Існує
гріх, який «паралізує» серце людини. Він забирає радість і людина живе у
смутку. Йдеться про духовні лінощі, наставлення, яке змушує людей бути
схожими на дерева з «сухим корінням», які не хочуть рухатися вперед. На
цьому наголосив Папа Франциск 28 березня 2017 р., в проповіді під час
ранкової Святої Меси в резиденції «Святої Марти» у Ватикані.
Проповідь Святішого Отця ґрунтувалась на одному з найважливіших і
найчастіше повторюваних біблійних символів – символі води. Вже у першому
читанні з книги старозавітнього пророка Єзекиїла йшлось про воду, яка
витікала з Господнього храму. Як наголосив Папа, це «Божа вода, вода
благословенна». Він уточнив, що це був «потік, дуже багато води». Води,
яка зцілює. Пророк описує «багато гарних, зелених дерев», що росли біля
води, яка була благодаттю, Божим благословенням.
Його Святість зауважив, що також у 5-ій главі Євангелії від святого
Івана говориться про воду, а саме про купелеве місце при Овечих воротах,
що звалось Витезда. Там лежала «сила недужих, сліпих, кривих,
усохлих, які чекали, коли то зрушиться вода: ангел бо Господній
сходив час від часу в купелеве місце та й заколочував воду, і хто,
отже, перший поринав по тому, як вода заколочувалася, то
одужував» (див. Ів 1, 5, 1-16). Отож, ці люди там чекали, «благаючи
зцілення».
Серед них був паралізований чоловік, який перебував там протягом
тридцяти восьми років. Ісус, «що знав серце людини», і знав, як довго
хворий у такому стані, запитав: «Бажаєш одужати?» Насамперед, підкреслив
Папа, треба звернути увагу, що Христос звертається також і до людей
нашого часу: «Ви бажаєте зцілитись? Хочете бути щасливим? Хочете
покращити своє життя? Прагнете повноти Святого Духа?»
«Якби Ісус поставив таке запитання про зцілення іншим хворим, які там
були, – сліпим, кульгавим, паралітикам, то вони б усі вигукнули: "Так,
Господи, так!". Але отой дивний спаралізований чоловік відповідає
Ісусові: "«Не маю нікого, пане, хто б мене, коли ото вода зрушиться,
та й спустив у купіль: бо ось тільки я прийду, а вже інший передо мною
поринає". Його відповідь – це скарга, мовляв, дивися, Господи,
наскільки життя є злобним і несправедливим зі мною: всі інші можуть
наблизитись і зцілитися, а я всі ці 38 років тільки намагаюся», –
пояснив Святіший Отець.
Цей чоловік, зазначив Папа Франциск, був як дерево, посаджене при водному потоці,але у нього було «сухе коріння, і це коріння не досягало води, тому він міг зачерпнути воду здоров'я».
Недужий нарікає і скаржиться, намагається звинуватити інших людей, що
встигли раніше від нього, а він, бідолаха, вже стільки років чекає
оздоровлення.
Наступник святого Петра вказав, що недужий хворів не тільки
паралічем, але й лінощами, що ще гірше, ніж літепле серце. Ця людина
живе, але неохоче, бо не прагне йти вперед, не хоче нічого робити в
житті, забувши про життєву радість... «Мені так зручно, я до цього
звик... Це ж життя несправедливе зі мною... І бачимо образу, гіркоту
того серця», – сказав Папа.
Однак, Христос не дорікає хворому, але каже йому: «Встань, візьми
ложе своє та й ходи». Паралітик чудесним чином зцілюється, але так як
справа відбувалася в суботу, то обурюються книжники: в цей день
недозволено носити з собою ложе! Вони наказують колишньому паралітику
видати їм того, хто його оздоровив, але недужий не знав, бо навіть не
подякував Ісусові, не знав Його імені. Він піднявся з ложа з тією ж
апатією, з якою вів безрадісне існування, постійно заздрячи іншим, на
його думку, щасливішим від нього.
«Духовне лінивство, – підкреслив Святіший Отець, – це гріх, який
"паралізує" людину і не дозволяє їй ходити. Також і сьогодні Господь
дивиться на кожного з нас, грішників, і, помічаючи в нас цей гріх, каже:
"Встань! Візьми своє життя таким, яким воно є: гарним чи поганим, і йди
вперед! Не бійся, йди вперед з твоїми ношами!»
Господь сьогодні нас запитує: «Чи ви хочете зцілитись?» І якщо
відповімо: «Так, Господи, хочу зцілитись! Допоможи мені піднятись!», то
відчуємо радість спасіння, запевнив на закінчення Папа Франциск.
Немає коментарів:
Дописати коментар