ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ!

четвер, 31 січня 2013 р.

31.01.2013р. Б. / Чи відсутність віри означає недійсність Таїнства Шлюбу? Відповідь Папи


Брак віри може порушити такі блага шлюбу, як дітонародження, подружня вірність і нерозривність. Про це заявив Папа Бенедикт XVI у промові, зверненій до членів Трибуналу Римської Роти.
 
Папа торкнувся проблеми сім'ї та шлюбу, з якими часто доводиться мати справу ватиканським суддям. Підкресливши, що сучасна культура ставить сім'ю перед «гнітючими викликами» через яскраво виражений суб'єктивізм, етичний і релігійний релятивізм, Папа зауважив, що страждає сама «здатність людини взяти зобов'язання на все життя». Людина, яка вирішила зв'язати себе узами шлюбу на все життя, відчуває вплив «базової перспективи», і її рішення може бути як суто людським, так і прийнятим у світлі віри в Господа. Нерозривність шлюбу сама по собі не заснована на особистій вірі тих, хто укладає шлюб. При здійсненні Таїнства з канонічної точки зору мінімальною вимогою є «намір зробити те, що робить Церква». «але якщо важливо не плутати проблему наміру з проблемою особистої віри шлюбованих, - додав Папа, - то все ж не можна повністю відділяти їх один від одного». 

Папа процитував документ 1977 Міжнародної богословської комісії, в якому підкреслюється, що якщо «немає жодних ознак віри», то слід задуматися над тим, чи мають наречені дійсно намір звершити Таїнство, а якщо ні, то варто поставити питання про дійсність Таїнства Шлюбу. «Цим зауваженням, - пояснив одразу ж Святіший Отець, - я абсолютно не маю наміру вказувати на якийсь простий автоматизм між відсутністю віри і недійсністю шлюбу»: це зауваження він зробив лише для того, щоб підкреслити, як відсутність віри впливає на всі блага шлюбу і порушує шлюбний союз. Але все ж - додав Папа - необхідно «продовжити міркування» з цього питання. 

Наприкінці промови Бенедикт XVI згадав про покинутих подругів та розлучених: їх свідчення нерозривності, виражене у відмові вступати в нові відносини, набуває особливої цінності в сьогоднішньому світі і в Церкві. 

За матеріалами: Католицький Оглядач

Джерело:    КРЕДО

середу, 30 січня 2013 р.

30.01.2013р. Б. / Хорватська Гельсінська Спілка виразила занепокоєння нападами на Церкву, вірних і Джудіт Рісмен


Хорватська Гельсінська спілка (ХГС) у своїй заяві виразила занепокоєння поведінкою теперішньої хорватської влади та ліберальних хорватських ЗМІ, як рівно ж і поведінкою ректора Факультету політичних наук Загребського університету.
 
«Сьогодні ми стикаємося з новими прикладами самовдоволеного монополізму, який особливо виразно виступив у двох останніх випадках» - йдеться в заяві. ХГС має на увазі образливі плакати, які зображали Богородиці у лесбійських обіймах та дикунські нападки на пані Джудіт Рісмен.
 
«Представники монополістської ідеології, які захопили вплив у більшій частині хорватських ЗМІ, недавно розпочали кампанію проти заборони образливого для релігійних людей плакату. Ця кампанія була спрямована проти загребського мера Мілана Бандіча та Католицької Церкви… Цей  плакат надруковано за гроші податків зібраних і з громадян-вірних, тому виникає запитання моральності використання їхніх грошей на образу їхніх релігійних почуттів.» - йдеться в заяві ХГС.
 
ХГС також задається питанням, якою би була реакція ліберальних кіл, якби спірний плакат зображав, наприклад, лесбійські обійми скажімо двох міністрів-жінок у діючому уряді.
 
«Виражаємо величезне занепокоєння цькуванням американського науковця Джудіт Рісмен… Раптом мракобісні члени хорватського парламенту стають науково й інтелектуально здатними оцінювати чиїсь науковий доробок, право й придатність виступати перед іншими фракціями хорватського парламенту, керуючись при цьому виключно забаганками власної ідеології. Ми також шоковані провінційністю антисемітизму хорватських лібералів, який американську єврейку, більша частина чиїх родичів загинула в Авшвіці, звинувачує в заперечені Голокосту і то устами Соціал-демократичної партії та ліберального часопису «Jutarnjі list». Цікаво зазначити, що такого за панею Джудіт Рісмен не помітили, ані в Ізраїлі, який вона часто відвідує і де мешкає її дочка та внуки, ані в Університетах Єрусалиму, Хайфи і Тель-Авіву де вона викладає. Жахає факт, що ця «антисемітка» має відкриті двері в американському Конгресі та на наради американських міністрів, так і «не досягнула» рівня, який би задовільнив неокомуністичних талабанів хорватського парламенту…
 
ХГС в особливіший спосіб шокована подіями, що відбулись на Факультеті політичних наук Загребського університету 29 січня цього року, де пані Джудіт Рісман прилюдно звинуватили у антисемітизмі. Факультет перетворив її виклади у класичне, добре зрежисоване цькування, яке кульмінував виступ декана цього факультету Ненада Закошека, який в манірах печерного примітивізму, нахабно перервав свою ж гостю, щоб відчитати їй  «мораль», що його студентам промили мізки не комуністи, а Католицька Церква. Жахає і те, що більшість хорватських ЗМІ стараються приховати ці нахабні звинувачення на адресу пані Джудіт Рісмен та Католицької Церкви. Тому не потрібно дивуватися, що пані Рісмен заявила, що ще ніколи не бачила стільки комуністичних bully (bully – начальники, які знущаються над слабшими і беззахисними )» - йдеться в заяві Хорватської Гельсінської Спілки

За матеріалами: http://hho.hr

Джерело:   Воїни Христа Царя

вівторок, 29 січня 2013 р.

29.01.2013р. Б. / Українці витрачають на хабарі до 10 мільйонів гривень щодня


 
Щодня від 3 до 10 мільйонів гривень українці витрачають на хабарі. Найбільше платять за своїх дітей у школах, дитячих садках та лікарнях.

Таку статистику зібрали громадські активісти в рамках проекту під назвою - «Я дала хабар за свою дитину». Вони впродовж 8 місяців приймали звернення українців про хабарі. 

Найчастіше українці нелегально платять за пологи чи операції, влаштування дитини в дитячий садок чи навіть просто людське ставлення. 

Зокрема найбільша заявлена сума хабара склала 8 тисяч гривень за влаштування дитини до першого класу Київського ліцею, а найменша - 50 гривень щомісяця «за людське ставлення до дитини» в столичному дитячому садочку. 

До того ж, як порахували в міжнародній агенції «Transparency International», справи з корупцією в Україні гіршають. За рік країна втратила одну сходинку в корупційному рейтингові. І нині українців мають за більших хабарників, ніж росіян, ба навіть кенійців, пакистанців і нігерійців. 

За матеріалами: СТБ

Джерело:    КРЕДО

29.01.2013р. Б. / Меморіал пам’яті ненароджених дітей простояв лише півдня


Меморіал пам'яті людських життів, зруйнованих абортами, був знищений в De Paul University - католицькому вищому навчальному закладі в штаті Іллінойс, США.
 
Члени відділу організації «Молоді американці за свободу» в De Paul University відкрили меморіал вранці 22 січня з дозволу влади університету. Але вже вдень пам'ятний знак був зруйнований. Дані відеоспостереження свідчать, що акт вандалізму був скоєний трьома або чотирма студентками. 

«Сумно бачити, що ліберально налаштовані студенти настільки нетерплячі і не поважають переконання тих, хто поважає майбутнє життя», - сказав Крістофер Дель Кампо, голова студентської організації «Молоді американці за свободу», який брав участь у встановленні монументу. 

За матеріалами: Католицький Оглядач

Джерело:    КРЕДО

29.01.2013р. Б. / У сутанах на лижах: змагання священиків у Польщі


В суботу, 26 січня, в Польщі відбулися гірськолижні змагання для священиків і семінаристів «Кубок блаженного Йоана Павла ІІ».Змагання відбувалися за всіма правилами Міжнародної федерації лижного спорту.
 
Найбільше учасників було з півдня Польщі, але також приїхали священики і семінаристи з Гданська, Лодзі та Любліна. Найстаршому учасникові  о.Владиславові Новобільському виповнився 71рік, але це не завадило йому стати переможцем у найстаршій категорії.  Цього року, за словами організаторів, було небагато учасників – всього 21, хоча минулого - вдвічі більше. 

«Ця ініціатива почалася шістнадцять років тому, адже лижні змагання проводять представники різних професій, то ми подумали, чому б духовним особам не зробити чогось подібного. Папа Йоан Павло ІІ, який сам був добрим лижником, благословив цю ініціативу. З часом ми вирішали залучати також мирян з парафій. Так з’явилася нова категорія учасників «Дуети до мети», де змагаються не лише подружжя, але й батьки і діти, навіть бабусі і внуки», - зазначив один із організаторів змагань о. Гжегож Шварц, перемога якого у своїй категорії також стала можливою завдяки великій групі підтримки. Його вболівальники тримали розгорнутий  банер «Nasz wikary ma dwa kije, nikt go tutaj nie pobije!» («Наш вікарій дві палиці має, ніхто його тут не здолає!»). 


Він також зазначив, що змагання мають не лише загальнопольський, але й екуменічний характер: у один з минулих років у змаганнях брав участь православний священик, і загалом змагання відкриті для всіх. Цього року ініціативу підтримав і благословив митрополит Катовіц, архиєпископ Віктор Скворц. 

Один із організаторів о.Дам’ян Копек зазначає, що священики повинні не лише давати приклад як молитися, але й як добре відпочивати і чесно змагатися. «Священик є з людьми і для людей. І може давати приклад як відпочивати – без алкоголю, з добрим відчуттям змагання, але й також спільнотного духу на горі», - пояснив він. 

Гарним та символічним є перший показовий спуск з гори в сутанах. Тим священики і семінаристи демонструють цілісність священства: у сутанах не лише до церкви, але й займатися спортом. Хоча під час змагань сутани необов’язкові, семінарист Пьотр Орлєцкі вирішив виступати у ній. Перемоги не здобув, але дебют на змаганнях відбувся вдало. 

Хоча у змаганнях завжди є переможці і ті, кому забракло кілька десятих секунди до перемоги, однаково раділи як ті, що піднімалися на подіум, так і ті, хто вболівав, і це разом нагадувало спільне родинне свято. 

 
 
 
 
 

За матеріалами: РІСУ

Джерело:    КРЕДО

понеділок, 28 січня 2013 р.

28.01.2013р. Б. / Ватикан подав заявку на придбання домену Catholic в інтернеті


Ватикан знаходиться на півдорозі до того, щоб отримати контроль над новим інтернет-доменом catholic, який буде працювати нарівні з уже відомими com, org, net.
 
Міжнародна некомерційна організація ICANN (Internet Corporation for Assigned Names and Numbers), яка координує розподіл доменних імен і адрес в інтернеті по всьому світу, оприлюднила список заявок на нові домени верхнього рівня і оголосила про створення доменного імені Catholic.

У випадку отримання цього доменного імені Ватикан міг би забезпечити достовірність подання в інтернеті римо-католицьких організацій, через використання оригінального доменного імені.

Секретар Папської ради з питань масових комунікацій монс. Поль Тай заявив, що заявка «є визнанням того, наскільки важливий для Церкви цифровий простір».
 
«Кожен, хто здійснює пошук в інтернеті, буде бачити, що представлені ресурси є справжніми інформаційними порталами Католицької Церкви», - сказав представник Святого Престолу. Він також зазначив, що додавання нового доменного імені більш високого рівня дозволить підвищити швидкість он-лайн пошуку.
 
Наразі заявка на створення доменного імені Catholic латинськими літерами знаходитися на 1366-му місці, і може знадобитися кілька місяців, перш ніж вона буде затверджена.
 
За матеріалами: katolik.ru 

Джерело:    КРЕДО

неділю, 27 січня 2013 р.

27.01.2013р. Б. / Польща не прийняла закон про гомосексуальні пари


Польський Сейм відкинув законопроекти, якими в Польщі передбачалося запровадження юридичної інституції одностатевих пар. Законопроект Руху Палікота і соціал-демократичної лівиці відкинуті великою більшістю голосів. А законопроект Громадянської платформи, яка є партією влади в Польщі, відкинутий з перевагою у 17 голосів.
 
Варто зазначити, що пропоновані законопроекти не передбачали ні прирівняння гомосексуальних пар до нормальних гетеросексуальних сімей, ні права на усиновлення дітей такими парами.


За матеріалами poslovni.hr

Джерело:   Воїни Христа Царя

27.01.2013р. Б. / У Британії подружжю заборонили усиновлення через їхні християнські переконання


Їм заборонили всиновлювати дітей. У Британії подружжя опинилося в центрі скандалу. Під час інтерв'ю із соціальними службами вони розповіли про свої традиційні християнські погляди. Мовляв, одностатеві стосунки - це не правильно. А це, як виявилось - може зашкодити усиновленій дитині. Їх звинуватили у гомофобстві й заборонили усиновлювати дітей. Подружжя змушене було переїхати з Великої Британії на Ямайку. «Вікнам» вдалось поспілкуватись із сім'єю скайпом.

Подружжю Джонсів назавжди заборонено всиновлювати дітей і братися до громадської діяльності з молоддю. Їхні традиційні християнські переконання, згідно з присудом, можуть зашкодити майбутньому дитини.

Ось на цих кадрах подружжя виходить із останнього засідання Британського Королівського Суду. Тяганина тривала п'ять років, а справу Джонсів назвали найгучнішою в історії Великої Британії, коли порушують права християн.

 
Оувен та Юнис Джонси, подружжя:
Судді наголосили, що наші погляди щодо сексуальних стосунків можуть уразити дитину, комісія з прав людей зазначила, що наші принципи неприйнятні у вихованні дитини. Хоча ми залишаємося при своїй думці, що готові дати опіку й любов дитині, яка того потребує.

Після судової тяганини, постійних звинувачень у гомофобії та надмірної уваги преси, розчароване подружжя вирішує покинути Велику Британію і переїздить жити на Ямайку. Вони дивуються, чому їм соціальні служби поставили питання про їхнє ставлення до нетрадиційної сексуальної орієнтації. Захищаючи права сексуальних меншин, влада порушила їхні християнські права, каже сім'я. Дитині, яку хотіли всиновити, було 5 років, її чекала облаштована кімната в будинкові Джонсів.

Оувен та Юнис Джонси, подружжя:
Вони мене запитали, чи скажу я дитині, що бути гомосексуалістом - це нормально. І я мовила - ні. Бо не зможу цього сказати. Ми виховували власних дітей і виховували їх згідно з християнськими поглядами. Це просто проти наших вірувань, нам так каже Біблія, що одностатеві стосунки це - неправильно.

Після вироку Джонсам, британські соціальні служби ставлять такі самі запитання всім сім'ям, які планують всиновити дитину. Отож, якщо вони не сприймають одностатевих сексуальних стосунків, значить у батьки не годяться. За статистикою, таких сімей у Великій Британії майже 20 %, каже медіа менеджер британської організації з захисту прав геїв і лесбійок. Щодня на гарячу лінію організації дзвонять підлітки і скаржаться, що бояться розказати батькам про свою сексуальну орієнтацію. На думку Енді Вослі, суд ухвалив правильний вирок.

Енді Вослі, медіа-менеджер Британської організації із захисту ґеїв та лесбійок «Stonewall»:
Що не є прийнятним, це ідея розмістити дитину в сім'ї, яка її не підтримуватиме, вважатиме, що бути геєм чи лесбійкою - жахливо та брудно. Це не те, що треба дітям. Їм потрібна любов без табу та постійна підтримка. Ми зробили дуже багато досліджень, які показують, що діти, яких виховували одностатеві сім'ї, отримують такі ж освітні шанси та можливості, як і діти з татом і мамою.

Водночас християнські організації Британії заявляють про грубе порушення прав їхніх вірян. Приклад сім'ї Джонсів, за їхніми словами, - вершина айсберга. Кажуть, 30 % християнських родин не може всиновити дітей через нову постанову уряду.

Андрія Миничієло-Віліямс, голова Британського «Християнського легального центру»:
У нас є випадки, коли християнські агенції з усиновлення дітей закрив уряд. Бо вони хотіли розташовувати дітей винятково одруженим парам - де дитина має маму й тата. Вони вірять, що саме така пара - ідеальна модель для виховання дітей і не дозволять гомосексуальним парам усиновлення. І що зробив уряд?! Замість підтримувати такі агенції, в яких прекрасний досвід роботи з дуже хорошими результатами виховання добрих дітей, уряд їх закриває. Ось такий він у Великій Британії не демократичний і не ліберальний.

Нові правила усиновлення додали головного болю і британським юристам. Мовляв, з'ясувати, хто має рацію й чиї права порушують більше, нині взагалі не можливо. Не можливо проконтролювати і наскільки правдивими є відповіді сім'ї під час інтерв'ю із соціальними службами.

Пол Даймонд, юрист закону про свободу віросповідання:
Британія нині в дуже складному становищі і я гадаю, у світі це чітко бачать. Ми втрачаємо наші принципи, цінності, британці метушаться довкола ідеології людських прав, яка насправді має дуже політичний характер і я певен, надзвичайно багато людей, а надто зі Східної Європи, впізнають це, оскільки побували в такій же шкурі при правліннях деяких урядів. Тут не має людських прав для всіх. Нині тут тільки дехто має рівні права, а дехто таки більше прав, аніж інші.

Наразі на Ямайці Джонси заходяться коло соціальної діяльності - працюють із дітьми-сиротами. Образа, що в Британії їхні релігійні погляди називали аморальними - не минула. І запевняють навідуватимуться до Туманного Альбіону лише в гості.
 



Джерела: http://vikna.stb.ua
 

Воїни Христа Царя

суботу, 26 січня 2013 р.

26.01.2013р. Б. / Краківський кардинал виступив на захист практики «вікон життя»


Кардинал Станіслав Дзівіш, архиєпископ Краківський, виступив на захист практики «вікон життя», - приміщень, де матері-одиначки можуть анонімно залишити своїх немовлят, про яких вони нездатні або не бажають дбати. Про це повідомили агентства CWN і CNS.

«Вікна життя» є в багатьох містах Польщі. Завдяки їм покинуті матерями немовлята регулярно потрапляють до притулків, як правило, церковних. Пристосування забезпечені обігрівачами та іншими пристроями, які дозволяють зберегти життя підкинутому немовляті. Завдяки практиці «вікон життя» в 11 країнах Євросоюзу, де вони є, практично повністю відсутні випадки, коли матері вбивають небажаних дітей, або вони гинуть від голоду і холоду.

Тим не менш, незважаючи на очевидну користь, принесену «вікнами життя», Комітет Організації Об'єднаних Націй з прав дитини закликав до скасування цієї практики в тих країнах, де вона існує.

«Дитина, викинута на смітник, не може не вразити нашу совість. Ці «вікна життя» - відповідь Церкви на цю трагедію, - сказав кардинал Дзівіш. - Це - конкретний акт милосердя, заклик до відповідального материнства і батьківства, живе свідчення того, що ми ніколи не можемо бути байдужими до драми матері і дитини».


За матеріалами www.sedmitza.ru

Джерело:   Воїни Христа Царя

четвер, 24 січня 2013 р.

24.01.2013р. Б. / Тема релігії в центрі уваги Всесвітнього економічного форуму в Давосі


23 січня в Давосі відкрився Всесвітній економічний форум, на який з'їхалися провідні світові політики та економісти. На нинішньому форумі, як зауважують експерти, крім традиційних тем, буде звернена увага на релігійну складову політико-економічного життя. Тіффані Місраі, аналітик Глобальної ради на Всесвітньому економічному форумі, помістила на його офіційному сайті своє бачення місця віри і релігії в сучасних політиці та економіці. "Враховуючи важливість віри та релігії в політичних, економічних і соціальних подіях у всьому світі, я не думаю, що ми можемо заплющувати очі на релігію, навіть якщо це незручна тема для обговорення", - написала вона. "Релігія як і раніше відіграє центральну роль, (...) дослідження показують, що 80% жителів світу пов'язані з релігією. Таким чином, релігійні громади є потужним двигуном для трансформацій ", - додала міжнародний аналітик.
 
Однією з цілей нинішнього форуму в Давосі його співробітниця вважає, пошук шляхів "примирення тенденцій розвитку суспільства з релігійними переконаннями". "Може релігійні установи як і раніше відіграють важливу роль у вихованні толерантності та цінностей у суспільстві в XXI-му столітті?", - Задає риторичне питання скептикам одна з організаторів Всесвітнього економічного форуму.
 
В рамках заходу 25 січня пройде відкрите обговорення теми ролі релігії в сучасному політичному й економічному житті.

За матеріалами http://be.radiovaticana.va

Джерело:   Воїни Христа Царя

24.01.2013р. Б. / Архиєпископ Челлі: соціальні мережі радикально змінили процес євангелізації


Рішення Бенедикта XVI бути присутнім в соціальних мережах має на меті зробити їх більш гуманними і перетворити в "Ареопаг третього тисячоліття", на якому потрібно проголошувати Євангельські слова, сказав архиєпископ Клаудіо Марія Челлі, голова Папської ради з засобів масової комунікації.
 
Єрарх зіслався на тему 47-го Всесвітнього дня засобів комунікації: «Соціальні мережі: двері правди і віри. Нові простори для євангелізації ", який відзначатиметься 12 травня. Мета цьогорічного Дня - звернути увагу на те, що присутність у соціальних мережах повинна бути моментом істини про Бога і людину, щоб відносини, які настроюються в них і через них сприяли розвитку людських якостей, - зазначив архиєпископ Челлі в інтерв'ю  "L'Osservatore Romano ". На його думку, тут серйозно можуть допомогти твіт-повідомлення Святішого Отця. "Це" краплі роси", які можуть вгамувати спрагу правди і любові людини, яка мандрує часто на самоті своїм шляхом в історії", - зазначив голова ватиканської дикастерії.
 
Архиєпископ підкреслив, що нові засоби комунікації радикально змінили спосіб євангелізації, проте її зміст залишається незмінним у будь-якій ситуації. "Нові технології дають тільки великі можливості, але процес євангелізації далі пов'язаний зі свідченням Євангелія, з спільнотою, яка його приймає", - зазначив єрарх. Звичайно, нові засоби комунікації допомагають у розширенні простору євангелізації, однак залишається істотним особиста участь в цьому процесі, і тому засоби можуть бути корисними в досягненні цієї мети, додав він. За словами архиєпископа, за допомогою сучасних технологій ми повинні навчитися доходити до розуму і серця сьогоднішньої людини, і тільки це має значення.
 
Голова Папської ради з засобів масової комунікації зазначив, що Святий Престол вже протягом тривалого часу з увагою спостерігає за цифровою культурою і намагається використовувати її, результатом чого стали численні ініціативи, остання з яких - "Твіттер" Папи. Основним завданням, за словами архиєпископа Челлі, залишається прагнення, щоб через ці канали слова Святішого Отця дійшли до тих, хто не має інших можливостей почути їх.

За матеріалами http://be.radiovaticana.va

Джерело:   Воїни Христа Царя

24.01.2013р. Б. / Соцмережі – у центрі уваги Папи


Лист Бенедикта XVI з нагоди 47 Всесвітнього дня соціальних комунікацій цього року присвячений соцмережам. Про це сьогодні, 24 січня, під час презентації  Листа розповів, голова Папської ради з засобів масової комунікації архиєпископ Клаудіо Марія Челлі.
 
Тема цьогорічного Всесвітнього дня засобів комунікації: «Соціальні мережі: двері правди і віри. Нові простори для євангелізації». 

 В листі Папи йдеться про динаміку зростання участі користувачів в соціальних мережах, про це у своєму акаунті у Facebook написав собкор «5 каналу» у Римі Тарас Семенюк. Сьогодні для молоді основним джерелом інформації є інтернет. Проте з усіх засобів масової комунікації молодь не читає газети, зазначається у Листі Папи. 

Найчастіше в інтернеті молодь слухає музику та переглядають відео. Як зазначає монс. Челлі, Папа Бенедикт XVI визначив, що «соціальні мережі та інтернет загалом сприяють діалогу між людьми, робить ближче ми один до одного. Проте в цей же час є небезпека тому, що соціальні мережі створюють так званий другий світ, вітруальний, який може бути небезпечним в тому сенсі, що відкриває людину від реальності», - передає слова Понтифіка монс. Клаудіо М. Челлі. 


«Соціальні мережі - це також платформа для нової євангелізаціі, де кожен має можливість шукати правду. В цьому сенсі соціальні мережі виконують особливу роль, роль дияконіі, тобто служіння людям для пошуку та передавання правди. Такий пошук повинен проходити на рівні поваги, відкритості та любові один до одного», - зазначив монс. Челлі цитуючи послання Папи Римського.


Голова Папської ради з засобів масової комунікації зазначив, що Святий Престол вже протягом тривалого часу з увагою спостерігає за цифровою культурою і намагається використовувати її, результатом чого стали численні ініціативи, остання з яких – «Твіттер» Папи. Основним завданням, за словами архиєпископа Челлі, залишається прагнення, щоб через ці канали слова Святішого Отця дійшли до тих, хто не має інших можливостей почути їх.


Джерело:    КРЕДО

середу, 23 січня 2013 р.

23.01.2013р. Б. / У Львові боротимуться з хамством


Навесні у Львові розпочнеться соціальна кампанія проти хамства. Зокрема, у місті розмістять білборди та транслюватимуть відеоролик.
 
Організатором кампанії виступило об’єднання «Самопоміч». Про деталі заходу розповіла 23 січня на прес-конференції керівник об'єднання Наталія Міхнова. 

«Обов’язково буде вказано номер «гарячої лінії», електронної скриньки, можливість залишити інформацію на сайті. Адже є люди, які захочуть залишитися анонімними стукачами. Загалом, «гаряча лінія» працює і зараз. Також інформацію про випадки хамства люди можуть залишати через сайт «Самопомочі». Це достатньо ефективно, бо такі випадки ми зможемо оперативно донести до рівня найвищої влади», - пояснила Наталія Міхнова. 

Зокрема, таку інформацію передаватимуть на апаратну нараду до мера. 

«Такі випадки є не менш важливі, ніж не відремонтована сходова клітинка чи незалатаний дах… Ми не хочемо повчанням займатися чи моралізаторством. Людина мусить сама задуматися. Вплив Церкви може бути корисний тут», - додала Міхнова. 

Найбільшими порушеннями з боку водіїв міських автобусів у Львові є недотримання графіку руху, хамське поводження з пасажирами. 

До того ж, згідно з соцопитуваннями ГО «Наше право», 30,4% львів’ян підтверджують, що водії автобусів, якими вони користуються, курять за кермом. Ще 16,3% респондентів підтвердили, що чули від водіїв ненормативну лексику щодо пасажирів.У Львові боротимуться з хамством...

За матеріалами: zaxid.net 

Джерело:    КРЕДО

23.01.2013р. Б. / Сальвадор: Церква заражає мафію миром


Єпископ Фабіо Коліндрес із членом угруповання «Мара Сальватруча» під час св.Меси у в’язниці Барріос.
 
Бандити перестануть воювати завдяки Церкві?
 
Ініційований Католицькою Церквою процес примирення поміж посвареними бандами у Сальвадорі потроху посувається. Тамтешнє щоденне видання «La Prensa Gráfica» повідомило, що очільники банд Мара заявили про готовність долучитися до ініціативи «18 міст без насильства». 

Уже минулої суботи, 19 січня, Організація американських держав та представники груп, які беруть участь у мирному процесі, оголосили чотири міста сферами, вільними від насильства. Представник банд Мара, однак, не хотів офіційно заявити, що його угруповання відмовиться від насильства. Він сказав лише те, що триває робота над «полишенням цього шляху». 

Перші кроки мирного посередництва зробив у березні минулого року польовий єпископ Фабіо Коліндрес із тими керівниками угруповання Мара, які перебувають в ув’язненні. Наслідком цих розмов було припинення збройних дій поміж бандами, які ділять владу в Сальвадорі, а також зменшення наполовину кількості убивств. 

Поняття «Мара» охоплює найрізноманітніші банди, що діють у Південній та Центральній Америці. Їхньою колискою вважається Сальвадор. Розпізнавальним знаком членів Мара є татуювання, наприклад, «М», «MS» або «18), які означають приналежність до конкретних груп. Ці об’єднання живуть за рахунок торгівлі наркотиками, «кришування» та проституції. До березня минулого року Сальвадор, де фіксується 62 убивства на 100 тис. мешканців, був залічуваний до найнебезпечніших країн світу. 

За матеріалами: KAI

Джерело:    КРЕДО

вівторок, 22 січня 2013 р.

22.01.2013р. Б. / Листівка проти «гомоподружжів»


Католицька Церква Великобританії надрукувала мільйон поштових листівок проти «гомоподружжів», які вірні надішлють політикам.
 

«Як стурбований виборець дуже прошу, щоб пан (пані) голосував (-вала) проти закону, який впроваджує одностатеві подружжя» - написано на них. Жодна з великих політичних партій   не обіцяла в своїй виборчій програмі такої радикальної зміни, тому вона не має легітимації – аргументують автори ідеї.
 

Листівки отримали парафії, які роздаватимуть їх серед вірних. На них розміщено зображення обручок і заклик відстоювати подружжя. Нагадаємо, що проект легалізації гомосексуальних подружжів, поданий британською Консервативною і Ліберально-Демократичною партіями, буде розглядатися на початку лютого.

За матеріалами: wiara.pl

Джерело:   Воїни Христа Царя

22.01.2013р. Б. / Вчені оприлюднили шокуючу статистику про виховання дітей у гомосексуальних «сім’ях»


 
Нові дослідження показали, що сім’ї одностатевих пар є небезпечним місцем для дітей. Дослідження американського соціолога Марка Реґнеруса з Остонського Університету (США), в якому взяла участь найбільша на даний момент для подібних досліджень кількість учасників – 3000 респондентів, показало жахливі реалії дітей, яких виховували одностатеві пари. 
 
Це перше дослідження такого типу, оскільки воно в основному опиралося на вже дорослих людей, яких в дитинстві виховували одностатеві пари. 

12% дітей одностатевих пар планували самогубство (серед дітей, які виховувались у нормальних гетеросексуальних сім’ях цей відсоток становить 5%), у дорослому віці вихованці одностатевих пар більш схильні до шлюбної невірності – 40%, у порівнянні до 13% вихованих у нормальній сім’ї. Вихованці одностатевих шлюбів переважають серед безробітних 28% у відношенні до 8% вихідців з нормальних сімей. Також уже в дитячому віці діти з одностатевих пар змушені набагато частіше звертатися до психотерапевтів, на відміну від своїх однолітків з нормальних сімей, – 19%, у порівнянні до 8% дітей з гетеросексуальних сімей. 

І чи не найбільш шокуючі дані: 40% вихованців одностатевих пар були заражені венеричним захворюванням, чи є такими на даний момент, в той же ж час їхні однолітки з гетеросексуальних сімей становлять набагато нижчий відсоток – 8%. 

ЛГБТ організації США підняли велику кампанію проти оприлюднених у червні минулого року результатів Реґнерусового дослідження, вимагаючи серед іншого його відставки в Університеті. Цими днями Остінський Університет оприлюднив результати внутрішнього розслідування з питання науковості Реґнерусових результатів. 

«Університет Техасу в Остіні підтверджує, що не проводить службового розслідування у зв’язку з заявами про науковий обман проти професора Марка Реґнеруса. Згідно з нашими даними, не існує жодних доказів для провадження службового розслідування, тому цей випадок Університет вважає завершеним. Внутрішнє розслідування, проведене Університетом, визнало ці дослідження науково легітимними», - йдеться в заяві. 

Університет в Остіні входить в сотню найпрестижніших світових наукових закладів. У цьому рейтингу він знаходиться на 67 місці. Внутрішнє розслідування проводило 18 університетських професорів з Університету Байлор. А науковість результатів, отриманих Реґнерусом, підтримали і чисельні психологи та психіатри США. 


За матеріалами: Католицький Оглядач

Джерело:    КРЕДО

22.01.2013р. Б. / «Світ спорту – зіпсований»


 
Папська рада у справах культури: сучасний світ спорту націлений на здобуття зиску.
 
«Сучасний світ спорту націлений на здобуття зиску, а тому “зіпсований”. Зізнання Ланса Армстронга, що він вживав допінг, є тільки верхівкою айсберга», – вважає отець-прелат Санчес де Тока Аламеда, керівник відділу культури і спорту Папської ради у справах культури. 

Ватиканський ієрарх піддав критиці професійний спорт, який став товаром, що підпорядкований принципам вільного ринку, а тим самим – здобуванню вигоди. У такій ситуації люди зведені до рівня «товару». Весь велосипедний спорт, а також футбол, проникнуті зіпсуттям, вважає прелат Санчес. Він звернув увагу, що спортсмени, які вживали допінг, повідомляли про сильний пресинг, який змушував їх використовувати засоби для «підправлення» їхніх досягнень. Від них бо очікують щораз то кращих результатів. Чимало спортсменів визнають, що якби вони не вживали допінгу, то не могли б досягти таких добрих результатів. У випадку Армстронга це виразилося, зокрема, у сімох почергових перемогах на змаганні «Tour de France». 

На зізнання Армстронга в інтерв’ю, яке провела з ним Опра Вінфрі, зіслався також отець-прелат Вільгельм Імкамп із баварського санктуарію Бауеріх-Швабен. У розмові з німецькою католицькою агенцією KNA він сказав, що, на його думку, та розмова була не сповіддю, а радше «робленням шоу із визнання провини». Цей німецький теолог вважає, що допінг є «подвійним гріхом», а саме – стосовно тіла і стосовно істини. «Важливим елементом сповіді є готовність уникати таких гріхів у майбутньому. І на відміну від того, що стосується проголошуваного в медіах визнання провини, сповідь оточена повною таємницею», – нагадав о.Імкамп. Він звернув увагу, що коли хтось прагне черпати користь із публічного визнання своїх невротичних станів, то він може це робити, але – на його переконання – таке «реаліті-шоу, перебране в моральні шати», є чимось «несмачним». 


За матеріалами: КАІ

Джерело:     КРЕДО

понеділок, 21 січня 2013 р.

21.01.2013р. Б. / «Європа і сімейна політика» - новий документ Конференції Церков Європи


 «Європа і сімейна політика» – так називається документ, оголошений 18 січня комісією «Церква і суспільство» Конференцією Церков Європи.
 
Цей екуменічний орган об’єднує протестантські церковні спільноти, англіканські та Православні Церкви нашого континенту. Автори документу підкреслюють, що «сім’ї є школами людського життя», де особистість навчається «пізнавати свої обмеження та свої слабкості, а також терпеливо зносити їх в інших». З огляду на суттєву роль, яку виконують у суспільстві родини, Церкви звертаються до всіх держав Європи, а особливо до членів Європейського Союзу, провадити політику підтримки сімей.
 
Водночас цей документ згадує про різниці у підході окремих європейських Церков і церковних спільнот до змін, які відбуваються у сімейному житті. Звернення вказує на «виклики сімейної політики в Європі», яка повинна бути спроможна підтримувати «сучасну сім’ю в її різноманітних проявах». Серед цих викликів названо: матеріальне забезпечення, активну суспільну інтеграцію, прородинну фіскальну політику (податкову), визнання блага дитини найвищим благом, а також справедливість стосунків між поколіннями і турботу про старших людей.
 
Перші дискусії над проектом цього документа розпочалися 2008 року, коли Рада Європи і Європейська комісія запросили різні Церкви до участі в обговоренні викликів, які стоять перед сім’єю в сьогоднішній Європі.
 
Чому різноманітні церковні спільноти Європи висловлюють свою позицію в обережних формулюваннях і «осторонь» від того, про що говорить Католицька Церква, – цілком зрозуміле: серед протестантських спільнот чимало розбіжностей у розумінні того, чим є шлюб і що таке благо дитини. Натомість Католицька Церква чітко висловлюється, що шлюб складається з чоловіка й жінки, а благом дитини є виховуватися у повній гетеросексуальній сім’ї.

Джерела: CREDO

Воїни Христа Царя

неділю, 20 січня 2013 р.

20.01.2013р. Б. / Бенедикт XVI: Пастирі Церкви зобов'язані застерігати людей від сучасних ідеологій, що абсолютизують людину


Папа Бенедикт XVI прийняв на аудієнції учасників пленарної асамблеї Папської ради Cor Unum - діяльності якої було присвячено нещодавнє апостольське послання Папи motu proprio «Intima Ecclesiae natura».
 
«Ваше свідоцтво, - сказав Святіший Отець у вітальній промові до учасників асамблеї, - може відкрити двері віри багатьом людям, які шукають любові Христової». У цьому році на своєму пленарному засіданні Папська рада обговорює «Милосердя, нову етику і християнську антропологію». Ця тема - сказав Папа - «відображає тісний зв'язок між любов'ю і істиною». Весь християнський етос знаходить свій сенс у вірі як зустрічі з Ісусом Христом, що відкриває новий горизонт і наділяє життя надійним орієнтиром. Християнська любов має своє підґрунтя у вірі. Зустрівши Бога і переживши Його любов, ми вчимося жити не для себе, а для Нього, і з Ним - для інших.

Відштовхуючись від цього зв'язку між вірою і любов'ю, Папа підкреслив пророчий вимір, яким любов наділена завдяки вірі. Прихильність до Євангелія надає любові християнську форму. Християнин, особливо коли він працює у благодійних структурах, повинен керуватися принципами віри, повинен слідувати «точці зору Бога» і Його задуму про нас. Цей новий погляд на світ і на людину породжує правильний критерій оцінки різних проявів милосердя.

В кожну епоху - констатував Папа - людина, відходячи від цього задуму, ставала жертвою культурних спокус, які врешті-решт її  поневолювали. В останні століття ідеології, що вихваляють культ нації, раси чи соціального класу, проявили себе як справжнісіньке ідолопоклонство. Те ж саме можна сказати про нестримний капіталізм, що поклоняється прибутку, який породив кризу, нерівність і убогість. Сьогодні - сказав далі Папа - все більше людей усвідомлюють невідмовну гідність кожної людини і взаємну відповідальність, - і це сприяє розвитку справжньої цивілізації, цивілізації любові. З іншого боку, і наша епоха охарактеризована тінями, які затьмарюють задум Бога.
 
До таких феноменів Папа зараховує «трагічне зведення антропології до стародавнього гедоністичного матеріалізму» і «технологічного прометеїзму». Поєднання матеріалістичного бачення людини зі стрімким розвитком техніки породжує антропологію, по суті атеїстичну. Вона зводить людину до її автономних функцій, розум - до функцій мозку, а історію - до самореалізації. Все це - абстрагуючись від Бога, від духовного виміру і від горизонту, що виходить за межі земного життя. У перспективі людини, позбавленої душі і особистих відносин з Творцем, те, що технічно можливо, вважається морально допустимим, будь-який експеримент прийнятний, будь-яка демографічна політика законна, будь-яка маніпуляція дозволена. Пастка полягає в абсолютизації людини: людина хоче стати ab - solutus, позбавленою всяких уз. Вона претендує на незалежність і вважає, що її щастя полягає в самоствердженні. Це радикальне заперечення людини як створіння і чада Божого призводить до драматичної самотності.

Папа підкреслив, що пастирі Церкви зобов'язані застерігати від подібних ідеологій як окремих віруючих, так і всіх розсудливих людей. Мова йде про помилки, масковані під прогрес, права або гуманізм. Церква завжди виступає за просування людини згідно з задумом Бога, при збереженні її недоторканної гідності, вертикального і горизонтального вимірів. До цього повинні прагнути і церковні структури, просуваючи бачення людини як особистості, покликаної до глибокого спілкування з Богом. Людина - не індивідуум, який живе сам по собі, і не анонімний член спільноти, але неповторна особистість, створена для взаємин і соціалізації. Тому Церква - додав Папа - говорить «ні» різним гендерним теоріям, стверджуючи, що взаємодоповнюваність чоловічої і жіночої статі є вираженням краси природи, створеної Творцем.

За матеріалами: http://ru.radiovaticana.va

Джерело:  Воїни Христа Царя

суботу, 19 січня 2013 р.

19.01.2013р. Б. / ЩЕДРИЙ ВЕЧІР ПІД СТАРОДРЕВНІ ПОГАНСЬКІ ГІМНИ?


Більшість жителів України, які все ще тримаючись народних традицій святкують Різдвяний цикл свят, часто не задумуються над текстами пісень, які в нас прийнято називати щедрівками. Частина навчилася цього від дідів-бабців, а частина вже після падіння комунізму взялась до освоєння багатої скарбниці народної творчості.
 
Коли ж кинемо навіть побіжний погляд на тексти цих пісень, пробуючи вловити їхній зміст, то часто-густо опиняємося перед зачиненими дверима. Більшість текстів щедрівок у найкращому випадку можна трактувати хіба що як вираз поетичних фігур, які невідомо який зміст приховують. Ось приклад однієї такої щедрівки:
 
Котила сі грудка снігу, а в тій грудці панна Марусі,
Панна Марусі тримала ключі в правій руці.
«Ой ви, ключі, не звонте, мого брачика не будіте,
Бо мій брачик прийшов з войска,
Приніс мені подаруночок,
Подаруночок – злотий перстеник,
Злотий перстеник на праву руку».
Христос ся раждає!
(с. Добровляни, Заліщицький р-н, Тернопільска обл., В.Б.)
 
Що то за дурниці?! І якась дівка в грудці снігу, що кудись котиться, якісь ключі і ще й на додачу перстеник від брата, вибачайте на слові, але ні змісту людського, ні сенсу зрозумілого.
 
Невже народ віками співав дурниці, а ніхто навіть не задумався навіщо ці дурниці переносити з покоління на покоління? Чи може зміст закритий тим самим ключем в руках Марусі, а сам ключ вже давно втрачений?
 
Можливо, саме такі питання й мучили відомого європейського славіста, академіка Радослава Катічіча, коли він 50 років тому взявся досліджувати чудернацькі пісні слов’янського світу. Бо не лише наші щедрівки чи гаївки мають, здавалося б, відсутність будь-якого розумного змісту, в усіх слов’ян знайдеться багато подібного добра. При чому ті пісні практично завжди прив’язані до якихось календарних свят і що найцікавішого зміст, поетичні фігури, вирази практично є ідентичними для всіх слов’ян.
 
Так виникла трилогія наукових робіт під сіпальною назвою «Tragovima savetih pjesam naše predkršćanske starine»(Слідами священних пісень нашої перед християнської давнини) – «Božanski boj» (Божеська битва) 2008 р., «Zeleni lug» (Зелений луг)2010 р., «Gazdarica na vratima»(Газдиня в дверях) 2011р. Цікава вона тим, що дає саме той ключ, який, здається, чи не найкраще підходить до дверей, за якими захований зміст наших щедрівок, і не тільки щедрівок, і не тільки пісень. Використовуючи цей ключ, наприклад, можемо зрозуміти не зовсім зрозумілий народний обряд на Великодний Понеділок, коли так завзято хлопці поливають всіх кого тільки зможуть
 
З свого боку хорватський етнолог д-р Вітомір Белай, опираючись на дослідження академіка Катічіча та деякі дані, почерпнуті з археології, надзвичайно близько наблизився до наукової реконструкції дохристиянських вірувань слов’янських народів. Принагідно лише зазначу, що ця реконструкція стала фатальним ударом по вигадках рідновірів, оскільки цілком заперечила більшість їхніх начебто стародревніх позицій. Це з одного боку, а з іншого – словенські та хорватські рідновіри, опираючись саме на ці наукові реконструкції, вибудовують свої вірування і обряди. Але про це колись наступним разом.
 
Вернімося до наших щедрівок. Спробуймо за допомогою Катічіч-Белеєвого  ключа відкрити зміст принаймні цієї одної щедрівки.
 
Судячи з усього слов’яни святкували новий рік десь на весну, коли природа оживала з зимового сну (див. Vitomir Belaj, 2007: 164-180). Тому-то й наші новорічні віншування та щедрівки так часто звертаються до тематики сіяння злакових і плідності тварин, птиці та людей.

І це завершення зими знайшло своє відображення в словах щедрівки, у снігу, що котиться, – сніг котиться, відходить.
 
Але щоби розплутати клубочок змісту нашої щедрівки, на мій скромний погляд, мусимо почати з кінця.
 
Брат приніс сестрі подаруночок – перстень на праву руку, а сам брат прийшов з війська.
 
Перш за все ще не так давно, початок ХХ століття, наші предки рідко полишали трошки ширшу околицю свого села чи міста. І часто рекрути були чи не єдиними, хто подорожував далі від решти люду. Військова служба тривала не один-два роки, а значно довше. І бувший жовнір, який повертався зі служби, був тим, хто приходив після довгої відсутності з далекого краю. Запам’ятаймо це: брат з пісні прийшов з далекого краю по довгій відсутності.
 
Не менш цікавим є подарунок, що його брат своїй сестрі приніс, – золотий перстень на праву руку. Дивний подарунок, як на подарунок брата сестрі. Золотий перстеник на праву руку?! Заручини брата зі сестрою?! 
 
А ключі? Завершення зими – ключі?! Та й сестричка з гори на долину переміщається.
 
Здається, що єдиним реально можливим тлумаченням цієї історії є історія реконструйована на основі пісень слов’янського світу академіком Катічічем.
 
У скороченому переказі це би виглядало приблизно так. Мара/Марена, дочка Мокоші (Radoslav Katičić, 2010:217-220) та Перуна(Radoslav Katičić, 2010:341), ключниця перунового двору, що стоїть на горі (Radoslav Katičić, 2010:285) зустрічає свого рідного брата Ярила, який до того часу був пастирем у підземному Велесовому світі (Radoslav Katičić, 2010: 340), маючи Велеса за прибраного батька (Radoslav Katičić, 2010: 340). Ярило приходить здалека (Radoslav Katičić, 2010: 105-122) після довгої відсутності (Radoslav Katičić, 2010: 105-112). А Марена є та, яка ключами своєї матері Мокоші відкриває підземний світ Вирій (Radoslav Katičić, 2011: 127-129), випускаючи з нього весну (Radoslav Katičić, 2011: 129). Марена та Ярило закохуються одне в одного й одружуються(Radoslav Katičić, 2010: 146-148). Цей інцест призводить до того, що природа стає знову плідною (див. Radoslav Katičić, 2010:309).
 
Наша щедрівка має більшість елементів загаданого міфу. Закінчується зима, бо Марена з ключами сходить з гори. Вона зустрічає свого брата, який повернувся після довгої відсутності з далекого краю і бере її собі в дружини, символом цього є подарунок – золотий перстень.
 
Може, ця щедрівка єдиний релікт?
 
Виглядає, що ні.
 
Слов’янська пісенна спадщина говорить про Марену, яка ходить по городі в очікувані Ярила (Radoslav Katičić, 2010: 133), яка передає частину батькової зброї (Radoslav Katičić, 2010: 213), в одній версії яблуко – кулясту блискавку (Radoslav Katičić, 2010: 135), в іншій сокиру або молот (Radoslav Katičić, 2008:248).
 
Наша щедрівка «В райськім городі росла лілія» цілковито відповідає контексту сакралізованого поганського дійства.
 
В райськім городі росла лілія,
Хто ж її садив панна Марія,
Як садила підливала лілія си розцвитала
Гей же ж лілія.
 
В одній з версій город є райський – це, здається, найближча до старого тексту версія. Слов’яни уявляли світ розділеним на три частини: горішній Рай – золоте гілля вершини світового дерева ()або сухий верх світової гори – місце, що належить громовержцю Перуну (Radoslav Katičić, 2008: 114), його синам, дружині Мокоші (Radoslav Katičić, 2011: 164) /частково, бо Мокош є й газдиня земного Краю (Radoslav Katičić, 2011: 164)/, земний світ людей, де головною господинею є Мокош (Radoslav Katičić, 2011:164),  і підземний світ вічної весни (Radoslav Katičić, 2011: 165), куди ховаються птахи на зиму (Radoslav Katičić, 2011: 165), куди на далекий захід відходять душі померлих (Radoslav Katičić, 2011: 252) – світ, яким керує Велес (Radoslav Katičić, 2008: 252).
 
Тобто город належить до царства Перуна і Марена, законна його дочка, походжає тим райським городом. Чергою до неї приходить батько, мати, брат, але нікому, аж тільки своєму миленькому вона дає лілію. Марена передає Ярилу свій спадок – частину батьківської зброї (Radoslav Katičić, 2010: 213).
 
Лілія є старим символом бойової сокири і як така увійшла до європейської геральдики. На те, що лілія в цьому дійстві представляє сокиру, вказують і пісні з усього слов’янського світу, в яких дівчина, що походжає по городі, відмовляється надати якусь квітку чи плід будь-кому крім миленького. У всіх цих випадках подарунок дівчини є зброєю.
 
Тож і ця щедрівка передає зміст поганського міфу, щоправда у трошки прихованій формі.
 
І на кінець одна популярна зозуленька, яка всі сади пооблітала. Ця щедрівка часто звучить на наших просторах. «Ой сивая зозуленька» – Академік Катічіч вважає власне цю щедрівку одною з направду архаїчних, що дійшла до нас у практично незміненому вигляді (див.Radoslav Katičić, 2008: 101) Ці три тереми – тереми Перунового палацового комплексу (Radoslav Katičić, 2008: 114). Зозуля вісник Велесового світу не має можливості їх обійти, облетіти. Занадто велика сварка між Перуном і Велесом, занадто возвишений Перунів світ, щоб туди потрапила Велесова вісниця.
 
Сонце, ототожнене з Мокошю, місяць з Перуном, а зірки – молодші сварожичі – дев’ять синів і дочка Марена.
 
Щиро кажучи, дуже б хотілося, щоб хтось аргументовано заперечив можливість примінення Катичічевого ключа на наші щедрівки і ще багато чого, або принаймні аргументовано заперечив релевантність його використання щодо нашого народного спадку. Бо при подальшому його застосуванні відкриваються цілі куски відвертого поганства без будь-чого «про хрещення» чи воцерковлення, вліплені в народний щоденний та святковий побут.
 
Якщо ж довіряємо лінгвістиці та народознавству, то мусимо визнати, що на Щедрий вечір наш нарід і далі співає поганські гімни, що оповідають міф про богів поганського слов’янського пантеону.
 
Ці три щедрівки не є виключенням, вони є радше правилом. Величезна більшість наших щедрівок, рівно як і гаївок та навіть деяких весільних пісень, відкривається Катічічевим ключем. Але це би вимагало далеко більшого і ширшого тексту. Я ж просто хочу звернути увагу на те, що варто би було переосмислювати не лише обряди і пісні, а сам підхід нашого душпастирювання стосовно народних звичаїв. І то не тільки чисто народні, фольклорні, але й те що відбувається у християнських храмах.
 
Часто ми співаємо пісень не задумуючись над їхнім змістом, виконуємо формально обряди, навіть не намагаючись зрозуміти їхнє значення. Що більше, церковні анекдоти про Оксану на вишні, чи Аньола панськего ктури танцовал з дзєвіцон Марійон не виникли на пустому ґрунті. Багато є тих, що молять молитви, співають церковні пісні, гімни, тропарі без розуміння їхнього значення. І то не тільки біда нас, греко-католиків, від тієї хвороби страждають і римо-католики, і православні, і протестанти. Мусимо серйозно змінити свій підхід до реальності, бо інакше шизофренічна каша української псевдопобожності ніколи не буде прочищена.

о.Орест-Дмитро Вільчинський

ЛІТЕРАТУРА:
BELAJ Vitomir, „Hod kroz godinu. Pokušaj rekonstrukcije pravhrvatskog mitskog svjetonazora“, Gloden marketing, Zagreb, 2007.
KATIČIĆ  Radoslav, „Božanski boj. Tragovima savetih pjesam naše predkršćanske starine“, Ibis grafika, Zagreb, 2008.
KATIČIĆ  Radoslav, „Gazdarica na vratima. Tragovima savetih pjesam naše predkršćanske starine“, Ibis grafika, Zagreb, 2011.
KATIČIĆ  Radoslav, „Zeleni lug. Tragovima savetih pjesam naše predkršćanske starine“, Ibis grafika, Zagreb, 2010.
«Колядки і щедрівки», Музична Україна, Київ, 1991.
Харчишин Ольга, «Народна пісенність підльвівської Звенигородщини», Інститут народознавства НАНУ, Львів, 2005.


Джерело:   Воїни Христа Царя

середу, 16 січня 2013 р.

16.01.2013р. Б. / Час християнам працювати у світі (Бенедикт XVI)


«Час християнам працювати у світі» – це заголовок статті, яку напередодні Різдва Папа Бенедикт XVI написав для відомого британського часопису «Financial Times». Прохання про це надійшло від редакції цієї щоденної газети, присвяченої світові економіки.
 
Як повідомив прес-центр Ватикану, Святіший Отець з готовністю відгукнувся на таке незвичне прохання, як це вже траплялося в минулому, коли він давав ексклюзивні інтерв’ю в значущі періоди літургійного року для Італійського телебачення чи для телерадіокомпанії ВВС.
 

Час християнам працювати у світі (Бенедикт XVI)

«Віддай Кесареві – кесареве, а Богові – Боже», – відповів Ісус, коли його запитували про те, що Він думає про сплату податків. Ті, які Його запитували, очевидно, хотіли наставити Йому пастку. Мали намір змусити Його зайняти певну позицію в політичній дискусії, розпаленій щодо римського панування на землях Ізраїля. Однак, так би мовити, «на карту» було поставлено ще більше: якщо Ісус дійсно є очікуваним Месією, то, без сумніву, повинен би бути проти римських володарів. Тому, запитання було розраховане на те, щоб викрити Його, або як загрозу для режиму, або як самозванця. 

Відповідь Ісуса влучно підносить питання на вищий рівень, вишукано застерігаючи як перед політизацією релігії, так і перед обожествлянням земної влади, як також перед невтомним шуканням багатства. Його слухачі мусили зрозуміти, що Месія не був Кесарем, а Кесар не був Богом. Царство, яке прийшов установити Ісус, було абсолютно вищого виміру. Як Він сам сказав Понтієві Пилату: «Моє царство не від цього світу». 

Завданням новозавітних розповідей про Різдво є виразити подібне послання. Ісус народився під час «перепису всього світу», якого забажав Кесар Август, імператор, відомий тим, що приніс на всі землі, піддані римському пануванню, Pax Romana – Римський мир. Однак, це Дитя, народжене в темному та віддаленому куточку імперії, прийшло, щоб дарувати світові набагато більший мир, справді загальний у своїй меті, такий що перевищує будь-які межі простору та часу. 

Нам представлено Ісуса, як потомка царя Давида, але визволення, яке Він приніс своєму народові, не стосувалося того, щоб підстерігати ворожі війська, але назавжди перемогти гріх та смерть. 

Народження Ісуса ставить перед нами виклик переосмислення наших пріоритетів, власних цінностей, самого ж таки нашого способу життя. І хоч Різдво, без сумніву, є часом великої радості, це також нагода для глибоких роздумів, навіть більше, для іспиту сумління. Наприкінці року, який для багатьох людей був роком економічних втрат, що можемо почерпнути зі смирення, з убогості, з простоти сцени Христового Різдва? 

Різдво може стати часом, коли вчимося читати Євангеліє, пізнавати Ісуса не лише, як Дитя у яслах, але як Когось, в Кому розпізнаємо Бога, Який став Людиною. 

Саме в Євангелії християни знаходять натхнення для щоденного життя та для своєї співучасті в справах світу, чи йдеться про те, що відбувається у парламенті, чи на біржі. Християни не повинні втікати від світу, навпаки, повинні в ньому діяти. Але їхня участь в політиці та економіці повинна вийти за межі будь-якої форми ідеології. 

Християни борються з бідністю, бо визнають найвищу гідність кожної людської істоти, створеної та Божий образ та призначеної до вічного життя. Християни дбають про справедливий розподіл земних ресурсів, тому що переконані, що, як управителі Божого творіння, мають обов’язок подбати про найслабших та найуразливіших. Християни виступають проти жадібності та злочинної експлуатації в переконанні, що великодушність та безкорислива любов, якими жив і яких навчив Ісус з Назарету, є шляхом, що веде до повноти життя. Християнська віра у трансцендентне призначення кожної людської істоти включає невідкладність завдання поширювати мир та справедливість для усіх. 

Оскільки такі цілі розділяють багато людей, то є можливою велика та плідна співпраця між християнами та іншими. Однак, християни віддають Кесареві лише те, що кесареве, а не те, що належить лише Богові. Протягом історії християни іноді не могли погодитися з вимогами Кесаря. Починаючи від культу імператора в стародавньому Римі до тоталітарних режимів минулого століття Кесар намагався зайняти місце Бога. Коли християни відмовляються вклонятися фальшивими божкам, пропонованими в наші дні, то чинять так не тому, що мають перестаріле бачення світу. Навпаки, це тому, що вони є вільними від уз ідеології та натхнені настільки благородним баченням людського призначення, що не можуть піти на компроміс з нічим, що на нього посягає. 

В Італії бачимо багато композицій вертепів, декорованих на задньому плані руїнами стародавніх римських будівель. Це показує, що народження Дитяти Ісуса означає кінець давнього порядку, язичницького світу, в якому вимоги Кесаря видавалися неможливими для протистояння. Сьогодні до нас пришов новий цар, який покладається не на силу зброї, а на могутність любові. Він приносить надію всім тим, що так, як і Він Сам, живуть за бортом суспільства. Приносить надію тим, кому загрожують мінливі долі непостійного світу. Із ясел Христос закликає нас жити, як громадяни Його небесного царства, царства, яке будувати тут, на землі, може допомогти кожна людина доброї волі. 


За матеріалами: Радіо Ватикан

Джерело:    КРЕДО

16.01.2013р. Б. / Перемога хреста у Страсбурзі



Ось такої величини хрестик у Наді Евейди

 
Європейський трибунал з прав людини визнав, що заборона носити хрестик на місці праці була порушенням релігійної свободи.
 
Нині 60-річня Надя Евейда, яка 2006 року працювала в British Airways, у лондонському аеропорту Хітроу, була звільнена з праці на два роки за те, що прийшла на роботу з невеликим срібним хрестиком на шиї. Керівництво аеропорту визнало це порушенням внутрішнього розпорядження стосовно дрес-коду в «Британських авіалініях». Надя подала до суду, однак в усіх англійських інстанціях її позов було відхилено

Надя Евейда була знову прийнята на роботу, після того як фірма змінила на її користь свою політику щодо носіння працівниками прикрас. Однак судові вироки залишалися без змін, отож вона вирішила подати позов до Європейського трибуналу з прав людини. 

До розгляду цієї справи суд у Страсбурзі узявся 4 вересня 2012 року, а 14 січня ц.р. ухвалив рішення, ствердивши, що заборона носити хрестик на місці праці є порушенням релігійної свободи. Судді ухвалили це рішення голосами 5:2. Вони підтвердили, що хрестик на шиї працівниці «Британських авіаліній» не був викличний і не шкодив її виглядові як фахівця. Крім того, не доведено, що ношення інших, дозволених правилами British Airways ознак релігійної приналежності (таких як тюрбани чи хіджаби), впливає на образ фірми негативно. Трибунал вирішив припинити розгляд справи, виходячи зі ст.14 Європейської конвенції прав людини, у якій ідеться про заборону дискримінації, зокрема на релігійній підставі. 

«Маніфестування релігії є основоположним правилом не тільки тому, що демократичне суспільство повинне толерувати і підтримувати плюралізм, але й тому також, що людина, яка зробила релігію головною цінністю свого життя, повинна мати змогу переказати свою віру іншим,» – зокрема, сказано в судовому рішенні. 

Як потерпілій від звільнення, Наді Евейді присуджено компенсацію в розмірі 2000 євро. 

Разом із задоволенням позову Наді Евейди судді у Страсбурзі відхилили звернення трьох інших позивачів, які опротестовували рішення британських властей, дискриміновані через свою віру. Таким чином, Гері МакФалейн, Ліліан Лейдел і Ширлі Чаплін визнані звільненими заслужено. 

Муніципальний службовець Ліліан Лейдел не погодилася провадити шлюбну церемонію гомосексуальної пари, а Гері МакФарлейн, консультант з питань подружжя і сім’ї, був визнаний неспроможним виконувати професійні обов’язки, оскільки він з релігійних мотивів противився гомосексуальним зв’язкам. Страсбурзький трибунал визнав, що їх покарано слушно, оскільки обов’язки їхньої праці не дозволяють дискримінувати гомосексуалістів. Однак двоє суддів, Небойша Вучиніц і Вінсент де Гаетано, записали у рішення осібну думку – votum separatum, відзначаючи, що у справі було порушено свободу совісті позивачів. 

Натомість стосовно Ширлі Чаплін, медсестри, від якої по 30 роках праці зажадали зняти хрестика з шиї, трибунал заявив, що вимога керівництва лікарні випливала з «турботи про охорону здоров’я та безпеку» пацієнтів і з прагнення запобігти поширенню інфекції. Отож рішення у її випадку теж визнано слушним. 

Європейський трибунал з прав людини, створений 1959 р. в Страсбурзі, здійснює опіку над захистом прав людини та головних цінностей у Європі. Він виносить вироки щодо справ про порушення прав, записаних у Європейській конвенції про захист прав людини і основних свобод. 


За матеріалами: Gość Niedzielny, deon.pl

Джерело:    КРЕДО

вівторок, 15 січня 2013 р.

15.01.2013р. Б. / Єгипетський імам закликає християнських жінок одягнути хіджаби, щоб їх не зґвалтували на вулиці



 
Ісламський богослов Хішам аль-Ашрі виступив на єгипетському телебаченні із закликом одягти на жінок-християнок хіджаби і створити в країні релігійну поліцію.
 
«Мене якось запитали: якби я прийшов до влади, то дозволив би я християнським жінкам ходити без хіджабу? І я відповів: якщо вони хочуть, щоб їх зґвалтували на вулиці, то вони можуть ходити і без нього», - заявив Хішам аль-Ашрі у своєму виступі на єгипетському телеканалі «Аль-Нахар». 

При цьому проповідник сказав, що «для того, щоб Єгипет став повністю ісламською державою, необхідно заборонити алкоголь, а всі жінки мають носити мусульманські хустки». 

В умовах економічного спаду і зростання цін на продовольство мусульмани, християни та інші члени єгипетського суспільства стурбовані тим, що їхня знову проявлена політична свобода може бути використана радикальними ісламістами, які прагнуть нав’язати свої погляди всім громадянам Єгипту. 

За матеріалами: Коментарі 

Джерело:     КРЕДО

понеділок, 14 січня 2013 р.

14.01.2013р. Б. / Ірландія: єпископи на захист ненароджених


"Припускати, що Ірландія є небезпечним місцем для вагітних жінок, тому що законодавство країни не дозволяє аборт, є повним спотворенням істини", – сказав глава комісії у справах шлюбу і сім'ї місцевого єпископату. Єпископ Крістофер Джонс вважає, що це також несправедливо по відношенню до лікарів, медсестер і акушерок в ірландських лікарнях, які "забезпечують майбутнім матерям міжнародні стандарти догляду", повідомляє Радіо Ватикану.
 
У парламенті Ірландії запропоновано внести зміни до законодавства, які дозволяють аборт у випадку, якщо існує загроза для життя матері. Нещодавно призначений Папою новий ординарій єпархії Лімерік висловив надію, що законодавчий орган не прийме неправильні зміни, а буде якнайкраще захищати життя матерів і їхніх майбутніх дітей. У своїй проповіді на Літургії в катедрі єпископ-номінант Брендан Ліхі зазначив, що "бути політиком – це покликання". Він запевнив тих, що працюють над новим законом, у своїй молитві в цей особливо важливий для захисту життя момент.


Джерело:   Воїни Христа Царя

14.01.2013р. Б. / Багатотисячний марш в Парижі на захист традиційної сім’ї


В неділю 13 січня в Парижі відбувся багатотисячний марш протесту на захист традиційної сім’ї. Учасники протестували проти планів французького уряду  легалізувати одностатеві «шлюби» і дозволити таким парам усиновлювати дітей.
 
Марш розпочався зі зборів учасників в різних кутках французької столиці. Трьома колонами протестувальники пройшлися вулицями Парижа і зустрілися біля Ейфелевої вежі. Поліція очікувала від 150 до 300 тис. учасників,але людей прийшло значно більше – більш ніж 800 тисяч.
 
Учасники маршу збирали підписи під петицією з вимогою винесення планів французького уряду стосовно одностатевих пар на загальнонаціональний референдум. За французьким законодавством досить 100 тис. підписів. Учасники зібрали значно більше. Тому тепер французький уряд буде зобов’язаний винести це питання на загальнонаціональний референдум.
 
Попередній марш-протест проти легалізації одностатевих «шлюбів» зібрав значно менше учасників – 200 тисяч.

За матеріалами www.bitno.net
 
Джерело:   Воїни Христа Царя