Звікувавши
просте і погідне життя, упокоїлася одна жінка. І зразу ж опинилася у
довгій та впорядкованій процесії осіб, котрі поволі пересувалися до
престолу небесного Судії. Дійшовши до середини черги, вона почала уважно
прислухатися до кожного слова, сказаного Богом.
Чула, як Бог мовив до когось:
- Ти, що врятував мене, коли трапився нещасний випадок на дорозі,
завівши мене до лікарні, - вступи до мойого Раю.
Згодом повів комусь
іншому:
- Ти, що без жодного зиску позичив гроші вдові, - вступи, щоб отримати вічну нагороду. І ще:
- Ти, який безкоштовно виконував дуже складні хірургічні операції,
допомагаючи мені дарувати надію багатьом людям, - увійди до Царства
мого.
І так далі.
Скромна жінка не в жарт перелякалася, бо, як не силкувалася, не в
змозі була пригадати жодної великої дії, жодного яскравого вчинку в
своєму житті. Навіть пропустила свою чергу, щоб мати змогу довше
копирсатися у спогадах, проте нічого значущого так і не згадала. До того
ж, один усміхнений, але рішучий янгол не дозволив їй пропустити свою
чергу знов.
Зі страхом великим, з калатанням у серці постала вона перед Господнім лицем. І вмить її опромінила Божа усмішка.
Часто нам, звичайним людям, дуже важко уявити речі надзвичайні.
«365 коротких історій для душі» - видавництво «Свічадо» 2012 (с) Бруно Ферреро
Джерело: ОРАНТА
Немає коментарів:
Дописати коментар