Очевидно що нерозуміння суті та ідеології Західної Європи є загально поширеним в Україні, що обіцяє в майбутньому спричинити поважні труднощі.
Революція Гідності Майдану описується в різні способи – починаючи з війни за незалежність від цілковито зкорумпованої Росії Путіна (соціопатичного бандита, котрий наживається на ненависті росіян до “ворогів народу”1) і закінчуючи “подорожжю від страху до королівства гідності”. Однак, зважаючи на всюдисущу корупцію, з котрою так часто доводиться стикатись, слово “ гідність “стало не тільки доволі сумнівним виразом, але й в більшості було зведене до вигідного політичного гасла, тим самим вичавивши з “серця” особи таку важливу здатність керувати самим собою2. Можливо саме тому народ України і є таким піддатливим до “темніших” принад з Заходу – включаючи ті, що не співвідносні з доброчесним життям.
Мирослав Маринович, віце-ректор УКУ (Українського Католицького Університету) і колишній в’язень совісті в брєжнєвському СРСР, частково визнав цю проблему в недавньому інтерв’ю. Aле, по підлабузницьки і некритично вихваляючи Західну Європу, Маринович, як здається, залишив поза увагою найважливіше - занепад самої Європи3. Саме так, бо вона цілеспрямовано позбулась своєї християнської ідентичності4 на користь “цінностей” повчально-терапевтичного атеїзму і вседозволеності, котра приховується за ідеологічною “толерантністю”. Обидва є ворогами справжньої свободи, як засобу досягнення досконалості людини. З мого досвіду, таке нерозуміння того, що являє собою Західна Європа, є загально поширеним в Україні. А особливо брак усвідомлення існування сил котрі кидають виклик самій основі Європейського Союзу5.
Журнал Збруч: Майдан в особливий спосіб відстоював втілення європейських цінностей в життя України. Що виявилось протягом минулого року ? Чи українці пройнялись тим, що зветься європейські цінності ?
Маринович: ми не зрозуміли до кінця, що таке Європа. Ми не розуміємо, що Європа - це відмінний порядок, вершина верховенства закону. І, на жаль, часом ми показуємо, як далекі ми від Європи. Наприклад “чистки смітниками”, під час яких протестуючі з Майдану фізично били і кидали до вуличних смітників посадовців, пов’язаних з колишнім президентом Януковичем. Про що ми говорили на Майдані ? Ми говорили про людську гідність і протестували проти її зневаження. Натомість ми мали смітники і приниження людської гідності. Якщо помічаєте посадовця - негідника, то створіть систему панування верховенства закону і розвиньте нормальний виборчий процес. В цей спосіб такі особи б негайно втратили їхнє суспільне становище і могли б бути усунені з їхніх посад, а та політична сила, що їх підтримує, неминуче б втратила її популярність. Таким чином поганого політика було б усунено і повага людської гідності була б збережена. На шкоду для нас самих, цей спосіб виглядає занадто нудним, і з нетерплячості ми хочемо їх усунути негайно. І тому результатом є: “Викиньмо їх на сміття!”6
Не закінчується тільки на застосуванні протестуючими насильницьких методів люстрації щодо дійсно мерзенних політиків колишнього режиму Януковича. Український уряд має труднощі з утриманням повного контролю над українськими добровольчими батальонами в зоні АТО, котрі воюють проти підтримуваних Росією сепаратистів на сході України. Саме звідти повідомлялось про порушення прав людини, в той час як нічого подібного не спостерігалось в анексованому Росією Криму і в так званих Луганській і Донецькій народних республіках7.
Але існує можливість серйозно підірвати український моральний дух і звідси їхнє намагання захистити себе, не кажучи вже про зневагу памяті справжніх героїв Майдану. В березні я був присутній на зворушливому реквіємі в річницю памяті Богдана Солчаника8, який очолював єпископ Гудзяк у традиційній церкві Блаженних Новомучеників, що розташована 200 м від головного корпусу УКУ.
В той час як факти жорстоких злочинів по обох сторонах Майдану (переважно без надання доказів) час від часу з'являлися в пресі, результати останнього політичного дослідження (оновлену версію котрого представлено, але ще не опубліковано) Івана Качановського з університету Оттави надають вражаючі висновки:
розправа не тільки відібрала багато людських життів, але також підірвала демократію, права людини та верховенство права в Україні.(..?!)
Проаналізовані з такої теоретичної точки зору різні докази вказують, що збройні групи і частка керівництва ультраправих організацій, таких, як Правий сектор і Свобода, і олігархічних партій, таких як Батьківщина, були прямо або побічно у різні способи залучені, та ймовірно знали про справжніх винуватців цього масового вбивства протестувальників і міліції. Це масове вбивство було спрямоване на захоплення влади. Це дослідження також надає логічне пояснення провалу урядового розслідування скерованого на виявлення і покарання тих, хто безпосередньо брав участь у цьому масовому вбивстві і фальсифікації розслідування. Тим не менш, специфіка і ступінь участі кожної з цих політичних організацій і конкретних керівників і збройних демонстрантів залишаються неясними. Така, проведена під чужим прапором різанина, за своєю природою могла б бути організована і успішно проведена тільки невеликим числом лідерів Майдану і протестуючих. Абсолютна більшість протестуючих на Майдані активістів, прихильників євромайдану та учасників масових протестів і партій, що їх очолювали, і у тому числі жертв серед протестуючих, не були обізнані про реальних організаторів і виконавців цього політично мотивованого вбивства, і не брали участі в цьому масовому вбивстві в будь-який інший спосіб.
З розмов з друзями у Львові і Києві виглядає, що жоден з них не сумнівається в імовірності того, що обмежена кількість ультраправих бандитів могла скоїти незначну кількість жорстоких злочинів на Майдані. Більше того, у звіті Міжнародної Дорадчої Комісії, заснованої Радою Європи, представлено докази у підтримку заключень дослідження Качановського, включно з обвинуваченнями в тому, що українське розслідування "снайперськоі бійні" на Майдані було систематично фальсифіковано і стримувано на найвищому рівні, особливо Міністерством Внутрішніх Справ і Генеральною Прокуратурою10.
Заохочує те, що такого роду інформація є відкритою і доступною в Україні. Також те, що це є основою здорових дебатів і що українці очевидно це розуміють. Все це разом взяте може допомогти зрозуміти (щонайменше частково), чому під час президентських і в парламентських виборів у 2014 році (після падіння режиму Януковича), ультраправі партії були по суті знищені, так само як і комуністична партія. Тим не менше популізм і далі залишається проблемою і значна частина українського суспільства не може зрозуміти, як це загрожує зміцненню демократії в Україні. В будь-якому випадку українцям є чим гордитись. Результати виборів 2014 року у Західній Європі були наступними11: Франція (Національний Фронт - 25%), Голандія (Народна Партія - 23%), Угорщина (Йоббік - 21%), Австрія (FPO - 20%), Україна (Свобода/Правий Сектор - 2.2%)12. Результати українських парламентських виборів у жовтні 2014 року були ще більше заохочуючими в тому відношенні13.
Д-р Олександр Р. Січ
ENDNOTES:
1 Paul Goble, “Like Stalin and Mao, Putin Needs ‘Enemies of the People’ to Keep Power, Shlosberg Says”, Window on Eurasia, 06 March 2015
2 “Because we have no government, armed with power, capable of contending with human passions, unbridled by morality and religion. Avarice, ambition, revenge and licentiousness would break the strongest cords of our Constitution, as a whale goes through a net. Our Constitution was made only for a moral and religious people. It is wholly inadequate to the government of any other.” (emphasis added) John Adams, “Letter to the Officers of the First Brigade of the Third Division of the Militia of Massachusetts,” 11 October 1798, Revolutionary Services and Civil Life of General William Hull (New York, 1848): 265-6.
3 See for example, George Weigel, The Cube and the Cathedral: Europe, America, and Politics without God (New York: Basic Book, 2006). See also Athena Yenko, “Europe Threatens World Order, More Than ISIS and Vladimir Putin Can”, International Business Times – Australia, 07 January 2015. And, consider Weigel’s most recent criticism of western Europe: “… Europe’s lack of belief in its own civilizational project, which manifests itself in its military and political weakness… Europe wants to be left alone with its pleasures… Ukraine is a bother, because the people who made the Maidan Revolution of Dignity have the disturbing tendency to insist that 'European values' involve more than six-week paid vacations in a womb-to-womb welfare state…” George Weigel, “Unhappy Anniversary: The Slow-Motion Betrayal of Ukraine”, National Review, 24 February 2015.
4 John F. Cullinan, “Godless in Brussels: New EU Constitution Jettisons Europe’s Judeo-Christian Heritage”, National Review, 16 June 2003.
5 George Friedman, “How British Elections Represent the State of Europe”, Stratfor Global Intelligence: Geopolitical Weekly, 05 May 2015.
6 Myroslav Marynovych, “Uprising of the Ukrainian Ox”, Zbruč, 26 February 2015.
7 “War in Donbass”, Wikipedia; accessed modified from 26 February 2015.
8 Alexander R. Sich, “A Martyr is Mourned in Ukraine as West Placates Moscow”, Crisis Magazine, 23 February 2015.
9 Ivan Katchanovski, “The ‘Snipers Massacre’ on the Maidan in Ukraine” (updated and revised), Academia.edu, 20 February 2015. In October 2014, David Marples from the University of Alberta, provided a response to the first version (presented at the symposium on “Negotiating Borders”) of Katchanovski’s paper to which Katchanovski responded in turn with the above referenced updated paper and a separate posting “The Snipers’ Massacre in Kyiv: A Response to Critics”. Unfortunately, apart from Marples, most responses have indeed been ad hominem attacks directed against Katchanovski.
10 Council of Europe’s International Advisory Group, Report of the International Advisory Board on Its Review of the Maidan Investigations, 31 March 2015.
11 Bruno Waterfield, Henry Samuel, Fiona Govan, Tom Kington “European elections 2014: EU citizens vote against immigrants, austerity and establishment: France’s Front National and Greece’s Golden Dawn are among the parties to triumph in European elections”, The Telegraph, 25 May 2014.
12 Edward W. Walker, “Interpreting the Results of Ukraine’s Presidential Elections”, Eurasian Geopolitics, 31 May 2014.
13 See also Alina Polyakov, “Everything You Thought You Knew About Right-Wing Parties is Wrong”, The New Atlanticist, 09 June 2015.
Довідка про автора від The Catholic Worl Repot:
Д-р Олександр Р. Січ, професор фізики і співробітник факультетуVeritas Центру Етики в суспільному житті Францисканського університету в Steubenville, США. Він має дванадцять років професійного досвіду в галузі ядерної безпеки та нерозповсюдження ядерноі зброї за кордоном, насамперед в Україні. На протязі 2015 навчального року, д-р Січ є викладачем та дослідником в Українському Католицькому Університеті у Львові. Він отримав докторський ступінь у галузі ядерної енергетики в Массачусетському технологічному інституті і ступінь магістра в галузі вивчення Радянського Союзу в Гарвардському університеті і другий ступінь магістра філософії у семінарії Св. Апостолів.
Немає коментарів:
Дописати коментар