ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ!

середа, 7 вересня 2016 р.

07.09.2016р. Б. / Владика Сиро-Малабарської Церкви з Індії поділився досвідом дияконії з Синодом Єпископів УГКЦ

Владика Йосиф Калларангат, єпископ Палаю, який є делегатом Сиро-Малабарської Церкви Індії на Синоді Єпископів Української Греко-Католицької Церкви, виступив з доповіддю перед членами Синоду на тему «Свідчення милосердя: Дияконія в богослов’ї та житті Сиро-Малабарської Церкви».

У своїй доповіді владика Йосиф поділився конкретними програмами служіння, які діють у Сиро-Малабарській Церкві. Як відомо темою цьорічної сесії Синоду Єпископів УГКЦ є «Дияконія» (служіння).

За його словами, Церква, передусім, турбується про пригноблених. Єпископ розповів, як Церква захищає права і гідність найбільш бідної і упослідженої касти в індійському суспільстві, які називаються даліти.

Другий вид служіння – Церква дбає і надає житло для безпритульних. Він розповів, як тисячі таких будинків були збудовані по всій Індії.

Церква також надає опіку особам з обмеженими можливостями, з психічними та фізичними вадами. І дбає про їхню реабілітацію.

Крім того, за словами єпископа з Індії, їхня Церква допомагає найбіднішим верствам населення здобути освіту.

Церква через свої диспансери, центри паліативної опіки, лікарні опікується хворими людьми. Під опікою Сиро-Малабарської Церкви перебувають більше двох тисяч таких установ.

Церква надає духовний супровід для ув’язнених. За його словами, тут хорошим прикладом є «Братство Ісуса», яке було засноване 25 років тому як приватна ініціатива. І єпископ Йосиф відзначає, що внаслідок такого служіння знизився рівень повторення злочинів.

Домашні місії. Тут Церква дбає про цілісність і святість сімейного життя. Як приклад служіння – сестри монахині невеличкими групами приїжджають на певну парафію і протягом місяця відвідують кожен дім, який до неї належить. Вони спілкуються з усіма членами родини. Особливо з таких місій користають жінки, які мають можливість поділитися з сестрами своїми духовними переживаннями.

Будинки опіки. Церква надає пастирську опіку і захист для людей похилого віку.

Плюс до всього Сиро-Малабарська Церква здійснює служіння для наркозалежних. Це служіння було визнано урядом Індії і частково фінансується державними програмами.

Є ще такий вид служіння як спільні зустрічі базових християнських спільнот, на яких парох має можливість ближче познайомитися зі своїми парафіянами і спільно провадити біблійні гуртки.

Церква щороку організовує так звані біблійні конвенції, які тривають 5-6 днів. У них беруть участь тисячі вірних.

Владика Йосиф відзначив важливість міжекуменічної і міжрелігійної дияконії. Він вважає, що Церкви повинні навчитися простягати руку одна одній.

На завершення єпископ висловив думку, що дияконія має бути у світлі сопричастя. І ті Церкви, які дбають лише про свої особисті інтереси, вони стають ізольованими від решти Церков. Тому лише служачи іншим з метою сопричастя, Церква може почерпнути більше користі для самої себе.
Довідка. Сиро-Малабарська Церква заснована св. апостолом Томою в 52 року у штаті Керала (південь Індії). Це перша християнська громада на індійському узбережжі. Належить до східно-сирійської сім’ї Церков, які користуються сиріакською як основною літургійною мовою.

На даний час Верховним Архиєпископом Церкви є Кардинал Джордж Аленчері.

На сьогодні Церква має 32 єпархії, один екзархат і дві апостольські візитатури, із них 13 єпархій знахояться в Кералі, Індія, а інші – поза межами Керали. Усього є 59 єпископів. Поза межами Індії є Чиказька єпархія (США), Мельбурнська (Австралія), Престонська (Велика Британія), екзархат у Канаді з осідком в Міссісаґуа та апостольський візитатор у Римі для всієї Європи.

Кількість вірних Сиро-Малабарської Церкви складає майже п’ять мільйонів вірних.

Немає коментарів: