Гвардійці
Східного територіального об’єднання вже далеко не вперше виконують
бойові завдання на передовій РУВ (Російсько-Українській Війні). Ось і цього разу вони не залишилися без
слова Божого, яке приніс до воїнів ієромонах Лука Михайлович.
За цей рік, коли держава перебуває у стані війни багато
чого змінилося: змінилася армія, змінилося відношення громадян держави
до своїх захисників, змінилася і роль представників духовенства у
військовому середовищі. Майже з самого початку РУВ військові капелани і просто служителі церкви супроводжують
бійців від глибокого тилу до самого переднього краю, бо тут на буремному
сході без віри аж ніяк не можна.
До угруповання отець Лука приїхав як доброволець капелан, щоб
послужити нашим військовим під час своєї відпустки. «Капеланське
служіння здійснюється виключно на добровільних починаннях, власній
ініціативі і безумовно з власного бажання священика, – розповідає отець
Лука, – ця діяльність безоплатна і волонтерська, я вже давно відчував
потяг послужити бійцям: когось сповідувати, комусь прочитати молитву, а
для когось просто виступити в якості психолога – вислухати. Тому тепер
під час своєї відпустки, коли в мене є вільний час, я нарешті зміг
реалізувати таке своє призначення».
Варто зазначити, що протягом боїв на передовій РУВ, військові
капелани Стрийської єпархії регулярно відвідують українських
військовослужбовців, для яких проводять богослужіння, спільну молитву, а
також сповідають Слово Божіє. Завдяки попереднім священнослужителям в
базовому таборі була створена каплиця, це військовослужбовці можуть
справляти свої духовні потреби: поставити свічку за близьких та
побратимів, освятити хрестик чи військове спорядження, а дехто і
похреститися.
Але ж головною метою отця Луки
було відвідування бійців, що несуть службу безпосередньо на блок-постах
та опорних пунктах, там вони потребують підтримки та якоїсь опори.
Кожного дня отець разом з офіцерами намагався виїхати на пости, які
найбільш наближені до неконтрольованої території, бо саме там солдати та
офіцери найбільш схильні до стресу.
З приїздом священика на блок-пости бійці спочатку соромляться, але
потім проявляють живий інтерес, деякі потребують відвертої розмови,
хтось хоче сповідуватися, але в одному всі єдині – з Богом у серці
служити легше. Безумовно отець Лука не розповідає про, що розмовляє з
солдатами, бо це таємниця, але каже: «Питання різноманітні, здебільш всі
вони духовного характеру. Багато хлопців сповнені жаги помсти бо
втратили побратимів та близьких, але моє завдання як священика зняти цю
жорстокість і злобу, змінити мотивацію. Було таке, що під час бесіди
кремезний чолов’яга, який багато чого вже побачив на своєму шляху,
розплакався під час бесіди, і це показник, бо душею він пом’якшав –
скинув з неї той «гнітючий камінь».
Майже два тижні провів Отець Лука в угрупуванні Національної гвардії на фронті, зараз він відправився до
іншого сектору до інших бійців, але які не менш потребують на його
допомогу.
підполковник Дмитро Образцов
Немає коментарів:
Дописати коментар