28.09.2016р. Б. / Сестри Катехитки Святої Анни запрошують дівчат на реколекції

Сестри Катехитки Святої Анни запрошують дівчат на

РЕКОЛЕКЦІЇ,

які відбудуться 21 – 23 ЖОВТНЯ 2016 р.Б.
За адресою: м. Львів – Брюховичі, вул. Широка 4а

Тема реколекцій:
«Господи! Що маю робити?..» (Мк.10,17)

Попередня реєстрація обов’язкова за телефоном:
098 000 23 00 (с. Анна) або 098 068 24 95 (с. Вікторія)

Джерело:    Воїни Христа Царя

27.09.2016р. Б. / В Україні можуть змінити систему виплат одиноким матерям

Міністерство соціальної політики пропонує змінити систему виплати соціальної допомоги одиноким матерям, повідомив на зустрічі з регіональними ЗМІ міністр соціальної політики Андрій Рева, повідомляє УНІАН.

«У поданих із проектом бюджету законах не передбачено скасування виплат одиноким матерям. Але я вважаю, що має бути дискусія в суспільстві щодо цієї серйозної проблеми. Ми мусимо шукати інші методи і можливості підтримки одиноких матерів. У нас є відповідні пропозиції і ми готові їх винести на суд громадськості», - сказав Рева. Як пояснив міністр, в Україні система виплат одиноким матерям призвела до того, що їх кількість за 15 років зросла в 22 рази. Сьогодні, за словами Реви, кожна п'ята дитина народжується в неповній сім'ї. Багато в чому це обумовлено тим, що люди спеціально не укладають офіційний шлюб, щоб отримувати виплати.

«Виник інститут, який і в інших країнах присутній, але таких масштабів як у нас, в інших країнах немає. Це інститут цивільного шлюбу. Ти хто? Я цивільний чоловік. Тобто, він ніби є, як той ховрашок, але насправді його немає», - сказав Рева.

Перший крок у реформуванні цієї сфери, за словами міністра, був зроблений з початку цього року, коли розмір виплати прив'язали до доходу матері. Тобто, чим більше заробляє одинока мати, тим менший розмір виплати їй призначають, або взагалі не виплачують.

Як повідомляв УНІАН, середній розмір державної допомоги одиноким матерям на виховання дітей станом на 1 липня 2016 року становив 1 257,1 грн, що майже у 3 рази перевищує показник на аналогічну дату минулого року. На 1 липня даний вид допомоги отримували 335 139 осіб.

Тимчасову допомогу на дітей, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання яких невідоме, отримували 33 689 осіб. При цьому її середній розмір становив 668,57 грн, що в 1,4 разу перевищує показник на аналогічну дату минулого року.

Джерело:    Воїни Христа Царя

26.09.2016р. Б. / Відомий католик став найбагатшою людиною в світі

Іспанець Амансіо Ортега у вересні 2016 очолив рейтинг найбагатших людей світу за версією Forbes. Мережа Zara, створена 40 років тому сином залізничника і служниці, стабільно нарощує прибуток. Стан засновника найбільшої в індустрії моди групи компаній Inditex, яка об'єднує бренди Zara, Massimo Dutti, Pull & Bear, Stradivarius, Bershka, Oysho, Uterque і Lefties, оцінена $ 78 млрд. - Більше, ніж у Білла Гейтса, одного з творців Microsoft.

Амансіо Ортега народився в березні 1936 року в селі з населенням 60 чоловік на північному заході Іспанії. Він був наймолодшою дитиною в сім'ї, яка жила дуже бідно. Тому на свою першу роботу Амансіо влаштувався в 13 років, кинувши школу, щоб допомагати родині - був на побігеньках у магазині.

До 17 років Ортега заснував свою першу компанію зі стартовим капіталом в еквіваленті менше 20 євро. У невеличкій майстерні шили жіночі халати. Пізніше він почав організовувати тисячі жінок в швейні кооперативи, потім найняв команду дизайнерів, і в 1975 році відкрив свій перший роздрібний магазин Zara.

Весь час, поки Ортега перебував на посаді глави компанії (він покинув її в 2011 році у віці 75 років), він вважав за краще контролювати всі процеси, що відбуваються в ній. Навіть свята, включаючи дні свого народження, він проводив на роботі. При цьому власного офісу Амансіо Ортега ніколи не мав. «Моя робота - це не паперова робота, а робота на фабриці», - так він пояснював його відсутність.

До 1999 року єдиною фотографією з його зображенням було фото на посвідчення особи. «Я намагаюся жити тихо, бути простою людиною, щоб мати можливість піти туди, куди я хочу, випити кави на веранді на площі Маріа-Піта, найтрадиційнішому місці в Ла-Коруньї, або прогулятися з коктейлем по вулиці, де ніхто не знає, хто я". Він не тільки ніколи не фотографувався, а й навіть уникав місця, де могли перебувати представники ділових кіл або преси. Таку поведінку Амансіо теж виправдовував бажанням жити звичним життям: наприклад, вранці снідати з приятелями-пролетарями в кафе на центральній площі селища - їсти пончики-чуррос з гарячим шоколадом.

Ортега своєрідний антипод мільярдера. Він навіть обідає в робітничій їдальні і ніколи не влаштовує ні бенкетів, ні званих прийомів. Його основне місце перебування - фабрика, пише про іспанця світова преса.

Амансіо Ортега - жорсткий керівник і добра людина. Він охоче дає гроші своїм робітникам, якщо дізнається, що хтось має гостру потребу, утримує різні благодійні фонди - на допомогу дітям-інвалідам, для розвитку наукових досліджень в галузі медицини, дає гроші на освіту. Крім того Ортега жертвував мільйони євро благодійній католицькій організації «Карітас», щоб допомогти знедоленим. Сам Ортега є католиком.

До речі, мільярдер захоплюється живописом і малює сам. Єдині «пустощі», які дозволив собі власник Zara, - це приватний літак Falcon 900 і власний іподром. Ортега відчуває справжню пристрасть до коней, а також до футболу.

На сьогодні мережа Zara налічує понад 2,1 тис. магазинів в 88 країнах світу.

Джерело:     Воїни Христа Царя

24.09.2016р. Б. / АНОНС. Концерт духовної та народної музики у Гарнізонному храмі

30 вересня о 19:00 год. у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла ЛА УГКЦ (м. Львів, вул. Театральна, 11) відбудеться концерт духовної та народної музики «Дорога до дому…». 

У концерті братимуть участь: Софія Федина, струнний квартет «INSO-Lviv», квінтет Гарнізонного храму свв. апп. Петра і Павла, народний ансамбль пісні і танцю «Лемковина».

Музичний захід відбудеться в межах ІХ-го екуменічного соціального тижня, який відбуватиметься з 28 вересня по 2 жовтня 2016 року. Тема цьогорічного екуменічного тижня: «Міграція: виклик для України».

Запрошуємо усіх на концерт духовної та народної музики.

ВХІД ВІЛЬНИЙ

Джерело:   Капеланство.info

23.09.2016р. Б. / Чи були жахливими життєві умови юдейських вигнанців у Вавилонії

«На ріках вавилонських сиділи ми і плакали, згадуючи Сіон» (Пс. 137,1)

За звичай ми звикли, що Вавилонське вигнання, яке стало результатом захоплення царем вавилонським  Навуходоносором Єрусалиму у шостому столітті до Христа, зображаться у жахливих фарбах. Але деякі клинописні тексти на глиняних табличках, знайдених археологами, дають можливість подивитись на Вавилонське вигнання юдеїв з іншої перспективи.

Вавилонський полон розпочався 597р. до Хр. депортацією юдейського царя Йоакими, його сім’ї, кваліфікованих майстрів, воїнів та 10 тис. інших мешканців Юдеї до Вавилонії (2Цар.24,12-16). Після цього відбулося ще дві депортації. Друга у 586р. до Хр. коли вавилоняни знищили Єрусалим і Храм Соломона в ньому. Та третя у 582р. до Хр. після вбивства намісника Ґедалії.

Проте, не дивлячись на депортацію, життя юдеїв у Вавилонії не було поганим, твердить Лаура Пірс із Університету Берклі.

Як свідчать глиняні таблички виявлені у палаці Навуходоносора у Вавилоні, Йоаким і царі інших народів, депортовані у Вавилон, отримували місячний раціон олії та зерна із царської скарбниці.

Інші юдеї у Вавилонії доволі скоро стали економічно процвітаючою общиною, про що свідчать різноманітні контракти єврейської сім’ї Марашу, знайдені в Ніппурі.

Проте, більшість доказів економічного процвітання юдеїв у Вавилонському вигнанні знайдені у поселенні Ягуду (аккадською – Юдеї). Йдеться про майже 160 глиняних табличок із клинописними текстами – різноманітних документів, пов’язаних з економічним життя юдейських вигнанців, які показують доволі високий економічний та соціальний добробут в середовищі юдейських вигнанців.

Рядки псальма: «На ріках вавилонських сиділи ми і плакали, згадуючи Сіон» (Пс.137,1), відображають не так важкий економічний стан общини, як тугу юдеїв за Батьківщиною, тугу за Храмом – Домом Всевишнього, де відбувалася їхня зустріч з Богом.

Джерела:    Bible History Daily

Воїни Христа Царя

22.09.2016р. Б. / Серце св. Падре Піо вперше залишило Італію

Серце святого Падре Піо – реліквія першого ступеню, яка зберігається в санктуарії в Сан Джованні Ротондо, де о. Піо діяв багато років, вперше залишило Італію, повідомляє хорватський католицький портал «Bitno.net».

Реліквія буде виставлена для почитання вірними у Бостонській катедрі (США). Реліквія буде виставлена для почитання з 21 по 23 вересня цього року. 23 вересня є днем літургійного спомину св. о. Піо в Римській Церкві.

Джерело:    Воїни Христа Царя

21.09.2016р. Б. / Гуманітарний конвой ООН в Сирії розбомбили московитські Су-24

Інформаційна агенція Reuters повідомляє, що в часі коли було розбомблено гуманітарний конвой ООН в Сирії неподалік Алеппо, за даними американської розвідки, над конвоєм перебувало два Су-24 Військово-повітряних сил РФ.

Ці дані вказують на вину РФ у знищені гуманітарного конвою ООН та саме цей удар став смертельним для крихкого перемир’я в Сирії тижневої давності.

Джерело:    Воїни Христа Царя

19.09.2016р. Б. / Нове видання про патріарха Йосифа Сліпого серед найкращих книг Форуму видавців' 2016

15 вересня, під час урочистої церемонії відкриття 23-го Форуму видавців у Львові, традиційно були оголошені найкращі книжки Форуму. Цього року їх було 23. Серед них – нове двотомне видання «Патріярх Йосиф Сліпий і красне письменство» авторства Ірини Іванкович.

Публікація, присвячена п'ятиріччю Центру студій спадщини патріарха Йосифа Сліпого, що діє при Релігійному товаристві українців-католиків «Свята Софія» США, побачила світ у львівському видавництві «Артос» при Фундації «Андрей». У церемонії нагородження, яка відбулася у Львівському оперному театрі, узяв участь директор видавництва Михайло Перун.

Перший том – це двомовне (українсько-англійське) наукове дослідження літературних видноколів владики Йосифа, впливу літератури на формування його особистості та гомілетичного стилю. Авторка подає хронологічно усистематизовний аналіз поглядів патріарха на давню українську та діаспорну літературу, а також висвітлює його думки про о. Маркіяна Шашкевича Тараса Шевченка, Івана Франка, як і багатогранне ознайомлення із зарубіжною літературою. Крім того, у праці розглянуто діяльність літературно-наукового журналу «Дзвони», засновником якого був Й. Сліпий, а також літературний вимір творів Блаженнішого. Окрему увагу відведено образу патріарха Йосифа Сліпого в красному письменстві. Передмову до книги написав академік Степан Павлюк, вступну статтю – піонер у царині дослідження цієї теми академік Леонід Рудницький. За його словами, «студія І. Іванкович подає нове насвітлення ґенези і розвою світогляду Йосифа Сліпого і виказує певні виміри його особистості. У цій праці висвітлено не тільки глибину любові Блаженнішого до літератури, особливо до поезії, але й показано широкий діапазон його інтимного знання культури західного світу та її значення для християнства». На думку авторки, праця «Патріярх Йосиф Сліпий і красне письменство» дає можливість по-іншому поглянути на особу Блаженнішого Йосифа: не в контексті догматичних чи sensu stricto наукових богословських праць, а із площини, де зливаються в одне ціле «відчуття правди, добра та краси».

Другий том – це  нова антологія літературних творів, присвячених архиєрею, що їх зібрала та упорядкувала І. Іванкович. Книга під назвою «Сидячи на санях» є вже не науковим, а літературним трактатом про життя й особу патріарха. Зібрані в цій публікації поезія та проза, написані в Україні, у США, в Канаді, у Великобританії, в Польщі, в Аргентині та в Австралії в різний час, були попередньо друковані в материкових та в діаспорних часописах чи й виходили окремими публікаціями, копії яких зберігаються в Центрі студій спадщини Блаженнішого Йосифа. В антології надруковано п’ять десятків поезій близько сорока українських материкових та діаспорних авторів, пісні, прозові твори, сценарії, поезії польською та іспанською мовами із супутніми перекладами, уривки з англомовного роману Мориса Веста «Постоли рибалки». Вступна стаття належить авторству Високопреосвященного Ігоря (Возьняка), Митрополита Львівського. Книгу доповнено репродукціями картин відомого маляра Юрія Гури та аудіодиском із записом вибраних поезій у виконанні народного артиста України Богдана Козака. На думку упорядниці, в антології «Блаженніший постає перед нами не лише як людина-титан, ісповідник віри чи патріярх Церкви, котрий заслуговує на агіографічне змалювання. Він один із нас: людина зі своїми почуттями, болями, слабкостями і труднощами. Без сумніву, «не був він світло – був лише, щоб свідчити світло» (Йо. 1, 8), – проте, за словами Ярослава Пелікана, «цілий християнський світ – на Сході й на Заході – стоїть у боргу перед ним».

Презентації двотомника відбудуться в Україні та в США.

Прес-служба Товариства «Свята Софія» США

Джерело:     Департамент інформації УГКЦ

17.09.2016р. Б. / Джордж Сорос намагався підкупити гондураського кардинала

Американський мультимільярдер Джордж Сорос, відомий своїм просуванням антихристиянських ідеологій у світі намагався через, фінансовану ним, групу РІСО фінансово вплинути на Архиєпископа Теґусіґальпи, столиці Гондурасу, с метою дискредитації в суспільстві морального голосу Церкви, повідомляє «Life Site».

Проте, кардинал Оскар Андрес Родріґес Марадьяґа, Архиєпископ Теґусіґальпи обмежився доволі стриманим і прохолодним відзначенням успіхів РІСО у боротьби проти расової та економічної дискримінації, відмовившись від грошей запропонованих РІСО. Кардинал Марадьяґа і надалі залишається одним із найголосніших критиків гендерної ідеології та інших антихристяинських ідеологій, які РІСО пробує інфільтрувати в латиноамериканські суспільства. 

Джерело:    Воїни Христа Царя

16.09.2016р. Б. / Постанови Синоду Єпископів УГКЦ 2016 року

Постанови Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви

На славу Святої, Єдиносущної, Животворящої і Нероздільної Тройці,
Отця, і Сина, і Святого Духа,
і на добро ввіреного нам Божого люду. Амінь.

БОЖОЮ МИЛІСТЮ

І В ПОВНОМУ СОПРИЧАСТІ
З РИМСЬКИМ АПОСТОЛЬСЬКИМ ПРЕСТОЛОМ

СВЯТОСЛАВ,

Верховний Архиєпископ Києво-Галицький
Української Греко-Католицької Церкви

Високопреосвященним і Преосвященним владикам,
всечесним отцям духовним, преподобним ченцям і черницям
та мирянам помісної Української Греко-Католицької Церкви

ПРОГОЛОШУЮ ТА ОПРИЛЮДНЮЮ

Постанови

Синоду Єпископів
Української Греко-Католицької Церкви
Львів-Брюховичі, 04-11 вересня  2016  року Божого

1. Взяти до уваги стан виконання рішень Синоду Єпископів УГКЦ 2015 року.

2. Взяти до уваги звіти синодальних комітетів.

3. Щоб заохочувати до соціального служіння вірних УГКЦ та плекати в них дух жертовності й милосердя, проголосити в усій УГКЦ:

а) неділю Блудного сина – Днем особливої опіки над в’язнями;

б) М’ясопусну неділю – Днем соціального служіння та благодійності;

в) відновлюючи традицію Суспільних днів, започатковану праведним митрополитом Андреєм Шептицьким, дні між вказаними в попередніх пунктах неділями проголосити Соціальними днями і проводити в той час у парафіях відповідні просвітницькі й благодійні заходи;

г) рекомендувати правлячим єпископам проводити у визначений ними час збори пожертв на соціальні ініціативи парафій та єпархій.

4. Затвердити Стратегію соціального служіння УГКЦ.

5. Задля кращої координації та розвитку соціального служіння в УГКЦ:

а) створити у Патріаршій курії Відділ соціального служіння УГКЦ;

б) просити Главу і Отця УГКЦ затвердити Положення про цей Відділ.

6. Доручити Відділу соціального служіння УГКЦ опрацювати Програму розвитку соціального служіння УГКЦ.

7. Доручити Відділу соціального служіння УГКЦ у співпраці з Патріаршою комісією у справах духовенства та Комісією кадрового забезпечення і керівництвом церковних навчальних установ, особливо семінарій, здійснити такі заходи:

а) проаналізувати досвід викладання пасторального богослов’я та соціальної доктрини Церкви в навчальних закладах УГКЦ і подбати про вдосконалення програм із цих дисциплін відповідно до сучасних потреб;

б) забезпечити студентам проходження практики із соціального служіння у місцевих організаціях «Карітасу» чи інших подібних церковних установах та організаціях;

в) використовувати в навчальному процесі опрацьовані й видані структурами Патріаршої курії навчально-методичні матеріали щодо різних аспектів соціального служіння;

г) розробити і впровадити навчальні програми підвищення кваліфікації для відповідальних за соціальне служіння, а також для всіх душпастирів;

ґ) скеровувати студентів здобувати вищу освіту у сфері соціального служіння в навчальні заклади Католицької Церкви за кордоном.

8. У порядку денному кожного Синоду Єпископів УГКЦ передбачити розгляд визначених питань соціального служіння в УГКЦ.

9. Взяти до уваги Звіт про діяльність Патріаршої курії УГКЦ.

10. Взяти до уваги підсумки звітів про діяльність комісій та відділів патріаршого рівня.

11. Прийняти Звіт за 2015-2016 рік Робочої групи із впровадження Стратегії розвитку УГКЦ до 2020 року.

12. Прийняти Звіт про стан будівництва Патріаршого центру УГКЦ у Києві.

13. Прийняти Звіт про стан суддівства в УГКЦ.

14. Прийняти Звіт Робочої групи з опрацювання Партикулярного права УГКЦ і поблагословити її на дальшу роботу.

15. Прийняти Звіт Канонічного відділу Патріаршої курії УГКЦ про аналіз законодавчих актів, прийнятих Синодом Єпископів УГКЦ упродовж 1992−2015 років.

16. Затвердити Положення про єпископа-емерита.

17. Затвердити Типовий статут митрополії УГКЦ.

18. Обрати Архиєпископа і Митрополита Львівського Ігоря (Возьняка) Генеральним керівником Управління справедливості.

19. Обрати членами Синодального трибуналу:

1. Високопреосвященного владику Євгена (Поповича);

2. Преосвященного владику Теодора (Мартинюка).

20. Обрати членами спеціального зібрання єпископів для розгляду рекурсів проти адміністративних декретів Отця і Глави УГКЦ:

1. Преосвященного владику Теодора (Мартинюка);

2. Високопреосвященного владику Ігоря (Возьняка);

3. Преосвященного владику Володимира (Ющака).

21. Затвердити Положення про Секретаріат Синоду Єпископів УГКЦ.

22. Обрати терміном на п’ять років Секретарем Синоду Єпископів УГКЦ Преосвященного владику Богдана (Дзюраха).

23. Затвердити Регламент Синоду Єпископів УГКЦ терміном на п’ять років.

24. Затвердити Правильник підготовки та презентації головної теми Синоду Єпископів УГКЦ.

25. Взяти до уваги повідомлення про стан душпастирства наших вірних в Іспанії та Італії.

26. Доручити Комісії у справах родини Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ у співпраці з Патріаршою комісією у справах духовенства опрацювати Програму душпастирства священичих родин і формації дружин священиків.

27. Взяти до уваги стан опрацювання Катехизму УГКЦ для молоді.

28. Поблагословити загальноцерковне відзначення в наступному році: 400-річчя реформування Василіанського чину святого Йосафата; 380-ї річниці з дня смерті митр. Йосифа Велямина Рутського і 150 років канонізації св. Йосафата Кунцевича − і призначити Преосвященного владику Василя (Тучапця) головою оргкомітету цього відзначення.

29. Для вшанування в наступному році 125-річчя від дня народження ісповідника віри патріарха Йосифа Сліпого:

а) поблагословити загальноцерковне відзначення цього ювілею;

б) затвердити програму відзначення;

в) призначити Преосвященного владику Гліба (Лончину) головою оргкомітету цього відзначення.

г) доручити оргкомітетові опрацювати бюджет запланованих заходів та подати його Патріаршому економатові УГКЦ.

30. Провести Синод Єпископів УГКЦ від 3 до 12 вересня 2017 року Божого.

31. Провести Синод Єпископів УГКЦ 2017 року у Львові-Брюховичах.

32. Головною темою наступного Синоду Єпископів УГКЦ визначити тему «Літургійне і молитовне життя УГКЦ».

33. Призначити Преосвященного владику Венедикта (Алексійчука) відповідальним за підготовку головної теми Синоду Єпископів УГКЦ 2017 року.

34. Затвердити текст Комунікату Синоду Єпископів УГКЦ 2016 року.

+ СВЯТОСЛАВ
Верховний Архиєпископ
Української Греко-Католицької Церкви

+ БОГДАН (Дзюрах),
Секретар Синоду Єпископів
Української Греко-Католицької Церкви

Дано в Києві,
при Патріаршому соборі Воскресіння Христового,
13 вересня 2016 року Божого

Джерело:  Департамент інформації УГКЦ

15.09.2016р. Б. / Просування ідеології ЛГБТ серед католиків Польщі фінансує фонд Джорджа Сороса

Кампанію «Przekażmy sobie znak pokoju», яка має на меті просування ідеології ЛГБТ у середовищі католиків Польщі, фінансує американський мультимільярдер Джордж Сорос, інформує хорватський католицький портал «Bitno.net».

Попри засудження польським єпископатом цієї кампанії, їй надають підтримку католицькі польські видання «Tygonik Powsyechny» «Znak» «Więź». Частина католицьких інтелектуалів, пов’язаних з цими виданнями надали свою підтримку акції «Przekażmy sobie znak pokoju». Головним спонсором цієї акції виступили осередки Open Society Foundations.

Джерело:    Воїни Христа Царя

14.09.2016р. Б. / Глава УГКЦ: «Стипендії в Україні – це спадок радянських часів» (+VIDEO)

Система стипендій, яку ми сьогодні маємо в Україні, – спадок радянських часів. Ніде у світі такого нема. Таку позицію висловив Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав під час інтерактивної програми «ВІДКРИТА ЦЕРКВА» на «Живому ТБ».

З одного боку, вважає Предстоятель, усі студенти мають мати належний соціальний захист і базові засоби для життя і навчання. «Але ніде у світі нема такої системи стипендій, яку ми маємо в Україні. Стипендії чи стипендіювання – не є таким собі просто утриманням з боку держави. Стипендія – це завжди засіб заохочення для розвитку і росту», – вважає Блаженніший Святослав.

Як приклад Глава Церкви навів римські університети чи католицькі школи за кордоном. «Очевидно, – розповів він, – такі школи у своїй більшості – платні. Але по мірі того, як дитина навчається, показує свої здібності, є ціла система, як заохотити цю дитину. Їй компенсують частину оплати. А найбільш талановитих не тільки звільняють від оплати, а ще надають їм гранти для кращого розвитку їхніх талантів під час навчання».

«Отже матеріальна допомога студентам в їхньому навчанні має бути невід'ємною частиною виховання цього студента, заохочення до праці і кращого навчання», – підсумував Глава УГКЦ.

Джерело:  Департамент інформації УГКЦ

13.09.2016р. Б. / Колекта для України від італійських католиків – понад мільйон євро!

Конференція Єпископів Італії: 1.230.000,00 євро — це загальна сума коштів, отриманих завдяки збору пожертв в дієцезіях Італії для України.

Під час збірки грошей для України, оголошеної Папою Франциском 24 квітня цього року, в італійських дієцезіях загалом було зібрано 1.230.000,00 євро. Про це повідомили в Національному Відділі комуніцації Конференції Єпископів Італії, підкресливши, що “зібрані кошти, вже передані до Державного Секретаріяту (пер. Ватикану), виражають близькість та солідарність нашої Церкви з тією драматичною ситуацією, про яку багато разів говорив сам Понтифік”.

На Донбасі, східному регіоні країни, за два роки від початку війни, нараховують як мінімум 9.000 жертв, з яких 2.500 вбитих становлять цивільні особи, і 21.000 людей, що отримали поранення. На даний момент найбільша проблема — це пастка, в якій опинились тисячі людей, що знаходяться безпосередньо на території конфлікту. Це здебільшого діти і літні люди, які практично позбавленні можливості виїхати з цієї зони.

3 квітня цього року, оголошуючи збір пожертв на користь України, Папа Франциск сказав: “Я думаю про трагедію тих, які страждають від наслідків ненависті в Україні. Тих, котрі залишились на території враженої військовими діями, що призвели до тисяч загиблих. Я думаю й про тих, хто був змушений залишити свою землю через важку ситуацію, яка триватиме, а таких людей вже більше мільйону. Найбільше страждають у цій війні діти й старі. Я постійно думаю про всіх цих людей, молюсь за них, і я відчув потребу посприяти гуманітарній підтримці на їхню користь”. Звідси й заклик до того, щоб своїм щедрим внеском долучитись до пожертв.

За матеріалами http://agensir.it/

Алла Коваленко,
спеціально для Акції “Папа для України”

Джерела:    popeforukraine.com.ua

Воїни Христа Царя

09.09.2016р. Б. / Любомир Гузар: Незалежність держав така ж природна, як свобода поодиноких осіб

Цими днями часто чуємо слово "незалежність".

Не треба дивуватися, бо це поняття дуже важливе, надто тому, що Українська Держава завершила перших двадцять п’ять років свого незалежного існування в останніх століттях. Від ХVIII століття Україна була підневільна різним окупантам, часто між ними поділена.

Щойно двадцять п’ять років тому, майже за чудесним збігом обставин, ми отримали свою незалежну державу, справді свою.

Незалежність держави можна найкраще пізнати та зрозуміти порівнюючи її із свободою людини.

Свобода людини − це складова прикмета її природи, іншими словами, людина сотворена вільною, свобідною. Для кожної особи життя, таланти і свобода є даром від її Сотворителя.

Так само і для держави − бути вільною є даром від Бога.

Кожна людина покликана бути собою, тобто бути свобідною і відповідальною за свої вчинки. Вона може, одначе, втратити або, ще гірше, продати свою свободу. Щоб бути собою, людина мусить послідовно берегти свою свободу, зовнішню та внутрішню, і оминати всього, що може її тієї свободи позбавити.

Так само і держава. Щоб бути справді державою, належить свідомо і послідовно обстоювати свою свободу, не тільки зовнішню, а й внутрішню.

Перед нами постає велике запитання: чи ми, українські громадяни, належно використовуємо ту незалежність?

Прислухаючись до розмов різних людей, переконуємося, що, може, ми не використали достатньо той великий Божий дар. Можливо, когось здивує вислів "Божий дар", бо ми звикли вважати, що термін "незалежність" віддзеркалює лише геополітичну або соціологічну дійсність. У тому є своя правда, хоча авторові цих рядків вона видається не цілковито повною.

Хочемо сьогодні глянути на незалежність в дещо інший спосіб – очима віри. Такий спосіб розгляду незалежності не дуже звичний, але не безпідставний. Хоча наш народ через цілу низку негативних причин фатально поділений під церковним оглядом, він все ж таки не позбавлений релігійних переконань.

Ми здебільшого є народом, що вірить у Бога – віруючий, і тому на таку суттєву прикмету, як незалежність, можемо дивитися очима віри.

Думаю, що такі поняття, як "народ" та "держава" достатньо зрозумілі шановним читачам і не потрібно покликатися на різні теорії, щоб пояснити їх походження.

В автора цих рядків немає найменшого сумніву, що існування незалежних народів і держав є чимось цілком природним, або, щоб це докладніше висловити, вкладеним у природу людської спільноти самим Творцем, а не видумане та зорганізоване людьми.

Можна без застережень твердити, що існування народів і держав та їх незалежність така ж природна, як свобода поодиноких осіб.

Вище ми згадали, що дехто запитує, чи наш  народ достатньо використав Божий дар незалежності нашої держави за останню чверть століття.

Питання виправдане. Якщо пригадаємо собі, що збереження незалежності держави – це прагнення бути собою, а не підкорення насильному впливу інших держав, то нам стане цілком зрозумілим, що закономірними елементами є водночас, з одного боку, поведінка суспільних структур, а з другого – поведінка поодиноких громадян.

Отже, щоб відповісти на запитання, чи в першій чверті століття існування відновленої Української Держави вповні збережено незалежність, треба проаналізувати, як у той період діяла влада (у різних формах) та як поводилися громадяни.

Такий складний аналіз повинні здійснити незаангажовані фахівці.

Автор цих рядків бажає, щоб носії влади, обдумавши свої досягнення чи невдачі, і всі дорослі громадяни, відповівши собі на запитання, наскільки їхня діяльність була корисною, іншими словами – щоб ми всі уклали далекоглядний план на майбутнє і вирішили робити тільки те, що на благо народу. Тоді Незалежністю України будемо втішатися ще багато-багато років.

+ Любомир

Джерела:    pravda.com.ua

Воїни Христа Царя

08.09.2016р. Б. / Ксенія Гапій: «Жива парафія – це та, яка не тільки молиться, а й закочує рукава і щось робить…»

Доповідачка на Синоді Єпископів УГКЦ, який проходить цими днями в Брюховичах біля Львова на тему «Дияконія» (служіння), п. Ксенія Гапій із США, розповіла про масштаби соціального служіння, яке здійснюється на її парафії.

Про що був ваш виступ на Синоді єпископів?

Я представляла парафію Святого Івана Хрестителя в Ньюарку (Філадельфійська архиєпархія), штат Нью-Джерсі (США) і її благодійну працю.

Які основні напрямки діяльності соціального служіння здійснюються у вашій парафії?

Ми провадимо три напрямки: допомога парафіянам, допомога потребуючим мешканцям міста, де розташований наш храм (парафія діє 109 років) і допомога потребуючим в Україні.

Які ваші здобутки на цій ниві? А, головне, наскільки соціальне служіння, яке здійснюється парафіянами, важливе для самої громади?

Важливо заохотити людей до жертовності. Бо люди, в основному, є жертовними, але не знають де й кому щось подарувати. Тож, прагнучи допомогти потребуючим, вони продовжують жити в своєму колі, не маючи стосунків з тими, хто потребує їхньої підтримки. І якщо є та особа, яка їх попровадить до людей в потребі, то вони радо підуть за цим. Це духовно пов’язує парафіяльну спільноту, бо, разом працюючи, люди знаходять дружбу. Скажімо, що хтось пакує речі, хтось пече пиріг, щоби потім його продати і заробити гроші для потребуючих. Спільна жертовна праця єднає людей.

Як розпочати успішне соціальне служіння в парафії? Які є приклади такої праці у вашій парафії?

Насамперед, я би радила починати з меншого. Бо, коли ви попросите особу, яка прагне допомогти, одразу купити інвалідний візок (що залежить від фінансового рівня її життя), то одна особа може радо це зробити, а інша скаже що сама собі не в стані його купити. Остання акція, яку ми запропонували – дарували 2016-тьом потребуючим особам в Україні по 10 доларів. Ми намалювали термометр, на якому позначали нові надходження. І кожного разу, коли отримували кошти, робили відповідну позначку і усі у парафії могли бачити скільки уже зібрано, а скільки ще потрібно. Ми запланували робити цю збірку до зими, про уже назбирали необхідну суму. Туму тепер я намалювала новий термометр і ми почнемо нову збірку.

А як ви дізнаєтеся про існуючі потреби?

Переконана, потрібно провадити велику кореспонденцію. Я люблю писати листи. Це моє улюблене заняття і без цього багато би чого не трапилося. Ми писали священикам, монахам із проханням знайти потребуючих людей, а вони один одному переказували. Те, що я працюю в парафіяльній канцелярій допомагає, бо через неї переходить багато гостей з України. Ті хто, нам відписав, порадили в яких селах є потребуючі люди. Як бачите, ми «стріляли» в кожний напрям, і починали з тими, кого знаємо, бо побоювалися наразитися на корупцію.

Тобто виходить, що ви шукали за потребуючими, а не вони вас?

Абсолютна правда. На початках ми допомагали парафіянам і місцевим людям. Якось до нас звернулися два хлопці українського походження, які працювали для поштової компанії, яка надсилає вантажі в Україну. Це було напередодні свята Миколая і вони просили закупити іграшки або зібрати їх серед людей для потребуючих дітей в Україні. Я звернулася до владики Богдана (Дзюраха) з тим, що маємо такі подарунки, але не знаємо кому їх надіслати. І він нам допоміг у цьому. Загалом же, цей процес знаходження контактів тривав кілька років. А потім потрібно було їхати до цих людей. Тож, ми із ще однією парафіянкою півроку тому приїхали сюди, щоби зустрітися з тими людьми, через руки яких ми працюємо. Під час подорожі ми провели 30 зустрічей і побачили, що часто родини терплять більше, аніж сиротинці. Тоді ми знайшли контакти тих людей, які працюють із бідними родинами.

Чи війна внесла зміни у ваше соціальне служіння?

Так. Волонтери зверталися до нас, аби ми закупили джгути і бандажі для військових. І ми за 4 місяці назбирали 16 тис. доларів. А ще ми звітуємо перед тими особами, які дають пожертву. Щонеділі у нас на парафії видається бюлетень з недільними тропарями і кондаками і в ньому є оголошення, а також листи подяки, прохання на різні збірки. Люди це читають.

На ваш погляд, яка парафія є живою?

Це та парафія, яка має серце і душу, яка не тільки молиться, а й закочує рукави і щось робить. Люди не повинні чекати, аби священик це зініціював. У нас на парафії зібралося кілька осіб, які хотіли збирати пожертви, і нас душпастирі підтримали.

Розмовляв о. Ігор Яців

Джерело:    Департамент інформації УГКЦ

07.09.2016р. Б. / Владика Сиро-Малабарської Церкви з Індії поділився досвідом дияконії з Синодом Єпископів УГКЦ

Владика Йосиф Калларангат, єпископ Палаю, який є делегатом Сиро-Малабарської Церкви Індії на Синоді Єпископів Української Греко-Католицької Церкви, виступив з доповіддю перед членами Синоду на тему «Свідчення милосердя: Дияконія в богослов’ї та житті Сиро-Малабарської Церкви».

У своїй доповіді владика Йосиф поділився конкретними програмами служіння, які діють у Сиро-Малабарській Церкві. Як відомо темою цьорічної сесії Синоду Єпископів УГКЦ є «Дияконія» (служіння).

За його словами, Церква, передусім, турбується про пригноблених. Єпископ розповів, як Церква захищає права і гідність найбільш бідної і упослідженої касти в індійському суспільстві, які називаються даліти.

Другий вид служіння – Церква дбає і надає житло для безпритульних. Він розповів, як тисячі таких будинків були збудовані по всій Індії.

Церква також надає опіку особам з обмеженими можливостями, з психічними та фізичними вадами. І дбає про їхню реабілітацію.

Крім того, за словами єпископа з Індії, їхня Церква допомагає найбіднішим верствам населення здобути освіту.

Церква через свої диспансери, центри паліативної опіки, лікарні опікується хворими людьми. Під опікою Сиро-Малабарської Церкви перебувають більше двох тисяч таких установ.

Церква надає духовний супровід для ув’язнених. За його словами, тут хорошим прикладом є «Братство Ісуса», яке було засноване 25 років тому як приватна ініціатива. І єпископ Йосиф відзначає, що внаслідок такого служіння знизився рівень повторення злочинів.

Домашні місії. Тут Церква дбає про цілісність і святість сімейного життя. Як приклад служіння – сестри монахині невеличкими групами приїжджають на певну парафію і протягом місяця відвідують кожен дім, який до неї належить. Вони спілкуються з усіма членами родини. Особливо з таких місій користають жінки, які мають можливість поділитися з сестрами своїми духовними переживаннями.

Будинки опіки. Церква надає пастирську опіку і захист для людей похилого віку.

Плюс до всього Сиро-Малабарська Церква здійснює служіння для наркозалежних. Це служіння було визнано урядом Індії і частково фінансується державними програмами.

Є ще такий вид служіння як спільні зустрічі базових християнських спільнот, на яких парох має можливість ближче познайомитися зі своїми парафіянами і спільно провадити біблійні гуртки.

Церква щороку організовує так звані біблійні конвенції, які тривають 5-6 днів. У них беруть участь тисячі вірних.

Владика Йосиф відзначив важливість міжекуменічної і міжрелігійної дияконії. Він вважає, що Церкви повинні навчитися простягати руку одна одній.

На завершення єпископ висловив думку, що дияконія має бути у світлі сопричастя. І ті Церкви, які дбають лише про свої особисті інтереси, вони стають ізольованими від решти Церков. Тому лише служачи іншим з метою сопричастя, Церква може почерпнути більше користі для самої себе.

Довідка. Сиро-Малабарська Церква заснована св. апостолом Томою в 52 року у штаті Керала (південь Індії). Це перша християнська громада на індійському узбережжі. Належить до східно-сирійської сім’ї Церков, які користуються сиріакською як основною літургійною мовою.

На даний час Верховним Архиєпископом Церкви є Кардинал Джордж Аленчері.

На сьогодні Церква має 32 єпархії, один екзархат і дві апостольські візитатури, із них 13 єпархій знахояться в Кералі, Індія, а інші – поза межами Керали. Усього є 59 єпископів. Поза межами Індії є Чиказька єпархія (США), Мельбурнська (Австралія), Престонська (Велика Британія), екзархат у Канаді з осідком в Міссісаґуа та апостольський візитатор у Римі для всієї Європи.

Кількість вірних Сиро-Малабарської Церкви складає майже п’ять мільйонів вірних.

Джерело:     Департамент інформації УГКЦ

05.09.2016р. Б. / Блаженніший Святослав: Богородиця сьогодні каже кожному українцеві: не бійся, Бог милосердний, але і ти будь милосердний зі своїм братом і сестрою (+VIDEO)

Не можна дар Боже милосердя і прощення затримати лише для себе, у своєму особистому егоїзмі, бо тоді ми прямо вбиваємо в своєму серці і стаємо нездатними втримати те Боже помилування, яке Господь виливає на кожного з нас. У своєму серці ви і я добре знаємо, що Бог набагато більше простив мені, а я набагато більше завинив перед Богом, ніж будь-яка людина може завинити переді мною.

Про це Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав говорив під час проповіді до вірних у Соборі Святого Юра у Львові, де в ці дні перебуває чудотворна ікона «Милосердя двері».

Сьогоднішнє Євангеліє розповідає нам притчу про Царство небесне. Про те, як господар, цар зводить рахунки зі своїми слугами. Притча розповідає, що один зі слуг був винен панові десять тисяч талантів. У ті євангельські часи це було 270 тон золота. Слуга попросив свого господаря відтермінувати борг, відповідно відтермінування кари для нього і його родини, бо десяти поколінь б не вистачило, аби повернути цю суму. «Але що робить той цар? Він милосердиться, і не тільки відтерміновує повернення боргу, а прощає його. Бо, мабуть, для цього господаря було не так важливе його власне золото, яке він втрачає внаслідок такого дивного милосердя, а цінніше за всі скарби на світі була людина, її гідність і свобода», – розповів проповідник.

«Очевидно, – продовжив Архиєрей, – у такий спосіб описуючи милосердного царя, Боже слово говорить нам про милосердя Боже. Мабуть, кожна людина цікавиться, а на скільки Бог є милосердний, на скільки велике Його милосердя, як багато Він може мені простити. І сьогодні Господь Бог каже нам, що Його любов, милосердя перевершує усяку нашу уяву. Сила Божого милосердя перевершує здатність людини грішити. А здатність Бога любити людину перевершує її особисту здатність любити саму себе, своїх найрідніших. Бо любов і Боже милосердя сильніше за людський гріх. Господь Бог сьогодні нам каже, що Він хоче вилити своє милосердя на кожного з нас. Немає такої провини, якої б Господь Бог не міг нам простити».

Але якою дивною і різко контрастуючою є поведінка того слуги, який не прощає своєму боржникові невеличкий борг і кидає його у темницю. «Боже милосердя, яке Господь виливає на нас, для віруючої людини, яка приймає це милосердя, стає завданням, обов'язковим для кожного віруючого християнина. Бо остаточно слабка і марна наша віра, якщо вона не впливає, не змінює наші стосунки до Бога і до іншої людини. Це Боже милосердя, яке стає завданням для віруючої людини, є надзвичайно важливим Божим словом у Році Божого милосердя, яке урочисто проголосив Святійший Отець з огляду на потреби людства», – відзначив Предстоятель.

Глава Церкви звернув увагу вірних, що в Соборі святого Юра є відкриті двері Божого милосердя, тому що «Небесний Господар і Цар готовий кожному з нас непросто відтермінувати суд за наші гріхи, а їх простити, Господь Бог запрошує це милосердя прийняти і з ближнім поділитися».

«Як особливий знак Божого милосердя і благодаті, – вважає Блаженніший Святослав, – для нас є постать Пречистої Діви Марії, яка прибула до нас у своїй чудотворній іконі, яка так і називається Милосердя двері. Саме цією іконою Папа Франциск відкрив Рік Божого милосердя у Вселенській Церкві. І можливо сьогодні Її материнські очі, теплі, сповнені любові кажуть кожному українцеві: не бійся, Бог милосердний, але ти будь милосердний зі своїм братом, зі своєю сестрою».

Джерело:     Департамент інформації УГКЦ

04.09.2016р. Б. / Свята Мати Тереза: радість - це любов

4 вересня відбулася довгоочікувана канонізація всім відомої Матері Терези з Калькутти.

Дуже часто, коли ми чуємо про Мати Терезу, ми уявляємо втомлену і виснажену бабусю з сумним і нещасним виразом обличчя. А як може бути інакше? Присвятивши своє життя служінню бідним і знедоленим, постраждалим від війн і катаклізмів, людям Мати Тереза, як і сестри заснованого нею ордену Сестер Місіонерок Любові, просто не могла не зламатися під тягарем тих випробувань що її спіткали. Куди вже тут радіти і усміхатися, коли навкруги стільки голих, голодних та скалічених.

Проте Мати Тереза сама розбиває ці стереотипи, пояснюючи, наскільки важливо для сестер-місіонерок бути щасливими і радіти життю. Вона особливо наголошує на тому, що уміння радіти життю не є отриманим при народженні. Це треба плекати в собі: "Життєрадісність - це не просто риса темпераменту. Це якість, яка дуже потрібна мені і нашим сестрам в роботі, тому ми повинні навчитися радіти, вирощувати радість у наших серцях."

Безкорислива благодійниця чудово розуміла, наскільки важливо для сестер бути радісними. Не лише задля себе, але і заради тих, до кого вони приходять зі своїм служінням: "Радісна сестра - це як промінь Божої любові, як надія на щастя для всіх людей... Дітям і бідним, всім тим, хто страждає і самотній, не потрібні наші сумні обличчя. Їм потрібні наші щасливі посмішки, радість, що виходить із наших сердець, закоханих у Бога. Радість дуже заразна, тому я завжди закликаю сестер "наповнити" серце радістю перед тим, як йти до людей."

Але Мати Тереза ніколи  не забувала, наскільки важливою є радість і для самих сестер-місіонерок у їхній важкій праці. Саме цим почуттям  прагнула наповнити вона тяжке повсякдення своїх відданих соратниць: "Радість примножує наші сили, душевні й фізичні. Сестра, яка розвиває в собі дух радості, менше втомлюється на роботі і завжди готова йти до людей і нести їм добро."

Крім того, Мати Тереза бачила в радості основну зброю у боротьбі з дияволом. Адже до кого, як не до сумних людей іде сатана зі своїми спокусами та брехливими обіцянками? "Радість - кращий захист від спокус диявола. Диявол подібний носієві, який тягне на плечах мішок з брудом. Він використовує будь-яку можливість, щоб кинути в нас брудом. Радісне серце знає, як захиститися від цього бруду," - навчає Мати. І як віддаляють радість та усмішка від сатани, так само наближають вони нас до Бога: "Бог може повністю заволодіти нашою душею, тільки якщо душа з радістю віддається Йому... Найкращий спосіб висловити свою подяку Богові і людям - це приймати все, що трапляється в житті, з радістю. Якщо всі проблеми і неприємності приймати стійко, з радістю і посмішкою, Бог допоможе вам впоратися з труднощами."

А найголовнішим жінка, яка уособлювала в собі світове добро, вважала те, що "Серце, в якому живе любов, радісне... Радість - це сила, радість - це любов".

Тепер, коли Мати Тереза проголошена Святою Католицької Церкви варто пригадати слова Святого Франциска Сальського, якого також так любила цитувати Свята Мати Тереза: "Святий, який сумний, - поганий святий".

Павло Зінченко

Джерела:    Католицький Медіа-Центр

Воїни Христа Царя

02.09.2016р. Б. / У Росії відбудеться суд над черговою жертвою «Закону Ярової»

5 серпня 2016 року прокуратура Марі-Турекського району Республіки Марій Ел порушила стосовно керівника релігійної групи християн віри євангельської Олександра Якимова справу за ч. 4 ст. 5.26 КоАП РФ (здійснення місіонерської діяльності з порушенням вимог законодавства про свободу совісті, свободу віросповідання та релігійні об'єднання).

Приводом для порушення справи стала його участь у святі села Марі-Шолнер, що прокуратура розцінила  як місіонерську діяльність в місці, не передбаченому законом «Про свободу совісті та релігійні об'єднання».

Крім того, на сцені під час свята був вивішений банер «Зі святом, моє село», на якому був напис «Нове покоління». При цьому місіонери «не представились від імені релігійної організації і не повідомили про наявність у них таких повноважень, письмово засвідчених керівниками даної релігійної організації».

Як прокоментували в російських союзах ХВЄ - ця група автономна, ні до однієї з централізованих релігійних організацій не належить.

У телефонній розмові по телефону з Олександром Якимовим він підтвердив, що розгляд справи призначено на 29 серпня. Захист представлятиме експерт центру «Сова», адвокат Інна Загребіна. Витрати з процесу взяв на себе Інформаційно-аналітичний центр «Сова», директор якого Олександр Маркович Верховський брав участь у вебінарі з проблематики «Закону Озерова-Ярової» 18 липня 2016 р. в «Слов'янському правовому центрі» - повідомляє християнський адвокат Костянтин Андрєєв.

За словами адвоката Ірини Загребіної, проповідь є невід'ємною частиною багатьох релігій. Так, наприклад, в Євангелії від Матея сказано: «Ідіть і навчіть всі народи, христячи їх в Ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа» (Мт. 28, 19); подібна вказівка ​​міститься і в Євангелії від Марка: «Ідіть по всьому світу і проповідуйте Євангеліє всьому створінню. Хто увірує й охриститься, той буде спасенний; а хто не увірує, засуджений буде» (Мр. 16, 15-16). Відповідно обмеження на поширення переконань вступало б в серйозне протиріччя з правами і свободами людини і громадянина. Конституція РФ з повною визначеністю включає до складу свободи совісті й свободи віросповідання (ст. 28) право поширювати релігійні й інші переконання, гарантуючи можливість поширювати релігійні переконання поряд з іншими переконаннями без спеціальних обмежень.

Дану позицію розділяє і Адміністрація Президента РФ. Так, у відповіді на запит (див. Додаток №1 «Пакет місіонера») ГУ Президента РФ по роботі зі зверненнями громадян та організацій відзначає, що «Федеральний закон не містить заборони на поширення особистого релігійного досвіду і спілкування на релігійні теми». Місіонерською діяльністю згідно з п. 1 ст. 21.1 вищевказаного закону визнається діяльність релігійного об'єднання, спрямована на поширення інформації про своє віровчення серед осіб, які не є учасниками (членами, послідовниками) даного релігійного об'єднання, з метою залучення зазначених осіб до складу учасників (членів, послідовників) релігійного об'єднання, яка здійснюється безпосередньо релігійними об'єднаннями або уповноваженими ними громадянами і (або) юридичними особами публічно, за допомогою засобів масової інформації, інформаційно-телекомунікаційної мережі «Інтернет» або іншими законними способами.

Як випливає із зазначеного визначення, необхідними кваліфікуючими ознаками місіонерської діяльності є:

1) Суб'єкт діяльності: Здійснення діяльності релігійним об'єднанням (релігійна група або релігійна організація).

2) Спрямованість діяльності: на поширення інформації про своє віровчення серед осіб, які не є учасниками (членами, послідовниками) даного релігійного об'єднання.

3) Мета діяльності: залучення осіб, які не є учасниками (членами, послідовниками) даного релігійного об'єднання в діяльність релігійного об'єднання.

4) Спосіб здійснення діяльності: публічно, за допомогою засобів масової інформації, інформаційно-телекомунікаційної мережі «Інтернет» або іншими законними способами.

Отже, якщо в діях громадянина в сукупності присутні перераховані вище ознаки, то дана діяльність може бути кваліфікована як місіонерська.

В даному конкретному випадку місіонерська діяльність не здійснювалась. Поздоровлення релігійного лідера навіть при наявності атрибутики церкви ніяк не можна вважати місіонерством. Більш того, навіть якщо б пастор здійснював місіонерську діяльність, він би мав на це повне право, так як дана релігійна група виконала для цього всі необхідні вимоги законодавства, а саме: повідомила управління юстиції про створення релігійної групи, отримавши підтвердження про повідомлення. А також у священнослужителя є рішення групи про надання йому повноважень місіонера.

Провідний науковий співробітник Інституту Європи РАН Роман Лункін також прокоментував для Центру «Сова» справу стосовно лідера релігійної групи п'ятидесятників в Марій Ел.

На підставі порушених справ за Законом Ярової складається враження, що віруючим не можна з'являтися на публіці з релігійними висловлюваннями. Крім цього, виявляється, що правоохоронні органи спеціально відстежують «порушення законодавства про свободу совісті» після вступу нових поправок до Закону про свободу совісті від 20 липня. Розмах застосування особливих заходів до віруючих вражає - Черкеськ, Орел, Твер, Небраска.

В Марій Ел влада продовжила лінію на переслідування окремих релігійних груп. 30 липня 2016 року в селі Марі-Шолнер Марі-Турекського району Республіки Марій Ел проводилося звичайне сільське свято. Староста села запросив на свято свого знайомого - лідера релігійної групи християн віри євангельської (п'ятидесятників) Олександра Якимова. Справа в тому, що і раніше на народному святі виступали представники цієї групи, що раніше називалася «Нове покоління» (частина харизматичного руху, заснованого ризьким пастором Олексієм Ледяєвим). Члени групи влаштовували щось на кшталт імпровізованого концерту. В даному випадку 30 липня на сцені повісили старий банер «Зі святом, моє село», на якому був напис «Нове покоління». 

Олександр Якимів вийшов на сцену, сказав кілька теплих слів і закликав благословення Боже на всіх жителів Марі-Шолнер. Мабуть, саме благословення стало приводом для подальших дій правоохоронних органів. 5 серпня 2016 року прокуратура порушила стосовно керівника релігійної групи християн віри євангельської Олександра Якимова справу за ч. 4 ст. 5.26 КоАП РФ (здійснення місіонерської діяльності з порушенням вимог законодавства про свободу совісті, свободу віросповідання та релігійні об'єднання). Прокурор Марі-Турекського району Н.В. Бахтін дивним чином порахував, що банер з написом «Нове покоління» і благословення є ознаками місіонерської діяльності. Крім того, в постанові про порушення адміністративної справи зазначено, що релігійна і місіонерська діяльність проводилася на муніципальної території (житловий будинок), що не входить до переліку дозволених місць для проповіді. Відзначається, що під час свята Якимов не представився від імені релігійної організації і не повідомив про наявність у нього повноважень на місіонерську діяльність.

З постанови від 5 серпня також випливає, що з якихось невідомих причин правоохоронні органи задокументували діяльність саме цієї групи Якимова. Зйомку під час сільського свята проводили і співробітники поліції, і співробітники УФСБ  республіки Марій Ел.

Більш того,  до 5 серпня вже була готова «соціально-філософська експертиза», знову ж невідомого експерта під номером 1. Експерт зазначає, що на відеоматеріалах присутня атрибутика церкви «Нове покоління», яка нібито «кваліфікується в науковій літературі як неоп'ятидесятницька». Слова, сказані Якимовим, вважаються «проповіддю і молитвою».

Прокурор особливо підкреслює, що проповідь і молитва вимовлені усвідомлено і в присутності неповнолітніх. Такого роду слова, безумовно, надають кримінальний відтінок «проповіді й молитві». Справу порушено за ч.4 ст.5.26 КоАП РФ. Однак Олександр Якимів висловив незгоду з постановою і від свого підпису під ним відмовився. За словами Олександра Якимова, він прекрасно бачив, що поліція стежить за тим, що відбувається і навіть робить зйомку під час свята. Якимов привітав усіх з днем ​​села, благословив старосту за його роботу і всіх жителів села. На цьому «проповідь і молитва» були закінчені.

Несправедливість постанови прокурора для Якимова, уродженця Марій Ел, очевидна. І не тільки тому, що група християн віри євангельської бажала жителям тільки добра (та й сама група складається з жителів сіл).

Ще в березні 2016 року християни повідомили органи юстиції про існування своєї релігійної групи на чолі зі своїм керівником Олександром Якимовим. Це означає, що релігійна група не ховалася, а існувала офіційно. Крім цього, Якимів мав повноваження лідера групи, який, природно, займається місіонерством в рамках закону.

В даному випадку прокуратура Марі-Турекського району порушила положення Закону про свободу совісті, що стосуються місіонерської діяльності. Як зазначає адвокат, експерт Центру «Сова» Інна Загребіна, що представляє інтереси пастора в цій справі, перш за все, з постанови не витікає, що був доведений факт втягнення в релігійну групу нових послідовників.

Крім того, немає вказівки на те, що лідер групи Якимов викладав віровчення своєї громади, що і є частиною визначення місіонерської діяльності в Законі. Просто наявність атрибутики церкви або написи «Нове покоління» аж ніяк не можна вважати місіонерством. З урахуванням того, що керівник релігійної групи або об'єднання може займатися релігійною діяльністю від імені своєї громади, претензії до марійця Якимову безпідставні.

У цій справі насторожує також те, що будь-яка дія, що виходить від представників неправославної християнської групи трактується як місіонерська діяльність. Поліція і співробітники УФСБ витрачають свій особистий і службовий час на те, щоб оштрафувати пастора громади за добрі побажання місцевим жителям. І знаходять експерта, який фактично підтверджує, що під час свята діяла «секта». У зв'язку з цим можна очікувати, що тандем «борців з сектами» і спецслужб привнесе багато нового в антимісіонерські справи за Законом Ярової.

Джерела:     CNL

Воїни Христа Царя

01.09.2016р. Б. / У вересні відбудеться VIII Всеукраїнське військове паломництво до Зарваниці (+програма)

17-18 вересня в Зарваниці проходитиме VІІІ Всеукраїнське військове паломництво до чудотворного місця явлення Божої Матері. Цьогорічна проща відбудеться під гаслом «Вірних стереже Господь».

На щорічну військову прощу до Зарваниці прибудуть представники Міністерства оборони України, Національної поліції України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Міністерства надзвичайних ситуацій України та Державної пенітенціарної служби України.

У паломництві візьмуть участь військовослужбовці, добровольці, родини загиблих на Російсько-Українській Війні, курсанти, ліцеїсти військових ліцеїв, волонтери та миряни.

До VІІІ військового паломництва виготовлено спеціальний пам’ятний знак для учасників прощі.

Програма

VIIІ Всеукраїнського військового паломництва до Зарваниці

(17-18 вересня 2016 р.Б.)

ВІРНИХ СТЕРЕЖЕ ГОСПОДЬ (Пс 31, 24)

16 вересня 2016 р. Б.
10.00 – Прибуття учасників оргкомітету.
18.00 – 22.00 – Прибуття та розміщення  учасників.
19.00 – 20.00 – Вечеря.

17 вересня 2016 р. Б.
08.00 – 09.00 – Сніданок.
09.00 – 11.30 – Прибуття та розміщення  учасників.
11.30 – 11.55  – Зустріч учасників паломництва біля парафіяльної церкви Пресвятої Тройці .
12.00 – 13.00  –  Молебен перед Зарваницькою іконою Божої Матері.
(Парафіяльний храм Пресвятої Тройці)
13.00 – 13.30 – Урочиста хода до скульптури Матері Божої (площа перед Собором)
13.30 – 14.30  – Обід
14.45 – 15.45  – Відновлення хресних обітів (купіль св. Анни)
                        - Відновлення шлюбних обітів
16.00 – 17.30  – Хресна Дорога  – Шлях Божої вірності
(Розпочинається на площі перед Собором).
17.30 – 18.30  – Час особистої молитви
18.30 – 19.30  – Вечеря.
20.00 – 21.30  –  Заупокійна Божественна Літургія за полеглими захисниками України
(поруч Парафіяльної Церкви Пресвятої Трійці).
21.30 – 22.15  – Поминальна хода зі свічками
(від Парафіяльної Церкви Пресвятої Тройці до площі перед Собором).
22.15 – 22.45 – Панахида.
23.00 -       Чування. Духовно – мистецька програма, виступи творчих колективів
(площа перед Собором).

18 вересня 2016 р. Б.
07.30 – 08.00 – Кава, чай.
09.00 – 11.00 – Архиєрейська Божественна Літургія (Площа перед Собором).
11.00 – 12.00  – Закриття Паломництва (Площа перед Собором).
13.00 – Обід.
14.30-16.00 – Роз’їзд учасників.

Джерела:      kapelanstvo.org.ua

Воїни Христа Царя