їм дитинство.

 

Ви навернулися в католицтво, яку роль віра відіграє у Вашому житті?

 

Віра насамперед допомагає мені мати надію. Сьогодні багато людей страждає від безнадії і тому втікають у забави, бо їм занадто тяжко поглянути реальності увічі. Це є наслідком відсутності реальної віри в Христа. Ісус для мене є великим джерелом надії. Тому я можу дивитися на реальність таку, якою вона є насправді. І саме віра допомагає мені боротися за збереження нашої культури. Якщо Ви є християнином, Ви не можете не помічати того жаху, який несе нашим суспільствам гендеризм, і не боротися проти нього. Але тільки віра може дати надію на кінцеву перемогу.

За матеріалами zdravstveniodgoj.com

Джерело:   Воїни Христа Царя

05.06.2013р. Б. / За схвалення гомозв’язків – геть зі священства

 

Апостольська Столиця позбавила священства аргентинського падре Хосе Ніколаса Алессіо, який публічно підтримує зрівняння в правах гомосексуальних стосунків із подружжям і є ревним прихильником ідеології гендеру.

 

Недисциплінований священик з архидієцезії Кордова мусить підкоритися остаточному рішенню Ватикану щодо цієї справи, яка точиться вже не перший рік. 

Канонічний процес у справі о.Алессоі розпочав 2010 року митрополит Кордови архиєпископ Карлос Хосе Нуньєс. Коли медіа опублікували коментарі о.Алессіо, в яких він висловлювався на підтримку легалізації гомосексуальних зв’язків, його тимчасово відсторонили від служіння. Він не міг відправляти св.Месу й був відсторонений від обов’язків парафіяльного священика. 

Під час дебатів, які перебували прийняттю аргентинським урядом закону, що урівнював у правах одностатеві зв’язки з гетеростатевими, о.Алессіо черговий раз публічно проголосив свою підтримку поглядів, які перебувають у виразній суперечності з ученням Церкви. Аргентинське щоденне видання «El Nuevo Diario» навіть писало, що відсторонений священик очолив «шлюбні церемонії» гомосексуалістів та розлучених, які укладали другий церковний шлюб. 

Хоча церковна влада напоумлювала о.Алессіо, він жодного разу не висловив скрушення, а тільки агресивно нападав на своїх настоятелів, називаючи архиєпископа Нуньєса «фашистом» і «реакціонером, неспроможним зрозуміти, у чому полягає різнорідність». 

Як писала газета «La Prensa», о.Алессіо написав листа до Святішого Отця, переконуючи його відступити від учення Церкви, яке засуджує гомосексуальні акти. Він також нібито звертався до Папи із заохоченням створити церковну експертну комісію, яка у спеціальній декларації відмежувалась би від гомофобної позиції та повністю схвалила підстави гендерної ідеології. 

Папа Франциск, це бувши митрополитом Буенос-Айреса, назвав т.зв. гомоподружжя «махінаціями батька брехні, який шукає способу сіяти хаос і збивати з пуття дітей Божих». 

За матеріалами: deon.pl

Джерело:   КРЕДО 

05.06.2013р. Б. / В Україні з’являється гомопропаганда для дітей

Дитяча книга українською мовою розповідає про «нормальність» гомосексуальних стосунків. Її фото з’явилось на сайті Uainfo. Українське видавництво "Країна мрій"  з 2009 року видає дитячі книжки з пропагандою мастурбації та  гомосексуальних стосунків.   (У цьому можна пересвідчитися на фото)

 

Нагадаємо, що подібна дитяча література вже існує в Європі, як і активна гомо пропаганда у дитячих закладах. Зокрема у шведському дитсадку Egalia, де скасували слова «хлопчик» і «дівчинка» й називають дітей словом, що не позначає статі, радять читати малюкам такі книжки, як історія про двох самців-жирафів, які переживали, що не можуть мати дітей, поки не знайшли покинутого крокодилячого яйця. 

Майже всі книги в цьому дитячому садку розповідають про одностатеві пари, самотніх батьків і дітей-сиріт. Виключені такі казки, як «Білосніжка» або «Дюймовочка». 

Завідувач закладу вказує, що її завдання – створити обстановку, сприятливу до гомосексуалістів, лесбійок, бісексуалів і транссексуалів.

 

За матеріалами: ТВі

 Джерело:   КРЕДО

04.06.2013р. Б. / Експерт: Релігійна свобода в Європі скочується по похилій площині

У 15 країнах Європи діють 14 законів, які створюють підґрунтя для дискримінації та утисків релігійної свободи християн.

 

Про це заявив Массімо Інтровіньє, координатор Моніторингового центру з релігійної свободи при Міністерстві закордонних справ Італії, під час свого виступу на нещодавній конференції ОБСЄ з проблематики толерантності. 

«Ми також повідомили про 169 рішень, винесених судами країн Європи у 2012 році, які на наше переконання є небезпечними для свободи християн». 

«Найбільш небезпечними сферами є ті, які обмежують заперечення совісті християн, котрі не хочуть співпрацювати у питаннях абортів, продажу абортивних таблеток або шанувати одностатеві шлюби. Також є випадки обмеження свободи проповідувати в результаті неправильного використання законів проти так званої «мови ворожнечі». Крім цього, мають місце обмеження свободи релігійної освіти і права батьків виховувати своїх дітей, а також закони, що накладають обмеження на використання релігійних символів», – зазначив Массімо Інтровіньє. 

На думку італійського урядовця, що опікується релігійною свободою, «було б помилкою помістити смертоносні насильства проти християн, що відбуваються в деяких країнах Африки та Азії, на один щабель із правовою та адміністративною дискримінацією щодо християн в Європі». 

«Але з точки зору релігійної свободи можна говорити про те, що в Європі вона скочується по похилій площині. Там, де дискримінація стає нормальним явищем, перехід до насильства завжди десь неподалік». 

Конференція ОБСЄ відбулась 21-22 травня у Тирані (Албанія) і була проведена за головування України. 

 

Джерело:   КРЕДО