«Бажаю
вам і надалі бути засівом, сіллю та закваскою відмінної економіки –
економіки Божого царства, де багаті вміють ділитися своїми багатствами, а
бідних названо блаженними», – сказав Папа, зустрічаючись у суботу, 4
лютого 2017 р., з учасниками руху «Економіка сопричастя» – представниками бізнесу та академічного середовища, які пропагують соціальне підприємництво.
Вітаючи представників проекту, яким він «віддавна цікавиться»,
Святіший Отець зазначив, що «економіка» та «спільність» – це два
поняття, які актуальний культурний контекст «намагається чітко
відокремити і часто вважає протиставними». «Два слова, які ви,
натомість, поєднали, прийнявши 25 років тому запрошення, з яким до вас
звернулася К’яра Любіх у Бразилії, коли перед обличчям обурливої
нерівності в місті Сан-Паоло, закликала підприємців ставати діячами
сопричастя», – сказав він, додаючи:
«Допустивши до економіки добрий паросток сопричастя, ви започаткували
глибокі зміни в способі бачення та переживання підприємництва.
Підприємство не лише може не руйнувати сопричастя між людьми, але може
його розбудовувати й підтримувати. Своїм життям ви свідчите, що
економіка та спільність стають ще кращими, коли стоять поруч. Економіка,
без сумніву, стає кращою, але ще кращим – також і сопричастя, тому що
духовне сопричастя сердець є повнішим, коли перетворюється у спільність
благ, талантів і прибутків».
У цьому контексті Папа запропонував кілька думок навколо трьох
аспектів: гроші, бідність і погляд у майбутнє. Насамперед, він закликав
остерігатися спокуси вчинити з грошей ідола. «Гроші є важливими,
насамперед, коли їх бракує, а від них залежить харчування, школа,
майбутнє дітей. Але вони стають ідолом, якщо перетворюються у ціль», –
уточнив він, зазначаючи:
«Коли капіталізм робить своїм єдиним завданням пошук прибутку, то
існує загроза, що він перетвориться в ідолопоклонницьку структуру,
своєрідну форму культу. “Богиня фортуна” дедалі більше стає божеством
певної фінансової системи та всієї тієї системи азарту, яка знищує
мільйони сімей в усьому світі, чому ви справедливо протистоїте. Цей
ідолопоклонницький культ є сурогатом вічного життя. Окремі продукти, як
от автомобіль, телефон, тощо, старіються та зуживаються, але якщо маю
гроші або кредитку, то можу відразу придбати інші, ошукуючи себе самого
думкою про те, що таким чином перемагаю смерть».
Саме тому, за словами Глави Католицької Церкви, велику «моральну й
духовну цінність» має рішення «віддати прибутки у спільність». Адже
«найкращим та найконкретнішим способом, аби не зробити гроші ідолом, є
ділитися ними, насамперед, з бідними», пам’ятаючи також і про те, що
«неможливо двом панам служити» і що «диявол входить через кишені».
Переходячи до наступного аспекту, Святіший Отець зауважив, що в
історії Церкви завжди існували різні форми допомоги бідним, але не
зважаючи на це, в суспільстві ніколи не бракувало й не бракує
відкинених. «Сьогодні, – сказав він, – ми винайшли нові способи, аби
лікувати, нагодувати бідних, давати освіту, тож деякі зерна Біблії
сьогодні розквітнули в інституціях, ефективніших від колишніх. І рація
існування податків полягає також в цій солідарності, запереченням якої є
ухилення від податків, що, перш ніж бути правопорушенням, є актом, що
заперечує основний закон життя: взаємодопомогу».
У цьому контексті Папа розкритикував капіталізм, який «не перестає
спричинятися до появи відкинених, немов непотребу», а потім намагається
цьому якось зарадити або приховати, що є «серйозною формою убогості
цивілізації». «Літаки забруднюють атмосферу, але якась мала частина ціни
білету призначається на висадження дерев, аби дещо компенсувати завдану
шкоду. Структури азартних ігор фінансують кампанії для лікування
узалежнень від азартних ігор, ними ж викликаних. Й одного дня, коли
виробники зброї фінансуватимуть лікарні для лікування дітей, покалічених
їхніми бомбами, ця система досягне своєї вершини», – сказав він,
назвавши такий стан «лицемірством».
Цьому, натомість, протиставляється «економіка сопричастя», яка ніколи
не викидає особу, немов непотріб. За словами Святішого Отця, не
вистачить лише поводитися, як милосердний самарянин, але слід боротися
за зміну «правил економічно-соціальної системи», намагаючись не втратити
основи, яка надихає економіку сопричастя, якою є наголос на якості а не
на кількості. «Щоразу, коли люди, народи й навіть Церква думали спасати
світ, зростаючи кількісно, вони породжували структури влади, забуваючи
бідних. Врятуймо нашу економіку, залишаючись просто сіллю та закваскою:
це непросте завдання, бо з бігом часу все занепадає», – сказав Папа,
додаючи:
«Економіка сопричастя матиме майбутнє, якщо даруватимете її всім,
якщо вона не залишатиметься всередині вашого “дому”. Даруйте її всім,
спочатку бідним і молоді, які найбільше її потребують».
Як зауважив Наступник святого Петра, «гроші не рятують, якщо не
супроводжуються даруванням себе самого». За його словами, «капіталізмові
відома філантропія, але не сопричастя». «Легко, – сказав він, – віддати
частину прибутків, не обійнявши й не доторкнувшись до людей, які
отримують ці “крихти”. Однак, лише п’ять хлібів і дві риби можуть
нагодувати цілі натовпи, якщо будуть взаємоподілом усього нашого життя.
Згідно з логікою Євангелія, якщо не віддається всього, то ніколи не
дарується достатньо».
Підсумовуючи, Папа наголосив, що «ні», сказане «економіці, що
вбиває», повинно перетворитися у «так» економіці, «яка пробуджує до
життя, тому що ділиться, включає бідних, використовує прибутки для того,
щоб творити сопричастя».
Немає коментарів:
Дописати коментар