ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ!

середа, 13 лютого 2013 р.

13.02.2013р. Б. / Сьогодні неможливо бути християнами лише внаслідок факту проживання у суспільстві з християнським корінням,- Папа на загальній аудієнції 13 лютого 2013


Шлях кожного християнина – навернутись до справедливого порядку пріоритетів, подолуючи спокусу підпорядковувати Бога своїм інтересам чи відсувати Його набік. На цьому наголосив Папа Бенедикт XVI під час загальної аудієнції, що відбулася у середу, 13 лютого 2013 р. Того дня у римо-католицькій Церкві розпочався Великий Піст, тож Святіший Отець говорив про навернення, коментуючи євангельський уривок про те, як диявол спокушував Ісуса на пустелі. Зал імені Павла VІ, де відбувалася ця його зустріч з вірними, був переповнений зворушеними слухачами.
 
Пустеля, як пояснив Папа, це місце тиші, убогості, місце, де людина, позбавлена матеріальної підтримки, стоїть перед фундаментальними питаннями свого існування. Саме тому там легше зустріти Бога, але пустеля – це також місце смерті. «Ісус іде на пустиню, – сказав Бенедикт XVI, – і там зазнає спокусу залишити шлях, вказаний Богом Отцем, та ступити на легші світські дороги. Таким чином, Він бере на Себе наші спокуси, зодягається у нашу неміч, щоб перемогти лукавого та відкрити нам шлях до Бога, шлях навернення».
 
 
Святіший Отець зауважив, що для кожного з нас роздуми над цими спокусами є спонукою відповісти на фундаментальне запитання: що ж насправді важливе в нашому житті? Суть усіх трьох спокус – перемінити камінь в хліб, обрати шлях панування, кинутися з висоти, випробовуючи Бога – полягає у намаганні підпорядкувати Бога своїм інтересам, своїй славі, своєму успіхові. «А по-суті, це означає поставити себе самих на місце Бога, усуваючи Його зі свого життя, чинячи Його немовби зайвим», – пояснив Бенедикт XVI, додаючи, що кожен з нас повинен запитати себе: Яке місце Бог займає у моєму житті? Це Він – Господь, чи може я?
 
«Подолати спокусу підпорядковувати Бога собі та своїм інтересам чи відсувати Його набік, навертаючись до справедливого порядку пріоритетів, віддати Богові перше місце – це шлях, яким повинен перейти кожен християнин», – вів далі Папа, зазначаючи, що заклик до навернення, який неодноразово чуємо під час Чотиридесятниці, означає іти за Ісусом, дозволити, щоб Бог перемінював нас, «перестати думати, ніби ми самі є єдиними будівничими свого життя». Для цього слід приймати рішення, керуючись Божим словом. «Сьогодні неможливо бути християнами, лише просто внаслідок факту проживання у суспільстві з християнським корінням: навіть той, хто народжується в християнській родині та отримує релігійне виховання, повинен щодня відновлювати своє рішення бути християнином, віддавати Богові перше місце, перед обличчям спокус, які йому невпинно пропонує секуляризована культура», – наголосив Бенедикт XVI.
 
Спокуси та випробування, яким піддає християн сучасне суспільство, є, за словами Святішого Отця, численними та заторкують особисте й суспільне життя. Адже непросто бути вірним християнському подружжю, здійснювати милосердну любов у щоденному житті, залишати час на молитву, відкрито виступати проти рішень, які для багатьох виглядають очевидними, як от аборт у випадку небажаної вагітності або евтаназія у випадку тяжкої недуги. Завжди існує спокуса відсунути набік свою віру.
 
Але також маємо приклад та заохочення з боку великих навернень, як святого Павла на дорозі до Дамаску чи святого Августина, «але і в нашій епосі затьмарення відчуття святого, Божа благодать діє, чинячи чуда в житті багатьох людей. Господь не втомлюється стукати до дверей сучасної людини в тих суспільних та культурних контекстах, які здаються поглинутими секуляризацією». Не бракує навернень в значенні повернення тих, які отримавши християнське виховання, можливо поверховну, надовго віддалилися від віри, а потім наново відкрили Христа та Його Євангелія. «Наша внутрішня людина повинна приготуватися до того, що її відвідає Бог, а тому не повинна піддаватися захопленню ілюзіями, примарами, матеріальними речами», – сказав Папа, цитуючи слова з Книги Одкровення: «От, стою при дверях і стукаю: як хто почує голос мій і відчинить двері, увійду до нього і вечерятиму з ним і він зо мною» (3,20).
 
«У час цього Великого Посту, в Році віри, відновімо наші зусилля на шляху навернення, щоб перемогти тенденції закриватися у собі самих, роблячи, натомість, місце для Бога, щоб Його очима дивитися на щоденну дійсність», – закликав Бенедикт XVI наприкінці свого повчання, – зазначаючи, що «навернутись означає не закриватись на пошуках власного успіху, свого престижу, свого становища, але чинити так, щоб кожного дня, в малих речах, найважливішими речами ставали істина, віра в Бога та любов».

Джерела: Радіо Ватикан

Воїни Христа Царя

Немає коментарів: