ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ!

пʼятницю, 29 грудня 2017 р.

29.12.2017р. Б. / Подарунки від св. Миколая отримали військові і медики Центрального госпіталю ЗСУ

Святий Миколай продовжує відвідувати українських військових, які перебувають на лікуванні в госпіталях Київщини. 

Так, 27 грудня 2017 року, помічники святого завітали до Центрального госпіталю Збройних сил України, що знаходиться в Києві.

Військово-медичний капелан УГКЦ отець Віталій Воєца передав військовим та медикам госпіталю іменні подарунки, які зібрала громада УГКЦ парафії Різдва Пресвятої Богородиці в м. Ірпінь.

Також цього дня подарунки з нагоди Дня святого Миколая отримали українські військові, що перебувають на лікуванні в госпіталі ветеранів війни, а також медичні працівники закладу.

четвер, 28 грудня 2017 р.

28.12.2017р. Б. / В Італії мігрант спробував зняти хрест з різдвяної ялинки

Неприємна пригода трохи затьмарила святкування Різдва Христового в італійському Мілані - біженець, який прибув в місто з Африки, заліз на різдвяну ялину, щоб зняти з її верхівки хрест. Мігранту не сподобалося, що святкове дерево на Пьяцца Дука д'Аоста перед центральним вокзалом міста прикрасили головним символом християнства.

Планам зловмисника завадила поліція, яка зупинила і затримала хулігана. Як уточнює Il Giornale, ним виявився 21-річний уродженець Гамбії. На запитання про мотиви його вчинку, чоловік вказав на хрест і сказав, що «це не добре».

Поліція з'ясувала, що у африканця є дозвіл на проживання в Італії, виданий регіональним управлінням у справах біженців на півдні країни. Молоду людину відправили до поліцейського відділку, а звідти, в зв'язку з ознаками неадекватного стану, на психіатричний огляд до лікарні.

неділю, 24 грудня 2017 р.

24.12.2017р. Б. / Зарваниця запрошує учасників РУВ та членів їх сімей на реабілітаційний відпочинок

Від 29 січня до 05 лютого 2018 року у Марійському духовному центрі в Зарваниці, що в Тернопільській області, відбудеться реабілітаційний відпочинок для учасників РУВ (т.зв. "АТО") та членів їх сімей. 

Проживання та харчування під час реабілітації є безкоштовними.

Окремо передбачена програма для дітей – з ними працюватимуть аніматори.

Організатори просять зголошуватися за номером телефону:
098-277-20-57 (Мар’яна).

За повідомленням організаторів

середу, 20 грудня 2017 р.

20.12.2017р. Б. / “Війна консолідувала наш народ та мобілізувала Церкву до вчинення добрих діл”, — владика Богдан Манишин (+VIDEO)

Які виклики ставить перед Церквою війна обговорювали в прямому ефірі програми «Відкрита Церква. Діалоги». Своїми думками і переживаннями з глядачами поділився владика Богдан (Манишин) – єпископ-помічник Стрийський, керівник Ради душпастирства у кризових ситуаціях при Патріаршій Курії УГКЦ.
  • Війна і мир — це дві паралельні прямі, які ніколи не перетнуться. Війна накладає відбиток і ставить особу перед екзаменом. Саме тому важливо не опускати руки і не втрачати запал до боротьби!
  • Війна виявила як і всі наші добрі сторони, так і недоліки, над якими нам варто працювати, й спонукає нас вчитися. Найкращі риси, які проявилися в нашого народу, — це відповідальність за чуже життя, солідарність і небайдужість, а також відкритість для тих, хто терпить.
  • Війна вплинула на кожного з нас по-своєму. Вона консолідувала наш народ! Більше того – мобілізувала нашу Церкву до вчинення добрих діл!
  • Кожен християнин має знати, що він також є воїном Христовим! Господь вміє поставити завдання набагато краще від будь-якого полководця. Ми маємо право себе захищати! Ми маємо обов’язок захищати тих, хто є за нами. Однак, чинити це без ненависті, наскільки це можливо.
  • Ворог, який воює проти нас, не потребує нашого прощення. Він не потребує нашої простягнутої руки, не потребує йти на діалог, на який ми його кличемо. Проте, Ісусові важливо, щоби та ненависть, з якою він воює проти нас, не увійшла в нас і ми не стали гіршими, ніж ті, проти кого ми воюємо.Щоби та ненависть, носієм якої є наш ворог, не взяла нас у полон, а ми не стали від неї залежними!
  • Помста не принесе християнину мир! Але молитва за ворогів є першим кроком до прийняття любові, яку Господь дав нам на Хресті, коли молився за тих, хто його розпинали. Вона«тримає небо» та спиняє кулі.
  • Координаційна рада душпастирства в кризових ситуаціях була покликана щоби координувати діяльність комісій у нашій Церкві, котрі відчули поклик відповісти на потреби війни. Ми загалом крокуємо у трьох напрямках  — це реабілітація, формація та супровід.
  • Я хочу подякувати тим, хто надає допомогу нашим бійцям, бо ви є образом милосердного Христа. Я хочу подякувати тим командирам, які люблять свого солдата, котрі моляться за нього, котрі приймають наших капеланів і в тих умовах війни хочуть створити дім на передовій. Бажаю всім бійцям, щоб вони завжди пам’ятали, що в них є родини, що в них є дім, і що вони в цьому домі будуть люблені.

Департамент інформації УГКЦ

суботу, 16 грудня 2017 р.

16.12.2017р. Б. / Мер-мусульманин «скасував» Різдво в Назареті

Мер Назарету – мусульманин за віросповіданням, Алі Салам скасував заплановані на Різдвяний час святкові заходи, зокрема, великий фестиваль та різдвяну ярмарку, які користуються великим попитом туристів, повідомляє The Time of Israel.

Мер заявив що визнання Дональдом Трампом Єрусалиму столицею Держави Ізраїль забрало у нього святковий настрій і тому він вирішив скасувати святкування Різдва в Назареті цього року.

Назарет – важливе паломницьке місце: тут Архангел Гавриїл звістив Пречистій Діві Марії, що вона стане матір’ю Месії, тут Свята родина замешка після свого повернення з Єгипту. Ісуса називали Назарянином, тобто, мешканцем Назарету.

Як зазначає видання Різдвяна ярмарка є одним з головних джерел доходів цього міста, де християни складають заледве одну третину мешканців, а все решта – мусульмани.

Джерело:  Воїни Христа Царя

пʼятницю, 15 грудня 2017 р.

15.12.2017р. Б. / Війна припиниться тоді, коли ми перестанемо жити так, ніби війни нема, ‒ переконаний Глава УГКЦ (+VIDEO)

Війну не може виграти ані полководець, ані президент, ні навіть та чи інша військова частина. Війну може виграти тільки народ. Якщо ми всі як народ зрозуміємо, що наша держава є в стані війни, якщо ми не намагатимемося перекласти відповідальність за війну на чужі плечі, якщо ми не будемо втікати від цієї страшної дійсності і жити так, ніби війни нема, тоді ми переможемо.

Таку думку висловив Патріарх Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав в ефірі програми «Відкрита Церква», відповідаючи на запитання про те, що потрібно нам, громадянам, робити, аби припинити війну в Україні.

«Війна, – каже духовний лідер греко-католиків, – це біда номер один у нашому домі. Це є щось, що не дає нам можливості вільно рухатися вперед. Сьогодні український народ є дуже зранений. Гадаю, що наслідки цієї війни ще до кінця себе не проявили. За даними міжнародного Червоного хреста і також за нашими даними, на окупованих територіях гуманітарна ситуація втричі погіршилася, порівняно з кількома попередніми роками. І не видно тенденції до покращення. Більше того, на Донеччині назріває колосальна екологічна катастрофа. Через затоплення шахт отруються ґрунтові води. Цілі регіони будуть позбавлені питної води...».

На думку, Глави УГКЦ, щоб припинилася війна, ми, християни, найперше маємо молитися за мир. Предстоятель пригадав, що Церкви України закликали і далі закликають до щоденної неустанної молитви за мир. В УГКЦ в такій молитві єднаються щовечора о 21.00.

«Мир потрібно виблагати у Господа, – переконує Блаженніший Святослав. – А також будувати мир. Потрібно підтримувати українське військо, тому що наші воїни ‒ це ті, хто захищають мир, навіть зі зброєю в руках. Потрібно лікувати рани, які наносить війна. Допомагати тим, які є жертвами цієї війни. Нам потрібно протиставлятися всякій ненависті і не вірити нікому, хто проповідує ненависть, як новоявленому месії або начебто тому, хто має інструмент вирішення цього питання».

Крім того, на переконання Глави Церкви, щоби цю війну зупинити, ми повинні говорити правду про Україну і на міжнародній арені. Адже ми сьогодні спостерігаємо, зокрема у Європі, що про війну в Україні вже не пишуть газети, не говорять журналісти, її штучно замовчують. Ми всі повинні, особливо в час безвізу, говорити правду про події в Україні. Бо це гібридна війна, яка ведеться не тільки зброєю, а й неправдою.

«Нам потрібно вжити всі важелі для припинення цієї війни. Чи всі засоби в нас сьогодні є в руках? Не знаю. Але я переконаний, що від кожного з нас залежить те, щоб війна припинилася», – вважає Блаженніший Святослав.

вівторок, 12 грудня 2017 р.

12.12.2017р. Б. / Тижневий огляд: життя УГКЦ (4.12 – 10.12)

У вівторок, 5 грудня 2017 р.,  у Львові в головному корпусі Львівської політехніки відбулася зустріч глави УГКЦ Блаженнішого Святослава (Шевчука) з академічною спільнотою та студентською молоддю. Цього разу діалог Глави Української Греко-Католицької Церкви з академічною спільнотою був присвячений 30-річчю проголошення Декларації польсько-українського прощення та примирення. Нагадаємо, що 11–12 жовтня 2017 року в Римі пройшли заходи з відзначення цієї річниці. Ключовою ж подією стало вручення нагороди «Капітули польсько-українського поєднання», якою відзначають особистості та організації, що своєю діяльністю сприяють порозумінню між народами Центральної та Східної Європи.

У 184-му Навчальному центрі Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного відбулись урочистості з нагоди святкування Дня Збройних Сил України. Військовослужбовців прийшли привітати представники місцевої влади різних рівнів, керівництво, рідні та близькі, а також Преосвященний владика Володимир, Єпископ-помічник Львівської Архиєпархії УГКЦ та капелани Центру Військового Капеланства о. Тарас Михальчук та о. Тарас Свищ.

З нагоди Дня волонтера, у приміщенні БФ «Карітас – Львів УГКЦ» (вул. Франка, 9) зустрілись волонтери соціального служіння парафіяльних Карітасів. Зустріч пройшла у теплій невимушеній атмосфері, де кожен мав можливість розповісти про свої досягнення, успіхи, а також про труднощі. Зустріч традиційно розпочалась із спільної молитви. Отець Андрій Сенейко, директор Карітасу Львова, подякував волонтерам за їхню жертовність і служіння, зазначивши, що волонтери є тим світлом для світу, що дає надію людям у складних життєвих обставинах. 

5-7 грудня в Патріаршому домі у Львові (м. Львів, вул. Хуторівка, 35Б) відбулась зустріч духівників та провідників мирянських спільнот, так звана Вікенд-школа, організатором якої був о. Василь Білаш, голова Комісії у справах мирян УГКЦ. До участі у цій зустрічі були запрошені духовні провідники мирянських спільнот, рухів, організацій з усієї України. 

У середу, 6 грудня 2017 року, в День Збройних сил України Гарнізонний храм свв. апп. Петра і Павла ЛА УГКЦ відзначив 6-ту річницю з дня відкриття. З нагоди свята служилась Божественна Літургія, яку очолив о. Степан Сус – настоятель Гарнізонного храму та Голова Центру Військового Капеланства Львівської архиєпархії УГКЦ. Разом із настоятелем спільно молилися військові капелани, душпастирі Центру Студентського Капеланства та Центру Опіки Сиріт. На Святкову Літургію завітали військовослужбовці Львівського гарнізону, курсанти Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, а також парафіяни храму.

У п’ятницю, 8 грудня, відбулася робоча зустріч працівників Департаменту військового капеланства, Комісії у справах родини, Комісії у справах душпастирства охорони здоров’я, Комісії у справах мирян, Відділу розвитку та Відділу комісій Патріаршої курії УГКЦ з метою скоординувати і оптимізувати максимальну співпрацю вище згаданих комісій та діяльності Церкви загалом. Також ця зустріч була важливою для пошуку способів подолання наслідків кризи, яка спричинена війною, що триває на Сході України, а також для спільного пошуку відповідей на все нові виклики, які постають.

9 грудня 2017 року в селищі Інженерне Дніпровського району м. Херсона було освячено новий храм-каплицю на честь Архистратига Божого Михаїла. На свято завітав Екзарх Одеський та Адміністратор Кримський єпископ Михаїл (Бубній). 

У неділю 10 грудня 2017 року в Районному народному домі м.Пустомити відбулася Урочиста академія, присвячена 125-річчю від дня народження Патріярха Йосифа Сліпого. Духовне слово про тернистий життєвий шлях Ісповідника віри Патріарха Йосифа Сліпого виголосив Високопреосвященний Владика Ігор (Возьняк), архиєпископ та митрополит Львівський УГКЦ.

Джерело:  Воїни Христа Царя

четвер, 7 грудня 2017 р.

07.12.2017р. Б. / У Харкові відбудеться благодійний ярмарок “Допоможи Миколаю”

10 грудня в харківському храмі Святих Верховних апостолів Петра і Павла УГКЦ після Літургії відбудеться благодійний ярмарок.
 
Зібрані кошти підуть на дарунки для неповнолітніх засуджених в Курязькій виховній колонії ім. Макаренка.

Всі охочі можуть долучитися до ярмарку, принісши смаколики на продаж!

Детальнішу інформацію шукай у події Благодійний ярмарок “Допоможи Миколаю”

За матеріалами: ugcc.kharkiv.ua

Джерело:   ДИВЕНСВІТ

середу, 6 грудня 2017 р.

06.12.2017р. Б. / 8 найуспішніших християнських бізнесменів

У той час, як багато людей сперечаються про те, чи хоче Бог щоб ми процвітали, інші взяли і довели, що процвітання можна використовувати на благо.

Сьогодні я хотів би представити до Вашої уваги 8 найвпливовіших християнських бізнесменів, які, застосовуючи Божі принципи в бізнесі, змогли досягти не тільки великих результатів, але і стати прикладом давання і служіння людям.

John Rockefeller - «Я вірю, що сила робити гроші це Божий дар. Це мій обов'язок, як християнина, по-перше робити гроші, а по-друге робити якомога більше грошей, для того, щоб роздавати нужденним ... »

Сьогодні ім'я Рокфеллер є синонімом таких слів, як успіх, слава і гроші. А як же по-іншому? Адже в кінці 19-го століття Джон Рокфеллер сколотив собі статок, який сьогодні становить 253 мільярдів американських доларів! У години пік він контролював 90 відсотків всієї американської нафти, що, за даними журналу Fortune, робить його найбагатшою людиною в історії Америки (і всього світу, відповідно).

Але мало хто знає, що Джон Рокфеллер був завзятим баптистом, пожертвував свою першу десятину в 16 років, і ніколи в своєму житті не пробував алкоголь і сигарети.

Незважаючи на все своє багатство і славу, Джон Рокфеллер продовжував служити Богу в своїй церкві Eire Street Baptist Mission Church, викладаючи там в недільній школі протягом всієї своєї кар'єри.

James Penney (відомий більше як J. C. Penney)

James Cash Penney народився в сім'ї баптистського пастора і з дитинства регулярно відвідував церкву. У молодому віці йому вдалося відкрити свій власний магазин, якому він дав християнську назву The Golden Rule store. Його девіз був такий: як хочеш щоб люди з тобою чинили, так і ти роби з ними.

Згодом, помінявши назву магазину з Golden Rule на J.C. Penney, Джеймс розширив компанію, відкривши свої магазини практично в кожному великому місті Америки.

Суєта, слава, і гроші відвернули молодого Джеймса від Бога, і він перестав ходити до церкви. Життя Джеймса було зруйнована не тільки фінансово, а й емоційно. Хтось із друзів, порадив йому взяти відпустку і поїхати відпочити в християнському санаторії. Там одного дня, прогулюючись по коридору санаторію, Джеймс почув спів, який доносився з кімнати: God will take care of you.

Джеймс прочинив двері і, на  його превеликий подив, він виявив, що лікарі й медсестри цього санаторію разом співали християнські пісні. Джеймс тихесенько сів позаду і вслухався в пісні, які колись співали в церкві його батька. Раптово він усвідомив, що весь цей час, ганяючись за успіхом, він втратив найважливіше - мир, радість і щастя. І тоді він відразу ж вирішив помолитися молитвою покаяння. За його власним описом, ніколи в житті він не відчував нічого подібного. Його раптом наповнив внутрішній мир, який був набагато цінніший тих мільйонів, якими він володів. Джеймс вийшов з тієї кімнати іншою людиною і відразу вирішив поміняти свій спосіб життя.

Застосовуючи християнські принципи в бізнесі, Сем Волтон зміг досягти величезного успіху і побудувати найбільшу торгову мережу в Америці! А за підсумками журналу Форбс, в 2010 році гіпермаркет Wal-Mart став найбільшою корпорацією в світі, випередивши Microsoft, Exxon Mobil і Apple! Сем Волтон все життя прожив з однією дружиною, кермував старим фордом пікапом і жив в посередньому будинку. І це все при тому, що в 1985 році журнал Форбс назвав його найбагатшою людиною Америки.

Henry Heinz - великий християнський бізнесмен 19-го століття, відомий як винахідник кетчупу і засновник однойменної компанії Heinz.

Henry Heinz завжди стверджував, що його успіх це прямий результат віри в Бога. Одного разу, відвідуючи Англію з просування свого бізнесу, Генрі вирішив зробити паломницький тур по місцях поховання релігійних лідерів: Isaac Watts, Джон Буньян і Джон Уеслі. Відвідавши церкву, в якій проповідував Джон Уеслі, Генрі написав: «Було таке відчуття, що я стояв на святій землі».

Коли Генрі помирав, то його заповіт починався словами: «Сьогодні, в згоді з Його волею, хочу зробити заяву про те, що Ісус Христос - мій Спаситель!»

Сьогодні компанія Heinz коштує 12 мільярдів доларів, продаючи 650 мільйонів упаковок кетчупу в рік!

Cher Wang - тайванська бізнес-леді і засновник компанії HTC, яка спеціалізується на смартфонах.

Будучи дочкою служителя і бізнесмена Wang Yung-Ching, з самого початку вона будувала свій бізнес на християнських принципах. Одного разу в інтерв'ю китайським ЗМІ, Cher Wang сміливо заявила, що Біблія це найкраща книга по бізнесу. Її гаслом в житті є перефразований вірш із книги пророка Осії: «Людина повинна мати бачення, або вона загине і загубиться серед конкурентів». У травні 2011 року журнал Форбс назвав Cher Wang і її чоловіка Wen Chi Chen найбагатшими людьми Тайваню.

Jin Sook і її чоловік Do Won Chang займають 79 місце з 400 в списку найбагатших людей Америки. У 1981 році ця сімейна пара переїхала з Кореї в Америку, де перший час вони працювали прибиральниками і заправниками на заправці. Намагаючись звести кінці з кінцями, подружжю прийшла ідея почати шити модний одяг європейського стилю для корейської діаспори. Так в 1984 році в Лос Анджелесі був відкритий їх перший магазин під назвою Forever 21.

На сьогоднішній день Forever 21 займає 5 місце в Америці в своїй сфері бізнесу, нараховуючи 600 магазинів в Америці, Європі, Азії і на Близькому Сході. Цікавим фактом цієї компанії є те, що на самому початку на всіх пакетах Forever 21 були написані слова John 3:16.

Truett Cath: «Якщо я не хочу працювати в неділю, то я не можу змусити це робити і своїх співробітників»

Трует Кеті є засновником ресторану швидкого харчування Chick-fil-A. Будучи служителем баптистської церкви (він викладав у недільній школі понад 50 років) в 1946 році Трует відкрив ресторан, який працював за біблійними принципами.

Як ресторан, який закритий у неділю, зможе процвітати? Адже саме вихідні дні вважаються найприбутковішими в ресторанному бізнесі! Але Трует стояв на своєму ... Через пару років він не тільки витримав конкуренцію і встояв на плаву, а й зміг вивести свою компанію в десятку найбільших компаній ресторанного бізнесу! Коли в 2014 році Трует Кеті помер, його статки оцінювалися в 4.2 мільярда доларів.

David Green. На сьогоднішній день Девід Грін займає 80 місце в списку найбагатших людей Америки. Він є засновником магазину Hobby Lobby - найбільшої компанії в сфері виробів, нараховуючи 520 магазинів в 42 штатах.

Девід Грін відкрив свій перший магазин в 1972 році і завжди будував свій бізнес на двох принципах:
1) Вести бізнес в гармонії з Божими законами
2) Фокусувати бізнес більше на людях, а не на грошах.

Всі магазини Hobby Lobby:
- закриваються рано ввечері, щоб робітники могли проводити час зі своєю сім'єю;
- закриті по неділях;
- грають християнську музику.

За даними журналу Форбс, на сьогоднішній день Девід Грін пожертвував понад 500 мільйонів доларів на благодійність і релігійну діяльність. Цікавим фактом є те, що Девід був головним спонсором You Version Bible app, однієї з найпопулярніших електронних Біблій. На даний момент Девід володіє найбільшою приватною колекцією біблійного антиквара і незабаром планує відкрити музей Біблії.

Автор: Роман Савочка

вівторок, 5 грудня 2017 р.

05.12.2017р. Б. / Тижневий огляд: життя УГКЦ (27.11-3.12)

26 листопада на 85-му році життя помер видатний український мовознавець, академік, керівник проекту реформи правопису Василь Німчук, що народився на Закарпатті. З приводу смерті Василя Німчука Блаженніший Святослав, Отець і Глава УГКЦ, написав листа-співчуття.

З 27 по 29 листопада цього року, у реколекційному єпархіальному центрі УГКЦ "Світлиця" у Брюховичах проходили спільні реколекції католицьких єпископів західного та східного обрядів. Духовні вправи, в яких взяв участь Апостольский Нунцій арх. Клаудіо Ґуджеротті, Митрополит Мечислав Мокшицький та Блаженніший Святослав Шевчук та інші єпископи обох єпископатів очолив єзуїт о. Джермано Марані, біритуаліст з Італії, котрий дуже добре знає Україну бо працював тут в 2001 році, коли вівся процес 26 мучеників УГКЦ. Темою цьогорічних реколекцій яку обрав отець реколектант є образ брата Альберта Хмелєвського Ecce homo. Це погляд на Ісуса в кайданах, Ісуса страждаючого.

У вівторок, 28 листопада 2017 р. у Посольстві України в Литовській Республіці відбулася зустріч Посла України в Литовській Республіці В.Яценківського з отцем-настоятелем Української греко-католицької церкви Пресвятої Трійці м.Вільнюс отцем Вінкентієм Пелихом, отцем Домініком Налисником та братом Робертом Ленівим. У ході зустрічі співрозмовники обговорили, зокрема, проведення спільних культурно-просвітницьких заходів, проблематику освіти українською мовою в Литві, обмінялися думками щодо подальшої співпраці.

У Патріаршому домі м. Львова відбулася зустріч учасників робочої групи, які працюють над створенням та реалізацією пастирської  програми УГКЦ для допомоги людям із постабортним синдромом. Зокрема на засіданні було присутні учасники із різних єпархій. Серед порядку денного було обговорено видання молитовника  «БОГОРОДИЦЕ, ЗАХИСТИ ЖИТТЯ! Для зцілення душевних ран після аборту. Крім того було обговорено програму на трьох рівня: загальноцерковному, єпархіальному, парафіяльному та визначено пріоритетні напрямки праці по супроводу осіб, які втратили дитину внаслідок аборту.

У Західному регіональному управлінні Державної прикордонної служби України відбувся з'їзд капеланів, які забезпечують духовну опіку прикордонникам. У цій зустрічі взяли участь представники різних конфесій Української церкви. На заході був присутній також військовий капелан Львівської архиєпархії УГКЦ о. Тарас Михальчук, який презентував діяльність Центру Військового Капеланства ЛА УГКЦ. Учасники з'їзду обговорили проблематику та питання ефективності праці у структурах Держприкордонслужби. Душпастирі поділилися своїм особливим досвідом служіння та обговорили різного роду перешкоди, які виникають на цьому шляху.

Піддиякон Юрій Балух з курсантами НАСВ в рамках Релігієзнавчого гуртка відвідали Гарнізонний храм свв. апп. Петра і Павла (м. Львів, вул. Театральна, 11) та його підземелля.  Майбутні офіцери ознайомилися з історією святині, біля меморіальної стіни вшанували пам'ять Героїв Небесної Сотні та Героїв України, а також молились біля березового хреста, який вцілів після обстрілів на передовій РУВ і став своєрідним символом незламності духу українського воїна, Божої опіки над ним. 

В п’ятницю, 1 грудня, завершилася третя Всецерковна зустріч координаторів програми «Жива парафія». Отець Петро представив Календарний план Патріаршої курії УГКЦ на 2018 рік. с. Валентина Рябушко, координатор стратегії від монашества, представила внесок монашества у програму «Жива парафія», розкривши такі теми: «Особливості парафій, якими опікуються монаші спільноти», «Семінарійна і монастирська формація, запит суспільства і кількість покликань», «Спільнота − місце, яке Бог підготував для того, щоб ми могли виявити, розвивати і служити своїми дарами» та інші. Також перед єпархіальними координаторами виступив з доповіддю і представив діяльність Пасторально-міграційного відділу експерт ПМВ о. Віталій Храбатин. Зустріч у Мадриді завершилася представленням основних завдань наступних кроків для координаторів щодо втілення тематик упродовж всього наступного року.

Пропонуємо до Вашої уваги:
У Гарнізонному храмі стартувала благодійна акція "Святий Миколай для військових". Львів’яни та гості міста матимуть прекрасну можливість побути «агентами» Святого Миколая і своїми щирими проявами подарувати частинку доброти нашим хлопцям. Підтримати спільний проект "Святий Миколай для військових" можна, склавши грошову пожертву у скриньку Фундації св. Миколая у:
  - Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла (м. Львів, вул. Театральна, 11);
  - Студентському храмі Блаженного священномученика Олексія Зарицького (м. Львів, вул. Лукаша, 3а);
  - Студентському храмі Святого рівноапостольного князя Володимира Великого (м. Львів, вул. Природна, 8а);
  - Афганському храмі Стрітення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа (м. Львів, вул. Батуринська, 2).

АНОНСИ:

Джерело:  Воїни Христа Царя

пʼятницю, 1 грудня 2017 р.

01.12.2017р. Б. / Не можеш зрозуміти який Божий план для твого життя? Постав собі 5 запитань

Часом нам може бути важко зрозуміти, чого Бог хоче від нас, що ми маємо робити в цьому житті, яке наше покликання… Однак дуже часто своїми діями ми самі все більш ускладнюємо можливість почути те, що Бог говорить до нас.

Якщо ти хочеш визначитись, зробити якісь зміни в своєму житті, хочеш почути, що Бог промовляє до тебе, спробуй дати відповідь на цих 5 запитань:

  1. Чи кожного дня я знаходжу час для молитви і читання Біблії?
  2. Чи я регулярно ходжу до Сповіді і намагаюсь уникати гріха?
  3. Чи я шукаю духовної поради в духовного наставника чи священика?
  4. Чи я брав участь в реколекціях з метою присвятити час і почути, що Бог говорить до мене стосовно певного рішення?
  5. Чи впродовж останнього року я читав якусь книжку, що допомагає зростати в православній вірі?

Відповівши на ці запитання, ти зрозумієш над якою сферою твого життя тобі вартує попрацювати більше, щоб зрештою стати більш здатним сприймати те, що до тебе говорить Бог і дозволяти Йому вести тебе по життю.

Джерело:  Воїни Христа Царя

вівторок, 28 листопада 2017 р.

28.11.2017р. Б. / Тижневий Огляд: життя УГКЦ (20.11 – 26.11)

Як ми дізнались, з 13 по 19 листопада 2017р. Комісія УГКЦ у справах душпастирства охорони здоров’я організувала духовно-психологічне розвантаження для військовослужбовців, які повернулися із зони АТО, та їхніх дружин. Реабілітація проходила у стінах монастиря сестер Пресвятої Родини с. Гошів. Учасники реабілітації мали змогу духовно та психологічно збагатитися, відновити свої сили, стати ближче до Бога, пізнати себе та один одного. 

У вівторок, 21 листопада 2017 року, в каплиці Митрополичої Курії, після спільної молитви «Ангел Господній» Архієпископ Мечислав Мокшицький передав реліквії св. Івана Павла ІІ Сестрам Катехиткам св. Анни (УГКЦ), у Львові. Митрополит поблагословив служіння сестер та передав реліквії св. Івана Павла ІІ с. Далілі Шмигельській, настоятельці адміністратури.

В цей день відбулося освячення церкви-каплиці Святого Володимира Великого в м. Запоріжжя. Чин освячення здійснив владика Степан (Меньок), Екзарх Донецький, у співслужінні з Єпископом-помічником Харківсько-Запорізької дієцезії РКЦ Яном Собіло.

Особовий склад військової частини 3044 Національної гвардії України мав нагоду зустрітися із групою місіонерів УГКЦ, яка в цей період за ініціативи настоятеля Храму Всіх Святих Українського Народу отця Ігоря Ворони проводила місійну діяльність в м. Южноукраїнськ. Група місіонерів у складі: священнослужителів отців-редемптористів  провели духовні роздуми на тему основних цінностей людського життя, таких як Віра, Любов, Справедливість та Надія, а також подякували гвардійцям за їхню відповідальну професію, побажали витривалості, сили, Божого благословення і супроводу в їхній службі у цей надзвичайно непростий для України час.

В середу, 22 листопада, у Львові розпочався перший в історії базовий курс підготовки військових капеланів. У Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного священики, які вже служать військовими капеланами Збройних Сил України, навчатимуться основам військової справи, а також матимуть змогу обмінятись досвідом служіння в підрозділах ЗСУ. Хоч самі священнослужителі не будуть навчатись застосовувати зброю, проте вони повинні зрозуміти особливості діяльності військових підрозділів, де виконуватимуть свої функціональні обов'язки. Слухачам курсу, на думку його розробників та організаторів, необхідно навчитись не лише надавати духовну підтримку воїнам, але й бути готовими врятуватись під час ворожого обстрілу, витягнути поранених з поля бою, надати їм невідкладну домедичну допомогу. 

В четвер, 23 листопада, відбулася робоча зустріч Глави і Отця УГКЦ Блаженнішого Святослава та глави Делегації Міжнародного комітету Червоного хреста в Україні п. Алана Ешліманна. Міжнародний комітет Червоного хреста (МКЧХ) є гуманітарною організацією, цілі якої полягають в тому, щоб захищати життя й гідність людей, котрі потерпіли через збройні конфлікти та інші ситуації насильства, і надавати їм допомогу. Під час зустрічі главі Делегації МКЧХ в Україні було представлено діяльність, яку здійснює УГКЦ в питанні подолання гуманітарної кризи, що спричинена воєнною агресією.

У Коломийському навчально-науковому інституті відбулась зустріч з капеланами Коломийської єпархії УГКЦ отцем Василем Довганюком і отцем Михайлом Дзюбою, а також з воїном РУВ Олегом Кіращуком. З нагоди Дня гідності і свободи капелани провели зі студентами урок з історії України «Сучасне завжди на дорозі з минулого в майбутнє». Отець Михайло Дзюба розповів молоді про зародження капеланства в Україні, про служіння капеланів на сході, а також поділився роздумами про історію України. Всесвітньо відомий писанкар, коломиянин, воїн РУВ Олег Кіращук розповів присутнім про «передову» на сході України, про те, які відчуття переповнюють, коли  гинуть молоді хлопці, твої побратими, про те, як вони  залишаються без ніг, без рук, але з гарячим серцем, сповненим любові до України та великої надії і віри в перемогу українського народу.

У п’ятницю, 24 листопада 2017 року, Преосвященний владика Володимир, Єпископ-помічник Львівської Архиєпархії УГКЦ, відвідав м. Пустомити, де в ЗОШ №2 відбулася урочиста академія, приурочена завершенню ювілейного святкування 110-тої річниці від дня народження та 20-тої річниці від дня смерті Високопреосвященного Митрополита Володимира (Стернюка).

У День пам’яті жертв Голодомору в Україні 1932-1933 років Блаженніший Святослав узяв участь у заходах із вшанування пам’яті невинно убієнних у ті страшні роки. 25 листопада, під час церемонії  вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні Президент Петро Порошенко наголосив на важливості того, «щоб наші нащадки завжди знали, що то був не просто штучний голод, а ретельно спланований Голодомор». Біля меморіального знаку «Свіча пам’яті» предстоятелі Українських Церков помолилися Панахиду за померлими від голоду в 1932-1933 роках. Блаженніший Святослав наголосив, що ми повинні докласти максимум зусиль, щоб подібні трагедії знову не стали дійсністю. По завершенні молитви та виступу Президент України оголосив загальнонаціональну хвилину мовчання, після якої розпочалася всеукраїнська акція «Запали свічку».

Пропонуємо до Вашої уваги:
У Гарнізонному храмі стартувала благодійна акція "Святий Миколай для військових". Львів’яни та гості міста матимуть прекрасну можливість побути «агентами» Святого Миколая і своїми щирими проявами подарувати частинку доброти нашим хлопцям. Підтримати спільний проект "Святий Миколай для військових" можна, склавши грошову пожертву у скриньку Фундації св. Миколая у:
  - Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла (м. Львів, вул. Театральна, 11);
  - Студентському храмі Блаженного священномученика Олексія Зарицького (м. Львів, вул. Лукаша, 3а);
  - Студентському храмі Святого рівноапостольного князя Володимира Великого (м. Львів, вул. Природна, 8а);
  - Афганському храмі Стрітення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа (м. Львів, вул. Батуринська, 2).

Анонси:
У Мадриді відбудеться третя Всецерковна зустріч координаторів програми «Жива парафія». Зустріч проходитиме в реколекційному домі римо-католицької архидієцезії Мадрида та завершиться в п’ятницю, 1 грудня.

Джерело:  Воїни Христа Царя

суботу, 25 листопада 2017 р.

25.11.2017р. Б. / У Гарнізонному храмі стартувала благодійна акція "Святий Миколай для військових"

До 19 грудня військові капелани Львівської Архиєпахії УГКЦ за підтримки Фундації св. Миколая розпочали благодійну акцію “Святий Миколай для військових”.

Свято Миколая розпочинає цикл зимових свят і часто асоціюється у нас з подарунками та благодійністю. Ситуація, що склалася сьогодні у нашій країні, спонукає до ще більшого милосердя. Серед військових дане свято набуває особливого змісту: перебуваючи далеко від дому та рідних, хлопці приємно здивовані, що в армії теж трапляються чуда.

Цьогоріч до дня св. Миколая капелани плануюють відвідати з подарунками курсантів Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного, вихованців ліцею ім. Героїв Крут, солдатів строкової служби у 184-му Навчальному центрі Національної академії сухопутних військ та в кожному військовому містечку Яворівського полігону, бійців Національної гвардії України, солдат строкової служби 24-ої Окремої механізованої залізної бригади ім. Данила Галицького, солдат строкової служби Повітряних сил ЗСУ, солдат у військових частинах Львова. Також капелани подбають про те, щоб без подарунків не залишились діти, батьки яких загинули на східних теренах нашої Батьківщини, захищаючи її територіальну цілісність та незалежність.

Організація благодійного проекту "Святий Миколай для військових" передбачає закупівлю солодощів, марципанів, помаранчів, а також виготовлення іконок із зображенням святителя Миколая Чудотворця та молитвою до нього. 

Львів’яни та гості міста матимуть прекрасну можливість побути «агентами» Святого Миколая і своїми щирими проявами подарувати частинку доброти нашим хлопцям.

Підтримати спільний проект "Святий Миколай для військових" можна, склавши грошову пожертву у скриньку Фундації св. Миколая у:
  - Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла (м. Львів, вул. Театральна, 11);
  - Студентському храмі Блаженного священномученика Олексія Зарицького (м. Львів, вул. Лукаша, 3а);
  - Студентському храмі Святого рівноапостольного князя Володимира Великого (м. Львів, вул. Природна, 8а);
  - Афганському храмі Стрітення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа (м. Львів, вул. Батуринська, 2).
 
Зазначимо, що Фундація св. Миколая проводить дану акцію вже третій рік поспіль. За цей час завдяки нашим спільним зусиллям тисячі військових відчули теплу атмосферу свята, ту величезну радість, піднесений настрій і чудеса, які приносить Святий Миколай. Хочемо подякувати усім, хто відгукнувся на заклик про допомогу для наших захисників у попередніх роках, а також і тим, які продовжують підтримувати військових протягом цілого року.

Довідка. Фундація св. Миколая – це відділ релігійної місії Центру Військового Капеланства Курії Львівської Архиєпархії УГКЦ. Головним завданням Фундації є через пропагування особи святого Миколая Чудотворця – великого доброчинця, який щодня у світі потребує добрих рук для продовження своєї місії, підтримувати проекти, які пов’язані із душпастирством (капеланським служінням) серед дітей-сиріт, військовослужбовців, студентів та в’язнів.

пʼятницю, 24 листопада 2017 р.

24.11.2017р. Б. / Глава УГКЦ прийняв Делегацію Міжнародного комітету Червоного хреста в Україні

23 листопада відбулася робоча зустріч Патріарха УГКЦ Блаженнішого Святослава та глави Делегації Міжнародного комітету Червоного хреста в Україні п. Алана Ешліманна на прохання останнього.

Міжнародний комітет Червоного хреста (МКЧХ), як повідомив очільник Делегації в Україні, є гуманітарною організацією, цілі якої полягають в тому, щоб захищати життя й гідність людей, котрі потерпіли через війни та інші ситуації насильства, і надавати їм допомогу. Поширюючи та укріплюючи гуманітарне право й універсальні гуманітарні принципи, МКЧХ докладає всіх зусиль, щоб запобігти стражданням людей.

МКЧХ присутній у більше ніж 80 країнах, де працює майже 13000 співробітників. Понад 500 співробітників працюють у Києві, Слов’янську, Сєвєродонецьку, Маріуполі, Донецьку, Луганську та Одесі. На переконання п. Алана Ешліманна, важливою є розбудова стосунків і розвиток співпраці МКЧХ із Церквами в Україні. Це також підкріплюється міжнародним досвідом діяльності МКЧХ в інших країнах.

Серед головних пріоритетів діяльності МКЧХ в Україні п. Ешліманн виділив допомогу найуразливішим категоріям населення в подоланні економічних труднощів шляхом надання продуктів харчування, предметів гігієни або грошової допомоги людям, які живуть обабіч лінії зіткнення в Донецькій і Луганській областях, переселенцям, старим, хворим, інвалідам або безробітним.

Глава УГКЦ подякував МКЧХ за те, що вони, діючи на принципах нейтральності, неупередженості та незалежності, воднораз проявляють велику заангажованість в процес вирішення гуманітарної кризи в Україні. «Ми, як Церква, - зазначив Блаженніший Святослав, - переконані, що соціальне служіння є не просто додатковою активністю в діяльності, а й суттєвою частиною нашої духовності. Соціальне служіння має глибокий релігійний фундамент, адже в кожній потребуючій особі, незалежно від її національності та релігійних чи політичних переконань, присутній Христос».

Особливу увагу під час зустрічі було приділено питанню роботи МКЧХ як нейтрального посередника. Працівники МКЧХ відвідують людей, утримуваних у зв’язку з конфліктом, щоб забезпечити гуманне ставлення до затриманих. За згоди всіх сторін вони виступають як нейтральний посередник під час одночасного звільнення та передачі затриманих, щоб захистити їх гідність протягом усього процесу. У цьому контексті Блаженніший Святослав підкреслив особливу цінність такого служіння, оскільки кожні такі відвідини стають для ув’язнених важливим знаком надії. Подякував Блаженніший Святослав представнику МКЧХ також за працю, спрямовану на пошук зниклих безвісти осіб, адже наразі понад тисячу людей вважаються зниклими безвісти у зв’язку з конфліктом на Сході України.

Під час зустрічі главі Делегації МКЧХ в Україні було представлено діяльність, яку здійснює УГКЦ в питанні подолання гуманітарної кризи, що спричинена воєнною агресією. «Як Церква, ми не втручаємося в політичні процеси, але воднораз хочемо бути «голосом безголосих», - сказав Блаженніший Святослав. Тому УГКЦ сама та спільно з іншими конфесіями-членами Всеукраїнської ради Церков і релігійних організацій постійно звертає увагу держави і суспільства на ці гуманітарні проблеми та включається у їх вирішення на різних рівнях.

Зокрема, значну роль у цьому виконує Карітас України, офіційна благодійна організація УГКЦ. Карітас України розпочав надання гуманітарної допомоги постраждалим від воєнних дій у квітні 2014 року з появою перших внутрішньо переміщених осіб зі східних регіонів країни. Відтоді Карітас України надав допомогу близько 500 тис. постраждалих від гуманітарної кризи на суму понад 30 млн доларів. 

Карітас України дотримується індивідуального підходу та надає допомогу незалежно від політичних чи релігійних переконань потребуючих. Аби бути ближчими до бенефіціарів та допомагати максимально ефективно й оперативно, за останні роки розпочали роботу нові осередки Карітасу в регіонах, де найбільше вимушених переселенців і тих, хто потерпів внаслідок воєнних дій: у Дніпрі, Харкові, Краматорську, Запоріжжі, Кам’янському, Маріуполі, Полтаві, Кремінній, Сєвєродонецьку, Кривому Розі та Мелітополі. Це стало можливим завдяки тому, що там була вже присутня церковна мережа парафій УГКЦ, які стали осередками надання соціальної допомоги потребуючим. Карітас також надає допомогу мешканцям так званої «сірої», буферної зони, де гуманітарна ситуація залишається критичною. До них приїжджають команди Карітасу з Запоріжжя, Маріуполя та Краматорська, привозять продукти харчування, непродовольчі товари, медичні набори, матеріали для будівництва та ремонту, переносні обігрівачі, паливо для обігріву та теплий одяг у зимовий час.

Сторони погодилися в тому, що Україна для вирішення нагальних проблем зараз потребує розвинутого громадянського суспільства, важливою частиною якого є Церкви та релігійні організації. «Наша спільна мета – якнайкраще послужити людям в потребі, і для цього нам слід об’єднувати та координувати наші зусилля», – сказав на завершення Глава УГКЦ Блаженніший Святослав.

четвер, 23 листопада 2017 р.

23.11.2017р. Б. / Про християнське ставленння до багатства й бідності

У неділю, 19 листопада 2017 р., Католицька Церква вперше відзначала Всесвітній день бідних. З цієї нагоди ватиканська газета «L’Osservatore Romano» опублікувала інтерв’ю із Заступником секретаря Дикастерії служіння цілісному людському розвиткові отцем-францисканцем Ніколою Ріккарді.

Відповідаючи на запитання журналіста про те, чи дійсно бідність є для християн «багатством», священик зауважив, що потрібно розрізняти між вимушеною бідністю, яка, за його словами, на даний час охоплює декілька мільярдів людей в світі, та добровільною убогістю, що є вільним вибором в контексті богопосвяченого життя. Отець Ріккарді зазначив, що Церква з самого початку бажає долати вимушену бідність і тепер завдяки соціальному вченню намагається проливати світло на численні перешкоди, що стоять на заваді гармонійного розвитку, що охоплює всю людину і кожну людину.

«Із зростанням нерівності й бідності, як відносної, так і абсолютної, – вів далі священик, – в багатьох частинах світу заанґажування Церкви стає тим “багатством” й провісником звільнення від нестерпного лиха й можливості повернути гідність людям, часто забутим тими, хто сліпо женеться за химерою нескінченного добробуту, яка, на жаль, вбиває».

«Як християнство ставиться до грошей?» – таким було наступне запитання, на яке Заступник секретаря Дикастерії служіння цілісному людському розвиткові відповів, що протягом своєї історії християнство в його католицькому вираженнні ніколи не засуджувало гроші й багатство самі в собі, а лише у випадку ідолопоклонства їм, оскільки це призводить до вчинків, що спотворюють суспільство.

Навіть так звані брати-обсерванти Францисканского Ордену, що ставили собі за мету не лише реформування Ордену, щоб повернути його до джерел харизми, але й реформування тогочасного суспільства, вважали багатство, Божим даром, якщо воно використовується з благородною метою. Святий Бернардин Сієнський, один з найвідоміших представників цієї гілки Братів Менших, як підкреслив о. Рікарді, у своїх проповідях чітко заявляв, що багатство, чесно придбане та добре використане, – це великий Божий дар, однак, багаті наражають себе на небезпеку тоді, коли прив’язуються до багатства і воно їх підкоряє.

В цьому контексті заступник секретаря Дикастерії служіння цілісному людському розвиткові звернув увагу на те, що наслідком такого підходу є те, що багатство й економічна діяльність вже не розглядається у світлі моралістичних упереджень, але в світлі наміру економічного суб’єкта. Власне, намір, який випереджує та визначає спосіб володіння, вчиняє економічну операцію шкідливою або ні щодо спільного блага.

За словами священика, як і в минулому, так і тепер, часто відбувається підміна між поняттями мети та засобу, а тому багатство для багатьох стає метою існування, що вимагає переосмислення справедливої підпорядкованості багатства. Вже Аристотель в «Нікомаховій етиці» писав, що життя, присвячене виключно шуканню прибутків, суперечить природі, бо не багатство є добром, якого шукає людина. Воно набуває вартості тільки тоді, коли стає «корисним» для чогось іншого, для добра спільноти, а не окресленої еліти.

На завершення була заторкнута тема праці та людської гідності. В цьому контексті о. Нікола Ріккарді зазначив, що праця є фундаментальним виміром життя людини, а не просто економічним засобом існування. Але, на жаль, таке бачення виглядає досить затьмареним в сучасних соціальних та економічних системах, де праця розглядається виключно з точки зору оптимізації виробництва та продуктивності. Як зауважив священик, Папа Франциск неодноразово викривав нестабільність такої соціально-економічної системи, виступаючи на захист гідності людини та її належного цінування.

вівторок, 21 листопада 2017 р.

21.11.2017р. Б. / «Є окреме розпорядження щодо боротьби з гріхом корупції», - Блаженніший Святослав

Повністю посада цієї людини звучить так: Верховний Архиєпископ Києво-Галицький, Митрополит Київський, Предстоятель Української Греко-Католицької Церкви. Можна було б присвятити окремий матеріал тому, навіщо використовуються самі ці слова та в такій послідовності. І які б могли бути замість них, якби обставини склалися дещо інакше.

Спілкування з владикою Святославом створює в мене незабутнє враження. Передусім, тому, що це світла людина, в якій добре відчувається, висловлюючись строго науково, емпатія. Друге, що вражає, – відчуття єдності з паствою. Коли розмова зайшла про вади суспільства, він не казав «вони», він говорив «ми» – «ми грішні». І в цьому вбачається запорука нашого поступового одужання.

Наша розмова відбулася в древньому Вільнюсі під час великих і величних свят.
«НАША ЦЕРКВА РОСТЕ І РОЗБУДОВУЄТЬСЯ»
- Блаженніший Святославе, ви приїхали до Вільнюса в древній храм Пресвятої Трійці на великі свята. Чи задоволені цією поїздкою, чи вдалося виконати все, що планувалося?

- Перше. Церква – це Божий народ, а не тільки видимий храм. Храми виникають там, де є народ. Ми намагаємося надати належну пастирську опіку нашим людям всюди, де вони знаходяться. Мій візит до Литви мав потрійне значення. Цього року святкуємо історичні дати і події, які пов'язані з Вільнюсом. Це 400 років Василіанського чину, тобто реорганізації київського монашества. Ми поминаємо 380-ті роковини блаженної кончини мого великого попередника – митрополита Київського Йосифа Велямина Рутського, який довгі роки проживав тут, у Вільнюсі, і навіть похований був у крипті Свято-Троїцького собору. Ще ми згадуємо 150-ті роковини канонізації на престолах Вселенської Церкви Йосафата Кунцевича, єпископа і мученика за єдність Церкви, який у тому ж храмі вступив до монастиря, і навіть келії його збереглися. Тобто ми приїхали сюди, щоб торкнутися нашого спільного коріння.

Але ми не тільки дивимося в історію. Ми дивимося в майбутнє. Знаємо, що сьогодні дуже багато нових емігрантів, заробітчан з України приїжджають до Литви шукати кращої долі, можливості заробити кошти для утримання своєї сім'ї в Україні. Опіка над нашими заробітчанами є сьогодні важливим пастирським обов'язком. Крім того, ми мали в Литві цілу низку різних зустрічей: і з владою міста, і з владою Литви, литовського Сейму, литовського уряду. Мав я також зустріч із місцевим римо-католицьким духовенством, з місцевим архиєпископом...

Справді, ми думаємо, яким чином послужити нашим українцям. Щоб навіть тоді, коли вони шукають у Литві кращої долі, вони не загубили свого коріння. Щоб були добре інтегровані в це суспільство. Але при цьому не були асимільовані.

- Так, і це дуже важливо в сучасних умовах. Ваше Блаженство, у зв'язку з цим, яке ваше бачення розвитку УГКЦ?

- Де нам бути? Там, де є наші люди. Там будуть організовуватися наші громади, там будуть утворюватися наші школи, будуть організовуватися національно-культурні осередки. І з часом постануть видимі ознаки цієї нашої присутності – наші храми. Це сьогодні відбувається у всьому світі, зокрема – в Україні.

Українська Греко-Католицька Церква є сьогодні глобальною, а не обмеженою якимось одним регіоном України, як дуже часто про це думають. Наша Церква присутня сьогодні на всій території України, навіть на окупованій території Донбасу, в анексованому Криму. І очевидно, що наш вибір – бути з нашими людьми. Наші громади можуть отримати душпастирську опіку в Центральній, Східній, Південній Україні.

І те ж у всьому світі. Коли виникають нові осередки наших вірних, які хочуть бути християнами, вони звертаються до мене, щоб ми надали їм священика. Так росте і розбудовується наша церква. І це не є щось нове. Так було і в історії. Нашу Церкву, греко-католицьку, по світу рознесли саме наші миряни, віруючі люди. Саме завдяки їхньому прив'язанню до своєї Церкви вона сьогодні стала глобальною.
«ГРІХ КОРУПЦІЇ НАЧЕ ІРЖА РОЗ'ЇДАЄ ЗСЕРЕДИНИ ЛЮДИНУ»
- Сьогодні Україна переживає нелегкі, але важливі часи системного перетворення, очищення. Яка роль у цьому Церкви? Тим більше, що й вона не вільна від недоліків, оскільки росте до Бога із землі. Ваше Блаженство, які є запобіжники проти поширення та утвердження негативних явищ у нашому суспільстві?

- Там де є люди, там завжди є гріх. Ми, коли творимо спільноту, приносимо до того спільного котла не тільки наші добрі риси, не тільки наші перемоги, не тільки наші найкращі якості, а й наші слабкості, наші немочі, наші гріхи – усе те, що ми сьогодні називаємо перешкодою для повноцінного та швидкого розвитку.

Те, що властиве будь-якому суспільству, властиве і Церкві. Хоча церква – не якась просто людська організація, це Тіло Христове. Іншими словами, це середовище освячення. А освячення означає зцілення від ран гріха. Святіший Отець Франциск каже, що Церква подібна до військово-польового шпиталю, до якого приносять хворих, зранених. Але там ми маємо можливість оздоровитися. Ми, лікуючи рану, очищаємо її. Так само й у Церкві – користуючись усіма джерелами, ліками, які знаходяться в ній, ми можемо очищуватися.

Які є ці інструменти лікування? Насамперед – покаяння. Таїнство, коли Господь Бог прощає нам гріхи, а також дарує запобіжник від них, про який ви питаєте. Це є благодать Святого Духа. Людина тільки повинна прийняти її і повірити, що вона може одужати. Не власною силою, а силою Божою.

Сьогодні наше українське суспільство має дуже багато своїх соціальних гріхів. Годі про всі й згадати в такому короткому діалозі. Згадаю про один, який найбільше дошкуляє всьому суспільству, але його також можна побачити й у церковному середовищі. Це гріх корупції. Корупція – моральне знищення. Гріх корупції наче іржа роз'їдає зсередини людину, людське серце. Ми в Церкві розуміємо корупцію як гріх, як моральне зло. І очевидно, що ми сьогодні в Україні скорумповані всі. Я часто кажу своїм вірним: якщо ми готові давати хабарі, будьте певні, що знайдуться ті, хто буде готовий його брати.

Коли ми, сідаючи в авто, не застібаємо ремінь безпеки, то будьте певні – раніше чи пізніше ми від того постраждаємо. Коли хтось сідає за кермо в нетверезому стані, раніше чи пізніше це буде великою загрозою для його власного життя, а також життя тих, хто є навколо. (Ми ж бачимо, сьогодні скільки людей гине через те, що дехто нехтує правилами дорожнього руху).
НАШІ СВЯЩЕНИКИ ОТРИМАЛИ НЕОБХІДНІ ІНСТРУКЦІЇ – ЯКИМ ЧИНОМ ТРАКТУВАТИ ГРІХ КОРУПЦІЇ У ТАЇНСТВІ СПОВІДІ
Те ж можна сказати, коли ми будуємо різні міжособистісні стосунки. Наприклад, нам усім сьогодні в Україні потрібно справедливого суду. Дуже часто, коли суд виносить рішення, ми самі вирішуємо – чи воно справедливе, чи ні. Ми бачимо навіть, що дуже часто ми більше віримо у право сили, ніж у силу права. І таким чином ми іноді самі зсередини розвалюємо цю інституцію влади.

Це є все різні прояви однієї негативної дійсності, яку ми називаємо корупцією. Що Церква у зв'язку з цим робить? Ну, передусім... Наші священики отримали необхідні інструкції – яким чином трактувати гріх корупції у тайні сповіді. Бо сповідь – це елемент покаяння, отримання прощення наших гріхів.

Є окреме розпорядження, яке стосується всіх! Чи то сповідається єпископ, чи сповідається священик, чи сповідається мирянин. Сповідник, духовний отець, мусить запитати – чи є гріхи корупції в цієї особи. Мусить питати, чи часом не вчинила людина того гріха, чи не завинила щодо корупції. Як вчинила – мусить каятися. І мусить той гріх виправити.

Повернімося до прикладу із судом. Часом несправедливе рішення судді може завдати шкоди не тільки доброму імені, а й життю певної людини. Тоді, аби отримати відпущення своїх гріхів, несправедливий суддя мусить виправити кривду, завдану людині, якій він виніс несправедливий вирок. І аж тоді він може отримати розрішення своїх гріхів.

Це один із духовних, а й дисциплінарних методів, за допомогою яких ми намагаємося боротися з гріхом корупції. Це вада, це ворог номер один, який із нутра роз'їдає нашу країну. Очевидно, що органи державної влади можуть боротися легально – методами права. Зараз, дай Бог, будуть створені антикорупційні суди, які зможуть переслідувати з точки зору судочинства, юриспруденції...

Але духовна дійсність, внутрішня дійсність, на нашу думку, є набагато важливішою. Коли ми не будемо порушувати закони не тому, що боїмося покарання, а з переконання що ті закони стоять на сторожі нашого кращого майбутнього, тоді в Україні запанує верховенство права.

Олег Кудрін, Вільнюс

суботу, 18 листопада 2017 р.

18.11.2017р. Б. / Папа Франциск про користь застанови над смертю

Призадуматись над кінцем світу і над закінченням життя кожного із нас запросив Папа Франциск під час проповіді, яку він виголосив в каплиці «Дому Святої Марти» в п’ятницю, 17 листопада 2017 року. До цих розумів його спонукав біблійний уривок із 17-ї глави Євангелії від святого Луки, де Ісус пригадує про поведінку людей часів старозавітніх Ноя та Лота і вказує на другий прихід Сина Чоловічого. За Лота та Ноя люди їли, пили, одружувались, купували, продавали, садили, будували, одружувалися, а потім настав день, коли все змінилось, коли настав день Божого об’явлення.

Церква, що є матір’ю, хоче заохотити кожного з нас задуматись над нашою смертю. Всі ми звикли до нормального життя, занять, розпорядку, праці, відпочинку і думаємо, що так буде завжди. Але одного дня нас покличе Господь. Для декого це покликання буде великою несподіванкою, для інших прийде після довгої хвороби, проте, ніхто не знає, коли саме Всевишній нас покличе.

Кінець земного життя буде сюрпризом для нас, але потім нас чекатиме інша несподіванка – вічне життя. Саме тому Церква цими днями закликає призупинитись та роздумати над смертю, з якою кожен із нас у свій час зустрінеться. В наш час, зазначив Глава Католицької Церкви, коли люди йдуть на похорон чи на цвинтар, то там розмовляють, іноді, також й їдять та п’ють, – це стає ще однією суспільною подією, однією із зустрічей. Але такі моменти мали б бути часом для роздумів.

«І сьогодні Церква, Господь, з усією добротою, що має, каже до кожного із нас: Зупинись, зупинись, не завжди так буде. Не звикай до цього життя, немов би воно було вічністю. Настане день, коли ти будеш взятий, інший залишиться», – пригадав Вселенський Архиєрей, додавши, що варто призадуматись, адже сьогоднішній день може бути для мене останнім. Варто поглянути на наше сімейне, родинне життя, на працю та все, що ми робимо, пам’ятаючи про те, що це може бути нашим останнім днем на землі.

«Думати про смерть не є якоюсь бридкою фантазією, але реальністю», – наголосив Папа, додаючи, що також і від нас залежить, яким поглядом ми дивимось на наш майбутній перехід у вічність: як на щось негативне й страшне, чи як на приємну зустріч з Господом Богом, який кличе нас до Себе. А на закінчення Папа пригадав, що коли Господь покличе, то ми не матимемо ще одного додаткового дня, щоб полагодити всі необхідні справи, тому слід завжди бути готовими.